Льві́вський підзе́мний трамва́й — радянський інфраструктурний проєкт з будівництва у Львові ліній швидкісного частково підземного трамваю. Роботи розпочали в 1980-х роках, однак невдовзі були заморожені через фінансову кризу в Радянському Союзі. В 1990-х роках проєкт еволюціонував в ідею будівництва в місті метрополітену.
Проєкт
Передумовою будівництва у Львові швидкісного підземного трамвая було те, що наявна на той час трамвайна система в центрі міста не задовольняла потреби пасажирообігу. В 1970-х роках трамвай був провідним видом транспорту у місті. В історичній частині Львова його швидкість була занадто малою (близько 10 км/год) через численні повороти, спуски і підйоми. Відтак найкращим шляхом розв'язання цієї проблеми вбачалося перенесення ліній в центрі під землю, де вагони могли пересуватися швидше. Натомість будівництво нових ліній у мікрорайони на околицях міста мало б вирішити їхні транспортні проблеми.
Вперше ідею спорудження у Львові підземного трамвая було закладено у перспективному генплані розвитку міста у 1966 році. 1972 року київський інститут Діпромісто (Український державний науково-дослідний інститут проектування міст) розробив комплексну транспортну схему Львова, яка, серед інших видів транспорту, передбачала підземний трамвай. Техніко-економічне обґрунтування його будівництва було складене проєктним інститутом (з 1978 року — УкркомунНДІпроект, Український науково-дослідний і проєктний інститут комунальних споруд міст, Харків). У 1978—1979 роках за завданням цього інституту в під керівництвом головного інженера В. С. Гранкіна було розроблено технічний проєкт першої черги підземної ділянки. Відповідальним за проєкт у цілому був В. А. Попов.
Перша черга підземного будівництва включала два радіуси загальною протяжністю 5,5 км, які перетиналися у центрі міста. Перший радіус довжиною 3,3 км мав мати північний портал у районі перетину вулиць Замарстинівської (тоді Калініна), Гайдамацької та Богдана Хмельницького, південний — вулиць Снопківської та Івана Франка. Другий радіус довжиною 2,2 км мав східний портал у районі перетину Личаківської (тоді Леніна) і Мечникова, західний — біля перетину Сахарова (тоді Суворова) та Героїв Майдану (тоді Гвардійської). В північний портал мали входити наземні трамвайні лінії з північних районів міста, в південний — з Сихова, в східний — кільцева лінія по Личаківській і Пасічній (тоді Ленінського комсомолу) через Погулянку по Вахнянина (тоді Дундича) і Мечникова, в західний — лінія по Сахарова і Княгині Ольги (тоді Боженка). На першому радіусі передбачалися дві станції: «Старе місто» під площею Старий Ринок та «Площа Возз'єднання» під однойменною площею (тепер Соборна); на другому — три станції: «Університет» біля , «Площа Возз'єднання» та «Винниківський ринок» біля . Розробка архітектурного оформлення станцій була замовлена львівському інституту Діпромісто. Довжина станційних платформ мала не перевищувати 75 метрів. На станціях передбачалася відсутність контрольно-пропускних пунктів, що мало зменшити кількість підсобно-допоміжних пристанційних підземних приміщень. Станція пересадки під площею Соборною мала мати єдиний підземний вестибюль для станцій на двох лініях, які мали перетинатися на різних рівнях. Входи на станції та виходи зі станцій мали розміщуватися в підземних переходах. Передбачалося, що у 1980 році максимальні пасажиропотоки в у одному напрямку складуть на першому радіусі 7,9 тис. пасажирів, на другому — 8,6 тисячі.
На перспективу (другу чергу підземного будівництва) було заплановано третій підземний радіус довжиною 9 км. Портали мали розташовуватися у районі перехрестя вулиць Левандівської та Шевченка і на площі Івана Франка. Передбачалися станції «Вокзал» біля Головного залізничного вокзалу, «Площа Кропивницького» в районі однойменної площі і «Політехнічний інститут» біля Головного корпусу Львівської політехніки.
По два тунелі в кожну сторону планувалося прокладати на середній глибині 30 м в сухому ґрунті нижче водоносних пластів за допомогою механічного щита діаметром 5,5 м у габаритах метрополітену. Найглибше місце лінії глибиною більше 35 м мало бути під руслом Полтви в районі вулиць Стрийської та Івана Франка. На заводнених ділянках планувалося чавунне обрамлення тунелів. В старій частині міста фундаменти і дубові палі будинків планувалося укріплювати залізобетонними подушками.
На землі планувалося зведення нового трамвайно-тролейбусного депо на 250 вагонів наприкінці вулиці Княгині Ольги та будівництво кількох нових ліній, в тому числі лінії по Сахарова і Княгині Ольги, лінії на Сихів.
Будівництво
У 1983 році було розпочато будівництво першої наземної лінії по вулицях Сахарова і Княгині Ольги за стандартами швидкісного трамвая: на виділеному полотні, з огородженнями і шляхопроводами. Її відкрили у 1987 році.
Наприкінці 1980-х років Львівська міська рада створила Дирекцію будівництва підземного трамвая зі штатом 9 працівників на чолі з Рудольфом Павликом. Дирекція була замовником підземних робіт. Генеральним підрядником визначили трест , субпідрядником — . Геологічна розвідка тунелів була доручена Українському державному науково-дослідному інституту інженерно-технічних та екологічних розвідок.
Підготовчі роботи до будівництва першого тунелю почалися у 1989 році. Було проведено попередні дослідження геології ґрунту та впливу води на стіни тунелів. Вздовж майбутнього тунелю пробурили 17 отворів завглибшки 20-30 м. Вони показували рівень ґрунтових вод, глибину їх залягання та хімічний склад. Дослідження підтвердили високу наводненість ґрунтів, знижувати яку планували методом відкачування. Перша шахта глибиною 30 м і завширшки 5 м, з якої мали б почати рити тунелі, була розташована на задньому дворі Палацу Потоцьких. До її центрального ствола вздовж вулиці Коперника було прокладено трубопровід діаметром 400 мм від компресорної станції, збудованої поруч зі старим трамвайним депо на Сахарова, поблизу планованого західного порталу. Позаду палацу також збудували електричну підстанцію та двоповерхове адміністративно-побутове приміщення для робітників і управління дирекції, де з 1997 року розміщується Музей мистецтва давньої української книги. Для електропостачання підстанції із Шевченківського гаю була протягнула окрема семикілометрова кабельна лінія. Після того, як в шахту було опущено прохідницький комбайн, виникли підозри, що будівництво спричиняє деякі руйнування навколишніх будинків. Зокрема, за словами директора Львівської картинної галереї Бориса Возницького, коли метробудівці досягли глибини 25 м, у Палаці Потоцьких виникла тріщина шириною 30 см, куди можна було пропхати голову. Ремонт із її ліквідації, який проводили в 1990-х роках, обійшовся у 6 мільйонів гривень; тріщини, які виникли під фундаментом будівлі заливали рідким склом.
За словами очільника Дирекції будівництва підземного трамвая Рудольфа Павлика, будівництво зупинилося через фінансову кризу кінця 1980-х років. Вже частково зведені об'єкти було заморожено. За час роботи дирекція встигла розробити проєкт лінії на Сихів та нового депо на Княгині Ольги.
- Колишня компресорна станція (2013)
- Колишня будівля Дирекції будівництва підземного трамвая у дворі Палацу Потоцьких (2013)
- Задній двір Палацу Потоцьких, де розміщувалася перша шахта (2013)
- Трамвайна лінія по Сахарова (2013)
- Трамвайна лінія по Княгині Ольги (2013)
- Трамвайна лінія по Княгині Ольги (2013)
- Трамвайна лінія по Княгині Ольги (2013)
- Трамвайна лінія по Княгині Ольги (2013)
- Трамвайний шляхопровід на перетині Княгині Ольги та Володимира Великого (2013)
- Недобудований трамвайний шляхопровід на перетині Княгині Ольги і Наукової (2013)
Див. також
Схема руху Львівських трамваїв
Примітки
- Козлова И. Трамвай уйдет под землю // Метрострой. — Вип. №1/1979. з джерела 4 листопада 2014. Процитовано 5 липня 2013. (рос.)
- Білан Богдан. Легенди львівського метро // ZIK. — Вип. №9 від 8 березня 2012 року. — С. 18. з джерела 22 вересня 2013. Процитовано 5 липня 2013.
- Гранкин В. На завершающей стадии разработки // Метрострой. — Вип. №1/1979. з джерела 4 листопада 2014. Процитовано 5 липня 2013. (рос.)
- Антонюк Іван. Чи буде метро у Львові? // Магістраль. — Вип. №24, 2-8 квітня 2011 року. — С. 7. з джерела 4 листопада 2014. Процитовано 5 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 5 липня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvi vskij pidze mnij tramva j radyanskij infrastrukturnij proyekt z budivnictva u Lvovi linij shvidkisnogo chastkovo pidzemnogo tramvayu Roboti rozpochali v 1980 h rokah odnak nevdovzi buli zamorozheni cherez finansovu krizu v Radyanskomu Soyuzi V 1990 h rokah proyekt evolyucionuvav v ideyu budivnictva v misti metropolitenu ProyektPeredumovoyu budivnictva u Lvovi shvidkisnogo pidzemnogo tramvaya bulo te sho nayavna na toj chas tramvajna sistema v centri mista ne zadovolnyala potrebi pasazhiroobigu V 1970 h rokah tramvaj buv providnim vidom transportu u misti V istorichnij chastini Lvova jogo shvidkist bula zanadto maloyu blizko 10 km god cherez chislenni povoroti spuski i pidjomi Vidtak najkrashim shlyahom rozv yazannya ciyeyi problemi vbachalosya perenesennya linij v centri pid zemlyu de vagoni mogli peresuvatisya shvidshe Natomist budivnictvo novih linij u mikrorajoni na okolicyah mista malo b virishiti yihni transportni problemi Dokladnishe Lvivskij tramvaj Vpershe ideyu sporudzhennya u Lvovi pidzemnogo tramvaya bulo zakladeno u perspektivnomu genplani rozvitku mista u 1966 roci 1972 roku kiyivskij institut Dipromisto Ukrayinskij derzhavnij naukovo doslidnij institut proektuvannya mist rozrobiv kompleksnu transportnu shemu Lvova yaka sered inshih vidiv transportu peredbachala pidzemnij tramvaj Tehniko ekonomichne obgruntuvannya jogo budivnictva bulo skladene proyektnim institutom z 1978 roku UkrkomunNDIproekt Ukrayinskij naukovo doslidnij i proyektnij institut komunalnih sporud mist Harkiv U 1978 1979 rokah za zavdannyam cogo institutu v pid kerivnictvom golovnogo inzhenera V S Grankina bulo rozrobleno tehnichnij proyekt pershoyi chergi pidzemnoyi dilyanki Vidpovidalnim za proyekt u cilomu buv V A Popov Shema pidzemnih dilyanok sinim pershij radius pershoyi chergi chervonim drugij radius pershoyi chergi zelenim druga cherga tretij radiusShema rozv yazki bilya portalu pidzemnogo tramvaya na vulici Saharova Persha cherga pidzemnogo budivnictva vklyuchala dva radiusi zagalnoyu protyazhnistyu 5 5 km yaki peretinalisya u centri mista Pershij radius dovzhinoyu 3 3 km mav mati pivnichnij portal u rajoni peretinu vulic Zamarstinivskoyi todi Kalinina Gajdamackoyi ta Bogdana Hmelnickogo pivdennij vulic Snopkivskoyi ta Ivana Franka Drugij radius dovzhinoyu 2 2 km mav shidnij portal u rajoni peretinu Lichakivskoyi todi Lenina i Mechnikova zahidnij bilya peretinu Saharova todi Suvorova ta Geroyiv Majdanu todi Gvardijskoyi V pivnichnij portal mali vhoditi nazemni tramvajni liniyi z pivnichnih rajoniv mista v pivdennij z Sihova v shidnij kilceva liniya po Lichakivskij i Pasichnij todi Leninskogo komsomolu cherez Pogulyanku po Vahnyanina todi Dundicha i Mechnikova v zahidnij liniya po Saharova i Knyagini Olgi todi Bozhenka Na pershomu radiusi peredbachalisya dvi stanciyi Stare misto pid plosheyu Starij Rinok ta Plosha Vozz yednannya pid odnojmennoyu plosheyu teper Soborna na drugomu tri stanciyi Universitet bilya Plosha Vozz yednannya ta Vinnikivskij rinok bilya Rozrobka arhitekturnogo oformlennya stancij bula zamovlena lvivskomu institutu Dipromisto Dovzhina stancijnih platform mala ne perevishuvati 75 metriv Na stanciyah peredbachalasya vidsutnist kontrolno propusknih punktiv sho malo zmenshiti kilkist pidsobno dopomizhnih pristancijnih pidzemnih primishen Stanciya peresadki pid plosheyu Sobornoyu mala mati yedinij pidzemnij vestibyul dlya stancij na dvoh liniyah yaki mali peretinatisya na riznih rivnyah Vhodi na stanciyi ta vihodi zi stancij mali rozmishuvatisya v pidzemnih perehodah Peredbachalosya sho u 1980 roci maksimalni pasazhiropotoki v u odnomu napryamku skladut na pershomu radiusi 7 9 tis pasazhiriv na drugomu 8 6 tisyachi Na perspektivu drugu chergu pidzemnogo budivnictva bulo zaplanovano tretij pidzemnij radius dovzhinoyu 9 km Portali mali roztashovuvatisya u rajoni perehrestya vulic Levandivskoyi ta Shevchenka i na ploshi Ivana Franka Peredbachalisya stanciyi Vokzal bilya Golovnogo zaliznichnogo vokzalu Plosha Kropivnickogo v rajoni odnojmennoyi ploshi i Politehnichnij institut bilya Golovnogo korpusu Lvivskoyi politehniki Po dva tuneli v kozhnu storonu planuvalosya prokladati na serednij glibini 30 m v suhomu grunti nizhche vodonosnih plastiv za dopomogoyu mehanichnogo shita diametrom 5 5 m u gabaritah metropolitenu Najglibshe misce liniyi glibinoyu bilshe 35 m malo buti pid ruslom Poltvi v rajoni vulic Strijskoyi ta Ivana Franka Na zavodnenih dilyankah planuvalosya chavunne obramlennya tuneliv V starij chastini mista fundamenti i dubovi pali budinkiv planuvalosya ukriplyuvati zalizobetonnimi podushkami Na zemli planuvalosya zvedennya novogo tramvajno trolejbusnogo depo na 250 vagoniv naprikinci vulici Knyagini Olgi ta budivnictvo kilkoh novih linij v tomu chisli liniyi po Saharova i Knyagini Olgi liniyi na Sihiv BudivnictvoU 1983 roci bulo rozpochato budivnictvo pershoyi nazemnoyi liniyi po vulicyah Saharova i Knyagini Olgi za standartami shvidkisnogo tramvaya na vidilenomu polotni z ogorodzhennyami i shlyahoprovodami Yiyi vidkrili u 1987 roci Naprikinci 1980 h rokiv Lvivska miska rada stvorila Direkciyu budivnictva pidzemnogo tramvaya zi shtatom 9 pracivnikiv na choli z Rudolfom Pavlikom Direkciya bula zamovnikom pidzemnih robit Generalnim pidryadnikom viznachili trest subpidryadnikom Geologichna rozvidka tuneliv bula doruchena Ukrayinskomu derzhavnomu naukovo doslidnomu institutu inzhenerno tehnichnih ta ekologichnih rozvidok Pidgotovchi roboti do budivnictva pershogo tunelyu pochalisya u 1989 roci Bulo provedeno poperedni doslidzhennya geologiyi gruntu ta vplivu vodi na stini tuneliv Vzdovzh majbutnogo tunelyu proburili 17 otvoriv zavglibshki 20 30 m Voni pokazuvali riven gruntovih vod glibinu yih zalyagannya ta himichnij sklad Doslidzhennya pidtverdili visoku navodnenist gruntiv znizhuvati yaku planuvali metodom vidkachuvannya Persha shahta glibinoyu 30 m i zavshirshki 5 m z yakoyi mali b pochati riti tuneli bula roztashovana na zadnomu dvori Palacu Potockih Do yiyi centralnogo stvola vzdovzh vulici Kopernika bulo prokladeno truboprovid diametrom 400 mm vid kompresornoyi stanciyi zbudovanoyi poruch zi starim tramvajnim depo na Saharova poblizu planovanogo zahidnogo portalu Pozadu palacu takozh zbuduvali elektrichnu pidstanciyu ta dvopoverhove administrativno pobutove primishennya dlya robitnikiv i upravlinnya direkciyi de z 1997 roku rozmishuyetsya Muzej mistectva davnoyi ukrayinskoyi knigi Dlya elektropostachannya pidstanciyi iz Shevchenkivskogo gayu bula protyagnula okrema semikilometrova kabelna liniya Pislya togo yak v shahtu bulo opusheno prohidnickij kombajn vinikli pidozri sho budivnictvo sprichinyaye deyaki rujnuvannya navkolishnih budinkiv Zokrema za slovami direktora Lvivskoyi kartinnoyi galereyi Borisa Voznickogo koli metrobudivci dosyagli glibini 25 m u Palaci Potockih vinikla trishina shirinoyu 30 sm kudi mozhna bulo prophati golovu Remont iz yiyi likvidaciyi yakij provodili v 1990 h rokah obijshovsya u 6 miljoniv griven trishini yaki vinikli pid fundamentom budivli zalivali ridkim sklom Za slovami ochilnika Direkciyi budivnictva pidzemnogo tramvaya Rudolfa Pavlika budivnictvo zupinilosya cherez finansovu krizu kincya 1980 h rokiv Vzhe chastkovo zvedeni ob yekti bulo zamorozheno Za chas roboti direkciya vstigla rozrobiti proyekt liniyi na Sihiv ta novogo depo na Knyagini Olgi Kolishnya kompresorna stanciya 2013 Kolishnya budivlya Direkciyi budivnictva pidzemnogo tramvaya u dvori Palacu Potockih 2013 Zadnij dvir Palacu Potockih de rozmishuvalasya persha shahta 2013 Tramvajna liniya po Saharova 2013 Tramvajna liniya po Knyagini Olgi 2013 Tramvajna liniya po Knyagini Olgi 2013 Tramvajna liniya po Knyagini Olgi 2013 Tramvajna liniya po Knyagini Olgi 2013 Tramvajnij shlyahoprovid na peretini Knyagini Olgi ta Volodimira Velikogo 2013 Nedobudovanij tramvajnij shlyahoprovid na peretini Knyagini Olgi i Naukovoyi 2013 Div takozhPortal Lviv Shema ruhu Lvivskih tramvayivTramvaj na Sihiv Lvivskij metropoliten Krakivskij shvidkisnij tramvajPrimitkiKozlova I Tramvaj ujdet pod zemlyu Metrostroj Vip 1 1979 z dzherela 4 listopada 2014 Procitovano 5 lipnya 2013 ros Bilan Bogdan Legendi lvivskogo metro ZIK Vip 9 vid 8 bereznya 2012 roku S 18 z dzherela 22 veresnya 2013 Procitovano 5 lipnya 2013 Grankin V Na zavershayushej stadii razrabotki Metrostroj Vip 1 1979 z dzherela 4 listopada 2014 Procitovano 5 lipnya 2013 ros Antonyuk Ivan Chi bude metro u Lvovi Magistral Vip 24 2 8 kvitnya 2011 roku S 7 z dzherela 4 listopada 2014 Procitovano 5 lipnya 2013 Arhiv originalu za 4 lipnya 2015 Procitovano 5 lipnya 2013