Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Френсіс Беверлі Бідл англ Francis Beverley Biddle 9 травня 1886 4 жовтня 1968 американський юрист і суддя Генеральний пр

Френсіс Біддл

Френсіс Біддл

Френсіс Беверлі Бідл (англ. Francis Beverley Biddle; 9 травня 1886 — 4 жовтня 1968) — американський юрист і суддя, Генеральний прокурор США під час Другої світової війни. Він також був головним американським суддею під час Нюрнберзького процесу після Другої світової війни та окружним суддею Апеляційного суду третього округу.

Френсіс Бідл
англ. Francis Biddle
image
Френсіс Бідл
58-ий Генеральний прокурор США
26 серпня 1941 — 26 червня 1945
ПрезидентФранклін Рузвельт
ПопередникРоберт Джексон
Наступник
25-ий Генеральний соліситор США
22 січня 1940 — 25 серпня 1941
ПрезидентФранклін Рузвельт
ПопередникРоберт Джексон
Наступник
Суддя Апеляційного суду Третього округу
4 березня 1939 — 22 січня 1940
ПрезидентФранклін Рузвельт
Попередник
Наступник
Заступник Голови Ради директорів Федерального резервного банку Філадельфії
31 грудня 1938 — квітень 1939
ПрезидентФранклін Рузвельт
ПопередникТомас Б. Макабі
НаступникАльфред Г. Вільямс
Член Ради директорів Федерального резервного банку Філадельфії
квітень 1938 — квітень 1939
ПрезидентФранклін Рузвельт
ПопередникГаррі Л. Кеннон
НаступникВоррен Ф. Вітьє
Голова Національної ради з трудових відносин
15 листопада 1934 — 1935
ПрезидентФранклін Рузвельт
Попередник
Наступник
Народився9 травня 1886(1886-05-09)[1][2]
Париж, Франція[1]
Помер4 жовтня 1968(1968-10-04)[1][3][…](82 роки)
Гаянис, Барнстейбл, Массачусетс, США
Похованийd і d[4]
Відомий якадвокат, суддя, сценарист, політик
Громадянствоimage США
Alma materГарвардська школа права
Політична партіяДемократична партія США
БатькоЕлджернон Сідні Бідл
МатиФренсіс Робінсон Бідл
У шлюбі зКетрін Ґаррісон Чапін Бідл
ДітиҐаррісон Бідл (1923-30), Едмунд Рендольф Бідл (1921—2000)
Професіяюрист
Нагороди

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

image
image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Френсіс Беверлі Бідл народився 9 травня 1886 року у Парижі, Франція, в сім'ї Елджернона Сідні Бідла та Френсіс Робінсон Бідл. Бідли були видатною філадельфійською родиною. Батько Френсіса Алґернон був юристом, який побудував дуже успішну приватну юридичну практику, а також був викладачем у Пенсільванському університеті.

Френсіс відвідував Гротонську академію у Гротоні, Массачусетс (зараз — ) з 1899 по 1905 рік. У 1909 році Бідл здобув ступінь бакалавра мистецтв з відзнакою у Гарвардському університеті, а у 1911 році — ступінь доктора права з відзнакою з Гарвардської школи права. Після закінчення Гарвардської школи права, протягом одного року (1911—1912) Бідл був помічником судді Верховного суду США Олівера Голмса. У 1912 році Бідл переїхав до Філадельфії, Пенсільванія, став членом адвокатської колегії Пенсільванії та розпочав роботу у філадельфійській юридичній фірмі, заснованій його батьком, Biddle, Paul & Jayne.

У цей час Бідл починає цікавитись політикою. У 1912 році він підтримував кандидатуру Теодора Рузвельта від Прогресивної партії США на посаду президента США. Він також безуспішно балотувався до Сенату штату Пенсільванія. У 1916 році він був делегатом на з'їзді Прогресивної партії. Він розчарувався, коли керівництво партії проголосувало за розпуск і схвалило кандидатуру від Республіканської партії в президенти США.

У 1917 році Бідл перейшов працювати до іншої філадельфійської юридичної фірми — Barnes, Biddle & Myers. Він спеціалізувався на корпоративному праві. Працюючи в Barnes, Biddle & Myers, він захищав пенсільванську залізничну компанію Pennsylvania Railroad у справах про нещасні випадки. У 1918 році Бідл одружився з Кетрін Ґаррісон Чапін, яка стала відомою поетесою. Влітку 1918 року Бідл мобілізувався до армії та почав навчання, щоб стати офіцером артилерії, але Перша світова війна закінчилася до того, як він міг піти на військову службу. Після звільнення з армії Бідл повернувся до юридичної практики, ставши партнером Barnes, Biddle and Myers у 1922 році. У тому ж році він перервав свою приватну юридичну практику, щоб протягом трьох років працювати помічником федерального окружного прокурора США у східному окрузі Пенсільванії. Після цього Бідл повернувся до приватної юридичної практики, завдяки розширенню якої він став активним у місцевій адвокатській колегії, а також у колегії штату. Зокрема, він був членом ради Пенсільванської адвокатської колегії, а також членом окружної екзаменаційної ради адвокатської колегії.

Хоча початково Бідл був республіканцем, у 1932 році він перемкнувся на підтримку Демократичної партії. Зокрема, він агітував проти переобрання Герберта Гувера у 1932 році, і натомість підтримав Франкліна Рузвельта, з яким він навчався у Гротонській академії, а також у Гарвардському університеті. У лютому 1934 року Бідл прийняв пропозицію стати членом комісії, створеної для розслідування стану справ у сфері промисловості з видобування вугілля та заліза. У листопаді 1934 року Бідла призначили Головою . Призначенню Бідла противився Голова Американської трудової федерації на тій підставі, що Бідл був юристом залізничної компанії Pennsylvania Railroad, Great Atlantic & Pacific Tea Company, а також інших корпорацій. Бідл очолював Національну раду з трудових відносин до 1935 року, після чого повернувся до приватної юридичної практики.

Бідл повернувся до державної служби у 1938 році, коли він погодився допомогти, як головний радник, у розслідуванні Конгресу звинувачень у корупції та недобросовісній конкуренції у федеральній корпорації Теннессі Веллі Ауторіті (TVA). Слідча група, яку він очолював, чітко спростувала ці звинувачення та відновила репутацію TVA, а пізніше Бідл охарактеризував відновлення імені TVA як свій найбільший внесок у Новий курс — політики централізації та планування, що запроваджувалась Франкліном Рузвельтом. У 1938—1939 роках він також працював директором класу С і заступником голови Федерального резервного банку.

У 1939 році Франклін Рузвельт, за рекомендацією тодішнього Генерального прокурора США Френка Мьорфі, номінував Бідла на посаду федерального судді , всупереч рекомендації сенатора , який рекомендував на посаду федерального судді іншу людину. У пресі натякали, що таким чином Рузвельт продемонстрував своє незадоволення тим, що раніше Ґаффі не підтримав іншого кандидата на посаду федерального суді, номінованого Рузвельтом. Крім того, у пресі також писали, що такий крок був частиною тактики Рузвельта «карати» сенаторів, які не повністю підтримують його президентські програми, а також винагороджувати тих, хто стовідсотково підтримує Новий курс. 27 лютого 1939 року Юридичний комітет Сенату затвердив призначення Бідла на посаду федерального судді.

Бідл недовго пропрацював федеральним суддею: 4 січня 1940 року Франклін Рузвельт номінував Бідла на пост Генерального соліситора США — юриста, який захищає уряд США у Верховному суді США. 15 січня 1940 року Юридичний комітет Сенату затвердив призначення Бідла на посаду Генерального соліситора США. Коли тодішнього Генерального прокурора США Роберта Джексона призначили суддею Верховного суду США, Бідл став виконуючим обов'язки Генерального прокурора. Крім того, У 1940 році Бідл очолив Службу імміграції та натуралізації. На додаток, Бідл допоміг скласти заяву Рузвельта на підтримку Закону Сміта, на підставі якого переслідувались лідери Комуністичної партії США. Пізніше Бідл жалкував про те, що підтримав цей закон.

25 серпня 1941 року Рузвельт номінував Бідла на посаду Генерального прокурора США.New York Times схвально писала про номінацію Бідла, називаючи його людиною з «чітким, відкритим та незалежним розумом» та зазначаючи, що ліві називають його занадто консервативним, а праві — занадто радикальним, що на думку видання, означало гарну репутацію. Водночас журнал Time називав Бідла «лібералом з джентльментським походженням», який був «гострим мечем» у запровадженні політики Нового курсу. 3 вересня 1941 року Юридичний комітет Сенату схвалив кандидатуру Бідла на посаду Генерального прокурора. На слуханнях щодо його призначення, виникло питання щодо ролі Бідла у нібито прослуховуванні у ньюпортському готелі , голови профспілкової організації (англ. Congress of Industrial Organizations). Бідл заперечував, що знав щось про нібито прослуховування Бріджеса та зазначив, що він підтримував прослуховування як метод у справах про шпигунство або викрадення людей, але тільки в обмежених рамках та зі спеціальним дозволом від Генерального прокурора.

У квітні 1945 року помер Франклін Рузвельт, і таким чином, колишній віце-президент Гаррі Трумен став президентом США. На прохання Трумена Бідл пішов у відставку з посади Генерального прокурора США в червні 1945 року. У своїх мемуарах Трумен стверджував, що звільнення Бідла було добровільним, але відповідно до Бідла, він пішов під тиском. У вересні 1945 року Трумен оголосив про призначення Бідла суддею у Нюрнберзькому процесі. У 1947 році Трумен номінував Бідла на посаду представника США у Економічній та соціальній раді ООН, але Сенат, який на той час контролювався республіканцями, відмовився ухвалювати кандидатуру Бідла, оскільки, на думку республіканців, він був занадто ліберальним. Кандидатуру Бідла вилучили зі списку кандидатів на посаду.

З 1950 до 1953 року Бідл був головою політичної організації (англ. Americans for Democratic Action). У 1955 році Бідл став головою Комісії зі створення меморіалу Франкліна Рузвельта, і залишався на цій посаді протягом 10 років. У 1961 році Бідла призначили головою національного комітету Американської спілки захисту громадянських свобод. Він помер 4 жовтня 1968 року у своєму літньому будинку на півострові Кейп-Код.

Діяльність на посаді Голови Національної ради з трудових відносин

За короткий строк перебування на посаді Голови Національної ради з трудових відносин Бідл відзначився в основному тим, що постійно боровся із Міністерством юстиції США за примусове виконання рішень Національної ради. За тодішнім законодавством тільки юристи Міністерства юстиції США були уповноважені домагатись у суді виконання рішень Національної ради з трудових відносин. Бідл часто сперечався із тодішнім Генеральним прокурором США через затягування Міністерством юстиції забезпечення виконання рішень Національної ради. Каммінґс знаходив недоліки в кожній справі, підготовленій Національною радою, і подавав до суду лише незначну частину справ Національної ради. Виступаючи у Комітеті з трудових відносин Сенату, Бідл зазначив, що за два роки функціонування Національної ради, Міністерство юстиції домагалось судового виконання менше ніж 10 відсотків рішень Національної ради.

Діяльність на посаді судді Апеляційного суду Третього округу

Коли Бідла призначили суддею , під юрисдикцією суду знаходились штати Пенсільванія, Делавер та Нью-Джерсі. За короткий строк перебування Бідла на посаді судді, він розглядав здебільшого господарські та цивільні справи, а саме, спори щодо трастів, інші майнові спори, а також справи про тілесні ушкодження. Крім того, Бідл розглядав й адміністративні справи, а саме, спори із Національною радою з трудових відносин, колективні трудові спори, та податкові спори.

У спорі між Національною радою з трудових відносин та компанією Swank Products, Бідл ухвалив рішення на користь Swank Products. У цій справі Національна рада намагалась запобігти формуванню внутрішньої профспілки, покладаючись на положення Закону про національні трудові відносини, яке забороняло формування профспілок самою компанією, її менеджментом. Розглянувши обставини справи, Бідл дійшов висновку, що внутрішня профспілка, про яку йшлося у справі, була профспілкою, створеною власне працівниками компанії, а не менеджментом компанії. На цій підставі Бідл відмовився застосовувати рішення Національної ради, яке приписувало Swank Products не визнавати внутрішню профспілку.

У колективному трудовому спорі Бідл ухвалив рішення на користь профспілок. У цій справі перед апеляційним судом постало питання, чи має право федеральний суддя забороняти дії представників профспілок, зокрема, страйк та пікетування. не дозволяв федеральним судам видавати заборони, зокрема, на страйк та пікетування. Позивач, компанія Wilson & Co, вказував на те, що страйк та пікетування, організовані профспілками, були незаконними відповідно до законодавства Пенсільванії. Бідл на це відповів, що в контексті Закону Норріса-Ла Ґуардія законність чи незаконність страйку та пікетування не мала значення, і дійшов висновку, що у цій справі федеральний суд не мав права видавати заборону.

Діяльність на посаді Генерального соліситора США

За час перебування на посаді Генерального соліситора США Бідл виграв 15 з 16 справ, у яких він представляв уряд США у Верховному суді США. Однією з найважливіших таких справ була справа «США проти Darby Lumber Co». У цій справі перед Верховним судом постало питання два головних питання: (1) чи має Конгрес конституційні повноваження забороняти поставки між штатами пиломатеріалів, вироблених працівниками, чия заробітна плата нижча встановленого мінімуму або тижнева кількість робочих годин із такою оплатою праці більше встановленого максимуму; та (2) чи має Конгрес повноваження забороняти наймання робітників у виробництві товарів «торгівлі між штатами» за оплату праці та години, відмінні від встановлених федеральними стандартами праці. Верховний суд США одностайно дав ствердну відповідь на обидва питання.

Іншою важливою справою була справа «США проти Appalachian Power Co», в якій Верховний суд США вирішував, чи може уряд США заборонити будівництво та експлуатацію гідроелектричної греблі на несудноплавній річці. За тодішнім законодавством особи, які мали намір побудувати греблю в несудноплавній річці, могли подати до декларацію про наміри. Якщо після розслідування Комісія встановить, що інтереси міжштатної чи зовнішньої торгівлі не будуть зачеплені, надається дозвіл на будівництво. Без такого дозволу будівництво не дозволялось. Компанія Appalachian Power Co стверджувала, що уряд США має повноваження щодо надання дозволів на будівництво та експлуатацію греблі тільки, коли мова йде про судноплавні річки. Верховний суд США не погодився із цим аргументом, вказавши, що уряд США має повноваження регулювати торгівлю на водах США, а регулювання діяльності на судноплавних річках є лише частиною цього повноваження.

Діяльність на посаді Генерального прокурора США

Переслідування членів Соціалістичної робітничої партії США

У 1936 році президент США Франклін Рузвельт, занепокоєний діяльністю фашистських груп, а також комуністичних організацій на території США, попросив тодішнього керівника Федерального бюро розслідувань Едгара Гувера розслідувати діяльність, яка могла «вплинути на економічне та політичне життя країни в цілому» як лівих, так і правих організацій. У 1938 році члени лівого руху, деякі з яких були членами Соціалістичної робітничої партії США, започаткували Оборонну гвардію профспілок (англ. Union Defense Guard; UDC) для захисту членів профспілок, а також майна профспілок від Срібних сорочок — фашистської організації, створеної у 1933 році (пізніше перетворилась на Срібний легіон). Таким чином, члени лівого руху, звернули на себе увагу Федерального бюро розслідувань. У 1939 році Соціалістична робітнича партія, а також філіал профспілки у Міннеаполісі, Міннесота, стали об'єктами розслідувань ФБР.

У 1940-41 роках всередині міннеаполіського філіалу серед деяких членів назрівало невдоволення тим, що місцеві профспілкові лідери, які також були членами Соціалістичної робітничої партії США, жертвували місцевими профспілковими інтересами на користь інтересів партії. Деякі члени місцевої профспілки, які також були членами партії, не поділяли революційних цілей партії. Крім того, серед деяких членів місцевої профспілки зростало почуття, що партія становила загрозу для профспілки. Дисиденти профспілки були занепокоєні тим, що лідери профспілки перетворюють її на інструмент Соціалістичної робітничої партії, вимагаючи від членів віддавати партії 10 відсотків свого щотижневого заробітку, сприяючи продажу партійної літератури в штаб-квартирі профспілки та виступаючи там про необхідність захоплення робітниками контролю над промисловістю та урядом. Є версія, що серед дисидентів профспілки були інформатори ФБР, які інформували Бюро про конфлікт у середині місцевої профспілки.

У 1941 році виключений з профспілки дисидент опублікував адресованого членам профспілки відкритого листа, в якому оголошував, що буде домагатись розслідування профспілкою діяльності лідерів місцевої профспілки через їхню «підривну» діяльність. Виконавчий комітет профспілки зрештою втрутився у конфлікт у міннеаполіському філіалі профспілки. Крім того, ситуація привернула увагу Міністерства юстиції США, оскільки у звітах ФБР стверджувалось, що лідери міннеаполіського філіалу , які також були членами Соціалістичної робітничої партії США, неодноразово обговорювали насильницьке повалення уряду і підрив морального духу в збройних силах, але також мали запас зброї, готової до «революції». Зрештою, у міннеаполіській профспілці трапився розкол: частина, очолювана членами Соціалістичної робітничої партії, вступила в асоціацію з профспілкою . З цього приводу президент Міжнародного братства водіїв вантажівок послав до Білого дому телеграму, в якій висловлював занепокоєння небезпекою, яку на його думку становили лідери відколотої міннеаполіської профспілки. В телеграмі також зазначалось, що ці лідери виступали проти війни у Європі, а також, що в їхньому розпорядженні була Оборонна гвардія профспілок. Губернатор Міннесоти просив Бідла відкрити справу проти лідерів міннеаполіського філіалу Міжнародного братства водіїв вантажівок. За наказом Бідла ФБР почало будувати справу на підставі порушення Закону Сміта.

27 червня 1941 року федеральні агенти здійснили обшук у офісах Соціалістичної робітничої партії США у Міннеаполісі та Сент-Полі. та Соціалістична робітнича партія стверджували, що цей крок був атакою на робітничий рух. Бідла також звинувачували у тому, що він втрутився у внутрішній профспілковий спір, займаючи одну із сторін. Бідл, своєю чергою, стверджував, що справа не мала нічого спільного із профспілковим спором. Він наполягав на тому, що кримінальне переслідування було «порушено згідно з кримінальним кодексом США проти осіб, які брали участь у злочинній підбурювальній діяльності». Всередині Міністерства юстиції США також існувала опозиція переслідуванню членів Соціалістичної робітничої партії: у доповідній записці Бідлу Едвард Ф. Прічард, спеціальний помічник Генерального прокурора, рішуче протестував проти запланованого висунення обвинувачень проти членів Соціалістичної робітничої партії, стверджуючи, що вони являють собою «явний відхід від тієї відрази до придушення непопулярних політичних поглядів, якої завжди тримались прихильники конституційних свобод».

Тим не менш, 15 липня 1941 року Бідл видав обвинувальні акти щодо 21-ого члена Соціалістичної робітничої партії США. В обвинувальних актах говорилось, що члени обвинувачуються у незаконній змові насильно знищити уряд США, яка полягала в тому, що вони заохочували членів партії та інших приєднатися до них у повстанні проти уряду, навчаючи, що робітники та фермери повинні взяти контроль над країною. Крім того, в обвинувальних актах стверджувалося, що обвинувачені зайняли «ключові посади в усіх основних галузях промисловості» та в профспілках, щоб паралізувати національну економіку, що мало стати першим кроком у революції. На додаток, стверджувалося, що обвинувачені проникли в армію, щоб підірвати її ефективність, і створили озброєну Оборонну гвардію профспілок, яка мала діяти як ядро пролетарської армії, «щоб повалити, знищити та усунути силою належним чином створений конституційний уряд США». В актах також говорилось, що з цією метою обвинувачені накопичили зброю та брали свої накази з вчень Володимира Леніна та Льва Троцького.

Крім того, зазначені члени Соціалістичної робітничої партії США обвинувачувались у порушенні Закону Сміта, а саме у «навмисному наданні порад про непідпорядкування в збройних силах і поширення літератури з тією самою метою», а також у свідомій та навмисній пропаганді, свідомому та навмисному підбуренні, свідомих та навмисних порадах, свідомому та навмисному навчанню про обов'язок, необхідність, бажаність і доречність насильного повалення та знищення уряду США. Крім того, їх обвинувачували у друці, публікації, виданні, написанні та поширенні відповідної літератури, організації груп та товариств для навчання поваленню уряду, а також у членстві таких груп та товариств.

Суд над обвинуваченими членами Соціалістичної робітничої партії США проходив з 27 жовтня до 29 листопада 1941 року. За результатами судового розгляду було засуджено 18 осіб, 12 з яких — до 6-ти місячного позбавлення волі, а 6 — до річного позбавлення волі.

Політика щодо японців, німців та італійців, що проживали у США

7 та 8 грудня 1941 року, після нападу на Перл-Гарбор, президент США Франклін Рузвельт видав 3 прокламації, - Прокламацію № 2025, Прокламацію № 2026 та Прокламацію № 2027, які фактично проголошували відповідно громадян Японії, Німеччини та Італії, натуралізованих громадян США з цих країн, а також тих, хто народився на території цих держав, ворожими іноземцями. Цими прокламаціями Рузвельт, зокрема, уповноважував Генерального прокурора США забезпечити виконання такими особами правил, зазначених в прокламаціях, на території континентальних Сполучених Штатів, Пуерто-Ріко, Віргінських островів і Аляски. У прокламаціях, зокрема, зазначалось, що на ворожих іноземців накладатимуться обмеження, а також, що вони можуть бути депортовані з США.

image
Оголошення, що сповіщало осіб японського походження про евакуацію

27 грудня 1941 року Бідл видав наказ, відповідно до якого усі громадяни Німеччини, Італії та Японії, які проживали на Західному узбережжі США та мали короткохвильові радіоприймачі або камери, зобов'язувались здати їх місцевій поліції. Невиконання цього наказу мало наслідком арешт, за яким зазвичай слідувала відправка у табори для інтернованих. Водночас Бідл закликав роботодавців не звільняти лояльних іноземців. Він зазначив, що до Міністерства юстиції США доходили справи про звільнення працівників на підставі туманних підозр у нелояльності. Бідл нагадав роботодавцям, що серед п'яти мільйонів іноземців, які проживали у США, менше ніж 3000 були заарештовані «як небезпечні». На 7 січня 1942 року було вже заарештовано 3234 громадян Німеччини, Італії та Японії, серед них 1313 — громадян Німеччини, 241 — громадян Італії, 1680 — громадян Японії (ці цифри не включали заарештованих військовою розвідкою громадян цих країн на Гаваях, Алясці та Філіппінах). Серед 6 мільйонів іноземців, які проживали у США, 1 100 000 іноземців були ідентифіковані як іноземці-громадяни ворожих держав.

На початку 1942 року ворожим іноземцям приписувалось пройти ідентифікацію та реєстрацію, а також отримати свідоцтво про ідентифікація. Зокрема, на Західному узбережжі США іноземцям німецького, італійського та японського походження потрібно було з'явитись до поштмейстера у період між 2 та 7 лютого 1942 року для отримання сертифікатів про ідентифікацію.

image
Японські американці навпроти оголошень про евакуацію

19 лютого 1942 року Франклін Рузвельт видав , яким уповноважував Військового міністра США, а також військових командувачів, визначати військові зони та режим, що мав діяти у таких військових зонах. Зокрема, наказ уповноважував визначати, що будь-які особи можуть бути виключені з таких військових зон, або, що право будь-яких осіб на в'їзд, перебування та виїзд із цих зон може бути обмежено. Цей наказ був виданий, щоб створити юридичну базу для евакуації та інтернування японців та американців японського походження із зон, визначених військовими. Відповідно до Веґліна, рішення про таку евакуацію та інтернування було ухвалено ще 11 лютого 1942 року. Байто також пише, що саме 11 лютого 1942 року Рузвельт дав «карт-бланш» військовому міністру Генрі Стімсону на масову евакуацію та масове інтернування. Дістасі пише, що 9 лютого Бідл заявив, що, якщо військові наполягатимуть на масовій евакуації, Міністерство юстиції не зможе і не буде брати участь у такій евакуації. Тим не менш Бідл вирішив не пручатись планам по евакуації та інтернування японців та американців японського походження, хоча юристи Міністерства юстиції США наполегливо доводили йому, що евакуація однієї расової групи була б неконституційною і, навіть, нашвидкуруч перевірив текст проекту Виконавчого наказу № 9066, перед тим, як надати його на розгляд Рузвельту. Пізніше Бідл пояснював свою нерішучість тим, що він був новим членом в уряді США, та був несхильним наполягати на своїй думці перед старшими державними діячами, «чию мудрість та порядність» він дуже поважав.

image
Військова поліція з жінкою та валіза затриманого під номером 30977, Вудленд, округ Йоло, Каліфорнія

Незабаром після видання всім американським громадянам японського походження було заборонено жити, працювати або подорожувати на Західному узбережжі США. Така ж заборона стосувалась поколінь японських іммігрантів, яким, згідно з федеральним законом і незважаючи на тривале проживання в США, не дозволялося стати американськими громадянами. Збройні сили США спочатку вивезли японців та американців японського походження до «збірних центрів» — тимчасових приміщень на іподромах і виставкових майданчиках, — а потім до «центрів переселення» — казармових таборів, переважно в безлюдних районах Заходу США. Табори були оточені колючим дротом і охоронялися військовою поліцією. Виїзд був дозволений лише після перевірки лояльності на умовах, встановлених за погодженням з військовими Управління військового переміщення, цивільним агентством, яке керувало таборами. Багатьом із тих, хто був вивезений із Західного узбережжя, зрештою дозволили покинути табори, щоб вступити до армії, вступити до коледжу за межі Західного узбережжя чи будь-якої іншої доступної роботи у приватній сфері. Однак більшість інтернованих японців та американців японського походження провели воєнні роки у таборах, а звільненим з таборів заборонялось повертатись до своїх домівок та роботи на Західному узбережжі до грудня 1944 року. Ця політика торкнулась 120 000 осіб. Масова примусова евакуація та затримання не застосовувалась до американців німецького та італійського походження. Офіційні дії проти ворожих іноземців інших національностей були набагато більш індивідуалізованими та вибірковими, ніж ті, що застосовувалися до етнічних японців.

Міністерство юстиції США інтернувало зі Східного узбережжя США німців-іноземців, яких вважали небезпечними, а невелику кількість американців німецького походження було індивідуально переміщено з прибережних районів після перегляду їхніх особистих справ. Примусове переміщення або затримання деяких категорій німців-іноземців розглядалося, але було відхилено. Кільком тисячам німців та італійців було наказано переїхати з «заборонених ділянок» військової зони № 1. Бідл наполіг на тому, щоб було зроблено виключення для деяких категорій німців та італійців: німців та італійців віком 70 років і старше; для тих, у кого близькі родичі були у Збройних силах США; тих, хто чекав на натуралізацію и сплатив відповідні збори до 7 грудня 1941 року; для хворих пацієнтів установ, якщо переміщення було ризиком для їхнього життя; для дітей в дитячих будинках; а також для повністю сліпих та глухих осіб.

12 жовтня 1942 року Бідл, виступаючи на Дні Колумба у Карнеґі-холі, оголосив, що зі всіх 600 000, окрім 228, ненатуралізованих італійців знімаються раніше накладені обмеження. Це означало, що тепер італійці могли вільно подорожувати, їм не потрібно отримувати дозвіл від уряду на переїзд, вони могли мати вдома зброю, фотоапарати та короткохвильові радіостанції. У березні 1943 року Бідл виявляв небажання порушувати кримінальні справи проти німців та італійців, які порушували військові накази, на що Франкліну Рузвельту жалівся Військовий міністр Генрі Стімсон. Бідл надав Рузвельту наступні пояснення: він не переслідував за порушення тих військових наказів про евакуацію та виключення із військових зон, які йому здавались неконституційними. У грудні 1943 року Бідл писав Рузвельту, що тримання лояльних американських громадян у концентраційних таборах більше, ніж було необхідно, було небезпечним та суперечило принципам американського урядування.

Переслідування членів правого руху

Після атаки на Перл-Гарбор США вступили до Другої світової війни. Водночас в країні залишались люди, які були проти участі США у війні. Деякі з них були американськими ізоляціоністами, а деякі сповідували праві погляди. Серед останніх були ті, що вважали, що США знаходяться під міжнародним управлінням євреїв, комуністів, міжнародних банкірів та британців. Вони висловлювали свої погляди через бюлетені та виступали у невеликих аудиторіях по всій країні. Ліберально налаштована частина суспільства вважала їх фашистами та заколотниками, і тиснула на Бідла, щоб він придушив їхню діяльність. Однак спочатку Бідл наполягав на тому, що критики війни захищені Першої поправкою до Конституції США, яка гарантує свободу висловлювань. Така позиція засуджувалась антифашистами, і навіть, президент США Франклін Рузвельт докоряв за таку позицію. Вже весною 1942 року Міністерство юстиції США почало кампанію з переслідування членів правого руху.

У березні 1942 року був заарештований , засновник організації «Хрестоносні Білі Сорочки», яка пов'язувала себе із фашистськими цілями. Його обвинувачували у порушенні Закону Сміта, а саме, у «висловлені солдатам заяв із метою ослаблення їхнього бойового духу». Також були заарештовані засновник фашистської організації «Срібний легіон Америки» , якого обвинуватили у порушенні за пропагування непідпорядкування в армії.

У липні 1942 року Бідл схвалив висунення обвинувачення у змові з метою порушення як , так і Закону Сміта проти тридцяти діячів правого руху, серед яких були антикомуністична та антивоєнна активістка Елізабет Діллінг, , та економіст та пропагандист фашизму . Процес над цими діячами називали «Великим судовим розглядом заколоту» (англ. the Great Sedition Trial). Справа уряду США проти цих діячів була слабкою: у прокуратури не було жодних доказів фактичної змови між обвинуваченими, а також доказів прямих зв'язків з урядом Німеччини. Судовий процес завершився у зв'язку із раптовою смертю судді Едварда К. Ейчара та оголошенням неправильного судового розгляду.

Справа німецьких диверсантів

У червні 1942 року вісім німецьких диверсантів висадилися у США, двоє з них негайно здалися Федеральному Бюро Розслідувань, яке спочатку відмовилося повірити в їхню історію. Тодішній директор Федерального Бюро Розслідувань Едгар Гувер доповів президенту США Франкліну Рузвельту про диверсантів. На підставі свідчень диверсантів, які здались ФБР, Бідл підготував для Рузвельта доповідну записку, в якій зазначав, що мало місце «перше виявлення точних доказів» про диверсійну змову Нацистської Німеччини проти США. Незабаром усіх вісьмох диверсантів заарештували. Порадившись із суддею Верховного суду США , що Семюел Волкер називає неналежною консультацією, Рузвельт видав указ про створення спеціальної військової комісії для суду над диверсантами. Добс пише, що Бідл підтримував ідею спеціальної військової комісії, зокрема, тому, що у цивільному суді було б важко довести спробу диверсії.

Усіх вісьмох диверсантів визнали винними. Верховний суд США у справі «Від імені Квіріна» (англ. Ex parte Quirin) дійшов висновку, що створення військової комісії було конституційним. Зокрема, Голова Верховного суду США Гарлан Ф. Стоун, який написав думку від більшості, вказав на те, що закони війни по-різному визначають правила поводження із законними на незаконними комбатантами: законні комбатанти підлягають захопленню та утриманню як військовополонені військовими силами противника, в той час, як незаконні комбатанти також підлягають захопленню та затриманню, але, крім того, вони підлягають суду та покаранню військовими трибуналами за дії, які роблять їх воєнні дії незаконними.Двоє диверсантів, які співпрацювали з прокуратурою, отримали тюремні строки, а інших шістьох — стратили.

Суддівство на Нюрнберзькому процесі

image
Бідл (крайній праворуч) з іншими суддями на Нюрнберзькому процесі (зліва): Іона Нікітченко з СРСР та Норман Біркетт і Джеффрі Лоуренс з Великобританії

Першим питанням, з яким Бідлу довелось зіткнутись під час Нюрнберзького процесу, це принцип, відповідно до якого не може бути злочину та покарання за нього, інакше ніж на підставі вже існуючого закону (nullum crimen, nulla poena sine praevia lege poenali). У своїх нотатках від 16 березня 1946 року Бідл писав, що «принцип nullum crimen nulla poena не є обмеженням суверенітету, і за певних обставин, зокрема в міжнародному праві, суверенна влада може розглядати деякі дії як злочини, які не були визначені як злочини під час їх вчинення». Він погоджувався із позицією , французького судді на Нюрнберзькому процесі, що доктрина nullum crimen nulla poena був властивим для внутрішніх правових систем, а не для міжнародного права. Періско пише, що в Бідла були свої мотиви зайняти таку позицію: він не хотів втрати шанс взяти участь у процесі. Ще по дорозі до Німеччини він обговорював зі своїми помічниками проблему ретроактивності закону, оскільки , відповідно до якої мав відбуватись судовий розгляд, була прийнята вже після злочинів, за які збирались судити нацистів. В останній день обговорень Бідл зазначив, що Нюрнберзька Хартія не передбачала власного оскарження, і тому, він має або підтримати її, або відмовитись брати участь у Нюрнберзькому процесі до його початку.

При розгляді процесуальних питань Бідл чітко тримався положень . Віце-фюрер Третього Рейху Герман Ґерінг вимагав, щоб на суді його захищав Отто Штамер, який, на думку Бідла, був нерозкаяним нацистом. При обговоренні питання, чи задовольнити клопотання Ґерінга, Бідл висловився наступним чином: Нюрнберзька Хартія чітко проголошувала, що підсудним дозволяється обирати захисників на свій розсуд, і, що Хартія не передбачала, що із кола захисників мають бути виключені нацисти, комуністи, тощо. Бідл також критично ставився до роботи свого колишнього шефа, судді Верховного суду США, Роберта Джексона, який на Нюрнберзькому процесі був Головним обвинувачем від США. Наприклад, Бідл писав своїй дружині, що перехресний допит Ґерінга Джексоном був слабким. За словами Бідла, Ґерінг вислуховував кожне питання, і, не поспішаючи, добре відповідав, в той час, як Джексон, не слухав відповідей та залежав від своїх записів, що, на думку Бідла, було ознакою слабкості. Бідл також часто голосував проти позицій, висловлених Джексоном.

Підсудним на Нюрнберзькому процесі були висунуті обвинувачення по чотирьом пунктам: 1) змова (участь лідером, організатором, підбурювачем та співвиконавцем у формулюванні або виконанні спільного плану або змові вчинити злочини проти миру, військові злочини та злочини проти людства) ; 2) злочини проти миру (планування, підготовка, ініціювання та ведення агресивної війни); 3) порушення традиційних законів війни та правил ведення війни (жорстоке поводження з військовополоненими, вбивства та руйнування, невиправдані військовою необхідністю); 4) злочини проти людства (вбивство, винищення та переслідування з релігійних, расових або політичних підстав, якщо пов'язано з будь-якою іншою дією, яка розслідувалась військовим трибуналом у Нюрнберзі.

Бідл, які і всі інші судді, дійшов висновку, що Герман Ґерінг був винним по всім чотирьом пунктам обвинувачення, і голосував за його страту через повішання. Щодо рейхсміністра та заступника Гітлера по НСДАП Рудольфа Гесса, Бідл дійшов висновку, що той був винним у змові та злочинах проти миру, однак невинуватим по іншим двом пунктам обвинувачення, і голосував відповідно. Крім того, Бідл голосував проти страти Гесса, і, натомість, — за його довічне ув'язнення. Бідл визнав Йоахіма фон Ріббентропа, міністра закордонних справ Третього Рейху, винним по всім чотирьом пунктам обвинувачення і, голосував за його страту через повішення.

Також винними по всім чотирьом пунктам обвинувачення, відповідно до голосування Бідла були: начальник штабу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини Вільгельм Кейтель, рейхсміністр окупованих східних територій Альфред Розенберг та генерал-полковник Вермахту Альфред Йодль. Бідл голосував за визнання винними за трьома останніми пунктами обвинувачення (крім змови) щодо наступних підсудних: рейхспротектора Богемії та Моравії Вільгельма Фріка та рейхсміністра економіки та голови Райхсбанку Вальтера Функа. На додаток, Бідл голосував за визнання винними лише у порушеннях законів та правил ведення війни, та у злочинах проти людства керівника Головного управління імперської безпеки Ернста Кальтенбруннера, генерал-губернатора Генеральної губернії (центрально-східна частина Польщі) Ганса Франка, Генерального уповноваженего з використання робочої сили в системі чотирирічного плану, гауляйтера та рейхсштатгальтера Тюрингії Фріца Заукеля, рейхсміністра озброєнь та припасів Альберта Шпеера та рейхсміністра у справах НСДАП Мартіна Бормана. Бідл голосував за винуватість підсудних лише за одним пунктом обвинувачення — злочини проти людства, коли йшлося про гауляйтера Франконії Юліуса Штрайхера та рейхс'юґендфюрера та гауляйтера Відня Бальдура фон Шираха.

Бідл прислуховувався до думки інших суддів: так, за наполяганням інших суддів він погодився змінити свою позицію щодо вироку головнокомандувачу Крігсмаріне Карлу Деніцу. Спочатку Бідл відмовлявся визнавати Деніца винним у злочинах проти миру та правил ведення війни. Під час обговорень, коли йшлося про морську війну він зазначив: «Німеччина вела чистішу війну, ніж ми». Однак в обмін на те, що вирок напише сам Бідл, він погодився визнати Деніца винним у злочинах проти миру та правил ведення війни. Також, спочатку Бідл стояв на позиції, що Ялмар Шахт, рейхсміністр економіки у довоєнний час, був винним за першим пунктом обвинувачення (змова), але зрештою, коли зрозумів, що інші судді визнають Шахта невинуватим, також змінив свою позицію.

Особисте життя

У Бідла та його дружини Кетрін було двоє синів: Едмунд Рендольф (народився у 1921 році) та Ґаррісон Чапін (народився у 1923 році). Ґаррісон помер у семирічному віці.

Праці Бідла

В популярній культурі

Бідла грали наступні актори в кіно та серіалах:

  • Лен Каріу, канадський актор, у канадсько-американському телесеріалі 2000 року «Нюрнберг» (англ. Nuremberg)
  • Філіп Гарві, у німецькому мінісеріалі 2005 року «Шпеер і Ер» (нім. Speer und Er)
  • Олексій Попов, у російському фільмі 2023 року «Нюрнберг» режисера Миколи Лебедєва

Посилання

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116162120 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. Renstrom, Peter, G. (2001). Biddle, Francis Beverly [Бідл, Френсіс Беверлі]. У Vile, John, R. (ред.). Great American lawyers: an encyclopedia [Видатні американські юристи: енциклопедія] (англ.). Т. 1. Santa Barbara, Calif: ABC-CLIO. ISBN .
  6. THE CABINET: New Attorney General [Кабінет: Новий Генеральний прокурор]. Time (англ.). Т. 38, № 9. 1 вересня 1941. с. 15.
  7. Vicary, Elizabeth Zoe (2000). Biddle, Francis Beverley [Бідл, Френсіс Беверлі]. American national biography (англ.). Процитовано 22 квітня 2024.
  8. F.B. Biddle Named Labor Board Head [Ф. Б. Бідла названо Головою Ради з трудових відносин] (PDF). New York Times (англ.). 17 листопада 1934. Процитовано 22 квітня 2024.
  9. Reserve Bank Directors [Директори Резервного Банку] (PDF). New York Times (англ.). 7 квітня 1938. Процитовано 22 квітня 2024.
  10. Roosevelt Rebuff to Guffey Hinted [Натякають на різку одповідь Рузвельта Ґаффі] (PDF). New York Times (англ.). 7 лютого 1939. Процитовано 22 квітня 2024.
  11. Krock, Arthur (9 лютого 1939). In The Nation:Political Battles Over Federal Judiciary [У державі: політичні баталії навколо федеральної судової системи] (PDF). New York Times (англ.). Процитовано 22 квітня 2024.
  12. The Day in Washington [День у Вашингтоні] (PDF). New York Times (англ.). 28 лютого 1939. Процитовано 22 квітня 2024.
  13. Jackson, Biddle Get Higher Posts [Джексон, Бідл отримали вищі посади] (PDF). New York Times (англ.). 5 січня 1940. Процитовано 22 квітня 2024.
  14. Senators approve Murphy for Court [Сенатори затвердили Мьорфі на посаду в Суді] (PDF). New York Times (англ.). 16 січня 1940. Процитовано 22 квітня 2024.
  15. Biddle is Named to Cabinet Post [Бідла призначено членом уряду] (PDF). New York Times (англ.). 26 серпня 1941. Процитовано 22 квітня 2024.
  16. Attorney General Biddle [Генеральний прокурор Бідл] (PDF). New York Times (англ.). 27 серпня 1941. Процитовано 22 квітня 2024.
  17. Biddle Approved by Senate Group [Сенатська група схвалила Бідла] (PDF). New York Times (англ.). 4 вересня 1941. Процитовано 22 квітня 2024.
  18. Wood, Lewis (13 вересня 1945). Biddle is Named War Trial Judge [Бідла призначено суддею у військовому процесі] (PDF). New York Times (англ.). Процитовано 22 квітня 2024.
  19. Biddle Nomination to U.N. is Delayed [Призначення Бідла до ООН затримується] (PDF). New York Times (англ.). 17 березня 1947. Процитовано 22 квітня 2024.
  20. Francis Biddle Named To Head Liberties Unit [Френсіс Бідл призначений керівником організації із захисту свобод] (PDF). New York Times (англ.). 27 вересня 1961. Процитовано 22 квітня 2024.
  21. Irons, Peter (1984). Politics and Principle: An Assessment of the Roosevelt Record on Civil Rights and Liberties [Політика та принципи: Оцінка діяльності Рузвельта у сфері громадянських прав та свобод]. Washington Law Review (англ.). 59: 693—722.
  22. Presser, Stephen B (1982). Studies in the History of the United States Courts of the Third Circuit, 1790-1980: A Bicentennial Project [Дослідження історії судів третього округу Сполучених Штатів, 1790-1980 рр.: проект до 200-річчя.] (англ.). Washington D.C.: Government Printing Office.
  23. Field v. Fidelity Union Trust Co., 108 F.2d 521 (3d Cir. 1939) [Справа «Філд проти Fidelity Union Trust Co»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  24. Flannery v. Flannery Bolt Co., 108 F.2d 531 (3d Cir. 1939) [Справа «Фленнері проти Flannery Bolt Co.»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  25. Seymour v. National Biscuit Co., 107 F.2d 58 (3d Cir. 1939) [Справа «Сеймур проти National Biscuit Co.»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  26. Galion Iron Works & Mfg. Co. v. Beckwith Mach. Co., 105 F.2d 941 (3d Cir. 1939) [Справа «Galion Iron Works & Mfg. Co. проти Beckwith Mach. Co.»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  27. Hoffman v. NEW JERSEY FEDERATION, ETC., 106 F.2d 204 (3d Cir. 1939) [Справа «Гоффман проти Федерації Нью-Джерсі»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  28. Elizabeth Arden, Inc. v. Brown, 107 F.2d 938 (3d Cir. 1939) [Справа «Elizabeth Arden, Inc. проти Браун»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  29. Sierocinski v. EI Du Pont De Nemours & Co., 103 F.2d 843 (3d Cir. 1939) [Справа «Сєросінскі проти EI Du Pont De Nemours & Co.»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  30. O'BRIEN v. Calmar SS Corporation, 104 F.2d 148 (3d Cir. 1939) [Справа «О’Браєн проти Calmar SS Corporation»] (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  31. National Labor Relations Board v. Swank Products, 108 F.2d 872 (3d Cir. 1939) [Справа «Національна рада з трудових відносин проти Swank Products»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  32. Wilson & Co. v. Birl, 105 F.2d 948 (3d Cir. 1939) [Справа «Wilson & Co. проти Бьорла»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  33. Справа «Циммерман проти Вілсона». Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  34. Sharpe v. Commissioner of Internal Revenue, 107 F.2d 13 (3d Cir. 1939) [Справа «Шарп проти Комісара внутрішніх доходів»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  35. Janney v. Commissioner of Internal Revenue, 108 F.2d 564 (3d Cir. 1939) [Справа «Дженні проти Комісара внутрішніх доходів»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  36. United States v. Darby, 312 U.S. 100, 61 S. Ct. 451, 85 L. Ed. 609 (1941) [Справа «США проти Darby Lumber Co»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  37. US v. Appalachian Power Co., 311 U.S. 377, 61 S. Ct. 291, 85 L. Ed. 243 (1940) [Справа «США проти Appalachian Power Co»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 24 квітня 2024.
  38. Haverty-Stacke, Donna T (2016). Trotskyists on Trial: Free Speech and Political Persecution Since the Age of FDR [Троцькісти під судом: свобода слова та політичне переслідування починаючи з доби Рузвельта] (англ.). NYU Press. ISBN .
  39. 18 are Sentenced in Sedition Trial [18 засуджено в судовому розгляду заколоту] (PDF). New York Times (англ.). 9 грудня 1941. Процитовано 25 квітня 2024.
  40. Proclamation 2525—Alien Enemies, Japanese [Прокламація № 2525 - Японські ворожі іноземці]. The American Presidency Project (англ.). 7 грудня 1941. Процитовано 24 квітня 2024.
  41. Proclamation 2526—Alien Enemies, German [Прокламація 2526 - Німецькі ворожі іноземці]. The American Presidency Project (англ.). 8 грудня 1971. Процитовано 24 квітня 2024.
  42. Proclamation 2527—Alien Enemies, Italian [Прокламація № 2527 - Італійські ворожі іноземці]. The American Presidency Project (англ.). 8 грудня 1941. Процитовано 24 квітня 2024.
  43. Short-wave Sets of Aliens Curbed [Іноземці обмежені у володіння короткохвильовими приймачами] (PDF). New York Times (англ.). 28 грудня 1941. Процитовано 24 квітня 2024.
  44. New Alien Listing Planned by Biddle [Бідл планує нову реєстрацію іноземців] (PDF). New York Times (англ.). 8 січня 1942. Процитовано 24 квітня 2024.
  45. DiStasi, Lawrence (2016). Branded: how Italian immigrants became 'enemies' during World War II [Затавровані: як італійські іммігранти стали «ворогами» під час Другої світової війни] (англ.). Sanniti Publications. ISBN .
  46. Executive Order 9066—Authorizing the Secretary of War To Prescribe Military Areas [Виконавчий наказ 9066 — Уповноваження військового міністра визначати військові зони]. The American Presidency Project (англ.). 19 лютого 1942. Процитовано 24 квітня 2024.
  47. Weglyn, Michi Nishiura (1976). Years of Infamy: The Untold Story of America's Concentration Camps [Роки ганьби: Нерозказана історія концтаборів Америки] (англ.). New York: William Morrow & Company. ISBN .
  48. Beito, David T. (2023). The New Deal’s War on the Bill of Rights: The Untold Story of FDR’s Concentration Camps, Censorship, and Mass Surveillance [Війна Нового курсу проти Білля про права: нерозказана історія концентраційних таборів Франкліна Делано Рузвельта, цензури та масового стеження] (англ.). Independent Institute. ISBN .
  49. Commission on Wartime Relocation and Internment of Civilians (1983). Personal justice denied: report of the Commission on Wartime Relocation and Internment of Civilians [В особистому правосудді відмовлено: звіт Комісії з питань переселення та інтернування цивільних осіб під час війни] (Звіт) (англ.). University of Washington Press.
  50. Alien Restriction Tightens on Coast [Обмеження для іноземців на узбережжі посилюються] (PDF). New York Times (англ.). 14 червня 1942. Процитовано 24 квітня 2024.
  51. Aliens: Stigma Removed [Іноземці: Стигму знято]. Time. Т. 40, № 17. 26 жовтня 1942. Процитовано 25 квітня 2024.
  52. Emert, Phyllis Raybin (2005). Attorneys general: enforcing the law [Генеральні прокурори: забезпечення виконання закону] (англ.). Minneapolis: Oliver Press. ISBN .
  53. Steele, Richard W (1999). Free speech in the good war [Свобода слова у хорошій війні] (англ.). New York: St. Martin's Press. ISBN .
  54. Walker, Samuel (2012). Presidents and Civil Liberties from Wilson to Obama [Президенти та громадянські свободи від Вільсона до Обами] (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
  55. Dobbs, Michael (2004). Saboteurs: The Nazi Raid on America [Диверсанти: Нацистський рейд на Америку] (англ.). Knopf. ISBN .
  56. ex parte Quirin, 317 U.S. 1, 63 S. Ct. 2, 87 L. Ed. 3 (1942) [Справа «Від імені Квіріна»]. Google Scholar (англ.). Процитовано 29 квітня 2024.
  57. Helfman, Tara (2012). Francis Biddle and the Nuremberg Legacy: Waking the human conscience [Френсіс Бідл і Нюрнберзька спадщина: пробудження людської совісті]. The Journal of Jurisprudence (англ.). 15: 353—372 — через HeinOnline.
  58. Persico, Joseph E (1995). Nuremberg: infamy on trial [Нюрнберг: ганьба на суді] (англ.). New York: Penguin. ISBN .
  59. Smith, Bradley F (1977). Reaching judgment at Nuremberg [Винесення вироків у Нюрнберзі] (англ.). New York: Basic Books. ISBN .
  60. Garrison Chapin Biddle (1923-1930) - Find a Grave... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 22 квітня 2024.
  61. Nuremberg (TV Mini Series 2000) - IMDb, процитовано 18 грудня 2023
  62. Speer und er (TV Mini Series 2005– ) - IMDb, процитовано 18 грудня 2023
  63. Нюрнберг (2023): актёры и роли. Кино-театр.ру (рос.). Процитовано 25 квітня 2024.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Frensis Beverli Bidl angl Francis Beverley Biddle 9 travnya 1886 4 zhovtnya 1968 amerikanskij yurist i suddya Generalnij prokuror SShA pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vin takozh buv golovnim amerikanskim suddeyu pid chas Nyurnberzkogo procesu pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta okruzhnim suddeyu Apelyacijnogo sudu tretogo okrugu Frensis Bidlangl Francis BiddleFrensis Bidl58 ij Generalnij prokuror SShA26 serpnya 1941 26 chervnya 1945PrezidentFranklin RuzveltPoperednikRobert DzheksonNastupnik25 ij Generalnij solisitor SShA22 sichnya 1940 25 serpnya 1941PrezidentFranklin RuzveltPoperednikRobert DzheksonNastupnikSuddya Apelyacijnogo sudu Tretogo okrugu4 bereznya 1939 22 sichnya 1940PrezidentFranklin RuzveltPoperednikNastupnikZastupnik Golovi Radi direktoriv Federalnogo rezervnogo banku Filadelfiyi31 grudnya 1938 kviten 1939PrezidentFranklin RuzveltPoperednikTomas B MakabiNastupnikAlfred G VilyamsChlen Radi direktoriv Federalnogo rezervnogo banku Filadelfiyikviten 1938 kviten 1939PrezidentFranklin RuzveltPoperednikGarri L KennonNastupnikVorren F VityeGolova Nacionalnoyi radi z trudovih vidnosin15 listopada 1934 1935PrezidentFranklin RuzveltPoperednikNastupnikNarodivsya9 travnya 1886 1886 05 09 1 2 Parizh Franciya 1 Pomer4 zhovtnya 1968 1968 10 04 1 3 82 roki Gayanis Barnstejbl Massachusets SShAPohovanijd i d 4 Vidomij yakadvokat suddya scenarist politikGromadyanstvo SShAAlma materGarvardska shkola pravaPolitichna partiyaDemokratichna partiya SShABatkoEldzhernon Sidni BidlMatiFrensis Robinson BidlU shlyubi zKetrin Garrison Chapin BidlDitiGarrison Bidl 1923 30 Edmund Rendolf Bidl 1921 2000 ProfesiyayuristNagorodiChlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisFrensis Beverli Bidl narodivsya 9 travnya 1886 roku u Parizhi Franciya v sim yi Eldzhernona Sidni Bidla ta Frensis Robinson Bidl Bidli buli vidatnoyu filadelfijskoyu rodinoyu Batko Frensisa Algernon buv yuristom yakij pobuduvav duzhe uspishnu privatnu yuridichnu praktiku a takozh buv vikladachem u Pensilvanskomu universiteti Frensis vidviduvav Grotonsku akademiyu u Grotoni Massachusets zaraz z 1899 po 1905 rik U 1909 roci Bidl zdobuv stupin bakalavra mistectv z vidznakoyu u Garvardskomu universiteti a u 1911 roci stupin doktora prava z vidznakoyu z Garvardskoyi shkoli prava Pislya zakinchennya Garvardskoyi shkoli prava protyagom odnogo roku 1911 1912 Bidl buv pomichnikom suddi Verhovnogo sudu SShA Olivera Golmsa U 1912 roci Bidl pereyihav do Filadelfiyi Pensilvaniya stav chlenom advokatskoyi kolegiyi Pensilvaniyi ta rozpochav robotu u filadelfijskij yuridichnij firmi zasnovanij jogo batkom Biddle Paul amp Jayne U cej chas Bidl pochinaye cikavitis politikoyu U 1912 roci vin pidtrimuvav kandidaturu Teodora Ruzvelta vid Progresivnoyi partiyi SShA na posadu prezidenta SShA Vin takozh bezuspishno balotuvavsya do Senatu shtatu Pensilvaniya U 1916 roci vin buv delegatom na z yizdi Progresivnoyi partiyi Vin rozcharuvavsya koli kerivnictvo partiyi progolosuvalo za rozpusk i shvalilo kandidaturu vid Respublikanskoyi partiyi v prezidenti SShA U 1917 roci Bidl perejshov pracyuvati do inshoyi filadelfijskoyi yuridichnoyi firmi Barnes Biddle amp Myers Vin specializuvavsya na korporativnomu pravi Pracyuyuchi v Barnes Biddle amp Myers vin zahishav pensilvansku zaliznichnu kompaniyu Pennsylvania Railroad u spravah pro neshasni vipadki U 1918 roci Bidl odruzhivsya z Ketrin Garrison Chapin yaka stala vidomoyu poetesoyu Vlitku 1918 roku Bidl mobilizuvavsya do armiyi ta pochav navchannya shob stati oficerom artileriyi ale Persha svitova vijna zakinchilasya do togo yak vin mig piti na vijskovu sluzhbu Pislya zvilnennya z armiyi Bidl povernuvsya do yuridichnoyi praktiki stavshi partnerom Barnes Biddle and Myers u 1922 roci U tomu zh roci vin perervav svoyu privatnu yuridichnu praktiku shob protyagom troh rokiv pracyuvati pomichnikom federalnogo okruzhnogo prokurora SShA u shidnomu okruzi Pensilvaniyi Pislya cogo Bidl povernuvsya do privatnoyi yuridichnoyi praktiki zavdyaki rozshirennyu yakoyi vin stav aktivnim u miscevij advokatskij kolegiyi a takozh u kolegiyi shtatu Zokrema vin buv chlenom radi Pensilvanskoyi advokatskoyi kolegiyi a takozh chlenom okruzhnoyi ekzamenacijnoyi radi advokatskoyi kolegiyi Hocha pochatkovo Bidl buv respublikancem u 1932 roci vin peremknuvsya na pidtrimku Demokratichnoyi partiyi Zokrema vin agituvav proti pereobrannya Gerberta Guvera u 1932 roci i natomist pidtrimav Franklina Ruzvelta z yakim vin navchavsya u Grotonskij akademiyi a takozh u Garvardskomu universiteti U lyutomu 1934 roku Bidl prijnyav propoziciyu stati chlenom komisiyi stvorenoyi dlya rozsliduvannya stanu sprav u sferi promislovosti z vidobuvannya vugillya ta zaliza U listopadi 1934 roku Bidla priznachili Golovoyu Priznachennyu Bidla protivivsya Golova Amerikanskoyi trudovoyi federaciyi na tij pidstavi sho Bidl buv yuristom zaliznichnoyi kompaniyi Pennsylvania Railroad Great Atlantic amp Pacific Tea Company a takozh inshih korporacij Bidl ocholyuvav Nacionalnu radu z trudovih vidnosin do 1935 roku pislya chogo povernuvsya do privatnoyi yuridichnoyi praktiki Bidl povernuvsya do derzhavnoyi sluzhbi u 1938 roci koli vin pogodivsya dopomogti yak golovnij radnik u rozsliduvanni Kongresu zvinuvachen u korupciyi ta nedobrosovisnij konkurenciyi u federalnij korporaciyi Tennessi Velli Autoriti TVA Slidcha grupa yaku vin ocholyuvav chitko sprostuvala ci zvinuvachennya ta vidnovila reputaciyu TVA a piznishe Bidl oharakterizuvav vidnovlennya imeni TVA yak svij najbilshij vnesok u Novij kurs politiki centralizaciyi ta planuvannya sho zaprovadzhuvalas Franklinom Ruzveltom U 1938 1939 rokah vin takozh pracyuvav direktorom klasu S i zastupnikom golovi Federalnogo rezervnogo banku U 1939 roci Franklin Ruzvelt za rekomendaciyeyu todishnogo Generalnogo prokurora SShA Frenka Morfi nominuvav Bidla na posadu federalnogo suddi vsuperech rekomendaciyi senatora yakij rekomenduvav na posadu federalnogo suddi inshu lyudinu U presi natyakali sho takim chinom Ruzvelt prodemonstruvav svoye nezadovolennya tim sho ranishe Gaffi ne pidtrimav inshogo kandidata na posadu federalnogo sudi nominovanogo Ruzveltom Krim togo u presi takozh pisali sho takij krok buv chastinoyu taktiki Ruzvelta karati senatoriv yaki ne povnistyu pidtrimuyut jogo prezidentski programi a takozh vinagorodzhuvati tih hto stovidsotkovo pidtrimuye Novij kurs 27 lyutogo 1939 roku Yuridichnij komitet Senatu zatverdiv priznachennya Bidla na posadu federalnogo suddi Bidl nedovgo propracyuvav federalnim suddeyu 4 sichnya 1940 roku Franklin Ruzvelt nominuvav Bidla na post Generalnogo solisitora SShA yurista yakij zahishaye uryad SShA u Verhovnomu sudi SShA 15 sichnya 1940 roku Yuridichnij komitet Senatu zatverdiv priznachennya Bidla na posadu Generalnogo solisitora SShA Koli todishnogo Generalnogo prokurora SShA Roberta Dzheksona priznachili suddeyu Verhovnogo sudu SShA Bidl stav vikonuyuchim obov yazki Generalnogo prokurora Krim togo U 1940 roci Bidl ocholiv Sluzhbu immigraciyi ta naturalizaciyi Na dodatok Bidl dopomig sklasti zayavu Ruzvelta na pidtrimku Zakonu Smita na pidstavi yakogo peresliduvalis lideri Komunistichnoyi partiyi SShA Piznishe Bidl zhalkuvav pro te sho pidtrimav cej zakon 25 serpnya 1941 roku Ruzvelt nominuvav Bidla na posadu Generalnogo prokurora SShA New York Times shvalno pisala pro nominaciyu Bidla nazivayuchi jogo lyudinoyu z chitkim vidkritim ta nezalezhnim rozumom ta zaznachayuchi sho livi nazivayut jogo zanadto konservativnim a pravi zanadto radikalnim sho na dumku vidannya oznachalo garnu reputaciyu Vodnochas zhurnal Time nazivav Bidla liberalom z dzhentlmentskim pohodzhennyam yakij buv gostrim mechem u zaprovadzhenni politiki Novogo kursu 3 veresnya 1941 roku Yuridichnij komitet Senatu shvaliv kandidaturu Bidla na posadu Generalnogo prokurora Na sluhannyah shodo jogo priznachennya viniklo pitannya shodo roli Bidla u nibito prosluhovuvanni u nyuportskomu goteli golovi profspilkovoyi organizaciyi angl Congress of Industrial Organizations Bidl zaperechuvav sho znav shos pro nibito prosluhovuvannya Bridzhesa ta zaznachiv sho vin pidtrimuvav prosluhovuvannya yak metod u spravah pro shpigunstvo abo vikradennya lyudej ale tilki v obmezhenih ramkah ta zi specialnim dozvolom vid Generalnogo prokurora U kvitni 1945 roku pomer Franklin Ruzvelt i takim chinom kolishnij vice prezident Garri Trumen stav prezidentom SShA Na prohannya Trumena Bidl pishov u vidstavku z posadi Generalnogo prokurora SShA v chervni 1945 roku U svoyih memuarah Trumen stverdzhuvav sho zvilnennya Bidla bulo dobrovilnim ale vidpovidno do Bidla vin pishov pid tiskom U veresni 1945 roku Trumen ogolosiv pro priznachennya Bidla suddeyu u Nyurnberzkomu procesi U 1947 roci Trumen nominuvav Bidla na posadu predstavnika SShA u Ekonomichnij ta socialnij radi OON ale Senat yakij na toj chas kontrolyuvavsya respublikancyami vidmovivsya uhvalyuvati kandidaturu Bidla oskilki na dumku respublikanciv vin buv zanadto liberalnim Kandidaturu Bidla viluchili zi spisku kandidativ na posadu Z 1950 do 1953 roku Bidl buv golovoyu politichnoyi organizaciyi angl Americans for Democratic Action U 1955 roci Bidl stav golovoyu Komisiyi zi stvorennya memorialu Franklina Ruzvelta i zalishavsya na cij posadi protyagom 10 rokiv U 1961 roci Bidla priznachili golovoyu nacionalnogo komitetu Amerikanskoyi spilki zahistu gromadyanskih svobod Vin pomer 4 zhovtnya 1968 roku u svoyemu litnomu budinku na pivostrovi Kejp Kod Diyalnist na posadi Golovi Nacionalnoyi radi z trudovih vidnosinZa korotkij strok perebuvannya na posadi Golovi Nacionalnoyi radi z trudovih vidnosin Bidl vidznachivsya v osnovnomu tim sho postijno borovsya iz Ministerstvom yusticiyi SShA za primusove vikonannya rishen Nacionalnoyi radi Za todishnim zakonodavstvom tilki yuristi Ministerstva yusticiyi SShA buli upovnovazheni domagatis u sudi vikonannya rishen Nacionalnoyi radi z trudovih vidnosin Bidl chasto sperechavsya iz todishnim Generalnim prokurorom SShA cherez zatyaguvannya Ministerstvom yusticiyi zabezpechennya vikonannya rishen Nacionalnoyi radi Kammings znahodiv nedoliki v kozhnij spravi pidgotovlenij Nacionalnoyu radoyu i podavav do sudu lishe neznachnu chastinu sprav Nacionalnoyi radi Vistupayuchi u Komiteti z trudovih vidnosin Senatu Bidl zaznachiv sho za dva roki funkcionuvannya Nacionalnoyi radi Ministerstvo yusticiyi domagalos sudovogo vikonannya menshe nizh 10 vidsotkiv rishen Nacionalnoyi radi Diyalnist na posadi suddi Apelyacijnogo sudu Tretogo okruguKoli Bidla priznachili suddeyu pid yurisdikciyeyu sudu znahodilis shtati Pensilvaniya Delaver ta Nyu Dzhersi Za korotkij strok perebuvannya Bidla na posadi suddi vin rozglyadav zdebilshogo gospodarski ta civilni spravi a same spori shodo trastiv inshi majnovi spori a takozh spravi pro tilesni ushkodzhennya Krim togo Bidl rozglyadav j administrativni spravi a same spori iz Nacionalnoyu radoyu z trudovih vidnosin kolektivni trudovi spori ta podatkovi spori U spori mizh Nacionalnoyu radoyu z trudovih vidnosin ta kompaniyeyu Swank Products Bidl uhvaliv rishennya na korist Swank Products U cij spravi Nacionalna rada namagalas zapobigti formuvannyu vnutrishnoyi profspilki pokladayuchis na polozhennya Zakonu pro nacionalni trudovi vidnosini yake zaboronyalo formuvannya profspilok samoyu kompaniyeyu yiyi menedzhmentom Rozglyanuvshi obstavini spravi Bidl dijshov visnovku sho vnutrishnya profspilka pro yaku jshlosya u spravi bula profspilkoyu stvorenoyu vlasne pracivnikami kompaniyi a ne menedzhmentom kompaniyi Na cij pidstavi Bidl vidmovivsya zastosovuvati rishennya Nacionalnoyi radi yake pripisuvalo Swank Products ne viznavati vnutrishnyu profspilku U kolektivnomu trudovomu spori Bidl uhvaliv rishennya na korist profspilok U cij spravi pered apelyacijnim sudom postalo pitannya chi maye pravo federalnij suddya zaboronyati diyi predstavnikiv profspilok zokrema strajk ta piketuvannya ne dozvolyav federalnim sudam vidavati zaboroni zokrema na strajk ta piketuvannya Pozivach kompaniya Wilson amp Co vkazuvav na te sho strajk ta piketuvannya organizovani profspilkami buli nezakonnimi vidpovidno do zakonodavstva Pensilvaniyi Bidl na ce vidpoviv sho v konteksti Zakonu Norrisa La Guardiya zakonnist chi nezakonnist strajku ta piketuvannya ne mala znachennya i dijshov visnovku sho u cij spravi federalnij sud ne mav prava vidavati zaboronu Diyalnist na posadi Generalnogo solisitora SShAZa chas perebuvannya na posadi Generalnogo solisitora SShA Bidl vigrav 15 z 16 sprav u yakih vin predstavlyav uryad SShA u Verhovnomu sudi SShA Odniyeyu z najvazhlivishih takih sprav bula sprava SShA proti Darby Lumber Co U cij spravi pered Verhovnim sudom postalo pitannya dva golovnih pitannya 1 chi maye Kongres konstitucijni povnovazhennya zaboronyati postavki mizh shtatami pilomaterialiv viroblenih pracivnikami chiya zarobitna plata nizhcha vstanovlenogo minimumu abo tizhneva kilkist robochih godin iz takoyu oplatoyu praci bilshe vstanovlenogo maksimumu ta 2 chi maye Kongres povnovazhennya zaboronyati najmannya robitnikiv u virobnictvi tovariv torgivli mizh shtatami za oplatu praci ta godini vidminni vid vstanovlenih federalnimi standartami praci Verhovnij sud SShA odnostajno dav stverdnu vidpovid na obidva pitannya Inshoyu vazhlivoyu spravoyu bula sprava SShA proti Appalachian Power Co v yakij Verhovnij sud SShA virishuvav chi mozhe uryad SShA zaboroniti budivnictvo ta ekspluataciyu gidroelektrichnoyi grebli na nesudnoplavnij richci Za todishnim zakonodavstvom osobi yaki mali namir pobuduvati greblyu v nesudnoplavnij richci mogli podati do deklaraciyu pro namiri Yaksho pislya rozsliduvannya Komisiya vstanovit sho interesi mizhshtatnoyi chi zovnishnoyi torgivli ne budut zachepleni nadayetsya dozvil na budivnictvo Bez takogo dozvolu budivnictvo ne dozvolyalos Kompaniya Appalachian Power Co stverdzhuvala sho uryad SShA maye povnovazhennya shodo nadannya dozvoliv na budivnictvo ta ekspluataciyu grebli tilki koli mova jde pro sudnoplavni richki Verhovnij sud SShA ne pogodivsya iz cim argumentom vkazavshi sho uryad SShA maye povnovazhennya regulyuvati torgivlyu na vodah SShA a regulyuvannya diyalnosti na sudnoplavnih richkah ye lishe chastinoyu cogo povnovazhennya Diyalnist na posadi Generalnogo prokurora SShAPeresliduvannya chleniv Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA U 1936 roci prezident SShA Franklin Ruzvelt zanepokoyenij diyalnistyu fashistskih grup a takozh komunistichnih organizacij na teritoriyi SShA poprosiv todishnogo kerivnika Federalnogo byuro rozsliduvan Edgara Guvera rozsliduvati diyalnist yaka mogla vplinuti na ekonomichne ta politichne zhittya krayini v cilomu yak livih tak i pravih organizacij U 1938 roci chleni livogo ruhu deyaki z yakih buli chlenami Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA zapochatkuvali Oboronnu gvardiyu profspilok angl Union Defense Guard UDC dlya zahistu chleniv profspilok a takozh majna profspilok vid Sribnih sorochok fashistskoyi organizaciyi stvorenoyi u 1933 roci piznishe peretvorilas na Sribnij legion Takim chinom chleni livogo ruhu zvernuli na sebe uvagu Federalnogo byuro rozsliduvan U 1939 roci Socialistichna robitnicha partiya a takozh filial profspilki u Minneapolisi Minnesota stali ob yektami rozsliduvan FBR U 1940 41 rokah vseredini minneapoliskogo filialu sered deyakih chleniv nazrivalo nevdovolennya tim sho miscevi profspilkovi lideri yaki takozh buli chlenami Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA zhertvuvali miscevimi profspilkovimi interesami na korist interesiv partiyi Deyaki chleni miscevoyi profspilki yaki takozh buli chlenami partiyi ne podilyali revolyucijnih cilej partiyi Krim togo sered deyakih chleniv miscevoyi profspilki zrostalo pochuttya sho partiya stanovila zagrozu dlya profspilki Disidenti profspilki buli zanepokoyeni tim sho lideri profspilki peretvoryuyut yiyi na instrument Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi vimagayuchi vid chleniv viddavati partiyi 10 vidsotkiv svogo shotizhnevogo zarobitku spriyayuchi prodazhu partijnoyi literaturi v shtab kvartiri profspilki ta vistupayuchi tam pro neobhidnist zahoplennya robitnikami kontrolyu nad promislovistyu ta uryadom Ye versiya sho sered disidentiv profspilki buli informatori FBR yaki informuvali Byuro pro konflikt u seredini miscevoyi profspilki U 1941 roci viklyuchenij z profspilki disident opublikuvav adresovanogo chlenam profspilki vidkritogo lista v yakomu ogoloshuvav sho bude domagatis rozsliduvannya profspilkoyu diyalnosti lideriv miscevoyi profspilki cherez yihnyu pidrivnu diyalnist Vikonavchij komitet profspilki zreshtoyu vtrutivsya u konflikt u minneapoliskomu filiali profspilki Krim togo situaciya privernula uvagu Ministerstva yusticiyi SShA oskilki u zvitah FBR stverdzhuvalos sho lideri minneapoliskogo filialu yaki takozh buli chlenami Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA neodnorazovo obgovoryuvali nasilnicke povalennya uryadu i pidriv moralnogo duhu v zbrojnih silah ale takozh mali zapas zbroyi gotovoyi do revolyuciyi Zreshtoyu u minneapoliskij profspilci trapivsya rozkol chastina ocholyuvana chlenami Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi vstupila v asociaciyu z profspilkoyu Z cogo privodu prezident Mizhnarodnogo bratstva vodiyiv vantazhivok poslav do Bilogo domu telegramu v yakij vislovlyuvav zanepokoyennya nebezpekoyu yaku na jogo dumku stanovili lideri vidkolotoyi minneapoliskoyi profspilki V telegrami takozh zaznachalos sho ci lideri vistupali proti vijni u Yevropi a takozh sho v yihnomu rozporyadzhenni bula Oboronna gvardiya profspilok Gubernator Minnesoti prosiv Bidla vidkriti spravu proti lideriv minneapoliskogo filialu Mizhnarodnogo bratstva vodiyiv vantazhivok Za nakazom Bidla FBR pochalo buduvati spravu na pidstavi porushennya Zakonu Smita 27 chervnya 1941 roku federalni agenti zdijsnili obshuk u ofisah Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA u Minneapolisi ta Sent Poli ta Socialistichna robitnicha partiya stverdzhuvali sho cej krok buv atakoyu na robitnichij ruh Bidla takozh zvinuvachuvali u tomu sho vin vtrutivsya u vnutrishnij profspilkovij spir zajmayuchi odnu iz storin Bidl svoyeyu chergoyu stverdzhuvav sho sprava ne mala nichogo spilnogo iz profspilkovim sporom Vin napolyagav na tomu sho kriminalne peresliduvannya bulo porusheno zgidno z kriminalnim kodeksom SShA proti osib yaki brali uchast u zlochinnij pidburyuvalnij diyalnosti Vseredini Ministerstva yusticiyi SShA takozh isnuvala opoziciya peresliduvannyu chleniv Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi u dopovidnij zapisci Bidlu Edvard F Prichard specialnij pomichnik Generalnogo prokurora rishuche protestuvav proti zaplanovanogo visunennya obvinuvachen proti chleniv Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi stverdzhuyuchi sho voni yavlyayut soboyu yavnij vidhid vid tiyeyi vidrazi do pridushennya nepopulyarnih politichnih poglyadiv yakoyi zavzhdi trimalis prihilniki konstitucijnih svobod Tim ne mensh 15 lipnya 1941 roku Bidl vidav obvinuvalni akti shodo 21 ogo chlena Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA V obvinuvalnih aktah govorilos sho chleni obvinuvachuyutsya u nezakonnij zmovi nasilno znishiti uryad SShA yaka polyagala v tomu sho voni zaohochuvali chleniv partiyi ta inshih priyednatisya do nih u povstanni proti uryadu navchayuchi sho robitniki ta fermeri povinni vzyati kontrol nad krayinoyu Krim togo v obvinuvalnih aktah stverdzhuvalosya sho obvinuvacheni zajnyali klyuchovi posadi v usih osnovnih galuzyah promislovosti ta v profspilkah shob paralizuvati nacionalnu ekonomiku sho malo stati pershim krokom u revolyuciyi Na dodatok stverdzhuvalosya sho obvinuvacheni pronikli v armiyu shob pidirvati yiyi efektivnist i stvorili ozbroyenu Oboronnu gvardiyu profspilok yaka mala diyati yak yadro proletarskoyi armiyi shob povaliti znishiti ta usunuti siloyu nalezhnim chinom stvorenij konstitucijnij uryad SShA V aktah takozh govorilos sho z ciyeyu metoyu obvinuvacheni nakopichili zbroyu ta brali svoyi nakazi z vchen Volodimira Lenina ta Lva Trockogo Krim togo zaznacheni chleni Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA obvinuvachuvalis u porushenni Zakonu Smita a same u navmisnomu nadanni porad pro nepidporyadkuvannya v zbrojnih silah i poshirennya literaturi z tiyeyu samoyu metoyu a takozh u svidomij ta navmisnij propagandi svidomomu ta navmisnomu pidburenni svidomih ta navmisnih poradah svidomomu ta navmisnomu navchannyu pro obov yazok neobhidnist bazhanist i dorechnist nasilnogo povalennya ta znishennya uryadu SShA Krim togo yih obvinuvachuvali u druci publikaciyi vidanni napisanni ta poshirenni vidpovidnoyi literaturi organizaciyi grup ta tovaristv dlya navchannya povalennyu uryadu a takozh u chlenstvi takih grup ta tovaristv Sud nad obvinuvachenimi chlenami Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA prohodiv z 27 zhovtnya do 29 listopada 1941 roku Za rezultatami sudovogo rozglyadu bulo zasudzheno 18 osib 12 z yakih do 6 ti misyachnogo pozbavlennya voli a 6 do richnogo pozbavlennya voli Politika shodo yaponciv nimciv ta italijciv sho prozhivali u SShA 7 ta 8 grudnya 1941 roku pislya napadu na Perl Garbor prezident SShA Franklin Ruzvelt vidav 3 proklamaciyi Proklamaciyu 2025 Proklamaciyu 2026 ta Proklamaciyu 2027 yaki faktichno progoloshuvali vidpovidno gromadyan Yaponiyi Nimechchini ta Italiyi naturalizovanih gromadyan SShA z cih krayin a takozh tih hto narodivsya na teritoriyi cih derzhav vorozhimi inozemcyami Cimi proklamaciyami Ruzvelt zokrema upovnovazhuvav Generalnogo prokurora SShA zabezpechiti vikonannya takimi osobami pravil zaznachenih v proklamaciyah na teritoriyi kontinentalnih Spoluchenih Shtativ Puerto Riko Virginskih ostroviv i Alyaski U proklamaciyah zokrema zaznachalos sho na vorozhih inozemciv nakladatimutsya obmezhennya a takozh sho voni mozhut buti deportovani z SShA Ogoloshennya sho spovishalo osib yaponskogo pohodzhennya pro evakuaciyu 27 grudnya 1941 roku Bidl vidav nakaz vidpovidno do yakogo usi gromadyani Nimechchini Italiyi ta Yaponiyi yaki prozhivali na Zahidnomu uzberezhzhi SShA ta mali korotkohvilovi radioprijmachi abo kameri zobov yazuvalis zdati yih miscevij policiyi Nevikonannya cogo nakazu malo naslidkom aresht za yakim zazvichaj sliduvala vidpravka u tabori dlya internovanih Vodnochas Bidl zaklikav robotodavciv ne zvilnyati loyalnih inozemciv Vin zaznachiv sho do Ministerstva yusticiyi SShA dohodili spravi pro zvilnennya pracivnikiv na pidstavi tumannih pidozr u neloyalnosti Bidl nagadav robotodavcyam sho sered p yati miljoniv inozemciv yaki prozhivali u SShA menshe nizh 3000 buli zaareshtovani yak nebezpechni Na 7 sichnya 1942 roku bulo vzhe zaareshtovano 3234 gromadyan Nimechchini Italiyi ta Yaponiyi sered nih 1313 gromadyan Nimechchini 241 gromadyan Italiyi 1680 gromadyan Yaponiyi ci cifri ne vklyuchali zaareshtovanih vijskovoyu rozvidkoyu gromadyan cih krayin na Gavayah Alyasci ta Filippinah Sered 6 miljoniv inozemciv yaki prozhivali u SShA 1 100 000 inozemciv buli identifikovani yak inozemci gromadyani vorozhih derzhav Na pochatku 1942 roku vorozhim inozemcyam pripisuvalos projti identifikaciyu ta reyestraciyu a takozh otrimati svidoctvo pro identifikaciya Zokrema na Zahidnomu uzberezhzhi SShA inozemcyam nimeckogo italijskogo ta yaponskogo pohodzhennya potribno bulo z yavitis do poshtmejstera u period mizh 2 ta 7 lyutogo 1942 roku dlya otrimannya sertifikativ pro identifikaciyu Yaponski amerikanci navproti ogoloshen pro evakuaciyu 19 lyutogo 1942 roku Franklin Ruzvelt vidav yakim upovnovazhuvav Vijskovogo ministra SShA a takozh vijskovih komanduvachiv viznachati vijskovi zoni ta rezhim sho mav diyati u takih vijskovih zonah Zokrema nakaz upovnovazhuvav viznachati sho bud yaki osobi mozhut buti viklyucheni z takih vijskovih zon abo sho pravo bud yakih osib na v yizd perebuvannya ta viyizd iz cih zon mozhe buti obmezheno Cej nakaz buv vidanij shob stvoriti yuridichnu bazu dlya evakuaciyi ta internuvannya yaponciv ta amerikanciv yaponskogo pohodzhennya iz zon viznachenih vijskovimi Vidpovidno do Veglina rishennya pro taku evakuaciyu ta internuvannya bulo uhvaleno she 11 lyutogo 1942 roku Bajto takozh pishe sho same 11 lyutogo 1942 roku Ruzvelt dav kart blansh vijskovomu ministru Genri Stimsonu na masovu evakuaciyu ta masove internuvannya Distasi pishe sho 9 lyutogo Bidl zayaviv sho yaksho vijskovi napolyagatimut na masovij evakuaciyi Ministerstvo yusticiyi ne zmozhe i ne bude brati uchast u takij evakuaciyi Tim ne mensh Bidl virishiv ne pruchatis planam po evakuaciyi ta internuvannya yaponciv ta amerikanciv yaponskogo pohodzhennya hocha yuristi Ministerstva yusticiyi SShA napoleglivo dovodili jomu sho evakuaciya odniyeyi rasovoyi grupi bula b nekonstitucijnoyu i navit nashvidkuruch pereviriv tekst proektu Vikonavchogo nakazu 9066 pered tim yak nadati jogo na rozglyad Ruzveltu Piznishe Bidl poyasnyuvav svoyu nerishuchist tim sho vin buv novim chlenom v uryadi SShA ta buv neshilnim napolyagati na svoyij dumci pered starshimi derzhavnimi diyachami chiyu mudrist ta poryadnist vin duzhe povazhav Vijskova policiya z zhinkoyu ta valiza zatrimanogo pid nomerom 30977 Vudlend okrug Jolo Kaliforniya Nezabarom pislya vidannya vsim amerikanskim gromadyanam yaponskogo pohodzhennya bulo zaboroneno zhiti pracyuvati abo podorozhuvati na Zahidnomu uzberezhzhi SShA Taka zh zaborona stosuvalas pokolin yaponskih immigrantiv yakim zgidno z federalnim zakonom i nezvazhayuchi na trivale prozhivannya v SShA ne dozvolyalosya stati amerikanskimi gromadyanami Zbrojni sili SShA spochatku vivezli yaponciv ta amerikanciv yaponskogo pohodzhennya do zbirnih centriv timchasovih primishen na ipodromah i vistavkovih majdanchikah a potim do centriv pereselennya kazarmovih taboriv perevazhno v bezlyudnih rajonah Zahodu SShA Tabori buli otocheni kolyuchim drotom i ohoronyalisya vijskovoyu policiyeyu Viyizd buv dozvolenij lishe pislya perevirki loyalnosti na umovah vstanovlenih za pogodzhennyam z vijskovimi Upravlinnya vijskovogo peremishennya civilnim agentstvom yake keruvalo taborami Bagatom iz tih hto buv vivezenij iz Zahidnogo uzberezhzhya zreshtoyu dozvolili pokinuti tabori shob vstupiti do armiyi vstupiti do koledzhu za mezhi Zahidnogo uzberezhzhya chi bud yakoyi inshoyi dostupnoyi roboti u privatnij sferi Odnak bilshist internovanih yaponciv ta amerikanciv yaponskogo pohodzhennya proveli voyenni roki u taborah a zvilnenim z taboriv zaboronyalos povertatis do svoyih domivok ta roboti na Zahidnomu uzberezhzhi do grudnya 1944 roku Cya politika torknulas 120 000 osib Masova primusova evakuaciya ta zatrimannya ne zastosovuvalas do amerikanciv nimeckogo ta italijskogo pohodzhennya Oficijni diyi proti vorozhih inozemciv inshih nacionalnostej buli nabagato bilsh individualizovanimi ta vibirkovimi nizh ti sho zastosovuvalisya do etnichnih yaponciv Ministerstvo yusticiyi SShA internuvalo zi Shidnogo uzberezhzhya SShA nimciv inozemciv yakih vvazhali nebezpechnimi a neveliku kilkist amerikanciv nimeckogo pohodzhennya bulo individualno peremisheno z priberezhnih rajoniv pislya pereglyadu yihnih osobistih sprav Primusove peremishennya abo zatrimannya deyakih kategorij nimciv inozemciv rozglyadalosya ale bulo vidhileno Kilkom tisyacham nimciv ta italijciv bulo nakazano pereyihati z zaboronenih dilyanok vijskovoyi zoni 1 Bidl napolig na tomu shob bulo zrobleno viklyuchennya dlya deyakih kategorij nimciv ta italijciv nimciv ta italijciv vikom 70 rokiv i starshe dlya tih u kogo blizki rodichi buli u Zbrojnih silah SShA tih hto chekav na naturalizaciyu i splativ vidpovidni zbori do 7 grudnya 1941 roku dlya hvorih paciyentiv ustanov yaksho peremishennya bulo rizikom dlya yihnogo zhittya dlya ditej v dityachih budinkah a takozh dlya povnistyu slipih ta gluhih osib 12 zhovtnya 1942 roku Bidl vistupayuchi na Dni Kolumba u Karnegi holi ogolosiv sho zi vsih 600 000 okrim 228 nenaturalizovanih italijciv znimayutsya ranishe nakladeni obmezhennya Ce oznachalo sho teper italijci mogli vilno podorozhuvati yim ne potribno otrimuvati dozvil vid uryadu na pereyizd voni mogli mati vdoma zbroyu fotoaparati ta korotkohvilovi radiostanciyi U berezni 1943 roku Bidl viyavlyav nebazhannya porushuvati kriminalni spravi proti nimciv ta italijciv yaki porushuvali vijskovi nakazi na sho Franklinu Ruzveltu zhalivsya Vijskovij ministr Genri Stimson Bidl nadav Ruzveltu nastupni poyasnennya vin ne peresliduvav za porushennya tih vijskovih nakaziv pro evakuaciyu ta viklyuchennya iz vijskovih zon yaki jomu zdavalis nekonstitucijnimi U grudni 1943 roku Bidl pisav Ruzveltu sho trimannya loyalnih amerikanskih gromadyan u koncentracijnih taborah bilshe nizh bulo neobhidno bulo nebezpechnim ta superechilo principam amerikanskogo uryaduvannya Peresliduvannya chleniv pravogo ruhu Pislya ataki na Perl Garbor SShA vstupili do Drugoyi svitovoyi vijni Vodnochas v krayini zalishalis lyudi yaki buli proti uchasti SShA u vijni Deyaki z nih buli amerikanskimi izolyacionistami a deyaki spoviduvali pravi poglyadi Sered ostannih buli ti sho vvazhali sho SShA znahodyatsya pid mizhnarodnim upravlinnyam yevreyiv komunistiv mizhnarodnih bankiriv ta britanciv Voni vislovlyuvali svoyi poglyadi cherez byuleteni ta vistupali u nevelikih auditoriyah po vsij krayini Liberalno nalashtovana chastina suspilstva vvazhala yih fashistami ta zakolotnikami i tisnula na Bidla shob vin pridushiv yihnyu diyalnist Odnak spochatku Bidl napolyagav na tomu sho kritiki vijni zahisheni Pershoyi popravkoyu do Konstituciyi SShA yaka garantuye svobodu vislovlyuvan Taka poziciya zasudzhuvalas antifashistami i navit prezident SShA Franklin Ruzvelt dokoryav za taku poziciyu Vzhe vesnoyu 1942 roku Ministerstvo yusticiyi SShA pochalo kampaniyu z peresliduvannya chleniv pravogo ruhu U berezni 1942 roku buv zaareshtovanij zasnovnik organizaciyi Hrestonosni Bili Sorochki yaka pov yazuvala sebe iz fashistskimi cilyami Jogo obvinuvachuvali u porushenni Zakonu Smita a same u vislovleni soldatam zayav iz metoyu oslablennya yihnogo bojovogo duhu Takozh buli zaareshtovani zasnovnik fashistskoyi organizaciyi Sribnij legion Ameriki yakogo obvinuvatili u porushenni za propaguvannya nepidporyadkuvannya v armiyi U lipni 1942 roku Bidl shvaliv visunennya obvinuvachennya u zmovi z metoyu porushennya yak tak i Zakonu Smita proti tridcyati diyachiv pravogo ruhu sered yakih buli antikomunistichna ta antivoyenna aktivistka Elizabet Dilling ta ekonomist ta propagandist fashizmu Proces nad cimi diyachami nazivali Velikim sudovim rozglyadom zakolotu angl the Great Sedition Trial Sprava uryadu SShA proti cih diyachiv bula slabkoyu u prokuraturi ne bulo zhodnih dokaziv faktichnoyi zmovi mizh obvinuvachenimi a takozh dokaziv pryamih zv yazkiv z uryadom Nimechchini Sudovij proces zavershivsya u zv yazku iz raptovoyu smertyu suddi Edvarda K Ejchara ta ogoloshennyam nepravilnogo sudovogo rozglyadu Sprava nimeckih diversantiv U chervni 1942 roku visim nimeckih diversantiv visadilisya u SShA dvoye z nih negajno zdalisya Federalnomu Byuro Rozsliduvan yake spochatku vidmovilosya poviriti v yihnyu istoriyu Todishnij direktor Federalnogo Byuro Rozsliduvan Edgar Guver dopoviv prezidentu SShA Franklinu Ruzveltu pro diversantiv Na pidstavi svidchen diversantiv yaki zdalis FBR Bidl pidgotuvav dlya Ruzvelta dopovidnu zapisku v yakij zaznachav sho malo misce pershe viyavlennya tochnih dokaziv pro diversijnu zmovu Nacistskoyi Nimechchini proti SShA Nezabarom usih vismoh diversantiv zaareshtuvali Poradivshis iz suddeyu Verhovnogo sudu SShA sho Semyuel Volker nazivaye nenalezhnoyu konsultaciyeyu Ruzvelt vidav ukaz pro stvorennya specialnoyi vijskovoyi komisiyi dlya sudu nad diversantami Dobs pishe sho Bidl pidtrimuvav ideyu specialnoyi vijskovoyi komisiyi zokrema tomu sho u civilnomu sudi bulo b vazhko dovesti sprobu diversiyi Usih vismoh diversantiv viznali vinnimi Verhovnij sud SShA u spravi Vid imeni Kvirina angl Ex parte Quirin dijshov visnovku sho stvorennya vijskovoyi komisiyi bulo konstitucijnim Zokrema Golova Verhovnogo sudu SShA Garlan F Stoun yakij napisav dumku vid bilshosti vkazav na te sho zakoni vijni po riznomu viznachayut pravila povodzhennya iz zakonnimi na nezakonnimi kombatantami zakonni kombatanti pidlyagayut zahoplennyu ta utrimannyu yak vijskovopoloneni vijskovimi silami protivnika v toj chas yak nezakonni kombatanti takozh pidlyagayut zahoplennyu ta zatrimannyu ale krim togo voni pidlyagayut sudu ta pokarannyu vijskovimi tribunalami za diyi yaki roblyat yih voyenni diyi nezakonnimi Dvoye diversantiv yaki spivpracyuvali z prokuraturoyu otrimali tyuremni stroki a inshih shistoh stratili Suddivstvo na Nyurnberzkomu procesiBidl krajnij pravoruch z inshimi suddyami na Nyurnberzkomu procesi zliva Iona Nikitchenko z SRSR ta Norman Birkett i Dzheffri Lourens z Velikobritaniyi Pershim pitannyam z yakim Bidlu dovelos zitknutis pid chas Nyurnberzkogo procesu ce princip vidpovidno do yakogo ne mozhe buti zlochinu ta pokarannya za nogo inakshe nizh na pidstavi vzhe isnuyuchogo zakonu nullum crimen nulla poena sine praevia lege poenali U svoyih notatkah vid 16 bereznya 1946 roku Bidl pisav sho princip nullum crimen nulla poena ne ye obmezhennyam suverenitetu i za pevnih obstavin zokrema v mizhnarodnomu pravi suverenna vlada mozhe rozglyadati deyaki diyi yak zlochini yaki ne buli viznacheni yak zlochini pid chas yih vchinennya Vin pogodzhuvavsya iz poziciyeyu francuzkogo suddi na Nyurnberzkomu procesi sho doktrina nullum crimen nulla poena buv vlastivim dlya vnutrishnih pravovih sistem a ne dlya mizhnarodnogo prava Perisko pishe sho v Bidla buli svoyi motivi zajnyati taku poziciyu vin ne hotiv vtrati shans vzyati uchast u procesi She po dorozi do Nimechchini vin obgovoryuvav zi svoyimi pomichnikami problemu retroaktivnosti zakonu oskilki vidpovidno do yakoyi mav vidbuvatis sudovij rozglyad bula prijnyata vzhe pislya zlochiniv za yaki zbiralis suditi nacistiv V ostannij den obgovoren Bidl zaznachiv sho Nyurnberzka Hartiya ne peredbachala vlasnogo oskarzhennya i tomu vin maye abo pidtrimati yiyi abo vidmovitis brati uchast u Nyurnberzkomu procesi do jogo pochatku Pri rozglyadi procesualnih pitan Bidl chitko trimavsya polozhen Vice fyurer Tretogo Rejhu German Gering vimagav shob na sudi jogo zahishav Otto Shtamer yakij na dumku Bidla buv nerozkayanim nacistom Pri obgovorenni pitannya chi zadovolniti klopotannya Geringa Bidl vislovivsya nastupnim chinom Nyurnberzka Hartiya chitko progoloshuvala sho pidsudnim dozvolyayetsya obirati zahisnikiv na svij rozsud i sho Hartiya ne peredbachala sho iz kola zahisnikiv mayut buti viklyucheni nacisti komunisti tosho Bidl takozh kritichno stavivsya do roboti svogo kolishnogo shefa suddi Verhovnogo sudu SShA Roberta Dzheksona yakij na Nyurnberzkomu procesi buv Golovnim obvinuvachem vid SShA Napriklad Bidl pisav svoyij druzhini sho perehresnij dopit Geringa Dzheksonom buv slabkim Za slovami Bidla Gering visluhovuvav kozhne pitannya i ne pospishayuchi dobre vidpovidav v toj chas yak Dzhekson ne sluhav vidpovidej ta zalezhav vid svoyih zapisiv sho na dumku Bidla bulo oznakoyu slabkosti Bidl takozh chasto golosuvav proti pozicij vislovlenih Dzheksonom Pidsudnim na Nyurnberzkomu procesi buli visunuti obvinuvachennya po chotirom punktam 1 zmova uchast liderom organizatorom pidburyuvachem ta spivvikonavcem u formulyuvanni abo vikonanni spilnogo planu abo zmovi vchiniti zlochini proti miru vijskovi zlochini ta zlochini proti lyudstva 2 zlochini proti miru planuvannya pidgotovka iniciyuvannya ta vedennya agresivnoyi vijni 3 porushennya tradicijnih zakoniv vijni ta pravil vedennya vijni zhorstoke povodzhennya z vijskovopolonenimi vbivstva ta rujnuvannya nevipravdani vijskovoyu neobhidnistyu 4 zlochini proti lyudstva vbivstvo vinishennya ta peresliduvannya z religijnih rasovih abo politichnih pidstav yaksho pov yazano z bud yakoyu inshoyu diyeyu yaka rozsliduvalas vijskovim tribunalom u Nyurnberzi Bidl yaki i vsi inshi suddi dijshov visnovku sho German Gering buv vinnim po vsim chotirom punktam obvinuvachennya i golosuvav za jogo stratu cherez povishannya Shodo rejhsministra ta zastupnika Gitlera po NSDAP Rudolfa Gessa Bidl dijshov visnovku sho toj buv vinnim u zmovi ta zlochinah proti miru odnak nevinuvatim po inshim dvom punktam obvinuvachennya i golosuvav vidpovidno Krim togo Bidl golosuvav proti strati Gessa i natomist za jogo dovichne uv yaznennya Bidl viznav Joahima fon Ribbentropa ministra zakordonnih sprav Tretogo Rejhu vinnim po vsim chotirom punktam obvinuvachennya i golosuvav za jogo stratu cherez povishennya Takozh vinnimi po vsim chotirom punktam obvinuvachennya vidpovidno do golosuvannya Bidla buli nachalnik shtabu Verhovnogo golovnokomanduvannya zbrojnimi silami Nimechchini Vilgelm Kejtel rejhsministr okupovanih shidnih teritorij Alfred Rozenberg ta general polkovnik Vermahtu Alfred Jodl Bidl golosuvav za viznannya vinnimi za troma ostannimi punktami obvinuvachennya krim zmovi shodo nastupnih pidsudnih rejhsprotektora Bogemiyi ta Moraviyi Vilgelma Frika ta rejhsministra ekonomiki ta golovi Rajhsbanku Valtera Funka Na dodatok Bidl golosuvav za viznannya vinnimi lishe u porushennyah zakoniv ta pravil vedennya vijni ta u zlochinah proti lyudstva kerivnika Golovnogo upravlinnya imperskoyi bezpeki Ernsta Kaltenbrunnera general gubernatora Generalnoyi guberniyi centralno shidna chastina Polshi Gansa Franka Generalnogo upovnovazhenego z vikoristannya robochoyi sili v sistemi chotiririchnogo planu gaulyajtera ta rejhsshtatgaltera Tyuringiyi Frica Zaukelya rejhsministra ozbroyen ta pripasiv Alberta Shpeera ta rejhsministra u spravah NSDAP Martina Bormana Bidl golosuvav za vinuvatist pidsudnih lishe za odnim punktom obvinuvachennya zlochini proti lyudstva koli jshlosya pro gaulyajtera Frankoniyi Yuliusa Shtrajhera ta rejhs yugendfyurera ta gaulyajtera Vidnya Baldura fon Shiraha Bidl prisluhovuvavsya do dumki inshih suddiv tak za napolyagannyam inshih suddiv vin pogodivsya zminiti svoyu poziciyu shodo viroku golovnokomanduvachu Krigsmarine Karlu Denicu Spochatku Bidl vidmovlyavsya viznavati Denica vinnim u zlochinah proti miru ta pravil vedennya vijni Pid chas obgovoren koli jshlosya pro morsku vijnu vin zaznachiv Nimechchina vela chistishu vijnu nizh mi Odnak v obmin na te sho virok napishe sam Bidl vin pogodivsya viznati Denica vinnim u zlochinah proti miru ta pravil vedennya vijni Takozh spochatku Bidl stoyav na poziciyi sho Yalmar Shaht rejhsministr ekonomiki u dovoyennij chas buv vinnim za pershim punktom obvinuvachennya zmova ale zreshtoyu koli zrozumiv sho inshi suddi viznayut Shahta nevinuvatim takozh zminiv svoyu poziciyu Osobiste zhittyaU Bidla ta jogo druzhini Ketrin bulo dvoye siniv Edmund Rendolf narodivsya u 1921 roci ta Garrison Chapin narodivsya u 1923 roci Garrison pomer u semirichnomu vici Praci Bidla Zrazok Llanfira 1927 angl The Llanfear Pattern satirichnij roman pro vershki filadelfijskogo suspilstva Pan suddya Golms 1942 angl Mr Justice Holmes biografiya suddi Verhovnogo sudu SShA Olivera Vendella Golmsa Demokratichne mislennya ta vijna 1944 angl Democratic Thinking and the War kniga na osnovi lekcij prochitanih Bidlom u 1942 43 rokah koli vin buv Generalnim prokurorom SShA Najkrasha nadiya svitu 1949 angl The World s Best Hope Strah svobodi angl The Fear of Freedom 1951 Suddya Golms Prirodne pravo ta Verhovnij sud 1961 angl Justice Holmes Natural Law and the Supreme Court Zvichajne minule 1961 angl A Casual Past persha chastina avtobiografiyi Nedovgo pri vladi 1962 angl In Brief Authority druga chastina avtobiografiyi V populyarnij kulturiBidla grali nastupni aktori v kino ta serialah Len Kariu kanadskij aktor u kanadsko amerikanskomu teleseriali 2000 roku Nyurnberg angl Nuremberg Filip Garvi u nimeckomu miniseriali 2005 roku Shpeer i Er nim Speer und Er Oleksij Popov u rosijskomu filmi 2023 roku Nyurnberg rezhisera Mikoli LebedyevaPosilannyaDeutsche Nationalbibliothek Record 116162120 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Renstrom Peter G 2001 Biddle Francis Beverly Bidl Frensis Beverli U Vile John R red Great American lawyers an encyclopedia Vidatni amerikanski yuristi enciklopediya angl T 1 Santa Barbara Calif ABC CLIO ISBN 1576072029 THE CABINET New Attorney General Kabinet Novij Generalnij prokuror Time angl T 38 9 1 veresnya 1941 s 15 Vicary Elizabeth Zoe 2000 Biddle Francis Beverley Bidl Frensis Beverli American national biography angl Procitovano 22 kvitnya 2024 F B Biddle Named Labor Board Head F B Bidla nazvano Golovoyu Radi z trudovih vidnosin PDF New York Times angl 17 listopada 1934 Procitovano 22 kvitnya 2024 Reserve Bank Directors Direktori Rezervnogo Banku PDF New York Times angl 7 kvitnya 1938 Procitovano 22 kvitnya 2024 Roosevelt Rebuff to Guffey Hinted Natyakayut na rizku odpovid Ruzvelta Gaffi PDF New York Times angl 7 lyutogo 1939 Procitovano 22 kvitnya 2024 Krock Arthur 9 lyutogo 1939 In The Nation Political Battles Over Federal Judiciary U derzhavi politichni bataliyi navkolo federalnoyi sudovoyi sistemi PDF New York Times angl Procitovano 22 kvitnya 2024 The Day in Washington Den u Vashingtoni PDF New York Times angl 28 lyutogo 1939 Procitovano 22 kvitnya 2024 Jackson Biddle Get Higher Posts Dzhekson Bidl otrimali vishi posadi PDF New York Times angl 5 sichnya 1940 Procitovano 22 kvitnya 2024 Senators approve Murphy for Court Senatori zatverdili Morfi na posadu v Sudi PDF New York Times angl 16 sichnya 1940 Procitovano 22 kvitnya 2024 Biddle is Named to Cabinet Post Bidla priznacheno chlenom uryadu PDF New York Times angl 26 serpnya 1941 Procitovano 22 kvitnya 2024 Attorney General Biddle Generalnij prokuror Bidl PDF New York Times angl 27 serpnya 1941 Procitovano 22 kvitnya 2024 Biddle Approved by Senate Group Senatska grupa shvalila Bidla PDF New York Times angl 4 veresnya 1941 Procitovano 22 kvitnya 2024 Wood Lewis 13 veresnya 1945 Biddle is Named War Trial Judge Bidla priznacheno suddeyu u vijskovomu procesi PDF New York Times angl Procitovano 22 kvitnya 2024 Biddle Nomination to U N is Delayed Priznachennya Bidla do OON zatrimuyetsya PDF New York Times angl 17 bereznya 1947 Procitovano 22 kvitnya 2024 Francis Biddle Named To Head Liberties Unit Frensis Bidl priznachenij kerivnikom organizaciyi iz zahistu svobod PDF New York Times angl 27 veresnya 1961 Procitovano 22 kvitnya 2024 Irons Peter 1984 Politics and Principle An Assessment of the Roosevelt Record on Civil Rights and Liberties Politika ta principi Ocinka diyalnosti Ruzvelta u sferi gromadyanskih prav ta svobod Washington Law Review angl 59 693 722 Presser Stephen B 1982 Studies in the History of the United States Courts of the Third Circuit 1790 1980 A Bicentennial Project Doslidzhennya istoriyi sudiv tretogo okrugu Spoluchenih Shtativ 1790 1980 rr proekt do 200 richchya angl Washington D C Government Printing Office Field v Fidelity Union Trust Co 108 F 2d 521 3d Cir 1939 Sprava Fild proti Fidelity Union Trust Co Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 Flannery v Flannery Bolt Co 108 F 2d 531 3d Cir 1939 Sprava Flenneri proti Flannery Bolt Co Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 Seymour v National Biscuit Co 107 F 2d 58 3d Cir 1939 Sprava Sejmur proti National Biscuit Co Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 Galion Iron Works amp Mfg Co v Beckwith Mach Co 105 F 2d 941 3d Cir 1939 Sprava Galion Iron Works amp Mfg Co proti Beckwith Mach Co Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 Hoffman v NEW JERSEY FEDERATION ETC 106 F 2d 204 3d Cir 1939 Sprava Goffman proti Federaciyi Nyu Dzhersi Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 Elizabeth Arden Inc v Brown 107 F 2d 938 3d Cir 1939 Sprava Elizabeth Arden Inc proti Braun Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 Sierocinski v EI Du Pont De Nemours amp Co 103 F 2d 843 3d Cir 1939 Sprava Syerosinski proti EI Du Pont De Nemours amp Co Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 O BRIEN v Calmar SS Corporation 104 F 2d 148 3d Cir 1939 Sprava O Brayen proti Calmar SS Corporation angl Procitovano 23 kvitnya 2024 National Labor Relations Board v Swank Products 108 F 2d 872 3d Cir 1939 Sprava Nacionalna rada z trudovih vidnosin proti Swank Products Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 Wilson amp Co v Birl 105 F 2d 948 3d Cir 1939 Sprava Wilson amp Co proti Borla Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 Sprava Cimmerman proti Vilsona Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 Sharpe v Commissioner of Internal Revenue 107 F 2d 13 3d Cir 1939 Sprava Sharp proti Komisara vnutrishnih dohodiv Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 Janney v Commissioner of Internal Revenue 108 F 2d 564 3d Cir 1939 Sprava Dzhenni proti Komisara vnutrishnih dohodiv Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 United States v Darby 312 U S 100 61 S Ct 451 85 L Ed 609 1941 Sprava SShA proti Darby Lumber Co Google Scholar angl Procitovano 23 kvitnya 2024 US v Appalachian Power Co 311 U S 377 61 S Ct 291 85 L Ed 243 1940 Sprava SShA proti Appalachian Power Co Google Scholar angl Procitovano 24 kvitnya 2024 Haverty Stacke Donna T 2016 Trotskyists on Trial Free Speech and Political Persecution Since the Age of FDR Trockisti pid sudom svoboda slova ta politichne peresliduvannya pochinayuchi z dobi Ruzvelta angl NYU Press ISBN 9781479849628 18 are Sentenced in Sedition Trial 18 zasudzheno v sudovomu rozglyadu zakolotu PDF New York Times angl 9 grudnya 1941 Procitovano 25 kvitnya 2024 Proclamation 2525 Alien Enemies Japanese Proklamaciya 2525 Yaponski vorozhi inozemci The American Presidency Project angl 7 grudnya 1941 Procitovano 24 kvitnya 2024 Proclamation 2526 Alien Enemies German Proklamaciya 2526 Nimecki vorozhi inozemci The American Presidency Project angl 8 grudnya 1971 Procitovano 24 kvitnya 2024 Proclamation 2527 Alien Enemies Italian Proklamaciya 2527 Italijski vorozhi inozemci The American Presidency Project angl 8 grudnya 1941 Procitovano 24 kvitnya 2024 Short wave Sets of Aliens Curbed Inozemci obmezheni u volodinnya korotkohvilovimi prijmachami PDF New York Times angl 28 grudnya 1941 Procitovano 24 kvitnya 2024 New Alien Listing Planned by Biddle Bidl planuye novu reyestraciyu inozemciv PDF New York Times angl 8 sichnya 1942 Procitovano 24 kvitnya 2024 DiStasi Lawrence 2016 Branded how Italian immigrants became enemies during World War II Zatavrovani yak italijski immigranti stali vorogami pid chas Drugoyi svitovoyi vijni angl Sanniti Publications ISBN 9780965271431 Executive Order 9066 Authorizing the Secretary of War To Prescribe Military Areas Vikonavchij nakaz 9066 Upovnovazhennya vijskovogo ministra viznachati vijskovi zoni The American Presidency Project angl 19 lyutogo 1942 Procitovano 24 kvitnya 2024 Weglyn Michi Nishiura 1976 Years of Infamy The Untold Story of America s Concentration Camps Roki ganbi Nerozkazana istoriya konctaboriv Ameriki angl New York William Morrow amp Company ISBN 9780385722704 Beito David T 2023 The New Deal s War on the Bill of Rights The Untold Story of FDR s Concentration Camps Censorship and Mass Surveillance Vijna Novogo kursu proti Billya pro prava nerozkazana istoriya koncentracijnih taboriv Franklina Delano Ruzvelta cenzuri ta masovogo stezhennya angl Independent Institute ISBN 9781598133585 Commission on Wartime Relocation and Internment of Civilians 1983 Personal justice denied report of the Commission on Wartime Relocation and Internment of Civilians V osobistomu pravosuddi vidmovleno zvit Komisiyi z pitan pereselennya ta internuvannya civilnih osib pid chas vijni Zvit angl University of Washington Press Alien Restriction Tightens on Coast Obmezhennya dlya inozemciv na uzberezhzhi posilyuyutsya PDF New York Times angl 14 chervnya 1942 Procitovano 24 kvitnya 2024 Aliens Stigma Removed Inozemci Stigmu znyato Time T 40 17 26 zhovtnya 1942 Procitovano 25 kvitnya 2024 Emert Phyllis Raybin 2005 Attorneys general enforcing the law Generalni prokurori zabezpechennya vikonannya zakonu angl Minneapolis Oliver Press ISBN 1881508668 Steele Richard W 1999 Free speech in the good war Svoboda slova u horoshij vijni angl New York St Martin s Press ISBN 9780312173364 Walker Samuel 2012 Presidents and Civil Liberties from Wilson to Obama Prezidenti ta gromadyanski svobodi vid Vilsona do Obami angl Cambridge University Press ISBN 9781139061261 Dobbs Michael 2004 Saboteurs The Nazi Raid on America Diversanti Nacistskij rejd na Ameriku angl Knopf ISBN 9780375414701 ex parte Quirin 317 U S 1 63 S Ct 2 87 L Ed 3 1942 Sprava Vid imeni Kvirina Google Scholar angl Procitovano 29 kvitnya 2024 Helfman Tara 2012 Francis Biddle and the Nuremberg Legacy Waking the human conscience Frensis Bidl i Nyurnberzka spadshina probudzhennya lyudskoyi sovisti The Journal of Jurisprudence angl 15 353 372 cherez HeinOnline Persico Joseph E 1995 Nuremberg infamy on trial Nyurnberg ganba na sudi angl New York Penguin ISBN 9780140166224 Smith Bradley F 1977 Reaching judgment at Nuremberg Vinesennya virokiv u Nyurnberzi angl New York Basic Books ISBN 9780140166224 Garrison Chapin Biddle 1923 1930 Find a Grave www findagrave com angl Procitovano 22 kvitnya 2024 Nuremberg TV Mini Series 2000 IMDb procitovano 18 grudnya 2023 Speer und er TV Mini Series 2005 IMDb procitovano 18 grudnya 2023 Nyurnberg 2023 aktyory i roli Kino teatr ru ros Procitovano 25 kvitnya 2024

Дата публікації:
Топ