Площа Кропивни́цького — площа у Львові, недалеко від головного залізничного вокзалу, важливий транспортний вузол міста. Розташована між вулицями Городоцькою та Шептицьких.
площа Кропивницького Львів | |
---|---|
Східна частина площі | |
Місцевість | Привокзальна |
Район | Галицький |
Загальні відомості | |
поштові індекси | 79018 |
Транспорт | |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Забудова | класицизм, сецесія, конструктивізм |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Площа Кропивницького у Вікісховищі |
Назва
Від 1871 року називалася площа Солярні, бо тут розташовувалися соляні склади; від 1916 року мала назву Більчевського на честь львівського римсько-католицького архієпископа Юзефа Більчевського (1860—1923); 1941 року називалася Котляревського, в часи німецької окупації Ганзепляц. З 1944 року — площа Кропивницького на честь українського письменника, драматурга, актора Марка Кропивницького (1840—1910).
Забудова
Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм.
Під № 1 від початку 1990-х років має греко-католицька церква святих Ольги та Єлизавети, за часів Польщі це був римсько-католицький костел святої Ельжбєти, який комуністична влада закрила 1946 року. Відтоді храм використовували як склад, а 1962 року за наказом радянської влади спиляли хрест із найвищої вежі та знищили кам'яний хрест перед спорудою. Від початку 1990-х років у храмі розпочали реставраційні роботи.
У житловому будинку № 1-2 за польських часів містилося бюро міжнародних морських ліній Королівсько-Голландський Ллойд, нині тут магазини «Парфуми», «ЕкоЛан» та «Щирецькі ковбаси».
Адресу № 3 за часів Польщі мала фабрика шоколаду «Дерби», від радянських часів — це кондитерський цех № 7, у 1950-х роках тут також містилася кравецька майстерня Львівської залізниці.
У будинку № 6 до 1939 року містився магазин канцелярського приладдя, у 1950-х роках — закусочна, від 1960-х роках і донині тут працює «Пиріжкова», а також є крамниці жіночої білизни та «Подарунки-сувеніри».
У будинку № 7 до війни була цукерня Овоца, нині тут також міститься магазин «Щирецькі ковбаси».
В будівлі № 9 у 1950—1960 роках була зарядка та ремонт акумуляторів і годинників, тепер тут міститься магазин трикотажу «Катря».
Адресу № 10 за часів Польщі мав магазин тканин Кароля Саламандера, у 1950—1960 роках — перукарня та фотосалон артілі «Фотохудожник», який проіснував донині, також тут від часів СРСР працює магазин «Книги».
У будинку № 12 за радянських часів була сосисочна, тепер тут магазин «Взуття».
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Кропивницького пл. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 81-82. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plosha Kropivni ckogo plosha u Lvovi nedaleko vid golovnogo zaliznichnogo vokzalu vazhlivij transportnij vuzol mista Roztashovana mizh vulicyami Gorodockoyu ta Sheptickih plosha Kropivnickogo LvivShidna chastina ploshiShidna chastina ploshiMiscevist PrivokzalnaRajon GalickijZagalni vidomostiposhtovi indeksi 79018TransportBudivli pam yatki infrastrukturaZabudova klasicizm secesiya konstruktivizmZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Plosha Kropivnickogo u VikishovishiNazvaVid 1871 roku nazivalasya plosha Solyarni bo tut roztashovuvalisya solyani skladi vid 1916 roku mala nazvu Bilchevskogo na chest lvivskogo rimsko katolickogo arhiyepiskopa Yuzefa Bilchevskogo 1860 1923 1941 roku nazivalasya Kotlyarevskogo v chasi nimeckoyi okupaciyi Ganzeplyac Z 1944 roku plosha Kropivnickogo na chest ukrayinskogo pismennika dramaturga aktora Marka Kropivnickogo 1840 1910 ZabudovaZabudova vulici klasicizm secesiya konstruktivizm Pid 1 vid pochatku 1990 h rokiv maye greko katolicka cerkva svyatih Olgi ta Yelizaveti za chasiv Polshi ce buv rimsko katolickij kostel svyatoyi Elzhbyeti yakij komunistichna vlada zakrila 1946 roku Vidtodi hram vikoristovuvali yak sklad a 1962 roku za nakazom radyanskoyi vladi spilyali hrest iz najvishoyi vezhi ta znishili kam yanij hrest pered sporudoyu Vid pochatku 1990 h rokiv u hrami rozpochali restavracijni roboti U zhitlovomu budinku 1 2 za polskih chasiv mistilosya byuro mizhnarodnih morskih linij Korolivsko Gollandskij Llojd nini tut magazini Parfumi EkoLan ta Shirecki kovbasi Adresu 3 za chasiv Polshi mala fabrika shokoladu Derbi vid radyanskih chasiv ce konditerskij ceh 7 u 1950 h rokah tut takozh mistilasya kravecka majsternya Lvivskoyi zaliznici U budinku 6 do 1939 roku mistivsya magazin kancelyarskogo priladdya u 1950 h rokah zakusochna vid 1960 h rokah i donini tut pracyuye Pirizhkova a takozh ye kramnici zhinochoyi bilizni ta Podarunki suveniri U budinku 7 do vijni bula cukernya Ovoca nini tut takozh mistitsya magazin Shirecki kovbasi V budivli 9 u 1950 1960 rokah bula zaryadka ta remont akumulyatoriv i godinnikiv teper tut mistitsya magazin trikotazhu Katrya Adresu 10 za chasiv Polshi mav magazin tkanin Karolya Salamandera u 1950 1960 rokah perukarnya ta fotosalon artili Fotohudozhnik yakij proisnuvav donini takozh tut vid chasiv SRSR pracyuye magazin Knigi U budinku 12 za radyanskih chasiv bula sosisochna teper tut magazin Vzuttya DzherelaIlko Lemko Mihalik V Beglyarov G Kropivnickogo pl 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 81 82 ISBN 978 966 2154 24 5