Юркі вка село в Україні у Звенигородському районі Черкаської області центр сільської ради село ЮрківкаКраїна УкраїнаОбла

Юркі́вка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради.

село Юрківка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський
Рада	Юрківська сільська рада
Облікова картка	Юрківка
Основні дані
Засноване	початок 18 століття
Населення	3023
Територія	40,20 км²
Площа	6,641 км²
Густота населення	455,2 осіб/км²
Поштовий індекс	20245
Телефонний код	+380 4740
Географічні дані
Географічні координати	49°00′12″ пн. ш. 31°04′48″ сх. д. / 49.00333° пн. ш. 31.08000° сх. д. / 49.00333; 31.08000Координати: 49°00′12″ пн. ш. 31°04′48″ сх. д. / 49.00333° пн. ш. 31.08000° сх. д. / 49.00333; 31.08000
Середня висота над рівнем моря	131 м
Водойми	р. Шполка
Відстань до обласного центру	86,9 (фізична)км 120 (автошляхами) км
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Багачеве
Відстань до залізничної станції	2 км


Місцева влада
Адреса ради	с. Юрківка
Сільський голова	Цегельна Валентина Григорівна
Карта
Юрківка
Юрківка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Юрківка.

Особливості розташування

Розташоване вздовж річки Шполки, що впадає в Гнилий Тікич. Від районного центру — міста Звенигородки село віддалене на 12 км. Але на місцевості воно насправді злилося з містом Ватутіним (яке не підпорядковане району).

За 2 км розташована повноцінна залізнична станція Багачеве, але в самому селі є , де спиняється тільки «дизель» сполученням Умань-Черкаси.

На околиці села виявлено залишки поселення трипільської культури.

Історія

Назва походить від імені козака Юрка, який збудував хутір у східній частині села. Інша версія: коли монголо-татари, захопивши село, в північно-західній околиці збудували укріплення-юрок.

За архівними даними, слобода виникла близько 1762 року і належала пану Францішеку Подажевському на основі права від Якуба Корицінського. За даними архіву південно-західної Росії, в Юрківці було 746 дворів і 3932 мешканці.

Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Богачівської волості Звенигородського повіту Київської губернії мешкало 2023 особи, налічувалось 425 дворових господарств, існували православна церква, школа, 3 постоялий будинки, 10 вітряних млинів і 3 маслобійних заводи.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3591 особи (1747 чоловічої статі та 1844 — жіночої), з яких 3541 — православної віри.

У 1918 році в селі було сформовано загін, який брав участь у Звенигородсько-Таращанському повстанні. Радянська окупація в селі почалась у 1918 році. Першим головою сільської ради окупанти призначили А. В. Лавриченка. В 1921 році утворено комнезам, на чолі з Д. Я. Бабченком. У 1929 році, під час примусової колективізації, на території села створено шість ТСОЗів, у 1930 році — три колгоспи.

Від голодомору 1932—1933 років в селі померло 88 осіб.

На фронтах Другої світової війни воювали 445 мешканців села, 170 з них загинули, 60 нагороджені орденами і медалями. При в'їзді в село встановлено обеліск з меморіальною дошкою молодшому сержанту Герою Радянського Союзу Максиму Коняшкіну, що загинув при відвоюванні Юрківки. За героїзм, проявлений при форсуванні Одеру, мешканцю села М. С. Лєбєдєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У 1955 році в центрі села збудовано пам'ятник воїнам радянської окупаційної армії.

У 1950 році три колгоспи об'єднали в єдиний — імені Ватутіна. Його керівником довгий час був кавалер Ордена Леніна А. У. Половинко. За господарством було закріплено 2,6 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,4 тисячі га орної землі. Виробничий напрямок господарства був — рільництво і тваринництво. Також колгосп мав млин, крупорушку, олійницю, пилораму. Це багатогалузеве господарство мало більш як мільйонні грошові прибутки. У селі було побудовано понад 1000 індивідуальних будинків, школу, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотеку, клуб, пологовий будинок, дитсадок, 4 магазини та інше.

Станом на 1972 рік в селі працювали середня і початкова школи, клуб, три бібліотеки з фондом 12 тисяч книг, два фельдшерсько-акушерські пункти, пологовий будинок.

Населення

Населення 3023 чоловік (2001) (3,4 тисячі у 1984 р., 4 тисячі у 1972 р.), дворів — 1436.

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	2 948	97,52 %
Російська	69	2,28 %
Інше	6	0,20 %
Разом	3 023	100,00 %

Відомі люди

В селі народилися:

Горянський Євген Костянтинович (1867—1951) — український та російський співак (ліричний тенор).
Герой Радянського Союзу М. С. Лебедєв.
Женжеруха Володимир Михайлович (1972—2014) — прапорщик, інструктор з водіння взводу забезпечення навчального процесу військової частини А1414 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Загинув біля смт Георгіївка під Луганськом.
Степовик Олександр Васильович (1972—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Працювали:

Артамонова Віра Климівна (1925—2016) — лікар, завідувала дільничою лікарнею; письменниця.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Джерела

Юрківка у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Означення у Вікісловнику^?
	Теми у Вікіджерелах^?

Посилання

Сайт Верховної Ради
maps.vlasenko.net(рос.)
Український видавничий портал "Хто є хто"^{[недоступне посилання]}
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
https://archive.org/details/nasmesta/page/n101/mode/2up
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

Бурій, В. Ватутінська ОТГ: Юрківка / Валерій Бурій // Місто робітниче: громадсько-політична газета Ватутінської громади. - 2021. - 29 січня. - С. 2.: фото. - (Вивчаємо громаду).
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Мірошниченко К. Юрківка //Шевченків край. — 1995. — 11, 14, 21 жовт., 1, 11, 23 листоп., 2, 9, 13 груд.

[1] Сайт Верховної Ради

[2] s.vlasenko.net(рос.)

[3] Український видавничий портал "Хто є хто"^{[недоступне посилання]}

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[5] ttps://archive.org/details/nasmesta/page/n101/mode/2up

[ukr-socialdata-mova-2001-6] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних