Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Емі Гудман (англ. Amy Goodman) — американська теле- і радіожурналістка, колумністка, журналістка-розслідувачка, ведуча. Одним з найбільших досягнень її кар'єри є висвітлення руху незалежності Східного Тимора та дослідження впливу діяльності корпорації Chevron на ситуацію в Нігерії. У 1996 році Гудман запустила власну програму новин «Демократія зараз!», яка щоденно виходила в ефір по телебаченню, радіо та в інтернеті.
| Емі Гудман | |
|---|---|
| Amy Goodman | |
 | |
| Народилася | 13 квітня 1957[1][2][…](67 років) Вашингтон, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | журналістка |
| Alma mater | Коледж Редкліфф d d |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Відома завдяки: | Демократія Зараз! |
| Брати, сестри | d d |
| Нагороди | |
 Емі Гудман у Вікісховищі | |
Гудман є власницею численних нагород. Авторка шістьох книг, зокрема, «Заглушена більшість: Історії повстання, окупації, опору та надії» (2012) та «Демократія зараз! : Двадцять років, що охоплюють рухи, які змінюють Америку» (2016).
Життєпис
Батько й мати Гудман були активістами. Джордж Гудман працював офтальмологом і був членом-засновником асоціації «Лікарі соціальної відповідальності» Лонг Айленда. Мати, Дороті Гудман, вчителька літератури та соціальна працівниця, заснувала місцевий підрозділ миротворчої групи SANE/Freeze. Один з братів Гудман, Девід Гудман, також є журналістом-розслідувачем та співавтором її книг.
Емі Гудман походить з нерелігійної єврейської сім'ї. Її дід по матері був православним рабином. Емі виросла в Бей-Шор, Нью-Йорк. Закінчила Бей-Шорську середню школу в 1975 р., а також Радкліффський коледж у 1984 р. зі ступенем з антропології. Гудман провела рік навчання в коледжі Атлантики в Бар-Харбор, штат Мен.
Кар'єра журналістки-розслідувачки
У 1991 році, висвітлюючи рух за незалежність Східного Тимора, Гудман з колегою Алланом Найрном заявили, що їх побили індонезійські солдати. Це сталося через те, що журналісти стали свідками масових вбивств тиморських демонстрантів (загалом було вбито близько 250 осіб). Пізніше цю подію назовуть різаниною в Санта-Крус.
У 1998 році Гудман та журналіст Джеремі Скейл (у майбутньому - один з засновників The Intercept) документально підтвердили роль корпорації Chevron у конфлікті між нігерійською армією та селянами, які на знак протесту проти забруднення навколишнього середовища захопили нафтові вишки та обладнання, що належало нафтовій корпорації. Журналісти з’ясували, що 28 травня 1998 р. компанія надала вертольоти для військово-морського флоту Нігерії та доправила нігерійську поліцію ([en]) на свою нафтову платформу «Паребе», яку захопили селяни. Внаслідок сутичок нігерійські військові застрелили двох протестувальників (Джала Огунгбеке та Аролеки Ірованіні) та поранили 11 інших людей. Представник Chevron Sola Omole визнав, що залучити війська вимагало саме керівництво компанії Chevron. Документальний фільм, створений на основі цих подій («Буріння і вбивство: Chevron та нігерійська нафтова диктатура» у 1998 році отримав нагороду Джорджа Полка.
У 2016 році Гудман була фігуранткою кримінальної справи, яку відкрили через висвітлення нею протестів проти будівництва трубопроводу Dakota Access. Звинувачення розкритикував Комітет захисту журналістів і їх було відхилено 17 жовтня 2016 року.
Майкл Деллі Карпіні, декан школи комунікації Анненберг, сказав про роботу Гудман: "Вона не є письменницею, вона дотримується фактів… Вона висвітлює точки зору, які змушують вас думати".
Демократія зараз!
Близько 10 років Гудман була директоркою редакції новин радіостанції Pacificia WBAI в Нью-Йорку, а надалі заснувала там власне новинне шоу «Демократія зараз!». Ця програма - єдина на той час годинна програма новин, що випускалася у прямому ефірі одночасно для телебачення, Інтернету та радіо. За продюсерства Гудман шоу стало найбільшим незалежним джерелом новин у Сполучених Штатах і на початку XXI століття його транслювали понад 750 радіо- та телевізійних станцій, включаючи громадське радіо та громадське телебачення, а також - в Інтернеті та на міжнародних каналах мовлення. Професор та медіа-критик Роберт Маккесні у 1996 році назвав програму «Демократія зараз!» Репортаж про війну та мир» «певно, найзначнішим прогресивним новинним інститутом того часу».
Водночас у 2001 році вихід шоу було призупинено через конфлікт колективу радіостанції Pacifica з членами Ради директорів Pacifica. Телевізійне обладнання перемістили до приміщення колишньої пожежної частини, з якої воно транслювалося до 13 листопада 2009 року. Згодом програма переїхала у колишню майстерню в районі Челсі (Мангеттен).
Арешт у 2008 році
Під час Республіканського національного конгресу (2008 р.) кілька колег Емі Гудман з «Демократії зараз!» були затримані поліцією та заарештовані. Під час спроби з'ясувати, що з ними сталося, арештували і саму Гудман. Її звинуватили у перешкоджанні суду та втручанні у роботу поліції. Ще кількох членів колективу програми «Демократії зараз!», включаючи журналіста Шаріфа Абдела Куддоса, звинуватили у підбурюванні до бунту. Ці арешти було зафіксовано на відео. Пізніше усіх затриманих звільнили, а звинувачення були зняті. Водночас сама Гудман подала позов проти поліцейських департаментів та Секретної служби, внаслідок якого відсудила у них 100 000 доларів США компенсації. Також суд зобов’язав відповідачів організувати навчання для поліцейських щодо прав журналістів та громадськості.
Дугласький прикордонний інцидент
25 листопада 2009 року Емі Гудман затримали під час перетину кордону на переході Блейна-Дугласа, коли вона прямувала на заплановану у публічній бібліотеці Ванкувера зустріч. Прикордонники опитали її щодо запланованих тем обговорення. Вони хотіли дізнатись, чи обговорюватиметься під час зустрічі Гудман тема підготовки до Олімпійських ігор 2010 в Канаді. Правоохоронці переймалися, що корінне населелення невдоволене підготовкою Олімпіади, бо остерігається, що вони приведуть на їхні землі забагато туристів, а нерухомість буде активно продаватися. У 2006 році в Західному Ванкувері навіть спалахнули протести проти будівництва нової магістралі для Олімпіади. Тоді було затримано понад 20 людей, а двох місцевих жительок (Бетті Кравчик і Гаррієт Нахані) було заарештовано. Гаррієтт Нахані, літня жінка, померла невдовзі після ув'язнення внаслідок загострення захворювання у в'язниці. На думку критиків, незважаючи на твердження про "найзеленіші Олімпійські ігри" насправді у підсумку Олімпіада-2010 завдала значної екологічної шкоди.
Після півторагодинного допиту Гудман, врешті, дозволили в'їхати до Канади, але прикордонники сфотографували її встановили вимогу залишити країну протягом наступних 48 годин.
Протести проти трубопроводу у Північній Дакоті
У вересні 2016 року Гудман висвітлювала акції протесту проти будівництва трубопроводу [en] у окрузі Мортон, штат Північна Дакота. Журналісти зафіксували на відео як співробітники служби безпеки розпилюють перцевий газ і нацьковують собак на демонстрантів. За ці зйомки прокурор Ладд Еріксон звинуватив Гудман у підбурюванні до масових заворушень та видав ордер на її арешт. Еріксон наполягав, що Гудман вела себе як «протестувальниця», а не як журналістка, бо «все, про що вона повідомила, описувалося з позиції обґрунтування причин для протестних дій».
17 жовтня Гудман повернулась до графства Мортон, заявивши, що боротиметься з обвинуваченнями проти неї, оскільки вони «висунуті в порушення першої поправки, яка гарантує свободу преси". Емі Гудман підтримав Комітет захисту журналістів, засудивши «спробу залякати журналістів за висвітдлення протестів, що представляють значні суспільні інтереси […]. Влада в Північній Дакоті повинна відкликати звинувачення проти Емі Гудман та забезпечити журналістам можливості для виконання їхніх обов’язків». Стів Андріст, виконавчий директор Association Press, також висловив «стурбованість тим, що була покарана саме ця журналістка, присутня на події того дня». Влада заявила, що «Гудман було висунуто звинувачення, оскільки її ідентифікували на відеоматеріалах».
17 жовтня 2016 року справу було закрито окружним суддею Джоном Грінстейнером, який не знайшов причини для підтримки обвинувачення. Водночас ця ситуація підвищила рівень обізнаності громадськості про акції протесту Dakota Access Pipeline. Емі Гудман у підсумку випустила програму Демократія зараз!, вийшовши в ефір з-під будівлі суду округу Мортон.
Визнання
Емі Гудман отримала десятки нагород за свою роботу, включаючи премію Роберта Ф. Кеннеді за міжнародну звітність (1993 р., Разом з Аллан Найрном) та премію Джорджа Полка (1998 р. З Джеремі Скейллом). 2 жовтня 2004 року Гудман була висунута Радою з американсько-ісламських відносин на отримання «Премії ісламської громади за журналістику». 18 листопада 2004 року отримала премію Томаса Мертона. У 2006 році отримала національну премію Пуффіна за креативне громадянство. Гудман тоді заявляла, що має намір використати кошти від премії для продовження розвитку програми.
Гудман одержала премію «За право життя» у 2008 році. «Належний фонд засобів до існування» оцінив її «розробку інноваційної моделі дійсно незалежної публічної діяльності, яка дає мільйонам людей альтернативну точку зору, чого часто не роблять найбільші засоби масової інформації».
31 березня 2009 року Емі Гудман разом з Гленном Грінвальдом одержали премію Іззі (названу на честь журналіста І. Ф. «Іззі» Стоун) за «спеціальні досягнення в незалежних ЗМІ». Нагорода представлена парк-центром Ithaca College для Independent Media.
Емі Гудман також є власницею премії «За право на існування» (2008). У 2012 році Гудман за значний внесок у пропаганду міцного міжнародного миру нагороджена відзнакою «Ганді за мир».
Водночас у 1999 році вона відмовилася приймати нагороду , протестуючи проти вимоги не ставити запитання головного спікера посла Річарда Холбрука[], заявивши, що OPC відзначала Індонезію за покращення дотримання прав журналістів, попри те, що останнім часом її правоохоронці калічили і вбивали медійників в окупованому Східному Тиморі.
У травні 2012 року Гудман отримала почесний докторський ступінь Університету ДеПауу за визнання її журналістської роботи. Також вона отримала премію Ганді за «значний внесок у формування сталого міжнародного миру».
16 травня 2014 року Гудман отримала ступінь почесної докторки літератури в Купівельному коледжі SUNY у якості визнання її внеску у розвиток прогресивної журналістики.
У лютому 2015 року Гудман (разом з Лаурою Пуатра) отримала Премію «Досягнення каменю за життя»[] від Фонду Неймана з журналістики в Гарварді.
Примітки
- FemBio database
- Discogs — 2000.
- Енциклопедія Брокгауз
- Goodman, Amy; Goodman, David; Denis, Moynihan (12 квітня 2016). Democracy Now!: Twenty Years Covering the Movements Changing America (вид. 1st). Simon & Schuster. с. 384. ISBN .
- . 2 жовтня 2013. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2017.
{{}}: Недійсний|deadurl=bot: unknown() - Askew, James. . Stowe Today (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 13 квітня 2017.
- . Northshoreoflongisland.com. October 2009. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
- Eil, Philip (30 квітня 2016). . The Forward. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
- «Opening the airwaves to voices not heard» [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.]. Hindu.com (May 28, 1998). Retrieved March 23, 2013.
- «Sonia Bock 1897—2005: Amy Goodman Remembers Her Grandmother, a Woman of Three Centuries» [ 1 серпня 2018 у Wayback Machine.], Amy Goodman & Juan González, Democracy Now!, October 10, 2005. Retrieved March 31, 2013.
- Lamb, Brian (6 червня 2004). . Booknotes. C-SPAn. Архів оригіналу за 21 січня 2011. Процитовано 12 липня 2011.
- «Amy Goodman To Speak At COA»[][ 14 грудня 2010 у Wayback Machine.]. Coa.edu (September 13, 2008). Retrieved March 23, 2013.
- Grueskin, Caroline (13 жовтня 2016). . Bismarck Tribune. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 14 жовтня 2016.
- Merlan, Anna. . Jezebel (амер.). Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 21 жовтня 2016.
Посилання
- Goodman's column on Truthdig [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.]
- at
- VIDEO: PBS/AOL Feature Amy Goodman as Part of «Makers: Women Who Make America Series» [ 12 грудня 2015 у Wayback Machine.], January 28, 2013
- Публікації на C-SPAN
- In Depth interview with Goodman, April 7, 2013
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emi Gudman angl Amy Goodman amerikanska tele i radiozhurnalistka kolumnistka zhurnalistka rozsliduvachka veducha Odnim z najbilshih dosyagnen yiyi kar yeri ye visvitlennya ruhu nezalezhnosti Shidnogo Timora ta doslidzhennya vplivu diyalnosti korporaciyi Chevron na situaciyu v Nigeriyi U 1996 roci Gudman zapustila vlasnu programu novin Demokratiya zaraz yaka shodenno vihodila v efir po telebachennyu radio ta v interneti Emi GudmanAmy GoodmanGudmen zvertayetsya do Chikago v 2010 roci Gudmen zvertayetsya do Chikago v 2010 rociNarodilasya13 kvitnya 1957 1957 04 13 1 2 67 rokiv Vashington SShAKrayina SShADiyalnistzhurnalistkaAlma materKoledzh Redkliff d dChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukVidoma zavdyaki Demokratiya Zaraz Brati sestrid dNagorodid 2009 Premiya Za pravilnij sposib zhittya 2008 premiya Dzhordzha Polka 1998 d 2012 d 2003 d 2004 d 2016 d 2001 Emi Gudman u Vikishovishi Gudman ye vlasniceyu chislennih nagorod Avtorka shistoh knig zokrema Zaglushena bilshist Istoriyi povstannya okupaciyi oporu ta nadiyi 2012 ta Demokratiya zaraz Dvadcyat rokiv sho ohoplyuyut ruhi yaki zminyuyut Ameriku 2016 ZhittyepisBatko j mati Gudman buli aktivistami Dzhordzh Gudman pracyuvav oftalmologom i buv chlenom zasnovnikom asociaciyi Likari socialnoyi vidpovidalnosti Long Ajlenda Mati Doroti Gudman vchitelka literaturi ta socialna pracivnicya zasnuvala miscevij pidrozdil mirotvorchoyi grupi SANE Freeze Odin z brativ Gudman Devid Gudman takozh ye zhurnalistom rozsliduvachem ta spivavtorom yiyi knig Emi Gudman pohodit z nereligijnoyi yevrejskoyi sim yi Yiyi did po materi buv pravoslavnim rabinom Emi virosla v Bej Shor Nyu Jork Zakinchila Bej Shorsku serednyu shkolu v 1975 r a takozh Radkliffskij koledzh u 1984 r zi stupenem z antropologiyi Gudman provela rik navchannya v koledzhi Atlantiki v Bar Harbor shtat Men Kar yera zhurnalistki rozsliduvachkiU 1991 roci visvitlyuyuchi ruh za nezalezhnist Shidnogo Timora Gudman z kolegoyu Allanom Najrnom zayavili sho yih pobili indonezijski soldati Ce stalosya cherez te sho zhurnalisti stali svidkami masovih vbivstv timorskih demonstrantiv zagalom bulo vbito blizko 250 osib Piznishe cyu podiyu nazovut rizaninoyu v Santa Krus U 1998 roci Gudman ta zhurnalist Dzheremi Skejl u majbutnomu odin z zasnovnikiv The Intercept dokumentalno pidtverdili rol korporaciyi Chevron u konflikti mizh nigerijskoyu armiyeyu ta selyanami yaki na znak protestu proti zabrudnennya navkolishnogo seredovisha zahopili naftovi vishki ta obladnannya sho nalezhalo naftovij korporaciyi Zhurnalisti z yasuvali sho 28 travnya 1998 r kompaniya nadala vertoloti dlya vijskovo morskogo flotu Nigeriyi ta dopravila nigerijsku policiyu en na svoyu naftovu platformu Parebe yaku zahopili selyani Vnaslidok sutichok nigerijski vijskovi zastrelili dvoh protestuvalnikiv Dzhala Ogungbeke ta Aroleki Irovanini ta poranili 11 inshih lyudej Predstavnik Chevron Sola Omole viznav sho zaluchiti vijska vimagalo same kerivnictvo kompaniyi Chevron Dokumentalnij film stvorenij na osnovi cih podij Burinnya i vbivstvo Chevron ta nigerijska naftova diktatura u 1998 roci otrimav nagorodu Dzhordzha Polka U 2016 roci Gudman bula figurantkoyu kriminalnoyi spravi yaku vidkrili cherez visvitlennya neyu protestiv proti budivnictva truboprovodu Dakota Access Zvinuvachennya rozkritikuvav Komitet zahistu zhurnalistiv i yih bulo vidhileno 17 zhovtnya 2016 roku Majkl Delli Karpini dekan shkoli komunikaciyi Annenberg skazav pro robotu Gudman Vona ne ye pismenniceyu vona dotrimuyetsya faktiv Vona visvitlyuye tochki zoru yaki zmushuyut vas dumati Demokratiya zaraz Blizko 10 rokiv Gudman bula direktorkoyu redakciyi novin radiostanciyi Pacificia WBAI v Nyu Jorku a nadali zasnuvala tam vlasne novinne shou Demokratiya zaraz Cya programa yedina na toj chas godinna programa novin sho vipuskalasya u pryamomu efiri odnochasno dlya telebachennya Internetu ta radio Za prodyuserstva Gudman shou stalo najbilshim nezalezhnim dzherelom novin u Spoluchenih Shtatah i na pochatku XXI stolittya jogo translyuvali ponad 750 radio ta televizijnih stancij vklyuchayuchi gromadske radio ta gromadske telebachennya a takozh v Interneti ta na mizhnarodnih kanalah movlennya Profesor ta media kritik Robert Makkesni u 1996 roci nazvav programu Demokratiya zaraz Reportazh pro vijnu ta mir pevno najznachnishim progresivnim novinnim institutom togo chasu Vodnochas u 2001 roci vihid shou bulo prizupineno cherez konflikt kolektivu radiostanciyi Pacifica z chlenami Radi direktoriv Pacifica Televizijne obladnannya peremistili do primishennya kolishnoyi pozhezhnoyi chastini z yakoyi vono translyuvalosya do 13 listopada 2009 roku Zgodom programa pereyihala u kolishnyu majsternyu v rajoni Chelsi Mangetten Aresht u 2008 roci Pid chas Respublikanskogo nacionalnogo kongresu 2008 r kilka koleg Emi Gudman z Demokratiyi zaraz buli zatrimani policiyeyu ta zaareshtovani Pid chas sprobi z yasuvati sho z nimi stalosya areshtuvali i samu Gudman Yiyi zvinuvatili u pereshkodzhanni sudu ta vtruchanni u robotu policiyi She kilkoh chleniv kolektivu programi Demokratiyi zaraz vklyuchayuchi zhurnalista Sharifa Abdela Kuddosa zvinuvatili u pidburyuvanni do buntu Ci areshti bulo zafiksovano na video Piznishe usih zatrimanih zvilnili a zvinuvachennya buli znyati Vodnochas sama Gudman podala pozov proti policejskih departamentiv ta Sekretnoyi sluzhbi vnaslidok yakogo vidsudila u nih 100 000 dolariv SShA kompensaciyi Takozh sud zobov yazav vidpovidachiv organizuvati navchannya dlya policejskih shodo prav zhurnalistiv ta gromadskosti Duglaskij prikordonnij incident 25 listopada 2009 roku Emi Gudman zatrimali pid chas peretinu kordonu na perehodi Blejna Duglasa koli vona pryamuvala na zaplanovanu u publichnij biblioteci Vankuvera zustrich Prikordonniki opitali yiyi shodo zaplanovanih tem obgovorennya Voni hotili diznatis chi obgovoryuvatimetsya pid chas zustrichi Gudman tema pidgotovki do Olimpijskih igor 2010 v Kanadi Pravoohoronci perejmalisya sho korinne naselelennya nevdovolene pidgotovkoyu Olimpiadi bo osterigayetsya sho voni privedut na yihni zemli zabagato turistiv a neruhomist bude aktivno prodavatisya U 2006 roci v Zahidnomu Vankuveri navit spalahnuli protesti proti budivnictva novoyi magistrali dlya Olimpiadi Todi bulo zatrimano ponad 20 lyudej a dvoh miscevih zhitelok Betti Kravchik i Garriyet Nahani bulo zaareshtovano Garriyett Nahani litnya zhinka pomerla nevdovzi pislya uv yaznennya vnaslidok zagostrennya zahvoryuvannya u v yaznici Na dumku kritikiv nezvazhayuchi na tverdzhennya pro najzelenishi Olimpijski igri naspravdi u pidsumku Olimpiada 2010 zavdala znachnoyi ekologichnoyi shkodi Pislya pivtoragodinnogo dopitu Gudman vreshti dozvolili v yihati do Kanadi ale prikordonniki sfotografuvali yiyi vstanovili vimogu zalishiti krayinu protyagom nastupnih 48 godin Protesti proti truboprovodu u Pivnichnij Dakoti U veresni 2016 roku Gudman visvitlyuvala akciyi protestu proti budivnictva truboprovodu en u okruzi Morton shtat Pivnichna Dakota Zhurnalisti zafiksuvali na video yak spivrobitniki sluzhbi bezpeki rozpilyuyut percevij gaz i nackovuyut sobak na demonstrantiv Za ci zjomki prokuror Ladd Erikson zvinuvativ Gudman u pidburyuvanni do masovih zavorushen ta vidav order na yiyi aresht Erikson napolyagav sho Gudman vela sebe yak protestuvalnicya a ne yak zhurnalistka bo vse pro sho vona povidomila opisuvalosya z poziciyi obgruntuvannya prichin dlya protestnih dij 17 zhovtnya Gudman povernulas do grafstva Morton zayavivshi sho borotimetsya z obvinuvachennyami proti neyi oskilki voni visunuti v porushennya pershoyi popravki yaka garantuye svobodu presi Emi Gudman pidtrimav Komitet zahistu zhurnalistiv zasudivshi sprobu zalyakati zhurnalistiv za visvitdlennya protestiv sho predstavlyayut znachni suspilni interesi Vlada v Pivnichnij Dakoti povinna vidklikati zvinuvachennya proti Emi Gudman ta zabezpechiti zhurnalistam mozhlivosti dlya vikonannya yihnih obov yazkiv Stiv Andrist vikonavchij direktor Association Press takozh visloviv sturbovanist tim sho bula pokarana same cya zhurnalistka prisutnya na podiyi togo dnya Vlada zayavila sho Gudman bulo visunuto zvinuvachennya oskilki yiyi identifikuvali na videomaterialah 17 zhovtnya 2016 roku spravu bulo zakrito okruzhnim suddeyu Dzhonom Grinstejnerom yakij ne znajshov prichini dlya pidtrimki obvinuvachennya Vodnochas cya situaciya pidvishila riven obiznanosti gromadskosti pro akciyi protestu Dakota Access Pipeline Emi Gudman u pidsumku vipustila programu Demokratiya zaraz vijshovshi v efir z pid budivli sudu okrugu Morton ViznannyaEmi Gudman otrimala desyatki nagorod za svoyu robotu vklyuchayuchi premiyu Roberta F Kennedi za mizhnarodnu zvitnist 1993 r Razom z Allan Najrnom ta premiyu Dzhordzha Polka 1998 r Z Dzheremi Skejllom 2 zhovtnya 2004 roku Gudman bula visunuta Radoyu z amerikansko islamskih vidnosin na otrimannya Premiyi islamskoyi gromadi za zhurnalistiku 18 listopada 2004 roku otrimala premiyu Tomasa Mertona U 2006 roci otrimala nacionalnu premiyu Puffina za kreativne gromadyanstvo Gudman todi zayavlyala sho maye namir vikoristati koshti vid premiyi dlya prodovzhennya rozvitku programi Gudman oderzhala premiyu Za pravo zhittya u 2008 roci Nalezhnij fond zasobiv do isnuvannya ociniv yiyi rozrobku innovacijnoyi modeli dijsno nezalezhnoyi publichnoyi diyalnosti yaka daye miljonam lyudej alternativnu tochku zoru chogo chasto ne roblyat najbilshi zasobi masovoyi informaciyi 31 bereznya 2009 roku Emi Gudman razom z Glennom Grinvaldom oderzhali premiyu Izzi nazvanu na chest zhurnalista I F Izzi Stoun za specialni dosyagnennya v nezalezhnih ZMI Nagoroda predstavlena park centrom Ithaca College dlya Independent Media Emi Gudman takozh ye vlasniceyu premiyi Za pravo na isnuvannya 2008 U 2012 roci Gudman za znachnij vnesok u propagandu micnogo mizhnarodnogo miru nagorodzhena vidznakoyu Gandi za mir Vodnochas u 1999 roci vona vidmovilasya prijmati nagorodu protestuyuchi proti vimogi ne staviti zapitannya golovnogo spikera posla Richarda Holbruka utochniti zayavivshi sho OPC vidznachala Indoneziyu za pokrashennya dotrimannya prav zhurnalistiv popri te sho ostannim chasom yiyi pravoohoronci kalichili i vbivali medijnikiv v okupovanomu Shidnomu Timori U travni 2012 roku Gudman otrimala pochesnij doktorskij stupin Universitetu DePauu za viznannya yiyi zhurnalistskoyi roboti Takozh vona otrimala premiyu Gandi za znachnij vnesok u formuvannya stalogo mizhnarodnogo miru 16 travnya 2014 roku Gudman otrimala stupin pochesnoyi doktorki literaturi v Kupivelnomu koledzhi SUNY u yakosti viznannya yiyi vnesku u rozvitok progresivnoyi zhurnalistiki U lyutomu 2015 roku Gudman razom z Lauroyu Puatra otrimala Premiyu Dosyagnennya kamenyu za zhittya sho ce vid Fondu Nejmana z zhurnalistiki v Garvardi PrimitkiFemBio database d Track Q61356138 Discogs 2000 d Track Q504063 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Goodman Amy Goodman David Denis Moynihan 12 kvitnya 2016 Democracy Now Twenty Years Covering the Movements Changing America vid 1st Simon amp Schuster s 384 ISBN 978 1501123580 2 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2013 Procitovano 13 kvitnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl bot unknown dovidka Askew James Stowe Today angl Arhiv originalu za 16 bereznya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2017 Northshoreoflongisland com October 2009 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2013 Procitovano 23 bereznya 2013 Eil Philip 30 kvitnya 2016 The Forward Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 3 bereznya 2018 Opening the airwaves to voices not heard 12 listopada 2013 u Wayback Machine Hindu com May 28 1998 Retrieved March 23 2013 Sonia Bock 1897 2005 Amy Goodman Remembers Her Grandmother a Woman of Three Centuries 1 serpnya 2018 u Wayback Machine Amy Goodman amp Juan Gonzalez Democracy Now October 10 2005 Retrieved March 31 2013 Lamb Brian 6 chervnya 2004 Booknotes C SPAn Arhiv originalu za 21 sichnya 2011 Procitovano 12 lipnya 2011 Amy Goodman To Speak At COA vidsutnye v dzhereli 14 grudnya 2010 u Wayback Machine Coa edu September 13 2008 Retrieved March 23 2013 Grueskin Caroline 13 zhovtnya 2016 Bismarck Tribune Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Merlan Anna Jezebel amer Arhiv originalu za 26 serpnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2016 PosilannyaGoodman s column on Truthdig 3 travnya 2019 u Wayback Machine at VIDEO PBS AOL Feature Amy Goodman as Part of Makers Women Who Make America Series 12 grudnya 2015 u Wayback Machine January 28 2013 Publikaciyi na C SPAN In Depth interview with Goodman April 7 2013Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad listopad 2017 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2017