Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Індик великийСамець індикаОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство

Індик дикий

Індик дикий
Індик великий
image
Самець індика
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
— Зауропсиди (Sauropsida)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Підродина: Індикові (Meleagridinae)
Рід: Індик (Meleagris)
Вид: Індик великий
Біноміальна назва
Meleagris gallopavo
Linnaeus, 1758
image
Підвиди
  • M. g. gallopavo
  • M. g. intermedia
  • M. g. merriami
  • M. g. mexicana
  • M. g. osceola
  • M. g. silvestris
Посилання
image Вікісховище: Meleagris gallopavo
image Віківиди: Meleagris gallopavo
image EOL: 45510619
image ITIS: 176136
image МСОП: 22679525
image NCBI: 9103
Fossilworks: 110952

Індик великий, індик дикий (Meleagris gallopavo) — вид птахів із підродини індикових.

Є родоначальником найпоширеніших порід свійського індика.

Дикі індики мають великі розміри, важать до 8 кг (самець). Довжина самця 100—110 см, самиці 85 см.

Ноги довгі, міцні. Верхня сторона індика буро-жовта і буро-руда, з металічним блиском, пір'я з чорними облямівками, нижня частина спини та покривне пір'я хвоста бурі із зеленими і чорними смужками. Нижня сторона від жовтувато-бурого до буро-сірого кольору. Махове пір'я чорно-буре зі світлішими смужками. Хвіст бурий з чорними хвилястими смужками. Дещо біднішим виглядає забарвлення самиці.

image
Дикі індики трапляються навіть у міській межі (Омаха, Небраска, США)

Голова і верхня половина шиї блакитні, неоперені. Голова і шия покриті м'ясистими наростами: так звані «бородавки» червоного кольору: на лобі в основі дзьоба звішується м'ясистий придаток, на горлі висить складка шкіри. Ноги червоні або фіолетові. На грудях пучок щетинистого пір'я, схожого на .

Живиться рослинною і тваринною їжею — горіхами, жолудями, зернами й різними плодами, а також комахами. Гніздяться на землі. У квітні самиця кладе від 10 до 15 і навіть 20 яєць і самовіддано їх охороняє.

Великі індики нерідко паруються зі свійськими самицями, пташенята виходять при цьому кращої якості, ніж від свійських індиків.

Поширені на південному сході США та в Мексиці. Водяться у лісах Північної Америки.

Великий індик є об'єктом полювання, як рушничного (до самців підкрадаються на току, тобто в шлюбний період), так і пастками, останнє полегшується крайньою дурістю птаха.

М'ясо індика хоча не таке ніжне як куряче, але дуже поживне і смачне. Самиця смачніша за самця, і тому вибирають першу, щоб начиняти її каштанами і трюфелями. Старі індики придатні тільки для виварювання з них супів та бульйонів. Оскільки дикі індики харчуються жолудями, ягодами і плодами, то м'ясо їх смачніше за домашніх. М'ясо індика, зняте з кісток, готують en daube, для чого згортають м'ясо в рулет і тушать його, або готують індика начинену фаршем, фісташками й іншим.

Класифікація

Розрізняють шістьпідвидів індички:

  • M. g. gallopavo
  • M. g. intermedia
  • M. g. merriami
  • M. g. mexicana
  • M. g. osceola
  • M. g. silvestris

Примітки

  1. (анг.) . Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 30 грудня 2018.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 179.

Література

  • Бернардино де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Meleagris gallopavo
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Indik velikijSamec indikaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Zauropsidi Sauropsida Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Pidrodina Indikovi Meleagridinae Rid Indik Meleagris Vid Indik velikijBinomialna nazvaMeleagris gallopavo Linnaeus 1758PidvidiM g gallopavo M g intermedia M g merriami M g mexicana M g osceola M g silvestrisPosilannyaVikishovishe Meleagris gallopavoVikividi Meleagris gallopavoEOL 45510619ITIS 176136MSOP 22679525NCBI 9103Fossilworks 110952 Indik velikij indik dikij Meleagris gallopavo vid ptahiv iz pidrodini indikovih Ye rodonachalnikom najposhirenishih porid svijskogo indika Diki indiki mayut veliki rozmiri vazhat do 8 kg samec Dovzhina samcya 100 110 sm samici 85 sm Nogi dovgi micni Verhnya storona indika buro zhovta i buro ruda z metalichnim bliskom pir ya z chornimi oblyamivkami nizhnya chastina spini ta pokrivne pir ya hvosta buri iz zelenimi i chornimi smuzhkami Nizhnya storona vid zhovtuvato burogo do buro sirogo koloru Mahove pir ya chorno bure zi svitlishimi smuzhkami Hvist burij z chornimi hvilyastimi smuzhkami Desho bidnishim viglyadaye zabarvlennya samici Diki indiki traplyayutsya navit u miskij mezhi Omaha Nebraska SShA Golova i verhnya polovina shiyi blakitni neopereni Golova i shiya pokriti m yasistimi narostami tak zvani borodavki chervonogo koloru na lobi v osnovi dzoba zvishuyetsya m yasistij pridatok na gorli visit skladka shkiri Nogi chervoni abo fioletovi Na grudyah puchok shetinistogo pir ya shozhogo na Zhivitsya roslinnoyu i tvarinnoyu yizheyu gorihami zholudyami zernami j riznimi plodami a takozh komahami Gnizdyatsya na zemli U kvitni samicya klade vid 10 do 15 i navit 20 yayec i samoviddano yih ohoronyaye Veliki indiki neridko paruyutsya zi svijskimi samicyami ptashenyata vihodyat pri comu krashoyi yakosti nizh vid svijskih indikiv Poshireni na pivdennomu shodi SShA ta v Meksici Vodyatsya u lisah Pivnichnoyi Ameriki Velikij indik ye ob yektom polyuvannya yak rushnichnogo do samciv pidkradayutsya na toku tobto v shlyubnij period tak i pastkami ostannye polegshuyetsya krajnoyu duristyu ptaha M yaso indika hocha ne take nizhne yak kuryache ale duzhe pozhivne i smachne Samicya smachnisha za samcya i tomu vibirayut pershu shob nachinyati yiyi kashtanami i tryufelyami Stari indiki pridatni tilki dlya vivaryuvannya z nih supiv ta buljoniv Oskilki diki indiki harchuyutsya zholudyami yagodami i plodami to m yaso yih smachnishe za domashnih M yaso indika znyate z kistok gotuyut en daube dlya chogo zgortayut m yaso v rulet i tushat jogo abo gotuyut indika nachinenu farshem fistashkami j inshim KlasifikaciyaRozriznyayut shistpidvidiv indichki M g gallopavo M g intermedia M g merriami M g mexicana M g osceola M g silvestrisPrimitki ang Arhiv originalu za 7 travnya 2014 Procitovano 30 grudnya 2018 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 179 LiteraturaBernardino de Saagun Kuprienko S A Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 218 s ISBN 978 617 7085 07 1 PosilannyaIndik truhan 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 540 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Meleagris gallopavoCe nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ