Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мовна сім'я — група мов, пов'язаних походженням від єдиної спільної мови (батьківської), тобто прото-мови. Термін «сім'я» відображає генеалогічну модель виникнення мови в історичній лінгвістиці, яка використовує метафори, що порівнює мови з людьми в їхньому генеалогічному дереві та застосовує до них методи еволюційної таксономії. Лінгвісти описують дочірні мови в межах мовної сім'ї як генетично пов'язані.
Мовні сім'ї
У сучасному світі нараховується близько 5 тис. різних мов. Детально встановити їх кількість дуже важко, окремі куточки планети Земля недостатньо вивчені в лінгвістичному відношенні.
Головними мовними сім'ями на планеті виступають: індоєвропейська, китайсько-тибетська, нігеро-кордофанська, семіто-хамітська (афроазійська), австронезійська, дравідійська, алтайська, австроазійська, ніло-сахарська, кавказька, уральська, койсанська, ескімосько-алеутська, чукотсько-камчатська мовні сім'ї. Умовно виділяють недостатньо вивчені сім'ї андаманців, папуасів, австралійців-аборигенів, американських індіанців.
Відокремлене положення займають такі великі мови, як японська (123 млн мовців), корейська (80 млн мовців); також баскська, юкагірська, бурська та нівхська.
Індоєвропейська
Індоєвропейська мовна сім'я поділяється на 10 мовних груп (індоарійська, романська, германська, слов'янська та інші), що об'єднують близько 100 різних мов, якими розмовляє 44,8 % населення світу. До найбільш поширених мов цієї сім'ї належать: англійська (450 млн мовців), гінді (260 млн мовців) і урду (70 млн мовців), іспанська (300 млн мовців), бенгальська (240 млн мовців), російська (240 млн мовців), португальська (170 млн мовців), німецька (100 млн мовців), французька (100 млн мовців), українська (понад 50 млн мовців). Лінгвісти вважають, що мови цієї сім'ї виникли на межі Південно-Східної Європи і Західної Азії на початку нашої ери і розповсюдилися від країн Західної Європи до Індо-Гангської низовини. У XVI—XIX століттях мови цієї сім'ї поширились по всіх континентах світу.
Сино-тибетська
Сино-тибетська мовна сім'я друга за кількістю мовців, нею розмовляє 22,6 % населення світу. Китайською мовою на початку 2010-х років розмовляло понад 1,3 млрд осіб. Територіально займає дуже компактну територію Східної і Південно-Східної Азії.
Нігеро-кордофанська
Мовами нігеро-кордофанської мовної сім'ї розмовляє 6 % населення світу. Поширені у Африці на південь від Сахари.
Семіто-хамітська
Мовами семіто-хамітської мовної сім'ї (афроазійської) розмовляє 5,6 % населення світу. Арабська мова налічує близько 240 мільйонів мовців. Поширені у Північній Африці та на Близькому Сході.
Австронезійська
Мовами австронезійської мовної сім'ї розмовляє 4,9 % населення світу, індонезійська мова налічує 250 млн мовців. Поширені на островах Тихого океану, Зондському архіпелазі й Тайвані (Азія), Мадагаскарі (Африка).
Дравідійська
Мовами дравідійської мовної сім'ї розмовляє 3,9 % населення світу. Приблизно 85 мов, поширених на півдні Індостану.
Алтайська
Алтайська мовна сім'я. Мови тюркських, монгольських і тунгусо-маньчжурських народів, що населяють широкий пояс в Азії від Туреччини до Кореї. Загалом 550 млн мовців.
Австроазійська
Австроазійська мовна сім'я об'єднує понад 150 мов, поширених у континентальній частині Південно-Східної та Південної Азії. Близько 117 млн мовців.
Ніло-сахарська
Ніло-сахарська поширена у Східному Судані (Африка).
Кавказька
Кавказька мовна сім'я об'єднує приблизно 40 місцевих мов Кавказу, якими говорять 12 млн людей.
Уральська
Мовами уральської мовної сім'ї говорять фінів, саамів, угорців, хантів, мансі та інші народи, що населяють північ Європи і Західного Сибіру. Загалом 22 млн мовців.
Койсанська
Койсанська мовна сім'я. Зникаюча невелика мовна сім'я народів пустельної частини півдня Африки.
Ескімосько-алеутська
Ескімосько-алеутська мовна сім'я. Зникаюча невелика мовна сім'я корінних народів крайньої півночі Північної Америки.
Чукотсько-камчатська
Чукотсько-камчатська. Зникаюча невелика мовна сім'я народів Камчатки і Чукотки. 13 тис. мовців.
Див. також
Примітки
- (англ.) Rowe, Bruce M.; Levine, Diane P. (2015). . Routledge. с. 340—341. ISBN . Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2018 року.
- Кузик С. П., 2002.
Література
- Людські мови : енциклопедичний довідник у 2-х тт. — Монреаль—Л., 2013. — 1755 + 245 с.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
Посилання
- Сім'я мов // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Linguistic maps [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Ethnologue [ 5 жовтня 2001 у Wayback Machine.]
- The Multitree Project [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movna sim ya grupa mov pov yazanih pohodzhennyam vid yedinoyi spilnoyi movi batkivskoyi tobto proto movi Termin sim ya vidobrazhaye genealogichnu model viniknennya movi v istorichnij lingvistici yaka vikoristovuye metafori sho porivnyuye movi z lyudmi v yihnomu genealogichnomu derevi ta zastosovuye do nih metodi evolyucijnoyi taksonomiyi Lingvisti opisuyut dochirni movi v mezhah movnoyi sim yi yak genetichno pov yazani Karta poshirennya movnih simej lyudstvaMovni sim yiU suchasnomu sviti narahovuyetsya blizko 5 tis riznih mov Detalno vstanoviti yih kilkist duzhe vazhko okremi kutochki planeti Zemlya nedostatno vivcheni v lingvistichnomu vidnoshenni Golovnimi movnimi sim yami na planeti vistupayut indoyevropejska kitajsko tibetska nigero kordofanska semito hamitska afroazijska avstronezijska dravidijska altajska avstroazijska nilo saharska kavkazka uralska kojsanska eskimosko aleutska chukotsko kamchatska movni sim yi Umovno vidilyayut nedostatno vivcheni sim yi andamanciv papuasiv avstralijciv aborigeniv amerikanskih indianciv Vidokremlene polozhennya zajmayut taki veliki movi yak yaponska 123 mln movciv korejska 80 mln movciv takozh baskska yukagirska burska ta nivhska Indoyevropejska Dokladnishe Indoyevropejski movi Indoyevropejska movna sim ya podilyayetsya na 10 movnih grup indoarijska romanska germanska slov yanska ta inshi sho ob yednuyut blizko 100 riznih mov yakimi rozmovlyaye 44 8 naselennya svitu Do najbilsh poshirenih mov ciyeyi sim yi nalezhat anglijska 450 mln movciv gindi 260 mln movciv i urdu 70 mln movciv ispanska 300 mln movciv bengalska 240 mln movciv rosijska 240 mln movciv portugalska 170 mln movciv nimecka 100 mln movciv francuzka 100 mln movciv ukrayinska ponad 50 mln movciv Lingvisti vvazhayut sho movi ciyeyi sim yi vinikli na mezhi Pivdenno Shidnoyi Yevropi i Zahidnoyi Aziyi na pochatku nashoyi eri i rozpovsyudilisya vid krayin Zahidnoyi Yevropi do Indo Gangskoyi nizovini U XVI XIX stolittyah movi ciyeyi sim yi poshirilis po vsih kontinentah svitu Sino tibetska Dokladnishe Sino tibetski movi Sino tibetska movna sim ya druga za kilkistyu movciv neyu rozmovlyaye 22 6 naselennya svitu Kitajskoyu movoyu na pochatku 2010 h rokiv rozmovlyalo ponad 1 3 mlrd osib Teritorialno zajmaye duzhe kompaktnu teritoriyu Shidnoyi i Pivdenno Shidnoyi Aziyi Nigero kordofanska Dokladnishe Nigero kordofanski movi Movami nigero kordofanskoyi movnoyi sim yi rozmovlyaye 6 naselennya svitu Poshireni u Africi na pivden vid Sahari Semito hamitska Dokladnishe Afrazijski movi Movami semito hamitskoyi movnoyi sim yi afroazijskoyi rozmovlyaye 5 6 naselennya svitu Arabska mova nalichuye blizko 240 miljoniv movciv Poshireni u Pivnichnij Africi ta na Blizkomu Shodi Avstronezijska Dokladnishe Avstronezijski movi Movami avstronezijskoyi movnoyi sim yi rozmovlyaye 4 9 naselennya svitu indonezijska mova nalichuye 250 mln movciv Poshireni na ostrovah Tihogo okeanu Zondskomu arhipelazi j Tajvani Aziya Madagaskari Afrika Dravidijska Dokladnishe Dravidijski movi Movami dravidijskoyi movnoyi sim yi rozmovlyaye 3 9 naselennya svitu Priblizno 85 mov poshirenih na pivdni Indostanu Altajska Dokladnishe Altajski movi Altajska movna sim ya Movi tyurkskih mongolskih i tunguso manchzhurskih narodiv sho naselyayut shirokij poyas v Aziyi vid Turechchini do Koreyi Zagalom 550 mln movciv Avstroazijska Dokladnishe Avstroazijski movi Avstroazijska movna sim ya ob yednuye ponad 150 mov poshirenih u kontinentalnij chastini Pivdenno Shidnoyi ta Pivdennoyi Aziyi Blizko 117 mln movciv Nilo saharska Dokladnishe Nilo saharski movi Nilo saharska poshirena u Shidnomu Sudani Afrika Kavkazka Dokladnishe Kavkazki movi Kavkazka movna sim ya ob yednuye priblizno 40 miscevih mov Kavkazu yakimi govoryat 12 mln lyudej Uralska Dokladnishe Uralski movi Movami uralskoyi movnoyi sim yi govoryat finiv saamiv ugorciv hantiv mansi ta inshi narodi sho naselyayut pivnich Yevropi i Zahidnogo Sibiru Zagalom 22 mln movciv Kojsanska Dokladnishe Kojsanski movi Kojsanska movna sim ya Znikayucha nevelika movna sim ya narodiv pustelnoyi chastini pivdnya Afriki Eskimosko aleutska Dokladnishe Eskimosko aleutski movi Eskimosko aleutska movna sim ya Znikayucha nevelika movna sim ya korinnih narodiv krajnoyi pivnochi Pivnichnoyi Ameriki Chukotsko kamchatska Dokladnishe Chukotsko kamchatski movi Chukotsko kamchatska Znikayucha nevelika movna sim ya narodiv Kamchatki i Chukotki 13 tis movciv Div takozhGenealogichna klasifikaciya mov Movna sistematika Spisok movnih simejPrimitki angl Rowe Bruce M Levine Diane P 2015 Routledge s 340 341 ISBN 1317349288 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2017 Procitovano 24 lyutogo 2018 roku Kuzik S P 2002 LiteraturaLyudski movi enciklopedichnij dovidnik u 2 h tt Monreal L 2013 1755 245 s Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 PosilannyaSim ya mov Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Linguistic maps 26 lyutogo 2018 u Wayback Machine Ethnologue 5 zhovtnya 2001 u Wayback Machine The Multitree Project 12 listopada 2017 u Wayback Machine