Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Синдро́м деперсоналіза́ції-дереаліза́ції (МКХ-10) або ро́злад деперсоналіза́ції/дереаліза́ції ([en]), раніше називався деперсоналізаці́йний ро́злад ([ru]) — один із клінічних варіантів дисоціативних розладів згідно із зазначеними класифікаціями. Людина іноді або постійно відчуває, що «бачить себе збоку», «не може керувати своїм тілом або його частинами», «втрачає чіткість сприйняття довкілля» і т. д. Є думка, що «це постійні або рекурентні (рецидивні) відчуття деперсоналізації та/або дереалізації, соматопсихічної дисоціації та/або [ru]».
| Синдром деперсоналізації — дереалізації | |
|---|---|
| Спеціальність | психіатрія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 6B66 |
| МКХ-10 | F48.1 |
| MeSH | D003861 |
Слід враховувати, що такі стани проявляються під час наркотичного, алкогольного отруєння, а також можуть виникнути через сильний стрес, зумовлений зовнішніми факторами.
Описаний стан об'єднує два схожі явища спільного походження, які складно відділяти одне від одного, вони часто спостерігаються водночас за:
- синдрому дереалізації, коли людина сприймає навколишній світ нечітко та відсторонено,
- синдрому деперсоналізації, коли людина частково або повністю перестає відчувати себе (знижується тактильна чутливість і в цілому людина сприймає своє тіло як чуже)
Симптоми
- можуть відбуватися явища психічного автоматизму (почуття відчуженості, неприродності, «підробленості» власних рухів, вчинків і мислення);
- відчуття, що людина не живе своїм життям, а ніби спостерігає за ним збоку (аж до описів «живу як в акваріумі або під скляним ковпаком, як за брудним склом, життя проходить повз мене, я його не відчуваю»);
- відчуття у хворого власної зміненості, «інакшості», відмінності від себе колишнього, справжнього;
- відчуття неналежності самому собі, нездатності керувати своїм тілом, своїм життям, своїми почуттями та емоціями; відчуття, що хворий живе як у тумані або уві сні, або як ніби навколо нього знімається кіно або розгортається якась казка чи театральна вистава й він бере участь у цьому ніби збоку;
- відчуття зміненості, «інакшості», незвичайності, відстороненості, нереальності навколишнього світу (часто при цьому сприйняття світу забарвлене в депресивні тони, світ може здаватися хворому похмурим, сірим, безрадісним, нудним або ворожим, ніби все втратило яскраві фарби, кольори, запахи);
- відчуття себе окремо від свого тіла, поза тілом, або нездатність керування окремими частинами тіла (рук, ніг, голови);
- важкість сприйняття навколишньої реальності. Іноді хворий може відчувати, ніби він бачить себе з боку або ніби він мертвий. Також наявна втрата емоцій.
Непостійні відчуття легкої деперсоналізації та/або дереалізації, що не заважають або частково перешкоджають людині нормально жити, працювати або вчитися та перебувати в суспільстві, і на які сама людина зазвичай не скаржиться, а іноді навіть і не усвідомлює, що такий стан є, вважається частково нормою та не є підставою для встановлення діагнозу синдрому деперсоналізації — дереалізації.
Водночас сильні, болісні, безупинні або часто повторювані відчуття деперсоналізації та/або дереалізації, безумовно, є патологічними й вимагають з'ясування всіх обставин, оцінки загального стану здоров'я людини, аналізів на наркотичні речовини тощо.
Коли дисоціативні відчуття є постійними або часто повторюваними, важкими й болісними для людини та дуже заважають їй виконувати професійні обов'язки або перебувати в суспільстві, слід звернутися за допомогою до близьких людей, яким можна довіряти.
Діагностичні критерії
МКХ-10
Для встановлення діагнозу синдрому деперсоналізації — дереалізації (F48.1) потрібні такі ознаки:
 |
Оригінальний текст (англ.)
|  |
— Міжнародна класифікація хвороб Десятого перегляду (МКХ-10) | ||
Диференціальний діагноз
Потрібно відрізняти від розладів, за яких відчувається «зміна особистості», наприклад, від шизофренії з відчуттям впливів і маренням метаморфози, а також від ранньої деменції та дисоціативних розладів. Синдром може бути присутнім при скроневій епілепсії в деяких постиктальних станах або передтиктальній аурі.
Під час спостереження синдрому деперсоналізації — дереалізації за шизофренії, обсесивно-компульсивного розладу, фобічних або депресивних розладів, основними слід вважати останні.
DSM-5
Для встановлення діагнозу «розлад деперсоналізації/дереалізації» (англ. depersonalization/derealization disorder) за останнім виданням американського діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5) необхідна наявність постійної або повторюваної деперсоналізації, дереалізації, або того обох одразу. Симптоми повинні викликати клінічно вагомий дистрес або погіршення виконання професійних обов'язків або в інших важливих галузях діяльності, важкість перебування в суспільстві. Крім того, для постановки діагнозу деперсоналізації/дереалізації симптоми не повинні бути викликані іншим психічним розладом, як-от шизофренією, великим депресивним розладом, панічним розладом, посттравматичний стресовий розлад, гострим стресовим розладом або іншим дисоціативним розладом.
У DSM-5 розлад деперсоналізації/дереалізації віднесено до розділу «дисоціативні розлади».
Причини
Найчастіше синдром деперсоналізації — дереалізації виникає через сильні стреси, серйозні психотравмувальні впливи, наприклад, зґвалтування, сексуальне розбещення в дитинстві, побої, лайка, приниження та тяжке дитинство, аварія, катастрофи, смерть або тяжка хвороба в родичів або в самої людини, позбавлення волі, катування. Вживання наркотиків та інших психоактивних речовин може бути його причиною розладу або підсилювати його. Невідомо, чи генетичні особливості впливають на розвиток захворювання.
Синдром деперсоналізації — дереалізації може виникати як захисний механізм психіки, оскільки основні симптоми розладу можуть захищати психіку пацієнта від надмірних переживань і психотравмувальних спогадів, від сильного психоемоційного стресу, надмірної тривоги або сильної туги.
Епідеміологія
Поширеність
За даними епідеміологічних досліджень, поширеність синдрому деперсоналізації — дереалізації складає 1—2 %.
Співвідношення з іншими психічними захворюваннями
Деперсоналізація й дереалізація можуть зустрічатися за багатьох психічних захворювань: тривожного розладу, панічного розладу, великого депресивного розладу або біполярного афективного розладу. Вони також можуть співіснувати з шизофренією, шизотиповим розладом або шизоафективним порушенням. Діагностичні посібники наказують не ставити діагноз деперсоналізаційного розладу (DSM-IV-TR) або розладу деперсоналізації/дереалізації (DSM-5), якщо деперсоналізація та дереалізація зустрічаються в складі іншого психічного розладу (шизофренії, панічного розладу, гострого стресового розладу тощо). Діагноз синдрому деперсоналізації — дереалізації потрібно встановлювати лише тоді, коли деперсоналізація й дереалізація — провідні, стійкі та майже єдині ознаки психічного розладу, що зустрічається досить рідко.
Попри те, що синдром деперсоналізації — дереалізації супроводжується значним спотворенням або зміною сприйняття реальності, він не належить до психотичних розладів і не пов'язаний із психозом. Хворі цим синдромом можуть відрізняти власні «неправильні» внутрішні відчуття та об'єктивну реальність навколишнього світу, зберігають критичне сприйняття себе й власних відчуттів і переживань, усвідомлення хвороби. Хворі можуть також відрізняти реальність від уяви, мрій і фантазій як під час повторюваної деперсоналізації, так і при постійній деперсоналізації, і на відміну від хворих із психозами не є небезпечними для суспільства, оскільки не втрачають зв'язків із реальністю, а симптоматика захворювання відрізняється відносною стабільністю та зазвичай не схильна до прогресування й посилення.
Ознаки даного синдрому можуть зустрічатися й у психічно здорових людей за сенсорної депривації, втоми, галюциногенної інтоксикації, або під час засипання або пробудження (так званий гіпнагогічний/гіпнапомпічний феномен).
Лікування
Цей синдром досить важко піддається лікуванню. Є деякі докази того, що позитивний вплив надають антидепресанти — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Подальші дослідження довели ефективність поєднання ламотригіну й СІЗЗС. Якщо переважає тривога в симптоматиці, то використовуються анксіолітики. Якщо спостерігається очевидний внутрішній конфлікт, то застосовується розкривальна психодинамічна терапія, яка може проводитися протягом декількох років.
Також було виявлено, що за деперсоналізації виникає розлад опіоїдної системи мозку, виявили ефективність лікування антагоністами опіатних рецепторів, як-от налтрексоном. [ru] виявив ефективність антагоніста опіоїдних рецепторів налоксону.
Примітки
- Всемирная организация здравоохранения. Класс V: Психические расстройства и расстройства поведения (F00—F99). Часть 1 // Международная классификация болезней (10-й пересмотр). — Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. — .
- Simeon, D., & Abugel, J. (2006). Feeling Unreal: Depersonalization Disorder and the Loss of the Self. New York, NY: Oxford University Press. (p. 3)
- . city-pros.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- Всесвітня організація охорони здоров'я. F48.1 Depersonalization-derealization syndrome // The ICD-10 Classification of Mental and Behavioural Disorders. Diagnostic criteria for research. — Женева
- Американська психіатрична асоціація. Diagnostic and statistical manual of mental disorders (DSM-5). — Arlington, VA : American Psychiatric Publishing, 2013. — С. 302. — , .
- Michal M., Beutel M. E., Grobe T. G. How often is the Depersonalization-Derealization Disorder (ICD-10: F48.1) diagnosed in the outpatient health-care service? // Z Psychosom Med Psychother : journal. — 2010. — Vol. 56, no. 1 (10 July). — P. 74—83. — DOI:. — PMID 20229493 .
- Американська психіатрична асоціація. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fourth Edition, Text Revision (DSM-IV-TR). — Washington, DC : American Psychiatric Publishing. — С. 530. — .
- Simeon and Abugel p. 32 & 133
- F48.1 Синдром деперсонализации-дереализации // Психиатрия / под ред. Н. Г. Незнанова, Ю. А. Александровского, Л. М. Барденштейна, В. Д. Вида, В. Н. Краснова, Ю. В. Попова. — М. : ГЭОТАР-Медиа, 2009. — С. 255—257. — (Серия «Клинические рекомендации») — .
- Medford N. Understanding and treating depersonalisation disorder : ( )[англ.] // Advances in Psychiatric Treatment : journal. — 2005. — Vol. 11, № 2. — С. 92—100. — DOI:10.1192/apt.11.2.92.(англ.)
- Sierra M., Baker D., Medford N., Lawrence E., Patel M., Phillips M. L. et al. Lamotrigine as an add-on treatment for depersonalization disorder: a retrospective study of 32 cases. : ( )[англ.] // [en] : journal. — 2006. — Vol. 29, № 5. — С. 253—258. — DOI:10.1097/01.WNF.0000228368.17970.DA. — PMID 16960469.(англ.)
- Bohus M. J., Landwehrmeyer G. B., Stiglmayr C. E., Limberger M. F., Böhme R., Schmahl C. G. Naltrexone in the treatment of dissociative symptoms in patients with borderline personality disorder: an open-label trial. : [ 13 січня 2018] : ( )[англ.] // [en] : journal. — 1999. — Vol. 60, № 9. — С. 598—603. — ISSN 0160-6689. — PMID 10520978.(англ.)
- Simeon D., Knutelska M. An open trial of naltrexone in the treatment of depersonalization disorder. : ( )[англ.] // [en] : journal. — 2005. — Vol. 25, № 3. — С. 267—270. — ISSN 0271-0749. — PMID 15876908.(англ.)
- Yuri L. Nuller, Marina G. Morozova, Olga N. Kushnir, Nikita Hamper. Effect of naloxone therapy on depersonalization: a pilot study // Journal of Psychopharmacology. — 2016. — Т. 15, вип. 2. — С. 93—95. — DOI:10.1177/026988110101500205.(англ.)
Письменство
- Нуллер, Юрий Львович. Депрессия и деперсонализация. — Л. : Медицина, 1981. — 207 с.
- Simeon, Daphne. Feeling Unreal : Depersonalization Disorder and the Loss of the Self : ( )[англ.] / Daphne Simeon, Jeffrey Abugel. — USA : Oxford University Press, 2008. — [1]+X+242 p. — .
- Donnelly K. Overcoming Depersonalization Disorder : A Mindfulness and Acceptance Guide to Conquering Feelings of Numbness and Unreality : ( )[англ.] / Katharine Donnelly (MA), Fugen Neziroglu (PhD). — New Harbinger Publications, 2010. — [4]+XII+180+[1] p. — .
Посилання
- Depersonalization Research Abstracts [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] Список наукових статей, присвячених цьому розладу.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sindro m depersonaliza ciyi derealiza ciyi MKH 10 abo ro zlad depersonaliza ciyi derealiza ciyi en ranishe nazivavsya depersonalizaci jnij ro zlad ru odin iz klinichnih variantiv disociativnih rozladiv zgidno iz zaznachenimi klasifikaciyami Lyudina inodi abo postijno vidchuvaye sho bachit sebe zboku ne mozhe keruvati svoyim tilom abo jogo chastinami vtrachaye chitkist sprijnyattya dovkillya i t d Ye dumka sho ce postijni abo rekurentni recidivni vidchuttya depersonalizaciyi ta abo derealizaciyi somatopsihichnoyi disociaciyi ta abo ru Sindrom depersonalizaciyi derealizaciyiSpecialnistpsihiatriyaKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 116B66MKH 10F48 1MeSHD003861 Slid vrahovuvati sho taki stani proyavlyayutsya pid chas narkotichnogo alkogolnogo otruyennya a takozh mozhut viniknuti cherez silnij stres zumovlenij zovnishnimi faktorami Opisanij stan ob yednuye dva shozhi yavisha spilnogo pohodzhennya yaki skladno viddilyati odne vid odnogo voni chasto sposterigayutsya vodnochas za sindromu derealizaciyi koli lyudina sprijmaye navkolishnij svit nechitko ta vidstoroneno sindromu depersonalizaciyi koli lyudina chastkovo abo povnistyu perestaye vidchuvati sebe znizhuyetsya taktilna chutlivist i v cilomu lyudina sprijmaye svoye tilo yak chuzhe Simptomimozhut vidbuvatisya yavisha psihichnogo avtomatizmu pochuttya vidchuzhenosti neprirodnosti pidroblenosti vlasnih ruhiv vchinkiv i mislennya vidchuttya sho lyudina ne zhive svoyim zhittyam a nibi sposterigaye za nim zboku azh do opisiv zhivu yak v akvariumi abo pid sklyanim kovpakom yak za brudnim sklom zhittya prohodit povz mene ya jogo ne vidchuvayu vidchuttya u hvorogo vlasnoyi zminenosti inakshosti vidminnosti vid sebe kolishnogo spravzhnogo vidchuttya nenalezhnosti samomu sobi nezdatnosti keruvati svoyim tilom svoyim zhittyam svoyimi pochuttyami ta emociyami vidchuttya sho hvorij zhive yak u tumani abo uvi sni abo yak nibi navkolo nogo znimayetsya kino abo rozgortayetsya yakas kazka chi teatralna vistava j vin bere uchast u comu nibi zboku vidchuttya zminenosti inakshosti nezvichajnosti vidstoronenosti nerealnosti navkolishnogo svitu chasto pri comu sprijnyattya svitu zabarvlene v depresivni toni svit mozhe zdavatisya hvoromu pohmurim sirim bezradisnim nudnim abo vorozhim nibi vse vtratilo yaskravi farbi kolori zapahi vidchuttya sebe okremo vid svogo tila poza tilom abo nezdatnist keruvannya okremimi chastinami tila ruk nig golovi vazhkist sprijnyattya navkolishnoyi realnosti Inodi hvorij mozhe vidchuvati nibi vin bachit sebe z boku abo nibi vin mertvij Takozh nayavna vtrata emocij Nepostijni vidchuttya legkoyi depersonalizaciyi ta abo derealizaciyi sho ne zavazhayut abo chastkovo pereshkodzhayut lyudini normalno zhiti pracyuvati abo vchitisya ta perebuvati v suspilstvi i na yaki sama lyudina zazvichaj ne skarzhitsya a inodi navit i ne usvidomlyuye sho takij stan ye vvazhayetsya chastkovo normoyu ta ne ye pidstavoyu dlya vstanovlennya diagnozu sindromu depersonalizaciyi derealizaciyi Vodnochas silni bolisni bezupinni abo chasto povtoryuvani vidchuttya depersonalizaciyi ta abo derealizaciyi bezumovno ye patologichnimi j vimagayut z yasuvannya vsih obstavin ocinki zagalnogo stanu zdorov ya lyudini analiziv na narkotichni rechovini tosho Koli disociativni vidchuttya ye postijnimi abo chasto povtoryuvanimi vazhkimi j bolisnimi dlya lyudini ta duzhe zavazhayut yij vikonuvati profesijni obov yazki abo perebuvati v suspilstvi slid zvernutisya za dopomogoyu do blizkih lyudej yakim mozhna doviryati Diagnostichni kriteriyiMKH 10 Dlya vstanovlennya diagnozu sindromu depersonalizaciyi derealizaciyi F48 1 potribni taki oznaki A Bud yake z nastupnih dvoh Depersonalizaciya Paciyent skarzhitsya sho viddalivsya abo znahoditsya naspravdi ne tut Napriklad hvori mozhut skarzhitisya sho yihni pochuttya abo vidchuttya vnutrishnogo zhittya vidokremleni chuzhi yim ne yihni vlasni abo vtracheni abo vidchuttya sho yihni emociyi abo ruhi nalezhat komus she abo voni vidchuvayut sebe ne u svoyemu tili Derealizaciya Hvorij skarzhitsya na vidchuttya nerealnosti Napriklad mozhut buti skargi sho otochennya abo pevni ob yekti viglyadayut neznajomimi zminenimi ploskimi bezbarvnimi mlyavimi necikavimi abo shozhi na scenu de kozhen graye Zberezhennya rozuminnya paciyentom togo sho ci zmini vseredini nogo samogo a ne nav yazani zzovni inshimi lyudmi abo silami Originalnij tekst angl A Either 1 or 2 1 Depersonalization The patient complains of a feeling of being distant not really here for example he may complain that his emotions or feelings or experience of his inner self are detached strange not his own or unpleasantly lost or that his emotions or movements feel as if they belong to someone else or that he feels as if acting in a play 2 Derealization The patient complains of a feeling of unreality for example he may complain that the surroundings or specific objects look strange distorted flat colourless lifeless dreary uninteresting or like a stage upon which everyone is acting B Retention of insight in that the patient realizes that the change is within himself and is not imposed from outside by other persons or forces Mizhnarodna klasifikaciya hvorob Desyatogo pereglyadu MKH 10 Diferencialnij diagnoz Potribno vidriznyati vid rozladiv za yakih vidchuvayetsya zmina osobistosti napriklad vid shizofreniyi z vidchuttyam vpliviv i marennyam metamorfozi a takozh vid rannoyi demenciyi ta disociativnih rozladiv Sindrom mozhe buti prisutnim pri skronevij epilepsiyi v deyakih postiktalnih stanah abo peredtiktalnij auri Pid chas sposterezhennya sindromu depersonalizaciyi derealizaciyi za shizofreniyi obsesivno kompulsivnogo rozladu fobichnih abo depresivnih rozladiv osnovnimi slid vvazhati ostanni DSM 5 Dlya vstanovlennya diagnozu rozlad depersonalizaciyi derealizaciyi angl depersonalization derealization disorder za ostannim vidannyam amerikanskogo diagnostichnogo i statistichnogo posibnika z psihichnih rozladiv DSM 5 neobhidna nayavnist postijnoyi abo povtoryuvanoyi depersonalizaciyi derealizaciyi abo togo oboh odrazu Simptomi povinni viklikati klinichno vagomij distres abo pogirshennya vikonannya profesijnih obov yazkiv abo v inshih vazhlivih galuzyah diyalnosti vazhkist perebuvannya v suspilstvi Krim togo dlya postanovki diagnozu depersonalizaciyi derealizaciyi simptomi ne povinni buti viklikani inshim psihichnim rozladom yak ot shizofreniyeyu velikim depresivnim rozladom panichnim rozladom posttravmatichnij stresovij rozlad gostrim stresovim rozladom abo inshim disociativnim rozladom U DSM 5 rozlad depersonalizaciyi derealizaciyi vidneseno do rozdilu disociativni rozladi PrichiniNajchastishe sindrom depersonalizaciyi derealizaciyi vinikaye cherez silni stresi serjozni psihotravmuvalni vplivi napriklad zgvaltuvannya seksualne rozbeshennya v ditinstvi poboyi lajka prinizhennya ta tyazhke ditinstvo avariya katastrofi smert abo tyazhka hvoroba v rodichiv abo v samoyi lyudini pozbavlennya voli katuvannya Vzhivannya narkotikiv ta inshih psihoaktivnih rechovin mozhe buti jogo prichinoyu rozladu abo pidsilyuvati jogo Nevidomo chi genetichni osoblivosti vplivayut na rozvitok zahvoryuvannya Sindrom depersonalizaciyi derealizaciyi mozhe vinikati yak zahisnij mehanizm psihiki oskilki osnovni simptomi rozladu mozhut zahishati psihiku paciyenta vid nadmirnih perezhivan i psihotravmuvalnih spogadiv vid silnogo psihoemocijnogo stresu nadmirnoyi trivogi abo silnoyi tugi EpidemiologiyaPoshirenist Za danimi epidemiologichnih doslidzhen poshirenist sindromu depersonalizaciyi derealizaciyi skladaye 1 2 Spivvidnoshennya z inshimi psihichnimi zahvoryuvannyami Depersonalizaciya j derealizaciya mozhut zustrichatisya za bagatoh psihichnih zahvoryuvan trivozhnogo rozladu panichnogo rozladu velikogo depresivnogo rozladu abo bipolyarnogo afektivnogo rozladu Voni takozh mozhut spivisnuvati z shizofreniyeyu shizotipovim rozladom abo shizoafektivnim porushennyam Diagnostichni posibniki nakazuyut ne staviti diagnoz depersonalizacijnogo rozladu DSM IV TR abo rozladu depersonalizaciyi derealizaciyi DSM 5 yaksho depersonalizaciya ta derealizaciya zustrichayutsya v skladi inshogo psihichnogo rozladu shizofreniyi panichnogo rozladu gostrogo stresovogo rozladu tosho Diagnoz sindromu depersonalizaciyi derealizaciyi potribno vstanovlyuvati lishe todi koli depersonalizaciya j derealizaciya providni stijki ta majzhe yedini oznaki psihichnogo rozladu sho zustrichayetsya dosit ridko Popri te sho sindrom depersonalizaciyi derealizaciyi suprovodzhuyetsya znachnim spotvorennyam abo zminoyu sprijnyattya realnosti vin ne nalezhit do psihotichnih rozladiv i ne pov yazanij iz psihozom Hvori cim sindromom mozhut vidriznyati vlasni nepravilni vnutrishni vidchuttya ta ob yektivnu realnist navkolishnogo svitu zberigayut kritichne sprijnyattya sebe j vlasnih vidchuttiv i perezhivan usvidomlennya hvorobi Hvori mozhut takozh vidriznyati realnist vid uyavi mrij i fantazij yak pid chas povtoryuvanoyi depersonalizaciyi tak i pri postijnij depersonalizaciyi i na vidminu vid hvorih iz psihozami ne ye nebezpechnimi dlya suspilstva oskilki ne vtrachayut zv yazkiv iz realnistyu a simptomatika zahvoryuvannya vidriznyayetsya vidnosnoyu stabilnistyu ta zazvichaj ne shilna do progresuvannya j posilennya Oznaki danogo sindromu mozhut zustrichatisya j u psihichno zdorovih lyudej za sensornoyi deprivaciyi vtomi galyucinogennoyi intoksikaciyi abo pid chas zasipannya abo probudzhennya tak zvanij gipnagogichnij gipnapompichnij fenomen LikuvannyaCej sindrom dosit vazhko piddayetsya likuvannyu Ye deyaki dokazi togo sho pozitivnij vpliv nadayut antidepresanti selektivni ingibitori zvorotnogo zahoplennya serotoninu SIZZS Podalshi doslidzhennya doveli efektivnist poyednannya lamotriginu j SIZZS Yaksho perevazhaye trivoga v simptomatici to vikoristovuyutsya anksiolitiki Yaksho sposterigayetsya ochevidnij vnutrishnij konflikt to zastosovuyetsya rozkrivalna psihodinamichna terapiya yaka mozhe provoditisya protyagom dekilkoh rokiv Takozh bulo viyavleno sho za depersonalizaciyi vinikaye rozlad opioyidnoyi sistemi mozku viyavili efektivnist likuvannya antagonistami opiatnih receptoriv yak ot naltreksonom ru viyaviv efektivnist antagonista opioyidnih receptoriv naloksonu PrimitkiVsemirnaya organizaciya zdravoohraneniya Klass V Psihicheskie rasstrojstva i rasstrojstva povedeniya F00 F99 Chast 1 Mezhdunarodnaya klassifikaciya boleznej 10 j peresmotr Rostov na Donu Feniks 1999 ISBN 5 86727 005 8 Simeon D amp Abugel J 2006 Feeling Unreal Depersonalization Disorder and the Loss of the Self New York NY Oxford University Press p 3 city pros com Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 Vsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya F48 1 Depersonalization derealization syndrome The ICD 10 Classification of Mental and Behavioural Disorders Diagnostic criteria for research Zheneva Amerikanska psihiatrichna asociaciya Diagnostic and statistical manual of mental disorders DSM 5 Arlington VA American Psychiatric Publishing 2013 S 302 ISBN 978 0 89042 554 1 ISBN 978 0 89042 555 8 Michal M Beutel M E Grobe T G How often is the Depersonalization Derealization Disorder ICD 10 F48 1 diagnosed in the outpatient health care service Z Psychosom Med Psychother journal 2010 Vol 56 no 1 10 July P 74 83 DOI 10 13109 zptm 2010 56 1 74 PMID 20229493 Amerikanska psihiatrichna asociaciya Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders Fourth Edition Text Revision DSM IV TR Washington DC American Psychiatric Publishing S 530 ISBN 978 0 89042 025 6 Simeon and Abugel p 32 amp 133 F48 1 Sindrom depersonalizacii derealizacii Psihiatriya pod red N G Neznanova Yu A Aleksandrovskogo L M Bardenshtejna V D Vida V N Krasnova Yu V Popova M GEOTAR Media 2009 S 255 257 Seriya Klinicheskie rekomendacii ISBN 978 5 9704 1297 8 Medford N Understanding and treating depersonalisation disorder angl Advances in Psychiatric Treatment journal 2005 Vol 11 2 S 92 100 DOI 10 1192 apt 11 2 92 angl Sierra M Baker D Medford N Lawrence E Patel M Phillips M L et al Lamotrigine as an add on treatment for depersonalization disorder a retrospective study of 32 cases angl en journal 2006 Vol 29 5 S 253 258 DOI 10 1097 01 WNF 0000228368 17970 DA PMID 16960469 angl Bohus M J Landwehrmeyer G B Stiglmayr C E Limberger M F Bohme R Schmahl C G Naltrexone in the treatment of dissociative symptoms in patients with borderline personality disorder an open label trial 13 sichnya 2018 angl en journal 1999 Vol 60 9 S 598 603 ISSN 0160 6689 PMID 10520978 angl Simeon D Knutelska M An open trial of naltrexone in the treatment of depersonalization disorder angl en journal 2005 Vol 25 3 S 267 270 ISSN 0271 0749 PMID 15876908 angl Yuri L Nuller Marina G Morozova Olga N Kushnir Nikita Hamper Effect of naloxone therapy on depersonalization a pilot study Journal of Psychopharmacology 2016 T 15 vip 2 S 93 95 DOI 10 1177 026988110101500205 angl PismenstvoNuller Yurij Lvovich Depressiya i depersonalizaciya L Medicina 1981 207 s Simeon Daphne Feeling Unreal Depersonalization Disorder and the Loss of the Self angl Daphne Simeon Jeffrey Abugel USA Oxford University Press 2008 1 X 242 p ISBN 978 0 195 17022 1 Donnelly K Overcoming Depersonalization Disorder A Mindfulness and Acceptance Guide to Conquering Feelings of Numbness and Unreality angl Katharine Donnelly MA Fugen Neziroglu PhD New Harbinger Publications 2010 4 XII 180 1 p ISBN 978 1 572 24706 2 PosilannyaDepersonalization Research Abstracts 27 veresnya 2011 u Wayback Machine Spisok naukovih statej prisvyachenih comu rozladu