Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вахта нг Теймура зович Кіпіа ні груз ვახტანგ ყიფიანი нар 1 квітня 1971 19710401 Тбілісі Грузинська РСР український журна

Вахтанг Кіпіані

Вахтанг Кіпіані

Вахта́нг Теймура́зович Кіпіа́ні (груз. ვახტანგ ყიფიანი; нар.1 квітня 1971(19710401), Тбілісі, Грузинська РСР) — український журналіст, публіцист, письменник, історик грузинського походження. Головний редактор Інтернет-видання «Історична Правда», однойменного тележурналу, викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», засновник Музею-архіву преси. Заслужений журналіст України (2005).

Вахтанг Теймуразович Кіпіані
image
Вахтанг Кіпіані на Форумі видавців у Львові (2017)
Народився1 квітня 1971(1971-04-01)[1](53 роки)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Громадянствоimage Україна
Національністьгрузин
Місце проживанняimage Київ, Україна
Діяльністьжурналіст, публіцист, історик, викладач
Галузьжурналістика[2], публіцистика[2], історія[2] і редагування[2]
Alma materМиколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
Знання мовросійська і українська[2]
Посадаголовний редактор Інтернет-видання «Історична Правда», ведучий тележурналу «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»
ПартіяНРУ
У шлюбі зТетяна Миколаївна Кіпіані
Дітидонька Тамара (1998), сини Іларіон (2001) і Давид (2006)
Нагороди
image
Заслужений журналіст України
Сайтkipiani.org
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кіпіані.

Біографія

Батько, Теймураз Кіпіані був енергетиком, за національністю грузин. Мати Тамара має вірменське та ерзянське коріння, родом з Новоросійська, займалася шиттям. За деякий час після народження сина батьки розлучилися і мати з Вахтангом повернулася до Новоросійська. Тут з 1978 по 1980 він навчався у школі, потім мати вдруге взяла шлюб і у грудні 1980 року сім'я переїхала до Києва.

У Києві Вахтанг Кіпіані продовжив навчання спочатку в середній школі № 119, потім у школі № 120, тут і вивчив українську мову. Після закінчення школи 1989 року вступив до Миколаївського державного педагогічного інституту на історичний факультет. Закінчив 1994 року за спеціальністю «Вчитель історії та правознавства». У 1993—1995 працював викладачем в Українській педагогічній гімназії № 5 Миколаєва. Під час навчання (1989—1995) брав участь в іграх КВН у складі збірної команди Миколаєва «Діти Прибужжя».

У 1997 році Вахтанг одружився з Тетяною Кіпіані. Вони виховують трьох дітей: дочку Тамару (1998), синів Іларіона (2001) та Давида (2006).

Професійна діяльність

Професійну діяльність розпочав у Миколаєві, коли ще був студентом. Його першою публікацією стала стаття, надрукована 1990 року в підпільному виданні Народного Руху «Чорноморія». У 1992 році він обійняв посаду головного редактора газети Миколаївської обласної організації УРП «На сторожі». Потім спробував новий напрямок діяльності, працював майже рік на телебаченні, з червня 1994 до березня 1995, — редактором, ведучим та автором програм телеканалу «Миколаїв». Після цього знов повернувся до друкованих ЗМІ і до травня 1996 року був кореспондентом «Новой николаевской газеты», а також позаштатним оглядачем редакцій «УНІАН-політика», «УНІАН-суспільство». Потім був призваний на строкову службу в Збройних силах України, проходив її у Центральній телерадіостудії Міністерства оборони України, здобув звання молодшого сержанта. Звільнившись у травні 1997, залишився працювати у Києві.

Свою подальшу професійну діяльність Вахтанг Кіпані пов'язав із ЗМІ:

  • газета «Україна молода» (червень 1997 — липень 1998) — кореспондент відділу політики, парламентський кореспондент
  • телеканал «Новий» (липень 1998 — березень 1999) — випусковий редактор
  • ТО «Телефабрика» (березень 1999 — листопад 1999) — головний редактор інформаційно-аналітичної групи, редактор щоденної телепрограми «Питання дня»
  • газета «Київські відомості» (грудень 1999 — листопад 2001) — оглядач відділу політики
  • телеканал (листопад 2001 — вересень 2004) — випусковий редактор програми «ТСН»
  • телеканал (літо 2002 — вересень 2005) — головний редактор і ведучий програми «Подвійний доказ»
  • телеканал «К1» (жовтень 2005 — травень 2006) — випусковий редактор програми «Один тиждень»
  • журнал «Фокус» (червень 2006 — липень 2007) — головний редактор
  • телеканал «Інтер» (липень 2007 — травень 2008) — шеф-редактор проекту «Великі українці», ведучий фільму про Степана Бандеру
  • телеканал «ТВі» (лютий 2009 — листопад 2009) — заступник головного редактора
  • журнал «Главред», фонд «Демократичні ініціативи» (лютий 2009 — грудень 2009) — керівник проекту «Перша сотня»
  • телеканал «Перший національний» (грудень 2009 — січень 2010) — ведучий передвиборчих дебатів — президент-шоу «Українська рулетка»
  • телеканал «ТВі» (травень 2012 — грудень 2012) — ведучий програми «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»
  • інтернет-проект «Владометр» (з вересня 2010 — грудень 2012) — головний редактор
  • інтернет-видання «Історична Правда» (з вересня 2010 — дотепер) — головний редактор
  • ведучий програми «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» — телеканал «ZIK» (з березня 2013 — 14 червня 2019), з 8 вересня 2019 року — на телеканалі «Еспресо».

Викладацька діяльність

З 2010 є викладачем магістерської програми з журналістики Українського католицького університету. До його наукових інтересів належать: передвиборна агітація, історія самвидаву, дисидентського руху та політичного екстремізму, нові медіа.

Видавнича діяльність

image
«Справа Василя Стуса»

Автор та упорядник книг:

  • «Зродились ми великої години…» ОУН і УПА. Бібліотека «Історичної правди» / Укл. та передмова Вахтанга Кіпіані. — Харків: Vivat, 2016. — 303 с.
  • Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому XX столітті. Бібліотека «Історичної правди» / Укл. Вахтанг Кіпіані. — Харків: Vivat, 2017. — 320 с.
  • Друга світова. Непридумані історії. (Не) наша, жива, інша / Укл. Вахтанг Кіпіані. — Харків: Vivat, 2018. — 304 с.
  • Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР. Бібліотека «Історичної правди» / Укл. Вахтанг Кіпіані. — Харків: Vivat, 2019. — 688 с. Книга про українського поета-дисидента Василя Стуса, яку Віктор Медведчук намагався заборонити через суд.
  • Країна жіночого роду / Укл. Вахтанг Кіпіані. — Харків: Vivat, 2021. — 304 с. У книзі зібрано інтерв'ю, свідчення, архівні документи й довідки про визначних жінок України XX століття, які з'являлися на ресурсі «Історична правда».
  • Дисиденти. / Уклад. і передмова В. Кіпіані. — Х.: Віват, 2021. — 352 с.

Громадська та політична діяльність

image
Вахтанг Кіпіані. 2011
image
Зустріч з читачами 2021

Зі студентських років Вахтанг Кіпіані почав вести активну громадську діяльність:

Також він був членом декількох політичних партій та об'єднань:

У квітні 1996 Вахтанг Кіпіані брав участь у виборах до Верховної Ради України (Центральний виборчий округ № 287, Миколаївська область) — здобувши 15,9 % голосів підтримки, він посів третє місце.

У 2006 балотувався до Верховної Ради України за списком виборчого блоку «Пора-ПРП», який не набрав достатньої кількості голосів і до парламенту не пройшов.

На виборах 2014 року до Київської міської ради він балотувався у багатомандатному окрузі від політичної партії «Нове життя», п'ятим у партійному списку — депутатом не став, оскільки виборчим списком ця політична сила здобула лише три мандати.

Вахтанг Кіпіані захоплюється колекціонуванням самвидаву, газет і передвиборних матеріалів. Збирати колекцію журналіст почав 1984 року, з періодичних видань Радянського Союзу, з часом додав також пресу народів, які проживали на території СРСР та видання діаспори. Колекція налічує понад 32 тисячі найменувань різних видань і складає, в цілому, понад 150 тисяч примірників, багато з яких є рідкісними та унікальними. Для ознайомлення з ними Вахтанг Кіпіані організовує тематичні виставки. У 2015 р. на основі зібрання створено Музей-архів преси у Києві.

Нагороди та відзнаки

Досягнення Вахтанга Кіпіані відзначені низкою нагород:

Примітки

  1. National Library of Israel Names and Subjects Authority File
    d:Track:Q106509962
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. . kipiani.org. Архів оригіналу за 22 січня 2009. Процитовано 14 травня 2014.
  4. . Інтерв'ю з України (українською) . 27 травня 2020. Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 22 жовтня 2020.
  5. . Українська правда (українською) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2020.
  6. Ігор Козловський. Хто він – Вахтанг Кіпіані? // Вечірній Київ. — 2004. — Вип. 198 (24 листопада). з джерела 17 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
  7. . nove-zhittja.org.ua. ПП «Нове життя». Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  8. Ми і є справжні помаранчеві... // Час. — 2006. — 1 лютого. з джерела 17 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
  9. Vakhtang Kipiani. linkedin.com. Процитовано 14 травня 2014.[недоступне посилання з липня 2019]
  10. . telekritika.ua. Телекритика. 1 березня 2013. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  11. . ucu.edu.ua. Школа журналістики УКУ. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  12. . Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 6 червня 2019.
  13. . Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  14. . УХвиля. 29 серпня 2019. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
  15. . static.rada.gov.ua. Сервер журналістів. Персоналії. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 14 травня 2014.
  16. Постанова Центральної виборчої комісії від 4 січня 2006 року № 34 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку "Громадянського блоку ПОРА-ПРП"»
  17. . nove-zhittja.org.ua. ПП «Нове життя». Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  18. Вибори — 2014. Київська міська виборча комісія // Хрещатик. — 2014. — Вип. 77 (4 червня). — С. 5. з джерела 1 липня 2015. Процитовано 10 червня 2014.
  19. Євгенія Ковалевська (20 жовтня 2008). . life.pravda.com.ua. Українська правда. Життя. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  20. Росана Бісьмак (17 лютого 2014). . varosh.com.ua. . Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  21. Богдана Рущак (4 квітня 2014). . ipress.ua. . Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  22. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
  23. . zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
  24. Премія імені Георгія Ґонґадзе. PEN Ukraine (укр.). Процитовано 7 червня 2019.
  25. Допис у фейсбуці Вахтанга Кіпіані про отримання ним Нагрудного знаку «Знак пошани», 12 грудня 2022

Посилання

Кіпіані Вахтанг Теймуразович
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Генеалогія на Родоводі?
image Файли у Вікісховищі?
  • Офіційний сайт Вахтанга Кіпіані [ 20 січня 2009 у Wayback Machine.]
  • Вахтанг Кіпіані [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.] у соціальній мережі Facebook
  • Блог Вахтанга Кіпіані [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.] у соціальній мережі Твіттер
  • Блог Вахтанга Кіпіані [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.] на сайті ТСН
  • Архів блогу Вахтанга Кіпіані [ 6 вересня 2008 у Wayback Machine.] у LiveJournal
  • У Сватовому відбулась зустріч з автором книги «Справа Василя Стуса» // 01.02.2021
  • Вахтанг Кіпіані на передачі Рандеву з Яніною Соколовою. 13.02.2021

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vahta ng Tejmura zovich Kipia ni gruz ვახტანგ ყიფიანი nar 1 kvitnya 1971 19710401 Tbilisi Gruzinska RSR ukrayinskij zhurnalist publicist pismennik istorik gruzinskogo pohodzhennya Golovnij redaktor Internet vidannya Istorichna Pravda odnojmennogo telezhurnalu vikladach magisterskoyi programi z zhurnalistiki Ukrayinskogo katolickogo universitetu u Lvovi ta kafedri PR u Nacionalnomu universiteti Kiyevo Mogilyanska akademiya zasnovnik Muzeyu arhivu presi Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini 2005 Vahtang Tejmurazovich KipianiVahtang Kipiani na Forumi vidavciv u Lvovi 2017 Narodivsya1 kvitnya 1971 1971 04 01 1 53 roki Tbilisi Gruzinska RSR SRSRGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistgruzinMisce prozhivannyaKiyiv UkrayinaDiyalnistzhurnalist publicist istorik vikladachGaluzzhurnalistika 2 publicistika 2 istoriya 2 i redaguvannya 2 Alma materMikolayivskij nacionalnij universitet imeni V O SuhomlinskogoZnannya movrosijska i ukrayinska 2 Posadagolovnij redaktor Internet vidannya Istorichna Pravda veduchij telezhurnalu Istorichna pravda z Vahtangom Kipiani PartiyaNRUU shlyubi zTetyana Mikolayivna KipianiDitidonka Tamara 1998 sini Ilarion 2001 i David 2006 NagorodiZasluzhenij zhurnalist UkrayiniSajtkipiani orgVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kipiani BiografiyaBatko Tejmuraz Kipiani buv energetikom za nacionalnistyu gruzin Mati Tamara maye virmenske ta erzyanske korinnya rodom z Novorosijska zajmalasya shittyam Za deyakij chas pislya narodzhennya sina batki rozluchilisya i mati z Vahtangom povernulasya do Novorosijska Tut z 1978 po 1980 vin navchavsya u shkoli potim mati vdruge vzyala shlyub i u grudni 1980 roku sim ya pereyihala do Kiyeva U Kiyevi Vahtang Kipiani prodovzhiv navchannya spochatku v serednij shkoli 119 potim u shkoli 120 tut i vivchiv ukrayinsku movu Pislya zakinchennya shkoli 1989 roku vstupiv do Mikolayivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu na istorichnij fakultet Zakinchiv 1994 roku za specialnistyu Vchitel istoriyi ta pravoznavstva U 1993 1995 pracyuvav vikladachem v Ukrayinskij pedagogichnij gimnaziyi 5 Mikolayeva Pid chas navchannya 1989 1995 brav uchast v igrah KVN u skladi zbirnoyi komandi Mikolayeva Diti Pribuzhzhya U 1997 roci Vahtang odruzhivsya z Tetyanoyu Kipiani Voni vihovuyut troh ditej dochku Tamaru 1998 siniv Ilariona 2001 ta Davida 2006 Profesijna diyalnistProfesijnu diyalnist rozpochav u Mikolayevi koli she buv studentom Jogo pershoyu publikaciyeyu stala stattya nadrukovana 1990 roku v pidpilnomu vidanni Narodnogo Ruhu Chornomoriya U 1992 roci vin obijnyav posadu golovnogo redaktora gazeti Mikolayivskoyi oblasnoyi organizaciyi URP Na storozhi Potim sprobuvav novij napryamok diyalnosti pracyuvav majzhe rik na telebachenni z chervnya 1994 do bereznya 1995 redaktorom veduchim ta avtorom program telekanalu Mikolayiv Pislya cogo znov povernuvsya do drukovanih ZMI i do travnya 1996 roku buv korespondentom Novoj nikolaevskoj gazety a takozh pozashtatnim oglyadachem redakcij UNIAN politika UNIAN suspilstvo Potim buv prizvanij na strokovu sluzhbu v Zbrojnih silah Ukrayini prohodiv yiyi u Centralnij teleradiostudiyi Ministerstva oboroni Ukrayini zdobuv zvannya molodshogo serzhanta Zvilnivshis u travni 1997 zalishivsya pracyuvati u Kiyevi Svoyu podalshu profesijnu diyalnist Vahtang Kipani pov yazav iz ZMI gazeta Ukrayina moloda cherven 1997 lipen 1998 korespondent viddilu politiki parlamentskij korespondent telekanal Novij lipen 1998 berezen 1999 vipuskovij redaktor TO Telefabrika berezen 1999 listopad 1999 golovnij redaktor informacijno analitichnoyi grupi redaktor shodennoyi teleprogrami Pitannya dnya gazeta Kiyivski vidomosti gruden 1999 listopad 2001 oglyadach viddilu politiki telekanal 1 1 listopad 2001 veresen 2004 vipuskovij redaktor programi TSN telekanal 1 1 lito 2002 veresen 2005 golovnij redaktor i veduchij programi Podvijnij dokaz telekanal K1 zhovten 2005 traven 2006 vipuskovij redaktor programi Odin tizhden zhurnal Fokus cherven 2006 lipen 2007 golovnij redaktor telekanal Inter lipen 2007 traven 2008 shef redaktor proektu Veliki ukrayinci veduchij filmu pro Stepana Banderu telekanal TVi lyutij 2009 listopad 2009 zastupnik golovnogo redaktora zhurnal Glavred fond Demokratichni iniciativi lyutij 2009 gruden 2009 kerivnik proektu Persha sotnya telekanal Pershij nacionalnij gruden 2009 sichen 2010 veduchij peredviborchih debativ prezident shou Ukrayinska ruletka telekanal TVi traven 2012 gruden 2012 veduchij programi Pidsumki z Vahtangom Kipiani internet proekt Vladometr z veresnya 2010 gruden 2012 golovnij redaktor internet vidannya Istorichna Pravda z veresnya 2010 doteper golovnij redaktor veduchij programi Istorichna pravda z Vahtangom Kipiani telekanal ZIK z bereznya 2013 14 chervnya 2019 z 8 veresnya 2019 roku na telekanali Espreso Vikladacka diyalnist Z 2010 ye vikladachem magisterskoyi programi z zhurnalistiki Ukrayinskogo katolickogo universitetu Do jogo naukovih interesiv nalezhat peredviborna agitaciya istoriya samvidavu disidentskogo ruhu ta politichnogo ekstremizmu novi media Vidavnicha diyalnist Sprava Vasilya Stusa Avtor ta uporyadnik knig Zrodilis mi velikoyi godini OUN i UPA Biblioteka Istorichnoyi pravdi Ukl ta peredmova Vahtanga Kipiani Harkiv Vivat 2016 303 s Vijna dvoh pravd Polyaki ta ukrayinci u krivavomu XX stolitti Biblioteka Istorichnoyi pravdi Ukl Vahtang Kipiani Harkiv Vivat 2017 320 s Druga svitova Nepridumani istoriyi Ne nasha zhiva insha Ukl Vahtang Kipiani Harkiv Vivat 2018 304 s Sprava Vasilya Stusa Zbirka dokumentiv z arhivu kolishnogo KDB URSR Biblioteka Istorichnoyi pravdi Ukl Vahtang Kipiani Harkiv Vivat 2019 688 s Kniga pro ukrayinskogo poeta disidenta Vasilya Stusa yaku Viktor Medvedchuk namagavsya zaboroniti cherez sud Krayina zhinochogo rodu Ukl Vahtang Kipiani Harkiv Vivat 2021 304 s U knizi zibrano interv yu svidchennya arhivni dokumenti j dovidki pro viznachnih zhinok Ukrayini XX stolittya yaki z yavlyalisya na resursi Istorichna pravda Disidenti Uklad i peredmova V Kipiani H Vivat 2021 352 s Gromadska ta politichna diyalnistVahtang Kipiani 2011Zustrich z chitachami 2021 Zi studentskih rokiv Vahtang Kipiani pochav vesti aktivnu gromadsku diyalnist zhovten 1990 uchasnik studentskogo goloduvannya na Majdani Nezalezhnosti v Kiyevi berezen 1991 1994 zasnovnik i pershij golova Mikolayivskoyi filiyi 1993 organizator Pershoyi Vseukrayinskoyi studentskoyi naukovoyi konferenciyi Arkasivski chitannya u Mikolayevi Takozh vin buv chlenom dekilkoh politichnih partij ta ob yednan 1990 1992 Narodnij Ruh Ukrayini 1990 1996 Ukrayinska respublikanska partiya 2005 2007 Pora U kvitni 1996 Vahtang Kipiani brav uchast u viborah do Verhovnoyi Radi Ukrayini Centralnij viborchij okrug 287 Mikolayivska oblast zdobuvshi 15 9 golosiv pidtrimki vin posiv tretye misce U 2006 balotuvavsya do Verhovnoyi Radi Ukrayini za spiskom viborchogo bloku Pora PRP yakij ne nabrav dostatnoyi kilkosti golosiv i do parlamentu ne projshov Na viborah 2014 roku do Kiyivskoyi miskoyi radi vin balotuvavsya u bagatomandatnomu okruzi vid politichnoyi partiyi Nove zhittya p yatim u partijnomu spisku deputatom ne stav oskilki viborchim spiskom cya politichna sila zdobula lishe tri mandati Vahtang Kipiani zahoplyuyetsya kolekcionuvannyam samvidavu gazet i peredvibornih materialiv Zbirati kolekciyu zhurnalist pochav 1984 roku z periodichnih vidan Radyanskogo Soyuzu z chasom dodav takozh presu narodiv yaki prozhivali na teritoriyi SRSR ta vidannya diaspori Kolekciya nalichuye ponad 32 tisyachi najmenuvan riznih vidan i skladaye v cilomu ponad 150 tisyach primirnikiv bagato z yakih ye ridkisnimi ta unikalnimi Dlya oznajomlennya z nimi Vahtang Kipiani organizovuye tematichni vistavki U 2015 r na osnovi zibrannya stvoreno Muzej arhiv presi u Kiyevi Nagorodi ta vidznakiDosyagnennya Vahtanga Kipiani vidznacheni nizkoyu nagorod Vidznaki ta pochesni zvannya Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini serpen 2005 Najvisha vidznaka NRU Za zaslugi pered ukrayinskim narodom II stupenya veresen 2005 Vidznaka im Stepana Banderi Ivano Frankivska oblasna rada sichen 2010 Prizi nagorodi ta premiyi Laureat Konkursu na najkrashu publikaciyu v presi pro ukrayinskij pravozahisnij ruh v SRSR Blagodijnij fond pam yati Oleksi Tihogo traven 2001 Laureat Konkursu publicistichnih statej im V yacheslava Chornovola Mikolayiv gruden 2002 Laureat Drugogo Vseukrayinskogo zhurnalistskogo konkursu Media pro Media 2004 Centr mediareform za spriyannya uryadu Britaniyi berezen 2005 Premiya im Krivenka Za postup u zhurnalistici Kapitula Postupu Lviv traven 2007 Nacionalna televizijna premiya Teletriumf lyutij 2014 u nominaciyi Veduchij veducha programi bud yakogo formatu region za robotu nad yedinim v Ukrayini istorichnim telezhurnalom Istorichna pravda Premiya imeni Georgiya Gongadze traven 2019 PEN Ukraine u partnerstvi z Asociaciyeyu vipusknikiv Kiyevo Mogilyanskoyi Biznes Shkoli ta vidannyam Ukrayinska pravda Nagrudnij znak Znak poshani PrimitkiNational Library of Israel Names and Subjects Authority File d Track Q106509962 Czech National Authority Database d Track Q13550863 kipiani org Arhiv originalu za 22 sichnya 2009 Procitovano 14 travnya 2014 Interv yu z Ukrayini ukrayinskoyu 27 travnya 2020 Arhiv originalu za 14 bereznya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2020 Ukrayinska pravda ukrayinskoyu Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2020 Igor Kozlovskij Hto vin Vahtang Kipiani Vechirnij Kiyiv 2004 Vip 198 24 listopada z dzherela 17 travnya 2014 Procitovano 15 travnya 2014 nove zhittja org ua PP Nove zhittya Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 14 travnya 2014 Mi i ye spravzhni pomaranchevi Chas 2006 1 lyutogo z dzherela 17 travnya 2014 Procitovano 15 travnya 2014 Vakhtang Kipiani linkedin com Procitovano 14 travnya 2014 nedostupne posilannya z lipnya 2019 telekritika ua Telekritika 1 bereznya 2013 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 14 travnya 2014 ucu edu ua Shkola zhurnalistiki UKU Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 14 travnya 2014 Arhiv originalu za 19 sichnya 2017 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 21 listopada 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 UHvilya 29 serpnya 2019 Arhiv originalu za 29 serpnya 2019 Procitovano 12 zhovtnya 2019 static rada gov ua Server zhurnalistiv Personaliyi Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 14 travnya 2014 Postanova Centralnoyi viborchoyi komisiyi vid 4 sichnya 2006 roku 34 Pro reyestraciyu kandidativ u narodni deputati Ukrayini vklyuchenih do viborchogo spisku Gromadyanskogo bloku PORA PRP nove zhittja org ua PP Nove zhittya Arhiv originalu za 16 travnya 2014 Procitovano 14 travnya 2014 Vibori 2014 Kiyivska miska viborcha komisiya Hreshatik 2014 Vip 77 4 chervnya S 5 z dzherela 1 lipnya 2015 Procitovano 10 chervnya 2014 Yevgeniya Kovalevska 20 zhovtnya 2008 life pravda com ua Ukrayinska pravda Zhittya Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 14 travnya 2014 Rosana Bismak 17 lyutogo 2014 varosh com ua Arhiv originalu za 19 lipnya 2014 Procitovano 14 travnya 2014 Bogdana Rushak 4 kvitnya 2014 ipress ua Arhiv originalu za 16 travnya 2014 Procitovano 14 travnya 2014 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 serpnya 2005 roku 1193 2005 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi 14 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini zik ua ua Arhiv originalu za 26 lipnya 2019 Procitovano 7 chervnya 2019 Premiya imeni Georgiya Gongadze PEN Ukraine ukr Procitovano 7 chervnya 2019 Dopis ufejsbuci Vahtanga Kipiani pro otrimannya nim Nagrudnogo znaku Znak poshani 12 grudnya 2022PosilannyaKipiani Vahtang Tejmurazovich u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Fajli u Vikishovishi Oficijnij sajt Vahtanga Kipiani 20 sichnya 2009 u Wayback Machine Vahtang Kipiani 14 travnya 2014 u Wayback Machine u socialnij merezhi Facebook Blog Vahtanga Kipiani 12 travnya 2014 u Wayback Machine u socialnij merezhi Tvitter Blog Vahtanga Kipiani 12 travnya 2014 u Wayback Machine na sajti TSN Arhiv blogu Vahtanga Kipiani 6 veresnya 2008 u Wayback Machine u LiveJournal U Svatovomu vidbulas zustrich z avtorom knigi Sprava Vasilya Stusa 01 02 2021 Vahtang Kipiani na peredachi Randevu z Yaninoyu Sokolovoyu 13 02 2021

Дата публікації:
Топ