Mariner 4 разом із en відомий як Mariner Mars 1964 безпілотний космічний апарат 4 м у серії космічних апаратів призначен

Mariner 4 (разом із ^[en]» відомий як Mariner-Mars 1964) — безпілотний космічний апарат, 4-м у серії космічних апаратів, призначених для дослідження планет у режимі прольоту в рамках програми «Марінер». Запущений 28 листопада 1964 року для дослідження міжпланетного простору Сонячної системи. Пролетів повз Марс на висоті близько 9846 кілометрів і передав на Землю його перші знімки. Загалом було передано 22 знімки поверхні. Це були перші зображення іншої планети, коли-небудь повернуті з глибокого космосу. Фотографії покрили невелику ділянку поверхні розміром 300 × 300 км. Зображена на них мертва поверхня, вкрита кратерами, значною мірою змінила уявлення наукової спільноти про можливість життя на Марсі. Згідно з даними «Марінера-4», Марс дуже нагадував Місяць, і лише інформація «Маринера-6 і «Марінера-7» показала, що це не так. «Марінер-4» також встановив, що атмосфера Марса за густиною не перевищує 1 % земної і складається переважно з вуглекислого газу. Іншими цілями місії було проведення вимірювань полів і частинок у міжпланетному просторі поблизу Марса, а також отримання досвіду і знань про інженерні можливості для міжпланетних польотів великої тривалості.

Mariner 4
Автоматична міжпланетна станція
Основні параметри
Повна назва	Mariner 4
COSPAR ID	1964-077A
NORAD ID	00938
Організація	НАСА
Оператор	США
Тип апарата	орбітальний
Проліт	Марса
Дата прольоту	липень 1965
Штучний супутник	Сонця
Дата запуску	28 листопада 1964 19:22:05 UTC
Ракета-носій	Atlas Agena D 289D (AA11)
Космодром
Технічні параметри
Маса	260,8
Розміри	1,3 × 2,9 м
Потужність	170
Джерела живлення	Сонячні батареї
Орбітальні дані
Велика піввісь	199 591 220
Ексцентриситет	0,17024754
Нахил орбіти	2,51 °
Період обертання	562,888 днів
Вебсторінка
Вебсторінка	NASA NSSDC Master Catalog

Спочатку очікувалося, що «Марінер-4» пробуде в космосі вісім місяців, але місія тривала близько трьох років на сонячній орбіті. Надалі «Марінер-4» працював на навколосонячній орбіті, передаючи, зокрема, інформацію про сонячний вітер.

Зв'язок зі станцією було втрачено в грудні 1967 року. Нині космічний апарат покинутий на зовнішній геліоцентричній орбіті.

Див. також

Дослідження Марса

Примітки

NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 11 лютого 2024.
Mariner IV. web.archive.org. 20 червня 2002. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 11 лютого 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
. web.archive.org. 30 грудня 2008. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 11 лютого 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
https://www.jpl.nasa.gov. Mariner 4 - Mars Missions - NASA Jet Propulsion Laboratory. NASA Jet Propulsion Laboratory (JPL) (амер.). Процитовано 11 лютого 2024.
Paul (5 січня 2004). : : d u r a : m a t e r : :: Beagle! Here Beagle, Beagle... Процитовано 11 лютого 2024.
Pyle, Rod (2012). Destination Mars. Prometheus Books. p. 348. ISBN 978-1-61614-589-7. Врешті-решт він приєднався до свого брата, “Марінера-3”, який загинув... на широкій навколосонячній орбіті

Джерела

Mariner 4 Mission [ 23 липня 2009 у Wayback Machine.]

[1] NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 11 лютого 2024.

[2] Mariner IV. web.archive.org. 20 червня 2002. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 11 лютого 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()

[3] . web.archive.org. 30 грудня 2008. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 11 лютого 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()

[4] ttps://www.jpl.nasa.gov. Mariner 4 - Mars Missions - NASA Jet Propulsion Laboratory. NASA Jet Propulsion Laboratory (JPL) (амер.). Процитовано 11 лютого 2024.

[5] Paul (5 січня 2004). : : d u r a : m a t e r : :: Beagle! Here Beagle, Beagle... Процитовано 11 лютого 2024.

[6] Pyle, Rod (2012). Destination Mars. Prometheus Books. p. 348. ISBN 978-1-61614-589-7. Врешті-решт він приєднався до свого брата, “Марінера-3”, який загинув... на широкій навколосонячній орбіті