Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Райхсба нк нім Reichsbank центральний банк Німецької імперії з 1876 по 1918 р а пізніше Веймарської республіки з 1918 по

Райхсбанк

Райхсбанк

Райхсба́нк (нім. Reichsbank) — центральний банк Німецької імперії (з 1876 по 1918 р.), а пізніше — Веймарської республіки (з 1918 по 1933 р.) і Третього Райху (з 1933 по 1945 р.). Її правонаступниками стали [en] та [ru].

Райхсбанк
Reichsbank
image
Штаб-квартира image Німеччина, Берлін
Дата заснування 1 січня 1876 року
Країна Німецька імперія (1871—1945)
Наступник [en],
[ru]
Валюта Німецька золота марка (до 1918), райхсмарка (1924—1948)
image Райхсбанк у Вікісховищі

Райхсбанк Німецької імперії (1871-1918)

Згідно з монетним статутом Німецької імперії 9 липня 1873 року в державі ввели новий платіжний засіб — золота марка. Райхсбанк почав свою діяльність як центральний банк Німецької Імперії відповідно до Закону «Про банк» від 14 березня 1875 року з 1 січня 1876 року, а його попередник — [ru] — припиняв свою діяльність. Штаб-квартира Райхсбанку знаходилася в Берліні. Спочатку Райхсбанк підпорядковувався безпосередньо Райхсканцлеру. Центральним керівним органом Райхсбанку був уряд, президент якого призначався імператором за поданням Бундесрату. Статутний капітал банку становив 120 мільйонів марок, і цілком знаходився в розпорядженні приватних акціонерів. У 1884 році акціями банку володіли 6140 громадян Німеччини й 1462 іноземці.

image
Будівля Райхсбанку на [de]

Основним завданням Райхсбанку був контроль над вартістю і обсягом внутрішньої валюти. Правом друкувати грошові знаки поряд з Райхсбанком володіли ще 32 приватні емісійні банки. До 1889 року число приватних банків-емітентів скоротилося до 13. До 1906 року право емісії грошових знаків зберегли за собою лише чотири найбільші банки — державні банки Бадена, Баварії, Саксонії й Вюртемберга. Таке положення зберігалося аж до 1935-го року. Згідно з Монетним статутом від 9 липня 1873-го року, купюри гідністю понад 100 марок повинні були забезпечуватися резервами Райхсбанку. Незабезпечені купюри номіналом до 100 марок відповідно до Закону про випуск імперських банківських білетів від 30 квітня 1874 року мали номінал в 5, 20 і 50 марок. З ініціативи міністра фінансів [de] в 9-му параграфі Закону про банк від 14 березня 1875 року було закріплено так зване «правило Палмера», відповідно до якого емісія грошових коштів понад забезпечення Райхсбанку обкладалася п'ятивідсотковим податком.

Райхсбанк за часів Веймарської республіки (1918-1933)

image
Додаткова будівля Райхсбанку

Відповідно до вимог держав Антанти з 26 травня 1922 року райхсканцлер позбавлявся права керівництва Райхсбанком, єдиним органом управління став уряд. Імперія зберігала за собою лише наглядові функції. Згідно з Планом Доза з 30 серпня 1924 року Райхсбанк ставав незалежною від уряду установою. Вибори президента Райхсбанку здійснювалися Генеральною радою, що складалася з 14 членів. При цьому 7 членів Генеральної ради були представниками Великої Британії, Франції, Італії, США, Бельгії, Голландії та Швейцарії. Іноземні члени ради не могли бути членами уряду або державними службовцями. На ці посади призначалися лише експерти галузі фінансів. З-поміж членів Генеральної ради обирався комісар з питань емісії, який займався регулюванням забезпечення грошових коштів, що знаходилися в обігу. У функції Райхспрезидента входило лише затвердження кандидатури президента Райхсбанку. У 1924 році Райхсмарка була введена як новий платіжний засіб. У 1929 році 1003340 акцій Райхсбанку належали 10016 громадянам Веймарської республіки, ще 223148 акцій знаходилося у власності 1288 іноземців.

Райхсбанк в період Третього Райху (1933-1945)

image
Вальтер Функ, Президент Райхсбанку в 1939—1945 рр.

Після приходу до влади в 1933 році націонал-соціалістів Генеральна рада була розформована. Право призначати та звільняти президента Райхсбанку, а також членів уряду, було закріплено за райхспрезидентом. З 10 лютого 1937 року, згідно із Законом про регулювання відносин Райхсбанку та Німецької імперської залізниці, Райхсбанк знову переходив у підпорядкування уряду Райху. У січні 1939-го року президент Райхсбанку Ялмар Шахт був відсторонений від посади, а 15 червня 1939 року було видано Закон про Райхсбанк, який перейменовував центральний банк Райху в Німецький Райхсбанк і ставив його в безпосереднє підпорядкування «фюреру і райхсканцлеру» Адольфу Гітлеру. Питання видачі кредитів Райху передавалося в руки Гітлера. Таким чином, Німецький Райхсбанк ставав лише «шестернею в механізмі німецької військової економіки». 1 травня 1942-го року Райхсбанк, яким з 1939-го року керував міністр економіки Райху Вальтер Функ, отримав звання «зразкової націонал-соціалістичної установи». Фактичне керівництво Райхсбанком в той час здійснював [en], що був у тісних відносинах з елітою Третього райху і з 1939-го року обіймав посаду «виконавчого віцепрезидента» Німецького Райхсбанку.

Після Другої світової війни

Німецький Райхсбанк припинив своє існування після закінчення Другої світової війни. Його правонаступниками стали заснований у 1948-му році Банк німецьких земель і створений у 1957-му році Німецький федеральний банк. Багато співробітників Райхсбанку отримали схожі посади в цих нових установах. Банківські установи зберегли свої колишні адреси. Крім того, Німецький федеральний банк частково взяв на себе боргові зобов'язання Райхсбанку. У 1961-му році Німецький федеральний банк задовольнив претензії 20 тисяч акціонерів Райхсбанку.

image
Німецький федеральний банк (Франкфурт-на-Майні)

На території НДР після закінчення війни створили [ru] (з 1968 року [ru]).

Штаб-квартира Райхсбанку

З 1891 року штаб-квартира Райхсбанку розташовувалася у Берліні за адресою Jägerstraße, 34-38. У 1934—1940 роках для банку побудували ще один будинок на площі Вердершен Маркт. Після Другої світової війни ця будівля, попри руйнування верхніх поверхів, вже з липня 1945 року використовувалося Міською адміністрацією Берліна, а з 1949-го року — Міністерством фінансів НДР. З 1959-го року в цій будівлі знаходилася адміністрація голови Політбюро Соціалістичної єдиної партії Німеччини Вальтера Ульбріхта і його наступника Еріха Гонекера. Крім того, тут розташовувався сам Центральний комітет Соціалістичної єдиної партії Німеччини, ряд партійних комітетів і окружна адміністрація Берліна.

image
ЦК Політбюро СЄПН

З 1 червня по 2 жовтня 1990 року ця будівля мала назву «Будинок Парламентарів» і використовувалася Народною палатою НДР. Після цього будівля перейшла у федеральну власність. У 1997—1999 роках будівля зазнала значної реконструкції. 20 січня 2000 року тут розмістилося Міністерство закордонних справ Німеччини.

Частина будівлі використовувалася Федеральним банком Німеччини як філія аж до 2007 року. Будівля знаходиться під захистом держави як пам'ятка архітектури.

Організаційна структура

Райхсбанк був акціонерним товариством (без контрольного пакета акцій) під контролем держави, управлявся Директорією Райхсбанку (Reichsbankdirektorium), що складалася з президента Райхсбанку (Reichsbankpräsident), віцепрезидента Райхсбанку (Reichsbankvizepräsident) і директорів Райхсбанку (Reichsbankdirektor), призначалася Бундесратом (з 1919 року — парламент) за пропозицією імператора (з 1919 року президентом). Мав головні управління Райхсбанку (Reichsbankhauptstelle) в більшості земель і провінцій:

  • Головне управління Райхсбанку в Кенігсберзі (Reichsbankhauptstelle Königsberg) (Східна Пруссія)
    • Управління Райхсбанку в Мемелі (Reichsbankhauptstelle Memel) (до 1919 року)
    • Управління Райхсбанку в Тільзіті (Reichsbankhauptstelle Tilsit)
  • Головне управління Райхсбанку в Данцигу (Reichsbankhauptstelle Danzig) (Західна Пруссія) (до 1919 року)
    • Управління Райхсбанку в Торне (Reichsbankstelle Thorn)
    • Головна урядова каса в Маріенвердері (Regierungshauptkasse Marienwerder)
    • Управління Райхсбанку в Ельбінзі (Reichsbankstelle Elbing)
  • Головне управління Райхсбанку в Позені (Reichsbankhauptstelle Posen) (Позень) (до 1919 року)
    • Управління Райхсбанку в Бромберзі (Reichsbankstelle Bromberg)
    • Управління Райхсбанку в Грауденці (Reichsbankstelle Graudenz)
  • Головне управління Райхсбанку в Бреслау (Reichsbankhauptstelle Breslau) (Сілезія)
    • Управління Райхсбанку в Глогау (Reichsbankstelle Glogau)
    • Управління Райхсбанку в Герліці (Reichsbankstelle Görlitz)
    • Управління Райхсбанку в Гляйвіце (Reichsbankstelle Gleiwitz)
    • Управління Райхсбанку в Лігниці (Reichsbankstelle Liegnitz)
  • Головне управління Райхсбанку в Шецині (Reichsbankhauptstelle Stettin) (Померанія)
    • Управління Райхсбанку в Штольпе (Reichsbankstelle Stolp)
    • Управління Райхсбанку в Штральзунді (Reichsbankstelle Stralsund)
  • Головна каса Райхсбанку (Reichsbankhauptkasse)
    • Управління Райхсбанку в Котбусі (Reichsbankstelle Cottbus)
    • Управління Райхсбанку у Франкфурті-на-Одері (Reichsbankstelle am Oder)
    • Управління Райхсбанку в Ландсберзі-на-Варті (Reichsbankstelle Landsberg an der Warthe)
  • Головне управління Райхсбанку в Магдебурзі (Reichsbankhauptstelle Magdeburg) (Прусська Саксонія й Анхальт)
    • Управління Райхсбанку в Ерфурті (Reichsbankstelle Erfurt)
    • Управління Райхсбанку в Галле (Reichsbankstelle Halle)
    • Управління Райхсбанку в Нордгаузені (Reichsbankstelle Nordhausen)
  • Головне управління Райхсбанку в Гамбурзі (Reichsbankhauptstelle Hamburg) (Шлезвіг-Гольштейн, Гамбург і Любек)
    • Управління Райхсбанку у Фленсбурзі (Reichsbankstelle Flensburg)
    • Управління Райхсбанку в Кілі (Reichsbankstelle Kiel)
    • Управління Райхсбанку в Любеку (Reichsbankstelle Lübeck)
  • Головне управління Райхсбанку в Ганновері (Reichsbankhauptstelle Hannover) (Ганновер, Брауншвайг, Ольденбург і Шаумбург-Ліппе)
    • Управління Райхсбанку в Емдені (Reichsbankstelle Emden)
    • Управління Райхсбанку в Брауншвайзі (Reichsbankstelle Braunschweig)
    • Управління Райхсбанку в Оснабрюці (Reichsbankstelle Osnabrück)
  • Головне управління Райхсбанку в Дортмунді (Reichsbankhauptstelle Dortmund) (Вестфалія і Ліппе)
    • Управління Райхсбанку в Мюнстері (Reichsbankstelle Münster)
    • Управління Райхсбанку в Білефельді (Reichsbankstelle Bielefeld)
    • Управління Райхсбанку в Міндені (Reichsbankstelle Minden)
  • Головне управління Райхсбанку в Кольні (Reichsbankhauptstelle Cöln) (Рейнська провінція)
    • Управління Райхсбанку в Аахені (Reichsbankstelle Aachen)
    • Управління Райхсбанку в Кобленці (Reichsbankstelle Coblenz)
    • Головна урядова каса в Трірі (Regierungshauptkasse Trier)
    • Управління Райхсбанку в Крефельді (Reichsbankstelle Crefeld)
    • Управління Райхсбанку в Дюссельдорфі (Reichsbankstelle Düsseldorf)
    • Управління Райхсбанку в Ельберфельді (Reichsbankstelle Elberfeld)
    • Управління Райхсбанку в Ессені (Reichsbankstelle Essen)
    • Управління Райхсбанку в Зигені (Reichsbankstelle Siegen)
  • Головне управління Райхсбанку у Франкфурті-на-Майні (Reichsbankhauptstelle Frankfurt am Main) (Гессен, Гессен-Нассау і Вальдек)
    • Управління Райхсбанку в Касселі (Reichsbankstelle Cassel)
    • Управління Райхсбанку в Майнці (Reichsbankstelle Mainz)
  • Головне управління Райхсбанку в Бремені (Reichsbankhauptstelle Bremen) (Бремен)
  • Головне управління Райхсбанку в Лейпцигу (Reichsbankhauptstelle Leipzig) (Саксонія)
    • Управління Райхсбанку в Гемніці (Reichsbankstelle Chemnitz)
    • Управління Райхсбанку в Дрездені (Reichsbankstelle Dresden)
    • Управління Райхсбанку в Гері (Reichsbankstelle Gera)
  • Головне управління Райхсбанку в Маннхеймі (Reichsbankhauptstelle Mannheim) (Баден)
    • Управління Райхсбанку в Карлсруе (Reichsbankstelle Karlsruhe)
  • Головне управління Райхсбанку в Штутгарті (Reichsbankhauptstelle Stuttgart) (Вюртемберг)
  • Головне управління Райхсбанку в Мюнхені (Reichsbankhauptstelle München) (Баварія)
    • Управління Райхсбанку в Нюрнберзі (Reichsbankstelle Nürnberg)
    • Управління Райхсбанку в Аугсбурзі (Reichsbankstelle Augsburg)
  • Головне управління Райхсбанку в Страсбурзі (Reichsbankhauptstelle Strasburg) (Ельзасс-Лотарингія) (до 1919 року)
    • Управління Райхсбанку в Меці (Reichsbankstelle Metz)
    • Управління Райхсбанку в Мюльгаузені (Reichsbankstelle Mülhausen)

Президенти Райхсбанку

Примітки

  1. Matthias Wühle: Geld- und Währungspolitik der Reichsbank 1875—1914: Der Transformationsprozess der deutschen Geldverfassung. München 2011, , S. 29f.
  2. Bankgesetz vom 14. März 1875 auf Wikisource
  3. Deutsche Bundesbank:Aufgabenfelder, Rechtlicher Rahmen, Geschichte, April 2006, S.13 [ 30 січня 2012 у Wayback Machine.] (PDF)
  4. retro|bib - Seite aus Meyers Konversationslexikon: Banken (das Bankwesen Deutschlands). www.retrobibliothek.de. Процитовано 10 січня 2021.
  5. Matthias Wühle: Geld- und Währungspolitik der Reichsbank 1875—1914: Der Transformationsprozess der deutschen Geldverfassung. München 2011, , S.29ff.
  6. Matthias Wühle: Geld- und Währungspolitik der Reichsbank 1875—1914: Der Transformationsprozess der deutschen Geldverfassung. München 2011, , S.27ff.
  7. Martin Hoffmann: Zur Frage der Unabhängigkeit der Reichsbank von 1930 bis 1937. GRIN Verlag 2007, , S. 24, S. 30, S. 31
  8. Reichsbankgesetz vom 30. August 1924, RGBl. II, S. 235—246.
  9. Bundesarchiv: Nr. 429 Ministerbesprechung vom 3. Februar 1930: 1. Reichsbankgesetz
  10. Harold James: Die Reichsbank 1933—1945. Berlin 2000, S. 188
  11. Ein Ehrentag der Deutschen Reichsbank, BArch R2501/6366
  12. Hamburger Abendblatt, Nr. 137 vom 15. Juni 1961, Seite 21 [ 2013-05-16 у Wayback Machine.]
  13. (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978., Большая Советская Энциклопедия
  14. Der Geschäftsverkehr mit dem Komtoir der Reichshauptbank

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rajhsba nk nim Reichsbank centralnij bank Nimeckoyi imperiyi z 1876 po 1918 r a piznishe Vejmarskoyi respubliki z 1918 po 1933 r i Tretogo Rajhu z 1933 po 1945 r Yiyi pravonastupnikami stali en ta ru Rajhsbank ReichsbankShtab kvartira Nimechchina BerlinData zasnuvannya 1 sichnya 1876 rokuKrayina Nimecka imperiya 1871 1945 Nastupnik en ru Valyuta Nimecka zolota marka do 1918 rajhsmarka 1924 1948 Rajhsbank u VikishovishiRajhsbank Nimeckoyi imperiyi 1871 1918 Zgidno z monetnim statutom Nimeckoyi imperiyi 9 lipnya 1873 roku v derzhavi vveli novij platizhnij zasib zolota marka Rajhsbank pochav svoyu diyalnist yak centralnij bank Nimeckoyi Imperiyi vidpovidno do Zakonu Pro bank vid 14 bereznya 1875 roku z 1 sichnya 1876 roku a jogo poperednik ru pripinyav svoyu diyalnist Shtab kvartira Rajhsbanku znahodilasya v Berlini Spochatku Rajhsbank pidporyadkovuvavsya bezposeredno Rajhskancleru Centralnim kerivnim organom Rajhsbanku buv uryad prezident yakogo priznachavsya imperatorom za podannyam Bundesratu Statutnij kapital banku stanoviv 120 miljoniv marok i cilkom znahodivsya v rozporyadzhenni privatnih akcioneriv U 1884 roci akciyami banku volodili 6140 gromadyan Nimechchini j 1462 inozemci Budivlya Rajhsbanku na de Osnovnim zavdannyam Rajhsbanku buv kontrol nad vartistyu i obsyagom vnutrishnoyi valyuti Pravom drukuvati groshovi znaki poryad z Rajhsbankom volodili she 32 privatni emisijni banki Do 1889 roku chislo privatnih bankiv emitentiv skorotilosya do 13 Do 1906 roku pravo emisiyi groshovih znakiv zberegli za soboyu lishe chotiri najbilshi banki derzhavni banki Badena Bavariyi Saksoniyi j Vyurtemberga Take polozhennya zberigalosya azh do 1935 go roku Zgidno z Monetnim statutom vid 9 lipnya 1873 go roku kupyuri gidnistyu ponad 100 marok povinni buli zabezpechuvatisya rezervami Rajhsbanku Nezabezpecheni kupyuri nominalom do 100 marok vidpovidno do Zakonu pro vipusk imperskih bankivskih biletiv vid 30 kvitnya 1874 roku mali nominal v 5 20 i 50 marok Z iniciativi ministra finansiv de v 9 mu paragrafi Zakonu pro bank vid 14 bereznya 1875 roku bulo zakripleno tak zvane pravilo Palmera vidpovidno do yakogo emisiya groshovih koshtiv ponad zabezpechennya Rajhsbanku obkladalasya p yatividsotkovim podatkom Rajhsbank za chasiv Vejmarskoyi respubliki 1918 1933 Dodatkova budivlya Rajhsbanku Vidpovidno do vimog derzhav Antanti z 26 travnya 1922 roku rajhskancler pozbavlyavsya prava kerivnictva Rajhsbankom yedinim organom upravlinnya stav uryad Imperiya zberigala za soboyu lishe naglyadovi funkciyi Zgidno z Planom Doza z 30 serpnya 1924 roku Rajhsbank stavav nezalezhnoyu vid uryadu ustanovoyu Vibori prezidenta Rajhsbanku zdijsnyuvalisya Generalnoyu radoyu sho skladalasya z 14 chleniv Pri comu 7 chleniv Generalnoyi radi buli predstavnikami Velikoyi Britaniyi Franciyi Italiyi SShA Belgiyi Gollandiyi ta Shvejcariyi Inozemni chleni radi ne mogli buti chlenami uryadu abo derzhavnimi sluzhbovcyami Na ci posadi priznachalisya lishe eksperti galuzi finansiv Z pomizh chleniv Generalnoyi radi obiravsya komisar z pitan emisiyi yakij zajmavsya regulyuvannyam zabezpechennya groshovih koshtiv sho znahodilisya v obigu U funkciyi Rajhsprezidenta vhodilo lishe zatverdzhennya kandidaturi prezidenta Rajhsbanku U 1924 roci Rajhsmarka bula vvedena yak novij platizhnij zasib U 1929 roci 1003340 akcij Rajhsbanku nalezhali 10016 gromadyanam Vejmarskoyi respubliki she 223148 akcij znahodilosya u vlasnosti 1288 inozemciv Rajhsbank v period Tretogo Rajhu 1933 1945 Valter Funk Prezident Rajhsbanku v 1939 1945 rr Pislya prihodu do vladi v 1933 roci nacional socialistiv Generalna rada bula rozformovana Pravo priznachati ta zvilnyati prezidenta Rajhsbanku a takozh chleniv uryadu bulo zakripleno za rajhsprezidentom Z 10 lyutogo 1937 roku zgidno iz Zakonom pro regulyuvannya vidnosin Rajhsbanku ta Nimeckoyi imperskoyi zaliznici Rajhsbank znovu perehodiv u pidporyadkuvannya uryadu Rajhu U sichni 1939 go roku prezident Rajhsbanku Yalmar Shaht buv vidstoronenij vid posadi a 15 chervnya 1939 roku bulo vidano Zakon pro Rajhsbank yakij perejmenovuvav centralnij bank Rajhu v Nimeckij Rajhsbank i staviv jogo v bezposerednye pidporyadkuvannya fyureru i rajhskancleru Adolfu Gitleru Pitannya vidachi kreditiv Rajhu peredavalosya v ruki Gitlera Takim chinom Nimeckij Rajhsbank stavav lishe shesterneyu v mehanizmi nimeckoyi vijskovoyi ekonomiki 1 travnya 1942 go roku Rajhsbank yakim z 1939 go roku keruvav ministr ekonomiki Rajhu Valter Funk otrimav zvannya zrazkovoyi nacional socialistichnoyi ustanovi Faktichne kerivnictvo Rajhsbankom v toj chas zdijsnyuvav en sho buv u tisnih vidnosinah z elitoyu Tretogo rajhu i z 1939 go roku obijmav posadu vikonavchogo viceprezidenta Nimeckogo Rajhsbanku Pislya Drugoyi svitovoyi vijniNimeckij Rajhsbank pripiniv svoye isnuvannya pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Jogo pravonastupnikami stali zasnovanij u 1948 mu roci Bank nimeckih zemel i stvorenij u 1957 mu roci Nimeckij federalnij bank Bagato spivrobitnikiv Rajhsbanku otrimali shozhi posadi v cih novih ustanovah Bankivski ustanovi zberegli svoyi kolishni adresi Krim togo Nimeckij federalnij bank chastkovo vzyav na sebe borgovi zobov yazannya Rajhsbanku U 1961 mu roci Nimeckij federalnij bank zadovolniv pretenziyi 20 tisyach akcioneriv Rajhsbanku Nimeckij federalnij bank Frankfurt na Majni Na teritoriyi NDR pislya zakinchennya vijni stvorili ru z 1968 roku ru Shtab kvartira RajhsbankuZ 1891 roku shtab kvartira Rajhsbanku roztashovuvalasya u Berlini za adresoyu Jagerstrasse 34 38 U 1934 1940 rokah dlya banku pobuduvali she odin budinok na ploshi Verdershen Markt Pislya Drugoyi svitovoyi vijni cya budivlya popri rujnuvannya verhnih poverhiv vzhe z lipnya 1945 roku vikoristovuvalosya Miskoyu administraciyeyu Berlina a z 1949 go roku Ministerstvom finansiv NDR Z 1959 go roku v cij budivli znahodilasya administraciya golovi Politbyuro Socialistichnoyi yedinoyi partiyi Nimechchini Valtera Ulbrihta i jogo nastupnika Eriha Gonekera Krim togo tut roztashovuvavsya sam Centralnij komitet Socialistichnoyi yedinoyi partiyi Nimechchini ryad partijnih komitetiv i okruzhna administraciya Berlina CK Politbyuro SYePN Z 1 chervnya po 2 zhovtnya 1990 roku cya budivlya mala nazvu Budinok Parlamentariv i vikoristovuvalasya Narodnoyu palatoyu NDR Pislya cogo budivlya perejshla u federalnu vlasnist U 1997 1999 rokah budivlya zaznala znachnoyi rekonstrukciyi 20 sichnya 2000 roku tut rozmistilosya Ministerstvo zakordonnih sprav Nimechchini Chastina budivli vikoristovuvalasya Federalnim bankom Nimechchini yak filiya azh do 2007 roku Budivlya znahoditsya pid zahistom derzhavi yak pam yatka arhitekturi Organizacijna strukturaRajhsbank buv akcionernim tovaristvom bez kontrolnogo paketa akcij pid kontrolem derzhavi upravlyavsya Direktoriyeyu Rajhsbanku Reichsbankdirektorium sho skladalasya z prezidenta Rajhsbanku Reichsbankprasident viceprezidenta Rajhsbanku Reichsbankvizeprasident i direktoriv Rajhsbanku Reichsbankdirektor priznachalasya Bundesratom z 1919 roku parlament za propoziciyeyu imperatora z 1919 roku prezidentom Mav golovni upravlinnya Rajhsbanku Reichsbankhauptstelle v bilshosti zemel i provincij Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Kenigsberzi Reichsbankhauptstelle Konigsberg Shidna Prussiya Upravlinnya Rajhsbanku v Memeli Reichsbankhauptstelle Memel do 1919 roku Upravlinnya Rajhsbanku v Tilziti Reichsbankhauptstelle Tilsit Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Dancigu Reichsbankhauptstelle Danzig Zahidna Prussiya do 1919 roku Upravlinnya Rajhsbanku v Torne Reichsbankstelle Thorn Golovna uryadova kasa v Marienverderi Regierungshauptkasse Marienwerder Upravlinnya Rajhsbanku v Elbinzi Reichsbankstelle Elbing Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Pozeni Reichsbankhauptstelle Posen Pozen do 1919 roku Upravlinnya Rajhsbanku v Bromberzi Reichsbankstelle Bromberg Upravlinnya Rajhsbanku v Graudenci Reichsbankstelle Graudenz Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Breslau Reichsbankhauptstelle Breslau Sileziya Upravlinnya Rajhsbanku v Glogau Reichsbankstelle Glogau Upravlinnya Rajhsbanku v Gerlici Reichsbankstelle Gorlitz Upravlinnya Rajhsbanku v Glyajvice Reichsbankstelle Gleiwitz Upravlinnya Rajhsbanku v Lignici Reichsbankstelle Liegnitz Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Shecini Reichsbankhauptstelle Stettin Pomeraniya Upravlinnya Rajhsbanku v Shtolpe Reichsbankstelle Stolp Upravlinnya Rajhsbanku v Shtralzundi Reichsbankstelle Stralsund Golovna kasa Rajhsbanku Reichsbankhauptkasse Upravlinnya Rajhsbanku v Kotbusi Reichsbankstelle Cottbus Upravlinnya Rajhsbanku u Frankfurti na Oderi Reichsbankstelle am Oder Upravlinnya Rajhsbanku v Landsberzi na Varti Reichsbankstelle Landsberg an der Warthe Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Magdeburzi Reichsbankhauptstelle Magdeburg Prusska Saksoniya j Anhalt Upravlinnya Rajhsbanku v Erfurti Reichsbankstelle Erfurt Upravlinnya Rajhsbanku v Galle Reichsbankstelle Halle Upravlinnya Rajhsbanku v Nordgauzeni Reichsbankstelle Nordhausen Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Gamburzi Reichsbankhauptstelle Hamburg Shlezvig Golshtejn Gamburg i Lyubek Upravlinnya Rajhsbanku u Flensburzi Reichsbankstelle Flensburg Upravlinnya Rajhsbanku v Kili Reichsbankstelle Kiel Upravlinnya Rajhsbanku v Lyubeku Reichsbankstelle Lubeck Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Gannoveri Reichsbankhauptstelle Hannover Gannover Braunshvajg Oldenburg i Shaumburg Lippe Upravlinnya Rajhsbanku v Emdeni Reichsbankstelle Emden Upravlinnya Rajhsbanku v Braunshvajzi Reichsbankstelle Braunschweig Upravlinnya Rajhsbanku v Osnabryuci Reichsbankstelle Osnabruck Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Dortmundi Reichsbankhauptstelle Dortmund Vestfaliya i Lippe Upravlinnya Rajhsbanku v Myunsteri Reichsbankstelle Munster Upravlinnya Rajhsbanku v Bilefeldi Reichsbankstelle Bielefeld Upravlinnya Rajhsbanku v Mindeni Reichsbankstelle Minden Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Kolni Reichsbankhauptstelle Coln Rejnska provinciya Upravlinnya Rajhsbanku v Aaheni Reichsbankstelle Aachen Upravlinnya Rajhsbanku v Koblenci Reichsbankstelle Coblenz Golovna uryadova kasa v Triri Regierungshauptkasse Trier Upravlinnya Rajhsbanku v Krefeldi Reichsbankstelle Crefeld Upravlinnya Rajhsbanku v Dyusseldorfi Reichsbankstelle Dusseldorf Upravlinnya Rajhsbanku v Elberfeldi Reichsbankstelle Elberfeld Upravlinnya Rajhsbanku v Esseni Reichsbankstelle Essen Upravlinnya Rajhsbanku v Zigeni Reichsbankstelle Siegen Golovne upravlinnya Rajhsbanku u Frankfurti na Majni Reichsbankhauptstelle Frankfurt am Main Gessen Gessen Nassau i Valdek Upravlinnya Rajhsbanku v Kasseli Reichsbankstelle Cassel Upravlinnya Rajhsbanku v Majnci Reichsbankstelle Mainz Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Bremeni Reichsbankhauptstelle Bremen Bremen Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Lejpcigu Reichsbankhauptstelle Leipzig Saksoniya Upravlinnya Rajhsbanku v Gemnici Reichsbankstelle Chemnitz Upravlinnya Rajhsbanku v Drezdeni Reichsbankstelle Dresden Upravlinnya Rajhsbanku v Geri Reichsbankstelle Gera Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Mannhejmi Reichsbankhauptstelle Mannheim Baden Upravlinnya Rajhsbanku v Karlsrue Reichsbankstelle Karlsruhe Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Shtutgarti Reichsbankhauptstelle Stuttgart Vyurtemberg Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Myunheni Reichsbankhauptstelle Munchen Bavariya Upravlinnya Rajhsbanku v Nyurnberzi Reichsbankstelle Nurnberg Upravlinnya Rajhsbanku v Augsburzi Reichsbankstelle Augsburg Golovne upravlinnya Rajhsbanku v Strasburzi Reichsbankhauptstelle Strasburg Elzass Lotaringiya do 1919 roku Upravlinnya Rajhsbanku v Meci Reichsbankstelle Metz Upravlinnya Rajhsbanku v Myulgauzeni Reichsbankstelle Mulhausen Prezidenti Rajhsbanku1876 1890 German fon Dehend 1890 1908 Rihard Koh 1908 1923 Rudolf Havenshtajn 1923 1930 Yalmar Shaht 1930 1933 Gans Lyuter 1933 1939 Yalmar Shaht 1939 1945 Valter FunkPrimitkiMatthias Wuhle Geld und Wahrungspolitik der Reichsbank 1875 1914 Der Transformationsprozess der deutschen Geldverfassung Munchen 2011 ISBN 3 89975 736 X S 29f Bankgesetz vom 14 Marz 1875 auf Wikisource Deutsche Bundesbank Aufgabenfelder Rechtlicher Rahmen Geschichte April 2006 S 13 30 sichnya 2012 u Wayback Machine PDF retro bib Seite aus Meyers Konversationslexikon Banken das Bankwesen Deutschlands www retrobibliothek de Procitovano 10 sichnya 2021 Matthias Wuhle Geld und Wahrungspolitik der Reichsbank 1875 1914 Der Transformationsprozess der deutschen Geldverfassung Munchen 2011 ISBN 3 89975 736 X S 29ff Matthias Wuhle Geld und Wahrungspolitik der Reichsbank 1875 1914 Der Transformationsprozess der deutschen Geldverfassung Munchen 2011 ISBN 3 89975 736 X S 27ff Martin Hoffmann Zur Frage der Unabhangigkeit der Reichsbank von 1930 bis 1937 GRIN Verlag 2007 ISBN 3 638 87770 1 S 24 S 30 S 31 Reichsbankgesetz vom 30 August 1924 RGBl II S 235 246 Bundesarchiv Nr 429 Ministerbesprechung vom 3 Februar 1930 1 Reichsbankgesetz Harold James Die Reichsbank 1933 1945 Berlin 2000 S 188 Ein Ehrentag der Deutschen Reichsbank BArch R2501 6366 Hamburger Abendblatt Nr 137 vom 15 Juni 1961 Seite 21 2013 05 16 u Wayback Machine Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Der Geschaftsverkehr mit dem Komtoir der Reichshauptbank

Дата публікації:
Топ