Неуке́н (ісп. Neuquén) — провінція Аргентини, розташована на південному заході країни і названа за іменем річки Неукен. Межує з провінціями Мендоса, від якої її відділяє річка Колорадо, Ла-Пампа і Ріо-Неґро, а також з Чилі (на заході). Столиця — місто Неукен. Велика частина населення Неукену — індіанці, що в процесі арауканізації перейняли культуру і мову мапуче. Більша частина населення проживає в департаменті Конфлуенсія, де розташована і столиця провінції.
Провінція Неукен | |||||
---|---|---|---|---|---|
— Провінція — | |||||
Neuquén | |||||
| |||||
Столиця | Неукен | ||||
Країна | Аргентина | ||||
| |||||
Департаментів | 13 | ||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | (2010) | ||||
- повне | 550 344 (16-та) | ||||
- густота | 5,85 (16-та) | ||||
Етнікон | Neuquino | ||||
Площа | |||||
- повна | 94 078 км² (13-та) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 4709 м (Домуйо) | ||||
- мінімальна | 1086 м | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
ВВП | 6,97 млрд. $ | ||||
ІРЛП | 0,842 (2010) | ||||
Дата заснування | 1955 | ||||
Губернатор | Омар Гутьєррес | ||||
Вебсайт | neuquen.gov.ar | ||||
Код ISO 3166-2 | AR-Q | ||||
Провінція Провінція Неукен на мапі Аргентини | |||||
|
Географія
Провінція Неукен розташована на заході Аргентини. Її межі проходять по річках Колорадо і Лімай, а також по Андам.
Природа і рельєф Неукена змінюється із заходу на схід, від Анд до степу. Найвища точка провінції вулкан Домуйо (4709 м).
На півдні провінції знаходиться велика кількість озер, всього їх у провінції 27. Найбільші річки: Лімай, Неукен, Колорадо. Загалом у Неукені 33 річки, на яких побудовано 8 ГЕС, зокрема Ель-Чокон. На півночі провінції велика кількість гейзерів і термальних джерел.
Клімат Неукена континентальний напіварідний.
- річка Лімай
- Озеро Науель-Уапі
- річка Неукен
Історія
До прибуття європейців землі, де зараз знаходиться провінція Неукен, були заселені індіанськими племенами пуельче, теуельче і мапуче.
Перші іспанці прибули до цих місць у XVI ст. 1551 року тут побував Херонімо де Альдерете, 1553 року Франсіско де Вільгран, а 1620 року Хуан Фернандес. 1649 року Дієго Понсе де Леон розгромив мапуче на берегах Уечулафкен, але змушений був піти з регіону. У другій половині XVII ст. Дієго Росалес побував на берегах озера Науель-Уапі і біля вулкана Ланін.
1670 року отець заснував на цих землях перше поселення — місію Нуестра-Сеньйора-дель-Науель-Уапі.
Наприкінці XVIII ст. у долині річки Лімай почали вирощувати яблуні, які зараз є основою економіки провінції Неукен.
24 грудня 1854 року було затверджено конституцію провінції Мендоса, згідно з якою до її складу увійшли також і неукенські землі. На іншу частину Неукена претендувала провінція Буенос-Айрес.
11 жовтня 1878 року було створено губернаторство Патагонія зі столицею у місті Мерседес-де-Патагонес, під владу якого потрапили і сучасні землі Неукена.
1879 року Хуліо Рока оголосив кампанію завоювання пустелі, в ході якої патагонські землі було відбито у індіанців та засновано три поселення. 8 лютого 1883 року було засновано перше постійне поселення на неукенській території — . На той час на цих землях жили близько 60 тисяч індіанців і було 2 чилійських поселення.
1881 року було затверджено договір про кордони між Чилі і Аргентиною, який закріпив право останньої на володіння Патагонією.
24 жовтня 1882 року від Патагонії було відділено території Центральної Пампи, відтак землі сучасної провінції Неукен опинилися поділеними між двома адміністративними одиницями.
16 жовтня 1884 року Пампа і Патагонія були поділені на національні території, зокрема Неукен. 1904 року було засновано столицю національної території місто Неукен.
1918 року тут було знайдено поклади нафти.
15 червня 1955 року Неукену було надано статус провінції. 29 листопада 1957 року було затверджено провінційну конституцію, яка згодом змінювалася у 1994 і 2006 роках.
Економіка
Неукен — одна з найбагатших провінцій країни. На 2006 рік ВВП Неукена склав близько 7 млрд. доларів, що є восьмим результатом серед провінцій Аргентини.
Основою економіки провінції Неукен є видобуток нафти і газу. Неукен є одним з основних постачальників цієї сировини в Аргентині. Також провінція виробляє 52 % електроенергії країни, перш за все на гідроелектростанціях, найбільшими з яких є П'єдра-дель-Агіла, Пічі-Пікун-Леуфу, Ель-Чокон.
Важливою галуззю економіки є плодівництво, зокрема вирощування яблук, груш, персиків, слив і вишень, на яке припадає значний відсоток врожаю цих фруктів в Аргентині. Також тут займаються виробництвом білого вина.
Останніми роками значення набирає туризм, особливо у гірській місцевості. Основними гірськолижними курортами провінції є Чапелько, Серро-Байо і Кавьяуе.
Освіта
Освіта у провінції Неукен (2009) | |||
---|---|---|---|
Рівень | Навчальних закладів | Учнів | Працівників |
Дошкільні | 264 | 18 833 | 1 888 |
- державні | 225 | 15 950 | 1 599 |
- приватні | 39 | 2 883 | 289 |
Початкові | 352 | 68 317 | 6 998 |
- державні | 321 | 61 574 | 6 341 |
- приватні | 31 | 6 743 | 657 |
Середні | 117 | 56 520 | 3 383 |
- державні | 92 | 49 777 | 3 026 |
- приватні | 25 | 6 743 | 357 |
Вищі | 33 | 10 471 | 442 |
- державні | 19 | 5 676 | 283 |
- приватні | 14 | 4 795 | 159 |
Адміністративно-територіальний поділ
Департамент | Адміністративний центр | Рік утворення | Населення (2010) | Площа (км²) | Мапа |
---|---|---|---|---|---|
Алуміне | 1884 | 8.156 | 4.738 | ||
Аньєло | 1884 | 10.621 | 12.036 | ||
Лас-Колорадас | 1915 | 2.084 | 5.413 | ||
Чос-Малаль | 1884 | 15.138 | 4.582 | ||
П'єдра-дель-Агіла | 1896 | 4.530 | 5.768 | ||
Конфлуенсія | Неукен | 1884 | 361.840 | 7.209 | |
Хунін-де-лос-Андес | 1915 | 14.891 | 4.038 | ||
Сан-Мартін-де-лос-Андес | 1915 | 29.102 | 4.978 | ||
Лонкопве | 1915 | 6.878 | 5.500 | ||
Вілья-ла-Ангостура | 1904 | 11.830 | 4.203 | ||
Андакольйо | 1904 | 7.589 | 6.055 | ||
Ель-Уеку | 1904 | 4.667 | 5.560 | ||
Бута-Ранкіль | 1904 | 24.696 | 8.363 | ||
Пікун-Леуфу | 1904 | 4.530 | 4.596 | ||
Лас-Лахас | 1884 | 7.001 | 5.980 | ||
Сапала | 1915 | 36.791 | 5.386 |
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Неукен (провінція) |
- Статистичні дані
Примітки
- http://www.censo2010.indec.gov.ar/preliminares/cuadro_totalpais.asp
- Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.neuquentur.gob.ar/norte-neuquino/1155/resena-historica
- http://www.iader.org.ar/
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - без урахування університетів
- INDEC (2010). Перепис 2010. Результати по провінції Неукен. Архів оригіналу за 26-06-2013. Процитовано 13-01-2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Neuken Neuke n isp Neuquen provinciya Argentini roztashovana na pivdennomu zahodi krayini i nazvana za imenem richki Neuken Mezhuye z provinciyami Mendosa vid yakoyi yiyi viddilyaye richka Kolorado La Pampa i Rio Negro a takozh z Chili na zahodi Stolicya misto Neuken Velika chastina naselennya Neukenu indianci sho v procesi araukanizaciyi perejnyali kulturu i movu mapuche Bilsha chastina naselennya prozhivaye v departamenti Konfluensiya de roztashovana i stolicya provinciyi Provinciya Neuken Provinciya NeuquenStolicya NeukenKrayina ArgentinaMezhuye z susidni adminodiniciMendosa La Pampa Rio Negro VII Region Maule Biobio IX Region Araukaniya XIV Region Los Rios X Region Los Lagos XVI Region Nyuble Departamentiv 13Oficijna mova IspanskaNaselennya 2010 povne 550 344 16 ta gustota 5 85 16 ta Etnikon NeuquinoPlosha povna 94 078 km 13 ta Visota maksimalna 4709 m Domujo minimalna 1086 mChasovij poyas UTC 3VVP 6 97 mlrd IRLP 0 842 2010 Data zasnuvannya 1955Gubernator Omar GutyerresVebsajt neuquen gov arKod ISO 3166 2 AR QProvinciya Provinciya Neuken na mapi ArgentiniProvinciya Provinciya Neuken na mapi ArgentiniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NeukenGeografiyaProvinciya Neuken roztashovana na zahodi Argentini Yiyi mezhi prohodyat po richkah Kolorado i Limaj a takozh po Andam Priroda i relyef Neukena zminyuyetsya iz zahodu na shid vid And do stepu Najvisha tochka provinciyi vulkan Domujo 4709 m Na pivdni provinciyi znahoditsya velika kilkist ozer vsogo yih u provinciyi 27 Najbilshi richki Limaj Neuken Kolorado Zagalom u Neukeni 33 richki na yakih pobudovano 8 GES zokrema El Chokon Na pivnochi provinciyi velika kilkist gejzeriv i termalnih dzherel Klimat Neukena kontinentalnij napivaridnij richka Limaj Ozero Nauel Uapi richka NeukenIstoriyaOzero UechulafkenVulkan LaninAraukariyi u provinciyi Neuken Do pributtya yevropejciv zemli de zaraz znahoditsya provinciya Neuken buli zaseleni indianskimi plemenami puelche teuelche i mapuche Pershi ispanci pribuli do cih misc u XVI st 1551 roku tut pobuvav Heronimo de Alderete 1553 roku Fransisko de Vilgran a 1620 roku Huan Fernandes 1649 roku Diyego Ponse de Leon rozgromiv mapuche na beregah Uechulafken ale zmushenij buv piti z regionu U drugij polovini XVII st Diyego Rosales pobuvav na beregah ozera Nauel Uapi i bilya vulkana Lanin 1670 roku otec zasnuvav na cih zemlyah pershe poselennya misiyu Nuestra Senjora del Nauel Uapi Naprikinci XVIII st u dolini richki Limaj pochali viroshuvati yabluni yaki zaraz ye osnovoyu ekonomiki provinciyi Neuken 24 grudnya 1854 roku bulo zatverdzheno konstituciyu provinciyi Mendosa zgidno z yakoyu do yiyi skladu uvijshli takozh i neukenski zemli Na inshu chastinu Neukena pretenduvala provinciya Buenos Ajres 11 zhovtnya 1878 roku bulo stvoreno gubernatorstvo Patagoniya zi stoliceyu u misti Mersedes de Patagones pid vladu yakogo potrapili i suchasni zemli Neukena 1879 roku Hulio Roka ogolosiv kampaniyu zavoyuvannya pusteli v hodi yakoyi patagonski zemli bulo vidbito u indianciv ta zasnovano tri poselennya 8 lyutogo 1883 roku bulo zasnovano pershe postijne poselennya na neukenskij teritoriyi Na toj chas na cih zemlyah zhili blizko 60 tisyach indianciv i bulo 2 chilijskih poselennya 1881 roku bulo zatverdzheno dogovir pro kordoni mizh Chili i Argentinoyu yakij zakripiv pravo ostannoyi na volodinnya Patagoniyeyu 24 zhovtnya 1882 roku vid Patagoniyi bulo viddileno teritoriyi Centralnoyi Pampi vidtak zemli suchasnoyi provinciyi Neuken opinilisya podilenimi mizh dvoma administrativnimi odinicyami 16 zhovtnya 1884 roku Pampa i Patagoniya buli podileni na nacionalni teritoriyi zokrema Neuken 1904 roku bulo zasnovano stolicyu nacionalnoyi teritoriyi misto Neuken 1918 roku tut bulo znajdeno pokladi nafti 15 chervnya 1955 roku Neukenu bulo nadano status provinciyi 29 listopada 1957 roku bulo zatverdzheno provincijnu konstituciyu yaka zgodom zminyuvalasya u 1994 i 2006 rokah EkonomikaEl ChokonVinogradniki Neukena Neuken odna z najbagatshih provincij krayini Na 2006 rik VVP Neukena sklav blizko 7 mlrd dolariv sho ye vosmim rezultatom sered provincij Argentini Osnovoyu ekonomiki provinciyi Neuken ye vidobutok nafti i gazu Neuken ye odnim z osnovnih postachalnikiv ciyeyi sirovini v Argentini Takozh provinciya viroblyaye 52 elektroenergiyi krayini persh za vse na gidroelektrostanciyah najbilshimi z yakih ye P yedra del Agila Pichi Pikun Leufu El Chokon Vazhlivoyu galuzzyu ekonomiki ye plodivnictvo zokrema viroshuvannya yabluk grush persikiv sliv i vishen na yake pripadaye znachnij vidsotok vrozhayu cih fruktiv v Argentini Takozh tut zajmayutsya virobnictvom bilogo vina Ostannimi rokami znachennya nabiraye turizm osoblivo u girskij miscevosti Osnovnimi girskolizhnimi kurortami provinciyi ye Chapelko Serro Bajo i Kavyaue OsvitaOsvita u provinciyi Neuken 2009 Riven Navchalnih zakladiv Uchniv Pracivnikiv Doshkilni 264 18 833 1 888 derzhavni 225 15 950 1 599 privatni 39 2 883 289 Pochatkovi 352 68 317 6 998 derzhavni 321 61 574 6 341 privatni 31 6 743 657 Seredni 117 56 520 3 383 derzhavni 92 49 777 3 026 privatni 25 6 743 357 Vishi 33 10 471 442 derzhavni 19 5 676 283 privatni 14 4 795 159Administrativno teritorialnij podilDepartament Administrativnij centr Rik utvorennya Naselennya 2010 Plosha km MapaAlumine 1884 8 156 4 738Anyelo 1884 10 621 12 036Las Koloradas 1915 2 084 5 413Chos Malal 1884 15 138 4 582P yedra del Agila 1896 4 530 5 768Konfluensiya Neuken 1884 361 840 7 209Hunin de los Andes 1915 14 891 4 038San Martin de los Andes 1915 29 102 4 978Lonkopve 1915 6 878 5 500Vilya la Angostura 1904 11 830 4 203Andakoljo 1904 7 589 6 055El Ueku 1904 4 667 5 560Buta Rankil 1904 24 696 8 363Pikun Leufu 1904 4 530 4 596Las Lahas 1884 7 001 5 980Sapala 1915 36 791 5 386PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Neuken provinciya Statistichni daniPrimitkihttp www censo2010 indec gov ar preliminares cuadro totalpais asp Arhivovana kopiya PDF PDF originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www neuquentur gob ar norte neuquino 1155 resena historica http www iader org ar Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya bez urahuvannya universitetiv INDEC 2010 Perepis 2010 Rezultati po provinciyi Neuken Arhiv originalu za 26 06 2013 Procitovano 13 01 2011