Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Василь Федорович Симиренко | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 (19) березня 1835 Мліїв, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 17 грудня 1915 (80 років) Київ, Російська імперія |
| Поховання | Аскольдова могила |
| Підданство |  Російська імперія |
| Національність | Українець |
| Діяльність | промисловець, інженер-конструктор, технолог |
| Відомий завдяки | меценат |
| Батько | Федір Симиренко |
| У шлюбі з | Софія Іванівна Симиренко |
| Діти | не було |
| |
Василь Федорович Симиренко (7 (19) березня 1835, Мліїв, Черкаська обл. — 1 (14) грудня 1915, Київ) — український промисловець, інженер-конструктор та технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець, син Федора Симиренка, серед українського громадянства відомий як «Великий Хорс». Член Київського товариства старожитностей і мистецтв.
Життєпис
Навчався у вищому комерційному пансіоні в Москві, потім продовжив навчання у Санкт-Петербурзькому технологічному інституті, після чого протягом двох років — у Паризькій вищій політехнічній школі, по закінченні якої отримав фах інженера-технолога .
Повернувшись із Франції, Василь перебирає на себе керівництво над сімейною фірмою.
Зробивши все можливе й переконавшись у приреченості фірми, Василь Федорович у 1873 залишає посаду голови адміністрації, відмовляється від утримання і прав на спадщину і покидає родову оселю у Млієві. У цьому році він придбав руїни старої державної цукроварні в с. Сидорівці на Канівщині, відновив її на позичені гроші й почав господарювати. Лише завдяки особливому розумінню справи, організаційному хисту та працьовитості Василя Федоровича, куплений ним завод-руїна став приносити прибутки і зробив його заможною людиною.
Знання механіки і талант до неї дав йому можливість сконструювати кілька цукрових машин на основі нових принципів фізики і механіки. Цим він привернув до себе увагу не лише в Російській імперії, а й за кордоном. Зокрема, у 1876 р. Василь Симиренко зареєстрував патент на випаровувальний апарат, що вдвічі скорочував витрати палива на переробку цукрового буряка, а працюючи в хімічній лабораторії, винайшов нові способи виварювання цукру. Організував у себе на заводі виробництво пастили «Українська» та мармеладу, який успішно експортували за кордон і який прописували хворим у місцевій лікарні. Дорогий делікатес давав високий прибуток і звільнив країну від потреби імпортувати пастилу.
Василь Симиренко турбувався не лише про технічне вдосконалення виробництва, а й про достатній освітньо-культурний розвиток місцевого населення. У Сидорівці діяли дві школи — реміснича і сільсько-господарська. Викладання у них велось винятково українською мовою.
Василь Симиренко дуже любив український театр і тому посприяв утворенню аматорського колективу на Сидорівському цукровому заводі. Цей театр був одним із найкращих в Україні. Керував ним відомий громадівець Йоїль Руденко. До трупи, крім місцевої молоді та робітництва, входили також: Михайло Старицький, Марія Заньковецька, Ганна Затиркевич, Ганна Борисоглібська.
Був членом Київської Старої Громади ще з молодих років. У часи тиску на українську мову і культуру, Валуєвського циркуляра та Емського указу, мало яке українське видання на Наддніпрянщині виходило без допомоги Василя Федоровича. Він довгі роки підтримував перші всеукраїнські газети «Рада», «Громадська думка», часописи «Україна» і «Літературно-науковий вісник» та допомагав видавати за кордоном «Україніше Рундшау» і «Рутеніше рев'ю» для ознайомлення європейців з Україною.
Один із видавців «Київської старовини» Володимир Науменко засвідчував, що Василь Федорович передав на часопис понад 35 тисяч карбованців. З непідробним інтересом меценат стежив за діяльністю одного з перших українських видавництв «Вік», що одразу розпочало широку, як на той час, роботу і потребувало лише тимчасової матеріальної допомоги.
Коштом Василя Симиренка, але без розголосу, вийшло кілька видань «Кобзаря» Тараса Шевченка. Допомагав також окремим письменникам, як наприклад, Михайлу Коцюбинському та Іллі Шрагові; за його матеріальної підтримки вели досліди і видавали праці Олександр Кістяківський і Павло Чубинський; на його щорічну допомогу в 600 крб. Петро Ніщинський переклав «Іліаду», видану у Львові.
Василь Федорович допомагав Михайлові Драгоманову в еміграції у Швейцарії і дав йому кошти на друкарню. Подарував 100 тисяч карбованців золотом на будинок для Наукового Товариства імені Шевченка у Львові. Протягом багатьох років матеріально допомагав українському гуртку в Київській семінарії, що дало студентам змогу утримувати бібліотеку і конспіративну квартиру, розповсюджувати українську книжку серед селян і організовувати з'їзди колишніх студентів семінарії тощо. Василь Федорович опікувався громадським зібранням «Родина», «Товариством допомоги культурі і науці» і «Науковим товариством».
Василь Симиренко надавав кошти винятково на літературні та наукові, а не політичні завдання. Лише один раз він передав 500 крб. для організації замаху на Плеве.
Не маючи дітей, Василь Симиренко, за порадою приятеля професора Володимира Антоновича, склав заповіт, у якому все майно, що оцінювалось до 10 мільйонів карбованців, залишав у користування дружині Софії Іванівні. Після її смерті воно мало піти на українські справи за розпорядженням комітету, власністю якого й стало те майно. Членами комітету були Володимир Антонович, Микола Лисенко, Володимир Науменко, Левко Симиренко, Леонід Смоленський та Ілля Шрага. Пізніше до комітету залучили небожа Симиренка Володимира Леонтовича, Михайла Грушевського, Петра Стебницького та Євгена Чикаленка.
В останні роки життя здоров'я Василя Федоровича погіршилось і Софія Іванівна намагалася всіляко оберігати його спокій. Особливо важкими для Симиренка були часи Першої світової війни. Він боляче переживав за Україну, її майбутнє, можливе поновлення утисків з боку влади, боявся знищення плодів його праці, передчував лихо.
Помер Василь Симиренко, 7 грудня 1915 р. у Києві. Його поховали на Аскольдовій могилі.
Після його смерті Софія Іванівна, виконуючи волю чоловіка, дуже щедро видавала кошти на національні справи. Тоді, за домовленістю з удовою, для своїх потреб товариство купило друкарню Барського на Хрещатику. Тут планувалось друкувати нову щоденну українську газету. Колишній редактор «Ради» В. Ніковський взявся наново організувати і редагувати газету, якій дали назву «Нова рада». Маєток у селі Сидорівка (тоді Київської губернії) дружина заповіла на заснування сільськогосподарської садівничої школи імені Василя Симиренка. Решту коштів — на народний університет імені В. Симиренка у Києві з викладанням українською мовою, а свій особняк — Українському науковому товариству.
Вшанування
На будинку за адресою вул. Десятинна, 9 у Києві, де В.Симиренко проживав з 1899 по 1915 рр. в кінці 1990-х встановлено меморіальну дошку.
Див. також
Примітки
- Метрическая книга Старо-Киевской Георгиевской церкви. FamilySearch (рос.). Процитовано 19.12.2021.
Джерела
- Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.— К., 2010.— С. 783—784.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Видатний меценат української культури // Вісник НТШ. весна-літо 2016 р. С.56-60.
- Київ. Енциклопедія. / В. Г. Абліцов. — К.: Видавництво «Фенікс». 2016. — 288 с.
Посилання
- Симиренко Василь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1729. — 1000 екз.
- ВАСИЛЬ СИМИРЕНКО | Програма «Велич особистості» (ВІДЕО)
- Василь СИМИРЕНКО — найвидатніший український добротворець[недоступне посилання з липня 2019]
- Г. Білоцерківська, Василь Федорович Симиренко — меценат української культури [ 9 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Салтан А. Н. История олигархов. Симиренки — «сахарные короли» Украины [Электронный ресурс]. — Режим доступа к статье: http://oligarh.org.ua/istoriya/oligarkhov/somirenki/sakharnie/koroli/ukraini/2015/19/12 [ 16 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Заглавие с экрана. — 19.12.15.
- Василь Федорович Симиренко (1835—1915) (середина XIX ст.): фотографія. — Електрон. текст. дані (1 файл : 607 Кб), 19–? (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). [ 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Simirenko misce pohovannya Vasil Fedorovich SimirenkoNarodivsya7 19 bereznya 1835 1835 03 19 Mliyiv Cherkaskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer17 grudnya 1915 1915 12 17 80 rokiv Kiyiv Rosijska imperiyaPohovannyaAskoldova mogilaPiddanstvoRosijska imperiyaNacionalnistUkrayinecDiyalnistpromislovec inzhener konstruktor tehnologVidomij zavdyakimecenatBatkoFedir SimirenkoU shlyubi zSofiya Ivanivna SimirenkoDitine bulo Mediafajli u Vikishovishi Vasil Fedorovich Simirenko 7 19 bereznya 1835 18350319 Mliyiv Cherkaska obl 1 14 grudnya 1915 Kiyiv ukrayinskij promislovec inzhener konstruktor ta tehnolog u galuzi cukrovarinnya viznachnij mecenat ukrayinskoyi kulturi vidavec sin Fedora Simirenka sered ukrayinskogo gromadyanstva vidomij yak Velikij Hors Chlen Kiyivskogo tovaristva starozhitnostej i mistectv ZhittyepisNavchavsya u vishomu komercijnomu pansioni v Moskvi potim prodovzhiv navchannya u Sankt Peterburzkomu tehnologichnomu instituti pislya chogo protyagom dvoh rokiv u Parizkij vishij politehnichnij shkoli po zakinchenni yakoyi otrimav fah inzhenera tehnologa Povernuvshis iz Franciyi Vasil perebiraye na sebe kerivnictvo nad simejnoyu firmoyu Zrobivshi vse mozhlive j perekonavshis u prirechenosti firmi Vasil Fedorovich u 1873 zalishaye posadu golovi administraciyi vidmovlyayetsya vid utrimannya i prav na spadshinu i pokidaye rodovu oselyu u Mliyevi U comu roci vin pridbav ruyini staroyi derzhavnoyi cukrovarni v s Sidorivci na Kanivshini vidnoviv yiyi na pozicheni groshi j pochav gospodaryuvati Lishe zavdyaki osoblivomu rozuminnyu spravi organizacijnomu histu ta pracovitosti Vasilya Fedorovicha kuplenij nim zavod ruyina stav prinositi pributki i zrobiv jogo zamozhnoyu lyudinoyu Znannya mehaniki i talant do neyi dav jomu mozhlivist skonstruyuvati kilka cukrovih mashin na osnovi novih principiv fiziki i mehaniki Cim vin privernuv do sebe uvagu ne lishe v Rosijskij imperiyi a j za kordonom Zokrema u 1876 r Vasil Simirenko zareyestruvav patent na viparovuvalnij aparat sho vdvichi skorochuvav vitrati paliva na pererobku cukrovogo buryaka a pracyuyuchi v himichnij laboratoriyi vinajshov novi sposobi vivaryuvannya cukru Organizuvav u sebe na zavodi virobnictvo pastili Ukrayinska ta marmeladu yakij uspishno eksportuvali za kordon i yakij propisuvali hvorim u miscevij likarni Dorogij delikates davav visokij pributok i zvilniv krayinu vid potrebi importuvati pastilu Vasil Simirenko turbuvavsya ne lishe pro tehnichne vdoskonalennya virobnictva a j pro dostatnij osvitno kulturnij rozvitok miscevogo naselennya U Sidorivci diyali dvi shkoli remisnicha i silsko gospodarska Vikladannya u nih velos vinyatkovo ukrayinskoyu movoyu Vasil Simirenko duzhe lyubiv ukrayinskij teatr i tomu pospriyav utvorennyu amatorskogo kolektivu na Sidorivskomu cukrovomu zavodi Cej teatr buv odnim iz najkrashih v Ukrayini Keruvav nim vidomij gromadivec Joyil Rudenko Do trupi krim miscevoyi molodi ta robitnictva vhodili takozh Mihajlo Starickij Mariya Zankovecka Ganna Zatirkevich Ganna Borisoglibska Buv chlenom Kiyivskoyi Staroyi Gromadi she z molodih rokiv U chasi tisku na ukrayinsku movu i kulturu Valuyevskogo cirkulyara ta Emskogo ukazu malo yake ukrayinske vidannya na Naddnipryanshini vihodilo bez dopomogi Vasilya Fedorovicha Vin dovgi roki pidtrimuvav pershi vseukrayinski gazeti Rada Gromadska dumka chasopisi Ukrayina i Literaturno naukovij visnik ta dopomagav vidavati za kordonom Ukrayinishe Rundshau i Rutenishe rev yu dlya oznajomlennya yevropejciv z Ukrayinoyu Odin iz vidavciv Kiyivskoyi starovini Volodimir Naumenko zasvidchuvav sho Vasil Fedorovich peredav na chasopis ponad 35 tisyach karbovanciv Z nepidrobnim interesom mecenat stezhiv za diyalnistyu odnogo z pershih ukrayinskih vidavnictv Vik sho odrazu rozpochalo shiroku yak na toj chas robotu i potrebuvalo lishe timchasovoyi materialnoyi dopomogi Koshtom Vasilya Simirenka ale bez rozgolosu vijshlo kilka vidan Kobzarya Tarasa Shevchenka Dopomagav takozh okremim pismennikam yak napriklad Mihajlu Kocyubinskomu ta Illi Shragovi za jogo materialnoyi pidtrimki veli doslidi i vidavali praci Oleksandr Kistyakivskij i Pavlo Chubinskij na jogo shorichnu dopomogu v 600 krb Petro Nishinskij pereklav Iliadu vidanu u Lvovi Vasil Fedorovich dopomagav Mihajlovi Dragomanovu v emigraciyi u Shvejcariyi i dav jomu koshti na drukarnyu Podaruvav 100 tisyach karbovanciv zolotom na budinok dlya Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka u Lvovi Protyagom bagatoh rokiv materialno dopomagav ukrayinskomu gurtku v Kiyivskij seminariyi sho dalo studentam zmogu utrimuvati biblioteku i konspirativnu kvartiru rozpovsyudzhuvati ukrayinsku knizhku sered selyan i organizovuvati z yizdi kolishnih studentiv seminariyi tosho Vasil Fedorovich opikuvavsya gromadskim zibrannyam Rodina Tovaristvom dopomogi kulturi i nauci i Naukovim tovaristvom Vasil Simirenko nadavav koshti vinyatkovo na literaturni ta naukovi a ne politichni zavdannya Lishe odin raz vin peredav 500 krb dlya organizaciyi zamahu na Pleve Ne mayuchi ditej Vasil Simirenko za poradoyu priyatelya profesora Volodimira Antonovicha sklav zapovit u yakomu vse majno sho ocinyuvalos do 10 miljoniv karbovanciv zalishav u koristuvannya druzhini Sofiyi Ivanivni Pislya yiyi smerti vono malo piti na ukrayinski spravi za rozporyadzhennyam komitetu vlasnistyu yakogo j stalo te majno Chlenami komitetu buli Volodimir Antonovich Mikola Lisenko Volodimir Naumenko Levko Simirenko Leonid Smolenskij ta Illya Shraga Piznishe do komitetu zaluchili nebozha Simirenka Volodimira Leontovicha Mihajla Grushevskogo Petra Stebnickogo ta Yevgena Chikalenka V ostanni roki zhittya zdorov ya Vasilya Fedorovicha pogirshilos i Sofiya Ivanivna namagalasya vsilyako oberigati jogo spokij Osoblivo vazhkimi dlya Simirenka buli chasi Pershoyi svitovoyi vijni Vin bolyache perezhivav za Ukrayinu yiyi majbutnye mozhlive ponovlennya utiskiv z boku vladi boyavsya znishennya plodiv jogo praci peredchuvav liho Pomer Vasil Simirenko 7 grudnya 1915 r u Kiyevi Jogo pohovali na Askoldovij mogili Pislya jogo smerti Sofiya Ivanivna vikonuyuchi volyu cholovika duzhe shedro vidavala koshti na nacionalni spravi Todi za domovlenistyu z udovoyu dlya svoyih potreb tovaristvo kupilo drukarnyu Barskogo na Hreshatiku Tut planuvalos drukuvati novu shodennu ukrayinsku gazetu Kolishnij redaktor Radi V Nikovskij vzyavsya nanovo organizuvati i redaguvati gazetu yakij dali nazvu Nova rada Mayetok u seli Sidorivka todi Kiyivskoyi guberniyi druzhina zapovila na zasnuvannya silskogospodarskoyi sadivnichoyi shkoli imeni Vasilya Simirenka Reshtu koshtiv na narodnij universitet imeni V Simirenka u Kiyevi z vikladannyam ukrayinskoyu movoyu a svij osobnyak Ukrayinskomu naukovomu tovaristvu VshanuvannyaVasil Simirenko na poshtovij marci 1996 roku livoruch Na budinku za adresoyu vul Desyatinna 9 u Kiyevi de V Simirenko prozhivav z 1899 po 1915 rr v kinci 1990 h vstanovleno memorialnu doshku Div takozhSimirenki Ukrayinski mecenatiPrimitkiMetricheskaya kniga Staro Kievskoj Georgievskoj cerkvi FamilySearch ros Procitovano 19 12 2021 DzherelaEnciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 783 784 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vidatnij mecenat ukrayinskoyi kulturi Visnik NTSh vesna lito 2016 r S 56 60 Kiyiv Enciklopediya V G Ablicov K Vidavnictvo Feniks 2016 288 s PosilannyaSimirenko Vasil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1729 1000 ekz link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Simirenko Vasil Fedorovich VASIL SIMIRENKO Programa Velich osobistosti VIDEO Vasil SIMIRENKO najvidatnishij ukrayinskij dobrotvorec nedostupne posilannya z lipnya 2019 G Bilocerkivska Vasil Fedorovich Simirenko mecenat ukrayinskoyi kulturi 9 listopada 2011 u Wayback Machine Saltan A N Istoriya oligarhov Simirenki saharnye koroli Ukrainy Elektronnyj resurs Rezhim dostupa k state http oligarh org ua istoriya oligarkhov somirenki sakharnie koroli ukraini 2015 19 12 16 lyutogo 2016 u Wayback Machine Zaglavie s ekrana 19 12 15 Vasil Fedorovich Simirenko 1835 1915 seredina XIX st fotografiya Elektron tekst dani 1 fajl 607 Kb 19 Kiyiv NBU im Yaroslava Mudrogo 2016 15 lyutogo 2022 u Wayback Machine