Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ходасевич Владислав Феліціанович Ходасевич нар 16 28 травня 1886 18860

Ходасевич Владислав Феліціанович

Ходасевич Владислав Феліціанович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ходасевич.

Владислав Феліціанович Ходасевич (нар. 16 (28) травня 1886(18860528), Москва — пом. 14 червня 1939, Париж) — російський поет. Виступав також як критик, мемуарист і історик літератури, пушкініст.

Владислав Феліціанович Ходасевич
Владислав Фелицианович Ходасевич
image
Ім'я при народженніВладислав Фелицианович Ходасевич
Народився16 (28) травня 1886(1886-05-28)
Москва,
image Російська імперіяimage Франція
Помер14 червня 1939(1939-06-14) (53 роки)
Париж,
Франція
·рак печінки
Похованняцвинтар П'єр-Греньє
Країнаimage Російська імперія
image Франція
image Російська республіка
image РРФСР
Діяльністьпоет
Alma materd
Мова творівросійська
Роки активності1906 — 1939
image Ходасевич Владислав Феліціанович у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Походження

Батько поета, Феліціан Іванович (1834—1911), походив із збіднілої польської дворянської сім'ї Масла-Ходасевичів (іноді Ходасевич називав свого батька «литвином»), навчався в Академії мистецтв. Спроби молодого Феліціана стати художником не вдалися, і він став фотографом, працював в Тулі і Москві, зокрема, фотографував Льва Толстого, і, нарешті, відкрив у Москві магазин фотографічного приладдя. Життєвий шлях батька точно викладено у вірші Ходасевича «Дактилі».
Мати поета, Софія Яківна (1846—1911), була дочкою відомого єврейського літератора Якова Олександровича Брафмана (1824—1879), який згодом перейшов у православ'я (1858) і присвятив своє подальше життя т. з. «реформі єврейського побуту» з християнських позицій. Незважаючи на це Софія Яківна була віддана в польську родину і виховувалася ревною католичкою. В католицтво був хрещений і сам Ходасевич.
Старший брат поета, Михайло Феліціанович (1865—1925), став відомим адвокатом, його дочка, художниця Валентина Ходасевич (1894—1970), зокрема, написала портрет свого дядька Владислава. Поет жив у будинку брата під час навчання в університеті і в подальшому, аж до від'їзду з Росії, підтримував з ним теплі стосунки.

Освіта

Поет закінчив 3-ю московську гімназію і потім, в 1904 році, вступив у Московський університет на юридичний факультет, однак восени наступного року перейшов на історико-філологічний, де навчався з перервами до весни 1910 року. Тоді ж відвідував московський літературний гурток, де виступали з читанням віршів і доповідей В. Брюсов, А. Білий, К.Бальмонт, Вяч. Іванов. Зустріч з символістами, літературними кумирами покоління, змінила життя Ходасевича. Вже в юності відчувши покликання поета, університету Ходасевич не закінчив. У 1905 році він одружився з Мариною Ерастівною Риндіною. Шлюб був нещасливим — вже в кінці 1907 року вони розлучилися.

Початок творчості

Перші роки

До 1906 відноситься початок систематичної діяльності Ходасевича-критика. Як літератор дебютував у 1907 книгою віршів «Молодість», яку згодом вважав вкрай незрілою. Свій другий збірник «Щасливий будиночок» (1914) Ходасевич оцінював більш поблажливо. За шість років, що минули від написання «Молодості» до «Щасливого будиночка», Ходасевич став професійним літератором, які заробляють на життя перекладами, рецензіями і фейлетонами.
Ходасевич сам надавав особливого значення тому факту, що «запізнився» до розквіту символізму, тоді як естетика акмеїзму залишилася йому далекою, а футуризм був рішуче неприйнятний. Тим не менш на ранню творчість Ходасевича має великий вплив творчість В. Брюсова, який, не визнавав поетичних осяянь і вважав, що поетичне натхнення має жорстко контролюватися знанням таємниць ремесла.

Революція

У роки першої світової війни Ходасевич отримує «білий квиток» за станом здоров'я і співпрацює в «Російських відомостях», «Ранку Росії», а в 1917 році — у «Новому житті». Через туберкульоз хребта літо 1916 і 1917 років він провів у Коктебелі, у поета Максиміліана Волошина. Ходасевич з захопленням прийняв Лютневу революцію і погодився співпрацювати з більшовиками після Жовтневої революції, але швидко прийшов до висновку, що «при більшовиках літературна діяльність неможлива», і вирішив «писати хіба лише для себе». У 1918 році разом з Л. Яффе він видав книгу «Єврейська антологія. Збірник молодої єврейської поезії»; працював секретарем третейського суду. В 1918-19 роках служив у репертуарній секції театрального відділу Наркомосвіти. Ходасевич брав участь в організації книжкової крамниці на паях (1918-19), де відомі письменники (Осоргин, Муратов, Зайців, Б. Грифцов та ін) особисто чергували за прилавком. У перші післяреволюційні роки Ходасевич вів заняття з молодими літераторами, що входили в московський Пролеткульт, у 1918-20 завідував московським відділенням організованого М. Горьким видавництва «Всесвітня література». На початку 1921 переїхав до Петрограда, отримавши житло в «Будинку мистецтв», який став свого роду комуною для вчених і письменників, які залишилися в північній столиці. Там відбулося знайомство з Н.Берберовою, його дружиною (брак 1921—1932) і супутницею у перше емігрантське десятиліття, що почалося з від'їзду в Ригу по відрядженню, підписаному А. В. Луначарським. В 1920 році вийшла третя книга віршів Ходасевича «Шляхом зерна».

Еміграція

22 червня 1922 року Ходасевич з Н.Берберовою їдуть через Ригу в Берлін. Тоді ж, в Петербурзі та Берліні, виходить четверта книга віршів Ходасевича «Важка ліра».

image
Владислав Ходасевич та Ніна Берберова в Соренто 1924 рік

У 1922-1923 роках, живучи в Берліні, Ходасевич багато спілкувався з Андрієм Бєлим, у 1922-1925 роках (з перервами) жив у родині Горького, якого високо цінував як особистість (а не як письменника), визнавав його авторитет, вбачав у ньому гаранта гіпотетичного повернення на батьківщину, але знав і слабкі властивості характеру Горького, з яких найбільш уразливим вважав «вкрай заплутане ставлення до правди і брехні, яке позначилося дуже рано і зробило рішучий вплив на його творчість, так і на всю його життя». В цей же час Ходасевич і Горький заснували (за участю В. Шкловського) журнал «Бесіда» (вийшло шість номерів), де друкувалися радянські автори. У березні 1925 року радянське посольство в Римі відмовило Ходасевичу в продовженні паспорта, запропонувавши повернутися до Москви. Але Ходасевич і Берберова розуміли, що повернення в СРСР неможливо, так як Ходасевич опублікував у кількох виданнях фейлетони про радянську літературу і статті про діяльність ГПУ за кордоном, після чого радянська преса звинуватила поета у «білогвардейщині». Він вирішив не повертатися на батьківщину, остаточно ставши емігрантом.

У 1925 році Ходасевич і Берберова переїхали до Парижа. Поет друкувався в газетах «Дні» і «Останні новини». З лютого1927 року до кінця життя очолював літературний відділ газети «Відродження». У тому ж році випустив збірку віршів «Європейська ніч». Після цього Ходасевич практично перестав писати вірші, приділяючи увагу критиці, і незабаром став провідним критиком літератури російського зарубіжжя. Як критик вів полеміку з Р. Івановим і Р. Адамовичем, зокрема, про завдання літератури еміграції, про призначення поезії і її кризу. Писав огляди (разом з Н. Берберовою) радянської літератури (за підписом «Гулівер»), підтримував поетичну групу «Перехрестя», високо відгукувався про творчість В. Набокова, який став його другом.

З 1928року Ходасевич працював над мемуарами. Написав біографічну книгу «Державін», але намір написати біографію Пушкіна Ходасевич залишив через погіршення здоров'я («Тепер і на цьому, як і на віршах, я поставив хрест. Тепер у мене немає нічого», — писав він 19 липня 1932 року Берберовій, з якою вони розлучилися в квітні того ж року). У 1933 році він одружився з Ольгою Марголіною (1890—1942). Положення Ходасевича в еміграції було важким, жив він відокремлено. За кілька тижнів до смерті Ходасевича вийшла його книга спогадів Некрополь (1939), для якої їм змінені і доповнені мемуарні нариси про яскравих особистостей Срібного століття (В. Брюсова, близького друга молодих років поета Муні, О. Блока, М. Горького, А. Бєлого, Л. Гумільова, М. Гершензона та ін), які з'являлися в періодиці з 1925. Намагаючись не торкатися політики, автор показав епоху, коли «жили в несамовитому напруженні, у вічному порушення, загостреності, у лихоманці», і створив точний портрет часу, постав заплутаним «у загальну мережу кохань і ненавистей, особистих і літературних». Помер Владислав Ходасевич 14 червня 1939року в Парижі, після операції. Похований в передмісті Парижа на кладовищі Булонь-Біянкур.

Бібліографія

  • Владислав Ходасевич. Молодость: Первая книга стихов. М.: Гриф, 1907. — 66 с.
  • Владислав Ходасевич. Счастливый домик: Вторая книга стихов / Обл. И. И. Мозалевского. М.: Альциона, 1914. — 79 с. — 1000 экз.
  • Еврейская антология. Сборник молодой еврейской поэзии. Под редакцией В. Ф. Ходасевича и Л. Б. Яффе. М., 1918.
  • Владислав Ходасевич. Путём зерна: Третья книга стихов. М.: Творчество, 1920. — 48 с. — 18000 экз.
  • Владислав Ходасевич. Счастливый домик: Вторая книга стихов. Изд. 2-е. Пб.; Берлин: Изд. З. И. Гржебина, 1922. — 72 с.
  • Владислав Ходасевич. Тяжелая лира: Четвёртая книга стихов. 1920—1922. М.; Пг.: Гиз, 1922. — 60 с. — 3000 экз.
  • Владислав Ходасевич. Из еврейских поэтов. Петербург-Берлин: Изд-во З. И. Гржебина, 1922.
  • Владислав Ходасевич. Собрание стихов / Обл. М. В. Добужинского. Париж.: Возрождение, 1927. — 184 с. (помимо большинства стихов из сборников «Путём зерна» и «Тяжёлая лира» включает новый цикл «Европейская ночь»)
  • Владислав Ходасевич. Державин. Париж: Изд-во «Современные записки», 1931.
  • Владислав Ходасевич. О Пушкине. Берлин: Петрополис, 1937.
  • Владислав Ходасевич. Некрополь: воспоминания. Bruxelles: Les éd. Petropolis, 1939.
  • Владислав Ходасевич. Собрание стихов в двух томах. (Составление,) редакция и примечания Юрия Колкера. La Presse Libre, Paris, 1982-83.
  • В. Ф. Ходасевич. Державин. — М.: Книга, 1988. — 384 с. (Писатели о писателях) Тираж 200 000 экз.
  • В. Ф. Ходасевич. Собрание стихотворений. — М.: Молодая гвардия, 1989. — 183 с.
  • В. Ф. Ходасевич. Стихотворения. — Л.: Сов. писатель, 1989. — 464 с. (Библиотека поэта, Большая серия, Издание третье) Тираж 100 000 экз.
  • В. Ф. Ходасевич. Стихотворения. — Л.: Искусство, 1989. — 95 с.
  • В. Ф. Ходасевич. Стихотворения. (Библиотечка журнала «Полиграфия») — М.: Детская книга, 1990. — 126 с.
  • В. Ф. Ходасевич. Стихотворения / Сост., вступ. ст., прим. В. П. Зверев. — М.: Молодая гвардия, 1991. — 223 с.
  • В. Ф. Ходасевич. Некрополь. — М.: Сов. писатель — Олимп, 1991. — 192 с. Тираж 100 000 экз.
  • В. Ф. Ходасевич. Колеблемый треножник: Избранное. — М.: Советский писатель, 1991. — ??? с.
  • В. Ф. Ходасевич. Собрание стихотворений. — М.: Центурион Интерпракс, 1992. — 448 с.
  • В. Ф. Ходасевич. По бульварам. Стихотворения 1904—1937 гг. Литературно-исторические статьи. (Из поэтического наследия.) / Редактор-составитель И. А. Курамжина. — М.: Центр-100, 1996. — 288 с.
  • В. Ф. Ходасевич. Собрание сочинений в 4 т. — М.: Согласие, 1996—1997.
  • В. Ф. Ходасевич. Некрополь. — М.: Вагриус, 2001. — 244 с.
  • В. Ф. Ходасевич. Стихотворения / Сост., подгот. текста, вступ. ст., примеч. Дж. Малмстада. — СПб.: Академический проект, 2001. — 272 с. (Новая библиотека поэта, Малая серия)
  • В. Ф. Ходасевич. Стихотворения / Сост. В. Зверев. — М.: Звонница-МГ, 2003. — 320 с.
  • В. Ф. Ходасевич. Стихотворения. — М.: Профиздат, 2007. — 208 с.

Література

  • З історії російської поезії початку 20 ст. — М.: 1976.
  • Юрій Колкер. Айдесская прохолода. Нарис життя і творчості В. Ф. Ходасевича. // У кн.: Владислав Ходасевич. Збори віршів у двох томах. Складання, редакція і примітки Юрія Колкера. La Presse Libre, Paris, 1982-83, сс.271-350.
  • Юрій Колкер. Університетські роки Ходасевича. // газета " Русская мысль № 3624, Париж, 6 червня 1986.
  • Юрій Колкер. Саул Черниховский і Владислав Ходасевич. // У кн.: Єврейський Самвидав, том 26. Ленінградський єврейський альманах, № 1-4, під редакцією Юрія Колкера. Центр по дослідженню і документації східноєвропейського єврейства при Єврейському університеті в Єрусалимі, Єрусалим, 1988, стор 29-33.
  • Н. А. Богомолов. Життя і поезія Владислава Ходасевича // У кн. В. Ф. Ходасевич. Вірші. — Л.: 1989. — с. 5-51.
  • Зі спогадів Ганни Іванівни Ходасевич, уродженої Чулкової // У кн. Ходасевич В. Ф. Збори віршів. — М: 1992. — С. 413—433.
  • Юрій Колкер. Останній поет старої Росії. // У кн.: Євреї в культурі російського зарубіжжя, II. Укладач М. Пархомівський, Єрусалим, 1993.
  • Строфи століття. Антологія російської поезії — Мінськ-М.: 1995.
  • Російське зарубіжжя. Золота книга еміграції. Перша третина xx століття. Біографічний енциклопедичний словник. М., 1997.
  • Юрій Колкер. Ходасевич, або Триєдиний заповіт Вольтера. // Газета " Русская мысль № 4289, Париж, 14-20 жовтня 1999
  • Дмитро Биков. Владислав Фелицианович Ходасевич // Російська література. Ч. 2. ХХ століття / Глав. ред. М. Д. Аксьонова. — М.: Аванта+, 2001. — С. 267—276.
  • В. І. Шубінський Владислав Ходасевич. Чающий і говорить. — СПб.: «Віта Нова», 2011. — 720 с. —  — Серія: Життєпис.
  • Ніна Щербак. «Мною скоєне так мало». Володимир Ходасевич//Щербак Н. Любов поетів срібного століття. М.:Астрель, СПб: Астрель-СПб, 2012. С. 40-56
  • Томас Урбан: Русские писатели в Берлине в 20-е годы ХХ века; Санкт-Петербург 2014, с. 203-213.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/literatura/HODASEVICH_VLADISLAV_FELITSIANOVICH.html
  3. http://az.lib.ru/h/hodasewich_w_f/text_0020.shtml

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hodasevich Vladislav Felicianovich Hodasevich nar 16 28 travnya 1886 18860528 Moskva pom 14 chervnya 1939 Parizh rosijskij poet Vistupav takozh yak kritik memuarist i istorik literaturi pushkinist Vladislav Felicianovich HodasevichVladislav Felicianovich HodasevichIm ya pri narodzhenniVladislav Felicianovich HodasevichNarodivsya16 28 travnya 1886 1886 05 28 Moskva Rosijska imperiya FranciyaPomer14 chervnya 1939 1939 06 14 53 roki Parizh Franciya rak pechinkiPohovannyacvintar P yer GrenyeKrayina Rosijska imperiya Franciya Rosijska respublika RRFSRDiyalnistpoetAlma materdMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1906 1939 Hodasevich Vladislav Felicianovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaPohodzhennya Batko poeta Felician Ivanovich 1834 1911 pohodiv iz zbidniloyi polskoyi dvoryanskoyi sim yi Masla Hodasevichiv inodi Hodasevich nazivav svogo batka litvinom navchavsya v Akademiyi mistectv Sprobi molodogo Feliciana stati hudozhnikom ne vdalisya i vin stav fotografom pracyuvav v Tuli i Moskvi zokrema fotografuvav Lva Tolstogo i nareshti vidkriv u Moskvi magazin fotografichnogo priladdya Zhittyevij shlyah batka tochno vikladeno u virshi Hodasevicha Daktili Mati poeta Sofiya Yakivna 1846 1911 bula dochkoyu vidomogo yevrejskogo literatora Yakova Oleksandrovicha Brafmana 1824 1879 yakij zgodom perejshov u pravoslav ya 1858 i prisvyativ svoye podalshe zhittya t z reformi yevrejskogo pobutu z hristiyanskih pozicij Nezvazhayuchi na ce Sofiya Yakivna bula viddana v polsku rodinu i vihovuvalasya revnoyu katolichkoyu V katolictvo buv hreshenij i sam Hodasevich Starshij brat poeta Mihajlo Felicianovich 1865 1925 stav vidomim advokatom jogo dochka hudozhnicya Valentina Hodasevich 1894 1970 zokrema napisala portret svogo dyadka Vladislava Poet zhiv u budinku brata pid chas navchannya v universiteti i v podalshomu azh do vid yizdu z Rosiyi pidtrimuvav z nim tepli stosunki Osvita Poet zakinchiv 3 yu moskovsku gimnaziyu i potim v 1904 roci vstupiv u Moskovskij universitet na yuridichnij fakultet odnak voseni nastupnogo roku perejshov na istoriko filologichnij de navchavsya z perervami do vesni 1910 roku Todi zh vidviduvav moskovskij literaturnij gurtok de vistupali z chitannyam virshiv i dopovidej V Bryusov A Bilij K Balmont Vyach Ivanov Zustrich z simvolistami literaturnimi kumirami pokolinnya zminila zhittya Hodasevicha Vzhe v yunosti vidchuvshi poklikannya poeta universitetu Hodasevich ne zakinchiv U 1905 roci vin odruzhivsya z Marinoyu Erastivnoyu Rindinoyu Shlyub buv neshaslivim vzhe v kinci 1907 roku voni rozluchilisya Pochatok tvorchostiPershi roki Do 1906 vidnositsya pochatok sistematichnoyi diyalnosti Hodasevicha kritika Yak literator debyutuvav u 1907 knigoyu virshiv Molodist yaku zgodom vvazhav vkraj nezriloyu Svij drugij zbirnik Shaslivij budinochok 1914 Hodasevich ocinyuvav bilsh poblazhlivo Za shist rokiv sho minuli vid napisannya Molodosti do Shaslivogo budinochka Hodasevich stav profesijnim literatorom yaki zaroblyayut na zhittya perekladami recenziyami i fejletonami Hodasevich sam nadavav osoblivogo znachennya tomu faktu sho zapiznivsya do rozkvitu simvolizmu todi yak estetika akmeyizmu zalishilasya jomu dalekoyu a futurizm buv rishuche neprijnyatnij Tim ne mensh na rannyu tvorchist Hodasevicha maye velikij vpliv tvorchist V Bryusova yakij ne viznavav poetichnih osyayan i vvazhav sho poetichne nathnennya maye zhorstko kontrolyuvatisya znannyam tayemnic remesla Revolyuciya U roki pershoyi svitovoyi vijni Hodasevich otrimuye bilij kvitok za stanom zdorov ya i spivpracyuye v Rosijskih vidomostyah Ranku Rosiyi a v 1917 roci u Novomu zhitti Cherez tuberkuloz hrebta lito 1916 i 1917 rokiv vin proviv u Koktebeli u poeta Maksimiliana Voloshina Hodasevich z zahoplennyam prijnyav Lyutnevu revolyuciyu i pogodivsya spivpracyuvati z bilshovikami pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi ale shvidko prijshov do visnovku sho pri bilshovikah literaturna diyalnist nemozhliva i virishiv pisati hiba lishe dlya sebe U 1918 roci razom z L Yaffe vin vidav knigu Yevrejska antologiya Zbirnik molodoyi yevrejskoyi poeziyi pracyuvav sekretarem tretejskogo sudu V 1918 19 rokah sluzhiv u repertuarnij sekciyi teatralnogo viddilu Narkomosviti Hodasevich brav uchast v organizaciyi knizhkovoyi kramnici na payah 1918 19 de vidomi pismenniki Osorgin Muratov Zajciv B Grifcov ta in osobisto cherguvali za prilavkom U pershi pislyarevolyucijni roki Hodasevich viv zanyattya z molodimi literatorami sho vhodili v moskovskij Proletkult u 1918 20 zaviduvav moskovskim viddilennyam organizovanogo M Gorkim vidavnictva Vsesvitnya literatura Na pochatku 1921 pereyihav do Petrograda otrimavshi zhitlo v Budinku mistectv yakij stav svogo rodu komunoyu dlya vchenih i pismennikiv yaki zalishilisya v pivnichnij stolici Tam vidbulosya znajomstvo z N Berberovoyu jogo druzhinoyu brak 1921 1932 i suputniceyu u pershe emigrantske desyatilittya sho pochalosya z vid yizdu v Rigu po vidryadzhennyu pidpisanomu A V Lunacharskim V 1920 roci vijshla tretya kniga virshiv Hodasevicha Shlyahom zerna Emigraciya22 chervnya 1922 roku Hodasevich z N Berberovoyu yidut cherez Rigu v Berlin Todi zh v Peterburzi ta Berlini vihodit chetverta kniga virshiv Hodasevicha Vazhka lira Vladislav Hodasevich ta Nina Berberova v Sorento 1924 rik U 1922 1923 rokah zhivuchi v Berlini Hodasevich bagato spilkuvavsya z Andriyem Byelim u 1922 1925 rokah z perervami zhiv u rodini Gorkogo yakogo visoko cinuvav yak osobistist a ne yak pismennika viznavav jogo avtoritet vbachav u nomu garanta gipotetichnogo povernennya na batkivshinu ale znav i slabki vlastivosti harakteru Gorkogo z yakih najbilsh urazlivim vvazhav vkraj zaplutane stavlennya do pravdi i brehni yake poznachilosya duzhe rano i zrobilo rishuchij vpliv na jogo tvorchist tak i na vsyu jogo zhittya V cej zhe chas Hodasevich i Gorkij zasnuvali za uchastyu V Shklovskogo zhurnal Besida vijshlo shist nomeriv de drukuvalisya radyanski avtori U berezni 1925 roku radyanske posolstvo v Rimi vidmovilo Hodasevichu v prodovzhenni pasporta zaproponuvavshi povernutisya do Moskvi Ale Hodasevich i Berberova rozumili sho povernennya v SRSR nemozhlivo tak yak Hodasevich opublikuvav u kilkoh vidannyah fejletoni pro radyansku literaturu i statti pro diyalnist GPU za kordonom pislya chogo radyanska presa zvinuvatila poeta u bilogvardejshini Vin virishiv ne povertatisya na batkivshinu ostatochno stavshi emigrantom U 1925 roci Hodasevich i Berberova pereyihali do Parizha Poet drukuvavsya v gazetah Dni i Ostanni novini Z lyutogo1927 roku do kincya zhittya ocholyuvav literaturnij viddil gazeti Vidrodzhennya U tomu zh roci vipustiv zbirku virshiv Yevropejska nich Pislya cogo Hodasevich praktichno perestav pisati virshi pridilyayuchi uvagu kritici i nezabarom stav providnim kritikom literaturi rosijskogo zarubizhzhya Yak kritik viv polemiku z R Ivanovim i R Adamovichem zokrema pro zavdannya literaturi emigraciyi pro priznachennya poeziyi i yiyi krizu Pisav oglyadi razom z N Berberovoyu radyanskoyi literaturi za pidpisom Guliver pidtrimuvav poetichnu grupu Perehrestya visoko vidgukuvavsya pro tvorchist V Nabokova yakij stav jogo drugom Z 1928roku Hodasevich pracyuvav nad memuarami Napisav biografichnu knigu Derzhavin ale namir napisati biografiyu Pushkina Hodasevich zalishiv cherez pogirshennya zdorov ya Teper i na comu yak i na virshah ya postaviv hrest Teper u mene nemaye nichogo pisav vin 19 lipnya 1932 roku Berberovij z yakoyu voni rozluchilisya v kvitni togo zh roku U 1933 roci vin odruzhivsya z Olgoyu Margolinoyu 1890 1942 Polozhennya Hodasevicha v emigraciyi bulo vazhkim zhiv vin vidokremleno Za kilka tizhniv do smerti Hodasevicha vijshla jogo kniga spogadiv Nekropol 1939 dlya yakoyi yim zmineni i dopovneni memuarni narisi pro yaskravih osobistostej Sribnogo stolittya V Bryusova blizkogo druga molodih rokiv poeta Muni O Bloka M Gorkogo A Byelogo L Gumilova M Gershenzona ta in yaki z yavlyalisya v periodici z 1925 Namagayuchis ne torkatisya politiki avtor pokazav epohu koli zhili v nesamovitomu napruzhenni u vichnomu porushennya zagostrenosti u lihomanci i stvoriv tochnij portret chasu postav zaplutanim u zagalnu merezhu kohan i nenavistej osobistih i literaturnih Pomer Vladislav Hodasevich 14 chervnya 1939roku v Parizhi pislya operaciyi Pohovanij v peredmisti Parizha na kladovishi Bulon Biyankur BibliografiyaVladislav Hodasevich Molodost Pervaya kniga stihov M Grif 1907 66 s Vladislav Hodasevich Schastlivyj domik Vtoraya kniga stihov Obl I I Mozalevskogo M Alciona 1914 79 s 1000 ekz Evrejskaya antologiya Sbornik molodoj evrejskoj poezii Pod redakciej V F Hodasevicha i L B Yaffe M 1918 Vladislav Hodasevich Putyom zerna Tretya kniga stihov M Tvorchestvo 1920 48 s 18000 ekz Vladislav Hodasevich Schastlivyj domik Vtoraya kniga stihov Izd 2 e Pb Berlin Izd Z I Grzhebina 1922 72 s Vladislav Hodasevich Tyazhelaya lira Chetvyortaya kniga stihov 1920 1922 M Pg Giz 1922 60 s 3000 ekz Vladislav Hodasevich Iz evrejskih poetov Peterburg Berlin Izd vo Z I Grzhebina 1922 Vladislav Hodasevich Sobranie stihov Obl M V Dobuzhinskogo Parizh Vozrozhdenie 1927 184 s pomimo bolshinstva stihov iz sbornikov Putyom zerna i Tyazhyolaya lira vklyuchaet novyj cikl Evropejskaya noch Vladislav Hodasevich Derzhavin Parizh Izd vo Sovremennye zapiski 1931 Vladislav Hodasevich O Pushkine Berlin Petropolis 1937 Vladislav Hodasevich Nekropol vospominaniya Bruxelles Les ed Petropolis 1939 Vladislav Hodasevich Sobranie stihov v dvuh tomah Sostavlenie redakciya i primechaniya Yuriya Kolkera La Presse Libre Paris 1982 83 V F Hodasevich Derzhavin M Kniga 1988 384 s Pisateli o pisatelyah Tirazh 200 000 ekz ISBN 5 212 00073 4 V F Hodasevich Sobranie stihotvorenij M Molodaya gvardiya 1989 183 s ISBN 5 235 01129 5 V F Hodasevich Stihotvoreniya L Sov pisatel 1989 464 s Biblioteka poeta Bolshaya seriya Izdanie trete Tirazh 100 000 ekz ISBN 5 265 00954 X V F Hodasevich Stihotvoreniya L Iskusstvo 1989 95 s V F Hodasevich Stihotvoreniya Bibliotechka zhurnala Poligrafiya M Detskaya kniga 1990 126 s V F Hodasevich Stihotvoreniya Sost vstup st prim V P Zverev M Molodaya gvardiya 1991 223 s V F Hodasevich Nekropol M Sov pisatel Olimp 1991 192 s Tirazh 100 000 ekz ISBN 5 265 02572 3 V F Hodasevich Koleblemyj trenozhnik Izbrannoe M Sovetskij pisatel 1991 s V F Hodasevich Sobranie stihotvorenij M Centurion Interpraks 1992 448 s ISBN 5 7085 0058 1 V F Hodasevich Po bulvaram Stihotvoreniya 1904 1937 gg Literaturno istoricheskie stati Iz poeticheskogo naslediya Redaktor sostavitel I A Kuramzhina M Centr 100 1996 288 s V F Hodasevich Sobranie sochinenij v 4 t M Soglasie 1996 1997 V F Hodasevich Nekropol M Vagrius 2001 244 s ISBN 5 264 00160 X V F Hodasevich Stihotvoreniya Sost podgot teksta vstup st primech Dzh Malmstada SPb Akademicheskij proekt 2001 272 s Novaya biblioteka poeta Malaya seriya V F Hodasevich Stihotvoreniya Sost V Zverev M Zvonnica MG 2003 320 s ISBN 5 88093 035 1 V F Hodasevich Stihotvoreniya M Profizdat 2007 208 s ISBN 978 5 255 01558 0LiteraturaZ istoriyi rosijskoyi poeziyi pochatku 20 st M 1976 Yurij Kolker Ajdesskaya proholoda Naris zhittya i tvorchosti V F Hodasevicha U kn Vladislav Hodasevich Zbori virshiv u dvoh tomah Skladannya redakciya i primitki Yuriya Kolkera La Presse Libre Paris 1982 83 ss 271 350 Yurij Kolker Universitetski roki Hodasevicha gazeta Russkaya mysl 3624 Parizh 6 chervnya 1986 Yurij Kolker Saul Chernihovskij i Vladislav Hodasevich U kn Yevrejskij Samvidav tom 26 Leningradskij yevrejskij almanah 1 4 pid redakciyeyu Yuriya Kolkera Centr po doslidzhennyu i dokumentaciyi shidnoyevropejskogo yevrejstva pri Yevrejskomu universiteti v Yerusalimi Yerusalim 1988 stor 29 33 N A Bogomolov Zhittya i poeziya Vladislava Hodasevicha U kn V F Hodasevich Virshi L 1989 s 5 51 Zi spogadiv Ganni Ivanivni Hodasevich urodzhenoyi Chulkovoyi U kn Hodasevich V F Zbori virshiv M 1992 S 413 433 Yurij Kolker Ostannij poet staroyi Rosiyi U kn Yevreyi v kulturi rosijskogo zarubizhzhya II Ukladach M Parhomivskij Yerusalim 1993 Strofi stolittya Antologiya rosijskoyi poeziyi Minsk M 1995 Rosijske zarubizhzhya Zolota kniga emigraciyi Persha tretina xx stolittya Biografichnij enciklopedichnij slovnik M 1997 Yurij Kolker Hodasevich abo Triyedinij zapovit Voltera Gazeta Russkaya mysl 4289 Parizh 14 20 zhovtnya 1999 Dmitro Bikov Vladislav Felicianovich Hodasevich Rosijska literatura Ch 2 HH stolittya Glav red M D Aksonova M Avanta 2001 S 267 276 V I Shubinskij Vladislav Hodasevich Chayushij i govorit SPb Vita Nova 2011 720 s ISBN 978 5 93898 329 8 Seriya Zhittyepis Nina Sherbak Mnoyu skoyene tak malo Volodimir Hodasevich Sherbak N Lyubov poetiv sribnogo stolittya M Astrel SPb Astrel SPb 2012 S 40 56 Tomas Urban Russkie pisateli v Berline v 20 e gody HH veka Sankt Peterburg 2014 s 203 213 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www krugosvet ru enc kultura i obrazovanie literatura HODASEVICH VLADISLAV FELITSIANOVICH html http az lib ru h hodasewich w f text 0020 shtmlDzherelahttp www krugosvet ru enc kultura i obrazovanie literatura HODASEVICH VLADISLAV FELITSIANOVICH html http www hrono ru biograf bio h hodasevich vf php http allforchildren ru poetry author471 hodasevich php Vladislav Hodasevich ros

Дата публікації:
Топ