Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю написано занадто професійним зі специфічною термінологією, що може бути незрозумілим для більшості читачів. (травень 2023) |
Друга теорема добробуту — це економічна теорема, яка стверджує, що приріст добробуту, отриманий в результаті ефективного розподілу ресурсів, буде більшим, ніж приріст добробуту, отриманий в результаті збільшення загального обсягу ресурсів. Іншими словами, якщо вдається зменшити нерівність у розподілі ресурсів, то це сприятиме більшому приросту добробуту, ніж просто збільшення загального обсягу ресурсів без зміни їх розподілу. Друга теорема добробуту — одна з двох фундаментальних теорем економіки добробуту.
Суть теореми
Друга теорема добробуту стверджує, що якщо існують ідеальні конкурентні умови і всі ресурси розподіляються раціонально, то немає можливості підвищити благополуччя одного індивіда без зменшення благополуччя іншого. Іншими словами, якщо існує економічна система, в якій всі ресурси розподіляються ефективно і кожен індивід максимізує своє благополуччя, то не можна знайти спосіб підвищення благополуччя одного індивіда без зменшення благополуччя іншого. Це означає, що в ідеальній конкурентній економічній системі, якщо одна людина збагачується, це зазвичай означає, що інша людина стає біднішою. Тому друга теорема добробуту вказує на обмеження, які існують у можливості розподілу ресурсів і доходів в суспільстві. Ця ж теорема, також каже, що будь-який оптимальний за Парето розподіл ресурсів може бути досягнутий через конкурентний ринок. Це означає, що можна зберегти бажаний оптимальний за Парето результат. Ефективності за Парето можна досягти шляхом перерозподілу початкового багатства. Однак перерозподіл може не досягти повної оптимальності, оскільки спроби покращити розподіл можуть спричинити погіршення ситуації.
Друга теорема економічного добробуту, також відома як теорія капіталістичного розвитку, була розроблена в середині XX століття. Ця теорія стверджує, що економічне процвітання залежить від підвищення продуктивності праці завдяки інноваціям і технологічному прогресу. Відповідно до цієї теореми економічний розвиток залежить від збільшення капітальних вкладень, підвищення продуктивності праці та збільшення кількості зайнятих. Більше капіталовкладень, більше технічного прогресу і, отже, більше можливостей для підвищення продуктивності праці. Однак, згідно з другою теоремою економічного добробуту, капіталовкладення можуть бути обмежені відсутністю інвесторів. Таким чином, держава може відігравати важливу роль у підвищенні рівня інвестицій та підвищенні продуктивності праці шляхом стимулювання розвитку нових технологій та нарощування інноваційного потенціалу. Так, згідно з другою теоремою економічного добробуту ключовими чинниками досягнення економічного зростання та підвищення рівня життя населення є інновації та технічний прогрес, які забезпечують зростання продуктивності праці та збільшення запасів капіталу.
Може здаватися, що теореми добробуту схожі, насправді це не так, оскільки вони підкреслюють різні аспекти ефективності та справедливості.
Доведення другої фундаментальної теореми
Друга теорема економічного добробуту стверджує, що будь-яка розподільна система, яка є ефективною з точки зору Парето, може бути досягнута за допомогою довільної системи оподаткування та передачі ресурсів, при умові, що інформація про переваги кожного індивіда доступна владним органам та їх розпорядникам.
Для доведення другої теореми економічного добробуту можна скористатися такими кроками:
- Припустимо, що існує ефективна з точки зору Парето розподільна система, але вона не може бути досягнута за допомогою оподаткування та передачі ресурсів.
- Визначимо набір змінних, які можна змінювати, щоб досягти оптимального розподілу ресурсів за допомогою оподаткування та передачі ресурсів.
- Використовуючи теорію зведення до змінних, знайдемо новий розподіл ресурсів, який є оптимальним для нової розподільної системи.
- Доведемо, що новий розподіл ресурсів також є ефективним з точки зору Парето.
- Заключимо, що початкова розподільна система може бути досягнута за допомогою оподаткування та передачі ресурсів, що суперечить припущенню в кроці 1. Отже, друга теорема економічного добробуту є дійсною.
Автор концепції економіки добробуту
Друга теорема економічного добробуту була сформульована британським економістом Артуром Пігу у його праці «Принципи економії» (1890 рік). Формулювання теореми стверджує, що:
 | При відсутності ринкових вад і при наявності можливості розподілу ресурсів будь-яким способом, економічний добробут може бути досягнутий будь-якою системою розподілу доходів, яка забезпечує ефективне використання ресурсів |  |
З іншими словами, якщо ринок праці, ринок капіталу та інші ринки працюють ефективно, то будь-яка система розподілу доходів може забезпечити максимальний економічний добробут. Проте, в реальному світі існують ринкові вади, які можуть призвести до того, що певні системи розподілу доходів можуть бути менш ефективними за інші. Тому, з метою досягнення максимального економічного добробуту, потрібно забезпечувати ефективну роботу ринків та враховувати можливість виникнення ринкових вад.
Історія виникнення теорем
Леон Вальрас (1870)
Леон Вальрас був французьким економістом, який у 1870 році сформулював другу теорему добробуту, яка є однією з основних теорем економічної теорії загалом:
| | Будь-яка ефективна розподільна система може бути досягнута за допомогою вільного конкурентного ринку, при умові, що існують певні передумови | |
Зокрема, передумовами є повна конкуренція на ринку товарів та послуг, а також повна конкуренція на ринку факторів виробництва (тобто ринку праці, землі, капіталу тощо). Крім того, передбачається, що кожен учасник економіки повністю інформований про умови ринку та може свідомо приймати рішення щодо своєї участі в економічних процесах.
Вільфредо Парето (1906/9)
Більш абстрактно, ніж Еджворт, він визначає рівновагу як стан, який зберігається нескінченно довго коли зовнішній тиск відсутній, і показав, що у контексті обміну, рівновага досягається в той момент, коли спільна дотична до кривих байдужості сторін перетинає точку надбання. Загалом, це означає, що в економіці рівновага є станом, в якому відсутні будь-які зміни, які можуть впливати на споживачів, продукти або ринки. Рівновага досягається тоді, коли кожна сторона знаходить для себе найбільш вигідну точку на графіку спільної дотичної до кривих байдужості.
Оптимальність Парето є одним із ключових понять економічної теорії, яка використовується для вирішення проблеми розподілу ресурсів між суб'єктами. Застосування концепції оптимальності Парето в міжнародній економічній інтеграції показує те, що дві або більше країн з ефективними ресурсами та економічними характеристиками можуть спільно досягти кращих результатів.
Оптимальність за Парето стверджує, що суспільний добробут максимізується, а розподіл ресурсів стає оптимальним, якщо будь-яка зміна в цьому розподілі погіршує добробут принаймні одного суб'єкта економічної системи. Ринковий стан оптимальний за Парето — це стан, за якого неможливо підвищити становище жодного учасника економічного процесу без зниження добробуту, хоча б ще одного учасника. Згідно з критерієм Парето (критерій підвищення суспільного добробуту), позбавлення розподілу ресурсів, яке збільшує добробут принаймні однієї людини, не завдаючи шкоди іншим, ймовірно, буде оптимальним.
Енріко Бароне (1908)
Енріко Бароне, товариш Парето, довів оптимальність досконалої конкуренції: припускаючи, що ціни є екзогенними — вони максимізують грошову вартість прибутку від виробничої діяльності, що є сумою вартості дозвілля, заощаджень і бажаного співвідношення товарів споживання. Він не аргументує обрану ринком ціну оптимальною.
Його статті не були перекладені англійською мовою до 1935 року. Пол Самуельсон позитивно сприйняв статтю, але, схоже, що це не вплинуло на розвиток теорем добробуту так сильно, як зараз.
У своїх роботах Бароне довів, що ринкова рівновага може бути досягнута за умови, що всі агенти економіки мають доступ до всієї необхідної інформації про ціни та відповідні їм кількості товарів і послуг. Це дозволить їм методом проб і помилок підібрати такі ціни, які забезпечать рівновагу на ринку.
Однак, Бароне не використовував криві корисності чи байдужості для досягнення рівноваги, як це робили більшість економістів його часу. Замість цього, він використовував математичні методи та інші інструменти аналізу, щоб встановити умови, за яких можлива ринкова рівновага. Це дозволило йому зробити значний внесок у розвиток економічної теорії та відкрити нові можливості для подальшого розвитку загальної теорії рівноваги.
Оскар Ланге (1942)
У своїй книзі «Теорія економічного добробуту» (1942) Оскар Ланге сформулював три фундаментальні теореми економічного добробуту, визначивши умови, необхідні для економічної оптимізації в умовах конкуренції: Перша теорема Ланге стверджує, що за умов конкуренції, якщо всі покупці та продавці знають інформацію про ціни товарів і послуг, ринок забезпечує ефективний розподіл ресурсів.
Друга теорема Ланге каже, що в умовах конкуренції ринок забезпечить оптимальне виробництво, якщо всі продавці знають собівартість виробництва та ціни товарів і послуг.
Третя теорема Ланге стверджує, що в умовах конкуренції ринок, що є максимально справедливим для всіх його учасників, забезпечує розподіл доходів від виробництва.
Спільні праці науковців
Абрам Бергсон і Пол Самуельсон
Абрам Бергсон у своїй роботі 1938 року «А social welfare function» показав, що фундаментальна теорема економіки добробуту може бути сформульована як вибір такої соціальної функції, яка максимізує загальний добробут суспільства.
Пол Самуельсон в 1947 році у своїй статті «Foundations of Economic Analysis» сформулював фундаментальну теорему доходу, яка стверджує, що кожен розподіл доходу можна досягти за допомогою відповідного вибору цін.
Однак, саме Самуельсон запропонував оригінальне формулювання фундаментальної теореми економіки добробуту, яке стверджує, що за умови, якщо певні припущення щодо властивостей ринкової економіки виконуються, будь-який стійкий розподіл ресурсів можна досягти шляхом правильного вибору податків і перерозподілу доходів.
Теорема Грінвальда-Стігліца
Стаття Брюса Грінвальда та Джозефа Стігліца «Зовнішні ефекти в економіці з недосконалою інформацією та неповними ринками» 1986 року демонструє, що традиційні економічні моделі, що базуються на припущенні про повну інформацію та досконалі ринки, не завжди відображають дійсність. У більшості реальних ситуаціях інформація є неповною, а ринки не є досконалими, що може призводити до некоректної оцінки вартості товарів та послуг, а також до виникнення зовнішніх ефектів, які не враховуються ринками.
Зокрема, автори статті наводять приклад податку на алкоголь, який може зменшити кількість аварій на дорозі і тим самим покращити добробут населення. Це приклад морального ризику, коли дії одного учасника можуть негативно вплинути на інших. У таких випадках досконалі ринки не можуть забезпечити ефективну алокацію ресурсів, тому втручання уряду може бути виправданим.
Отже, стаття Грінвальда та Стігліца показує, що уряд може грати важливу роль у покращенні добробуту населення в умовах неповної інформації та недосконалих ринків.
Див. також
Джерела
- Економіка добробуту [Текст]: навч. посіб. / Н. В. Томчук-Пономаренко. — К. : Ліра-К, 2020. — 234 с.
- Фінансовий механізм забезпечення суспільного добробуту: теоретична концептуалізація та проблеми функціонування [Текст]: монографія / В. П. Горин. — Тернопіль: ТНЕУ, 2020. — 516 с.
Посилання
- Артур Сесіл Пігу [Електронний ресурс]: [1]
- Толкачов С. А. Економічна теорія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu napisano zanadto profesijnim stilem zi specifichnoyu terminologiyeyu sho mozhe buti nezrozumilim dlya bilshosti chitachiv Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu zrobivshi yiyi zrozumiloyu dlya nespecialistiv bez vtrat zmistu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2023 Druga teorema dobrobutu ce ekonomichna teorema yaka stverdzhuye sho pririst dobrobutu otrimanij v rezultati efektivnogo rozpodilu resursiv bude bilshim nizh pririst dobrobutu otrimanij v rezultati zbilshennya zagalnogo obsyagu resursiv Inshimi slovami yaksho vdayetsya zmenshiti nerivnist u rozpodili resursiv to ce spriyatime bilshomu prirostu dobrobutu nizh prosto zbilshennya zagalnogo obsyagu resursiv bez zmini yih rozpodilu Druga teorema dobrobutu odna z dvoh fundamentalnih teorem ekonomiki dobrobutu Sut teoremiDruga teorema dobrobutu stverdzhuye sho yaksho isnuyut idealni konkurentni umovi i vsi resursi rozpodilyayutsya racionalno to nemaye mozhlivosti pidvishiti blagopoluchchya odnogo individa bez zmenshennya blagopoluchchya inshogo Inshimi slovami yaksho isnuye ekonomichna sistema v yakij vsi resursi rozpodilyayutsya efektivno i kozhen individ maksimizuye svoye blagopoluchchya to ne mozhna znajti sposib pidvishennya blagopoluchchya odnogo individa bez zmenshennya blagopoluchchya inshogo Ce oznachaye sho v idealnij konkurentnij ekonomichnij sistemi yaksho odna lyudina zbagachuyetsya ce zazvichaj oznachaye sho insha lyudina staye bidnishoyu Tomu druga teorema dobrobutu vkazuye na obmezhennya yaki isnuyut u mozhlivosti rozpodilu resursiv i dohodiv v suspilstvi Cya zh teorema takozh kazhe sho bud yakij optimalnij za Pareto rozpodil resursiv mozhe buti dosyagnutij cherez konkurentnij rinok Ce oznachaye sho mozhna zberegti bazhanij optimalnij za Pareto rezultat Efektivnosti za Pareto mozhna dosyagti shlyahom pererozpodilu pochatkovogo bagatstva Odnak pererozpodil mozhe ne dosyagti povnoyi optimalnosti oskilki sprobi pokrashiti rozpodil mozhut sprichiniti pogirshennya situaciyi Druga teorema ekonomichnogo dobrobutu takozh vidoma yak teoriya kapitalistichnogo rozvitku bula rozroblena v seredini XX stolittya Cya teoriya stverdzhuye sho ekonomichne procvitannya zalezhit vid pidvishennya produktivnosti praci zavdyaki innovaciyam i tehnologichnomu progresu Vidpovidno do ciyeyi teoremi ekonomichnij rozvitok zalezhit vid zbilshennya kapitalnih vkladen pidvishennya produktivnosti praci ta zbilshennya kilkosti zajnyatih Bilshe kapitalovkladen bilshe tehnichnogo progresu i otzhe bilshe mozhlivostej dlya pidvishennya produktivnosti praci Odnak zgidno z drugoyu teoremoyu ekonomichnogo dobrobutu kapitalovkladennya mozhut buti obmezheni vidsutnistyu investoriv Takim chinom derzhava mozhe vidigravati vazhlivu rol u pidvishenni rivnya investicij ta pidvishenni produktivnosti praci shlyahom stimulyuvannya rozvitku novih tehnologij ta naroshuvannya innovacijnogo potencialu Tak zgidno z drugoyu teoremoyu ekonomichnogo dobrobutu klyuchovimi chinnikami dosyagnennya ekonomichnogo zrostannya ta pidvishennya rivnya zhittya naselennya ye innovaciyi ta tehnichnij progres yaki zabezpechuyut zrostannya produktivnosti praci ta zbilshennya zapasiv kapitalu Mozhe zdavatisya sho teoremi dobrobutu shozhi naspravdi ce ne tak oskilki voni pidkreslyuyut rizni aspekti efektivnosti ta spravedlivosti Dovedennya drugoyi fundamentalnoyi teoremi Druga teorema ekonomichnogo dobrobutu stverdzhuye sho bud yaka rozpodilna sistema yaka ye efektivnoyu z tochki zoru Pareto mozhe buti dosyagnuta za dopomogoyu dovilnoyi sistemi opodatkuvannya ta peredachi resursiv pri umovi sho informaciya pro perevagi kozhnogo individa dostupna vladnim organam ta yih rozporyadnikam Dlya dovedennya drugoyi teoremi ekonomichnogo dobrobutu mozhna skoristatisya takimi krokami Pripustimo sho isnuye efektivna z tochki zoru Pareto rozpodilna sistema ale vona ne mozhe buti dosyagnuta za dopomogoyu opodatkuvannya ta peredachi resursiv Viznachimo nabir zminnih yaki mozhna zminyuvati shob dosyagti optimalnogo rozpodilu resursiv za dopomogoyu opodatkuvannya ta peredachi resursiv Vikoristovuyuchi teoriyu zvedennya do zminnih znajdemo novij rozpodil resursiv yakij ye optimalnim dlya novoyi rozpodilnoyi sistemi Dovedemo sho novij rozpodil resursiv takozh ye efektivnim z tochki zoru Pareto Zaklyuchimo sho pochatkova rozpodilna sistema mozhe buti dosyagnuta za dopomogoyu opodatkuvannya ta peredachi resursiv sho superechit pripushennyu v kroci 1 Otzhe druga teorema ekonomichnogo dobrobutu ye dijsnoyu Avtor koncepciyi ekonomiki dobrobutuDruga teorema ekonomichnogo dobrobutu bula sformulovana britanskim ekonomistom Arturom Pigu u jogo praci Principi ekonomiyi 1890 rik Formulyuvannya teoremi stverdzhuye sho Pri vidsutnosti rinkovih vad i pri nayavnosti mozhlivosti rozpodilu resursiv bud yakim sposobom ekonomichnij dobrobut mozhe buti dosyagnutij bud yakoyu sistemoyu rozpodilu dohodiv yaka zabezpechuye efektivne vikoristannya resursiv Z inshimi slovami yaksho rinok praci rinok kapitalu ta inshi rinki pracyuyut efektivno to bud yaka sistema rozpodilu dohodiv mozhe zabezpechiti maksimalnij ekonomichnij dobrobut Prote v realnomu sviti isnuyut rinkovi vadi yaki mozhut prizvesti do togo sho pevni sistemi rozpodilu dohodiv mozhut buti mensh efektivnimi za inshi Tomu z metoyu dosyagnennya maksimalnogo ekonomichnogo dobrobutu potribno zabezpechuvati efektivnu robotu rinkiv ta vrahovuvati mozhlivist viniknennya rinkovih vad Istoriya viniknennya teoremLeon Valras 1870 Leon Valras buv francuzkim ekonomistom yakij u 1870 roci sformulyuvav drugu teoremu dobrobutu yaka ye odniyeyu z osnovnih teorem ekonomichnoyi teoriyi zagalom Bud yaka efektivna rozpodilna sistema mozhe buti dosyagnuta za dopomogoyu vilnogo konkurentnogo rinku pri umovi sho isnuyut pevni peredumovi Zokrema peredumovami ye povna konkurenciya na rinku tovariv ta poslug a takozh povna konkurenciya na rinku faktoriv virobnictva tobto rinku praci zemli kapitalu tosho Krim togo peredbachayetsya sho kozhen uchasnik ekonomiki povnistyu informovanij pro umovi rinku ta mozhe svidomo prijmati rishennya shodo svoyeyi uchasti v ekonomichnih procesah Vilfredo Pareto 1906 9 Bilsh abstraktno nizh Edzhvort vin viznachaye rivnovagu yak stan yakij zberigayetsya neskinchenno dovgo koli zovnishnij tisk vidsutnij i pokazav sho u konteksti obminu rivnovaga dosyagayetsya v toj moment koli spilna dotichna do krivih bajduzhosti storin peretinaye tochku nadbannya Zagalom ce oznachaye sho v ekonomici rivnovaga ye stanom v yakomu vidsutni bud yaki zmini yaki mozhut vplivati na spozhivachiv produkti abo rinki Rivnovaga dosyagayetsya todi koli kozhna storona znahodit dlya sebe najbilsh vigidnu tochku na grafiku spilnoyi dotichnoyi do krivih bajduzhosti Optimalnist Pareto ye odnim iz klyuchovih ponyat ekonomichnoyi teoriyi yaka vikoristovuyetsya dlya virishennya problemi rozpodilu resursiv mizh sub yektami Zastosuvannya koncepciyi optimalnosti Pareto v mizhnarodnij ekonomichnij integraciyi pokazuye te sho dvi abo bilshe krayin z efektivnimi resursami ta ekonomichnimi harakteristikami mozhut spilno dosyagti krashih rezultativ Optimalnist za Pareto stverdzhuye sho suspilnij dobrobut maksimizuyetsya a rozpodil resursiv staye optimalnim yaksho bud yaka zmina v comu rozpodili pogirshuye dobrobut prinajmni odnogo sub yekta ekonomichnoyi sistemi Rinkovij stan optimalnij za Pareto ce stan za yakogo nemozhlivo pidvishiti stanovishe zhodnogo uchasnika ekonomichnogo procesu bez znizhennya dobrobutu hocha b she odnogo uchasnika Zgidno z kriteriyem Pareto kriterij pidvishennya suspilnogo dobrobutu pozbavlennya rozpodilu resursiv yake zbilshuye dobrobut prinajmni odniyeyi lyudini ne zavdayuchi shkodi inshim jmovirno bude optimalnim Enriko Barone 1908 Enriko Barone tovarish Pareto doviv optimalnist doskonaloyi konkurenciyi pripuskayuchi sho cini ye ekzogennimi voni maksimizuyut groshovu vartist pributku vid virobnichoyi diyalnosti sho ye sumoyu vartosti dozvillya zaoshadzhen i bazhanogo spivvidnoshennya tovariv spozhivannya Vin ne argumentuye obranu rinkom cinu optimalnoyu Jogo statti ne buli perekladeni anglijskoyu movoyu do 1935 roku Pol Samuelson pozitivno sprijnyav stattyu ale shozhe sho ce ne vplinulo na rozvitok teorem dobrobutu tak silno yak zaraz U svoyih robotah Barone doviv sho rinkova rivnovaga mozhe buti dosyagnuta za umovi sho vsi agenti ekonomiki mayut dostup do vsiyeyi neobhidnoyi informaciyi pro cini ta vidpovidni yim kilkosti tovariv i poslug Ce dozvolit yim metodom prob i pomilok pidibrati taki cini yaki zabezpechat rivnovagu na rinku Odnak Barone ne vikoristovuvav krivi korisnosti chi bajduzhosti dlya dosyagnennya rivnovagi yak ce robili bilshist ekonomistiv jogo chasu Zamist cogo vin vikoristovuvav matematichni metodi ta inshi instrumenti analizu shob vstanoviti umovi za yakih mozhliva rinkova rivnovaga Ce dozvolilo jomu zrobiti znachnij vnesok u rozvitok ekonomichnoyi teoriyi ta vidkriti novi mozhlivosti dlya podalshogo rozvitku zagalnoyi teoriyi rivnovagi Oskar Lange 1942 U svoyij knizi Teoriya ekonomichnogo dobrobutu 1942 Oskar Lange sformulyuvav tri fundamentalni teoremi ekonomichnogo dobrobutu viznachivshi umovi neobhidni dlya ekonomichnoyi optimizaciyi v umovah konkurenciyi Persha teorema Lange stverdzhuye sho za umov konkurenciyi yaksho vsi pokupci ta prodavci znayut informaciyu pro cini tovariv i poslug rinok zabezpechuye efektivnij rozpodil resursiv Druga teorema Lange kazhe sho v umovah konkurenciyi rinok zabezpechit optimalne virobnictvo yaksho vsi prodavci znayut sobivartist virobnictva ta cini tovariv i poslug Tretya teorema Lange stverdzhuye sho v umovah konkurenciyi rinok sho ye maksimalno spravedlivim dlya vsih jogo uchasnikiv zabezpechuye rozpodil dohodiv vid virobnictva Spilni praci naukovciv Abram Bergson i Pol Samuelson Abram Bergson u svoyij roboti 1938 roku A social welfare function pokazav sho fundamentalna teorema ekonomiki dobrobutu mozhe buti sformulovana yak vibir takoyi socialnoyi funkciyi yaka maksimizuye zagalnij dobrobut suspilstva Pol Samuelson v 1947 roci u svoyij statti Foundations of Economic Analysis sformulyuvav fundamentalnu teoremu dohodu yaka stverdzhuye sho kozhen rozpodil dohodu mozhna dosyagti za dopomogoyu vidpovidnogo viboru cin Odnak same Samuelson zaproponuvav originalne formulyuvannya fundamentalnoyi teoremi ekonomiki dobrobutu yake stverdzhuye sho za umovi yaksho pevni pripushennya shodo vlastivostej rinkovoyi ekonomiki vikonuyutsya bud yakij stijkij rozpodil resursiv mozhna dosyagti shlyahom pravilnogo viboru podatkiv i pererozpodilu dohodiv Teorema Grinvalda Stiglica Stattya Bryusa Grinvalda ta Dzhozefa Stiglica Zovnishni efekti v ekonomici z nedoskonaloyu informaciyeyu ta nepovnimi rinkami 1986 roku demonstruye sho tradicijni ekonomichni modeli sho bazuyutsya na pripushenni pro povnu informaciyu ta doskonali rinki ne zavzhdi vidobrazhayut dijsnist U bilshosti realnih situaciyah informaciya ye nepovnoyu a rinki ne ye doskonalimi sho mozhe prizvoditi do nekorektnoyi ocinki vartosti tovariv ta poslug a takozh do viniknennya zovnishnih efektiv yaki ne vrahovuyutsya rinkami Zokrema avtori statti navodyat priklad podatku na alkogol yakij mozhe zmenshiti kilkist avarij na dorozi i tim samim pokrashiti dobrobut naselennya Ce priklad moralnogo riziku koli diyi odnogo uchasnika mozhut negativno vplinuti na inshih U takih vipadkah doskonali rinki ne mozhut zabezpechiti efektivnu alokaciyu resursiv tomu vtruchannya uryadu mozhe buti vipravdanim Otzhe stattya Grinvalda ta Stiglica pokazuye sho uryad mozhe grati vazhlivu rol u pokrashenni dobrobutu naselennya v umovah nepovnoyi informaciyi ta nedoskonalih rinkiv Div takozhEkonomika dobrobutu Optimum Pareto Neoklasichna ekonomika Rozpodil ekonomika Samopochuttya Persha teorema dobrobutuDzherelaEkonomika dobrobutu Tekst navch posib N V Tomchuk Ponomarenko K Lira K 2020 234 s Finansovij mehanizm zabezpechennya suspilnogo dobrobutu teoretichna konceptualizaciya ta problemi funkcionuvannya Tekst monografiya V P Gorin Ternopil TNEU 2020 516 s PosilannyaArtur Sesil Pigu Elektronnij resurs 1 Tolkachov S A Ekonomichna teoriya