Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Метрополіс» (нім. Metropolis) — німий художній фільм Фріца Ланґа за сценарієм і паралельно написаним романом Теа фон Гарбоу. Це масштабна метафорична й науково-фантастична антиутопія, що стала найвищою сходинкою і завершенням розвитку німецького кіно-експресіонізму. Фільм став безперечною класикою й вплинув на весь наступний розвиток кіномистецтва. На 1 березня 2024 року фільм посідав 119-ту сходинку в списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
| Метрополіс | |
|---|---|
| нім. Metropolis | |
 Афіша фільму | |
| Жанр | Наукова фантастика |
| Режисер | Фріц Ланґ |
| Продюсер | Еріх Поммер |
| Сценарист | Фріц Ланґ, Теа фон Гарбоу |
| На основі | Метрополіс |
| У головних ролях | Альфред Абель Бріджит Гельм Ґустав Фреліх Рудольф Кляйн-Роґґе |
| Оператор | Карл Фройнд, Ґюнтер Ріттау, Вальтер Рутман |
| Композитор | |
| Художник | d |
| Кінокомпанія | UFA |
| Дистриб'ютор | Universum Film AG і Netflix |
| Тривалість | 153 хв. |
| Мова | німий фільм, титри німецькою |
| Країна |  Веймарська республіка |
| Рік | 1927 |
| Кошторис | 5 100 000 райхсмарок |
| IMDb | ID 0017136 |
 Метрополіс у Вікісховищі | |
Сюжет
Величезне футуристичне місто Метрополіс розділене на дві частини — наземну, де живуть багатії та інтелектуали, і підземну, житло робітників, які обслуговують поверхню, працюючи біля гігантських машин. Фредер, син одного із правителів Метрополіса, бачить дівчину Марію, котра приводить дітей робітників подивитися на сади на поверхні, але їх не пускають в це місце, дозволене тільки багатіям. Фредер з першого погляду закохується в Марію і спускається в машинні відділення на її пошуки. Там він бачить гігантську машину, яка ламається, калічачи і вбиваючи багатьох робіників. Вона уявляється Фредеру страхітливим ідолом, в якому спалюють людей. Фредер негайно вирушає в квартал Новий Вавилон до свого батька.
Фредер дістається до Вавилонської вежі, звідки керується все місто, де розповідає про аварію батькові Йо Фредерсену. Той розгніваний тим, що йому нічого не доповіли і обіцяє все владнати. Син дорікає батькові, що величезне місто побудовано працею людей, яких загнано в підземелля на жалюгідне існування. Втім, Йо переконаний, що це справедливо. Невдовзі йому приносять загадкові плани підземель, знайдені в постраждалих робітників. Багатій звільняє свого помічника Йосафата, котрий замовчав цей факт. Йосафата в покарання самого відправляють до підземель, він намагається застрелитися, але Фредер пропонує працювати на нього.
Фредер повертається в підземелля, де бачить знесиленого робітника 11811 й підміняє його. Фредер наказує піти до Йосафата за допомогою і віддає йому свою куртку. Однак робітник спокушається тимчасовою свободою, знайшовши в куртці гроші, він іде розважатися. Тим часом Йо відвідує винахідника Ротванга. Той, одержимий прагненням повернути кохану Гель, яка покинула його і вийшла за Фредерсена, а невдовзі померла. Винахідник створив гіноїда, проте Йо цікавить розшифровка планів. Ротванг визначає, що це прадавні катакомби. З Джо він спускається до катакомб, які також відвідує Фредер. Там Марія втішає робіників, проповідуючи про велич людини, оповідаючи переінакшену легенду про Вавилонську вежу. Хоча раби збудували її, вони не усвідомлювали високу мету її будівництва, що призвело до бунту проти хазяїв і зруйнування вежі. Тому між розумом (інтелектуалами) і руками (робітниками) мусить бути посередник — серце. Марія обіцяє, що людина, котра зуміє привести обидві касти до порозуміння, неодмінно скоро прийде. Джо замислює посіяти недовіру серед робітників до Марії. В цей час Фредер нарешті зустрічається з Марією і освідчується їй в коханні.
Йо наказує Ротвангу викрасти Марію, щоб надати її подоби гіноїду і той ловить її в глибині підземель. Фредер відвідує церкву, де чує віщу проповідь про Вавилонську блудницю. Ротванг надає своєму гіноїду вигляду Марії та відправляє його підбурити народ на бунт проти справжньої Марії. Однак він не прагне виконати доручення Йо, а помститися йому за Гель, зруйнувавши все, чого він досягнув, і вбивши його сина. Фредер стає свідком розмови батька з гіноїдом та втрачає свідомість. У гарячці Фредеру ввижається Смерть, яка йде у Метрополіс, а лже-Марія постає в образі Вавилонської блудниці.
Йосафат провідує Фредера та приносить новину про Марію, котра розважає еліту, зводячи з розуму всіх чоловіків. Він здогадується, що Йо прагне повстання аби отримати підставу застосувати силу і залякавши народ, тримати робітників у вічній покорі. Лже-Марія красномовно підбурює робітників на повстання, зламати машини. Йосафат і Фредер спускаються в катакомби, де розуміють, що це не справжня Марія. Він намагається донести це до повстанців, але ті, побачивши сина свого гнобителя, кидаються убити його. Захищаючи Фредера, гине Йозеф.
Фредерсен підслуховує розмову Ротванга з Марією, з якої дізнається про його задум. Йо вступає у бій з винахідником, в ході якого Марія тікає. Тим часом повстання поглинає Метрополіс і прямує розправитися з Фредерсеном. Натовп розтрощує генератори електрики, що спричиняє затоплення підземель. Марія рятує дітей, але стикається з натовпом на чолі з Гротом, який усвідомив, що в бунті могли загинути діти. Повстанці вриваються на поверхню й збираються живцем спалити Марію, яка виявляється гіноїдом. Справжня ж Марія б'є у дзвін, привертаючи увагу натовпу. Її переслідує Ротванг, якого Фредер скидає з даху церкви.
Йо, Фредер і Марія виходять до натовпу. Грот пробує помиритися з Йо, однак той вагається. Марія називає Фредера посередником, він підштовхує батька і лідера повстанців до примирення. Фільм завершується висновком: «Посередником між розумом і руками повинне бути серце».
У ролях
- Ґустав Фреліх — Фредер, син правителя Метрополіса Йо.
- Бригітта Гельм — Марія/лже-Марія, дівчина з суспільства робітників, проповідниця/гіноїд, що діє під виглядом Марії.
- Альфред Абель — Йо Фредерсен, правитель Метрополіса.
- Рудольф Кляйн-Роґґе — Ротванг, учений-винахідник.
- Генріх Ґеорге — Грот, доглядач машинного відділення.
- Теодор Лус — Йосафат, помічник Джо і друг Фредера.
- Фріц Расп — Тонкий, шпигун Фредерсена.
- Ірвін Бісванґер — Робітник 11811.
- Генріх Ґото — Майстер церемоній (у титрах не вказаний).
Знімання
У Німеччині 1920-х років німецька марка зазнала сильної інфляції після Першої світової війни, тому для іноземного капіталу стало вигідно вкладати гроші в німецькі стрічки. Голлівуд співпрацював з німецькими кіностудіями, що посприяло їх розвитку. Фріц Ланг, відомий детективними і пригодницькими стрічками, в 1920 році під час роботи над фільмом «Доктор Мабузі» познайомився зі сценаристкою Теа фон Гарбу, а за два роки вони одружилися. В 1924 Ланг і його продюсер Еріх Поммер поїхали до Голлівуду для обміну досвідом. Зупинившись у Нью-Йорку, Ланг був вражений його архітектурою і зробив багато фотографій міста. В Голлівуді на прохання Ланга Еріх Поммер купив дві камери Мітчелла, яких досі не було в Німеччині. Фріц Ланг задумав створити найвидовищніший фільм у світі, що перевершив би голлівудські і його ідею підтримала студія UFA. Теа фон Гарбу в цей час писала роман «Метрополіс» і сценарій майбутнього фільму за ним, присвячений боротьбі науки з окультизмом. У варіанті Теа фігурували злий чаклун, надприродні істоти, але Ланг визнав, що не зможе зняти такого фільму. Було ухвалено створити стрічку науково-фантастичної тематики.
Знімання було заплановано на осінь 1924 року, але почато в травні 1925 року за Берліном. На студії UFA побудували величезні декорації робочого району, підніжжя Вавилонської вежі і готичного храму. Знімання завершено в жовтні 1926 року, тривало 310 днів і 60 ночей. В ньому взяло участь 37000 статистів, у тому числі 750 дітей. За цей час бюджет фільму виріс від 1,5 до 6 мільйонів німецьких марок.
Концепт-дизайн фільму створив театральний художник Еріх Кеттелхут. Спочатку він намалював середньовічний замок у центрі міста, але потім концепція змінилася, і в тому місці виросла Вавилонська вежа, верхівку якої вінчав аеродром у вигляді пентаграми. Він також створив дизайн верхнього міста зі стадіоном, садом, а також декількома будівлями, що вибивалися зі стилю верхнього міста: старим будинком ученого, готичним собором і районом червоних ліхтарів у японському стилі. Також він придумав образ нижнього міста. Архітектурний стиль будівель міста належить до ар-деко.
У Ланга було дві основні камери і два оператори: Карл Фройнд та Гюнтер Ріттал. Також для знімання використовувалися дві мініатюрні камери: німецька легка камера Stachow-Filmer і камера Нетрі, якою знімали дрібні моделі.
Деякі моделі, як «райський» сад складалися з декорацій і намальованого фону. Через те, що модель знімали з дуже близької відстані, в процесі знімання пересували не камеру, а саму модель за допомогою електромоторів. Еріх Кеттлхут намалював нічні краєвиди Нової Вавилонської вежі на картоні розміром 60 на 40 см. Для анімації ковзання по стінах вежі променів прожекторів він покадрово домальовував вежу то з освітленими, то з затіненими місцями. Всього Кеттлхут створив для фільму близько тисячі кадрів Вавилонської вежі.
Міські квартали були фанерними і картонними моделями з намальованим фоном. Загальна конструкція декорацій міста складалася з моделей, розмір яких поступово зменшувався так, щоб три з половиною метра простору студії являли собою 350 метрів простору міста. На мостах і дорогах мініатюрного міського пейзажу розташовувалися 300 мініатюр автомобілів, які покадрово вручну переміщували асистенти. На підготовку і знімання цих кадрів пішло шість тижнів, хоча на екрані вони проїжджали за 10 секунд. Перетворення машини на ідола здійснювалося за допомогою руху дзеркал і технології під назвою Шюффтан-процес. Існувало дві моделі, машини та ідола, поставлених одна навпроти одної. Дзеркало поверталося і починало відбивати протилежне зображення, перекриваючи початкове. Подібно знімався натовп: дзеркало ставилося перед камерою під кутом 45 градусів так, щоб воно відображало мініатюрну модель, яка стояла поруч з камерою. Частина дзеркальної поверхні стиралася, оголюючи прозоре скло. В утвореній щілині на задньому плані рухалися актори. Місцями Ланг застосовував множинну експозицію — одну і ту ж плівку експонували кілька разів, прикриваючи ті місця, де експозиція нині не потрібна. Саме так знімалася сцена набуття гіноїдом подоби Марії. Спочатку знімали фігуру робота на чорному тлі, потім експонована частина закривалася чорним силуетом, навколо якого плавали кола, зроблені з промасленого паперу. Їх рухали нагору і вниз за допомогою спеціально побудованого підіймача. Кола знімалися через скло, на яке наносили тонкий шар олії. Електричні розряди знімалися вже без скла пізніше. Відеотелефон зроблено за допомогою проєктора, поміщеного ззаду декорації, що проєктував знятого заздалегідь співрозмовника. Затоплення підземель було справжнім, для цього знадобилося півтори тисячі кубометрів води, в якій актор мусили стояти по кілька годин.
Дизайн робота створив архітектор Вальтер Шульце-Міттендорф. Матеріалом було обрано спеціальний пластик, який поступово застигав на повітрі, дозволяючи надавати йому будь-якої форми. Актриса Бригіта Хельм мусила кілька годин лежати в гіпсовій формі, щоб на її основі надати гіноїду відповідних пропорцій. Сам костюм був розбірним.
Перший показ фільму відбувся в Берліні 10 січня 1927 року в кінотеатрі «Паласт ам Зоо». Його тривалість склала понад 3 години. Коли його подивилися 15 тисяч глядачів, фільм тимчасово вилучили з прокату і сильно скоротили. Фільм став найдорожчим проєктом за всю історію німецького німого кіно. Попри успіх у критиків і значні збори, він так і не зміг окупити витрати на виробництво й ледь не став причиною банкрутства студії UFA. Авторитет Ланга було підірвано і він повернувся до створення детективно-пригодницьких фільмів.
В 2008 році в Буенос-Айресі виявили оригінальну театральну копію фільму, відправлену туди в 1928 році. Ще одну копію знайшли в кіноархіві Чилійського університету.
Вплив
Метрополіс був одним з улюблених фільмів Адольфа Гітлера.
Гурт «Queen» використовував кадри з фільму для свого ретрофутуристичного кліпу «Radio Ga Ga».
Сюжет фільму покладено в основу популярної манґи відомого автора Осаму Тедзуки, опублікованої 1949 року. 2001 року режисер Рінтаро екранізував манґу у вигляді повнометражного аніме-фільму.
Примітки
- (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 8 липня 2017.
- Novak, Matt. . Smithsonian (англ.). Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 8 липня 2017.
Посилання
- Метрополіс на сайті IMDb (англ.)
![image]()
![image]()
![image]()
![image]()
![image]()
![image]()
![image]()
![image]()
![image]()
![image]()
- Метрополіс на сайті AllMovie (англ.)
![image]()
- Офіційний сайт відновленої версії «Метрополіса»(англ.)
- 1927 Magazine Looks at Metropolis, «A Movie Based On Science» — про публікацію статті «Metropolis — A Movie Based On Science» в журналі , червень 1927.(англ.)
- «Метрополіс»: історія ефектів(рос.)
- «Metropolis» by Thea Von Harbou — текст роману «Метрополіс», написаного паралельно зі зніманням фільму в перекладі англійською.(англ.)
- Metropolis Film Archive 2011(англ.) — велика підбірка та огляд архівних матеріалів про фільм(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metropolis nim Metropolis nimij hudozhnij film Frica Langa za scenariyem i paralelno napisanim romanom Tea fon Garbou Ce masshtabna metaforichna j naukovo fantastichna antiutopiya sho stala najvishoyu shodinkoyu i zavershennyam rozvitku nimeckogo kino ekspresionizmu Film stav bezperechnoyu klasikoyu j vplinuv na ves nastupnij rozvitok kinomistectva Na 1 bereznya 2024 roku film posidav 119 tu shodinku v spisku 250 krashih filmiv za versiyeyu IMDb Metropolisnim MetropolisAfisha filmuZhanr Naukova fantastikaRezhiser Fric LangProdyuser Erih PommerScenarist Fric Lang Tea fon GarbouNa osnovi MetropolisU golovnih rolyah Alfred Abel Bridzhit Gelm Gustav Frelih Rudolf Klyajn RoggeOperator Karl Frojnd Gyunter Rittau Valter RutmanKompozitorHudozhnik dKinokompaniya UFADistrib yutor Universum Film AG i NetflixTrivalist 153 hv Mova nimij film titri nimeckoyuKrayina Vejmarska respublikaRik 1927Koshtoris 5 100 000 rajhsmarokIMDb ID 0017136 Metropolis u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Metropolis znachennya SyuzhetKrayevid Novogo Vavilona Velichezne futuristichne misto Metropolis rozdilene na dvi chastini nazemnu de zhivut bagatiyi ta intelektuali i pidzemnu zhitlo robitnikiv yaki obslugovuyut poverhnyu pracyuyuchi bilya gigantskih mashin Freder sin odnogo iz praviteliv Metropolisa bachit divchinu Mariyu kotra privodit ditej robitnikiv podivitisya na sadi na poverhni ale yih ne puskayut v ce misce dozvolene tilki bagatiyam Freder z pershogo poglyadu zakohuyetsya v Mariyu i spuskayetsya v mashinni viddilennya na yiyi poshuki Tam vin bachit gigantsku mashinu yaka lamayetsya kalichachi i vbivayuchi bagatoh robinikiv Vona uyavlyayetsya Frederu strahitlivim idolom v yakomu spalyuyut lyudej Freder negajno virushaye v kvartal Novij Vavilon do svogo batka Freder distayetsya do Vavilonskoyi vezhi zvidki keruyetsya vse misto de rozpovidaye pro avariyu batkovi Jo Fredersenu Toj rozgnivanij tim sho jomu nichogo ne dopovili i obicyaye vse vladnati Sin dorikaye batkovi sho velichezne misto pobudovano praceyu lyudej yakih zagnano v pidzemellya na zhalyugidne isnuvannya Vtim Jo perekonanij sho ce spravedlivo Nevdovzi jomu prinosyat zagadkovi plani pidzemel znajdeni v postrazhdalih robitnikiv Bagatij zvilnyaye svogo pomichnika Josafata kotrij zamovchav cej fakt Josafata v pokarannya samogo vidpravlyayut do pidzemel vin namagayetsya zastrelitisya ale Freder proponuye pracyuvati na nogo Freder povertayetsya v pidzemellya de bachit znesilenogo robitnika 11811 j pidminyaye jogo Freder nakazuye piti do Josafata za dopomogoyu i viddaye jomu svoyu kurtku Odnak robitnik spokushayetsya timchasovoyu svobodoyu znajshovshi v kurtci groshi vin ide rozvazhatisya Tim chasom Jo vidviduye vinahidnika Rotvanga Toj oderzhimij pragnennyam povernuti kohanu Gel yaka pokinula jogo i vijshla za Fredersena a nevdovzi pomerla Vinahidnik stvoriv ginoyida prote Jo cikavit rozshifrovka planiv Rotvang viznachaye sho ce pradavni katakombi Z Dzho vin spuskayetsya do katakomb yaki takozh vidviduye Freder Tam Mariya vtishaye robinikiv propoviduyuchi pro velich lyudini opovidayuchi pereinakshenu legendu pro Vavilonsku vezhu Hocha rabi zbuduvali yiyi voni ne usvidomlyuvali visoku metu yiyi budivnictva sho prizvelo do buntu proti hazyayiv i zrujnuvannya vezhi Tomu mizh rozumom intelektualami i rukami robitnikami musit buti poserednik serce Mariya obicyaye sho lyudina kotra zumiye privesti obidvi kasti do porozuminnya neodminno skoro prijde Dzho zamislyuye posiyati nedoviru sered robitnikiv do Mariyi V cej chas Freder nareshti zustrichayetsya z Mariyeyu i osvidchuyetsya yij v kohanni Rotvang bilya svogo ginoyida Jo nakazuye Rotvangu vikrasti Mariyu shob nadati yiyi podobi ginoyidu i toj lovit yiyi v glibini pidzemel Freder vidviduye cerkvu de chuye vishu propovid pro Vavilonsku bludnicyu Rotvang nadaye svoyemu ginoyidu viglyadu Mariyi ta vidpravlyaye jogo pidburiti narod na bunt proti spravzhnoyi Mariyi Odnak vin ne pragne vikonati doruchennya Jo a pomstitisya jomu za Gel zrujnuvavshi vse chogo vin dosyagnuv i vbivshi jogo sina Freder staye svidkom rozmovi batka z ginoyidom ta vtrachaye svidomist U garyachci Frederu vvizhayetsya Smert yaka jde u Metropolis a lzhe Mariya postaye v obrazi Vavilonskoyi bludnici Josafat providuye Fredera ta prinosit novinu pro Mariyu kotra rozvazhaye elitu zvodyachi z rozumu vsih cholovikiv Vin zdogaduyetsya sho Jo pragne povstannya abi otrimati pidstavu zastosuvati silu i zalyakavshi narod trimati robitnikiv u vichnij pokori Lzhe Mariya krasnomovno pidburyuye robitnikiv na povstannya zlamati mashini Josafat i Freder spuskayutsya v katakombi de rozumiyut sho ce ne spravzhnya Mariya Vin namagayetsya donesti ce do povstanciv ale ti pobachivshi sina svogo gnobitelya kidayutsya ubiti jogo Zahishayuchi Fredera gine Jozef Fredersen pidsluhovuye rozmovu Rotvanga z Mariyeyu z yakoyi diznayetsya pro jogo zadum Jo vstupaye u bij z vinahidnikom v hodi yakogo Mariya tikaye Tim chasom povstannya poglinaye Metropolis i pryamuye rozpravitisya z Fredersenom Natovp roztroshuye generatori elektriki sho sprichinyaye zatoplennya pidzemel Mariya ryatuye ditej ale stikayetsya z natovpom na choli z Grotom yakij usvidomiv sho v bunti mogli zaginuti diti Povstanci vrivayutsya na poverhnyu j zbirayutsya zhivcem spaliti Mariyu yaka viyavlyayetsya ginoyidom Spravzhnya zh Mariya b ye u dzvin privertayuchi uvagu natovpu Yiyi peresliduye Rotvang yakogo Freder skidaye z dahu cerkvi Jo Freder i Mariya vihodyat do natovpu Grot probuye pomiritisya z Jo odnak toj vagayetsya Mariya nazivaye Fredera poserednikom vin pidshtovhuye batka i lidera povstanciv do primirennya Film zavershuyetsya visnovkom Poserednikom mizh rozumom i rukami povinne buti serce U rolyahGustav Frelih Freder sin pravitelya Metropolisa Jo Brigitta Gelm Mariya lzhe Mariya divchina z suspilstva robitnikiv propovidnicya ginoyid sho diye pid viglyadom Mariyi Alfred Abel Jo Fredersen pravitel Metropolisa Rudolf Klyajn Rogge Rotvang uchenij vinahidnik Genrih George Grot doglyadach mashinnogo viddilennya Teodor Lus Josafat pomichnik Dzho i drug Fredera Fric Rasp Tonkij shpigun Fredersena Irvin Bisvanger Robitnik 11811 Genrih Goto Majster ceremonij u titrah ne vkazanij ZnimannyaFric Lang i Tea fon Garbou v roboti nad scenariyem 1923 abo 1924 U Nimechchini 1920 h rokiv nimecka marka zaznala silnoyi inflyaciyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni tomu dlya inozemnogo kapitalu stalo vigidno vkladati groshi v nimecki strichki Gollivud spivpracyuvav z nimeckimi kinostudiyami sho pospriyalo yih rozvitku Fric Lang vidomij detektivnimi i prigodnickimi strichkami v 1920 roci pid chas roboti nad filmom Doktor Mabuzi poznajomivsya zi scenaristkoyu Tea fon Garbu a za dva roki voni odruzhilisya V 1924 Lang i jogo prodyuser Erih Pommer poyihali do Gollivudu dlya obminu dosvidom Zupinivshis u Nyu Jorku Lang buv vrazhenij jogo arhitekturoyu i zrobiv bagato fotografij mista V Gollivudi na prohannya Langa Erih Pommer kupiv dvi kameri Mitchella yakih dosi ne bulo v Nimechchini Fric Lang zadumav stvoriti najvidovishnishij film u sviti sho perevershiv bi gollivudski i jogo ideyu pidtrimala studiya UFA Tea fon Garbu v cej chas pisala roman Metropolis i scenarij majbutnogo filmu za nim prisvyachenij borotbi nauki z okultizmom U varianti Tea figuruvali zlij chaklun nadprirodni istoti ale Lang viznav sho ne zmozhe znyati takogo filmu Bulo uhvaleno stvoriti strichku naukovo fantastichnoyi tematiki Znimannya bulo zaplanovano na osin 1924 roku ale pochato v travni 1925 roku za Berlinom Na studiyi UFA pobuduvali velichezni dekoraciyi robochogo rajonu pidnizhzhya Vavilonskoyi vezhi i gotichnogo hramu Znimannya zaversheno v zhovtni 1926 roku trivalo 310 dniv i 60 nochej V nomu vzyalo uchast 37000 statistiv u tomu chisli 750 ditej Za cej chas byudzhet filmu viris vid 1 5 do 6 miljoniv nimeckih marok Koncept dizajn filmu stvoriv teatralnij hudozhnik Erih Kettelhut Spochatku vin namalyuvav serednovichnij zamok u centri mista ale potim koncepciya zminilasya i v tomu misci virosla Vavilonska vezha verhivku yakoyi vinchav aerodrom u viglyadi pentagrami Vin takozh stvoriv dizajn verhnogo mista zi stadionom sadom a takozh dekilkoma budivlyami sho vibivalisya zi stilyu verhnogo mista starim budinkom uchenogo gotichnim soborom i rajonom chervonih lihtariv u yaponskomu stili Takozh vin pridumav obraz nizhnogo mista Arhitekturnij stil budivel mista nalezhit do ar deko U Langa bulo dvi osnovni kameri i dva operatori Karl Frojnd ta Gyunter Rittal Takozh dlya znimannya vikoristovuvalisya dvi miniatyurni kameri nimecka legka kamera Stachow Filmer i kamera Netri yakoyu znimali dribni modeli Kostyum ginoyida Deyaki modeli yak rajskij sad skladalisya z dekoracij i namalovanogo fonu Cherez te sho model znimali z duzhe blizkoyi vidstani v procesi znimannya peresuvali ne kameru a samu model za dopomogoyu elektromotoriv Erih Kettlhut namalyuvav nichni krayevidi Novoyi Vavilonskoyi vezhi na kartoni rozmirom 60 na 40 sm Dlya animaciyi kovzannya po stinah vezhi promeniv prozhektoriv vin pokadrovo domalovuvav vezhu to z osvitlenimi to z zatinenimi miscyami Vsogo Kettlhut stvoriv dlya filmu blizko tisyachi kadriv Vavilonskoyi vezhi Miski kvartali buli fanernimi i kartonnimi modelyami z namalovanim fonom Zagalna konstrukciya dekoracij mista skladalasya z modelej rozmir yakih postupovo zmenshuvavsya tak shob tri z polovinoyu metra prostoru studiyi yavlyali soboyu 350 metriv prostoru mista Na mostah i dorogah miniatyurnogo miskogo pejzazhu roztashovuvalisya 300 miniatyur avtomobiliv yaki pokadrovo vruchnu peremishuvali asistenti Na pidgotovku i znimannya cih kadriv pishlo shist tizhniv hocha na ekrani voni proyizhdzhali za 10 sekund Peretvorennya mashini na idola zdijsnyuvalosya za dopomogoyu ruhu dzerkal i tehnologiyi pid nazvoyu Shyufftan proces Isnuvalo dvi modeli mashini ta idola postavlenih odna navproti odnoyi Dzerkalo povertalosya i pochinalo vidbivati protilezhne zobrazhennya perekrivayuchi pochatkove Podibno znimavsya natovp dzerkalo stavilosya pered kameroyu pid kutom 45 gradusiv tak shob vono vidobrazhalo miniatyurnu model yaka stoyala poruch z kameroyu Chastina dzerkalnoyi poverhni stiralasya ogolyuyuchi prozore sklo V utvorenij shilini na zadnomu plani ruhalisya aktori Miscyami Lang zastosovuvav mnozhinnu ekspoziciyu odnu i tu zh plivku eksponuvali kilka raziv prikrivayuchi ti miscya de ekspoziciya nini ne potribna Same tak znimalasya scena nabuttya ginoyidom podobi Mariyi Spochatku znimali figuru robota na chornomu tli potim eksponovana chastina zakrivalasya chornim siluetom navkolo yakogo plavali kola zrobleni z promaslenogo paperu Yih ruhali nagoru i vniz za dopomogoyu specialno pobudovanogo pidijmacha Kola znimalisya cherez sklo na yake nanosili tonkij shar oliyi Elektrichni rozryadi znimalisya vzhe bez skla piznishe Videotelefon zrobleno za dopomogoyu proyektora pomishenogo zzadu dekoraciyi sho proyektuvav znyatogo zazdalegid spivrozmovnika Zatoplennya pidzemel bulo spravzhnim dlya cogo znadobilosya pivtori tisyachi kubometriv vodi v yakij aktor musili stoyati po kilka godin Reklama pokazana v misti San Paulu Braziliya v 1930 roci Dizajn robota stvoriv arhitektor Valter Shulce Mittendorf Materialom bulo obrano specialnij plastik yakij postupovo zastigav na povitri dozvolyayuchi nadavati jomu bud yakoyi formi Aktrisa Brigita Helm musila kilka godin lezhati v gipsovij formi shob na yiyi osnovi nadati ginoyidu vidpovidnih proporcij Sam kostyum buv rozbirnim Pershij pokaz filmu vidbuvsya v Berlini 10 sichnya 1927 roku v kinoteatri Palast am Zoo Jogo trivalist sklala ponad 3 godini Koli jogo podivilisya 15 tisyach glyadachiv film timchasovo viluchili z prokatu i silno skorotili Film stav najdorozhchim proyektom za vsyu istoriyu nimeckogo nimogo kino Popri uspih u kritikiv i znachni zbori vin tak i ne zmig okupiti vitrati na virobnictvo j led ne stav prichinoyu bankrutstva studiyi UFA Avtoritet Langa bulo pidirvano i vin povernuvsya do stvorennya detektivno prigodnickih filmiv V 2008 roci v Buenos Ajresi viyavili originalnu teatralnu kopiyu filmu vidpravlenu tudi v 1928 roci She odnu kopiyu znajshli v kinoarhivi Chilijskogo universitetu VplivMetropolis buv odnim z ulyublenih filmiv Adolfa Gitlera Gurt Queen vikoristovuvav kadri z filmu dlya svogo retrofuturistichnogo klipu Radio Ga Ga Syuzhet filmu pokladeno v osnovu populyarnoyi mangi vidomogo avtora Osamu Tedzuki opublikovanoyi 1949 roku 2001 roku rezhiser Rintaro ekranizuvav mangu u viglyadi povnometrazhnogo anime filmu Primitki angl Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 8 lipnya 2017 Novak Matt Smithsonian angl Arhiv originalu za 28 chervnya 2017 Procitovano 8 lipnya 2017 PosilannyaMetropolis na sajti IMDb angl Metropolis na sajti AllMovie angl Oficijnij sajt vidnovlenoyi versiyi Metropolisa angl 1927 Magazine Looks at Metropolis A Movie Based On Science pro publikaciyu statti Metropolis A Movie Based On Science v zhurnali cherven 1927 angl Metropolis istoriya efektiv ros Metropolis by Thea Von Harbou tekst romanu Metropolis napisanogo paralelno zi znimannyam filmu v perekladi anglijskoyu angl Metropolis Film Archive 2011 angl velika pidbirka ta oglyad arhivnih materialiv pro film angl