Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вальдемар Бернгард Кемпферт англ Waldemar Kaempffert 23 вересня 1877 Нью Йорк Нью Йорк США 27 листопада 1956 Нью Йорк Нь

Вальдемар Кемпферт

Вальдемар Кемпферт

Вальдемар Бернгард Кемпферт (англ. Waldemar Kaempffert; 23 вересня 1877, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США — 27 листопада 1956, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США) — американський науковий журналіст, популяризатор науки та директор музею. Кемпферт був редактором таких видань, як Scientific American, Popular Science Monthly та New York Times, а також писав статті з наукової тематики для багатьох інших видань.

Вальдемар Кемпферт
англ. Waldemar Kaempffert
image
Вальдемар Кемпферт, редактор Popular Science Monthly
Народився23 вересня 1877(1877-09-23)
Нью-Йорк (місто), Нью-Йорк
Помер27 листопада 1956(1956-11-27) (79 років)
Нью-Йорк (місто), Нью-Йорк
Ім'я при народженніWaldemar Bernhard Kaempffert
БатькоБернгард Кемпферт
МатірДжульєта Кемпферт
ДружинаКеролін Лідія Йетон Кемпферт (померла в 1933)
Громадянствоimage США
Науковий редактор Нью-Йорк Таймс
1927—1928, 1931—1956
НаступникВільям Л. Лоуренс
Директор Музею науки та промисловості (Чикаго)
1928—1931
Редактор Popular Science Monthly
1916—1920
Головний редактор Scientific American
1911—1916
ОсвітаСіті-Коледж, Нью-йоркський університет
НагородиПремія Калинга ЮНЕСКО

Життєпис

Вальдемар Бернгард Кемпферт народився 23 вересня 1877 в Нью-Йорку в Бернгарда та Джульєтти Кемпфертів, американців німецького походження. В 1897 році він закінчив, зі спеціалізацією в науці, нью-йоркський Сіті-Коледж, під час навчання в якому був обраний членом товариства Фі-Бета-Капа. У тому ж році Кемпферт почав працювати помічником редактора науково-популярного видання Scientific American. Паралельно Кемпферт вивчав право в Нью-Йоркському університеті. В 1903 році він отримав ступінь з права та був прийнятий до адвокатської колегії, але ніколи не був практикуючим юристом.

В 1911 році Кемпферт став головним редактором журналу Scientific American. Також в 1911 році вийшла ілюстрована книга Кемпферта «Нове мистецтво польоту» (англ. The New Art of Flying), в якій він простими словами пояснював принципи польоту літальних апаратів, розповідав про типи літальних апаратів, про двигуни та гвинти, а також розмірковував над тим, якими будуть літаки в майбутньому. Крім того, в 1911 році Кемпферт одружився з Керолін Лідією Йетон.

Редакція Scientific American відправила Кемпферта до Європи, зокрема, до Німеччини, вивчати іноземний досвід. В результаті в 1911—1912 роках Кемпферт написав серію статей про німецький досвід впровадження наукових методів у ведення бізнесу, наукових досліджень в промисловості, впровадження технологій тестування матеріалів та продуктів, утилізації відходів, надання соціальних гарантій для працівників, побудови соціального забезпечення на бізнес-принципах та підготовки кадрів для промисловості.

Кемпферт захоплювався Німеччиною та вважав її більш розвиненою та цивілізованою ніж Англія та Франція. В 1914 році він написав листа редактору New York Times, в якому зазначив: «Претензія нації на культурну першість полягає не в кількості її великих поетів чи художників, а в загальному добробуті її людей в цілому. Ніде в усій Німеччині ви не знайдете такої жахливої жорстокості лондонських чи ліверпульських нетрів… Є частини Лондона та Парижа настільки повністю віддані злочинцям, що поліцейський не ризикне самотужки зайти в їхні межі, щоб заарештувати злодія чи вбивцю. Жоден німецький муніципалітет не потерпить такого кварталу. Дійсно, німецьке муніципальне управління стало зразком для всього світу».

Будучи редактором Scientific American, Кемпферт писав і для інших видань: The Outlook,McClure's Magazine та Harper's Monthly.

В 1915 році Кемпферт став редактором науково-популярного видання Popular Science Monthly і залишався ним до 1920 року. Окрім редакційної роботи, Кемпферт також писав в цьому журналі авторські (іноді у співавторстві з іншими авторами) статті про автомобілі, сонячні електростанції, застосування літаків у бойових діях, літакобудування, експериментальні трансатлантичні польоти, використання парашутів в авіації, майбутнє авіації, водолазні костюми, бойові кораблі, реабілітацію інвалідів Першої світової війни, плани будівництва тунелю між Англією та Францією, технології в харчовій промисловості, та можливість людини дістатись до Місяця. Відмінною рисою статей Кемпферта було те, що вони були детально ілюстрованими.

Крім того, в 1917 році за редакцією Кемпферта вийшла книга «Книга сучасних чудес» (англ. The Book of Modern Marvels), в якій наукові публіцисти описали винаходи та технологічний розвиток в промисловості, спорті, аеронавігації, військовій справі, кінематографії та науці. Також в 1920 році за редакцією Кемпферта вийшла книга «Книга чудес Кольєра» (англ. Collier's Wonder Book), що являла собою збірник науково-популярних есе з астрономії, географії, геології, хімії, ботаніки та зоології, електрики, інженерії, психології, авіації, автомобілів та кораблів, вугілля та опалення, кінематографії, спорту, облаштування для осіб з особливими потребами, та загальнонаукових тем.

У 1920 році Кемпферт залишив редакторську роботу і протягом семи років працював у нью-йоркській інженерній фірмі «Лоґан, Лорд і Томас». Паралельно він продовжував писати статті на наукову тематику для різних видань. Зокрема, в 1922 році Кемпферт багато пише про радіо, його роль у суспільстві та фінансування радіотрансляції. В 1924 році за редакцією Кемпферт вийшла книга про американські винаходи — «Популярна історія американських винаходів» (англ. A popular history of American invention).

В 1927 році Адольф Окс, власник та видавник New York Times, найняв Кемпферта, щоб той писав передові статті з наукової тематики. Так Кемпферт став науковим редактором New York Times. В газеті він писав щотижневу колонку про актуальні дослідження, іноді писав редакторські статті з наукових тем, час від часу висвітлюючи конференції та інші події наукового світу. Берґер вважає, що, можливо, Кемпферт був першою людиною в складі газетної редакційної колегії, чия роль була присвячена виключно науці. В 1927-28 роки Кемпферт висвітлював в New York Times перший трансатлантичний телефонний дзвінок, винахід телевізійної системи Джоном Бердом, антарктичну експедицію Річарда Берда, спори щодо походження людини, зв'язок між випромінюванням зірок та теорією походження життя, концепції квантової теорії та інші теми. Статті Кемпферта в New York Times також були рясно ілюстрованими.

image
Американський бізнесмен та меценат Джуліус Розевальд. 1918 рік.

З 1928 по 1931 рік Кемпферт був директором Музею науки та промисловості в Чикаго.Американський бізнесмен після візиту до Віденського технічного музею задумав створити подібний музей у Чикаго і гарантував, що виділить на музей 3 мільйони доларів впродовж двох років. Кемпферт був призначений першим директором музею. Майже одразу після призначення Кемпферт вирушив до Європи, щоб вивчити там промислові музеї. Зокрема, він відвідав Німецький музей у Мюнхені та Технічній музей у Відні, а також Музей науки в Лондоні. Кемпферт продовжував писати для New York Times. Зокрема, він написав статтю про Німецький музей, назвавши його «найбільшим музеєм епохи машин».

image
Чиказький Музей науки та промисловості. 2018 рік.

За задумом Кемпферта, музей мав бути поділений на сектори відповідно до його категоризації: фундаментальні науки, видобування та металургія, сільське господарство та лісництво, рушійна сила (наприклад, термодинаміка), транспорт/комунікації та цивільне будівництво. Кемпферт сподівався розташувати ці сектори в послідовності, яка б відображала логічний розвиток технологій крізь роки. Перед тим, як вирушити до Європи, він найняв кураторів для кожного з секторів, їхнім завданням було розробити виставки. Поки Кемпферт подорожував Європою, куратори подорожували США, відвідуючи музеї та зустрічаючись із представниками компаній, щоб обговорити, які експонати вони могли б надати для майбутнього музею. В 1930 році вже назбиралась значна кількість експонатів та поставало питання щодо їхнього зберігання. Кемпферт винаймав недорогі складські приміщення в Чикаго для зберігання експонатів.

Плани Кемпферта були грандіозними, і він не приділяв належної уваги фінансовій стороні справи. Тим часом, членів опікунської ради турбувало, що плани Кемпферта вимагали значних фінансових вливань. Так зростало напруження між президентом опікунської ради музею та Кемпфертом. В президента опікунської ради та Кемпферта були різні погляди на призначення до опікунської ради музею Джорджа Ренні, директора International Harvester, компанії-виробника сільськогосподарської техніки. Президент опікунської ради вважав, що в компанії Ренні була історія, технології та вплив. Для Кемпферта це призначення було проблематичним, оскільки директори International Harvester наполягали на тому, що саме їхня компанія винайшла сучасний сільськогосподарський трактор. Дослідження Кемпферта та його працівників показало, що це було неправдою. Однак, Кемпферт тоді не педалював це питання, і Ренні був призначений членом опікунської ради музею.

Наприкінці 1930 року розбіжності між президентом опікунської ради музею та Кемпфертом досягли апогею. Президент опікунської ради з метою підсилення контролю за витрачанням коштів поділив організацію музею на три відділи, — кураторський відділ, PR-відділ, та господарський відділ, та призначив адміністративних помічників до кожного з відділів. Формально адміністративні помічники були підзвітні Кемпферту, але з багатьох питань вони працювали з опікунською радою музею. Кемпферт це сприйняв як неналежне втручання з боку опікунської ради. На початку 1931 року Кемпферт приїхав до Нью-Йорка і спитав в керівництва New York Times, чи може він повернутись до своєї старої роботи в газеті. Отримавши позитивну відповідь, Кемпферт знову став науковим редактором газети.

В 1937 році Кемпферт був обраний президентом .

Кемпферт займав посаду наукового редактора New York Times до своєї смерті. Він переніс інсульт та помер через 12 днів, 27 листопада 1956 року.

Номінації та нагороди

В 1954 році він став першим науковим журналістом, який отримав премію Калинги Юнеско, яка присуджується за популяризацію науки. Він був номінований на отримання цієї премії Британською асоціацією наукових письменників. Крім того, в 1954 році Кемпферт отримав винагороду від Фонду Альберта та Мері Лескерів за внесок у висвітлення медичної справи.

Особисте життя

Дружина Кемпферта Керолін померла в 1933 році. У них не було дітей.

Вибрані праці Кемпферта

Науково-популярні твори

  • «Астрономія» (англ. Astronomy), 1909 — перший з 10-и томів серії «Наука — історія Всесвіту» (англ. The Science — History of the Universe)
  • «Нове мистецтво польоту» (англ. The New Art of Flying), 1911– книга про літальні апарати
  • «Відкриття нових фактів про папір: історія найбільшої лабораторії дослідження паперу» (англ. Discovering new facts about paper: the story of the greatest paper research laboratory), 1920 — брошура про папір  
  • «Азбука радіо» (англ. The ABC of Radio), 1922– брошура про радіо
  • «Нові прибутки від простою» (англ. New profits from idle days), 1932 — брошура про цемент
  • «Наука сьогодні та завтра» (в двох виданнях, опублікованих в 1939 та 1945 році) (англ. Science Today and Tomorrow)
  • «Дослідження в науці» (англ. Explorations in Science), 1953
  • «Різні застосування атома» (англ. The Many Uses of the Atom), 1956 — брошура про атом

Художні твори

«Зразок, що зменшується» (англ. The Diminishing Draft) 1918 — оповідання, за мотивами якого знято французький фільм 1957 року «» (фр. Amour de poche)

Позиція Кемпферта щодо деяких наукових теорій

Теорія марсіанських каналів

image
Астроном Персіваль Ловелл. 1904 рік.

Кемпферт висвітлював теорію марсіанських каналів, що розповсюджувалась в 19-ому та на початку 20 століття, відповідно до якої на планеті Марс існували «канали». В 1909 році в «Астрономії», що являла собою перший з 10-и томів серії «Наука — історія Всесвіту», Кемпферт писав, що інформація про поверхню Марса має сприйматись з обережністю через обмежені можливості спостереження за нею. Далі, він зазначив, на підставі спостережень астронома Персіваля Ловелла в його обсерваторії у Флегстаффі, Аризона, що на Марсі спостерігають мережу тонких ліній, які вперше віднайшов італійський астроном Джованні Скіапареллі в 1877 році та назвав їх «каналами». Ці канали, відповідно до Кемпферта, з'єднували полярні сегменти планети з помірними та екваторіальними зонами. Цитуючи Ловелла, Кемпферт писав, що ці канали можуть розглядатись як зрошувальні канави, які направляють талу воду з полюсів до пустельних місцевостей. Кемпферт вказував на те, що канали зникають із наближенням зими та розповзаються з полюсів до екватору влітку. Кемпферт зазначив, що астроном Вільям Пікерінг висунув припущення, що із Землі спостерігаються не самі канали, а рослинність, що обрамляє береги цих каналів, та зникає під час зими і розквітає влітку.

image
Французький астроном Ежен Антоніаді. 1893 рік.

В 1909 році греко-французький астроном Ежен Антоніаді спостерігав за Марсом впродовж 13-и ночей в період з 20 вересня по 9 листопада 1909 року в Паризькій обсерваторії. Деякі результати своїх спостережень Антоніаді опублікував у статті «Здійснені в Медоні спостереження за планетою Марс» (фр. Observation de la planète Mars faite à Meudon) у французькому науковому журналі . В статті Антоніаді зазначив, що хоча в обсерваторії і спостерігали близько півсотні того, що називають «каналами», тобто сіруватих смуг або ліній, ці спостереження не підтверджували існування геометричної мережі прямих ліній, оскільки, «канали» часто були швидкоплинними і могли спостерігатись лише протягом кількох секунд, або являли собою нерівномірні тіні, вузлуваті обволікання, сірі безформні маси і т. ін.

Спостереження Ежена Антоніаді посилили позицію тих, хто заперечував теорію марсіанських каналів, однак, Персівалю Ловеллу докази спростування теорії не здавались переконливими, і він вказував на те, що великі телескопи, через один з яких Антоніаді спостерігав за Марсом, мали проблему розмиття. Кемпферт також продовжував вказувати на те, що спостереження Антоніаді не спростовують теорію марсіанських каналів. В січні 1916 року він написав листа до New York Times, в якій зазначав, що Антоніаді не був постійним, а лише періодичним спостерігачем за Марсом.  Як і Ловелл, Кемпферт не  довіряв телескопу, через який Антоніаді роздивлявся Марс. Зокрема, Кемпферт вказував на те, що Антоніаді використовував 33-дюймовий телескоп без спеціальних оптичних пристроїв, що покращують спостереження. Посилаючись на Вільяма Пікерінга, іншого прихильника теорії марсіанських каналів, Кемпферт зазначив, що чим більшим є скло телескопа, тим гіршими є умови для спостереження за Марсом: атмосфера постійно «вирує», і це «вирування» запобігає доброму огляду. Він також вказав на те, що спостереження французького астронома у Франції та Алжирі підтвердили спостереження, зроблені в Обсерваторії Ловелла. Також він писав, що будь-хто, хто бачив фотографії Ловелла «має бути переконаний в реальності каналів». Крім того, Кемпферт намагався пояснити, чому ідея марсіанських каналів деяким здається жахливою: відповідно до Ловелла, вони були результатом праці розумних істот.

Також в 1916 році Кемпферт написав листа до New York Times, в якому заперечував твердження професора Колумбійського університету та інженера , що з інженерної точки зору було б важко створити канали на Марсі. Зокрема, Кемпферт вказував на те, що чим більше планета, тим важче пересуватись нею. Однак, враховуючи що вага Марса складає одну-дев'яту від ваги Землі, писав Кемпферт, марсіанський носильник міг перенести таку саму вагу, як і земний слон. Кемпферт припустив, що «типовий марсіанин досяг зросту, який на наш погляд є гігантським», тому що Марс не в змозі притягувати його з тією силою, з якою Земля притягує людей. Тому, робить висновок Кемпферт, типовий марсіанин міг би стати дуже успішним копачем каналу, припускаючи, що в нього не має ніякого машинного обладнання. Кемпферт також писав, що не має підстав припускати, що канали на Марсі створювались в розумінні земних масштабів, оскільки Марс був старший за Землю, там міг бути досягнутий більш просунутий рівень цивілізації, який би дозволив створити канали.

В книзі «Наука сьогодні та завтра», опублікованій в 1939, році Кемпферт знову писав про марсіанські канали. Зокрема, він писав, що марсіанські темно-зелені ділянки, що розповсюджуються влітку і стають вохристо-червоними восени, ймовірно, є зонами рослинності. Крім того, він зазначав, що тлумачення марсіанських каналів як інженерних споруд відкриває двері для багатьох припущень. Врешті, обговорюючи можливості космічних досліджень, Кемпферт зазначає, що поки що людству не вдалось залишити Землю, та дослідити характер загадкових марсіанських «каналів».Ті самі твердження повторюються у другому виданні книги в 1945 році.

Теорія марсіанських каналів була остаточно спростована в еру космічних перегонів, коли США запустили в космос в листопаді 1964 року безпілотну космічну станцію Mariner-4: 14 липня 1964 року Mariner-4 наблизилась до Марса та з нього були отримані фотографії поверхні Марса, з яких було видно, що на планеті не було «каналів».

Екстрасенсорне сприйняття

image
Джозеф Райн, дослідник екстрасенсорного сприйняття. 1958 рік.

Кемпферт був прихильником теорії екстрасенсорного сприйняття, розробленої парапсихологом . Він висвітлював тему екстрасенсорного сприйняття на шпальтах New York Times принаймні з 1934 року, коли він почав писати про дослідження Джозефа Райна. Зокрема, Кемпферт пояснив термін «екстрасенсорне сприйняття», відповідно до Райна, — це невідоме за формою сприйняття енергії невідомим способом. Райн вважав, як писав Кемпферт, що в екстрасенсорне сприйняття залучені як нервова система, так і когнітивні процеси. Кемпферт пояснював, що для Райна в екстрасенсорному сприйнятті не було нічого езотеричного, а скоріше, Райн дивився на нього як на невід'ємну частину ментального життя.

В 1937 році Кемпферт здійснив огляд дослідження Райна щодо телепатії та ясновидіння. Райн проводив експерименти з картами, в якому перципієнти мали вгадувати карти. В цьому огляді Кемпферт писав, що Райн зробив екстрасенсорне сприйняття поважною дисципліною, відокремивши його від містицизму та окультизму. Він зазначав, що не може бути сумнівів у цінності дослідження Райна.

В 1940 році Кемпферт написав огляд дослідження, проведеного Праттом, Райном та іншого з приводу екстрасенсорного сприйняття, результати якого були опубліковані в книзі «Екстрасенсорне сприйняття після 60-ти років досліджень» (англ. Extrasensory perception after sixty years).

Він так описував дизайн дослідження: професор Райн підготував колоду з 25-ти карт, що складалась з п'яти частин. В кожній секції було 5 карт з однаковими малюнками — коло, зірка, квадрат, паралельні хвилясті лінії та хрест. Карти ретельно перемішувались, після чого «агент» брав карту та дивився на неї, а перципієнт називав карту. В деяких експериментах, не було «агента», який дивився на карту, а перципієнт просто вгадував карти з колоди, перевернутої малюнками вниз. Іноді «агент» та перципієнт були розділені відстанню 100 футів і, навіть, милями. Деякі перципієнти, зокрема ті, які відрізнялись здатністю віщувати, продемонстрували кращі результати в завданні назвати правильну карту. Кемпферт так підсумував, що, за відсутності фундаментального дефекту в математиці імовірності, можливо тільки два пояснення: або експерименти були здійсненні неналежним чином, або екстрасенсорне сприйняття існує.

Далі Кемпферт писав, що дослідження Райна супроводжуються гіркими сперечаннями. Він зазначав, що математичні розрахунки Райна піддавались сумніву, однак, вказав на те, що Інститут математичних статистиків схвалив математичні методи Райна. Проте, зазначив Кемпферт, все ще залишається критика експериментальних умов. Кемпферт визнавав, що екстрасенсорне сприйняття все ще залишалось суперечливої темою, коли йшлося про психологів, і тому, зазначав він, прихильникам теорії екстрасенсорного сприйняття необхідно скористатись всією можливою допомогою математичних та експериментальних технік. Він далі зробив огляд експериментальних умов і дійшов висновку, що зважаючи на кількість експериментів, неможливо сказати, що правильні відповіді перципієнтів є результатом простого вгадування. Кемпферт підсумовує: якщо експерименти та статистичних аналіз щось означають, то неможливо уникнути висновку, що екстрасенсорне сприйняття існує.

В 1956 році Кемпферт продовжував відстоювати теорію екстрасенсорного сприйняття. Він писав, що вчені, зокрема, фізики, відкидають існування екстрасенсорного сприйняття тому, що його не можна пояснити якимось механізмом, а для вченого має бути певна формула, специфікація, яку можна було б відтворити. Водночас, Кемпферт вказує на те, що докази, зібрані Райном та іншими на користь існування екстрасенсорного сприйняття настільки вражаючі, що їх неможна відкидати тільки через те, що вони не вміщуються в рамки фізичної науки. Він зазначає, що наука не має права бути скептичною щодо досліджень Райна, і що не має сумнівів в тому, що існує феномен, який називають екстрасенсорним сприйняттям, і що потрібне ретельне дослідження здібностей розуму.

Серед сучасних науковців зберігається скептицизм щодо існування екстрасенсорного сприйняття через сумніви в солідності дизайну Райнових досліджень. Американський математик і популяризатор науки Мартін Ґарднер писав, що результати досліджень Райна не вдавалось відтворити, а також, що Райн не доповідав про невдалі результати досліджень.

Посилання

  1. Waldemar B. Kaempffert Dies (PDF). New York Times (англійською) . 28 листопада 1956. Процитовано 23 листопада 2023.
  2. Waldemar Kaempffert. prabook.com (en-EN) . Процитовано 23 листопада 2023.
  3. Kaempffert, Waldemar (1911). The New Art of Flying [Нове мистецтво польоту] (англійською) . Dodd, Mead.
  4. Kaempffert, W. (1911). A Laboratory for Manufacturers [Лабораторія для промисловців]. Scientific American, 105(27), 595—604 (англійською)[1].
  5. Kaempffert, W. (1912). The Business Side of German Science—VII. [Ділова сторона німецької науки—VII]. Scientific American, 107(2), 26-26. (англійською) [2]
  6. Kaempffert, W. (1912). The Business Side of German Science—VIII [Ділова сторона німецької науки—VIII]. Scientific American, 107(3), 54-54. (англійською)[3]
  7. Kaempffert, W. (1912). How the Germans Utilize Waste—VI. [Як німці утилізують відходи — VI]Scientific American, 106(25), 562—562. (англійською)[4]
  8. Kaempffert, W. (1912). How Germany Handles the Labor Question—III.[Як Німеччина вирішує трудове питання ІІІ] Scientific American, 106(6), 134—134 (англійською)[5].
  9. Kaempffert, W. B. (1912). Welfare Work in Germany—IV. [Соціальна робота в Німеччині—IV.] Scientific American, 106(9), 193—194. (англійською)[6]
  10. Kaempffert, W. (1912). Training Captain of Industry in Germany—II. [Навчання лідерів промисловості в Німеччині—II] Scientific American, 106(3), 66-67.(англійською)[7]
  11. Kaempffert, Waldemar (13 жовтня 1914). National Well-Being Called the Best Test of Germany's Cultural Supremacy (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  12. Kaempffert, W. (1912). Our Defective Patent System.[Наша несправна патентна система] Outlook, July, 6. (англійською)[8]
  13. Kaempffert, W. (1913). Aircraft and the future.[Літак і майбутнє] Outlook, 104, 452—456. (англійською)[9]
  14. Kaempffert, W. (1914). The best-paying crime. [Найбільш високооплачуваний злочин] McClure's Magazine, 44(1), 69-79. (англійською)[10]
  15. Kaempffert, W. (1914). The Crime Master and How He Works. [Майстер злочинів і як він працює] McClure's Magazine. June, 99. (англійською)[11]
  16. Kaempffert, W. (1911). Why Flying-Machines Fly. [Чому літаючі машини літають?] Harper's Monthly. 122 (англійською)[12]
  17. Reisch, George A. (2019). What a difference a decade makes: the planning debates and the fate of the Unity of Science Movement [Значення десятиліття: дебати щодо планування та доля Руху єдності науки]. У Tuboly, Adam Tamas; Cat, Jordi (ред.). Neurath Reconsidered [Переосмислення Нойрата] (англійською) . Springer International Publishing. с. 385—412. ISBN .
  18. Mott, Frank Luther (1967). A history of American magazines, 1865-1885 [Історія американських журналів, 1865-1885] (англійською) . Т. 3. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 495—499.
  19. Kaempffert, W. (1916). Lubricating your Automobile.[Змащення вашого автомобіля] Popular Science Monthly, 89(2), 262—266 (англійською).[13]
  20. Kaempffert, W. (1917). Saving Time-Money. [Економія часу та грошей] Popular Science Monthly. 90(1), 107—112 (англійською)[14]
  21. Kaempffert, W. (1916). Harnessing the Sun. [Оволодіння сонцем] Popular Science Monthly, 89(4), 515—518. (англійською)[15]
  22. Kaempffert, W. (1917). Fighting in the Air.[Повітряні битви] Popular Science Monthly. 91 (1), 76-80 (англійською)[16]
  23. Kaempffert, W. & Dientsbach, C. (1918). The Armored Flying «Tank». [Броньований літаючий «танк»]. Popular Science Monthly. 93(1). 37-40 (англійською) [17]
  24. Kaempffert, W. (1917). The Eagle Spreads His Wings. [Орел розправляє крила]. Popular Science Monthly. 91(6), 894—898 (англійською) [18]
  25. Kaempffert, W. & Dienstbach, C. (1919). To Europe in a Flying-Machine. [До Європи на літаючій машині]. Popular Science Monthly. 95(1), 71-77 (англійською)[19]
  26. Kaempffert, W. (1919). Across the Atlantic in a Single Jump.[Перетнути Атлантику одним стрибком] Popular Science Monthly. 95(2), 78-79 (англійською)[20]
  27. Kaempffert, W. & Dientsbach, C. (1919). All Aboard the Air-Liner. [Усі на борт авіалайнера] Popular Science Monthly. 95(3), 77-81 (англійською) [21]
  28. Kaempffert, W. (1919). Parachuting to Safety.[Безпека стрибків з парашутом] Popular Science Monthly. 94(3), 44-47 (англійською) [22]
  29. Kaempffert, W. & Dientsbach, C. (1919). What of Tomorrow's Flying? [Що з майбутніми польотами?] Popular Science Montlhy. 95(4), 47-50 (англійською)[23]
  30. Kaempffert, W. (1919). In the Grip of the Deep.[У лещатах глибини] Popular Science Monthly. 94(6), 42-43 (англійською)[24]
  31. Kaempffert, W. (1918). Sowing Oceans with Death.[Засівання океанів смертю] Popular Science Monthly. 93(5), 33-36.(англійською)[25]
  32. Kaempffert, W. (1919). Fighting the U-Boat with Paint.[Боротьба з підводним човном за допомогою фарби].Popular Science Monthly, 94 (4), 17-19 (англійською)[26]
  33. Kaempffert, W., & Jungmann, A. M. (1918). Crippled but undaunted. [Покалічені, але не зломлені] Popular Science Monthly. 93 (5), 70-73 (англійською) [27]
  34. Kaempffert, W. (1918). By Tunnel from London to Paris. [Тунелем від Лондону до Парижу]. Popular Science Monthly. 93(6), 69-71(англійською) [28]
  35. Kaempffert, W. (1917). Tycos. [Тайкос] Popular Science Monthly. 91(3). 101—104 (англійською)[29]
  36. Kaempffert, W. (1920). Preserving Food Forever with Gas. [Вічне зберігання їжі за допомогою газу] Popular Science Monthly. 97(1), 48-49 (англійською) [30]
  37. Kaempffert, W. & Lorraine, A.J. (1919). Hurling Man to the Moon. [Запуск людини на Місяць] Popular Science Monthly. 94(4), 69-72 (англійською)[31]
  38. Kaempffert, Waldemar, ред. (1917). The Book of Modern Marvels [Книга сучасних чудес] (англійською) . Modern Publishing Company.
  39. Kaempffert, Waldemar, ред. (1920). Collier's Wonder Book [Книга чудес Кольєра] (англійською) . P. F. Collier & Son Company.
  40. Kaempffert, Waldemar (1922). The ABC of Radio [Азбука радіо] (PDF) (англійською) . Martin H. Ray Publisher.
  41. Kaempffert, W. (1922). Radio Broadcasting. [Радіотрансляція] The American Review of Reviews, 65, 395—401 (англійською).[32]
  42. Kaempffert, W. (1922). The Progress of Radio Broadcasting.[Прогрес в радіотрансляції] The American Review of Reviews, 66 (3), 305—308 (англійською)[33]
  43. Kaempffert, W. (1922). Who Will Pay For Broadcasting?[Хто платитиме за радіотрансляцію] Popular Radio. 2(4), 236—245 (англійською)[34]
  44. Kaempffert, Waldemar, ред. (1924). A popular book of American invention [Популярна книга про американські винаходи] (англійською) . Т. 1. C. Scribner's sons.
  45. Berger, Meyer (1951). The story of the New York Times, 1851-1951 [Історія Нью-Йорк Таймс, 1851-1951] (англійською) . Simon and Schuster.
  46. Kaempffert, Waldemar (9 січня 1927). "Hello, London! - New York is Speaking!" (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  47. Kaempffert, Waldemar (6 березня 1927). Scotch Inventor Holds the Secret of Television in His Sensitive Photo-Electric Cell (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  48. Kaempffert, Waldemar (17 березня 1928). Scientists Detail Perils Facing Byrd (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  49. Kaempffert, Waldemar (18 березня 1928). Lifting the Veil from the Antarctic (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  50. Kaempffert, Waldemar (23 січня 1927). Ground Man or Ape Man -- What are We? (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  51. Kaempffert, Waldemar (23 січня 1927). Science Seeks Secret Of Life Star Rays (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  52. Kaempffert, Waldemar (2 вересня 1927). Details Concepts Of Quantum Theory (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  53. Editor Kaempffert for Chicago Museum (PDF). New York Times (англійською) . 13 квітня 1928. Процитовано 25 листопада 2023.
  54. Pridmore, Jay (1996). Inventive Genius: The History of the Museum of Science and Industry Chicago [Винахідливий геній: Історія Чиказького музею науки та промисловості.] (англійською) . Chicago: Museum of Science and Industry. ISBN .
  55. Kaempffert Maps Plans for Rosenwald Institution in Chicago (PDF). New York Times (англійською) . 29 жовтня 1929. Процитовано 26 листопада 2023.
  56. The Great Museum of the Machine Age (PDF). New York Times (англійською) . 26 жовтня 1930. Процитовано 26 листопада 2023.
  57. Waldemar Kaempffert Leaves Museum Post to Be Science Editor (PDF). New York Times (англійською) . 7 січня 1931. Процитовано 26 листопада 2023.
  58. Waldemar Kaempffert Is Elected by National Association (PDF). New York Times (англійською) . 18 серпня 1937. Процитовано 26 листопада 2023.
  59. Kast, Pierre; Page, Geneviève; Brialy, Jean-Claude (1 січня 1960), Amour de poche, Madeleine Films, Société Nouvelle des Établissements Gaumont (SNEG), Contact Organisation, процитовано 28 листопада 2023
  60. Kaempffert, Waldemar (1909). Rolt-Wheeler, Francis (ред.). Astronomy [Астрономія]. The Science — History of the Universe [Наука — історія Всесвіту] (англійською) . Current Literature Publishing Company.
  61. Antoniadi, E. M. (1909). Observation de la planète Mars faite à Meudon. [Здійснені в Медоні спостереження за планетою Марс] Comptes rendus de l'Académie de Sciences, 149 (2), 836—838 (французькою)[35].
  62. Sheehan, William (1996). The Planet Mars: A History of Observation & Discovery [Планета Марс: історія спостережень і відкриттів] (англійською) . University of Arizona Press. ISBN .
  63. Kaempffert, Waldemar (24 січня 1916). New Martian Questions (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 29 листопада 2023.
  64. Kaempffert, Waldemar (31 січня 2016). Martian canal diggers (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 29 листопада 2023.
  65. Kaempffert, Waldemar (1939). Science Today and Tomorrow [Наука сьогодні та завтра] (англійською) . Nicholson and Watson.
  66. Kaempffert, Waldemar (1945). Science Today and Tomorrow [Наука сьогодні та завтра] (англійською) . The Viking Press.
  67. Kaempffert, Waldemar (20 травня 1934). The week in science: telepathy and clairvoyance (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 26 грудня 2023.
  68. Kaempffert, Waldemar (10 жовтня 1937). The Duke Experiments in Extra-Sensory Perception (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 26 грудня 2023.
  69. Kaempffert, Waldemar (14 липня 1940). A Critical Appraisal of Extrasensory Perception (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 26 грудня 2023.
  70. Kaempffert, Waldemar (22 липня 1956). Science in Review: Physicists Refuse to Accept the Evidence Offered for Extra-Sensory Perception Better Than Chance No Explanation Skeptical Scientists (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 26 грудня 2023.
  71. Gardner, Martin (2001). Confessions of a Skeptic [Зізнання скептика]. У Kurtz, Paul (ред.). Skeptical Odysseys: Personal Accounts by the World's Leading Paranormal Inquirers [Скептичні Одіссеї: особисті розповіді провідних дослідників паранормальних явищ світу.] (англійською) . Prometheus Books. с. 355—362. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Valdemar Berngard Kempfert angl Waldemar Kaempffert 23 veresnya 1877 Nyu Jork Nyu Jork SShA 27 listopada 1956 Nyu Jork Nyu Jork SShA amerikanskij naukovij zhurnalist populyarizator nauki ta direktor muzeyu Kempfert buv redaktorom takih vidan yak Scientific American Popular Science Monthly ta New York Times a takozh pisav statti z naukovoyi tematiki dlya bagatoh inshih vidan Valdemar Kempfert angl Waldemar KaempffertValdemar Kempfert redaktor Popular Science MonthlyNarodivsya23 veresnya 1877 1877 09 23 Nyu Jork misto Nyu JorkPomer27 listopada 1956 1956 11 27 79 rokiv Nyu Jork misto Nyu JorkIm ya pri narodzhenniWaldemar Bernhard KaempffertBatkoBerngard KempfertMatirDzhulyeta KempfertDruzhinaKerolin Lidiya Jeton Kempfert pomerla v 1933 Gromadyanstvo SShANaukovij redaktor Nyu Jork Tajms1927 1928 1931 1956NastupnikVilyam L LourensDirektor Muzeyu nauki ta promislovosti Chikago 1928 1931Redaktor Popular Science Monthly1916 1920Golovnij redaktor Scientific American1911 1916OsvitaSiti Koledzh Nyu jorkskij universitetNagorodiPremiya Kalinga YuNESKOZhittyepisValdemar Berngard Kempfert narodivsya 23 veresnya 1877 v Nyu Jorku v Berngarda ta Dzhulyetti Kempfertiv amerikanciv nimeckogo pohodzhennya V 1897 roci vin zakinchiv zi specializaciyeyu v nauci nyu jorkskij Siti Koledzh pid chas navchannya v yakomu buv obranij chlenom tovaristva Fi Beta Kapa U tomu zh roci Kempfert pochav pracyuvati pomichnikom redaktora naukovo populyarnogo vidannya Scientific American Paralelno Kempfert vivchav pravo v Nyu Jorkskomu universiteti V 1903 roci vin otrimav stupin z prava ta buv prijnyatij do advokatskoyi kolegiyi ale nikoli ne buv praktikuyuchim yuristom V 1911 roci Kempfert stav golovnim redaktorom zhurnalu Scientific American Takozh v 1911 roci vijshla ilyustrovana kniga Kempferta Nove mistectvo polotu angl The New Art of Flying v yakij vin prostimi slovami poyasnyuvav principi polotu litalnih aparativ rozpovidav pro tipi litalnih aparativ pro dviguni ta gvinti a takozh rozmirkovuvav nad tim yakimi budut litaki v majbutnomu Krim togo v 1911 roci Kempfert odruzhivsya z Kerolin Lidiyeyu Jeton Redakciya Scientific American vidpravila Kempferta do Yevropi zokrema do Nimechchini vivchati inozemnij dosvid V rezultati v 1911 1912 rokah Kempfert napisav seriyu statej pro nimeckij dosvid vprovadzhennya naukovih metodiv u vedennya biznesu naukovih doslidzhen v promislovosti vprovadzhennya tehnologij testuvannya materialiv ta produktiv utilizaciyi vidhodiv nadannya socialnih garantij dlya pracivnikiv pobudovi socialnogo zabezpechennya na biznes principah ta pidgotovki kadriv dlya promislovosti Kempfert zahoplyuvavsya Nimechchinoyu ta vvazhav yiyi bilsh rozvinenoyu ta civilizovanoyu nizh Angliya ta Franciya V 1914 roci vin napisav lista redaktoru New York Times v yakomu zaznachiv Pretenziya naciyi na kulturnu pershist polyagaye ne v kilkosti yiyi velikih poetiv chi hudozhnikiv a v zagalnomu dobrobuti yiyi lyudej v cilomu Nide v usij Nimechchini vi ne znajdete takoyi zhahlivoyi zhorstokosti londonskih chi liverpulskih netriv Ye chastini Londona ta Parizha nastilki povnistyu viddani zlochincyam sho policejskij ne rizikne samotuzhki zajti v yihni mezhi shob zaareshtuvati zlodiya chi vbivcyu Zhoden nimeckij municipalitet ne poterpit takogo kvartalu Dijsno nimecke municipalne upravlinnya stalo zrazkom dlya vsogo svitu Buduchi redaktorom Scientific American Kempfert pisav i dlya inshih vidan The Outlook McClure s Magazine ta Harper s Monthly V 1915 roci Kempfert stav redaktorom naukovo populyarnogo vidannya Popular Science Monthly i zalishavsya nim do 1920 roku Okrim redakcijnoyi roboti Kempfert takozh pisav v comu zhurnali avtorski inodi u spivavtorstvi z inshimi avtorami statti pro avtomobili sonyachni elektrostanciyi zastosuvannya litakiv u bojovih diyah litakobuduvannya eksperimentalni transatlantichni poloti vikoristannya parashutiv v aviaciyi majbutnye aviaciyi vodolazni kostyumi bojovi korabli reabilitaciyu invalidiv Pershoyi svitovoyi vijni plani budivnictva tunelyu mizh Angliyeyu ta Franciyeyu tehnologiyi v harchovij promislovosti ta mozhlivist lyudini distatis do Misyacya Vidminnoyu risoyu statej Kempferta bulo te sho voni buli detalno ilyustrovanimi Krim togo v 1917 roci za redakciyeyu Kempferta vijshla kniga Kniga suchasnih chudes angl The Book of Modern Marvels v yakij naukovi publicisti opisali vinahodi ta tehnologichnij rozvitok v promislovosti sporti aeronavigaciyi vijskovij spravi kinematografiyi ta nauci Takozh v 1920 roci za redakciyeyu Kempferta vijshla kniga Kniga chudes Kolyera angl Collier s Wonder Book sho yavlyala soboyu zbirnik naukovo populyarnih ese z astronomiyi geografiyi geologiyi himiyi botaniki ta zoologiyi elektriki inzheneriyi psihologiyi aviaciyi avtomobiliv ta korabliv vugillya ta opalennya kinematografiyi sportu oblashtuvannya dlya osib z osoblivimi potrebami ta zagalnonaukovih tem U 1920 roci Kempfert zalishiv redaktorsku robotu i protyagom semi rokiv pracyuvav u nyu jorkskij inzhenernij firmi Logan Lord i Tomas Paralelno vin prodovzhuvav pisati statti na naukovu tematiku dlya riznih vidan Zokrema v 1922 roci Kempfert bagato pishe pro radio jogo rol u suspilstvi ta finansuvannya radiotranslyaciyi V 1924 roci za redakciyeyu Kempfert vijshla kniga pro amerikanski vinahodi Populyarna istoriya amerikanskih vinahodiv angl A popular history of American invention V 1927 roci Adolf Oks vlasnik ta vidavnik New York Times najnyav Kempferta shob toj pisav peredovi statti z naukovoyi tematiki Tak Kempfert stav naukovim redaktorom New York Times V gazeti vin pisav shotizhnevu kolonku pro aktualni doslidzhennya inodi pisav redaktorski statti z naukovih tem chas vid chasu visvitlyuyuchi konferenciyi ta inshi podiyi naukovogo svitu Berger vvazhaye sho mozhlivo Kempfert buv pershoyu lyudinoyu v skladi gazetnoyi redakcijnoyi kolegiyi chiya rol bula prisvyachena viklyuchno nauci V 1927 28 roki Kempfert visvitlyuvav v New York Times pershij transatlantichnij telefonnij dzvinok vinahid televizijnoyi sistemi Dzhonom Berdom antarktichnu ekspediciyu Richarda Berda spori shodo pohodzhennya lyudini zv yazok mizh viprominyuvannyam zirok ta teoriyeyu pohodzhennya zhittya koncepciyi kvantovoyi teoriyi ta inshi temi Statti Kempferta v New York Times takozh buli ryasno ilyustrovanimi Amerikanskij biznesmen ta mecenat Dzhulius Rozevald 1918 rik Z 1928 po 1931 rik Kempfert buv direktorom Muzeyu nauki ta promislovosti v Chikago Amerikanskij biznesmen pislya vizitu do Videnskogo tehnichnogo muzeyu zadumav stvoriti podibnij muzej u Chikago i garantuvav sho vidilit na muzej 3 miljoni dolariv vprodovzh dvoh rokiv Kempfert buv priznachenij pershim direktorom muzeyu Majzhe odrazu pislya priznachennya Kempfert virushiv do Yevropi shob vivchiti tam promislovi muzeyi Zokrema vin vidvidav Nimeckij muzej u Myunheni ta Tehnichnij muzej u Vidni a takozh Muzej nauki v Londoni Kempfert prodovzhuvav pisati dlya New York Times Zokrema vin napisav stattyu pro Nimeckij muzej nazvavshi jogo najbilshim muzeyem epohi mashin Chikazkij Muzej nauki ta promislovosti 2018 rik Za zadumom Kempferta muzej mav buti podilenij na sektori vidpovidno do jogo kategorizaciyi fundamentalni nauki vidobuvannya ta metalurgiya silske gospodarstvo ta lisnictvo rushijna sila napriklad termodinamika transport komunikaciyi ta civilne budivnictvo Kempfert spodivavsya roztashuvati ci sektori v poslidovnosti yaka b vidobrazhala logichnij rozvitok tehnologij kriz roki Pered tim yak virushiti do Yevropi vin najnyav kuratoriv dlya kozhnogo z sektoriv yihnim zavdannyam bulo rozrobiti vistavki Poki Kempfert podorozhuvav Yevropoyu kuratori podorozhuvali SShA vidviduyuchi muzeyi ta zustrichayuchis iz predstavnikami kompanij shob obgovoriti yaki eksponati voni mogli b nadati dlya majbutnogo muzeyu V 1930 roci vzhe nazbiralas znachna kilkist eksponativ ta postavalo pitannya shodo yihnogo zberigannya Kempfert vinajmav nedorogi skladski primishennya v Chikago dlya zberigannya eksponativ Plani Kempferta buli grandioznimi i vin ne pridilyav nalezhnoyi uvagi finansovij storoni spravi Tim chasom chleniv opikunskoyi radi turbuvalo sho plani Kempferta vimagali znachnih finansovih vlivan Tak zrostalo napruzhennya mizh prezidentom opikunskoyi radi muzeyu ta Kempfertom V prezidenta opikunskoyi radi ta Kempferta buli rizni poglyadi na priznachennya do opikunskoyi radi muzeyu Dzhordzha Renni direktora International Harvester kompaniyi virobnika silskogospodarskoyi tehniki Prezident opikunskoyi radi vvazhav sho v kompaniyi Renni bula istoriya tehnologiyi ta vpliv Dlya Kempferta ce priznachennya bulo problematichnim oskilki direktori International Harvester napolyagali na tomu sho same yihnya kompaniya vinajshla suchasnij silskogospodarskij traktor Doslidzhennya Kempferta ta jogo pracivnikiv pokazalo sho ce bulo nepravdoyu Odnak Kempfert todi ne pedalyuvav ce pitannya i Renni buv priznachenij chlenom opikunskoyi radi muzeyu Naprikinci 1930 roku rozbizhnosti mizh prezidentom opikunskoyi radi muzeyu ta Kempfertom dosyagli apogeyu Prezident opikunskoyi radi z metoyu pidsilennya kontrolyu za vitrachannyam koshtiv podiliv organizaciyu muzeyu na tri viddili kuratorskij viddil PR viddil ta gospodarskij viddil ta priznachiv administrativnih pomichnikiv do kozhnogo z viddiliv Formalno administrativni pomichniki buli pidzvitni Kempfertu ale z bagatoh pitan voni pracyuvali z opikunskoyu radoyu muzeyu Kempfert ce sprijnyav yak nenalezhne vtruchannya z boku opikunskoyi radi Na pochatku 1931 roku Kempfert priyihav do Nyu Jorka i spitav v kerivnictva New York Times chi mozhe vin povernutis do svoyeyi staroyi roboti v gazeti Otrimavshi pozitivnu vidpovid Kempfert znovu stav naukovim redaktorom gazeti V 1937 roci Kempfert buv obranij prezidentom Kempfert zajmav posadu naukovogo redaktora New York Times do svoyeyi smerti Vin perenis insult ta pomer cherez 12 dniv 27 listopada 1956 roku Nominaciyi ta nagorodiV 1954 roci vin stav pershim naukovim zhurnalistom yakij otrimav premiyu Kalingi Yunesko yaka prisudzhuyetsya za populyarizaciyu nauki Vin buv nominovanij na otrimannya ciyeyi premiyi Britanskoyu asociaciyeyu naukovih pismennikiv Krim togo v 1954 roci Kempfert otrimav vinagorodu vid Fondu Alberta ta Meri Leskeriv za vnesok u visvitlennya medichnoyi spravi Osobiste zhittyaDruzhina Kempferta Kerolin pomerla v 1933 roci U nih ne bulo ditej Vibrani praci KempfertaNaukovo populyarni tvori Astronomiya angl Astronomy 1909 pershij z 10 i tomiv seriyi Nauka istoriya Vsesvitu angl The Science History of the Universe Nove mistectvo polotu angl The New Art of Flying 1911 kniga pro litalni aparati Vidkrittya novih faktiv pro papir istoriya najbilshoyi laboratoriyi doslidzhennya paperu angl Discovering new facts about paper the story of the greatest paper research laboratory 1920 broshura pro papir Azbuka radio angl The ABC of Radio 1922 broshura pro radio Novi pributki vid prostoyu angl New profits from idle days 1932 broshura pro cement Nauka sogodni ta zavtra v dvoh vidannyah opublikovanih v 1939 ta 1945 roci angl Science Today and Tomorrow Doslidzhennya v nauci angl Explorations in Science 1953 Rizni zastosuvannya atoma angl The Many Uses of the Atom 1956 broshura pro atomHudozhni tvori Zrazok sho zmenshuyetsya angl The Diminishing Draft 1918 opovidannya za motivami yakogo znyato francuzkij film 1957 roku fr Amour de poche Poziciya Kempferta shodo deyakih naukovih teorijTeoriya marsianskih kanaliv Astronom Persival Lovell 1904 rik Kempfert visvitlyuvav teoriyu marsianskih kanaliv sho rozpovsyudzhuvalas v 19 omu ta na pochatku 20 stolittya vidpovidno do yakoyi na planeti Mars isnuvali kanali V 1909 roci v Astronomiyi sho yavlyala soboyu pershij z 10 i tomiv seriyi Nauka istoriya Vsesvitu Kempfert pisav sho informaciya pro poverhnyu Marsa maye sprijmatis z oberezhnistyu cherez obmezheni mozhlivosti sposterezhennya za neyu Dali vin zaznachiv na pidstavi sposterezhen astronoma Persivalya Lovella v jogo observatoriyi u Flegstaffi Arizona sho na Marsi sposterigayut merezhu tonkih linij yaki vpershe vidnajshov italijskij astronom Dzhovanni Skiaparelli v 1877 roci ta nazvav yih kanalami Ci kanali vidpovidno do Kempferta z yednuvali polyarni segmenti planeti z pomirnimi ta ekvatorialnimi zonami Cituyuchi Lovella Kempfert pisav sho ci kanali mozhut rozglyadatis yak zroshuvalni kanavi yaki napravlyayut talu vodu z polyusiv do pustelnih miscevostej Kempfert vkazuvav na te sho kanali znikayut iz nablizhennyam zimi ta rozpovzayutsya z polyusiv do ekvatoru vlitku Kempfert zaznachiv sho astronom Vilyam Pikering visunuv pripushennya sho iz Zemli sposterigayutsya ne sami kanali a roslinnist sho obramlyaye beregi cih kanaliv ta znikaye pid chas zimi i rozkvitaye vlitku Francuzkij astronom Ezhen Antoniadi 1893 rik V 1909 roci greko francuzkij astronom Ezhen Antoniadi sposterigav za Marsom vprodovzh 13 i nochej v period z 20 veresnya po 9 listopada 1909 roku v Parizkij observatoriyi Deyaki rezultati svoyih sposterezhen Antoniadi opublikuvav u statti Zdijsneni v Medoni sposterezhennya za planetoyu Mars fr Observation de la planete Mars faite a Meudon u francuzkomu naukovomu zhurnali V statti Antoniadi zaznachiv sho hocha v observatoriyi i sposterigali blizko pivsotni togo sho nazivayut kanalami tobto siruvatih smug abo linij ci sposterezhennya ne pidtverdzhuvali isnuvannya geometrichnoyi merezhi pryamih linij oskilki kanali chasto buli shvidkoplinnimi i mogli sposterigatis lishe protyagom kilkoh sekund abo yavlyali soboyu nerivnomirni tini vuzluvati obvolikannya siri bezformni masi i t in Sposterezhennya Ezhena Antoniadi posilili poziciyu tih hto zaperechuvav teoriyu marsianskih kanaliv odnak Persivalyu Lovellu dokazi sprostuvannya teoriyi ne zdavalis perekonlivimi i vin vkazuvav na te sho veliki teleskopi cherez odin z yakih Antoniadi sposterigav za Marsom mali problemu rozmittya Kempfert takozh prodovzhuvav vkazuvati na te sho sposterezhennya Antoniadi ne sprostovuyut teoriyu marsianskih kanaliv V sichni 1916 roku vin napisav lista do New York Times v yakij zaznachav sho Antoniadi ne buv postijnim a lishe periodichnim sposterigachem za Marsom Yak i Lovell Kempfert ne doviryav teleskopu cherez yakij Antoniadi rozdivlyavsya Mars Zokrema Kempfert vkazuvav na te sho Antoniadi vikoristovuvav 33 dyujmovij teleskop bez specialnih optichnih pristroyiv sho pokrashuyut sposterezhennya Posilayuchis na Vilyama Pikeringa inshogo prihilnika teoriyi marsianskih kanaliv Kempfert zaznachiv sho chim bilshim ye sklo teleskopa tim girshimi ye umovi dlya sposterezhennya za Marsom atmosfera postijno viruye i ce viruvannya zapobigaye dobromu oglyadu Vin takozh vkazav na te sho sposterezhennya francuzkogo astronoma u Franciyi ta Alzhiri pidtverdili sposterezhennya zrobleni v Observatoriyi Lovella Takozh vin pisav sho bud hto hto bachiv fotografiyi Lovella maye buti perekonanij v realnosti kanaliv Krim togo Kempfert namagavsya poyasniti chomu ideya marsianskih kanaliv deyakim zdayetsya zhahlivoyu vidpovidno do Lovella voni buli rezultatom praci rozumnih istot Takozh v 1916 roci Kempfert napisav lista do New York Times v yakomu zaperechuvav tverdzhennya profesora Kolumbijskogo universitetu ta inzhenera sho z inzhenernoyi tochki zoru bulo b vazhko stvoriti kanali na Marsi Zokrema Kempfert vkazuvav na te sho chim bilshe planeta tim vazhche peresuvatis neyu Odnak vrahovuyuchi sho vaga Marsa skladaye odnu dev yatu vid vagi Zemli pisav Kempfert marsianskij nosilnik mig perenesti taku samu vagu yak i zemnij slon Kempfert pripustiv sho tipovij marsianin dosyag zrostu yakij na nash poglyad ye gigantskim tomu sho Mars ne v zmozi prityaguvati jogo z tiyeyu siloyu z yakoyu Zemlya prityaguye lyudej Tomu robit visnovok Kempfert tipovij marsianin mig bi stati duzhe uspishnim kopachem kanalu pripuskayuchi sho v nogo ne maye niyakogo mashinnogo obladnannya Kempfert takozh pisav sho ne maye pidstav pripuskati sho kanali na Marsi stvoryuvalis v rozuminni zemnih masshtabiv oskilki Mars buv starshij za Zemlyu tam mig buti dosyagnutij bilsh prosunutij riven civilizaciyi yakij bi dozvoliv stvoriti kanali V knizi Nauka sogodni ta zavtra opublikovanij v 1939 roci Kempfert znovu pisav pro marsianski kanali Zokrema vin pisav sho marsianski temno zeleni dilyanki sho rozpovsyudzhuyutsya vlitku i stayut vohristo chervonimi voseni jmovirno ye zonami roslinnosti Krim togo vin zaznachav sho tlumachennya marsianskih kanaliv yak inzhenernih sporud vidkrivaye dveri dlya bagatoh pripushen Vreshti obgovoryuyuchi mozhlivosti kosmichnih doslidzhen Kempfert zaznachaye sho poki sho lyudstvu ne vdalos zalishiti Zemlyu ta dosliditi harakter zagadkovih marsianskih kanaliv Ti sami tverdzhennya povtoryuyutsya u drugomu vidanni knigi v 1945 roci Teoriya marsianskih kanaliv bula ostatochno sprostovana v eru kosmichnih peregoniv koli SShA zapustili v kosmos v listopadi 1964 roku bezpilotnu kosmichnu stanciyu Mariner 4 14 lipnya 1964 roku Mariner 4 nablizilas do Marsa ta z nogo buli otrimani fotografiyi poverhni Marsa z yakih bulo vidno sho na planeti ne bulo kanaliv Ekstrasensorne sprijnyattya Dzhozef Rajn doslidnik ekstrasensornogo sprijnyattya 1958 rik Kempfert buv prihilnikom teoriyi ekstrasensornogo sprijnyattya rozroblenoyi parapsihologom Vin visvitlyuvav temu ekstrasensornogo sprijnyattya na shpaltah New York Times prinajmni z 1934 roku koli vin pochav pisati pro doslidzhennya Dzhozefa Rajna Zokrema Kempfert poyasniv termin ekstrasensorne sprijnyattya vidpovidno do Rajna ce nevidome za formoyu sprijnyattya energiyi nevidomim sposobom Rajn vvazhav yak pisav Kempfert sho v ekstrasensorne sprijnyattya zalucheni yak nervova sistema tak i kognitivni procesi Kempfert poyasnyuvav sho dlya Rajna v ekstrasensornomu sprijnyatti ne bulo nichogo ezoterichnogo a skorishe Rajn divivsya na nogo yak na nevid yemnu chastinu mentalnogo zhittya V 1937 roci Kempfert zdijsniv oglyad doslidzhennya Rajna shodo telepatiyi ta yasnovidinnya Rajn provodiv eksperimenti z kartami v yakomu percipiyenti mali vgaduvati karti V comu oglyadi Kempfert pisav sho Rajn zrobiv ekstrasensorne sprijnyattya povazhnoyu disciplinoyu vidokremivshi jogo vid misticizmu ta okultizmu Vin zaznachav sho ne mozhe buti sumniviv u cinnosti doslidzhennya Rajna V 1940 roci Kempfert napisav oglyad doslidzhennya provedenogo Prattom Rajnom ta inshogo z privodu ekstrasensornogo sprijnyattya rezultati yakogo buli opublikovani v knizi Ekstrasensorne sprijnyattya pislya 60 ti rokiv doslidzhen angl Extrasensory perception after sixty years Vin tak opisuvav dizajn doslidzhennya profesor Rajn pidgotuvav kolodu z 25 ti kart sho skladalas z p yati chastin V kozhnij sekciyi bulo 5 kart z odnakovimi malyunkami kolo zirka kvadrat paralelni hvilyasti liniyi ta hrest Karti retelno peremishuvalis pislya chogo agent brav kartu ta divivsya na neyi a percipiyent nazivav kartu V deyakih eksperimentah ne bulo agenta yakij divivsya na kartu a percipiyent prosto vgaduvav karti z kolodi perevernutoyi malyunkami vniz Inodi agent ta percipiyent buli rozdileni vidstannyu 100 futiv i navit milyami Deyaki percipiyenti zokrema ti yaki vidriznyalis zdatnistyu vishuvati prodemonstruvali krashi rezultati v zavdanni nazvati pravilnu kartu Kempfert tak pidsumuvav sho za vidsutnosti fundamentalnogo defektu v matematici imovirnosti mozhlivo tilki dva poyasnennya abo eksperimenti buli zdijsnenni nenalezhnim chinom abo ekstrasensorne sprijnyattya isnuye Dali Kempfert pisav sho doslidzhennya Rajna suprovodzhuyutsya girkimi sperechannyami Vin zaznachav sho matematichni rozrahunki Rajna piddavalis sumnivu odnak vkazav na te sho Institut matematichnih statistikiv shvaliv matematichni metodi Rajna Prote zaznachiv Kempfert vse she zalishayetsya kritika eksperimentalnih umov Kempfert viznavav sho ekstrasensorne sprijnyattya vse she zalishalos superechlivoyi temoyu koli jshlosya pro psihologiv i tomu zaznachav vin prihilnikam teoriyi ekstrasensornogo sprijnyattya neobhidno skoristatis vsiyeyu mozhlivoyu dopomogoyu matematichnih ta eksperimentalnih tehnik Vin dali zrobiv oglyad eksperimentalnih umov i dijshov visnovku sho zvazhayuchi na kilkist eksperimentiv nemozhlivo skazati sho pravilni vidpovidi percipiyentiv ye rezultatom prostogo vgaduvannya Kempfert pidsumovuye yaksho eksperimenti ta statistichnih analiz shos oznachayut to nemozhlivo uniknuti visnovku sho ekstrasensorne sprijnyattya isnuye V 1956 roci Kempfert prodovzhuvav vidstoyuvati teoriyu ekstrasensornogo sprijnyattya Vin pisav sho vcheni zokrema fiziki vidkidayut isnuvannya ekstrasensornogo sprijnyattya tomu sho jogo ne mozhna poyasniti yakimos mehanizmom a dlya vchenogo maye buti pevna formula specifikaciya yaku mozhna bulo b vidtvoriti Vodnochas Kempfert vkazuye na te sho dokazi zibrani Rajnom ta inshimi na korist isnuvannya ekstrasensornogo sprijnyattya nastilki vrazhayuchi sho yih nemozhna vidkidati tilki cherez te sho voni ne vmishuyutsya v ramki fizichnoyi nauki Vin zaznachaye sho nauka ne maye prava buti skeptichnoyu shodo doslidzhen Rajna i sho ne maye sumniviv v tomu sho isnuye fenomen yakij nazivayut ekstrasensornim sprijnyattyam i sho potribne retelne doslidzhennya zdibnostej rozumu Sered suchasnih naukovciv zberigayetsya skepticizm shodo isnuvannya ekstrasensornogo sprijnyattya cherez sumnivi v solidnosti dizajnu Rajnovih doslidzhen Amerikanskij matematik i populyarizator nauki Martin Gardner pisav sho rezultati doslidzhen Rajna ne vdavalos vidtvoriti a takozh sho Rajn ne dopovidav pro nevdali rezultati doslidzhen PosilannyaWaldemar B Kaempffert Dies PDF New York Times anglijskoyu 28 listopada 1956 Procitovano 23 listopada 2023 Waldemar Kaempffert prabook com en EN Procitovano 23 listopada 2023 Kaempffert Waldemar 1911 The New Art of Flying Nove mistectvo polotu anglijskoyu Dodd Mead Kaempffert W 1911 A Laboratory for Manufacturers Laboratoriya dlya promislovciv Scientific American 105 27 595 604 anglijskoyu 1 Kaempffert W 1912 The Business Side of German Science VII Dilova storona nimeckoyi nauki VII Scientific American 107 2 26 26 anglijskoyu 2 Kaempffert W 1912 The Business Side of German Science VIII Dilova storona nimeckoyi nauki VIII Scientific American 107 3 54 54 anglijskoyu 3 Kaempffert W 1912 How the Germans Utilize Waste VI Yak nimci utilizuyut vidhodi VI Scientific American 106 25 562 562 anglijskoyu 4 Kaempffert W 1912 How Germany Handles the Labor Question III Yak Nimechchina virishuye trudove pitannya III Scientific American 106 6 134 134 anglijskoyu 5 Kaempffert W B 1912 Welfare Work in Germany IV Socialna robota v Nimechchini IV Scientific American 106 9 193 194 anglijskoyu 6 Kaempffert W 1912 Training Captain of Industry in Germany II Navchannya lideriv promislovosti v Nimechchini II Scientific American 106 3 66 67 anglijskoyu 7 Kaempffert Waldemar 13 zhovtnya 1914 National Well Being Called the Best Test of Germany s Cultural Supremacy PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 25 listopada 2023 Kaempffert W 1912 Our Defective Patent System Nasha nespravna patentna sistema Outlook July 6 anglijskoyu 8 Kaempffert W 1913 Aircraft and the future Litak i majbutnye Outlook 104 452 456 anglijskoyu 9 Kaempffert W 1914 The best paying crime Najbilsh visokooplachuvanij zlochin McClure s Magazine 44 1 69 79 anglijskoyu 10 Kaempffert W 1914 The Crime Master and How He Works Majster zlochiniv i yak vin pracyuye McClure s Magazine June 99 anglijskoyu 11 Kaempffert W 1911 Why Flying Machines Fly Chomu litayuchi mashini litayut Harper s Monthly 122 anglijskoyu 12 Reisch George A 2019 What a difference a decade makes the planning debates and the fate of the Unity of Science Movement Znachennya desyatilittya debati shodo planuvannya ta dolya Ruhu yednosti nauki U Tuboly Adam Tamas Cat Jordi red Neurath Reconsidered Pereosmislennya Nojrata anglijskoyu Springer International Publishing s 385 412 ISBN 3030021289 Mott Frank Luther 1967 A history of American magazines 1865 1885 Istoriya amerikanskih zhurnaliv 1865 1885 anglijskoyu T 3 Cambridge Massachusetts Harvard University Press s 495 499 Kaempffert W 1916 Lubricating your Automobile Zmashennya vashogo avtomobilya Popular Science Monthly 89 2 262 266 anglijskoyu 13 Kaempffert W 1917 Saving Time Money Ekonomiya chasu ta groshej Popular Science Monthly 90 1 107 112 anglijskoyu 14 Kaempffert W 1916 Harnessing the Sun Ovolodinnya soncem Popular Science Monthly 89 4 515 518 anglijskoyu 15 Kaempffert W 1917 Fighting in the Air Povitryani bitvi Popular Science Monthly 91 1 76 80 anglijskoyu 16 Kaempffert W amp Dientsbach C 1918 The Armored Flying Tank Bronovanij litayuchij tank Popular Science Monthly 93 1 37 40 anglijskoyu 17 Kaempffert W 1917 The Eagle Spreads His Wings Orel rozpravlyaye krila Popular Science Monthly 91 6 894 898 anglijskoyu 18 Kaempffert W amp Dienstbach C 1919 To Europe in a Flying Machine Do Yevropi na litayuchij mashini Popular Science Monthly 95 1 71 77 anglijskoyu 19 Kaempffert W 1919 Across the Atlantic in a Single Jump Peretnuti Atlantiku odnim stribkom Popular Science Monthly 95 2 78 79 anglijskoyu 20 Kaempffert W amp Dientsbach C 1919 All Aboard the Air Liner Usi na bort avialajnera Popular Science Monthly 95 3 77 81 anglijskoyu 21 Kaempffert W 1919 Parachuting to Safety Bezpeka stribkiv z parashutom Popular Science Monthly 94 3 44 47 anglijskoyu 22 Kaempffert W amp Dientsbach C 1919 What of Tomorrow s Flying Sho z majbutnimi polotami Popular Science Montlhy 95 4 47 50 anglijskoyu 23 Kaempffert W 1919 In the Grip of the Deep U leshatah glibini Popular Science Monthly 94 6 42 43 anglijskoyu 24 Kaempffert W 1918 Sowing Oceans with Death Zasivannya okeaniv smertyu Popular Science Monthly 93 5 33 36 anglijskoyu 25 Kaempffert W 1919 Fighting the U Boat with Paint Borotba z pidvodnim chovnom za dopomogoyu farbi Popular Science Monthly 94 4 17 19 anglijskoyu 26 Kaempffert W amp Jungmann A M 1918 Crippled but undaunted Pokalicheni ale ne zlomleni Popular Science Monthly 93 5 70 73 anglijskoyu 27 Kaempffert W 1918 By Tunnel from London to Paris Tunelem vid Londonu do Parizhu Popular Science Monthly 93 6 69 71 anglijskoyu 28 Kaempffert W 1917 Tycos Tajkos Popular Science Monthly 91 3 101 104 anglijskoyu 29 Kaempffert W 1920 Preserving Food Forever with Gas Vichne zberigannya yizhi za dopomogoyu gazu Popular Science Monthly 97 1 48 49 anglijskoyu 30 Kaempffert W amp Lorraine A J 1919 Hurling Man to the Moon Zapusk lyudini na Misyac Popular Science Monthly 94 4 69 72 anglijskoyu 31 Kaempffert Waldemar red 1917 The Book of Modern Marvels Kniga suchasnih chudes anglijskoyu Modern Publishing Company Kaempffert Waldemar red 1920 Collier s Wonder Book Kniga chudes Kolyera anglijskoyu P F Collier amp Son Company Kaempffert Waldemar 1922 The ABC of Radio Azbuka radio PDF anglijskoyu Martin H Ray Publisher Kaempffert W 1922 Radio Broadcasting Radiotranslyaciya The American Review of Reviews 65 395 401 anglijskoyu 32 Kaempffert W 1922 The Progress of Radio Broadcasting Progres v radiotranslyaciyi The American Review of Reviews 66 3 305 308 anglijskoyu 33 Kaempffert W 1922 Who Will Pay For Broadcasting Hto platitime za radiotranslyaciyu Popular Radio 2 4 236 245 anglijskoyu 34 Kaempffert Waldemar red 1924 A popular book of American invention Populyarna kniga pro amerikanski vinahodi anglijskoyu T 1 C Scribner s sons Berger Meyer 1951 The story of the New York Times 1851 1951 Istoriya Nyu Jork Tajms 1851 1951 anglijskoyu Simon and Schuster Kaempffert Waldemar 9 sichnya 1927 Hello London New York is Speaking PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 25 listopada 2023 Kaempffert Waldemar 6 bereznya 1927 Scotch Inventor Holds the Secret of Television in His Sensitive Photo Electric Cell PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 25 listopada 2023 Kaempffert Waldemar 17 bereznya 1928 Scientists Detail Perils Facing Byrd PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 25 listopada 2023 Kaempffert Waldemar 18 bereznya 1928 Lifting the Veil from the Antarctic PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 25 listopada 2023 Kaempffert Waldemar 23 sichnya 1927 Ground Man or Ape Man What are We PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 25 listopada 2023 Kaempffert Waldemar 23 sichnya 1927 Science Seeks Secret Of Life Star Rays PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 25 listopada 2023 Kaempffert Waldemar 2 veresnya 1927 Details Concepts Of Quantum Theory PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 25 listopada 2023 Editor Kaempffert for Chicago Museum PDF New York Times anglijskoyu 13 kvitnya 1928 Procitovano 25 listopada 2023 Pridmore Jay 1996 Inventive Genius The History of the Museum of Science and Industry Chicago Vinahidlivij genij Istoriya Chikazkogo muzeyu nauki ta promislovosti anglijskoyu Chicago Museum of Science and Industry ISBN 0963865749 Kaempffert Maps Plans for Rosenwald Institution in Chicago PDF New York Times anglijskoyu 29 zhovtnya 1929 Procitovano 26 listopada 2023 The Great Museum of the Machine Age PDF New York Times anglijskoyu 26 zhovtnya 1930 Procitovano 26 listopada 2023 Waldemar Kaempffert Leaves Museum Post to Be Science Editor PDF New York Times anglijskoyu 7 sichnya 1931 Procitovano 26 listopada 2023 Waldemar Kaempffert Is Elected by National Association PDF New York Times anglijskoyu 18 serpnya 1937 Procitovano 26 listopada 2023 Kast Pierre Page Genevieve Brialy Jean Claude 1 sichnya 1960 Amour de poche Madeleine Films Societe Nouvelle des Etablissements Gaumont SNEG Contact Organisation procitovano 28 listopada 2023 Kaempffert Waldemar 1909 Rolt Wheeler Francis red Astronomy Astronomiya The Science History of the Universe Nauka istoriya Vsesvitu anglijskoyu Current Literature Publishing Company Antoniadi E M 1909 Observation de la planete Mars faite a Meudon Zdijsneni v Medoni sposterezhennya za planetoyu Mars Comptes rendus de l Academie de Sciences 149 2 836 838 francuzkoyu 35 Sheehan William 1996 The Planet Mars A History of Observation amp Discovery Planeta Mars istoriya sposterezhen i vidkrittiv anglijskoyu University of Arizona Press ISBN 9780816516414 Kaempffert Waldemar 24 sichnya 1916 New Martian Questions PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 29 listopada 2023 Kaempffert Waldemar 31 sichnya 2016 Martian canal diggers PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 29 listopada 2023 Kaempffert Waldemar 1939 Science Today and Tomorrow Nauka sogodni ta zavtra anglijskoyu Nicholson and Watson Kaempffert Waldemar 1945 Science Today and Tomorrow Nauka sogodni ta zavtra anglijskoyu The Viking Press Kaempffert Waldemar 20 travnya 1934 The week in science telepathy and clairvoyance PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 26 grudnya 2023 Kaempffert Waldemar 10 zhovtnya 1937 The Duke Experiments in Extra Sensory Perception PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 26 grudnya 2023 Kaempffert Waldemar 14 lipnya 1940 A Critical Appraisal of Extrasensory Perception PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 26 grudnya 2023 Kaempffert Waldemar 22 lipnya 1956 Science in Review Physicists Refuse to Accept the Evidence Offered for Extra Sensory Perception Better Than Chance No Explanation Skeptical Scientists PDF New York Times anglijskoyu Procitovano 26 grudnya 2023 Gardner Martin 2001 Confessions of a Skeptic Ziznannya skeptika U Kurtz Paul red Skeptical Odysseys Personal Accounts by the World s Leading Paranormal Inquirers Skeptichni Odisseyi osobisti rozpovidi providnih doslidnikiv paranormalnih yavish svitu anglijskoyu Prometheus Books s 355 362 ISBN 1 57392 884 4

Дата публікації:
Топ