Центральна міська клінічна лікарня м. Києва (« Свято-Михайлівська лікарня») (ЦМКЛ м. Києва) — заклад охорони здоров'я, пам'ятка архітектури, історії та культури Києва.
Свято-Михайлівська клінічна лікарня | |
---|---|
Свято-Михайлівська лікарня | |
Засновано | 1875 |
Кількість ліжок | 873 1 |
Країна | Україна |
Адреса | м. Київ, вулиця Шовковична 39/1 |
Координати | 50°26′22″ пн. ш. 30°31′39″ сх. д. / 50.43970935002777622° пн. ш. 30.52750349002777952° сх. д. |
Сайт | okl.kiev.ua |
Історія
Заснована 1875 року. На той час Олександрівська лікарня була третьою за розміром терапевтичною клінікою Російської імперії.
У XIX столітті в Києві часто спалахували епідемії інфекційних хвороб, від яких вмирали тисячі городян. Ще в 1844 році обговорювалося питання будівництва міської лікарні не тільки для надання медичної допомоги, але й для навчання лікарів. Почався збір коштів на будування такої лікарні. У 1874 році на території колишнього казенного Шовковичного саду, на схилах Кловського плато, було освячене місце для будівництва майбутньої лікарні, яка одержала назву «Олександрівської». Будували її на кошти, зібрані городянами, а також на пожертвування київського купецтва та названа на честь цесаревича Олександра — майбутнього імператора Олександра III.
Перша забудова лікарні здійснювалася за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва. Відкрилася центральна міська клінічна лікарня (ЦМКЛ) 9 грудня 1875 року. На її утримування щорічно виділялося 15 217 рублів. У той час вона розміщалася у двох дерев'яних бараках на 65 ліжок. Тут надавали стаціонарну, амбулаторну та (до 1902 р.) швидку медичну допомогу населенню міста. З кінця 80-х років XIX століття Олександрівська лікарня стає базою медичного факультету Київського університету Святого Володимира. У 1885 році був вибудуваний двоповерховий корпус, у якому перебували клініки пропедевтики внутрішніх і нервових хвороб. У 1891 році на кошти дружини міського губернатора О. П. Демидової побудували дитячу клініку. Очолив її основоположник дитячої хірургії в Україні, професор кафедри дитячих хвороб Київського університету В. Є. Чернов. У 1895 році на базі лікарні відкрився перший у місті пологовий будинок. До цього часу в Олександрівській лікарні налічувалося 190 штатних ліжок і 63 резервних на випадок епідемії. У 1909 році лікарню очолив доктор медицини Микола Стародомський. У 1901—1914 роках на базі ЦМКЛ відкрили два інфекційні (дитяче й доросле), гінекологічне, урологічне й хірургічне відділення. У 1937 році був побудований поліклінічний корпус.
На території лікарні на кошти відомого київського мецената Михайла Дєгтерьова тим самим архітектором Ніколаєвим була зведена православна Свято-Михайлівська церква, освячення якої відбулося 18 червня 1895 року. У цьому храмі молилися багато відомих особистостей, у свій час навіть імператор Олександр III. У лівої стіни споруди в 1898 році поховали й самого мецената. У наступному році вдова Єлизавета Дєгтерьова звела над мармуровою гробницею чоловіка лівий боковий вівтар церкви, а пізніше (для симетрії) додали й правий. У 1901 році до церкви добудували дзвіницю. На жаль, храм спіткала сумна доля більшості київських церков: церкву розграбували після революції, а в 1930 році, на Великдень, комсомольці Печерського району майже цілком її зруйнували.
У роки Другої світової більше ста працівників лікарні пішли на війну, серед них професори Андронік Чайка, Іван Іщенко, Микола Дудко, які стають головними хірургами у військових шпиталях та на фронтах. Під час німецької окупації Києва Жовтневу тимчасово назвали Першою міською клінічною лікарнею і виселили на вулицю Бульварно-Кудрявську, 25/27, а корпуси зайняв німецький шпиталь.
У 1973 році почалася реконструкція лікарні. Протягом 20 років були добудовані наявні й зведені нові корпуси: неврологічний, терапевтичний, кардіологічний, інфекційний, лікувально-діагностичний, побудовані будівлі, у яких розмістилися допоміжні служби. Засновниками хірургічної й, зокрема, нейрохірургічної служби в лікарні стали Микола Волкович, Бабицький П. С. і Рустицький О. А.
За свою історію, лікарню неодноразово перейменовували. Так, у радянські часи, вона фігурувала як 14-а міська клінічна лікарня імені Жовтневої Революції, а в народі її називали просто «Жовтнева лікарня».
25 жовтня 2007 року Київська міська рада повернула лікарні її історичну назву — «Олександрівська клінічна лікарня».
11 квітня 2024 року, на пленарному засіданні III сесії Київської міської ради IX скликання Олександрівську клінічну лікарню перейменовано на Свято-Михайлівську клінічну лікарню. “Процес деколонізації стосується всіх міських об’єктів у столиці. У 1874 році в Києві міська клінічна лікарня отримала назву – Олександрівська. Лікарня була названа на честь царевича Олександра, як шана майбутньому російському імператору Олександру III. Ця назва була підібрана так, щоб саме існування цього медичного закладу завдячувало російській імперії. Герб Олександра III й досі є символом Олександрівської лікарні та активно використовується у публічному просторі. Це підтверджує той факт, що російська пропаганда вкорінилась глибше ніж ми уявляли. З метою зменшення інформаційного та культурологічного впливу московського наративу на світогляд киян з’явилась ініціатива перейменувати Олександрівську клінічну лікарню. Назва Свято-Михайлівська була запропонована на честь архістратига Михаїла, який упродовж останнього тисячоліття вважається покровителем та захисником Києва”, – пояснила депутатка Київради Олеся Пинзеник, яка стала авторкою проєкту рішення.
Тестування на коронавірус
Олександрівська лікарня першою в Україні отримала тести на коронавірус. Сюди відправляли на аналізи зразки із всієї України на перевірку. Через те, що кілька людей намагалися прорватися до лікарні, вимагаючи перевірки на коронавірус, 19 березня 2020 року Національна гвардія Україна почала охороняти лікарню.
Сучасність
На 2016 рік лікарня розрахована на 1225 ліжок і містить у собі 53 служби, 10 центрів, на базі яких працюють:
- кафедра внутрішньої медицини № 2
- кафедра урології
- кафедра інфекційних хвороб
- кафедра неврології
- кафедра офтальмології
- кафедра дерматовенерології
- кафедра хірургії № 4
- кафедра патологічної анатомії
Науковці, які працювали в ЦМКЛ
Значний вклад у розвиток медицини в Україні внесли науковці, які працювали в ЦМКЛ. Це професори Юлій Мацон, Василь Образцов, Микола Стражеско, Василь Покровський, , Федір Удінцев, Феофіл Яновський, Анатолій Зюков, Василь Виноградов, Володимир Василенко, Макс Губергріц, Вадим Іванов, Борис Падалка, , Павло Плітас, , Олександра Сокол, Олександр Грицюк, Василь Нетяженко, Олександр Возіанов, Жанна Возіанова, Катерина Амосова.
Примітки
- Марина, Максенко (11 квітня 2024). У Києві перейменували Олександрівську лікарню. Великий Київ (укр.). Процитовано 12 квітня 2024.
- Олександрівську лікарню Києва перейменували — яку назву вона тепер має. ТиКиїв - голос твого міста (укр.). Процитовано 12 квітня 2024.
- У Києві Нацгвардія взяла під охорону інфекційне відділення лікарні, де перебувають пацієнти з підозрою на COVID-19, lb.ua, 20 березня 2020
Посилання
- Енциклопедія «Київ»
- Максим Савчук. Суд дозволив зводити скандальний висотний будинок на території Олександрівської лікарні // Україна молода, № 6, 14.01.2011
- kreschatic.kiev.ua Рішення Київської міської ради № 1076/3909 від 25 жовтня 2007 року Про Олександрівську клінічну лікарню м. Києва
- вебсайт лікарні
- Історія Олександрівської клінічної лікарні
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralna miska klinichna likarnya m Kiyeva Svyato Mihajlivska likarnya CMKL m Kiyeva zaklad ohoroni zdorov ya pam yatka arhitekturi istoriyi ta kulturi Kiyeva Svyato Mihajlivska klinichna likarnyaSvyato Mihajlivska likarnyaSvyato Mihajlivska likarnyaZasnovano1875Kilkist lizhok873 1Krayina UkrayinaAdresam Kiyiv vulicya Shovkovichna 39 1Koordinati50 26 22 pn sh 30 31 39 sh d 50 43970935002777622 pn sh 30 52750349002777952 sh d 50 43970935002777622 30 52750349002777952Sajtokl kiev uaIstoriyaZasnovana 1875 roku Na toj chas Oleksandrivska likarnya bula tretoyu za rozmirom terapevtichnoyu klinikoyu Rosijskoyi imperiyi U XIX stolitti v Kiyevi chasto spalahuvali epidemiyi infekcijnih hvorob vid yakih vmirali tisyachi gorodyan She v 1844 roci obgovoryuvalosya pitannya budivnictva miskoyi likarni ne tilki dlya nadannya medichnoyi dopomogi ale j dlya navchannya likariv Pochavsya zbir koshtiv na buduvannya takoyi likarni U 1874 roci na teritoriyi kolishnogo kazennogo Shovkovichnogo sadu na shilah Klovskogo plato bulo osvyachene misce dlya budivnictva majbutnoyi likarni yaka oderzhala nazvu Oleksandrivskoyi Buduvali yiyi na koshti zibrani gorodyanami a takozh na pozhertvuvannya kiyivskogo kupectva ta nazvana na chest cesarevicha Oleksandra majbutnogo imperatora Oleksandra III Persha zabudova likarni zdijsnyuvalasya za proyektom arhitektora Volodimira Nikolayeva Vidkrilasya centralna miska klinichna likarnya CMKL 9 grudnya 1875 roku Na yiyi utrimuvannya shorichno vidilyalosya 15 217 rubliv U toj chas vona rozmishalasya u dvoh derev yanih barakah na 65 lizhok Tut nadavali stacionarnu ambulatornu ta do 1902 r shvidku medichnu dopomogu naselennyu mista Z kincya 80 h rokiv XIX stolittya Oleksandrivska likarnya staye bazoyu medichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira U 1885 roci buv vibuduvanij dvopoverhovij korpus u yakomu perebuvali kliniki propedevtiki vnutrishnih i nervovih hvorob U 1891 roci na koshti druzhini miskogo gubernatora O P Demidovoyi pobuduvali dityachu kliniku Ocholiv yiyi osnovopolozhnik dityachoyi hirurgiyi v Ukrayini profesor kafedri dityachih hvorob Kiyivskogo universitetu V Ye Chernov U 1895 roci na bazi likarni vidkrivsya pershij u misti pologovij budinok Do cogo chasu v Oleksandrivskij likarni nalichuvalosya 190 shtatnih lizhok i 63 rezervnih na vipadok epidemiyi U 1909 roci likarnyu ocholiv doktor medicini Mikola Starodomskij U 1901 1914 rokah na bazi CMKL vidkrili dva infekcijni dityache j dorosle ginekologichne urologichne j hirurgichne viddilennya U 1937 roci buv pobudovanij poliklinichnij korpus Suchasnij viglyad Svyato Mihajlivskoyi cerkvi Na teritoriyi likarni na koshti vidomogo kiyivskogo mecenata Mihajla Dyegterova tim samim arhitektorom Nikolayevim bula zvedena pravoslavna Svyato Mihajlivska cerkva osvyachennya yakoyi vidbulosya 18 chervnya 1895 roku U comu hrami molilisya bagato vidomih osobistostej u svij chas navit imperator Oleksandr III U livoyi stini sporudi v 1898 roci pohovali j samogo mecenata U nastupnomu roci vdova Yelizaveta Dyegterova zvela nad marmurovoyu grobniceyu cholovika livij bokovij vivtar cerkvi a piznishe dlya simetriyi dodali j pravij U 1901 roci do cerkvi dobuduvali dzvinicyu Na zhal hram spitkala sumna dolya bilshosti kiyivskih cerkov cerkvu rozgrabuvali pislya revolyuciyi a v 1930 roci na Velikden komsomolci Pecherskogo rajonu majzhe cilkom yiyi zrujnuvali U roki Drugoyi svitovoyi bilshe sta pracivnikiv likarni pishli na vijnu sered nih profesori Andronik Chajka Ivan Ishenko Mikola Dudko yaki stayut golovnimi hirurgami u vijskovih shpitalyah ta na frontah Pid chas nimeckoyi okupaciyi Kiyeva Zhovtnevu timchasovo nazvali Pershoyu miskoyu klinichnoyu likarneyu i viselili na vulicyu Bulvarno Kudryavsku 25 27 a korpusi zajnyav nimeckij shpital U 1973 roci pochalasya rekonstrukciya likarni Protyagom 20 rokiv buli dobudovani nayavni j zvedeni novi korpusi nevrologichnij terapevtichnij kardiologichnij infekcijnij likuvalno diagnostichnij pobudovani budivli u yakih rozmistilisya dopomizhni sluzhbi Zasnovnikami hirurgichnoyi j zokrema nejrohirurgichnoyi sluzhbi v likarni stali Mikola Volkovich Babickij P S i Rustickij O A Za svoyu istoriyu likarnyu neodnorazovo perejmenovuvali Tak u radyanski chasi vona figuruvala yak 14 a miska klinichna likarnya imeni Zhovtnevoyi Revolyuciyi a v narodi yiyi nazivali prosto Zhovtneva likarnya 25 zhovtnya 2007 roku Kiyivska miska rada povernula likarni yiyi istorichnu nazvu Oleksandrivska klinichna likarnya 11 kvitnya 2024 roku na plenarnomu zasidanni III sesiyi Kiyivskoyi miskoyi radi IX sklikannya Oleksandrivsku klinichnu likarnyu perejmenovano na Svyato Mihajlivsku klinichnu likarnyu Proces dekolonizaciyi stosuyetsya vsih miskih ob yektiv u stolici U 1874 roci v Kiyevi miska klinichna likarnya otrimala nazvu Oleksandrivska Likarnya bula nazvana na chest carevicha Oleksandra yak shana majbutnomu rosijskomu imperatoru Oleksandru III Cya nazva bula pidibrana tak shob same isnuvannya cogo medichnogo zakladu zavdyachuvalo rosijskij imperiyi Gerb Oleksandra III j dosi ye simvolom Oleksandrivskoyi likarni ta aktivno vikoristovuyetsya u publichnomu prostori Ce pidtverdzhuye toj fakt sho rosijska propaganda vkorinilas glibshe nizh mi uyavlyali Z metoyu zmenshennya informacijnogo ta kulturologichnogo vplivu moskovskogo narativu na svitoglyad kiyan z yavilas iniciativa perejmenuvati Oleksandrivsku klinichnu likarnyu Nazva Svyato Mihajlivska bula zaproponovana na chest arhistratiga Mihayila yakij uprodovzh ostannogo tisyacholittya vvazhayetsya pokrovitelem ta zahisnikom Kiyeva poyasnila deputatka Kiyivradi Olesya Pinzenik yaka stala avtorkoyu proyektu rishennya Testuvannya na koronavirus Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 v Ukrayini Oleksandrivska likarnya pershoyu v Ukrayini otrimala testi na koronavirus Syudi vidpravlyali na analizi zrazki iz vsiyeyi Ukrayini na perevirku Cherez te sho kilka lyudej namagalisya prorvatisya do likarni vimagayuchi perevirki na koronavirus 19 bereznya 2020 roku Nacionalna gvardiya Ukrayina pochala ohoronyati likarnyu SuchasnistNa 2016 rik likarnya rozrahovana na 1225 lizhok i mistit u sobi 53 sluzhbi 10 centriv na bazi yakih pracyuyut kafedri Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni Oleksandra Bogomolcya kafedra vnutrishnoyi medicini 2 kafedra urologiyi kafedra infekcijnih hvorob kafedra nevrologiyi kafedra oftalmologiyi kafedra dermatovenerologiyi kafedra hirurgiyi 4 kafedra patologichnoyi anatomiyikafedri Kiyivskoyi medichnoyi akademiyi pislyadiplomnoyi osviti im P L Shupika Naukovci yaki pracyuvali v CMKLZnachnij vklad u rozvitok medicini v Ukrayini vnesli naukovci yaki pracyuvali v CMKL Ce profesori Yulij Macon Vasil Obrazcov Mikola Strazhesko Vasil Pokrovskij Fedir Udincev Feofil Yanovskij Anatolij Zyukov Vasil Vinogradov Volodimir Vasilenko Maks Gubergric Vadim Ivanov Boris Padalka Pavlo Plitas Oleksandra Sokol Oleksandr Gricyuk Vasil Netyazhenko Oleksandr Vozianov Zhanna Vozianova Katerina Amosova PrimitkiMarina Maksenko 11 kvitnya 2024 U Kiyevi perejmenuvali Oleksandrivsku likarnyu Velikij Kiyiv ukr Procitovano 12 kvitnya 2024 Oleksandrivsku likarnyu Kiyeva perejmenuvali yaku nazvu vona teper maye TiKiyiv golos tvogo mista ukr Procitovano 12 kvitnya 2024 U Kiyevi Nacgvardiya vzyala pid ohoronu infekcijne viddilennya likarni de perebuvayut paciyenti z pidozroyu na COVID 19 lb ua 20 bereznya 2020PosilannyaEnciklopediya Kiyiv Maksim Savchuk Sud dozvoliv zvoditi skandalnij visotnij budinok na teritoriyi Oleksandrivskoyi likarni Ukrayina moloda 6 14 01 2011 kreschatic kiev ua Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi 1076 3909 vid 25 zhovtnya 2007 roku Pro Oleksandrivsku klinichnu likarnyu m Kiyeva vebsajt likarni Istoriya Oleksandrivskoyi klinichnoyi likarni