Було запропоновано статтю Міжпланетне середовище до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з липня 2018. |
Міжпланетний простір — ділянка космічного простору, обмежена орбітою найвіддаленішої від Сонця планети.
Міжпланетний простір не є абсолютним вакуумом; він заповнений міжпланетним середовищем: плазмою, пиловою та газовою складовими, і пронизаний електромагнітним випромінюванням Сонця та інших небесних тіл. За умовною межею міжпланетного простору лежить міжзоряний простір. Температуру міжпланетного простору в конкретній точці визначають, як температуру невеликої кульки з абсолютно чорної речовини, поміщеної на відповідній відстані від зорі (на орбіті Землі така кулька нагріється до 277 К).
До теперішнього часу виявлено безліч зірок, що мають власні планетні системи.
Міжпланетний простір
Із 2006 року в міжпланетному просторі налічується вісім планет. Дві з них — Меркурій і Венера — розташовані ближче до Сонця, ніж Земля. Земля — третя за віддаленістю від Сонця планета, ще далі розташовані орбіти Марса, Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна. Останньою планетою Сонячної системи більше 70 років вважався Плутон. Однак розвиток космічної техніки спостережень дозволило астрономам виявити в околицях Сонця близько десятка об'єктів схожого розміру. Тому в серпні 2006 основним питанням чергової конференції Міжнародного астрономічного союзу (IAU) став перегляд поняття «планета». 24 серпня 2006 Плутону і ще двом об'єктам Сонячної системи, Ериді і Церері, було призначено статус карликових планет. Відтоді вважається, що міжпланетний простір Сонячної системи обмежено орбітою восьмої планети — Нептуна.
Чотири планети земної групи (Меркурій, Венера, Земля і Марс) являють собою кам'янисті кулі, решта — так звані «газові гіганти» — є зменшеною копією Сонячної системи з великою кількістю супутників, деякі з яких мають розміри, порівнянні з планетами земної групи.
Між орбітами Марса і Юпітера лежить пояс астероїдів, який є джерелом метеоритів, які бомбардують поверхні внутрішніх планет. Сліди цього бомбардування можна бачити на вкритій кратерами поверхні Місяця, Марса і Меркурія. Навіть на захищеній щільною атмосферою Землі виявлено більше 150 астроблем — кратерів від зіткнень із астероїдами.
Див. також
Джерела
- Міжпланетний простір // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 294. — .
- Межпланетное пространство // Космонавтика : ( )[рос.] : Маленькая энциклопедия / Главный редактор В. П. Глушко. — 2-е издание, дополнительное. — Москва : Советская энциклопедия, 1970. — С. 293.
- Межпланетное пространство // Космонавтика : ( )[рос.] : Энциклопедия / Главный редактор В. П. Глушко ; Редколлегия: В. П. Бармин, К. Д. Бушуев, В. С. Верещетин и др . — Москва : Советская энциклопедия, 1985. — С. 240.
Посилання
- Abby Cessna (27.10.2013). Межпланетное пространство. Universe Today - Вселенная Сегодня. Процитовано 20 серпня 2018. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano priyednati stattyu Mizhplanetne seredovishe do ciyeyi statti abo rozdilu ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z lipnya 2018 Mizhplanetnij prostir dilyanka kosmichnogo prostoru obmezhena orbitoyu najviddalenishoyi vid Soncya planeti Ilyustraciya NASA Sonyachna sistema masshtab ne dotrimanij Mizhplanetnij prostir ne ye absolyutnim vakuumom vin zapovnenij mizhplanetnim seredovishem plazmoyu pilovoyu ta gazovoyu skladovimi i pronizanij elektromagnitnim viprominyuvannyam Soncya ta inshih nebesnih til Za umovnoyu mezheyu mizhplanetnogo prostoru lezhit mizhzoryanij prostir Temperaturu mizhplanetnogo prostoru v konkretnij tochci viznachayut yak temperaturu nevelikoyi kulki z absolyutno chornoyi rechovini pomishenoyi na vidpovidnij vidstani vid zori na orbiti Zemli taka kulka nagriyetsya do 277 K Do teperishnogo chasu viyavleno bezlich zirok sho mayut vlasni planetni sistemi Mizhplanetnij prostirIz 2006 roku v mizhplanetnomu prostori nalichuyetsya visim planet Dvi z nih Merkurij i Venera roztashovani blizhche do Soncya nizh Zemlya Zemlya tretya za viddalenistyu vid Soncya planeta she dali roztashovani orbiti Marsa Yupitera Saturna Urana i Neptuna Ostannoyu planetoyu Sonyachnoyi sistemi bilshe 70 rokiv vvazhavsya Pluton Odnak rozvitok kosmichnoyi tehniki sposterezhen dozvolilo astronomam viyaviti v okolicyah Soncya blizko desyatka ob yektiv shozhogo rozmiru Tomu v serpni 2006 osnovnim pitannyam chergovoyi konferenciyi Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu IAU stav pereglyad ponyattya planeta 24 serpnya 2006 Plutonu i she dvom ob yektam Sonyachnoyi sistemi Eridi i Cereri bulo priznacheno status karlikovih planet Vidtodi vvazhayetsya sho mizhplanetnij prostir Sonyachnoyi sistemi obmezheno orbitoyu vosmoyi planeti Neptuna Chotiri planeti zemnoyi grupi Merkurij Venera Zemlya i Mars yavlyayut soboyu kam yanisti kuli reshta tak zvani gazovi giganti ye zmenshenoyu kopiyeyu Sonyachnoyi sistemi z velikoyu kilkistyu suputnikiv deyaki z yakih mayut rozmiri porivnyanni z planetami zemnoyi grupi Mizh orbitami Marsa i Yupitera lezhit poyas asteroyidiv yakij ye dzherelom meteoritiv yaki bombarduyut poverhni vnutrishnih planet Slidi cogo bombarduvannya mozhna bachiti na vkritij kraterami poverhni Misyacya Marsa i Merkuriya Navit na zahishenij shilnoyu atmosferoyu Zemli viyavleno bilshe 150 astroblem krateriv vid zitknen iz asteroyidami Div takozhMizhplanetne seredovishe Zoryana sistemaDzherelaMizhplanetnij prostir Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 294 ISBN 966 613 263 X Mezhplanetnoe prostranstvo Kosmonavtika ros Malenkaya enciklopediya Glavnyj redaktor V P Glushko 2 e izdanie dopolnitelnoe Moskva Sovetskaya enciklopediya 1970 S 293 Mezhplanetnoe prostranstvo Kosmonavtika ros Enciklopediya Glavnyj redaktor V P Glushko Redkollegiya V P Barmin K D Bushuev V S Vereshetin i dr Moskva Sovetskaya enciklopediya 1985 S 240 PosilannyaAbby Cessna 27 10 2013 Mezhplanetnoe prostranstvo Universe Today Vselennaya Segodnya Procitovano 20 serpnya 2018 ros