Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Оріон значення Багатоцільовий пілотований корабель Оріон БЦПК англ

Orion

Orion
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Оріон (значення).

Багатоцільовий пілотований корабель «Оріон» (БЦПК) (англ. Multi-Purpose Crew Vehicle Orion, (MPCV)) — американський частково багаторазовий космічний корабель, призначений для транспортування чотирьохастронавтів на низьку опорну орбіту або поза нею.

Багатоцільовий пілотований корабель Оріон
англ. Orion
image
Корабель «Оріон»
Основні параметри
Повна назва«Orion» Multi-Purpose Crew Vehicle (MPCV)
ВиготівникLockheed Martin
Тип апаратадоставка вантажів і екіпажів на МКС
Ракета-носійDelta IV Heavy, SLS
Технічні параметри
Маса25 848
Час активного існування21 день

Керування проєктом здійснюється Національним управлінням з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА, США), яке передбачало запускати «Оріон» за допомогою Системи космічних запусків. «Оріон» сприятиме дослідженню астероїдів і Марса людиною, а також за необхідності може здійснювати доставку астронавтів та необхідного обладнання до міжнародної космічної станції (МКС).

НАСА анонсувала розробку корабля «Оріон» 24 травня 2011 року. Його конструкція базується на Пілотованому дослідницькому кораблі скасованої програми «Сузір'я». Корабель має два модулі. Командний модуль розробляється компанією Lockheed Martin у Виробничому комплексі Michoud у Новому Орлеані. Сервісний модуль розробляється Європейським космічним агентством (ЄКА) і будується компанією Airbus Defence and Space.

Перший випробувальний політ «Оріона» (безпілотний), — Дослідницький тестовий політ 1 (Exploration Flight Test 1), — був здійснений 5 грудня 2014 року за допомогою ракети-носія Delta IV Heavy. Він тривав 4 години 24 хвилини, приземлення відбулося в Тихому океані о 10:29 (затримка пов'язана з технічними й погодними умовами).

На грудень 2019 року був запланований другий політ без екіпажу — Exploration Mission 1 (перейменований на «Артеміда-1» (Artemis 1) і перенесений на листопад 2021 року).

29 серпня 2022 року о 15:33 з Космічного центру імені Джона Кеннеді у Флориді (о 8:33 за місцевим часом) (США) капсула «Оріон» мала вирушити до Місяця на ракеті-носії SLS. Космічний корабель мав здійснити обліт навколо Місяця і, за планом, повернутися на Землю у жовтні. Однак через витік водню в одному з двигунів ракети в останню мить місію перенесли орієнтовно на 2 вересня 2022 року. Задача першої випробувальної місії «Артеміда-1» у рамках місячної програми НАСА — переконатися, що теплозахисний екран капсули «Оріон» зможе витримати тертя об атмосферу при поверненні на Землю.

16 листопада 2022 року НАСА запустила до Місяця надважку ракету-носій (Space Launch System, SLS) із космічним кораблем «Оріон». Ракета стартувала з майданчика Космічного центру Кеннеді на Флориді о 1:04 за місцевим часом (8:04 за київським). Пуск SLS з «Оріоном» є частиною місії «Артеміда-1». Корабель у тестовому безпілотному режимі здійснив політ до Місяця, провів на його орбіті кілька тижнів та повернувся на Землю 11 грудня 2022 року.

Перша пілотована місія очікується не раніше 2023 року.

Історія проєкту

Пілотований дослідницький корабель «Оріон»

image
Місячний модуль Альтаїр зістикований з «Оріоном» (2007). Концепт

14 січня 2004 року президент США Джордж Вокер Буш анонсував Пілотований дослідницький корабель (ПДК) у складі космічної програми . ПДК був реакцію на аварію шатла Колумбія та звіт Ради з розслідування нещасного випадку Колумбії. ПДК ефективно замінив концепт , який був запропонований після скасування програми Орбітальний літак|орбітального літака Lockheed Martin X-33, щоб замінити спейс-шаттли. Космічна програма Vision for Space Exploration була розвинена до космічної програми «Сузір'я» під час роботи адміністратора НАСА [en], а Пілотований дослідницький корабель був перейменований у Пілотований дослідницький корабель «Оріон» на честь сузір'я Оріон.

Програма «Сузір'я» пропонувала використовувати «Оріон» у пілотованому і вантажному варіантах для доставки астронавтів і вантажів на МКС і як пілотований корабель для польоту на Місяць. Конструкція була подібна до конструкції кораблів програми «Аполлон» і складалася із сервісного модуля для життєзабезпечення й руху і була призначена для приземлення на тверду поверхню на західному узбережжі США на парашутах, проте пізніше приземлення було замінено на приводнення в океані.

«Оріон» важив 23 тонни, менше ніж командний/сервісний модуль «Аполлона». Командний модуль важив би близько 8,9 т, більше ніж еквівалентний КМ "Аполлона) — 5,8 т. З діаметром 5 м і в протилежність 3,9 м «Аполлона», «Оріон» мав у 2,5 раза більший об'єм порівняно з «Аполлоном». У Сервісному модулі як паливо планувалося використовувати рідкий метан (LCH4), проте було вибране самозаймисте паливо кисень/метан через недосконалість ракетних технологій і необхідність запуску «Оріона» до 2012 року.

«Оріон» складається з двох основних частин: конічного командного модуля і циліндричного сервісного модуля з рушійною установкою і предметами постачання. Обидва базувались на командному і сервісному модулях «Аполлона», який використовувався з 1967—1975 рр.

«Оріон» мав бути запущений ракетою-носієм «Арес I» на НОО, там корабель мав зістикуватися з [en], який був би запущений ракетою-носієм надважкого класу «Арес V», який призначений для польотів на Місяць.

Скасування космічної програми «Сузір'я»

image
«Оріон» CEV, дизайн 2009 року

7 травня 2009 року адміністрація Барака Обами задіяла , щоб виконати повний незалежний огляд триваючої програми дослідження космосу НАСА. Комісія з'ясувала, що поточна космічна програма «Сузір'я» відстає від графіку на чотири або більше років у кількох важливих складових компонентах зі значними перевитратами і навряд чи буде здатна виконати будь-які з поставлених цілей, базуючись на поточному бюджеті. Тому комісія порадила істотно переглянути цілі та ресурси. Через це 11 жовтня 2010 року програма «Сузір'я» була скасована, скасовано подальшу розробку космічного корабля «Альтаїр», ракет «Арес I» і «Арес V». «Оріон» пережив скасування програми і був перейменований у Багатоцільовий пілотований корабель «Оріон», запускати який планувалося за допомогою Системи космічних запусків.

Багатоцільовий пілотований корабель «Оріон»

Через реструктуризацію з програми «Сузір'я» розробка програми «Оріон» рухалась від створення трьох різних версій капсули «Оріона», кожна з яких була призначена для окремих завдань, до розробки однієї версії, яка буде здатна виконати багато завдань.

30 жовтня 2014 року дещо перероблений Багатоцільовий космічний корабель був готовий до першого польотного випробування. Корабель отримав дозвіл на встановлення на ракету-носій Delta IV Heavy і був готовий до запуску. 5 грудня 2014 року під час Exploration Flight Test 1 був здійснений успішний запуск «Оріона» і приводнення капсули в океані. Це ознаменувало повернення НАСА до проєктування і будівництва пілотованих космічних кораблів.

Конструкція

image
Тест парашутної системи, червень 2012 року

«Оріон» отримав базові елементи конструкції від командного модуля «Аполлона», який доправив астронавтів на Місяць, проте його технології і можливості були покращені. Він був спроєктований із розрахунком на тривалі місії до глибокого космосу, до 21 дня активного пілотування кораблем і 6 місяців пасивного використання. Протягом пасивного використання системи життєзабезпечення можуть підтримуватись іншим модулем, як-от Deep Space Habitat. Підтримка кораблем життєзабезпечення, рушійна установка, температурний захист і електронні системи сконструйовані так, щоб їх можна було модернізувати, коли стануть доступні нові технології. Космічний корабель «Оріон» має командний і сервісний модуль, а також адаптер для космічного корабля. Командний модуль «Оріона» більший за КМ «Аполлона» і може мати більше астронавтів для коротких або тривалих місій. Сервісний модуль містить паливо, двигун, а також кисень і воду для астронавтів. Конструкція сервісного модуля також проєктується для розміщення наукових експериментів і вантажу.

Командний модуль

image
Інтерфейс командного модуля «Оріона». Жовтень 2014.

Командний модуль «Оріона» — це багаторазова транспортна капсула, яка забезпечує середовище для проживання екіпажу, витратні матеріали і дослідницькі інструменти, і служить стикувальним портом для переміщення членів екіпажу. Командний модуль — це лише частина «Оріона», який повертається на Землю після своєї місії, він має вигляд конуса з кутом у 57,5° —таким самим, як у командному модулі «Аполлона». Проєкт передбачає, що КМ матиме 5,02 м у діаметрі і 3,3 м довжини, з масою близько 8,5 метричної тонни. КМ виготовляється компанією Lockheed Martin Corporation. Він матиме на 50 % більший об'єм, ніж КМ «Аполлона», який мав об'єм простору 5,9 м3. КМ може вмістити 4 або 6 астронавтів. Після широкого вивчення проблеми НАСА для командного модуля вибрало систему теплозахисту (AVCOAT), який складається із кварцевих волокон зі смолою у вигляді сот зі скловолокна і фенольної смоли, раніше використовувався на кораблях місії «Аполлон» і на деяких ділянках космічного човника на перших запусках.

КМ «Оріона» містить кілька поліпшених технологій:

  • «Скляна кабіна» — цифрова система управління взята з Boeing 787 Dreamliner.
  • Система автоматичного стикування, яка використовується на російських «Прогресах» і європейських ATV, з можливістю ручного пілотування за надзвичайної ситуації. Попередні американські космічні кораблі («Аполлон», «Джеміні», «Спейс Шаттл») мали ручний спосіб стикування.
  • Покращені засоби утилізації відходів, мініатюрний туалет і унісекс «допоміжна труба», яка застосовувалась на «Спейс Шаттлі» (система яких базувалась на «Скайлабі») і МКС (базувалась на «Союзі», «Салюті» і станції «Мир»). Ці технології значно кращі за пластикові пакети, які використовувались на «Аполлоні».
  • Використання суміші азот/кисень на рівні моря (101,3 кПа) або знижений тиск (55,2—70,3 кПа).
  • Значно покращені і модернізовані комп'ютери порівняно з попередніми пілотованими кораблями.
image
«Оріон» із сервісним модулем на основі корабля ATV

КМ «Оріона» буде побудований зі сплаву алюмінію та літію, який використовувався в «Спейс Шатлах», ракетах «Дельта IV» і Atlas V у зовнішній обшивці паливного бака. КМ буде вкритий тим самим матеріалом, який використовується для захисту некритичних частин «Шаттлів», як-от люк вантажного відсіку. Парашути багаторазового використання базуватимутьсяна парашутах, які використовувались на космічних кораблях «Аполлон» і твердопаливних прискорювачах «Спейс Шаттла», у конструкції буде використаний матеріал, подібний «Номекс». Приводнення використовуватиметься як винятковий засіб для КМ «Оріона».

Також «Оріон» для стикування з іншими транспортними засобами буде обладнаний [en], яка схожа на Андрогінно-периферійний агрегат стикування, яка використовувалась на Шаттлах. Космічний корабель буде обладнаний системою аварійного рятування, яка використовувалась на «Аполлонах» і «Меркуріях», до створення на «Аполлонах» захисту Boost Protective Cover (зробленого зі склотекстоліту), для захисту КМ «Оріона» від аеродинамічних напружень протягом перших 2,5 хв підйому. Інженери «Оріона» стверджують, що він розроблений так, що буде в 10 разів безпечніший під час підйому і повернення, ніж «Шаттл». КМ розроблений для багаторазового використання. Окрім цього, усі частини «Оріона» спроєктовані так, щоб бути максимально універсальними: це означає, що між першим випробувальним польотом у 2014 році і космічним польотом до Марса в 2030-х космічний корабель може бути модернізований за допомогою новітніх технологій.

  • image
    Наземні випробування «Оріона». 13.05.2011.
  • image
    «Оріон» після фінальної збірки. 22.06.2012.
  • image
    «Оріон» на наземних випробуваннях в акустичній камері.
  • image
    Наземні випробування «Оріона».
  • image
    Завершений «Оріон» перед тестом EFT-1. 08.09.2014.

Сервісний модуль (на базі ATV)

image
Компоненти «Оріона», 2009.
Докладніше:

У травні 2011 року головний директор ЄКА анонсувало можливу співпрацю з НАСА в роботі над наступником ATV. 21 червня 2012 року компанія [en] оголосила, що отримала кошти на створення двох розробок, на кожну 6,5 млн євро, для оцінки можливостей використання технологій і досвіду, який був отриманий при роботі з ATV і модулем «Колумбус» для майбутніх місій. Перший (ATV) розглядався як основа для сервісного модуля (СМ) для тандему з КМ «Оріона». Друга розробка зробила можливим виробництво багаторазового орбітального транспортного засобу. 21 листопада 2012 року ЄКА вирішило розробляти на основі ATV сервісний модуль для «Оріона». СМ буде виконаний компанією Airbus Defence and Space у Бремені, Німеччина. 16 січня 2013 року НАСА анонсувало, що СМ «Оріона», зроблений ЄКА, вирушить у Exploration Mission 1 на ракеті-носії СКЗ.

Рятувальна система

У разі надзвичайної ситуації під час запуску або підйому система аварійного порятунку відділяє пілотований модуль від ракети-носія за допомогою двигунів аварійного припинення роботи, які мають більшу тягу (оскільки працюють значно менше), ніж прискорювач Atlas 109-D, на якому було доставлено на орбіту астронавта Джона Гленна в 1962 році.

Існують також дві інші системи в Launch Abort System. Перша система прискорення розміщена на вежі від'єднання, необхідна для позиціонування й орієнтації капсули. Друга система, яка працює на твердому ракетному паливі, використовується для від'єднання рятувальної системи від капсули «Оріона». 10 липня 2007 року компанія Orbital Sciences, головний підрядник для рятувальної системи, видала компанії Alliant Techsystems (ATK) 62,5 млн дол. США згідно з контрактом для «проєктування, розробки, виготовлення, тестування і доставки двигуна для Системи рятування „Оріона“». ATK, яка мала контракт для створення першого ступеня ракети-носія «Арес-1», використовуватиме цю конструкцію і в виробництві двигуна для рятувальної системи «Оріона». 9 липня 2008 року НАСА анонсувала, що рятувальна система «Оріона» завершила вертикальні тести. Інший підрядник, Aerojet, отримав завдання за контрактом для проєктування й розробки однієї з двох систем Launch Abort System. У вересні 2008 року Aerojet із командою Orbital Sciences, Lockheed Martin і НАСА успішно виконали два повномасштабні тести системи. Ця система дуже важлива для кожного польоту для від'єднання рятувальної башти з КМ «Оріона» подалі від ракети після успішного запуску.

Випробування за допомогою макетів «Оріона»

image
Макет «Оріона» під час тестування парашутів. 29 лютого 2012 року.
image
Тестування «Оріона» в басейні
  • [en] розміщений у Космічному центрі Ліндона Джонсона, він включає повномасштабну копію капсули «Оріона» для тренування астронавтів.
  • Exploration Flight Test 1 «Оріона» сконструйований у Michoud Assembly Facility, був доставлений компанією Lockheed Martin у космічний центр Кеннеді 2 липня 2012 року і запущений і повернений назад 5 грудня 2014 року.
  • Boilerplate Test Article — тестування на вплив навантажень при приводненні капсули в [en]. Тестувальний майданчик був модифікований спеціально для капсули «Оріона», для спостережень стаціонарно і під час роботи. Система містить 150 датчиків для отримання даних під час тестування. Тестування 8,16-тонного макета почалось у липні 2011 року і тривало до 6 січня 2012 року.
  • Наземні випробування на вібрацію проводились у Денвері компанією Lockheed Martin. Вони проводились на тестувальному макеті «Оріона» разом із рятувальною системою. У майбутньому на цьому майданчику відбудуться випробування СМ і теплового щита «Оріона».
  • Випробування методом скидання з висоти проводились у випробувальному полігоні в Юмі в Аризоні. Макет «Оріона» з парашутами був скинутий з висоти 7600 м із літака С-130. Тестування почалось у 2007 році. Парашути розгортаються на висоті 6100 і 4600 м. Тестування парашутів складається з ситуацій, коли парашут не відкрився частково та ситуацію, коли один із головних парашутів зовсім не відкрився. Лише з двома розкритими парашутами падіння капсули відбувається зі швидкістю 10 м/с — це максимальна конструкторська швидкість «Оріона» при приземленні. Інші випробування включають невідкриття парашутів «Оріона». Невдалі тестування сталися в 2007, 2008, і 2010 роках. Нова система парашутів була успішно протестована 29 лютого 2012 року з літака C-17. Десять гальмівних парашутів гальмували макет «Оріона» під час скидання його з висоти 7600 м. Ця система парашутів має назву Capsule Parachute Assembly System. Випробування перевірили рівень турбулентності потоку повітря позаду макету «Оріона» з парашутною системою. Макет приземлився в пустелі зі швидкістю 27 км/год. Третій макет «Оріона» був успішно протестований скиданням з літака 17 квітня 2012 року.

Тести

Випробування на вплив навколишнього середовища

НАСА проводила випробування впливу на навколишнє середовище «Оріона» з 2007 по 2011 роки в в Огайо в найбільшій термальній вакуумній камері у світі.

Система аварійного рятування

image
«Оріон» під час тестування Системи аварійного рятування. 6 травня 2010 року.

20 листопада 2008 року Aerospace успішно виконала перше тестування системи аварійного порятунку. Двигун системи може виробляти 2200 кН тяги в аварійній ситуації під час запуску або на висоті до 91 км. Випробування двигуна системи Launch Abort System, яке відбулось 2008 року, було першим випробуванням двигуна зі зворотною тягою. 2 березня 2009 року повномасштабний макет КМ відповідної ваги і розмірів розпочав подорож з Дослідного центру Ленглі до ракетного полігону «Вайт Сендс» (Нью-Мексико) для тестування системи аварійного порятунку. 10 травня 2010 року НАСА успішно виконала випробування системи аварійного порятунку «Оріона» у Вайт-Сандс (Нью-Мексико), запустивши макет капсули на висоту 1800 м. Під час випробування використовувались три твердопаливні ракетні двигуни — головний двигун, маневровий двигун і двигун для від'єднання. Плануються випробування рятувальної системи з майданчика LC-46 у 2018 році.

Випробування після приземлення «Оріона»

До першого тестування «Оріона» у грудні 2014 року були виконані кілька попередніх тестів. У 2009 році, у період існування програми «Сузір'я», був проведений тест на стан капсули після приземлення «Оріона», щоб виявити й оцінити методи рятування астронавтів і дії, яких можна очікувати від астронавтів після приземлення. Це допомогло би відтворити необхідні умови для рятувальної команди. У конструкцію корабля будуть включені необхідні після приземлення інструменти та обладнання, речі першої необхідності. Для тестування «Оріона» під водою використовувався повнорозмірний макет «Оріона», випробування проводилися при штучних та реальних погодних умовах. Вони почались 23 березня 2009 року, був побудований 8200-кілограмовий макет, який був розміщений у басейні. Повномасштабні випробування в морі відбулись 6—30 квітня 2009 року, у різних місцевостях недалеко від берега Космічного центру Кеннеді з висвітленням у ЗМІ.

Exploration Flight Test 1

Докладніше: Exploration Flight Test 1
Запуск «Оріона» ракетою-носієм Delta IV Heavy 5 грудня 2014 року.

О 7:05 ранку 5 грудня 2014 року капсула «Оріона» була запущена ракетою-носієм Delta IV Heavy для першого польотного тестування і приземлилась у Тихому океані. Політ тривав 4 години 24 хвилини. Це був перший політ космічного корабля НАСА для пілотованих польотів після припинення програми «Спейс Шаттл» у 2011 році, і перший раз, коли НАСА запустила космічний корабель, здатний доправити людину більше ніж на кілька сотень кілометрів у космос, починаючи з запуску «Аполлона-17», який відбувся у 1972 році. «Оріон» досяг висоти 5800 км і швидкості 8900 м/с. У польоті були протестовані тепловий щит, парашути, компоненти рятувальної системи і бортові комп'ютери. «Оріон» був повернений за допомогою корабля USS Anchorage і перевезений до Сан-Дієго, Каліфорнія, після чого був повернений до космічного центру Кеннеді у Флориді.

Графік запусків програми «Оріон»

Місії «Оріон» (Історія запусків)
# Місія Позначення Ракета-носій Екіпаж Дата Запуску Результат Тривалість польоту Примітки Посилання
1 Exploration Flight Test 1 EFT-1 Delta IV Heavy Ні 5 грудня 2014 року Успішно 4 години 24 хвилини
 Тестовий політ для досягнення апогею «Оріоном» на орбіті Землі
2 Artemis 1 SLS-1 / EM-1 SLS Block I Ні 16 листопада 2022 року не завершено Відправлення непілотованого корабля «Оріон» навколо Місяця.

Фінансування

У 2015 році НАСА отримало 1,2 млрд дол. США від Конгресу для фінансування програми «Оріон», це на 150 млн дол. більше, ніж рекомендована сума адміністрації Обами. Під час оновлення програми у вересні 2015 року НАСА оголосила, що загальна вартість для першої пілотованої місії «Артеміда-2» становитиме 6,77 млрд дол. США. В оголошену вартість не включені кошти, які були витрачені на «Оріон» і відповідні компоненти космічної програми Сузір'я.

Майбутні місії

15 квітня 2010 року президент США Барак Обама визначив першочерговий напрям діяльності в космічній галузі — спрямування ресурсів на пілотоване дослідження астероїда біля Землі, яке буде здійснено приблизно в 2020-х роках, наступна мета — доставка одного або більше астронавтів на марсіанську орбіту і безпечне їх повернення до Землі в середині 2030-х років. Бюджетні відрахування Конгресу і довготривалі плани НАСА відтоді переписувались, щоб пристосувати їх у відповідності до довготривалих цілей під час обох президентських мандатів. У змінах НАСА на довготривалий термін зазначається, що заснування Місячної бази (яке було включене у скасовану програму «Сузір'я») було скасоване. У короткотривалій перспективі можливе заснування бази на Місяці з посередництвом окремо фінансованого підприємства, або за допомогою космонавтики інших країн.

Asteroid Redirect Mission

Докладніше: Asteroid Redirect Mission

Під час проведення місії на орбіті Місяця буде розміщений астероїд, замість того щоб направляти астронавтів за астероїдом у глибокий космос. Інститут космічних досліджень Кека в Каліфорнійському технологічному інституті у співробітництві з Лабораторією реактивного руху оцінили вартість місії у 2,6 млрд дол. США. Для порівняння: кошторис колонізації Місяця за програмою «Сузір'я» становив 150 млрд дол. США. Однак 2,6 млрд дол. — це лише вартість захоплення астероїда. У цю вартість не включені ані вартість розробки, ані вартість польотів «Оріона» до 4-метрового астероїда, коли він буде захоплений, тому 2,6 млрд дол. не охоплюють повної вартості цієї місії. Адміністрація Обами оголосила, що кошторис цієї місії становитиме менше, ніж оголошені 2,6 млрд дол. і частина коштів із бюджету 2014 року вже була виділена. Кроки до здійснення цієї місії були б зроблені, якби почалась розробка покращеної технології електричного ракетного двигуна.

Місії до Марса

Докладніше: Пілотований політ на Марс

Капсула «Оріона» спроєктована з можливістю здійснювати пілотовані місії на Марс. Оскільки в капсулі «Оріона» лише близько 2,25 м3 житлової площі на кожного астронавта, для довготривалих місій знадобиться додатковий житловий модуль Deep Space Habitat. Він забезпечить додаткове місце й припаси, а також полегшить обслуговування космічного корабля, комунікацій, тренування, виконання вправ та індивідуальний відпочинок. У довготривалих місіях капсула «Оріона» використовуватиметьсялише під час запуску, приземлення та інших операцій. Існують варіанти модуля Deep Space Habitat, який забезпечить 70 м3 житлової площі на кожного астронавта, хоча цей модуль знаходиться на стадії концепту. Розміри і конфігурація модуля можуть змінюватися в залежності від екіпажу і вимог місії.

Хроніка

  • 22 серпня 2006 року НАСА повідомило, що новий пілотований космічний корабель називатиметься як одне з найяскравіших сузір'їв — «Оріон».
  • 31 серпня 2006 року НАСА підписало контракт на розробку, будівництво й випробування нового пілотованого космічного корабля «Оріон» із концерном Lockheed Martin. Сума контракту — до 8,15 млрд дол.
  • 1 лютого 2010 року Керівник НАСА Чарльз Болден повідомив про відмову від космічної програми «Сузір'я», а також про припинення розробки космічного корабля «Оріон» і ракет-носіїв «Арес I» і «Арес V», у зв'язку з пропозицією президента Барака Обами скасувати програму.
  • 16 квітня 2010 року президент Барак Обама пообіцяв не відмовлятись від розробки космічної капсули «Оріон», але запропонував спростити її, щоб на початковому етапі її можна було використовувати як рятувальний пліт на МКС, а згодом доробити капсулу, щоб вона стала основою для створення потужнішого апарата, здатного вивести космонавтів за межі земної орбіти.
  • 25 травня 2011 року НАСА підтвердило, що майбутній пілотований корабель для польотів у глибокий космос базуватиметься на концепції корабля «Оріон». Новий корабель не має назви і позначається абревіатурою MPCV.
  • 20 липня 2011 року витрати НАСА на проєкт перевищили 5 млрд дол.
  • 26 серпня 2011 року компанія Lockheed Martin виконала інтенсивні випробування прототипу корабля. Прототип встановили в спеціальній акустичній камері, у якій відтворювалося звукове навантаження потужністю понад 150 дБ — плановий показник під час майбутніх запусків корабля.
  • 20 грудня 2011 року успішно випробувано парашутну систему космічного корабля під час випробувальних скидувань з великої висоти. Спуск відбувався на двох парашутах замість трьох. Парашутна система успішно впоралась з аварійним сценарієм.
  • 12 вересня 2012 року на слуханнях у Конгресі США помічник директора НАСА Деніел Дамбакер розповів, що корабель вирушить у свій перший випробувальний політ без екіпажу 2014 року і буде запущений ракетою «Дельта IV». 2017 року для цих же цілей передбачається використовувати новий важкий носій SLS. На 2021 заплановано випробування корабля з екіпажем на борту. Своєю чергою, віцепрезидент Lockheed Martin Клеон Лейсфілд уточнив, що 2014 року корабель планується запустити на відстань близько 6 тис. км від Землі — у 15 разів далі, ніж розташована орбіта обертання МКС. Його колега з Boeing Джим Кліфтон інформував, що розробка SLS також йде за планом. Ця ракета буде випущена в різних модифікаціях, розрахованих на виведення у космос вантажів масою від 70 до 130 тонн. За розрахунками НАСА, один її запуск коштуватиме приблизно 500 млн доларів — у півтора рази менше, ніж свого часу коштувала кожна експедиція «Спейс Шаттл».
  • 29 травня 2013 року на кінець року призначено захист проєкту та початок виробництва обладнання для європейського космічного службового модуля, який буде у складі американської пілотованої повертальної капсули «Оріон».
  • 16 грудня 2013 року тепловий екран для «Оріона» доставлений у центр «Кеннеді». Корабель зібраний та готовий до першого випробувального польоту.
  • 4 грудня 2014 року після кількох спроб запуску через несприятливі погодні умови (сильний вітер) запуск корабля був перенесений на 5 грудня.
  • 5 грудня 2014 року о 12:05 UTC запуск та політ пройшли успішно. Корабель піднявся на висоту 5900 км і увійшов у ближній радіаційний пояс Землі, де був перевірений його радіаційний захист. Після цього корабель знизився й увійшов в атмосферу. При цьому була проведена перевірка термозахисту. Після нетривалого спуску на парашутах корабель приводнився біля берегів Каліфорнії.

Див. також

Комерційні програми (Commercial Crew Development):

Інші космічні кораблі:

Примітки

  1. (PDF). NASA. 4 серпня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2016. Процитовано 29 жовтня 2015.
  2. Bergin, Chris. . NASASpaceflight.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 10 листопада 2014.
  3. (PDF). NASA. January 2011. Архів оригіналу (PDF) за 19 грудня 2016. Процитовано 25 травня 2011.
  4. Wall, Mike (24 травня 2011). . . Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 24 травня 2011.
  5. Moen, Marina M. . American Institute of Aeronautics and Astronautics. NASA Langley Research Center. Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 15 вересня 2011.
  6. . NASA. Архів оригіналу за 31 грудня 2015. Процитовано 3 січня 2016.
  7. NASA Signs Agreement for a European-Provided Orion Service Module. nasa.gov. 16 січня 2013. оригіналу за березень 28, 2014. Процитовано 28 березня 2014.
  8. . Esa.int. 16 січня 2013. Архів оригіналу за 13 листопада 2015. Процитовано 15 липня 2014.
  9. Orion Exploration Flight Test-1. aerospaceguide.net. 11 січня 2014. оригіналу за березень 28, 2014. Процитовано 28 березня 2014.
  10. Fountain, Henry (5 грудня 2014). . New York Times. Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
  11. . 5 грудня 2014. Архів оригіналу за 2 січня 2016.
  12. Людство повертається на Місяць: онлайн-трансляція історичного запуску NASA telegraf.com.ua 29.08.2022
  13. НАСА безпосередньо: офіційна трансляція НАСА ТБ youtube.com 29.08.2022 (англ.)
  14. Elizabeth Howell (2 листопада 2017). . space.com. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018.(англ.)
  15. Перший за 50 років політ на Місяць перенесли: де й коли стежити за запуском місії «Артеміда-1» unian.ua 29.08.2022
  16. Приводнився в океан. Американський космічний апарат "Оріон" повернувся з Місяця. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 грудня 2022.
  17. NASA запустила до Місяця космічний корабель «Оріон». www.radiosvoboda.org. 16 листопада 2022.
  18. (Пресреліз). White House Office of the Press Secretary. 14 січня 2004. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 1 вересня 2006.
  19. . aerospaceguide.net. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  20. . NASA SpaceFlight.com. 5 серпня 2007. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 5 серпня 2007.
  21. NASA Names New Crew Exploration Vehicle Orion (Пресреліз). NASA. 22 серпня 2006. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 17 квітня 2010.
  22. Handlin, Daniel; Bergin, Chris (11 жовтня 2006). . NASAspaceflight.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 3 березня 2007.
  23. Handlin, Daniel; Bergin, Chris (22 липня 2006). . NASAspaceflight.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 3 березня 2007.
  24. NASA Names Orion Contractor. NASA. 31 серпня 2006. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 5 вересня 2006.
  25. Augustine Commission Final Report [ 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] Published 22 Oct. 2009. Retrieved 14 Dec. 2014
  26. NASA in Obama's Hands [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] Information Addict Website, by Nathaniel Downes. Published 18 June 2012. Retrieved 14 Dec 2014
  27. . Universetoday.com. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 20 листопада 2010.
  28. What is NASA's Constellation Program? [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.] Sciences 360 Website, By Tenebris. Discussion of multiple version development of Orion capsule. Published 17 Nov. 2009. Retrieved 14 Dec. 2014
  29. . NASA. 30 жовтня 2014. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  30. Fountain, Henry (5 грудня 2014). . The New York Times. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
  31. Peterson, L. (2009). Environmental Control and Life Support System (ECLSS) (PDF). ntrs.nasa.gov. Ames Research Center: NASA. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014.
  32. . Space.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 8 січня 2016.
  33. (PDF) (Пресреліз). NASA. 7 лютого 2009. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2021. Процитовано 7 лютого 2009.
  34. . BBC News. 31 серпня 2006. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 1 березня 2007.
  35. (Пресреліз). NASA. 22 серпня 2006. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 3 березня 2007.
  36. (Пресреліз). NASA Ames Research Center. 7 квітня 2009. Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 16 квітня 2009.
  37. Coppinger, Rob (6 жовтня 2006). . Flight International. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 6 жовтня 2006.
  38. NASA Denies Making Orion Water Landing Decision – and Deleting Touchdowns on Land. NASA Watch. 6 серпня 2007. Процитовано 23 листопада 2010.
  39. US and Europe plan new spaceship. BBC News. 5 травня 2011. оригіналу за 6 травня 2011. Процитовано 14 травня 2011.
  40. . Spaceflight Now. 21 червня 2012. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 23 червня 2012.
  41. . Astrium. 21 червня 2012. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 23 червня 2012.
  42. Bergin, Chris (21 листопада 2012). . NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 15 липня 2014.
  43. . Spaceflight Now. 21 листопада 2012. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 15 липня 2014.
  44. . popularmechanics.com. Архів оригіналу за лютий 3, 2008. Процитовано 8 лютого 2008.
  45. . Архів оригіналу за 8 листопада 2015. Процитовано 9 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  46. . Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 9 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  47. . PRNewswire. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 21 березня 2022.
  48. . NASA. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 9 січня 2016.
  49. . nasa.gov. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 5 грудня 2014.
  50. Bergin, Chris (9 жовтня 2011). NASA managers "serious" about ATV role as Orion Service Module. nasaspaceflight.com. . оригіналу за березень 28, 2014. Процитовано 28 березня 2014.
  51. Lockheed Martin [ 26 січня 2016 у Wayback Machine.] Lockheed Martin Delivers Orion Spacecraft To NASA Kennedy Space Center, Press release, Denver, July 2, 2012
  52. . Space-travel.com. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 15 липня 2014.
  53. . Space-travel.com. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 15 липня 2014.
  54. . Space-travel.com. Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 15 липня 2014.
  55. Bergin, Chris (6 листопада 2011). . NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 15 липня 2014.
  56. Bergin, Chris (17 жовтня 2011). . NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2011. Процитовано 15 липня 2014.
  57. . Space-travel.com. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 15 липня 2014.
  58. Bergin, Chris (10 лютого 2012). . NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 15 липня 2014.
  59. Bergin, Chris (26 лютого 2012). . NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 15 липня 2014.
  60. . Space-travel.com. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 15 липня 2014.
  61. . www.nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 26 серпня 2015.
  62. NASA Glenn To Test Orion Crew Exploration Vehicle. SpaceDaily. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 11 січня 2016.
  63. . Nasa.gov. 11 грудня 2008. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2010.
  64. . Nasa.gov. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2010.
  65. . foxnews.com. 6 травня 2010. Архів оригіналу за 23 січня 2014. Процитовано 6 квітня 2013.
  66. Messier, Doug (11 лютого 2014). . Parabolic Arc. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2014.
  67. . Nasa.gov. 25 березня 2009. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 20 листопада 2010.
  68. . NASA.gov. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 9 грудня 2014.
  69. . NASA.gov. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 9 грудня 2014.
  70. . Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 26 жовтня 2015.
  71. . NASA. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015.
  72. Clark, Stephen (14 грудня 2014). . Spaceflight Now. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 15 грудня 2014.
  73. J. Foust (16 вересня 2015). . Space News. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2015.
  74. President Obama's new space policy announcement at NASA [ 12 січня 2016 у Wayback Machine.] Obama's April 2010 NASA speech. Published 15 April 2010. Retrieved 13 December 2014
  75. NASA's 2015 budget [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Published 2014. Retrieved 13 December 2014
  76. NASA skips moon, now aiming for an asteroid [ 30 січня 2016 у Wayback Machine.] Published 8 April 2013. Retrieved 13 December 2014
  77. UK Telegraph: US Ready to Return to Moon [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] By David Millward, published 3 Feb 2014. Retrieved 13 Dec. 2014
  78. United States House of Representatives , , Next Steps in Human Exploration to Mars and Beyond [ 8 вересня 2016 у Wayback Machine.], May 21, 2013.
  79. Brophy, John R.; Friedman, Lou; Culick, Fred (30 травня 2012). (PDF) (presentation). NASA Small Bodies Assessment Group (SBAG). Архів оригіналу (PDF) за 8 вересня 2013. Процитовано 15 січня 2014.
  80. Chang, Kenneth (27 січня 2012). For a Moon Colony, Technology Is the Easy Part  – NYTimes.com. New York: . ISSN 0362-4331. оригіналу за січень 15, 2014. Процитовано 15 січня 2014.
  81. (PDF). NASA. January 2011. Архів оригіналу (PDF) за 19 грудня 2016. Процитовано 18 червня 2011.
  82. Habitat for Long Duration Deep Space Missions [ 20 вересня 2015 у Wayback Machine.] Preliminary design proposal for DSH by Rucker & Thompson. Published 5 May 2012, retrieved 8 Dec. 2014
  83. 2012 X-Hab Academic Innovation Challenge Progress Update [ 20 березня 2015 у Wayback Machine.] Nasa DSH design news update. Published 21 June 2012, retrieved 8 Dec. 2014
  84. НАСА назвало новий корабель Оріоном [ 2012-01-27 у Wayback Machine.] (англ.)
  85. НАСА назвало підрядника Оріона [ 2011-11-20 у Wayback Machine.] (англ.)
  86. Обама відмовився від місячної програми НАСА [ 17 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  87. Барак Обама націлився на Марс [ 2011-08-14 у Wayback Machine.] (рос.)
  88. НАСА обрало новий корабель для польотів в далекий космос [ 2011-09-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  89. Спадкоємці Шаттла [ 2011-11-27 у Wayback Machine.] (рос.)
  90. Випробування Оріона [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  91. Новий корабель Оріон сів на двох парашутах. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2019.
  92. . Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 27 січня 2014.
  93. . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2014.
  94. . Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 27 січня 2014.
  95. В США запустили космический корабль «Орион»
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (липень 2015)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Orion znachennya Bagatocilovij pilotovanij korabel Orion BCPK angl Multi Purpose Crew Vehicle Orion MPCV amerikanskij chastkovo bagatorazovij kosmichnij korabel priznachenij dlya transportuvannya chotirohastronavtiv na nizku opornu orbitu abo poza neyu Bagatocilovij pilotovanij korabel Orion angl OrionKorabel Orion Osnovni parametriPovna nazva Orion Multi Purpose Crew Vehicle MPCV VigotivnikLockheed MartinTip aparatadostavka vantazhiv i ekipazhiv na MKSRaketa nosijDelta IV Heavy SLSTehnichni parametriMasa25 848Chas aktivnogo isnuvannya21 den Keruvannya proyektom zdijsnyuyetsya Nacionalnim upravlinnyam z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoru NASA SShA yake peredbachalo zapuskati Orion za dopomogoyu Sistemi kosmichnih zapuskiv Orion spriyatime doslidzhennyu asteroyidiv i Marsa lyudinoyu a takozh za neobhidnosti mozhe zdijsnyuvati dostavku astronavtiv ta neobhidnogo obladnannya do mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi MKS NASA anonsuvala rozrobku korablya Orion 24 travnya 2011 roku Jogo konstrukciya bazuyetsya na Pilotovanomu doslidnickomu korabli skasovanoyi programi Suzir ya Korabel maye dva moduli Komandnij modul rozroblyayetsya kompaniyeyu Lockheed Martin u Virobnichomu kompleksi Michoud u Novomu Orleani Servisnij modul rozroblyayetsya Yevropejskim kosmichnim agentstvom YeKA i buduyetsya kompaniyeyu Airbus Defence and Space Pershij viprobuvalnij polit Oriona bezpilotnij Doslidnickij testovij polit 1 Exploration Flight Test 1 buv zdijsnenij 5 grudnya 2014 roku za dopomogoyu raketi nosiya Delta IV Heavy Vin trivav 4 godini 24 hvilini prizemlennya vidbulosya v Tihomu okeani o 10 29 zatrimka pov yazana z tehnichnimi j pogodnimi umovami Na gruden 2019 roku buv zaplanovanij drugij polit bez ekipazhu Exploration Mission 1 perejmenovanij na Artemida 1 Artemis 1 i perenesenij na listopad 2021 roku 29 serpnya 2022 roku o 15 33 z Kosmichnogo centru imeni Dzhona Kennedi u Floridi o 8 33 za miscevim chasom SShA kapsula Orion mala virushiti do Misyacya na raketi nosiyi SLS Kosmichnij korabel mav zdijsniti oblit navkolo Misyacya i za planom povernutisya na Zemlyu u zhovtni Odnak cherez vitik vodnyu v odnomu z dviguniv raketi v ostannyu mit misiyu perenesli oriyentovno na 2 veresnya 2022 roku Zadacha pershoyi viprobuvalnoyi misiyi Artemida 1 u ramkah misyachnoyi programi NASA perekonatisya sho teplozahisnij ekran kapsuli Orion zmozhe vitrimati tertya ob atmosferu pri povernenni na Zemlyu 16 listopada 2022 roku NASA zapustila do Misyacya nadvazhku raketu nosij Space Launch System SLS iz kosmichnim korablem Orion Raketa startuvala z majdanchika Kosmichnogo centru Kennedi na Floridi o 1 04 za miscevim chasom 8 04 za kiyivskim Pusk SLS z Orionom ye chastinoyu misiyi Artemida 1 Korabel u testovomu bezpilotnomu rezhimi zdijsniv polit do Misyacya proviv na jogo orbiti kilka tizhniv ta povernuvsya na Zemlyu 11 grudnya 2022 roku Persha pilotovana misiya ochikuyetsya ne ranishe 2023 roku Istoriya proyektuPilotovanij doslidnickij korabel Orion Misyachnij modul Altayir zistikovanij z Orionom 2007 Koncept 14 sichnya 2004 roku prezident SShA Dzhordzh Voker Bush anonsuvav Pilotovanij doslidnickij korabel PDK u skladi kosmichnoyi programi PDK buv reakciyu na avariyu shatla Kolumbiya ta zvit Radi z rozsliduvannya neshasnogo vipadku Kolumbiyi PDK efektivno zaminiv koncept yakij buv zaproponovanij pislya skasuvannya programi Orbitalnij litak orbitalnogo litaka Lockheed Martin X 33 shob zaminiti spejs shattli Kosmichna programa Vision for Space Exploration bula rozvinena do kosmichnoyi programi Suzir ya pid chas roboti administratora NASA en a Pilotovanij doslidnickij korabel buv perejmenovanij u Pilotovanij doslidnickij korabel Orion na chest suzir ya Orion Programa Suzir ya proponuvala vikoristovuvati Orion u pilotovanomu i vantazhnomu variantah dlya dostavki astronavtiv i vantazhiv na MKS i yak pilotovanij korabel dlya polotu na Misyac Konstrukciya bula podibna do konstrukciyi korabliv programi Apollon i skladalasya iz servisnogo modulya dlya zhittyezabezpechennya j ruhu i bula priznachena dlya prizemlennya na tverdu poverhnyu na zahidnomu uzberezhzhi SShA na parashutah prote piznishe prizemlennya bulo zamineno na privodnennya v okeani Orion vazhiv 23 tonni menshe nizh komandnij servisnij modul Apollona Komandnij modul vazhiv bi blizko 8 9 t bilshe nizh ekvivalentnij KM Apollona 5 8 t Z diametrom 5 m i v protilezhnist 3 9 m Apollona Orion mav u 2 5 raza bilshij ob yem porivnyano z Apollonom U Servisnomu moduli yak palivo planuvalosya vikoristovuvati ridkij metan LCH4 prote bulo vibrane samozajmiste palivo kisen metan cherez nedoskonalist raketnih tehnologij i neobhidnist zapusku Oriona do 2012 roku Orion skladayetsya z dvoh osnovnih chastin konichnogo komandnogo modulya i cilindrichnogo servisnogo modulya z rushijnoyu ustanovkoyu i predmetami postachannya Obidva bazuvalis na komandnomu i servisnomu modulyah Apollona yakij vikoristovuvavsya z 1967 1975 rr Orion mav buti zapushenij raketoyu nosiyem Ares I na NOO tam korabel mav zistikuvatisya z en yakij buv bi zapushenij raketoyu nosiyem nadvazhkogo klasu Ares V yakij priznachenij dlya polotiv na Misyac Skasuvannya kosmichnoyi programi Suzir ya Orion CEV dizajn 2009 roku 7 travnya 2009 roku administraciya Baraka Obami zadiyala shob vikonati povnij nezalezhnij oglyad trivayuchoyi programi doslidzhennya kosmosu NASA Komisiya z yasuvala sho potochna kosmichna programa Suzir ya vidstaye vid grafiku na chotiri abo bilshe rokiv u kilkoh vazhlivih skladovih komponentah zi znachnimi perevitratami i navryad chi bude zdatna vikonati bud yaki z postavlenih cilej bazuyuchis na potochnomu byudzheti Tomu komisiya poradila istotno pereglyanuti cili ta resursi Cherez ce 11 zhovtnya 2010 roku programa Suzir ya bula skasovana skasovano podalshu rozrobku kosmichnogo korablya Altayir raket Ares I i Ares V Orion perezhiv skasuvannya programi i buv perejmenovanij u Bagatocilovij pilotovanij korabel Orion zapuskati yakij planuvalosya za dopomogoyu Sistemi kosmichnih zapuskiv Bagatocilovij pilotovanij korabel Orion Cherez restrukturizaciyu z programi Suzir ya rozrobka programi Orion ruhalas vid stvorennya troh riznih versij kapsuli Oriona kozhna z yakih bula priznachena dlya okremih zavdan do rozrobki odniyeyi versiyi yaka bude zdatna vikonati bagato zavdan 30 zhovtnya 2014 roku desho pereroblenij Bagatocilovij kosmichnij korabel buv gotovij do pershogo polotnogo viprobuvannya Korabel otrimav dozvil na vstanovlennya na raketu nosij Delta IV Heavy i buv gotovij do zapusku 5 grudnya 2014 roku pid chas Exploration Flight Test 1 buv zdijsnenij uspishnij zapusk Oriona i privodnennya kapsuli v okeani Ce oznamenuvalo povernennya NASA do proyektuvannya i budivnictva pilotovanih kosmichnih korabliv KonstrukciyaTest parashutnoyi sistemi cherven 2012 roku Orion otrimav bazovi elementi konstrukciyi vid komandnogo modulya Apollona yakij dopraviv astronavtiv na Misyac prote jogo tehnologiyi i mozhlivosti buli pokrasheni Vin buv sproyektovanij iz rozrahunkom na trivali misiyi do glibokogo kosmosu do 21 dnya aktivnogo pilotuvannya korablem i 6 misyaciv pasivnogo vikoristannya Protyagom pasivnogo vikoristannya sistemi zhittyezabezpechennya mozhut pidtrimuvatis inshim modulem yak ot Deep Space Habitat Pidtrimka korablem zhittyezabezpechennya rushijna ustanovka temperaturnij zahist i elektronni sistemi skonstrujovani tak shob yih mozhna bulo modernizuvati koli stanut dostupni novi tehnologiyi Kosmichnij korabel Orion maye komandnij i servisnij modul a takozh adapter dlya kosmichnogo korablya Komandnij modul Oriona bilshij za KM Apollona i mozhe mati bilshe astronavtiv dlya korotkih abo trivalih misij Servisnij modul mistit palivo dvigun a takozh kisen i vodu dlya astronavtiv Konstrukciya servisnogo modulya takozh proyektuyetsya dlya rozmishennya naukovih eksperimentiv i vantazhu Komandnij modul Interfejs komandnogo modulya Oriona Zhovten 2014 Komandnij modul Oriona ce bagatorazova transportna kapsula yaka zabezpechuye seredovishe dlya prozhivannya ekipazhu vitratni materiali i doslidnicki instrumenti i sluzhit stikuvalnim portom dlya peremishennya chleniv ekipazhu Komandnij modul ce lishe chastina Oriona yakij povertayetsya na Zemlyu pislya svoyeyi misiyi vin maye viglyad konusa z kutom u 57 5 takim samim yak u komandnomu moduli Apollona Proyekt peredbachaye sho KM matime 5 02 m u diametri i 3 3 m dovzhini z masoyu blizko 8 5 metrichnoyi tonni KM vigotovlyayetsya kompaniyeyu Lockheed Martin Corporation Vin matime na 50 bilshij ob yem nizh KM Apollona yakij mav ob yem prostoru 5 9 m3 KM mozhe vmistiti 4 abo 6 astronavtiv Pislya shirokogo vivchennya problemi NASA dlya komandnogo modulya vibralo sistemu teplozahistu AVCOAT yakij skladayetsya iz kvarcevih volokon zi smoloyu u viglyadi sot zi sklovolokna i fenolnoyi smoli ranishe vikoristovuvavsya na korablyah misiyi Apollon i na deyakih dilyankah kosmichnogo chovnika na pershih zapuskah KM Oriona mistit kilka polipshenih tehnologij Sklyana kabina cifrova sistema upravlinnya vzyata z Boeing 787 Dreamliner Sistema avtomatichnogo stikuvannya yaka vikoristovuyetsya na rosijskih Progresah i yevropejskih ATV z mozhlivistyu ruchnogo pilotuvannya za nadzvichajnoyi situaciyi Poperedni amerikanski kosmichni korabli Apollon Dzhemini Spejs Shattl mali ruchnij sposib stikuvannya Pokrasheni zasobi utilizaciyi vidhodiv miniatyurnij tualet i uniseks dopomizhna truba yaka zastosovuvalas na Spejs Shattli sistema yakih bazuvalas na Skajlabi i MKS bazuvalas na Soyuzi Salyuti i stanciyi Mir Ci tehnologiyi znachno krashi za plastikovi paketi yaki vikoristovuvalis na Apolloni Vikoristannya sumishi azot kisen na rivni morya 101 3 kPa abo znizhenij tisk 55 2 70 3 kPa Znachno pokrasheni i modernizovani komp yuteri porivnyano z poperednimi pilotovanimi korablyami Orion iz servisnim modulem na osnovi korablya ATV KM Oriona bude pobudovanij zi splavu alyuminiyu ta litiyu yakij vikoristovuvavsya v Spejs Shatlah raketah Delta IV i Atlas V u zovnishnij obshivci palivnogo baka KM bude vkritij tim samim materialom yakij vikoristovuyetsya dlya zahistu nekritichnih chastin Shattliv yak ot lyuk vantazhnogo vidsiku Parashuti bagatorazovogo vikoristannya bazuvatimutsyana parashutah yaki vikoristovuvalis na kosmichnih korablyah Apollon i tverdopalivnih priskoryuvachah Spejs Shattla u konstrukciyi bude vikoristanij material podibnij Nomeks Privodnennya vikoristovuvatimetsya yak vinyatkovij zasib dlya KM Oriona Takozh Orion dlya stikuvannya z inshimi transportnimi zasobami bude obladnanij en yaka shozha na Androginno periferijnij agregat stikuvannya yaka vikoristovuvalas na Shattlah Kosmichnij korabel bude obladnanij sistemoyu avarijnogo ryatuvannya yaka vikoristovuvalas na Apollonah i Merkuriyah do stvorennya na Apollonah zahistu Boost Protective Cover zroblenogo zi sklotekstolitu dlya zahistu KM Oriona vid aerodinamichnih napruzhen protyagom pershih 2 5 hv pidjomu Inzheneri Oriona stverdzhuyut sho vin rozroblenij tak sho bude v 10 raziv bezpechnishij pid chas pidjomu i povernennya nizh Shattl KM rozroblenij dlya bagatorazovogo vikoristannya Okrim cogo usi chastini Oriona sproyektovani tak shob buti maksimalno universalnimi ce oznachaye sho mizh pershim viprobuvalnim polotom u 2014 roci i kosmichnim polotom do Marsa v 2030 h kosmichnij korabel mozhe buti modernizovanij za dopomogoyu novitnih tehnologij Nazemni viprobuvannya Oriona 13 05 2011 Orion pislya finalnoyi zbirki 22 06 2012 Orion na nazemnih viprobuvannyah v akustichnij kameri Nazemni viprobuvannya Oriona Zavershenij Orion pered testom EFT 1 08 09 2014 Servisnij modul na bazi ATV Komponenti Oriona 2009 Dokladnishe U travni 2011 roku golovnij direktor YeKA anonsuvalo mozhlivu spivpracyu z NASA v roboti nad nastupnikom ATV 21 chervnya 2012 roku kompaniya en ogolosila sho otrimala koshti na stvorennya dvoh rozrobok na kozhnu 6 5 mln yevro dlya ocinki mozhlivostej vikoristannya tehnologij i dosvidu yakij buv otrimanij pri roboti z ATV i modulem Kolumbus dlya majbutnih misij Pershij ATV rozglyadavsya yak osnova dlya servisnogo modulya SM dlya tandemu z KM Oriona Druga rozrobka zrobila mozhlivim virobnictvo bagatorazovogo orbitalnogo transportnogo zasobu 21 listopada 2012 roku YeKA virishilo rozroblyati na osnovi ATV servisnij modul dlya Oriona SM bude vikonanij kompaniyeyu Airbus Defence and Space u Bremeni Nimechchina 16 sichnya 2013 roku NASA anonsuvalo sho SM Oriona zroblenij YeKA virushit u Exploration Mission 1 na raketi nosiyi SKZ Ryatuvalna sistema U razi nadzvichajnoyi situaciyi pid chas zapusku abo pidjomu sistema avarijnogo poryatunku viddilyaye pilotovanij modul vid raketi nosiya za dopomogoyu dviguniv avarijnogo pripinennya roboti yaki mayut bilshu tyagu oskilki pracyuyut znachno menshe nizh priskoryuvach Atlas 109 D na yakomu bulo dostavleno na orbitu astronavta Dzhona Glenna v 1962 roci Isnuyut takozh dvi inshi sistemi v Launch Abort System Persha sistema priskorennya rozmishena na vezhi vid yednannya neobhidna dlya pozicionuvannya j oriyentaciyi kapsuli Druga sistema yaka pracyuye na tverdomu raketnomu palivi vikoristovuyetsya dlya vid yednannya ryatuvalnoyi sistemi vid kapsuli Oriona 10 lipnya 2007 roku kompaniya Orbital Sciences golovnij pidryadnik dlya ryatuvalnoyi sistemi vidala kompaniyi Alliant Techsystems ATK 62 5 mln dol SShA zgidno z kontraktom dlya proyektuvannya rozrobki vigotovlennya testuvannya i dostavki dviguna dlya Sistemi ryatuvannya Oriona ATK yaka mala kontrakt dlya stvorennya pershogo stupenya raketi nosiya Ares 1 vikoristovuvatime cyu konstrukciyu i v virobnictvi dviguna dlya ryatuvalnoyi sistemi Oriona 9 lipnya 2008 roku NASA anonsuvala sho ryatuvalna sistema Oriona zavershila vertikalni testi Inshij pidryadnik Aerojet otrimav zavdannya za kontraktom dlya proyektuvannya j rozrobki odniyeyi z dvoh sistem Launch Abort System U veresni 2008 roku Aerojet iz komandoyu Orbital Sciences Lockheed Martin i NASA uspishno vikonali dva povnomasshtabni testi sistemi Cya sistema duzhe vazhliva dlya kozhnogo polotu dlya vid yednannya ryatuvalnoyi bashti z KM Oriona podali vid raketi pislya uspishnogo zapusku Viprobuvannya za dopomogoyu maketiv Oriona Maket Oriona pid chas testuvannya parashutiv 29 lyutogo 2012 roku Testuvannya Oriona v basejni en rozmishenij u Kosmichnomu centri Lindona Dzhonsona vin vklyuchaye povnomasshtabnu kopiyu kapsuli Oriona dlya trenuvannya astronavtiv Exploration Flight Test 1 Oriona skonstrujovanij u Michoud Assembly Facility buv dostavlenij kompaniyeyu Lockheed Martin u kosmichnij centr Kennedi 2 lipnya 2012 roku i zapushenij i povernenij nazad 5 grudnya 2014 roku Boilerplate Test Article testuvannya na vpliv navantazhen pri privodnenni kapsuli v en Testuvalnij majdanchik buv modifikovanij specialno dlya kapsuli Oriona dlya sposterezhen stacionarno i pid chas roboti Sistema mistit 150 datchikiv dlya otrimannya danih pid chas testuvannya Testuvannya 8 16 tonnogo maketa pochalos u lipni 2011 roku i trivalo do 6 sichnya 2012 roku Nazemni viprobuvannya na vibraciyu provodilis u Denveri kompaniyeyu Lockheed Martin Voni provodilis na testuvalnomu maketi Oriona razom iz ryatuvalnoyu sistemoyu U majbutnomu na comu majdanchiku vidbudutsya viprobuvannya SM i teplovogo shita Oriona Viprobuvannya metodom skidannya z visoti provodilis u viprobuvalnomu poligoni v Yumi v Arizoni Maket Oriona z parashutami buv skinutij z visoti 7600 m iz litaka S 130 Testuvannya pochalos u 2007 roci Parashuti rozgortayutsya na visoti 6100 i 4600 m Testuvannya parashutiv skladayetsya z situacij koli parashut ne vidkrivsya chastkovo ta situaciyu koli odin iz golovnih parashutiv zovsim ne vidkrivsya Lishe z dvoma rozkritimi parashutami padinnya kapsuli vidbuvayetsya zi shvidkistyu 10 m s ce maksimalna konstruktorska shvidkist Oriona pri prizemlenni Inshi viprobuvannya vklyuchayut nevidkrittya parashutiv Oriona Nevdali testuvannya stalisya v 2007 2008 i 2010 rokah Nova sistema parashutiv bula uspishno protestovana 29 lyutogo 2012 roku z litaka C 17 Desyat galmivnih parashutiv galmuvali maket Oriona pid chas skidannya jogo z visoti 7600 m Cya sistema parashutiv maye nazvu Capsule Parachute Assembly System Viprobuvannya perevirili riven turbulentnosti potoku povitrya pozadu maketu Oriona z parashutnoyu sistemoyu Maket prizemlivsya v pusteli zi shvidkistyu 27 km god Tretij maket Oriona buv uspishno protestovanij skidannyam z litaka 17 kvitnya 2012 roku TestiViprobuvannya na vpliv navkolishnogo seredovisha NASA provodila viprobuvannya vplivu na navkolishnye seredovishe Oriona z 2007 po 2011 roki v v Ogajo v najbilshij termalnij vakuumnij kameri u sviti Sistema avarijnogo ryatuvannya Orion pid chas testuvannya Sistemi avarijnogo ryatuvannya 6 travnya 2010 roku 20 listopada 2008 roku Aerospace uspishno vikonala pershe testuvannya sistemi avarijnogo poryatunku Dvigun sistemi mozhe viroblyati 2200 kN tyagi v avarijnij situaciyi pid chas zapusku abo na visoti do 91 km Viprobuvannya dviguna sistemi Launch Abort System yake vidbulos 2008 roku bulo pershim viprobuvannyam dviguna zi zvorotnoyu tyagoyu 2 bereznya 2009 roku povnomasshtabnij maket KM vidpovidnoyi vagi i rozmiriv rozpochav podorozh z Doslidnogo centru Lengli do raketnogo poligonu Vajt Sends Nyu Meksiko dlya testuvannya sistemi avarijnogo poryatunku 10 travnya 2010 roku NASA uspishno vikonala viprobuvannya sistemi avarijnogo poryatunku Oriona u Vajt Sands Nyu Meksiko zapustivshi maket kapsuli na visotu 1800 m Pid chas viprobuvannya vikoristovuvalis tri tverdopalivni raketni dviguni golovnij dvigun manevrovij dvigun i dvigun dlya vid yednannya Planuyutsya viprobuvannya ryatuvalnoyi sistemi z majdanchika LC 46 u 2018 roci Viprobuvannya pislya prizemlennya Oriona Do pershogo testuvannya Oriona u grudni 2014 roku buli vikonani kilka poperednih testiv U 2009 roci u period isnuvannya programi Suzir ya buv provedenij test na stan kapsuli pislya prizemlennya Oriona shob viyaviti j ociniti metodi ryatuvannya astronavtiv i diyi yakih mozhna ochikuvati vid astronavtiv pislya prizemlennya Ce dopomoglo bi vidtvoriti neobhidni umovi dlya ryatuvalnoyi komandi U konstrukciyu korablya budut vklyucheni neobhidni pislya prizemlennya instrumenti ta obladnannya rechi pershoyi neobhidnosti Dlya testuvannya Oriona pid vodoyu vikoristovuvavsya povnorozmirnij maket Oriona viprobuvannya provodilisya pri shtuchnih ta realnih pogodnih umovah Voni pochalis 23 bereznya 2009 roku buv pobudovanij 8200 kilogramovij maket yakij buv rozmishenij u basejni Povnomasshtabni viprobuvannya v mori vidbulis 6 30 kvitnya 2009 roku u riznih miscevostyah nedaleko vid berega Kosmichnogo centru Kennedi z visvitlennyam u ZMI Exploration Flight Test 1 Dokladnishe Exploration Flight Test 1 source source source source source source source Zapusk Oriona raketoyu nosiyem Delta IV Heavy 5 grudnya 2014 roku O 7 05 ranku 5 grudnya 2014 roku kapsula Oriona bula zapushena raketoyu nosiyem Delta IV Heavy dlya pershogo polotnogo testuvannya i prizemlilas u Tihomu okeani Polit trivav 4 godini 24 hvilini Ce buv pershij polit kosmichnogo korablya NASA dlya pilotovanih polotiv pislya pripinennya programi Spejs Shattl u 2011 roci i pershij raz koli NASA zapustila kosmichnij korabel zdatnij dopraviti lyudinu bilshe nizh na kilka soten kilometriv u kosmos pochinayuchi z zapusku Apollona 17 yakij vidbuvsya u 1972 roci Orion dosyag visoti 5800 km i shvidkosti 8900 m s U poloti buli protestovani teplovij shit parashuti komponenti ryatuvalnoyi sistemi i bortovi komp yuteri Orion buv povernenij za dopomogoyu korablya USS Anchorage i perevezenij do San Diyego Kaliforniya pislya chogo buv povernenij do kosmichnogo centru Kennedi u Floridi Grafik zapuskiv programi Orion Misiyi Orion Istoriya zapuskiv Misiya Poznachennya Raketa nosij Ekipazh Data Zapusku Rezultat Trivalist polotu Primitki Posilannya1 Exploration Flight Test 1 EFT 1 Delta IV Heavy Ni 5 grudnya 2014 roku Uspishno 4 godini 24 hvilini Testovij polit dlya dosyagnennya apogeyu Orionom na orbiti Zemli2 Artemis 1 SLS 1 EM 1 SLS Block I Ni 16 listopada 2022 roku ne zaversheno Vidpravlennya nepilotovanogo korablya Orion navkolo Misyacya FinansuvannyaU 2015 roci NASA otrimalo 1 2 mlrd dol SShA vid Kongresu dlya finansuvannya programi Orion ce na 150 mln dol bilshe nizh rekomendovana suma administraciyi Obami Pid chas onovlennya programi u veresni 2015 roku NASA ogolosila sho zagalna vartist dlya pershoyi pilotovanoyi misiyi Artemida 2 stanovitime 6 77 mlrd dol SShA V ogoloshenu vartist ne vklyucheni koshti yaki buli vitracheni na Orion i vidpovidni komponenti kosmichnoyi programi Suzir ya Majbutni misiyi15 kvitnya 2010 roku prezident SShA Barak Obama viznachiv pershochergovij napryam diyalnosti v kosmichnij galuzi spryamuvannya resursiv na pilotovane doslidzhennya asteroyida bilya Zemli yake bude zdijsneno priblizno v 2020 h rokah nastupna meta dostavka odnogo abo bilshe astronavtiv na marsiansku orbitu i bezpechne yih povernennya do Zemli v seredini 2030 h rokiv Byudzhetni vidrahuvannya Kongresu i dovgotrivali plani NASA vidtodi perepisuvalis shob pristosuvati yih u vidpovidnosti do dovgotrivalih cilej pid chas oboh prezidentskih mandativ U zminah NASA na dovgotrivalij termin zaznachayetsya sho zasnuvannya Misyachnoyi bazi yake bulo vklyuchene u skasovanu programu Suzir ya bulo skasovane U korotkotrivalij perspektivi mozhlive zasnuvannya bazi na Misyaci z poserednictvom okremo finansovanogo pidpriyemstva abo za dopomogoyu kosmonavtiki inshih krayin Asteroid Redirect Mission Dokladnishe Asteroid Redirect Mission Pid chas provedennya misiyi na orbiti Misyacya bude rozmishenij asteroyid zamist togo shob napravlyati astronavtiv za asteroyidom u glibokij kosmos Institut kosmichnih doslidzhen Keka v Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti u spivrobitnictvi z Laboratoriyeyu reaktivnogo ruhu ocinili vartist misiyi u 2 6 mlrd dol SShA Dlya porivnyannya koshtoris kolonizaciyi Misyacya za programoyu Suzir ya stanoviv 150 mlrd dol SShA Odnak 2 6 mlrd dol ce lishe vartist zahoplennya asteroyida U cyu vartist ne vklyucheni ani vartist rozrobki ani vartist polotiv Oriona do 4 metrovogo asteroyida koli vin bude zahoplenij tomu 2 6 mlrd dol ne ohoplyuyut povnoyi vartosti ciyeyi misiyi Administraciya Obami ogolosila sho koshtoris ciyeyi misiyi stanovitime menshe nizh ogolosheni 2 6 mlrd dol i chastina koshtiv iz byudzhetu 2014 roku vzhe bula vidilena Kroki do zdijsnennya ciyeyi misiyi buli b zrobleni yakbi pochalas rozrobka pokrashenoyi tehnologiyi elektrichnogo raketnogo dviguna Misiyi do Marsa Dokladnishe Pilotovanij polit na Mars Kapsula Oriona sproyektovana z mozhlivistyu zdijsnyuvati pilotovani misiyi na Mars Oskilki v kapsuli Oriona lishe blizko 2 25 m3 zhitlovoyi ploshi na kozhnogo astronavta dlya dovgotrivalih misij znadobitsya dodatkovij zhitlovij modul Deep Space Habitat Vin zabezpechit dodatkove misce j pripasi a takozh polegshit obslugovuvannya kosmichnogo korablya komunikacij trenuvannya vikonannya vprav ta individualnij vidpochinok U dovgotrivalih misiyah kapsula Oriona vikoristovuvatimetsyalishe pid chas zapusku prizemlennya ta inshih operacij Isnuyut varianti modulya Deep Space Habitat yakij zabezpechit 70 m3 zhitlovoyi ploshi na kozhnogo astronavta hocha cej modul znahoditsya na stadiyi konceptu Rozmiri i konfiguraciya modulya mozhut zminyuvatisya v zalezhnosti vid ekipazhu i vimog misiyi Hronika22 serpnya 2006 roku NASA povidomilo sho novij pilotovanij kosmichnij korabel nazivatimetsya yak odne z najyaskravishih suzir yiv Orion 31 serpnya 2006 roku NASA pidpisalo kontrakt na rozrobku budivnictvo j viprobuvannya novogo pilotovanogo kosmichnogo korablya Orion iz koncernom Lockheed Martin Suma kontraktu do 8 15 mlrd dol 1 lyutogo 2010 roku Kerivnik NASA Charlz Bolden povidomiv pro vidmovu vid kosmichnoyi programi Suzir ya a takozh pro pripinennya rozrobki kosmichnogo korablya Orion i raket nosiyiv Ares I i Ares V u zv yazku z propoziciyeyu prezidenta Baraka Obami skasuvati programu 16 kvitnya 2010 roku prezident Barak Obama poobicyav ne vidmovlyatis vid rozrobki kosmichnoyi kapsuli Orion ale zaproponuvav sprostiti yiyi shob na pochatkovomu etapi yiyi mozhna bulo vikoristovuvati yak ryatuvalnij plit na MKS a zgodom dorobiti kapsulu shob vona stala osnovoyu dlya stvorennya potuzhnishogo aparata zdatnogo vivesti kosmonavtiv za mezhi zemnoyi orbiti 25 travnya 2011 roku NASA pidtverdilo sho majbutnij pilotovanij korabel dlya polotiv u glibokij kosmos bazuvatimetsya na koncepciyi korablya Orion Novij korabel ne maye nazvi i poznachayetsya abreviaturoyu MPCV 20 lipnya 2011 roku vitrati NASA na proyekt perevishili 5 mlrd dol 26 serpnya 2011 roku kompaniya Lockheed Martin vikonala intensivni viprobuvannya prototipu korablya Prototip vstanovili v specialnij akustichnij kameri u yakij vidtvoryuvalosya zvukove navantazhennya potuzhnistyu ponad 150 dB planovij pokaznik pid chas majbutnih zapuskiv korablya 20 grudnya 2011 roku uspishno viprobuvano parashutnu sistemu kosmichnogo korablya pid chas viprobuvalnih skiduvan z velikoyi visoti Spusk vidbuvavsya na dvoh parashutah zamist troh Parashutna sistema uspishno vporalas z avarijnim scenariyem 12 veresnya 2012 roku na sluhannyah u Kongresi SShA pomichnik direktora NASA Deniel Dambaker rozpoviv sho korabel virushit u svij pershij viprobuvalnij polit bez ekipazhu 2014 roku i bude zapushenij raketoyu Delta IV 2017 roku dlya cih zhe cilej peredbachayetsya vikoristovuvati novij vazhkij nosij SLS Na 2021 zaplanovano viprobuvannya korablya z ekipazhem na bortu Svoyeyu chergoyu viceprezident Lockheed Martin Kleon Lejsfild utochniv sho 2014 roku korabel planuyetsya zapustiti na vidstan blizko 6 tis km vid Zemli u 15 raziv dali nizh roztashovana orbita obertannya MKS Jogo kolega z Boeing Dzhim Klifton informuvav sho rozrobka SLS takozh jde za planom Cya raketa bude vipushena v riznih modifikaciyah rozrahovanih na vivedennya u kosmos vantazhiv masoyu vid 70 do 130 tonn Za rozrahunkami NASA odin yiyi zapusk koshtuvatime priblizno 500 mln dolariv u pivtora razi menshe nizh svogo chasu koshtuvala kozhna ekspediciya Spejs Shattl 29 travnya 2013 roku na kinec roku priznacheno zahist proyektu ta pochatok virobnictva obladnannya dlya yevropejskogo kosmichnogo sluzhbovogo modulya yakij bude u skladi amerikanskoyi pilotovanoyi povertalnoyi kapsuli Orion 16 grudnya 2013 roku teplovij ekran dlya Oriona dostavlenij u centr Kennedi Korabel zibranij ta gotovij do pershogo viprobuvalnogo polotu 4 grudnya 2014 roku pislya kilkoh sprob zapusku cherez nespriyatlivi pogodni umovi silnij viter zapusk korablya buv perenesenij na 5 grudnya 5 grudnya 2014 roku o 12 05 UTC zapusk ta polit projshli uspishno Korabel pidnyavsya na visotu 5900 km i uvijshov u blizhnij radiacijnij poyas Zemli de buv perevirenij jogo radiacijnij zahist Pislya cogo korabel znizivsya j uvijshov v atmosferu Pri comu bula provedena perevirka termozahistu Pislya netrivalogo spusku na parashutah korabel privodnivsya bilya beregiv Kaliforniyi Div takozhAsteroid Redirect Mission Misiyi na Mars Space Exploration Vehicle koncept Komercijni programi Commercial Crew Development CST 100 Starliner Dream Chaser Dragon Dragon 2 Red Dragon Inshi kosmichni korabli Cygnus Soyuz ta Progres Orel Shenchzhou Gaganyaan H II Transfer VehiclePrimitki PDF NASA 4 serpnya 2014 Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Bergin Chris NASASpaceflight com Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Procitovano 10 listopada 2014 PDF NASA January 2011 Arhiv originalu PDF za 19 grudnya 2016 Procitovano 25 travnya 2011 Wall Mike 24 travnya 2011 Arhiv originalu za 25 travnya 2011 Procitovano 24 travnya 2011 Moen Marina M American Institute of Aeronautics and Astronautics NASA Langley Research Center Arhiv originalu za 21 lyutogo 2021 Procitovano 15 veresnya 2011 NASA Arhiv originalu za 31 grudnya 2015 Procitovano 3 sichnya 2016 NASA Signs Agreement for a European Provided Orion Service Module nasa gov 16 sichnya 2013 originalu za berezen 28 2014 Procitovano 28 bereznya 2014 Esa int 16 sichnya 2013 Arhiv originalu za 13 listopada 2015 Procitovano 15 lipnya 2014 Orion Exploration Flight Test 1 aerospaceguide net 11 sichnya 2014 originalu za berezen 28 2014 Procitovano 28 bereznya 2014 Fountain Henry 5 grudnya 2014 New York Times Arhiv originalu za 6 grudnya 2014 Procitovano 5 grudnya 2014 5 grudnya 2014 Arhiv originalu za 2 sichnya 2016 Lyudstvo povertayetsya na Misyac onlajn translyaciya istorichnogo zapusku NASA telegraf com ua 29 08 2022 NASA bezposeredno oficijna translyaciya NASA TB youtube com 29 08 2022 angl Elizabeth Howell 2 listopada 2017 space com Arhiv originalu za 9 sichnya 2018 Procitovano 10 sichnya 2018 angl Pershij za 50 rokiv polit na Misyac perenesli de j koli stezhiti za zapuskom misiyi Artemida 1 unian ua 29 08 2022 Privodnivsya v okean Amerikanskij kosmichnij aparat Orion povernuvsya z Misyacya RBK Ukraina ukr Procitovano 14 grudnya 2022 NASA zapustila do Misyacya kosmichnij korabel Orion www radiosvoboda org 16 listopada 2022 Presreliz White House Office of the Press Secretary 14 sichnya 2004 Arhiv originalu za 22 listopada 2017 Procitovano 1 veresnya 2006 aerospaceguide net Arhiv originalu za 6 serpnya 2016 Procitovano 5 sichnya 2016 NASA SpaceFlight com 5 serpnya 2007 Arhiv originalu za 7 chervnya 2016 Procitovano 5 serpnya 2007 NASA Names New Crew Exploration Vehicle Orion Presreliz NASA 22 serpnya 2006 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2012 Procitovano 17 kvitnya 2010 Handlin Daniel Bergin Chris 11 zhovtnya 2006 NASAspaceflight com Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 3 bereznya 2007 Handlin Daniel Bergin Chris 22 lipnya 2006 NASAspaceflight com Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 3 bereznya 2007 NASA Names Orion Contractor NASA 31 serpnya 2006 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2012 Procitovano 5 veresnya 2006 Augustine Commission Final Report 16 lyutogo 2019 u Wayback Machine Published 22 Oct 2009 Retrieved 14 Dec 2014 NASA in Obama s Hands 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Information Addict Website by Nathaniel Downes Published 18 June 2012 Retrieved 14 Dec 2014 Universetoday com Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 20 listopada 2010 What is NASA s Constellation Program 5 lipnya 2014 u Wayback Machine Sciences 360 Website By Tenebris Discussion of multiple version development of Orion capsule Published 17 Nov 2009 Retrieved 14 Dec 2014 NASA 30 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2014 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Fountain Henry 5 grudnya 2014 The New York Times Arhiv originalu za 13 grudnya 2014 Procitovano 5 grudnya 2014 Peterson L 2009 Environmental Control and Life Support System ECLSS PDF ntrs nasa gov Ames Research Center NASA Arhiv originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 7 kvitnya 2014 Space com Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 8 sichnya 2016 PDF Presreliz NASA 7 lyutogo 2009 Arhiv originalu PDF za 8 kvitnya 2021 Procitovano 7 lyutogo 2009 BBC News 31 serpnya 2006 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 1 bereznya 2007 Presreliz NASA 22 serpnya 2006 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2021 Procitovano 3 bereznya 2007 Presreliz NASA Ames Research Center 7 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 17 bereznya 2021 Procitovano 16 kvitnya 2009 Coppinger Rob 6 zhovtnya 2006 Flight International Arhiv originalu za 20 travnya 2011 Procitovano 6 zhovtnya 2006 NASA Denies Making Orion Water Landing Decision and Deleting Touchdowns on Land NASA Watch 6 serpnya 2007 Procitovano 23 listopada 2010 US and Europe plan new spaceship BBC News 5 travnya 2011 originalu za 6 travnya 2011 Procitovano 14 travnya 2011 Spaceflight Now 21 chervnya 2012 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2013 Procitovano 23 chervnya 2012 Astrium 21 chervnya 2012 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2013 Procitovano 23 chervnya 2012 Bergin Chris 21 listopada 2012 NASASpaceFlight com Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2014 Spaceflight Now 21 listopada 2012 Arhiv originalu za 10 sichnya 2016 Procitovano 15 lipnya 2014 popularmechanics com Arhiv originalu za lyutij 3 2008 Procitovano 8 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 8 listopada 2015 Procitovano 9 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 25 sichnya 2016 Procitovano 9 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PRNewswire Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2022 NASA Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 9 sichnya 2016 nasa gov Arhiv originalu za 29 chervnya 2015 Procitovano 5 grudnya 2014 Bergin Chris 9 zhovtnya 2011 NASA managers serious about ATV role as Orion Service Module nasaspaceflight com originalu za berezen 28 2014 Procitovano 28 bereznya 2014 Lockheed Martin 26 sichnya 2016 u Wayback Machine Lockheed Martin Delivers Orion Spacecraft To NASA Kennedy Space Center Press release Denver July 2 2012 Space travel com Arhiv originalu za 6 sichnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2014 Space travel com Arhiv originalu za 10 sichnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2014 Space travel com Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2014 Bergin Chris 6 listopada 2011 NASASpaceFlight com Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2014 Bergin Chris 17 zhovtnya 2011 NASASpaceFlight com Arhiv originalu za 26 grudnya 2011 Procitovano 15 lipnya 2014 Space travel com Arhiv originalu za 10 sichnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2014 Bergin Chris 10 lyutogo 2012 NASASpaceFlight com Arhiv originalu za 13 lyutogo 2012 Procitovano 15 lipnya 2014 Bergin Chris 26 lyutogo 2012 NASASpaceFlight com Arhiv originalu za 28 lyutogo 2012 Procitovano 15 lipnya 2014 Space travel com Arhiv originalu za 4 bereznya 2012 Procitovano 15 lipnya 2014 www nasaspaceflight com Arhiv originalu za 14 kvitnya 2012 Procitovano 26 serpnya 2015 NASA Glenn To Test Orion Crew Exploration Vehicle SpaceDaily Arhiv originalu za 26 veresnya 2012 Procitovano 11 sichnya 2016 Nasa gov 11 grudnya 2008 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2021 Procitovano 20 listopada 2010 Nasa gov Arhiv originalu za 8 kvitnya 2021 Procitovano 20 listopada 2010 foxnews com 6 travnya 2010 Arhiv originalu za 23 sichnya 2014 Procitovano 6 kvitnya 2013 Messier Doug 11 lyutogo 2014 Parabolic Arc Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 lyutogo 2014 Nasa gov 25 bereznya 2009 Arhiv originalu za 24 listopada 2010 Procitovano 20 listopada 2010 NASA gov Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 9 grudnya 2014 NASA gov Arhiv originalu za 23 bereznya 2015 Procitovano 9 grudnya 2014 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2012 Procitovano 26 zhovtnya 2015 NASA Arhiv originalu za 27 travnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2015 Clark Stephen 14 grudnya 2014 Spaceflight Now Arhiv originalu za 15 grudnya 2014 Procitovano 15 grudnya 2014 J Foust 16 veresnya 2015 Space News Arhiv originalu za 30 veresnya 2021 Procitovano 16 veresnya 2015 President Obama s new space policy announcement at NASA 12 sichnya 2016 u Wayback Machine Obama s April 2010 NASA speech Published 15 April 2010 Retrieved 13 December 2014 NASA s 2015 budget 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Published 2014 Retrieved 13 December 2014 NASA skips moon now aiming for an asteroid 30 sichnya 2016 u Wayback Machine Published 8 April 2013 Retrieved 13 December 2014 UK Telegraph US Ready to Return to Moon 10 bereznya 2016 u Wayback Machine By David Millward published 3 Feb 2014 Retrieved 13 Dec 2014 United States House of Representatives Next Steps in Human Exploration to Mars and Beyond 8 veresnya 2016 u Wayback Machine May 21 2013 Brophy John R Friedman Lou Culick Fred 30 travnya 2012 PDF presentation NASA Small Bodies Assessment Group SBAG Arhiv originalu PDF za 8 veresnya 2013 Procitovano 15 sichnya 2014 Chang Kenneth 27 sichnya 2012 For a Moon Colony Technology Is the Easy Part NYTimes com New York ISSN 0362 4331 originalu za sichen 15 2014 Procitovano 15 sichnya 2014 PDF NASA January 2011 Arhiv originalu PDF za 19 grudnya 2016 Procitovano 18 chervnya 2011 Habitat for Long Duration Deep Space Missions 20 veresnya 2015 u Wayback Machine Preliminary design proposal for DSH by Rucker amp Thompson Published 5 May 2012 retrieved 8 Dec 2014 2012 X Hab Academic Innovation Challenge Progress Update 20 bereznya 2015 u Wayback Machine Nasa DSH design news update Published 21 June 2012 retrieved 8 Dec 2014 NASA nazvalo novij korabel Orionom 2012 01 27 u Wayback Machine angl NASA nazvalo pidryadnika Oriona 2011 11 20 u Wayback Machine angl Obama vidmovivsya vid misyachnoyi programi NASA 17 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Barak Obama nacilivsya na Mars 2011 08 14 u Wayback Machine ros NASA obralo novij korabel dlya polotiv v dalekij kosmos 2011 09 03 u Wayback Machine ros Spadkoyemci Shattla 2011 11 27 u Wayback Machine ros Viprobuvannya Oriona 26 sichnya 2012 u Wayback Machine angl Novij korabel Orion siv na dvoh parashutah Arhiv originalu za 16 lyutogo 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 3 grudnya 2012 Procitovano 27 sichnya 2014 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 27 sichnya 2014 Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 27 sichnya 2014 V SShA zapustili kosmicheskij korabl Orion Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad lipen 2015

Дата публікації:
Топ