Олександр Григорович Барвінський гербу Ястшембець (6 червня або 8 червня1847, с. Шляхтинці, нині Тернопільський район — 25 грудня 1926, Львів) — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.
Олександр Григорович Барвінський | |
---|---|
Олександр Барвінський, 1904 рік. Зібрання Львівського історичного музею | |
Міністр освіти й віровизнання ЗУНР | |
9 листопада 1918 — 4 січня 1919 | |
Попередник | посада запроваджена |
Посол до Австрійського парламенту | |
1891 — 1907 | |
Посол до Галицького сейму | |
1861 — 1867 | |
Попередник | Іван Сірко |
Наступник | Еффинович Теодозій |
| |
Народився | 8 червня 1847 с. Шляхтинці, нині Тернопільський район |
Помер | 25 грудня 1926 (79 років) Львів |
Похований | Личаківський цвинтар[1] |
Виборчий округ | Броди |
Відомий як | педагог, політик, журналіст, історик |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина → ЗУНР |
Національність | українець |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Політична партія | Християнсько-суспільний рух |
Батько | Барвінський Григорій Григорович |
У шлюбі з | Барвінська Євгенія Максимівна |
Діти | Барвінський Богдан Олександрович, Барвінський Василь Олександрович, Бачинська Ольга Олександрівна і Барвінський Олександр Олександрович |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
У 1891–1907 роках — посол до австрійського парламенту (Райхсрату). Заснував Християнсько-суспільну партію. У 1918 році був державним секретарем освіти й віровизнання в першому Державному секретаріаті (уряді) ЗУНР. Син Григорія Барвінського, брат Володимира, Івана, Іполита й Осипа, чоловік Євгенії, батько Богдана, Василя та Олександра Барвінських, Ольги Бачинської. Хрещений батько Ганни Крушельницької, оперної і концертної співачки, сестри Соломії Крушельницької.
Життєпис
Олександр Барвінський народився в селі Шляхтинцях (Тернопільський округ,Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Тернопільський район, Тернопільська область, Україна) в родині священика УГКЦ о. Григорія Барвінського. Шляхетський рід Барвінських гербу Ястшембець, до якого належав батько Олександра, Григорій, згадується на Червоній Русі з початку XVI століття. Олександр вирізнявся своєю освіченістю й начитаністю, виховувався у сім’ї, де змалечку прищеплювали любов до усього українського.
У 1857–1865 роках навчався у Першій Тернопільській класичній гімназії з німецькою мовою навчання. У 1865 році вступив до Львівського університету на філософський факультет, де навчався до 1869-го. Вивчав історію та українську мову та літературу. Добре знав німецьку та декілька слов'янських мов. У студентські роки очолював львівський осередок «Громади», співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Був знайомий з Миколою Лисенком (саме завдяки Барвінському Лисенко написав свій «Заповіт», що стало початком його грандіозної музичної «шевченкіани»).
З 1868 року Барвінський мав педагогічну діяльність: викладав у гімназіях Бережан (суплент, за даними Б. Мельничука, В. Ханаса, з 1869-го), Тернополя. Також від 1871 року — старший учитель Тернопільської чоловічої учительської семінарії. З 1888 року — професор державної учительської семінарії у Львові (відтоді замешкав у Львові). 1878 року склав докторат у Віденському університеті. В 1889—1918 роках — член Крайової шкільної ради, в 1891—1896 роках голова Українського Педагогічного Товариства, заступник голови товариства «Просвіта» (1889—1895).
Ще перебуваючи у Бережанах, концентрується на створенні українських підручників і видає «Виїмки з українсько-руської літератури», працює над впровадженням фонетичного правопису, у 1886 році розпочав видавати «Руську історичну бібліотеку» (вийшло 24 томи). Поряд з Олександром Кониським і Володимиром Антоновичем став одним з ініціаторів реорганізації Літературного Товариства ім. Т. Шевченка в Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, в 1892—1897 роках — очолював товариство.
Барвінський брав активну участь у громадсько-політичному житті Галичини. Намагався досягнути порозуміння з австрійським урядом і польськими політичними колами, впроваджуючи в життя політику так званої «нової ери», яка, однак, зазнала невдачі (див. також Народовці). Зокрема, 24 листопада 1890 року разом з Омеляном Огоновським, Костем Левицьким, Костем Телішевським, Корнилом Мандичевським, митрополитом Сильвестром Сембратовичем брав участь у прес-конференції Казімєжа Бадені, на якій було підбито підсумки попередніх переговорів.
Депутат і маршалок Тернопільської повітової ради (1885-88 роки). У 1891—1907 роках входив до складу австрійського парламенту (з 1917 року — довічний член Ради Панів), в 1894−1904 роках — посол Галицького сейму:
- 6-го скликання: обраний від округу Броди (IV курія, входив до «Руського клубу», обраний після смерті попередника — москвофіла о. Івана Сірка)
- 7-го скликання: обраний від округу Броди, IV курія, входив до «Клубу руських послів соймових», обраний заступником голови «Клубу руських послів соймових»
- 8-го скликання: обраний від округу Броди, IV курія, входив до «Руського соймового клубу». Склав мандат 29 жовтня 1903 року; на перевиборах без підтримки крайової адміністрації, УНДП (на цьому наполіг родич — Евген Олесницький) програв вибори кандидату-москвофілу о. Еффиновичу Теодозію (здобув 43 голоси із 208).
1894 року створив у Львівському університеті кафедру української історії та запросив викладачем Михайла Грушевського. 1896 року став засновником , який 1911 року перетворився на Християнсько-Суспільну Партію.
1906 року став урядовим радником, у 1910 році — радником двору.
У 1918–1919 роках — делегат Української Національної Ради ЗУНР, очолював Державний Секретаріат освіти і віросповідань Західно-Української Народної Республіки в уряді Костя Левицького (з 9 листопада 1918 до 4 січня 1919 року). Після окупації польськими військами Галичини відійшов від політичної діяльності. Помер 25 грудня 1926 року у Львові.
Похований в одному гробівці з дружиною на Личаківському цвинтарі, на полі № 3.
У Барвінського в Тернополі й Шляхтинцях гостював письменник Пантелеймон Куліш (1869, 1872, 1879).
Праці
О. Барвінський — автор і упорядник хрестоматій (читанок) з української літератури для гімназій та вчительських семінарій:
- «Вибір з українсько-руської літератури» (1901);
- «Вибір з української літератури»;
- «Історія української літератури» (1920), та інші.
Запровадив фонетичний правопис і термін «українсько-руський» у шкільних підручниках та пресі. Написав низку статей з проблем шкільної освіти, української історії, мовознавства, політичного життя.
Основні праці:
- Ілюстрована історія Руси: У 5 част. — Т., 1880—1884;
- Ілюстрована історія Руси від найдавніших до нинішніх часів. — 1890;
- Історія України-Руси. — 1904;
- Історія України-Руси [ 15 квітня 2020 у Wayback Machine.]. — Вінніпег: накладом «Української книгарні», 1920;
- Історія української літератури. Том 1; Том 2. — 1920, 1921;
- Коротка історія українського народу. — Українська дешева бібліотека, 1926, перевид. в Тернополі 1991;
- Спомини з мого життя. Ч. 1—2. — 1912, 1913 (всі — Л.).
- / Упор. А. Шацька, О. Федорук ред. Л. Винар, І. Гирич — К.: Смолоскип, 2004
- Барвінський О. Г. Історичний огляд засновин Народного Дому у Львові: (на основі джерел написав Ол. Барвінський). — У Львові: З печатні В. А. Шийковського, 1908. — 66, 1 с., включ. обкл. [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Барвінський О. Спомини з мого життя: в 2 ч. Ч. 1-2 / Олександер Барвінський. — Львів: Накладом Я. Оренштайна в Коломиї, 1912. — 766 с. — (Загальна бібліотека). [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Олександр Барвінський також публікувався під псевдонімами - Австрієць, А. Подолянин.
Нагороди
Кавалер орденів Залізної корони ІІІ класу та Ювілейної медалі 50 - річчя правління Франца Йосифа для цивільних осіб і державних службовців.
Вшанування
Іменем Олександра Барвінського названо:
- Чортківське педагогічне училище.
- вулицю ім. Родини Барвінських в м. Тернополі.
1997 в селі Шляхтинці на будинку школи встановлено пам'ятну таблицю на честь Барвінського, у приміщенні школи відкрито кімнату-музей родини Барвінських.
8 червня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалася пам'ятна дата — 170 років з дня народження Олександра Барвінського (1847—1926), громадського діяча, педагога, історика.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 139. —
- Аркуша Олена Барвінський Олександр… [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — С. .
- Аркуша О. Барвінський Олександр Григорович [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 189. — .
- Аркуша О.Г. Барвінський Олександр Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .
- Український інститут національної пам'яті. Історичний календар. Червень 8 1847 – народився Олександр Барвінський, громадський діяч. Процитовано 17 січня 2023.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
- Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów: Madfes i Bodek, 1869. — S. 87—89. (пол.)
- Історія шляхетської родини Барвінських Тернопіль (укр.). 19 серпня 2022. Процитовано 22 серпня 2022.
- Мельничук Б., Ханас В. Барвінський Олександр Григорович… — С. 84.
- Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки. Книга перша [ 3 березня 2012 у Wayback Machine.] / Під ред. Емми Бабчук. — К. : Простір, 2006.
- заступник вчителя
- Нахлік Є. за участі Кравець О. Барвінський (Барвіньскій, Барвінський) Олександер (Александер, Олександр) Григорович… — С. 92.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 117.
- Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 118.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 111—118.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 141. — .
- О.В. Даниленко; Л.В. Іваницька; Н.В. Терес (2007). Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. Київ: Книги - ХХ. с. 27. ISBN .
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
Джерела
- Аркуша О. Барвінський Олександр Григорович [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 189. — .
- Аркуша О. Олександр Барвінський (до 150-річчя від дня народження). — Львів, 1997.
- Аркуша О. Олександр Барвінський // Західно-Українська Народна Республіка. 1918—1923. Уряди. Постаті [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр. — Львів, 2009. — С. 48—66.
- Качкан В. Українське народознавство в іменах. — Ч. 2. — К., 1997. — С. 45—54.
- Ліберний О. Олександр з сузір'я Барвінських… // Свобода. — 1997. — 24 черв.
- Меленчук О. Тарас Шевченко в мемуарній та публіцистичній спадщині О. Барвінського // Науковий вісник Ужгородського університету: збірник наукових праць / відп. за вип. Барчан В. В. — Ужгород, 2014. — Серія: Філологія. Соціальні комунікації. — Вип. 1 (31). — С. 152—157.
- Мельничук Б., Ханас В. Барвінський Олександр Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 83—84. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Нахлік Є. за участі Кравець О. Барвінський (Барвіньскій, Барвінський) Олександер (Александер, Олександр) Григорович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 92—116. — .
- Олександр Барвінський: матеріали конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження Олександра Барвінського, Львів, 14 травня 1997 р. / ред. кол. М. Гнатюк… та ін.; Наукове товариство імені Шевченка, Історично-філософська секція. — Львів: [б.в.], 2001. — 205 с.
- Павлишин С. Олександр Барвінський. — Львів: Академічний Експрес, 1997. — 151 с.
- Середяк А. Нариси історії «Просвіти». — Львів, 1993. — С. 120–121.
- Чорновол І. Політичний реалізм О. Барвінського // Сучасність. — 1998. — № 1. — С. 99—105.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 117—119. — (Львівська сотня). — .
- Barwiński B. Barwiński Aleksander (1847—1926) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 338—339. (пол.)
Посилання
- Олександр Барвінський // Свобода: Український дневник. Урядовий орган Запоморової організації УНС в Злучених Державах Америки (Джерзи Ситі, держава Н. Дж.), второк, 18. січня, 1927. — С. 2.
- Олександр Барвінський — український політик та громадський діяч // Агентство Стратегічних Досліджень [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.].
- Шендеровський В. Він належав до славетного роду — Олександр Барвінський [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Barvinskij Oleksandr Grigorovich Barvinskij gerbu Yastshembec 6 chervnya abo 8 chervnya1847 s Shlyahtinci nini Ternopilskij rajon 25 grudnya 1926 Lviv ukrayinskij gromadsko politichnij diyach Galichini istorik pedagog Oleksandr Grigorovich BarvinskijOleksandr Grigorovich BarvinskijOleksandr Barvinskij 1904 rik Zibrannya Lvivskogo istorichnogo muzeyuMinistr osviti j viroviznannya ZUNR9 listopada 1918 4 sichnya 1919Poperednik posada zaprovadzhenaPosol do Avstrijskogo parlamentu1891 1907Posol do Galickogo sejmu1861 1867Poperednik Ivan SirkoNastupnik Effinovich TeodozijNarodivsya 8 chervnya 1847 1847 06 08 s Shlyahtinci nini Ternopilskij rajonPomer 25 grudnya 1926 1926 12 25 79 rokiv LvivPohovanij Lichakivskij cvintar 1 Viborchij okrug BrodiVidomij yak pedagog politik zhurnalist istorikGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina ZUNRNacionalnist ukrayinecAlma mater LNU im I FrankaPolitichna partiya Hristiyansko suspilnij ruhBatko Barvinskij Grigorij GrigorovichU shlyubi z Barvinska Yevgeniya MaksimivnaDiti Barvinskij Bogdan Oleksandrovich Barvinskij Vasil Oleksandrovich Bachinska Olga Oleksandrivna i Barvinskij Oleksandr OleksandrovichNagorodi Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenyaYuvilejna medal 50 richchya pravlinnya Franca Josifa dlya civilnih osib i derzhavnih sluzhbovciv Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi U 1891 1907 rokah posol do avstrijskogo parlamentu Rajhsratu Zasnuvav Hristiyansko suspilnu partiyu U 1918 roci buv derzhavnim sekretarem osviti j viroviznannya v pershomu Derzhavnomu sekretariati uryadi ZUNR Sin Grigoriya Barvinskogo brat Volodimira Ivana Ipolita j Osipa cholovik Yevgeniyi batko Bogdana Vasilya ta Oleksandra Barvinskih Olgi Bachinskoyi Hreshenij batko Ganni Krushelnickoyi opernoyi i koncertnoyi spivachki sestri Solomiyi Krushelnickoyi ZhittyepisOleksandr Barvinskij narodivsya v seli Shlyahtincyah Ternopilskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya nini Ternopilskij rajon Ternopilska oblast Ukrayina v rodini svyashenika UGKC o Grigoriya Barvinskogo Shlyahetskij rid Barvinskih gerbu Yastshembec do yakogo nalezhav batko Oleksandra Grigorij zgaduyetsya na Chervonij Rusi z pochatku XVI stolittya Oleksandr viriznyavsya svoyeyu osvichenistyu j nachitanistyu vihovuvavsya u sim yi de zmalechku prisheplyuvali lyubov do usogo ukrayinskogo U 1857 1865 rokah navchavsya u Pershij Ternopilskij klasichnij gimnaziyi z nimeckoyu movoyu navchannya U 1865 roci vstupiv do Lvivskogo universitetu na filosofskij fakultet de navchavsya do 1869 go Vivchav istoriyu ta ukrayinsku movu ta literaturu Dobre znav nimecku ta dekilka slov yanskih mov U studentski roki ocholyuvav lvivskij oseredok Gromadi spivpracyuvav z ukrayinskimi periodichnimi vidannyami Pravda Meta Rus Rusalka Buv znajomij z Mikoloyu Lisenkom same zavdyaki Barvinskomu Lisenko napisav svij Zapovit sho stalo pochatkom jogo grandioznoyi muzichnoyi shevchenkiani Z 1868 roku Barvinskij mav pedagogichnu diyalnist vikladav u gimnaziyah Berezhan suplent za danimi B Melnichuka V Hanasa z 1869 go Ternopolya Takozh vid 1871 roku starshij uchitel Ternopilskoyi cholovichoyi uchitelskoyi seminariyi Z 1888 roku profesor derzhavnoyi uchitelskoyi seminariyi u Lvovi vidtodi zameshkav u Lvovi 1878 roku sklav doktorat u Videnskomu universiteti V 1889 1918 rokah chlen Krajovoyi shkilnoyi radi v 1891 1896 rokah golova Ukrayinskogo Pedagogichnogo Tovaristva zastupnik golovi tovaristva Prosvita 1889 1895 She perebuvayuchi u Berezhanah koncentruyetsya na stvorenni ukrayinskih pidruchnikiv i vidaye Viyimki z ukrayinsko ruskoyi literaturi pracyuye nad vprovadzhennyam fonetichnogo pravopisu u 1886 roci rozpochav vidavati Rusku istorichnu biblioteku vijshlo 24 tomi Poryad z Oleksandrom Koniskim i Volodimirom Antonovichem stav odnim z iniciatoriv reorganizaciyi Literaturnogo Tovaristva im T Shevchenka v Naukove Tovaristvo im T Shevchenka v 1892 1897 rokah ocholyuvav tovaristvo Barvinskij brav aktivnu uchast u gromadsko politichnomu zhitti Galichini Namagavsya dosyagnuti porozuminnya z avstrijskim uryadom i polskimi politichnimi kolami vprovadzhuyuchi v zhittya politiku tak zvanoyi novoyi eri yaka odnak zaznala nevdachi div takozh Narodovci Zokrema 24 listopada 1890 roku razom z Omelyanom Ogonovskim Kostem Levickim Kostem Telishevskim Kornilom Mandichevskim mitropolitom Silvestrom Sembratovichem brav uchast u pres konferenciyi Kazimyezha Badeni na yakij bulo pidbito pidsumki poperednih peregovoriv Deputat i marshalok Ternopilskoyi povitovoyi radi 1885 88 roki U 1891 1907 rokah vhodiv do skladu avstrijskogo parlamentu z 1917 roku dovichnij chlen Radi Paniv v 1894 1904 rokah posol Galickogo sejmu 6 go sklikannya obranij vid okrugu Brodi IV kuriya vhodiv do Ruskogo klubu obranij pislya smerti poperednika moskvofila o Ivana Sirka 7 go sklikannya obranij vid okrugu Brodi IV kuriya vhodiv do Klubu ruskih posliv sojmovih obranij zastupnikom golovi Klubu ruskih posliv sojmovih 8 go sklikannya obranij vid okrugu Brodi IV kuriya vhodiv do Ruskogo sojmovogo klubu Sklav mandat 29 zhovtnya 1903 roku na pereviborah bez pidtrimki krajovoyi administraciyi UNDP na comu napolig rodich Evgen Olesnickij prograv vibori kandidatu moskvofilu o Effinovichu Teodoziyu zdobuv 43 golosi iz 208 1894 roku stvoriv u Lvivskomu universiteti kafedru ukrayinskoyi istoriyi ta zaprosiv vikladachem Mihajla Grushevskogo 1896 roku stav zasnovnikom yakij 1911 roku peretvorivsya na Hristiyansko Suspilnu Partiyu 1906 roku stav uryadovim radnikom u 1910 roci radnikom dvoru U 1918 1919 rokah delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR ocholyuvav Derzhavnij Sekretariat osviti i virospovidan Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v uryadi Kostya Levickogo z 9 listopada 1918 do 4 sichnya 1919 roku Pislya okupaciyi polskimi vijskami Galichini vidijshov vid politichnoyi diyalnosti Pomer 25 grudnya 1926 roku u Lvovi Pohovanij v odnomu grobivci z druzhinoyu na Lichakivskomu cvintari na poli 3 U Barvinskogo v Ternopoli j Shlyahtincyah gostyuvav pismennik Pantelejmon Kulish 1869 1872 1879 PraciO Barvinskij avtor i uporyadnik hrestomatij chitanok z ukrayinskoyi literaturi dlya gimnazij ta vchitelskih seminarij Vibir z ukrayinsko ruskoyi literaturi 1901 Vibir z ukrayinskoyi literaturi Istoriya ukrayinskoyi literaturi 1920 ta inshi Zaprovadiv fonetichnij pravopis i termin ukrayinsko ruskij u shkilnih pidruchnikah ta presi Napisav nizku statej z problem shkilnoyi osviti ukrayinskoyi istoriyi movoznavstva politichnogo zhittya Osnovni praci Ilyustrovana istoriya Rusi U 5 chast T 1880 1884 Ilyustrovana istoriya Rusi vid najdavnishih do ninishnih chasiv 1890 Istoriya Ukrayini Rusi 1904 Istoriya Ukrayini Rusi 15 kvitnya 2020 u Wayback Machine Vinnipeg nakladom Ukrayinskoyi knigarni 1920 Istoriya ukrayinskoyi literaturi Tom 1 Tom 2 1920 1921 Korotka istoriya ukrayinskogo narodu Ukrayinska desheva biblioteka 1926 perevid v Ternopoli 1991 Spomini z mogo zhittya Ch 1 2 1912 1913 vsi L Upor A Shacka O Fedoruk red L Vinar I Girich K Smoloskip 2004 Barvinskij O G Istorichnij oglyad zasnovin Narodnogo Domu u Lvovi na osnovi dzherel napisav Ol Barvinskij U Lvovi Z pechatni V A Shijkovskogo 1908 66 1 s vklyuch obkl 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Barvinskij O Spomini z mogo zhittya v 2 ch Ch 1 2 Oleksander Barvinskij Lviv Nakladom Ya Orenshtajna v Kolomiyi 1912 766 s Zagalna biblioteka 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Oleksandr Barvinskij takozh publikuvavsya pid psevdonimami Avstriyec A Podolyanin NagorodiKavaler ordeniv Zaliznoyi koroni III klasu ta Yuvilejnoyi medali 50 richchya pravlinnya Franca Josifa dlya civilnih osib i derzhavnih sluzhbovciv VshanuvannyaImenem Oleksandra Barvinskogo nazvano Pam yatnik O Barvinskomu v ShlyahtincyahChortkivske pedagogichne uchilishe vulicyu im Rodini Barvinskih v m Ternopoli 1997 v seli Shlyahtinci na budinku shkoli vstanovleno pam yatnu tablicyu na chest Barvinskogo u primishenni shkoli vidkrito kimnatu muzej rodini Barvinskih 8 chervnya 2017 roku na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachalasya pam yatna data 170 rokiv z dnya narodzhennya Oleksandra Barvinskogo 1847 1926 gromadskogo diyacha pedagoga istorika PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 139 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Arkusha Olena Barvinskij Oleksandr 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine S Arkusha O Barvinskij Oleksandr Grigorovich 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 189 ISBN 966 00 0734 5 Arkusha O G Barvinskij Oleksandr Grigorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Istorichnij kalendar Cherven 8 1847 narodivsya Oleksandr Barvinskij gromadskij diyach Procitovano 17 sichnya 2023 Arhiv originalu za 19 travnya 2017 Procitovano 18 kvitnya 2017 Stupnicki H Galicya pod wzgledem topograficzno geograficzno historycznym skreslona przez Hipolita Stupnickiego Z mapa Lwow Madfes i Bodek 1869 S 87 89 pol Istoriya shlyahetskoyi rodini Barvinskih Ternopil ukr 19 serpnya 2022 Procitovano 22 serpnya 2022 Melnichuk B Hanas V Barvinskij Oleksandr Grigorovich S 84 Shenderovskij V Nehaj ne gasne svit nauki Kniga persha 3 bereznya 2012 u Wayback Machine Pid red Emmi Babchuk K Prostir 2006 zastupnik vchitelya Nahlik Ye za uchasti Kravec O Barvinskij Barvinskij Barvinskij Oleksander Aleksander Oleksandr Grigorovich S 92 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 117 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2015 Procitovano 11 lyutogo 2015 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 118 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 111 118 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 141 ISBN 966 8955 00 5 O V Danilenko L V Ivanicka N V Teres 2007 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Kiyiv Knigi HH s 27 ISBN 978 966 8653 95 7 Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 6 lyutogo 2018 DzherelaArkusha O Barvinskij Oleksandr Grigorovich 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 189 ISBN 966 00 0734 5 Arkusha O Oleksandr Barvinskij do 150 richchya vid dnya narodzhennya Lviv 1997 Arkusha O Oleksandr Barvinskij Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Uryadi Postati 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha gol red Yaroslav Isayevich uporyad Mikola Litvin Ivan Pater Igor Solyar Lviv 2009 S 48 66 Kachkan V Ukrayinske narodoznavstvo v imenah Ch 2 K 1997 S 45 54 Libernij O Oleksandr z suzir ya Barvinskih Svoboda 1997 24 cherv Melenchuk O Taras Shevchenko v memuarnij ta publicistichnij spadshini O Barvinskogo Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu zbirnik naukovih prac vidp za vip Barchan V V Uzhgorod 2014 Seriya Filologiya Socialni komunikaciyi Vip 1 31 S 152 157 Melnichuk B Hanas V Barvinskij Oleksandr Grigorovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 83 84 ISBN 966 528 197 6 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Nahlik Ye za uchasti Kravec O Barvinskij Barvinskij Barvinskij Oleksander Aleksander Oleksandr Grigorovich Frankivska enciklopediya v 7 t redkol M Zhulinskij Ye Nahlik A Shvec ta in Lviv Svit 2016 T 1 A Zh nauk red i uporyad Ye Nahlik peredmova M Zhulinskij Ye Nahlik S 92 116 ISBN 978 966 914 034 0 Oleksandr Barvinskij materiali konferenciyi prisvyachenoyi 150 richchyu vid dnya narodzhennya Oleksandra Barvinskogo Lviv 14 travnya 1997 r red kol M Gnatyuk ta in Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Istorichno filosofska sekciya Lviv b v 2001 205 s Pavlishin S Oleksandr Barvinskij Lviv Akademichnij Ekspres 1997 151 s Seredyak A Narisi istoriyi Prosviti Lviv 1993 S 120 121 Chornovol I Politichnij realizm O Barvinskogo Suchasnist 1998 1 S 99 105 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 117 119 Lvivska sotnya ISBN 978 966 486 089 2 Barwinski B Barwinski Aleksander 1847 1926 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci 1935 T 1 zeszyt 1 S 338 339 pol PosilannyaOleksandr Barvinskij Svoboda Ukrayinskij dnevnik Uryadovij organ Zapomorovoyi organizaciyi UNS v Zluchenih Derzhavah Ameriki Dzherzi Siti derzhava N Dzh vtorok 18 sichnya 1927 S 2 Oleksandr Barvinskij ukrayinskij politik ta gromadskij diyach Agentstvo Strategichnih Doslidzhen 24 travnya 2011 u Wayback Machine Shenderovskij V Vin nalezhav do slavetnogo rodu Oleksandr Barvinskij 29 lyutogo 2020 u Wayback Machine Vasil Shenderovskij Nehaj ne gasne svit nauki Kniga persha Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela