Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільям Леонард Лоуренс англ William Leonard Laurence 7 березня 1888 Салантай Ковенська губернія зараз Литва Російська ім

Вільям Л. Лоуренс

Вільям Л. Лоуренс

Вільям Леонард Лоуренс (англ. William Leonard Laurence; 7 березня 1888, Салантай, Ковенська губернія (зараз — Литва), Російська імперія — 19 березня 1977, Майорка, Іспанія) — американський науковий журналіст, відомий своєю роботою в газеті New York Times і тим, що висвітлював Мангеттенський проект, за що отримав прізвисько «Атомний Білл», лауреат двох Пулітцерівських премій.

Вільям Леонард Лоуренс
англ. William Leonard Laurence
image
Ім'я при народженнірос. Лейб Вольф Сиев
ПрізвиськоАтомний Білл
Народився7 березня 1888(1888-03-07)[1][2]
Салантай, Ковенська губернія, Російська імперія (зараз — Кретинзький район, Литва)
Помер19 березня 1977(1977-03-19)[1][2](89 років)
Мальорка, Балеарські острови[d], Іспанія
·тромб
Громадянствоimage Російська імперія →image США
Діяльністьжурналіст, науковий письменник
Відомий завдякивисвітлення Мангеттенського проекту
Alma materБостонський університет, Гарвардська школа права і Гарвардський університет
Знання мованглійська
ЗакладНью-Йорк таймс
У шлюбі зФлоренс Давідоу Лоуренс
Нагороди

Життєпис

Ранні роки

Вільям Лоуренс народився 7 березня 1988 року в містечку Салантай, в Ковенській губернії Російської імперії (зараз — Литва) в родині  побожного ортодоксального юдея Лімпана та Сари Пройс Зієв.При народженні йому було надано ім'я Лейб Вульф Зієв. Його батько присвячував більшу частину свого часу вивченню релігії, а мати — керувала невеликою сімейної крамничкою, в якій продавались переважно ліки.

Початкова освіта Лоуренса полягала в основному у вивченні івриту, німецької та російської мов у місцевого репетитора. Після бар-міцви у тринадцять років він вступив до школи з вивчення талмудизму. Водночас, однак, він почав багато читати про науку, літературу та філософію. Таке читання відкривало йому нові інтелектуальні перспективи, що різко суперечили релігійним вченням, які йому викладали у школі. В результаті вчителі незабаром побачили в ньому порушника порядку, і його відрахували зі школи.

Після школи Лоуренс переїхав до міста Лібау (зараз — Лієпая, Латвія), де заробляв на життя вчителем івриту. В Лієпаї, завдяки своїм симпатіям до радикальних політичних ідей, він зблизився з місцевими дисидентами. Під час революції 1905 року він брав участь у повстанні проти російських урядовців Латвії. Повстання було остаточно придушене, і Лоуренсу грозив арешт і, він втік з Російської імперії. Після втечі до Німеччини, сховавшись у бочці, він емігрував до США.

Перші десятиліття в США

В США він спочатку недовго працював на текстильній фабриці в нью-йоркському Брукліні, а потім у 1906 році переїхав до Бостона, де влаштувався розносити квіти. Через два роки, накопичивши достатньо грошей на навчання, він вступив до Гарвардського університету, де вивчав драму, літературу та філософію, хоча університет заявив, що Лоуренс не отримував диплому. Він також змінив прізвище на Лоуренс, тому, що жив на Лоуренс-стріт в Кембриджі, Массачусетс. У 1913 році він отримав американське громадянство. На останньому курсі Лоуренс викладав грецьку філософію. Незабаром після цього, будучи співробітником школи в бостонському районі , він зайнявся регулярним репетиторством студентів Гарварду.

Під час Першої світової війни Лоуренс служив в , а також відвідував в 1919 році у Франції Безансонський університет (зараз — ). Він повернувся до Бостона в 1919 році і відкрив власний репетиторський заклад, Школу репетиторів Маунт-Оберн, яку закрив в 1921 році. Він також повернувся до навчання: почав відвідувати Гарвадську школу права в 1921 році та Школу права Бостонського університету, в якій в 1925 році отримав ступінь бакалавра. Крім того, Лоуренс почав писати п'єси і адаптував три п'єси з російської мови.

У 1926 році, спробувавши свої сили в написанні п'єс, він влаштувався на роботу головним репортером для газети New York World, де знайшов своє справжнє покликання. Коли йому доручили висвітлити лекцію американського інженера та філософа , в якій той піддавав сумніву теорію відносності Альберта Ейнштейна, він написав статтю, яка продемонструвала його рідкісний дар зводити сучасну наукову теорію до зрозумілих термінів, що призвело до того, що його зрештою охрестили Босвеллом сучасної американської науки. Значною мірою завдяки цій статті газета New York Times найняла його своїм науковим репортером на повний робочий день у 1930 році.

Робота в New York Times

Адольф Окс, тодішній видавник New York Times, прагнув розширити висвітлення в газеті наукових тем і з цієї метою найняв в 1927 році Вальдемара Кемпферта для написання редакційних статей про науку, а в 1930 — Лоуренса, щоб той писав про наукові новини. Таким чином, газета зайнялась галуззю, яку досі оминали інші щоденні популярні видання. В 1931 році Лоуренс одружився із Флоренс Давідоу.

В New York Times Лоуренс висвітлював різні наукові новини в сфері медицини, хімії, фізики та астрономії. Так, він висвітлював конференції з виліковності раку, конференції щодо походження застуди та грипу та ролі вакцинації в попереджені цих хвороб, про розробку ліків, які б могли значно покращити розумові здібності та духовні якості людей, про гормони, як могли б зробити карликів вищими, та ін. Крім того, в 1930-х роках Лоуренс починає писати на тему атомної енергії: 29 червня 1930 року вийшла його стаття про те, як вчені зосереджені на вивченні питання вивільнення атомної енергії. 28 грудня 1931 року Лоуренс написав про експеримент, в якому вчені розрізнили ядро атома гелія, і, навіть, побачили його колір. Крім того, Лоуренс висвітлював гіпотези вчених щодо можливого складу ядра атома, експерименти вивільнення атомної енергії за допомогою дейтерію, створення радянськими вченими 40-тонного електромагніту, як частини пристрою, призначеного поділити ядро атому, експерименти з отримання атомної енергії за допомогою уповільнення руху нейтронів, відкриття нової атомної частинки нейтрино, тощо.

В 1934 році, відвідуючи наукову конференцію у Філадельфії, Лоуренс, разом із іншим журналістом Девідом Дейцем, заснував . Лоуренс також писав про винаходи різних вчених, і, іноді, завдяки цим статтям на вчених звертали увагу і просували їх в кар'єрі, як це сталося із Володимиром Зворикіним, американським вченим російського походження, який винайшов іконоскоп та кінескоп, про що писав Лоуренс в газеті.

Перша Пулітцерівська премія

В 1936 році Лоуренс висвітлював Конференцію з нагоди трьохсотріччя Гарварду. Зокрема, він писав про те, що на конференції розповідатимуть про три сили, які тримають ядро атому, про покращений інсулін, який полегшує деякі ускладнення діабету, про який розповідалось на медичній сесії конференції, про виступ американського бізнесмена , який закликав цінувати людей більше ніж машини, а також про церемонію закриття конференції та участь в ній президента США Франкліна Рузвельта. За цю роботу Лоуренс разом із іншими науковими журналістами отримав Пулітцерівську премію.

Друга світова війна

Під час Другої світової війни Третій рейх окупував, в тому числі, і містечко Салантай, звідки походив Лоуренс. В містечку було вбито багато євреїв, серед яких були мати, сестра та брат Лоуренса. Лоуренс, тим часом, зосередився на висвітленні військових тем. Зокрема, він писав, про лікування інфекцій і запобігання шоку серед поранених.

Також в Лоуренс написав кілька статей про використання урану-235 для вивільнення атомної енергії. Так, в статті від 5 травня 1939 року Лоуренс написав, що вчені виявили, що вивільненню великої кількості атомної енергії сприяє застосування урану-235. В статті від 4 травня 1940 року Лоуренс писав, що вчені Колумбійського університету дійшли висновку, що завдяки урану-235 можна вивільнити енергію, що дорівнювала енергії, яку можна отримати з 12,5-25 тон вугілля. У воєнні роки Лоуренсу доводилось працювати в умовах цензури. У грудні 1943 та серпні 1944 року він просив дозволу в на публікацію статей про те, як уран може викликати атомні вибухи, і обидва рази йому було відмовлено.

7 вересня 1940 року в журналі Saturday Evening Post була опублікована стаття Лоуренса під заголовком «Атом здається» (англ. The Atom Gives Up), в якій той пояснював дослідження в галузі розщеплення атому. Лоуренс розумів важливість таких досліджень у воєнний час і очікував, що його стаття матиме гучний успіх. Однак стаття виявилась непоміченою. Пізніше виявилось, що на початку 1943 року службовці, відповідальні за безпеку атомних досліджень, звернулись до бібліотек по всій країні з проханням прибрати журнал з полиць.

На початку 1944 року генерал-майор , начальник медичної служби сухопутних військ, прагнув запевнити родини, що їхні сини та дочки отримують найкращий догляд. З цією метою найняв наукових авторів, які б консультували офіс медичного корпусу і складали прес-релізи про досягнення медичного корпусу. Одним з таких авторів був Лоуренс, дозвіл найняти якого Кірк отримав від керівництва газети.

Мангеттенський проект

image
Трініті — перший випробувальний вибух атомної бомби. 16 липня 1945

Навесні 1945 року генерал Леслі Ґровс, очільник Мангеттенського проекту, звернувся до виконавчого редактора New York Times із проханням надати в його розпорядження Лоуренса для виконання надсекретного військового завдання. Джеймс погодився, і протягом наступних місяців Лоуренс працював в Оукс-Риджі, Теннессі, одному з місць, де створювалась атомна бомба. Крім того, Лоуренс відвідував інші секретні місця, пов'язані з Мангеттенським проектом: Генфорд, штат Вашингтон та Лос-Аламос, Нью-Мексико. 16 липня 1945 року він став свідком Трініті — першого у світі випробування атомної зброї.

Лоуренс включився до дезінформаційної кампанії, запущеної Військовим міністерством, щоб приховати випробування атомної бомби. Зокрема, він написав для міністерства прес-реліз, в якому стверджувалось, що вибухнув склад боєприпасів. Переглянувши місцеві газети, федеральні агенти впевнились, що місцеві жителі повірили в таке пояснення.

Берґер писав, що у виконавчого редактора New York Times Джеймса, а також тодішнього видавника газети Артура Гейса Сульзберґера, було чітке уявлення про те, чим займався Лоуренс, однак, вони ніколи цього не обговорювали. За свою роботу Лоуренс отримав платню, як від New York Times, так і від Мангеттенського проекту.

Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі

image
Грибоподібна хмара над Нагасакі після скидання ядерної бомби. 9 серпня 1945

В кінці липня 1945 році Лоуренс, в рамках роботи на Мангеттенський проект, перебував на острові Тініан, де виготовляли атомну бомбу, яку збирались застосувати в Японії. Лоуренс не був свідком ядерного бомбардування Хіросіми, оскільки генерал Кертіс Лемей висадив його з бомбардувальника Enola Gay, з якого скидали атомну бомбу на Хіросіму. Лоуренсу довелося задовольнитися обіцянкою другого пілота, що той вестиме журнал. Спочатку Лоуренсу дозволили написати статтю на 3000 слів про бомбардування Хіросіми, але військовий цензор на Тініані змусив скоротити її до 500 слів. Однак, стаття так і не вийшла: з невідомих причин відправку статті зупинили на Гуамі. Перші газетні звіти про бомбу в Хіросімі складалися з історій, написаних Лоуренсом тижні назад.

Під час бомбардування Нагасакі Лоуренс знаходився на борту бомбардувальника Great Artiste, який супроводжував бомбардувальник, з якого скидали бомбу на місто. Статтю про бомбу в Нагасакі він писав вже на Гуамі. Уряд США намагався применшити руйнівний вплив радіації, і Лоуренс сумлінно слідував урядовій лінії. Через кілька тижнів після бомбардування Хіросіми, 12 вересня 1945 року, на першій шпальті New York Times вийшла стаття Лоуренса, в якій той стверджував, що руйнівна сила атомного вибуху, а не радіація, знищила місто та його жителів. Він називав «японською пропагандою» твердження про те, що невидимі промені бомби спричинили тисячі жертв.

Друга Пулітцерівська премія

В 1946 році Лоуренс отримав другу Пулітцерівську премію за серію статей про Мангеттенський проект та бомбардування Хіросіми та Нагасакі, включаючи статтю, де він відкидав руйнівний вплив радіації. В 2005 році журналістка Емі Гудман, ведуча програми Democracy Now! разом із своїм братом журналістом Девідом Гудманом, закликала позбавити Лоуренса та New York Times цієї Пулітцеровської премії.

Подальша робота в New York Times та останні роки

Лоуренс продовжував працювати в New York Times, і в 1956 році став науковим редактором газети, замінивши Вальдемара Кемпферта, який помер того ж року. Як науковий редактор, Лоуренс писав недільну колонку, керував висвітленням науки в газеті та був членом редакційної колегії. В травні 1956 року Лоуренс був присутній на випробуваннях термоядерної бомби в . В 1964 році Лоуренс звільнився з посади у зв'язку із невдоволенням керівництва тим, що він працював на містобудівника Роберта Мозеса, та забезпечував йому сприятливе висвітлення його проектів в газеті. Після звільнення з газети Лоуренс почав повноцінно працювати на Мозеса. В 1968 році він з дружиною переїхав до Майорки, Іспанія, де і помер 19 березня 1977 року.

Номінації та нагороди

Окрім двох Пулітцерівських премій, першу з який Лоуренс отримав за висвітлення Конференції з нагоди трьосотріччя Гарварду, а другу — за висвітлення Мангеттенського проекту та ядерного бомбардування Хіросіми та Нагасаки, Лоуренс також отримав Премію Джорджа Полка в 1949 році за висвітлення відкриття кортизону. Крім того, в 1958 році він був нагороджений Премією за тлумачення хімії для громадськості ім. Джеймса Т. Ґрейді та Джеймса Г. Стека.

Особисте життя

В Лоуренса та його дружини не було дітей.

Книги Лоуренса

Лоуренс написав кілька книг:

Посилання

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  4. William Laurence, Ex-science Writer for the Times, Dies [Помер Вільям Лоуренс, колишній автор наукових публікацій для Times] (PDF). New York Times (англійською) . 19 березня 1977. Процитовано 13 січня 2024.
  5. William Laurence. prabook.com (англ.). Процитовано 12 січня 2024.
  6. Broad, William J. (9 серпня 2021). [Як зірковому репортеру Times платили державні установи, про які він писав]. New York Times (англійською) . Архів оригіналу за 23 червня 2023. Процитовано 10 січня 2024.
  7. Berger, Meyer (1951). The story of the New York Times, 1851-1951 [Історія Нью-Йорк Таймс, 1851-1951] (англійською) . Simon and Schuster.
  8. Laurence, William L. (21 жовтня 1932). Cancer Specialists Report 4,344 Cures [Фахівці з раку повідомляють про 4344 випадки виліковування] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 2024-0-13.
  9. Laurence, William L. (17 червня 1933). Common Cold Laid to 2 Agents United [Застуда виникає через поєднання двох факторів] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  10. Laurence, William L (30 березня 1934). ' Superman' Evolved by Drugs Is Predicted by Prof. Bogert [Професор Богерт передбачає розвиток «Супермена» завдяки пігулкам] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  11. Laurence, William L. (26 квітня 1941). Hormone Makes Dwarf Taller [Гормон робить карлика вищим] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  12. Laurence, William L. (29 червня 1930). The Quest of Science for an Atomic Energy [Пошук наукою атомної енергії] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  13. Laurence, William L. (28 грудня 1931). Scientists to Hear Cosmic Ray's 'Ticks' [Вчені почують "цокання" космічних промінів] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  14. Laurence, William L. (19 червня 1933). Campton Pictures Atom 'Jungle' [Кепмтон описує "джунглі" атому] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  15. Laurence, William L. (24 червня 1933). Heavier Element Is Transmuted From a Lighter One by Science [Наука перетворила легший елемент на важчий] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  16. Laurence, William L. (20 червня 1933). New 'Gun' Speeds Break-up of Atom [Нова «гармата» прискорює розпад атома] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  17. Laurence, William L. (11 листопада 1934). The Week in Science: a Year's Gains in Astronomy [Тиждень науки: досягнення астрономії за рік] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  18. Laurence, William L. (27 квітня 1935). Energy Multiplied 200 000 000 Times [Енергія, помножена в 200 000 000 разів] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  19. Laurence, William L. (4 січня 1936). Atomic Research Reveals Particle [Атомні дослідження виявили частинку] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  20. Laurence, William L. (27 червня 1933). Human-like Eye Made By Engineers to Televise Images [Інженери створили людиноподібне око для трансляції зображень] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  21. Laurence, William L. (7 вересня 1936 року). Three Particle-Binding Forces Found Within Nuclei of Atoms [Три сили, що тримають частинки, виявлені в ядрах атомів] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  22. Lawrence, William L. (15 вересня 1936). Improved Insulin Aids in Diabetes [Покращений інсулін допомагає при діабеті] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  23. Laurence, William L. (17 вересня 1936). Asks Nation Value Man Over Machine [Просить націю цінувати людину більше за машину] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 14 січня 2024.
  24. Laurence, William L. (19 вересня 1936). Pledge to Fight for Truth Ends Harvard Tercentenary [Обіцянням боротися за правду завершується конференція, присвячена трьохсотріччю Гарварда] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 13 січня 2024.
  25. John J. O'Neill, William L. Laurence, Howard W. Blakeslee, Gobind Behari Lal and David Dietz of New York Herald Tribune, The New York Times, AP, Universal Service and Scripps-Howard. www.pulitzer.org (англ.). Процитовано 13 січня 2024.
  26. Laurence, William L. (5 травня 1939). New Key is Found to Atomic Energy [Знайдено новий ключ до атомної енергії] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 14 січня 2024.
  27. Laurence, William L. (5 травня 1940). Vast Power Source in Atomic Energy Opened by Science [Наука відкрила величезне джерело атомної енергії] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 14 січня 2024.
  28. Sweeney, Michael S. (2001). Secrets of victory: the Office of Censorship and the American press and radio in World War II [Секрети перемоги: Управління цензури та американська преса та радіо у Другій світовій війні] (англійською) . University of North Carolina Press. ISBN .
  29. Tifft, Susan E.; Jones, Alex S. (1999). The Trust: The Private and Powerful Family Behind The New York Times [Траст: приватна та могутня родина, яка стоїть за New York Times] (англійською) . Little, Brown and Company. ISBN .
  30. [Репортери: Наука репортажу]. Time (англійською) . 27 грудня 1963. Архів оригіналу за 14 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  31. Laurence, William L. (12 вересня 1945). U.S. Atom Bomb Site Belies Tokyo Tales [Місце вибуху атомної бомби в США суперечить токійським історіям] (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 14 січня 2024.
  32. William Leonard Laurence of The New York Times. www.pulitzer.org (англ.). Процитовано 14 січня 2024.
  33. Hiroshima Cover-up: Stripping the War Department’s Timesman of His Pulitzer [Прикриття Хіросіми: позбавлення Пулітцерівської премії у "таймсмена" військового міністерства]. Democracy Now (англійською) . 5 серпня 2005. Процитовано 14 січня 2024.
  34. Past Winners | Long Island University. www.liu.edu. Процитовано 14 січня 2024.
  35. Past Recipients. American Chemical Society (англ.). Процитовано 14 січня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vilyam Leonard Lourens angl William Leonard Laurence 7 bereznya 1888 Salantaj Kovenska guberniya zaraz Litva Rosijska imperiya 19 bereznya 1977 Majorka Ispaniya amerikanskij naukovij zhurnalist vidomij svoyeyu robotoyu v gazeti New York Times i tim sho visvitlyuvav Mangettenskij proekt za sho otrimav prizvisko Atomnij Bill laureat dvoh Pulitcerivskih premij Vilyam Leonard Lourensangl William Leonard LaurenceIm ya pri narodzhenniros Lejb Volf SievPrizviskoAtomnij BillNarodivsya7 bereznya 1888 1888 03 07 1 2 Salantaj Kovenska guberniya Rosijska imperiya zaraz Kretinzkij rajon Litva Pomer19 bereznya 1977 1977 03 19 1 2 89 rokiv Malorka Balearski ostrovi d Ispaniya trombGromadyanstvoRosijska imperiya SShADiyalnistzhurnalist naukovij pismennikVidomij zavdyakivisvitlennya Mangettenskogo proektuAlma materBostonskij universitet Garvardska shkola prava i Garvardskij universitetZnannya movanglijskaZakladNyu Jork tajmsU shlyubi zFlorens Davidou LourensNagorodid 1946 premiya Dzhordzha Polka 1949 d 1958 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Vilyam Lourens narodivsya 7 bereznya 1988 roku v mistechku Salantaj v Kovenskij guberniyi Rosijskoyi imperiyi zaraz Litva v rodini pobozhnogo ortodoksalnogo yudeya Limpana ta Sari Projs Ziyev Pri narodzhenni jomu bulo nadano im ya Lejb Vulf Ziyev Jogo batko prisvyachuvav bilshu chastinu svogo chasu vivchennyu religiyi a mati keruvala nevelikoyu simejnoyi kramnichkoyu v yakij prodavalis perevazhno liki Pochatkova osvita Lourensa polyagala v osnovnomu u vivchenni ivritu nimeckoyi ta rosijskoyi mov u miscevogo repetitora Pislya bar micvi u trinadcyat rokiv vin vstupiv do shkoli z vivchennya talmudizmu Vodnochas odnak vin pochav bagato chitati pro nauku literaturu ta filosofiyu Take chitannya vidkrivalo jomu novi intelektualni perspektivi sho rizko superechili religijnim vchennyam yaki jomu vikladali u shkoli V rezultati vchiteli nezabarom pobachili v nomu porushnika poryadku i jogo vidrahuvali zi shkoli Pislya shkoli Lourens pereyihav do mista Libau zaraz Liyepaya Latviya de zaroblyav na zhittya vchitelem ivritu V Liyepayi zavdyaki svoyim simpatiyam do radikalnih politichnih idej vin zblizivsya z miscevimi disidentami Pid chas revolyuciyi 1905 roku vin brav uchast u povstanni proti rosijskih uryadovciv Latviyi Povstannya bulo ostatochno pridushene i Lourensu groziv aresht i vin vtik z Rosijskoyi imperiyi Pislya vtechi do Nimechchini shovavshis u bochci vin emigruvav do SShA Pershi desyatilittya v SShA V SShA vin spochatku nedovgo pracyuvav na tekstilnij fabrici v nyu jorkskomu Bruklini a potim u 1906 roci pereyihav do Bostona de vlashtuvavsya roznositi kviti Cherez dva roki nakopichivshi dostatno groshej na navchannya vin vstupiv do Garvardskogo universitetu de vivchav dramu literaturu ta filosofiyu hocha universitet zayaviv sho Lourens ne otrimuvav diplomu Vin takozh zminiv prizvishe na Lourens tomu sho zhiv na Lourens strit v Kembridzhi Massachusets U 1913 roci vin otrimav amerikanske gromadyanstvo Na ostannomu kursi Lourens vikladav grecku filosofiyu Nezabarom pislya cogo buduchi spivrobitnikom shkoli v bostonskomu rajoni vin zajnyavsya regulyarnim repetitorstvom studentiv Garvardu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Lourens sluzhiv v a takozh vidviduvav v 1919 roci u Franciyi Bezansonskij universitet zaraz Vin povernuvsya do Bostona v 1919 roci i vidkriv vlasnij repetitorskij zaklad Shkolu repetitoriv Maunt Obern yaku zakriv v 1921 roci Vin takozh povernuvsya do navchannya pochav vidviduvati Garvadsku shkolu prava v 1921 roci ta Shkolu prava Bostonskogo universitetu v yakij v 1925 roci otrimav stupin bakalavra Krim togo Lourens pochav pisati p yesi i adaptuvav tri p yesi z rosijskoyi movi U 1926 roci sprobuvavshi svoyi sili v napisanni p yes vin vlashtuvavsya na robotu golovnim reporterom dlya gazeti New York World de znajshov svoye spravzhnye poklikannya Koli jomu doruchili visvitliti lekciyu amerikanskogo inzhenera ta filosofa v yakij toj piddavav sumnivu teoriyu vidnosnosti Alberta Ejnshtejna vin napisav stattyu yaka prodemonstruvala jogo ridkisnij dar zvoditi suchasnu naukovu teoriyu do zrozumilih terminiv sho prizvelo do togo sho jogo zreshtoyu ohrestili Bosvellom suchasnoyi amerikanskoyi nauki Znachnoyu miroyu zavdyaki cij statti gazeta New York Times najnyala jogo svoyim naukovim reporterom na povnij robochij den u 1930 roci Robota v New York Times Adolf Oks todishnij vidavnik New York Times pragnuv rozshiriti visvitlennya v gazeti naukovih tem i z ciyeyi metoyu najnyav v 1927 roci Valdemara Kempferta dlya napisannya redakcijnih statej pro nauku a v 1930 Lourensa shob toj pisav pro naukovi novini Takim chinom gazeta zajnyalas galuzzyu yaku dosi ominali inshi shodenni populyarni vidannya V 1931 roci Lourens odruzhivsya iz Florens Davidou V New York Times Lourens visvitlyuvav rizni naukovi novini v sferi medicini himiyi fiziki ta astronomiyi Tak vin visvitlyuvav konferenciyi z vilikovnosti raku konferenciyi shodo pohodzhennya zastudi ta gripu ta roli vakcinaciyi v poperedzheni cih hvorob pro rozrobku likiv yaki b mogli znachno pokrashiti rozumovi zdibnosti ta duhovni yakosti lyudej pro gormoni yak mogli b zrobiti karlikiv vishimi ta in Krim togo v 1930 h rokah Lourens pochinaye pisati na temu atomnoyi energiyi 29 chervnya 1930 roku vijshla jogo stattya pro te yak vcheni zoseredzheni na vivchenni pitannya vivilnennya atomnoyi energiyi 28 grudnya 1931 roku Lourens napisav pro eksperiment v yakomu vcheni rozriznili yadro atoma geliya i navit pobachili jogo kolir Krim togo Lourens visvitlyuvav gipotezi vchenih shodo mozhlivogo skladu yadra atoma eksperimenti vivilnennya atomnoyi energiyi za dopomogoyu dejteriyu stvorennya radyanskimi vchenimi 40 tonnogo elektromagnitu yak chastini pristroyu priznachenogo podiliti yadro atomu eksperimenti z otrimannya atomnoyi energiyi za dopomogoyu upovilnennya ruhu nejtroniv vidkrittya novoyi atomnoyi chastinki nejtrino tosho V 1934 roci vidviduyuchi naukovu konferenciyu u Filadelfiyi Lourens razom iz inshim zhurnalistom Devidom Dejcem zasnuvav Lourens takozh pisav pro vinahodi riznih vchenih i inodi zavdyaki cim stattyam na vchenih zvertali uvagu i prosuvali yih v kar yeri yak ce stalosya iz Volodimirom Zvorikinim amerikanskim vchenim rosijskogo pohodzhennya yakij vinajshov ikonoskop ta kineskop pro sho pisav Lourens v gazeti Persha Pulitcerivska premiya V 1936 roci Lourens visvitlyuvav Konferenciyu z nagodi trohsotrichchya Garvardu Zokrema vin pisav pro te sho na konferenciyi rozpovidatimut pro tri sili yaki trimayut yadro atomu pro pokrashenij insulin yakij polegshuye deyaki uskladnennya diabetu pro yakij rozpovidalos na medichnij sesiyi konferenciyi pro vistup amerikanskogo biznesmena yakij zaklikav cinuvati lyudej bilshe nizh mashini a takozh pro ceremoniyu zakrittya konferenciyi ta uchast v nij prezidenta SShA Franklina Ruzvelta Za cyu robotu Lourens razom iz inshimi naukovimi zhurnalistami otrimav Pulitcerivsku premiyu Druga svitova vijna Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Tretij rejh okupuvav v tomu chisli i mistechko Salantaj zvidki pohodiv Lourens V mistechku bulo vbito bagato yevreyiv sered yakih buli mati sestra ta brat Lourensa Lourens tim chasom zoseredivsya na visvitlenni vijskovih tem Zokrema vin pisav pro likuvannya infekcij i zapobigannya shoku sered poranenih Takozh v Lourens napisav kilka statej pro vikoristannya uranu 235 dlya vivilnennya atomnoyi energiyi Tak v statti vid 5 travnya 1939 roku Lourens napisav sho vcheni viyavili sho vivilnennyu velikoyi kilkosti atomnoyi energiyi spriyaye zastosuvannya uranu 235 V statti vid 4 travnya 1940 roku Lourens pisav sho vcheni Kolumbijskogo universitetu dijshli visnovku sho zavdyaki uranu 235 mozhna vivilniti energiyu sho dorivnyuvala energiyi yaku mozhna otrimati z 12 5 25 ton vugillya U voyenni roki Lourensu dovodilos pracyuvati v umovah cenzuri U grudni 1943 ta serpni 1944 roku vin prosiv dozvolu v na publikaciyu statej pro te yak uran mozhe viklikati atomni vibuhi i obidva razi jomu bulo vidmovleno 7 veresnya 1940 roku v zhurnali Saturday Evening Post bula opublikovana stattya Lourensa pid zagolovkom Atom zdayetsya angl The Atom Gives Up v yakij toj poyasnyuvav doslidzhennya v galuzi rozsheplennya atomu Lourens rozumiv vazhlivist takih doslidzhen u voyennij chas i ochikuvav sho jogo stattya matime guchnij uspih Odnak stattya viyavilas nepomichenoyu Piznishe viyavilos sho na pochatku 1943 roku sluzhbovci vidpovidalni za bezpeku atomnih doslidzhen zvernulis do bibliotek po vsij krayini z prohannyam pribrati zhurnal z polic Na pochatku 1944 roku general major nachalnik medichnoyi sluzhbi suhoputnih vijsk pragnuv zapevniti rodini sho yihni sini ta dochki otrimuyut najkrashij doglyad Z ciyeyu metoyu najnyav naukovih avtoriv yaki b konsultuvali ofis medichnogo korpusu i skladali pres relizi pro dosyagnennya medichnogo korpusu Odnim z takih avtoriv buv Lourens dozvil najnyati yakogo Kirk otrimav vid kerivnictva gazeti Mangettenskij proekt Triniti pershij viprobuvalnij vibuh atomnoyi bombi 16 lipnya 1945 Navesni 1945 roku general Lesli Grovs ochilnik Mangettenskogo proektu zvernuvsya do vikonavchogo redaktora New York Times iz prohannyam nadati v jogo rozporyadzhennya Lourensa dlya vikonannya nadsekretnogo vijskovogo zavdannya Dzhejms pogodivsya i protyagom nastupnih misyaciv Lourens pracyuvav v Ouks Ridzhi Tennessi odnomu z misc de stvoryuvalas atomna bomba Krim togo Lourens vidviduvav inshi sekretni miscya pov yazani z Mangettenskim proektom Genford shtat Vashington ta Los Alamos Nyu Meksiko 16 lipnya 1945 roku vin stav svidkom Triniti pershogo u sviti viprobuvannya atomnoyi zbroyi Lourens vklyuchivsya do dezinformacijnoyi kampaniyi zapushenoyi Vijskovim ministerstvom shob prihovati viprobuvannya atomnoyi bombi Zokrema vin napisav dlya ministerstva pres reliz v yakomu stverdzhuvalos sho vibuhnuv sklad boyepripasiv Pereglyanuvshi miscevi gazeti federalni agenti vpevnilis sho miscevi zhiteli povirili v take poyasnennya Berger pisav sho u vikonavchogo redaktora New York Times Dzhejmsa a takozh todishnogo vidavnika gazeti Artura Gejsa Sulzbergera bulo chitke uyavlennya pro te chim zajmavsya Lourens odnak voni nikoli cogo ne obgovoryuvali Za svoyu robotu Lourens otrimav platnyu yak vid New York Times tak i vid Mangettenskogo proektu Yaderne bombarduvannya Hirosimi i Nagasaki Gribopodibna hmara nad Nagasaki pislya skidannya yadernoyi bombi 9 serpnya 1945 V kinci lipnya 1945 roci Lourens v ramkah roboti na Mangettenskij proekt perebuvav na ostrovi Tinian de vigotovlyali atomnu bombu yaku zbiralis zastosuvati v Yaponiyi Lourens ne buv svidkom yadernogo bombarduvannya Hirosimi oskilki general Kertis Lemej visadiv jogo z bombarduvalnika Enola Gay z yakogo skidali atomnu bombu na Hirosimu Lourensu dovelosya zadovolnitisya obicyankoyu drugogo pilota sho toj vestime zhurnal Spochatku Lourensu dozvolili napisati stattyu na 3000 sliv pro bombarduvannya Hirosimi ale vijskovij cenzor na Tiniani zmusiv skorotiti yiyi do 500 sliv Odnak stattya tak i ne vijshla z nevidomih prichin vidpravku statti zupinili na Guami Pershi gazetni zviti pro bombu v Hirosimi skladalisya z istorij napisanih Lourensom tizhni nazad Pid chas bombarduvannya Nagasaki Lourens znahodivsya na bortu bombarduvalnika Great Artiste yakij suprovodzhuvav bombarduvalnik z yakogo skidali bombu na misto Stattyu pro bombu v Nagasaki vin pisav vzhe na Guami Uryad SShA namagavsya primenshiti rujnivnij vpliv radiaciyi i Lourens sumlinno sliduvav uryadovij liniyi Cherez kilka tizhniv pislya bombarduvannya Hirosimi 12 veresnya 1945 roku na pershij shpalti New York Times vijshla stattya Lourensa v yakij toj stverdzhuvav sho rujnivna sila atomnogo vibuhu a ne radiaciya znishila misto ta jogo zhiteliv Vin nazivav yaponskoyu propagandoyu tverdzhennya pro te sho nevidimi promeni bombi sprichinili tisyachi zhertv Druga Pulitcerivska premiya V 1946 roci Lourens otrimav drugu Pulitcerivsku premiyu za seriyu statej pro Mangettenskij proekt ta bombarduvannya Hirosimi ta Nagasaki vklyuchayuchi stattyu de vin vidkidav rujnivnij vpliv radiaciyi V 2005 roci zhurnalistka Emi Gudman veducha programi Democracy Now razom iz svoyim bratom zhurnalistom Devidom Gudmanom zaklikala pozbaviti Lourensa ta New York Times ciyeyi Pulitcerovskoyi premiyi Podalsha robota v New York Times ta ostanni roki Lourens prodovzhuvav pracyuvati v New York Times i v 1956 roci stav naukovim redaktorom gazeti zaminivshi Valdemara Kempferta yakij pomer togo zh roku Yak naukovij redaktor Lourens pisav nedilnu kolonku keruvav visvitlennyam nauki v gazeti ta buv chlenom redakcijnoyi kolegiyi V travni 1956 roku Lourens buv prisutnij na viprobuvannyah termoyadernoyi bombi v V 1964 roci Lourens zvilnivsya z posadi u zv yazku iz nevdovolennyam kerivnictva tim sho vin pracyuvav na mistobudivnika Roberta Mozesa ta zabezpechuvav jomu spriyatlive visvitlennya jogo proektiv v gazeti Pislya zvilnennya z gazeti Lourens pochav povnocinno pracyuvati na Mozesa V 1968 roci vin z druzhinoyu pereyihav do Majorki Ispaniya de i pomer 19 bereznya 1977 roku Nominaciyi ta nagorodiOkrim dvoh Pulitcerivskih premij pershu z yakij Lourens otrimav za visvitlennya Konferenciyi z nagodi trosotrichchya Garvardu a drugu za visvitlennya Mangettenskogo proektu ta yadernogo bombarduvannya Hirosimi ta Nagasaki Lourens takozh otrimav Premiyu Dzhordzha Polka v 1949 roci za visvitlennya vidkrittya kortizonu Krim togo v 1958 roci vin buv nagorodzhenij Premiyeyu za tlumachennya himiyi dlya gromadskosti im Dzhejmsa T Grejdi ta Dzhejmsa G Steka Osobiste zhittyaV Lourensa ta jogo druzhini ne bulo ditej Knigi LourensaLourens napisav kilka knig Svitanok nad tochkoyu vidliku istoriya atomnoyi bombi 1946 angl Dawn Over Zero The Story of the Atomic Bomb Mi ne bezporadni yak mi mozhemo zahistiti sebe vid atomnoyi zbroyi 1950 angl We Are Not Helpless How We Can Defend Ourselves against Atomic Weapons Pekelna bomba 1951 angl The Hell Bomb Lyudi ta atomi Vidkrittya vikoristannya ta majbutnye atomnoyi energiyi 1959 angl Men and Atoms The Discovery the Uses and the Future of Atomic Energy PosilannyaSNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 William Laurence Ex science Writer for the Times Dies Pomer Vilyam Lourens kolishnij avtor naukovih publikacij dlya Times PDF New York Times anglijskoyu 19 bereznya 1977 Procitovano 13 sichnya 2024 William Laurence prabook com angl Procitovano 12 sichnya 2024 Broad William J 9 serpnya 2021 Yak zirkovomu reporteru Times platili derzhavni ustanovi pro yaki vin pisav New York Times anglijskoyu Arhiv originalu za 23 chervnya 2023 Procitovano 10 sichnya 2024 Berger Meyer 1951 The story of the New York Times 1851 1951 Istoriya Nyu Jork Tajms 1851 1951 anglijskoyu Simon and Schuster Laurence William L 21 zhovtnya 1932 Cancer Specialists Report 4 344 Cures Fahivci z raku povidomlyayut pro 4344 vipadki vilikovuvannya PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 2024 0 13 Laurence William L 17 chervnya 1933 Common Cold Laid to 2 Agents United Zastuda vinikaye cherez poyednannya dvoh faktoriv PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 30 bereznya 1934 Superman Evolved by Drugs Is Predicted by Prof Bogert Profesor Bogert peredbachaye rozvitok Supermena zavdyaki pigulkam PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 26 kvitnya 1941 Hormone Makes Dwarf Taller Gormon robit karlika vishim PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 29 chervnya 1930 The Quest of Science for an Atomic Energy Poshuk naukoyu atomnoyi energiyi PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 28 grudnya 1931 Scientists to Hear Cosmic Ray s Ticks Vcheni pochuyut cokannya kosmichnih prominiv PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 19 chervnya 1933 Campton Pictures Atom Jungle Kepmton opisuye dzhungli atomu PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 24 chervnya 1933 Heavier Element Is Transmuted From a Lighter One by Science Nauka peretvorila legshij element na vazhchij PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 20 chervnya 1933 New Gun Speeds Break up of Atom Nova garmata priskoryuye rozpad atoma PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 11 listopada 1934 The Week in Science a Year s Gains in Astronomy Tizhden nauki dosyagnennya astronomiyi za rik PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 27 kvitnya 1935 Energy Multiplied 200 000 000 Times Energiya pomnozhena v 200 000 000 raziv PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 4 sichnya 1936 Atomic Research Reveals Particle Atomni doslidzhennya viyavili chastinku PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 27 chervnya 1933 Human like Eye Made By Engineers to Televise Images Inzheneri stvorili lyudinopodibne oko dlya translyaciyi zobrazhen PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 7 veresnya 1936 roku Three Particle Binding Forces Found Within Nuclei of Atoms Tri sili sho trimayut chastinki viyavleni v yadrah atomiv PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Lawrence William L 15 veresnya 1936 Improved Insulin Aids in Diabetes Pokrashenij insulin dopomagaye pri diabeti PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 17 veresnya 1936 Asks Nation Value Man Over Machine Prosit naciyu cinuvati lyudinu bilshe za mashinu PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 14 sichnya 2024 Laurence William L 19 veresnya 1936 Pledge to Fight for Truth Ends Harvard Tercentenary Obicyannyam borotisya za pravdu zavershuyetsya konferenciya prisvyachena trohsotrichchyu Garvarda PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 13 sichnya 2024 John J O Neill William L Laurence Howard W Blakeslee Gobind Behari Lal and David Dietz of New York Herald Tribune The New York Times AP Universal Service and Scripps Howard www pulitzer org angl Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 5 travnya 1939 New Key is Found to Atomic Energy Znajdeno novij klyuch do atomnoyi energiyi PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 14 sichnya 2024 Laurence William L 5 travnya 1940 Vast Power Source in Atomic Energy Opened by Science Nauka vidkrila velichezne dzherelo atomnoyi energiyi PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 14 sichnya 2024 Sweeney Michael S 2001 Secrets of victory the Office of Censorship and the American press and radio in World War II Sekreti peremogi Upravlinnya cenzuri ta amerikanska presa ta radio u Drugij svitovij vijni anglijskoyu University of North Carolina Press ISBN 9780807849149 Tifft Susan E Jones Alex S 1999 The Trust The Private and Powerful Family Behind The New York Times Trast privatna ta mogutnya rodina yaka stoyit za New York Times anglijskoyu Little Brown and Company ISBN 9780316845465 Reporteri Nauka reportazhu Time anglijskoyu 27 grudnya 1963 Arhiv originalu za 14 sichnya 2024 Procitovano 13 sichnya 2024 Laurence William L 12 veresnya 1945 U S Atom Bomb Site Belies Tokyo Tales Misce vibuhu atomnoyi bombi v SShA superechit tokijskim istoriyam PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 14 sichnya 2024 William Leonard Laurence of The New York Times www pulitzer org angl Procitovano 14 sichnya 2024 Hiroshima Cover up Stripping the War Department s Timesman of His Pulitzer Prikrittya Hirosimi pozbavlennya Pulitcerivskoyi premiyi u tajmsmena vijskovogo ministerstva Democracy Now anglijskoyu 5 serpnya 2005 Procitovano 14 sichnya 2024 Past Winners Long Island University www liu edu Procitovano 14 sichnya 2024 Past Recipients American Chemical Society angl Procitovano 14 sichnya 2024

Дата публікації:
Топ