Гай Авідій Кассій (лат. Gaius Avidius Cassius; бл. 130, Кір - кін. липня 175, Єгипет) — римський полководець та узурпатор, який народився у патриціанськокому флоті в імперії імператора Адріана.
Гай Авідій Кассій | |
---|---|
лат. Gaius Avidius Cassius | |
Римський імператор (узурпатор) | |
Початок правління: | бл. 3 травня 175 |
Кінець правління: | кін. липня 175 |
Попередник: | Марк Аврелій Антонін |
Наступник: | Луцій Елій Аврелій Коммод |
Дата народження: | 130 |
Місце народження: | Кір, Сирія |
Країна: | Римська імперія |
Дата смерті: | кін. липня 175 |
Місце смерті: | Єгипет, Римська імперія |
Дружина: | |
Діти: | |
Батько: | Гай Авідій Геліодор |
Мати: | |
Гай Авідій Кассій у Вікісховищі |
Кассій був полководцем імператора Марка Аврелія. У 164р. вдало взяв участь у парфянській війні і завдяки своїм досягненням у цій війні був переведений до сенату, а згодом став імперським легатом. У 173р. зміг зупинити повстання буколів в Єгипті та отримав статус ректора, який надавав йому імперіум над усіма східними провінціями Римської імперії.
На початку травня 175 року Кассій проголосив себе імператором і підняв повстання проти Марка Аврелія. У результаті був убитий в кінці липня 175-го своїм же центуріоном після 3 місяців та 6 днів правління.
Ранні роки
Народився Авідій Кассій приблизно у 130р. в сирійському місті Кір. Був сином Гая Авідія Геліодора, який спочатку мав статус кіннотника і служив при Адріані, пізніше став префектом римського Єгипту та , яка мала знатні родинні зв'язки, якщо казати точніше, то була правнучкою Юнії Лепіди, яка, в свою чергу, була правнучкою першого римського імператора Августа. До цього ж Юлія Кассія мала походження від Ірода Великого через свого батька. Також вважається що Кассій був нащадком римського царя Антіоха IV Епіфана Коммагенського, але щодо цього немає достовірних підтверджень.
В "Історії Августів" Авідій Кассій отримав своє ім'я від свого батька, а своє прізвище він успадкував від родини матері.
Кар'єра до узурпаторства
Авідій Кассій почав свою блискучу військову кар'єру під час правління Антоніна Пія, але датування не дуже добре відомі. Також відомо, що він хотів відібрати владу імператора у Пія, але завдяки своєму батьку, який був дуже поважною особою, тиранія Кассія залишилась непоміченою. Окрім цього, вважається, що він став легатом одного з легіонів, дислокованих у Нижній Мезії, який охороняв від сарматів в останні роки правління Пія. Також джерела описують те, що він був консулом між 161-163 роками.
Кассій швидко став відомим близько 164 року, за часів співімператорів Луція Вера та Марка Аврелія. Під час парфянської війни Луція Вера, служачи легатом легіонів або командиром III Галльської легіону, він зміг розгромити Вологеза IV та захопив і розграбував Селевкію на Тигрі та у 165р. Ктезифон, який вважався парфянською столицею. Окрім цього, після захоплення Ктезифона, Кассій спалив палац Вологеза IV.
Його легіон у ту пору дуже сильно потребував припасів, до цього ж згодом його стали звинувачувати в тому, що він зі своєю армією повернув епідемію антонінської чуми.
У 166 Авідій Кассій отримав місце в уряді Сирії, його призначили імператорським легатом, а коли він перебував за межами Риму, то займав посаду консула-суффекта. Вважається, що успіх Кассія був певною мірою заслугою Луція Вера, який не зважаючи на те, що був і сам чудовим полководцем, не боявся віддавати важкі військові операції більш компетентним генералам.
На думку науковців, які спираються на античні джерела, з 169р. він зміг отримати ширше командування над римським Сходом, але точні межі зазначити не можливо.
У 170р. Кассій отримав надзвичайний титул , який давав йому владу над усією східною частиною імперії.
З 172р. був намісником в Азії, в цьому ж році він придушив повстання буколів, пастухів з дельти Нілу, які загрожували Олександрії, важливо зауважити, що титул дуже сильно допоміг йому у цій боротьбі. Він зміг придушити це повстання в 175р., використавши стратегію розділення різних повсталих племен, а потім їх завоювання.
Окрім цього з джерел відомо що Кассія багато хто поважав, наприклад Квадрат, який зазначив його в своїй праці:
Це була людина видатна, необхідна для держави, яку високо ставив сам Марк | ||
Короткий період узурпаторства
Існувало кілька версій, які пояснювали причини та бажання Кассія прийти до влади:
- За першою версією надіслали звістку про те, що Марк Аврелій хворий і скоро помре. Кассій Діон та "Історії Августів" стверджують, що саме дружина Марка Аврелія, Фаустіна, надіслала цю звістку із-за страху того, що вона не зможе захистити своїх малолітніх дітей, коли будь-який амбітний чоловік займе престол імператора після смерті Аврелія і захоче їх вбити, щоб вони не стояли у нього на шляху. Тобто в цій версії Кассій вирішив стати імператором не з особистих амбіцій, а тому що хотів допомогти Фаустіні, оскільки Коммод був занадто молодий, щоб царювати.
- За другою версією Кассій захотів отримати прихильність воїнів та провінціалів Аврелія, тому вирішив використати свою хитрість і заявити про смерть імператора.
Точної версії, на жаль, не існує, але більшість довіряє першому варіанту.
Таким чином у 175р. Кассій був проголошений імператором ІІІ Галльським легіоном, але ні Каппадокія, ні Віфінія не прийняли його. Також важливим є те, що він отримав широку підтримку в східних провінціях: Єгипту, Сирії, Палестини та Аравії Петреї. Кассій контролював життєво важливе виробництво зерна в Єгипті та командував сімома легіонами, при цьому вважається що він значно перевершував Аврелія. У результаті, Кассій почав збирати повстання проти Марка Аврелія.
Багато вельмож по всій імперії виступили проти повстання, одним із прикладів є Ірод Аттик, який, як відомо, надіслав Кассію листа, що містив лише слово emanes, дослівно "Ти збожеволів".
Сам Марк Аврелій спочатку вирішив нічого не заявляти про цю узурпацію і тримати її в таємниці, але коли про неї все ж таки дізналась громадськість і почались заворушення, вирішив звернутися до всіх із знаменитим "adlocutio" або ж роз'ясненням.
За словами Кассія Діона, одужавши, імператор сам заявив що не хоче бачити кровопролиття серед римлян і що сам би з радістю віддав би імперію Кассію, але тільки за умови якщо його обере армія та сенат Риму. Окрім цього Аврелій намагався заспокоїти сенат і написав їм:
Я жодним чином ніколи не ображав Касія, окрім того, що назвав його невдячним. Кассій також не говорив і не писав нічого образливого мені. | ||
Аврелій хотів, щоб Кассій не покінчив життя самогубством або не був убитий, бо він хотів примиритися з ним, пробачити його і тим самим показати приклад свого великого милосердя, але при цьому і сам збирав повстання проти Кассія.
Смерть Кассія
Через три місяці "правління" Кассія, його оголосили , іншими словами ворогом римської держави і народу, але потрібно зазначити факт того що Марк Аврелій дуже шкодував, що йому довелося вжити таких сурових заходів проти такого здібного і суворого генерала, який не раз приносив йому користь, через це він публічно заявляв що є імовірність того, що Кассія буде все ж таки помилувано.
На жаль, солдати Кассія дуже злякались прибуття Аврелія, тому що подумали що їх покарають, як бунтівників, тому вирішили негайно вбити свого генерала. Ймовірно, Кассій був убитий до кінця липня 175 року, оскільки 28 липня 175 року Єгипет вирішив знову визнати Аврелія. Солдати не знали про побожливий характер імператора і вирішили піднести йому голову Кассія, щоб він засвідчив страту, але той не захотів бачити ні голову, ні тих хто стратив Кассія, натомість він наказав їх забрати, а самого Кассія поховати з усіма почестями.
Коли Марк Аврелій дізнався про смерть Кассія, він дуже засмутився:
У мене відібрали можливість помилування: адже милосердя перш за все надає римському імператору престиж в очах народу. Однак я пощаджу його дітей, зятя і дружину. | ||
У результаті Аврелій не зовсім дотримався свого слова і тільки дочка Кассія, Авідія Александрія, змогла з її чоловіком отримати захист "дядька по шлюбу".
Кассій повстав за три місяці і шість днів до своєї загибелі , за цей час не було викарбувано жодної монети з його зображенням.
Особисте життя
Вважається, що Кассій був одружений з Волузією Веттією, яка пережила свого чоловіка, і мав трьох дітей у цьому шлюбі:
- Авідій Геліодор - перший син Кассія, був вигнаний за наказом імператора.
- Авідій Меценат - другий син Кассія, якого було вбито після придушення повстання.
- Авідія Александрія - дочка Касія, яка була змушена жити під захистом дядька разом зі своїм чоловіком.
Примітки
- Birley A. R. Marcus Aurelius: a biography / A. Birley. – London; New York: Routledge, 2000. ст. 130.
- Astarita, M. L. 1983. Avidio Cassio. Rome ст. 18.
- (I 1.) Historia Augusta
- Astarita, M. L. 1983. Avidio Cassio. Rome ст. 31.
- Astarita, M. L. 1983. Avidio Cassio. Rome ст. 38.
- Birley A. R. Marcus Aurelius: a biography / A. Birley. – London; New York: Routledge, 2000. ст. 141
- Birley A. R. Marcus Aurelius: a biography / A. Birley. – London; New York: Routledge, 2000. ст. 174.
- https://en.wikipedia.org/wiki/Quintus_Cornelius_Quadratus
- "(I 2).Historia Augusta"
- (VII 1.) Historia Augusta
- (VII 2.) Historia Augusta
- Виступ Авідія Кассія, його передумови та характер. Т. Т. Вольштейн
- Звернення імператора до солдатів (adlocutio)
- Римська Історія. Діон Кассій
- (VII 9.) Historia Augusta
- (VII 6.) Historia Augusta
- (VIII 1.) Historia Augusta
- "(VIII 1). Historia Augusta"
- (IX 3.) Historia Augusta
- Bowman A.K. A letter of Avidius Cassius // The Journal of Roman Studies. – 1970.ст. 178.
- Birley A. R. Marcus Aurelius: a biography / A. Birley. – London; New York: Routledge, 2000. ст. 191.
Джерела та література
- Historia Augusta
- Петречко О. Суспільно-політичний розвиток Римської імперії в І – на поч. ІІІ ст. н.е.: від «відновленої» Республіки до сенатської монархії / О. Петречко. – Львів: видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009
- Birley A. R. Marcus Aurelius: a biography / A. Birley. – London; New York: Routledge, 2000.
- Bowman A.K. A letter of Avidius Cassius // The Journal of Roman Studies. – 1970.
- Jarvis P. Avidius Cassius and Maecianus in the Historia Augusta // Mnemosyne.
- Millar F. Review of Avidio Cassio, by Maria Laura Astarita // The Classical Review.
- Syme R. Avidius Cassius: His Rank, Age, and Quality / Ronald Syme. Roman Papers. Vol. V. Edited Anthony R. Birley. – Oxford: Clarendon Press, 1988.
- Astarita, M. L. 1983. Avidio Cassio. Rome
- Adams, Geoff W. (2013). Marcus Aurelius in the Historia Augusta and beyond. Lexington Books.
- Smith, William, ed. (1870). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology
- Кріст К. Історія часів римських імператорів від Августа до Костянтина
- Виступ Авідія Кассія, його передумови та характер. Т. Т. Вольштейн
- Римська Історія. Діон Кассій
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaj Avidij Kassij lat Gaius Avidius Cassius bl 130 Kir kin lipnya 175 Yegipet rimskij polkovodec ta uzurpator yakij narodivsya u patricianskokomu floti v imperiyi imperatora Adriana Gaj Avidij Kassijlat Gaius Avidius CassiusRimskij imperator uzurpator Pochatok pravlinnya bl 3 travnya 175Kinec pravlinnya kin lipnya 175Poperednik Mark Avrelij AntoninNastupnik Lucij Elij Avrelij KommodData narodzhennya 130Misce narodzhennya Kir SiriyaKrayina Rimska imperiyaData smerti kin lipnya 175Misce smerti Yegipet Rimska imperiyaDruzhina Diti Batko Gaj Avidij GeliodorMati Gaj Avidij Kassij u Vikishovishi Kassij buv polkovodcem imperatora Marka Avreliya U 164r vdalo vzyav uchast u parfyanskij vijni i zavdyaki svoyim dosyagnennyam u cij vijni buv perevedenij do senatu a zgodom stav imperskim legatom U 173r zmig zupiniti povstannya bukoliv v Yegipti ta otrimav status rektora yakij nadavav jomu imperium nad usima shidnimi provinciyami Rimskoyi imperiyi Na pochatku travnya 175 roku Kassij progolosiv sebe imperatorom i pidnyav povstannya proti Marka Avreliya U rezultati buv ubitij v kinci lipnya 175 go svoyim zhe centurionom pislya 3 misyaciv ta 6 dniv pravlinnya Ranni rokiNarodivsya Avidij Kassij priblizno u 130r v sirijskomu misti Kir Buv sinom Gaya Avidiya Geliodora yakij spochatku mav status kinnotnika i sluzhiv pri Adriani piznishe stav prefektom rimskogo Yegiptu ta yaka mala znatni rodinni zv yazki yaksho kazati tochnishe to bula pravnuchkoyu Yuniyi Lepidi yaka v svoyu chergu bula pravnuchkoyu pershogo rimskogo imperatora Avgusta Do cogo zh Yuliya Kassiya mala pohodzhennya vid Iroda Velikogo cherez svogo batka Takozh vvazhayetsya sho Kassij buv nashadkom rimskogo carya Antioha IV Epifana Kommagenskogo ale shodo cogo nemaye dostovirnih pidtverdzhen V Istoriyi Avgustiv Avidij Kassij otrimav svoye im ya vid svogo batka a svoye prizvishe vin uspadkuvav vid rodini materi Kar yera do uzurpatorstva Istoriya Avgustiv zbirka biografij rimskih imperatoriv Historia Augusta Dion Kassij Avtor zbirki Rimskih istorij Avidij Kassij pochav svoyu bliskuchu vijskovu kar yeru pid chas pravlinnya Antonina Piya ale datuvannya ne duzhe dobre vidomi Takozh vidomo sho vin hotiv vidibrati vladu imperatora u Piya ale zavdyaki svoyemu batku yakij buv duzhe povazhnoyu osoboyu tiraniya Kassiya zalishilas nepomichenoyu Okrim cogo vvazhayetsya sho vin stav legatom odnogo z legioniv dislokovanih u Nizhnij Meziyi yakij ohoronyav vid sarmativ v ostanni roki pravlinnya Piya Takozh dzherela opisuyut te sho vin buv konsulom mizh 161 163 rokami Kassij shvidko stav vidomim blizko 164 roku za chasiv spivimperatoriv Luciya Vera ta Marka Avreliya Pid chas parfyanskoyi vijni Luciya Vera sluzhachi legatom legioniv abo komandirom III Gallskoyi legionu vin zmig rozgromiti Vologeza IV ta zahopiv i rozgrabuvav Selevkiyu na Tigri ta u 165r Ktezifon yakij vvazhavsya parfyanskoyu stoliceyu Okrim cogo pislya zahoplennya Ktezifona Kassij spaliv palac Vologeza IV Jogo legion u tu poru duzhe silno potrebuvav pripasiv do cogo zh zgodom jogo stali zvinuvachuvati v tomu sho vin zi svoyeyu armiyeyu povernuv epidemiyu antoninskoyi chumi U 166 Avidij Kassij otrimav misce v uryadi Siriyi jogo priznachili imperatorskim legatom a koli vin perebuvav za mezhami Rimu to zajmav posadu konsula suffekta Vvazhayetsya sho uspih Kassiya buv pevnoyu miroyu zaslugoyu Luciya Vera yakij ne zvazhayuchi na te sho buv i sam chudovim polkovodcem ne boyavsya viddavati vazhki vijskovi operaciyi bilsh kompetentnim generalam Na dumku naukovciv yaki spirayutsya na antichni dzherela z 169r vin zmig otrimati shirshe komanduvannya nad rimskim Shodom ale tochni mezhi zaznachiti ne mozhlivo U 170r Kassij otrimav nadzvichajnij titul Rector Orientis yakij davav jomu vladu nad usiyeyu shidnoyu chastinoyu imperiyi Z 172r buv namisnikom v Aziyi v comu zh roci vin pridushiv povstannya bukoliv pastuhiv z delti Nilu yaki zagrozhuvali Oleksandriyi vazhlivo zauvazhiti sho titul duzhe silno dopomig jomu u cij borotbi Vin zmig pridushiti ce povstannya v 175r vikoristavshi strategiyu rozdilennya riznih povstalih plemen a potim yih zavoyuvannya Okrim cogo z dzherel vidomo sho Kassiya bagato hto povazhav napriklad Kvadrat yakij zaznachiv jogo v svoyij praci Ce bula lyudina vidatna neobhidna dlya derzhavi yaku visoko staviv sam Mark Historia AugustaKorotkij period uzurpatorstvaIsnuvalo kilka versij yaki poyasnyuvali prichini ta bazhannya Kassiya prijti do vladi Za pershoyu versiyeyu nadislali zvistku pro te sho Mark Avrelij hvorij i skoro pomre Kassij Dion ta Istoriyi Avgustiv stverdzhuyut sho same druzhina Marka Avreliya Faustina nadislala cyu zvistku iz za strahu togo sho vona ne zmozhe zahistiti svoyih malolitnih ditej koli bud yakij ambitnij cholovik zajme prestol imperatora pislya smerti Avreliya i zahoche yih vbiti shob voni ne stoyali u nogo na shlyahu Tobto v cij versiyi Kassij virishiv stati imperatorom ne z osobistih ambicij a tomu sho hotiv dopomogti Faustini oskilki Kommod buv zanadto molodij shob caryuvati Za drugoyu versiyeyu Kassij zahotiv otrimati prihilnist voyiniv ta provincialiv Avreliya tomu virishiv vikoristati svoyu hitrist i zayaviti pro smert imperatora Tochnoyi versiyi na zhal ne isnuye ale bilshist doviryaye pershomu variantu Takim chinom u 175r Kassij buv progoloshenij imperatorom III Gallskim legionom ale ni Kappadokiya ni Vifiniya ne prijnyali jogo Takozh vazhlivim ye te sho vin otrimav shiroku pidtrimku v shidnih provinciyah Yegiptu Siriyi Palestini ta Araviyi Petreyi Kassij kontrolyuvav zhittyevo vazhlive virobnictvo zerna v Yegipti ta komanduvav simoma legionami pri comu vvazhayetsya sho vin znachno perevershuvav Avreliya U rezultati Kassij pochav zbirati povstannya proti Marka Avreliya Bagato velmozh po vsij imperiyi vistupili proti povstannya odnim iz prikladiv ye Irod Attik yakij yak vidomo nadislav Kassiyu lista sho mistiv lishe slovo emanes doslivno Ti zbozhevoliv Sam Mark Avrelij spochatku virishiv nichogo ne zayavlyati pro cyu uzurpaciyu i trimati yiyi v tayemnici ale koli pro neyi vse zh taki diznalas gromadskist i pochalis zavorushennya virishiv zvernutisya do vsih iz znamenitim adlocutio abo zh roz yasnennyam Za slovami Kassiya Diona oduzhavshi imperator sam zayaviv sho ne hoche bachiti krovoprolittya sered rimlyan i sho sam bi z radistyu viddav bi imperiyu Kassiyu ale tilki za umovi yaksho jogo obere armiya ta senat Rimu Okrim cogo Avrelij namagavsya zaspokoyiti senat i napisav yim Ya zhodnim chinom nikoli ne obrazhav Kasiya okrim togo sho nazvav jogo nevdyachnim Kassij takozh ne govoriv i ne pisav nichogo obrazlivogo meni Rimska istoriya Avrelij hotiv shob Kassij ne pokinchiv zhittya samogubstvom abo ne buv ubitij bo vin hotiv primiritisya z nim probachiti jogo i tim samim pokazati priklad svogo velikogo miloserdya ale pri comu i sam zbirav povstannya proti Kassiya Smert KassiyaCherez tri misyaci pravlinnya Kassiya jogo ogolosili hostis pulicus inshimi slovami vorogom rimskoyi derzhavi i narodu ale potribno zaznachiti fakt togo sho Mark Avrelij duzhe shkoduvav sho jomu dovelosya vzhiti takih surovih zahodiv proti takogo zdibnogo i suvorogo generala yakij ne raz prinosiv jomu korist cherez ce vin publichno zayavlyav sho ye imovirnist togo sho Kassiya bude vse zh taki pomiluvano Na zhal soldati Kassiya duzhe zlyakalis pributtya Avreliya tomu sho podumali sho yih pokarayut yak buntivnikiv tomu virishili negajno vbiti svogo generala Jmovirno Kassij buv ubitij do kincya lipnya 175 roku oskilki 28 lipnya 175 roku Yegipet virishiv znovu viznati Avreliya Soldati ne znali pro pobozhlivij harakter imperatora i virishili pidnesti jomu golovu Kassiya shob vin zasvidchiv stratu ale toj ne zahotiv bachiti ni golovu ni tih hto strativ Kassiya natomist vin nakazav yih zabrati a samogo Kassiya pohovati z usima pochestyami Koli Mark Avrelij diznavsya pro smert Kassiya vin duzhe zasmutivsya U mene vidibrali mozhlivist pomiluvannya adzhe miloserdya persh za vse nadaye rimskomu imperatoru prestizh v ochah narodu Odnak ya poshadzhu jogo ditej zyatya i druzhinu Historia Augusta U rezultati Avrelij ne zovsim dotrimavsya svogo slova i tilki dochka Kassiya Avidiya Aleksandriya zmogla z yiyi cholovikom otrimati zahist dyadka po shlyubu Kassij povstav za tri misyaci i shist dniv do svoyeyi zagibeli za cej chas ne bulo vikarbuvano zhodnoyi moneti z jogo zobrazhennyam Osobiste zhittyaVvazhayetsya sho Kassij buv odruzhenij z Voluziyeyu Vettiyeyu yaka perezhila svogo cholovika i mav troh ditej u comu shlyubi Avidij Geliodor pershij sin Kassiya buv vignanij za nakazom imperatora Avidij Mecenat drugij sin Kassiya yakogo bulo vbito pislya pridushennya povstannya Avidiya Aleksandriya dochka Kasiya yaka bula zmushena zhiti pid zahistom dyadka razom zi svoyim cholovikom PrimitkiBirley A R Marcus Aurelius a biography A Birley London New York Routledge 2000 st 130 Astarita M L 1983 Avidio Cassio Rome st 18 I 1 Historia Augusta Astarita M L 1983 Avidio Cassio Rome st 31 Astarita M L 1983 Avidio Cassio Rome st 38 Birley A R Marcus Aurelius a biography A Birley London New York Routledge 2000 st 141 Birley A R Marcus Aurelius a biography A Birley London New York Routledge 2000 st 174 https en wikipedia org wiki Quintus Cornelius Quadratus I 2 Historia Augusta VII 1 Historia Augusta VII 2 Historia Augusta Vistup Avidiya Kassiya jogo peredumovi ta harakter T T Volshtejn Zvernennya imperatora do soldativ adlocutio Rimska Istoriya Dion Kassij VII 9 Historia Augusta VII 6 Historia Augusta VIII 1 Historia Augusta VIII 1 Historia Augusta IX 3 Historia Augusta Bowman A K A letter of Avidius Cassius The Journal of Roman Studies 1970 st 178 Birley A R Marcus Aurelius a biography A Birley London New York Routledge 2000 st 191 Dzherela ta literaturaHistoria Augusta Petrechko O Suspilno politichnij rozvitok Rimskoyi imperiyi v I na poch III st n e vid vidnovlenoyi Respubliki do senatskoyi monarhiyi O Petrechko Lviv vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2009 Birley A R Marcus Aurelius a biography A Birley London New York Routledge 2000 Bowman A K A letter of Avidius Cassius The Journal of Roman Studies 1970 Jarvis P Avidius Cassius and Maecianus in the Historia Augusta Mnemosyne Millar F Review of Avidio Cassio by Maria Laura Astarita The Classical Review Syme R Avidius Cassius His Rank Age and Quality Ronald Syme Roman Papers Vol V Edited Anthony R Birley Oxford Clarendon Press 1988 Astarita M L 1983 Avidio Cassio Rome Adams Geoff W 2013 Marcus Aurelius in the Historia Augusta and beyond Lexington Books Smith William ed 1870 Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology Krist K Istoriya chasiv rimskih imperatoriv vid Avgusta do Kostyantina Vistup Avidiya Kassiya jogo peredumovi ta harakter T T Volshtejn Rimska Istoriya Dion Kassij