Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр (Ісаак) Якович Мікєй (Мікей, Микей) (рос. Александр (Исаак) Яковлевич Микей, 14 [1] жовтня 1901 Москва — 14 вересня 1961 року Дніпропетровськ) — український радянський геохімік мінералог караїмського походження, фахівець з нерудних корисних копалин, професор. Один з фундаторів .
| Мікєй Олександр Якович | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Исаак Яковлевич Микей |
| Народився | 1 (14) жовтня 1901 Москва, Російська імперія |
| Помер | 14 вересня 1961 (59 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія Російська республіка Російська СФРР СРСР |
| Діяльність | геолог, викладач університету |
| Alma mater | Катеринославський гірничий інститут (1926) |
| Галузь | геологія і мінералогія |
| Заклад | Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | кандидат геологічних наук (1929) |
Біографія
Походження та освіта
Народився в Москві в караїмській родині севастопольського міщанина габбая Московської кенаси Якова Ісааковича Мікєя та Катерини (Біче) Марківни уродженої Айваз.
В 1918 році закінчив курс 8 класів 1-ї Московської гімназії. Революційні події змусили родину Мікєй восени 1918 року переїхати до Катеринослава, де жила заміжня сестра О. Я. Мікєя — В. Я. Танатар. Тут Олександр Мікєй поступив на юридичний факультет Катеринославського університету, а після ліквідації спеціальності перейшов на геологічний факультет Катеринославського гірничого інституту, який закінчив 1926 року.
Науковий співробітник
Під час навчання, з 1924 року, О. Я. Мікєй працював позаштатним препаратором-лаборантом при мінералогічному кабінеті, потім (з лютого 1925 року) штатним лаборантом того ж кабінету. Після закінчення інституту Олександр Мікєй залишений асистентом кафедри мінералогії Дніпропетровського гірничого інституту, восени 1929 року захистив кандидатську дисертацію і був призначений на посаду доцента тієї ж кафедри 1930 року. У 1933 році отримав звання професора без захисту докторської дисертації.
Восени 1929 року О. Я. Мікей за конкурсом обраний на посаду професора-завідувача кафедрою мінералогії Дніпропетровського інституту народної освіти, а з реорганізацією цього інституту з осені 1930 року працював в Дніпропетровському фізико-хіміко-математичному інституті (професором, завідувачем кафедри геохімії) та в інституті профосвіти (професором, завідувачем кафедри геології). Після об'єднання цих вищих закладів в Дніпропетровський державний університет з 1933 року — професор, завідувач кафедри геохімії. Декан геологічного факультету університету (в 1936/1937 навчальному році).
Одночасно з 1935 по 30 травня 1937 року, знов працював (за сумісництвом) в ДГІ ‒ читав курс «Мінеральна сировина» і був керівником дипломного проєктування у геологів нерудної спеціальності (на рудному та вугільному віддаленнях геологічного факультету).
Крім цих основних місць служби, професор Мікєй викладав також в Дніпропетровському металургійному інституті (професор, завідувач кафедри мінералогії), Дніпропетровському хіміко-фармацевтичному інституті (на аналогічній посаді).
Професор Олександр Мікєй був блискучим лектором. Його запрошували для читання лекцій з курсів мінералогії, геохімії, мінеральної сировини інші міста (Кривий Ріг, Сталіно, Ростов-на-Дону та інші.
Разом з педагогічною роботою, О. Я. Мікєй зробив значний науковий внесок. Працював за сумісництвом в Інституті прикладної мінералогії (1929—1931), керував дніпропетровською групою цього інституту. З 1931 року дійсний член Дніпропетровського НДІ фізичної хімії (з 1934 року у складі Інституту геології при університеті), керівник секції геохімії.
З 1925 року працював у численних польових експедиціях з розвідки нерудних корисних копалин Мелітопольської округи (горючі гази), Північного Кавказу та Закавказзя (пемза і діатоміти, вулканічні туфи). У 1928 році видав книгу «Геологический очерк Военно-Сухумской дороги», в 1931 році — підручник «Минеральное сырье» для студентів-хіміків. Був одним з організаторів Українського геохімічного товариства. Підтримував наукові контакти з провідними вченими країни, зокрема, академіком Володимиром Вернадським.
Олександр Мікєй вважався одним з провідних фахівців СРСР з теми мінералогії колоїдно-дисперсного характеру. Був внесений до списку учасників (липень 1937 року).
Репресії та заслання
30 травня 1937 року, незадовго до відкриття в Москві XVII сесії Міжнародного геологічного конгресу, Олександра Мікєй був заарештований по надуманому звинуваченню в участі в «антирадянській троцькістській диверсійно-терористичній організації» і 15 січня 1938 року засуджений Виїзною сесією Воєнної колегії Верховного суду СРСР до 10 років ув'язнення до ГУЛАГу з позбавленням політичних прав на 5 років і з конфіскацією всього майна. Покарання О. Я. Мікєй відбував спочатку в таборах на Колимі, де працював, зокрема, і геологом пошукової партії «Колимжелдорстройпроекта», потім у Свободному (Приамур'я) і Красноярську, останні роки — у геологічних партіях.
Реабілітація та остання роки життя
Після звільнення 30 травня 1947 року повністю відбувши 10 років заслання Мікєй повернувся без права проживання у великих містах. У нього погіршилось здоров’я. Деякий час він працював геологом у Дніпропетровській Облгідромеліоконторі, а з кінця 1947 року старшим геологом Дружківської ГРП на розвідці родовища вогнетривких глин. Влітку 1948 року звільнився з роботи за станом здоров'я в (інсульт з паралічем лівої частини тіла) і оселився в Синельниковому.
На початку 1954 року внаслідок падіння з обмороженням йому було ампутовано частину пальців на здоровій правій руці. Лише після цього, внаслідок клопотання чоловіка сестри ‒ професора Йосипа Танатара ‒ Олександру Мікєю в травні 1954 року було дозволено повернутися в Дніпропетровськ.
Повністю реабілітований рішенням Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 14 березня 1956 року «за відсутністю складу злочину». При цьому з нього була відібрана розписка про те, що йому оголошено про реабілітацію і що він не має претензій на конфісковане майно.
В останні роки життя Олександр Мікєй основну увагу приділяв тюркології та історії караїмів-тюрків. Він вів велике листування з Борисом Кокенаєм, друзями і фахівцями-тюркологами. Олександр Мікєй залишив спогади, вірші та прозу караїмського життя.
Помер Олександр Якович 14 вересня 1961 року, не доживши рівно одного місяця до свого шістдесятиріччя.
Наукова діяльність
Основні напрями наукових досліджень — будівельні матеріали мінерального походження України та Північного Кавказу (пемза, вулканічний туф, діатоміти, вогнетривкі глини, обсидіан, інші). та гідрогеологія. Вивчав третинні відкладення, грязьові вулкани, мінералогію Криворіжжя. Уперше описав мінерал ельбрусит. Автор близько 40 статей російською, українською та німецькою мовами.
Вибрані праці
- Антраколит и нашатырь из окрестностей Баку // Бюлетень геологическо-минералального кружка Екатеринославского горного института. — Екатеринослав, 1926. — Вип. 1.
- О горизонте бурой воды из артезианских скважин Мелитопольского округа // Наукові записки Дніпропетровської науково-дослідної кафедри геології. — Дніпропетровськ, 1927. — Вип. 1.
- Географический очерк Военно-Сухумской дороги на участке селения Георгиевско-Осетинское – балка Учкурка // Записки Северо-Кавказского краевого горного НИИ. — Ростов; Дон, 1928. — Вип. 1.
- Минеральное сырье: Курс для студентов химических вузов. — Харьков : Техническое издательство, 1931.
- Пемза и ее месторождения в СССР // Минералальное сырье. — 1932. — Вип. 11–12.
- Про деякі фізичні і фізико-хімічні властивості глауконітів околиць Дніпропетровська // Український хемічний журнал. — Харків, 1935. — Т. 10, вип. 2.
- К вопросу о химической природе и строения глауконита // Сборник, посвященый 50-летию академика В. И. Вернадского. — Харків, 1936. — Т. 2.
- К минералогии глауконита // Минералогический сборник Львовского геологического общества. — Львов, 1956. — Вип. 10.
Примітки
Джерела
- Микей Олександр Якович // Д. Є. Макаренко. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Геологи высших учебных заведений Южной России. Очерки по истории геологических знаний. — Москва : Издательство «Наука», 1972. — Т. 15. — 188 с.
- Микей Александр Яковлевич // Караимы. Материалы к серии «Народы и культура». Книга 2. — Москва : Издательство «Наука», 1992. — Т. 14. — 140 с.
- Кіржаєв С. М., Новохатський К. Є., Яременко Л. М. та інші. В. І. Вернадський і Україна: з листування: К-Я. Офіційне. Родинне / НАН України, Комісія НАН України з наукової спадщини акад. В. І. Вернадського, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. — Київ, 2019. — Т. 2. — 1040 с. — (Літературознавчі студії. Випуск №12) — .
- Професори Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара 1918—2008: Бібліографічний Довідник. — Дніпропетровськ : Видавництво Дніпропетровського національного університету, 2008. — С. 307. — ISBN 978‒966‒551‒258‒5.
- Професори Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». 1899—2019 / Міністерство освіти і науки України, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка». — Дніпро : НТУ «ДП», 2020. — С. 246. — ISBN 978‒966‒350‒721‒7.
- За відсутністю складу злочину… (до історії політичних репресій 20-х — початку 50-х р.р. XX ст. у Дніпропетровському гірничому інституті) // Реабілітовані історією. — Дніпропетровськ : НГУ, 2004. — С. 193. — ISBN 966‒7476‒46‒4.
- Репрессированные геологи. — М.-СПб : МПР РФ, ВСЕГЕИ, РосГео, 1999. — 452 с.
- Швидько А. К. Криворожский Галилей (к 125-летию профессора И. И. Танатара): Монография. — Киев; Днепропетровск : НГУ, 1972. — Т. 15. — С. 120.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Isaak Yakovich Mikyej Mikej Mikej ros Aleksandr Isaak Yakovlevich Mikej 14 1 zhovtnya 1901 Moskva 14 veresnya 1961 roku Dnipropetrovsk ukrayinskij radyanskij geohimik mineralog karayimskogo pohodzhennya fahivec z nerudnih korisnih kopalin profesor Odin z fundatoriv Mikyej Oleksandr YakovichIm ya pri narodzhenniros Isaak Yakovlevich MikejNarodivsya1 14 zhovtnya 1901 Moskva Rosijska imperiyaPomer14 veresnya 1961 1961 09 14 59 rokiv Dnipropetrovsk Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR SRSRDiyalnistgeolog vikladach universitetuAlma materKaterinoslavskij girnichij institut 1926 Galuzgeologiya i mineralogiyaZakladDnipropetrovskij ordena Trudovogo Chervonogo Prapora derzhavnij universitet im 300 richchya vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat geologichnih nauk 1929 BiografiyaPohodzhennya ta osvita Narodivsya v Moskvi v karayimskij rodini sevastopolskogo mishanina gabbaya Moskovskoyi kenasi Yakova Isaakovicha Mikyeya ta Katerini Biche Markivni urodzhenoyi Ajvaz V 1918 roci zakinchiv kurs 8 klasiv 1 yi Moskovskoyi gimnaziyi Revolyucijni podiyi zmusili rodinu Mikyej voseni 1918 roku pereyihati do Katerinoslava de zhila zamizhnya sestra O Ya Mikyeya V Ya Tanatar Tut Oleksandr Mikyej postupiv na yuridichnij fakultet Katerinoslavskogo universitetu a pislya likvidaciyi specialnosti perejshov na geologichnij fakultet Katerinoslavskogo girnichogo institutu yakij zakinchiv 1926 roku Naukovij spivrobitnik Pid chas navchannya z 1924 roku O Ya Mikyej pracyuvav pozashtatnim preparatorom laborantom pri mineralogichnomu kabineti potim z lyutogo 1925 roku shtatnim laborantom togo zh kabinetu Pislya zakinchennya institutu Oleksandr Mikyej zalishenij asistentom kafedri mineralogiyi Dnipropetrovskogo girnichogo institutu voseni 1929 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu i buv priznachenij na posadu docenta tiyeyi zh kafedri 1930 roku U 1933 roci otrimav zvannya profesora bez zahistu doktorskoyi disertaciyi Voseni 1929 roku O Ya Mikej za konkursom obranij na posadu profesora zaviduvacha kafedroyu mineralogiyi Dnipropetrovskogo institutu narodnoyi osviti a z reorganizaciyeyu cogo institutu z oseni 1930 roku pracyuvav v Dnipropetrovskomu fiziko himiko matematichnomu instituti profesorom zaviduvachem kafedri geohimiyi ta v instituti profosviti profesorom zaviduvachem kafedri geologiyi Pislya ob yednannya cih vishih zakladiv v Dnipropetrovskij derzhavnij universitet z 1933 roku profesor zaviduvach kafedri geohimiyi Dekan geologichnogo fakultetu universitetu v 1936 1937 navchalnomu roci Odnochasno z 1935 po 30 travnya 1937 roku znov pracyuvav za sumisnictvom v DGI chitav kurs Mineralna sirovina i buv kerivnikom diplomnogo proyektuvannya u geologiv nerudnoyi specialnosti na rudnomu ta vugilnomu viddalennyah geologichnogo fakultetu Krim cih osnovnih misc sluzhbi profesor Mikyej vikladav takozh v Dnipropetrovskomu metalurgijnomu instituti profesor zaviduvach kafedri mineralogiyi Dnipropetrovskomu himiko farmacevtichnomu instituti na analogichnij posadi Profesor Oleksandr Mikyej buv bliskuchim lektorom Jogo zaproshuvali dlya chitannya lekcij z kursiv mineralogiyi geohimiyi mineralnoyi sirovini inshi mista Krivij Rig Stalino Rostov na Donu ta inshi Razom z pedagogichnoyu robotoyu O Ya Mikyej zrobiv znachnij naukovij vnesok Pracyuvav za sumisnictvom v Instituti prikladnoyi mineralogiyi 1929 1931 keruvav dnipropetrovskoyu grupoyu cogo institutu Z 1931 roku dijsnij chlen Dnipropetrovskogo NDI fizichnoyi himiyi z 1934 roku u skladi Institutu geologiyi pri universiteti kerivnik sekciyi geohimiyi Z 1925 roku pracyuvav u chislennih polovih ekspediciyah z rozvidki nerudnih korisnih kopalin Melitopolskoyi okrugi goryuchi gazi Pivnichnogo Kavkazu ta Zakavkazzya pemza i diatomiti vulkanichni tufi U 1928 roci vidav knigu Geologicheskij ocherk Voenno Suhumskoj dorogi v 1931 roci pidruchnik Mineralnoe syre dlya studentiv himikiv Buv odnim z organizatoriv Ukrayinskogo geohimichnogo tovaristva Pidtrimuvav naukovi kontakti z providnimi vchenimi krayini zokrema akademikom Volodimirom Vernadskim Oleksandr Mikyej vvazhavsya odnim z providnih fahivciv SRSR z temi mineralogiyi koloyidno dispersnogo harakteru Buv vnesenij do spisku uchasnikiv lipen 1937 roku Represiyi ta zaslannya 30 travnya 1937 roku nezadovgo do vidkrittya v Moskvi XVII sesiyi Mizhnarodnogo geologichnogo kongresu Oleksandra Mikyej buv zaareshtovanij po nadumanomu zvinuvachennyu v uchasti v antiradyanskij trockistskij diversijno teroristichnij organizaciyi i 15 sichnya 1938 roku zasudzhenij Viyiznoyu sesiyeyu Voyennoyi kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR do 10 rokiv uv yaznennya do GULAGu z pozbavlennyam politichnih prav na 5 rokiv i z konfiskaciyeyu vsogo majna Pokarannya O Ya Mikyej vidbuvav spochatku v taborah na Kolimi de pracyuvav zokrema i geologom poshukovoyi partiyi Kolimzheldorstrojproekta potim u Svobodnomu Priamur ya i Krasnoyarsku ostanni roki u geologichnih partiyah Reabilitaciya ta ostannya roki zhittya Pislya zvilnennya 30 travnya 1947 roku povnistyu vidbuvshi 10 rokiv zaslannya Mikyej povernuvsya bez prava prozhivannya u velikih mistah U nogo pogirshilos zdorov ya Deyakij chas vin pracyuvav geologom u Dnipropetrovskij Oblgidromeliokontori a z kincya 1947 roku starshim geologom Druzhkivskoyi GRP na rozvidci rodovisha vognetrivkih glin Vlitku 1948 roku zvilnivsya z roboti za stanom zdorov ya v insult z paralichem livoyi chastini tila i oselivsya v Sinelnikovomu Na pochatku 1954 roku vnaslidok padinnya z obmorozhennyam jomu bulo amputovano chastinu palciv na zdorovij pravij ruci Lishe pislya cogo vnaslidok klopotannya cholovika sestri profesora Josipa Tanatara Oleksandru Mikyeyu v travni 1954 roku bulo dozvoleno povernutisya v Dnipropetrovsk Povnistyu reabilitovanij rishennyam Vijskovoyi Kolegiyi Verhovnogo Sudu SRSR vid 14 bereznya 1956 roku za vidsutnistyu skladu zlochinu Pri comu z nogo bula vidibrana rozpiska pro te sho jomu ogolosheno pro reabilitaciyu i sho vin ne maye pretenzij na konfiskovane majno V ostanni roki zhittya Oleksandr Mikyej osnovnu uvagu pridilyav tyurkologiyi ta istoriyi karayimiv tyurkiv Vin viv velike listuvannya z Borisom Kokenayem druzyami i fahivcyami tyurkologami Oleksandr Mikyej zalishiv spogadi virshi ta prozu karayimskogo zhittya Pomer Oleksandr Yakovich 14 veresnya 1961 roku ne dozhivshi rivno odnogo misyacya do svogo shistdesyatirichchya Naukova diyalnistOsnovni napryami naukovih doslidzhen budivelni materiali mineralnogo pohodzhennya Ukrayini ta Pivnichnogo Kavkazu pemza vulkanichnij tuf diatomiti vognetrivki glini obsidian inshi ta gidrogeologiya Vivchav tretinni vidkladennya gryazovi vulkani mineralogiyu Krivorizhzhya Upershe opisav mineral elbrusit Avtor blizko 40 statej rosijskoyu ukrayinskoyu ta nimeckoyu movami Vibrani praci Antrakolit i nashatyr iz okrestnostej Baku Byuleten geologichesko mineralalnogo kruzhka Ekaterinoslavskogo gornogo instituta Ekaterinoslav 1926 Vip 1 O gorizonte buroj vody iz artezianskih skvazhin Melitopolskogo okruga Naukovi zapiski Dnipropetrovskoyi naukovo doslidnoyi kafedri geologiyi Dnipropetrovsk 1927 Vip 1 Geograficheskij ocherk Voenno Suhumskoj dorogi na uchastke seleniya Georgievsko Osetinskoe balka Uchkurka Zapiski Severo Kavkazskogo kraevogo gornogo NII Rostov Don 1928 Vip 1 Mineralnoe syre Kurs dlya studentov himicheskih vuzov Harkov Tehnicheskoe izdatelstvo 1931 Pemza i ee mestorozhdeniya v SSSR Mineralalnoe syre 1932 Vip 11 12 Pro deyaki fizichni i fiziko himichni vlastivosti glaukonitiv okolic Dnipropetrovska Ukrayinskij hemichnij zhurnal Harkiv 1935 T 10 vip 2 K voprosu o himicheskoj prirode i stroeniya glaukonita Sbornik posvyashenyj 50 letiyu akademika V I Vernadskogo Harkiv 1936 T 2 K mineralogii glaukonita Mineralogicheskij sbornik Lvovskogo geologicheskogo obshestva Lvov 1956 Vip 10 PrimitkiGeologi vysshih uchebnyh zavedenij Yuzhnoj Rossii 1972 s 120 121 Geologi vysshih uchebnyh zavedenij Yuzhnoj Rossii 1972 s 45 DzherelaMikej Oleksandr Yakovich D Ye Makarenko Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Geologi vysshih uchebnyh zavedenij Yuzhnoj Rossii Ocherki po istorii geologicheskih znanij Moskva Izdatelstvo Nauka 1972 T 15 188 s Mikej Aleksandr Yakovlevich Karaimy Materialy k serii Narody i kultura Kniga 2 Moskva Izdatelstvo Nauka 1992 T 14 140 s Kirzhayev S M Novohatskij K Ye Yaremenko L M ta inshi V I Vernadskij i Ukrayina z listuvannya K Ya Oficijne Rodinne NAN Ukrayini Komisiya NAN Ukrayini z naukovoyi spadshini akad V I Vernadskogo Nacionalna biblioteka Ukrayini im V I Vernadskogo Institut arhivoznavstva Kiyiv 2019 T 2 1040 s Literaturoznavchi studiyi Vipusk 12 ISBN 978 966 02 8435 7 Profesori Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu imeni Olesya Gonchara 1918 2008 Bibliografichnij Dovidnik Dnipropetrovsk Vidavnictvo Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu 2008 S 307 ISBN 978 966 551 258 5 Profesori Nacionalnogo tehnichnogo universitetu Dniprovska politehnika 1899 2019 Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika Dnipro NTU DP 2020 S 246 ISBN 978 966 350 721 7 Za vidsutnistyu skladu zlochinu do istoriyi politichnih represij 20 h pochatku 50 h r r XX st u Dnipropetrovskomu girnichomu instituti Reabilitovani istoriyeyu Dnipropetrovsk NGU 2004 S 193 ISBN 966 7476 46 4 Repressirovannye geologi M SPb MPR RF VSEGEI RosGeo 1999 452 s Shvidko A K Krivorozhskij Galilej k 125 letiyu professora I I Tanatara Monografiya Kiev Dnepropetrovsk NGU 1972 T 15 S 120