Олександра Миколаївна Романова (рос. Александра Николаевна Романова; 12 (24) червня 1825 — 29 липня (10 серпня) 1844) — велика княжна Російської імперії з дому Романових, донька імператора Російської імперії Миколи I та прусської принцеси Шарлотти, дружина принца Гессен-Кассельського Фрідріха Вільгельма.
Олександра Миколаївна Романова | |
---|---|
рос. Александра Николаевна Романова | |
Прізвисько | Адіні |
Народилася | 24 червня 1825 Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія |
Померла | 10 серпня 1844 (19 років) Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія ·пологи |
Поховання | Великокняжа усипальня біля Петропавлівського собору |
Підданство | Російська імперія |
Діяльність | аристократка |
Титул | велика княжна Російської імперії |
Конфесія | православ'я |
Рід | Романови, Гессенський дім |
Батько | Микола I |
Мати | Шарлотта Прусська |
Брати, сестри | Михайло Миколайович Романов, Миколай Миколайович Романов, Костянтин Миколайович, Олександр II, Марія Миколаївна, Ольга Миколаївна Романова і d |
У шлюбі з | Фрідріх Вільгельм Гессен-Кассельський |
Діти (1) | Вільгельм |
|
Їй присвячене видання поеми «Наль і Дамаянті» Василя Андрійовича Жуковського.
Біографія
Ранні роки
Народилась 24 червня 1825 року в Царському Селі, де імператор Олександр I надав свій палац у розпорядження її батьків. Була четвертою дитиною та третьою донькою в родині великого князя Миколи Павловича та його дружини Шарлотти Прусської, яка після прийняття православ'я отримала ім'я Олександра Федорівна. Новонароджена була названа на честь тітки з батьківського боку — палатини Угорщини. З'явилась на світ після візиту батьків до Німеччини. Мала старшого брата Олександра та сестер Марію й Ольгу. Згодом сімейство поповнилося трьома молодшими синами: Костянтином, Миколаєм і Михайлом. В родині дівчинку кликали Адіні, бабуся Марія Федорівна називала її також «скарбом» (рос. «сокровище», фр. «Le bijou»).
За півроку після її народження батько став імператором Росії.
Холодну пору року родина проводила в Зимовому палаці Петербургу, навесні на кілька днів навідували палац Єлагіного острову, після чого переїздили до Царського Села, у липні — до Петергофського літнього палацу, а восени — повертались до Петербургу, де жили в Аничковому палаці. Під час маневрів мешкали в Гатчині або у Ропші.
Олександра була улюбленицею матері. Виховувалася разом із сестрами у простоті та строгості. За свідченням сучасників, покої дівчат на першому поверсі Зимового Палацу були позбавлені звичайних розкошів, книги для бібліотеки великі княжни купували на власні гроші, гардероб був скромним, і навіть свічки видавалися їм по нормі. Разом з тим, відносини в родині були доброзичливими, батьки виховували дітей в атмосфері довіри та любові, а також надавали їм досить свободи. Спілкувалися в сім'ї зазвичай французькою мовою. Адіні так і не навчилася вільно розмовляти російською.
Велика княжна Ольга так змальовувала сестру:
«Чарівна дівчинка, безтурботна, як жайворонок, яка розповсюджувала навколо себе тільки радість. Вона привертала до себе увагу балаканиною та багатою фантазією... В одинадцять років вона могла вести за столом розмову, сидячи поруч із кимось незнайомим, як доросла, і не здаватися передчасно розвиненою: її граційна принадність та хитра мордочка говорили за себе. Всі в будинку любили її, діти придворних її віку просто обожнювали» |
Обоє росли хворобливими дівчатками, однак Олександра могла витримувати тривалі богослужіння без ознак втоми і на фоні старшої сестри виглядала майже здоровою. Полюбляла прогулянки верхи й активні ігри з молодшими братами. Втім, часто застужувалася і ще з підліткового віку мала періодичні болі у суглобах. Літо 1832 року провела разом із сестрами в Єкатериненталі у Ревелі, де їм були прописані морські купання.
Ольга свідчила: «Англійська вихователька, яка поставила собі завданням загартувати Адіні, виходила з неї на прогулянку у всяку погоду, що одного дня викликало сильний бронхіт і її життя було в небезпеці. Завдяки своєму прекрасному організму вона оговталася абсолютно, але з хворобою в ній зникла дитина. Близькість смерті зробила її зовсім іншою. Сенс життя та думки про потойбічне почали займати її… І, не дивлячись на це, вона аж ніяк не була натурою, яка губиться в невідомому, вона залишилася як і раніше веселою, стала тільки більш спокійною та гармонійною…»
Отримала добру домашню освіту під керівництвом низки педагогів. Матвій Максимович Тімаєв навчав її російської історії та географії, російської мови та словесності — поет Петро Олександрович Плетньов, арифметики — ординарний академік Едуард Давидович Коллінз, фізики — професор Емілій Християнович Ленц, закона Божого — протоієрей Василь Борисович Бажанов. Окрім цього вивчала хімію, всесвітню історію, французьку, німецьку й англійську мови та малювання. Чудово співала.
Разом із домашньою освітою великі княжни числилися у класах Смольного інституту шляхетних дівчат. Хоча більшу частину програм вони виконували вдома, при відвідуванні інституту родичами дівчата вдягали форму та вставали до рядів свого класу. З раннього віку їх також вчили розуміти та поважати потреби народу, прищеплювали співчуття до знедолених і видавали кожній на благодійність 5000 рублів сріблом на рік.
Олександра полюбляла серйозне читання, віддавала перевагу релігійним книгам. Захоплювалася історією. Подорожуючи за кордоном, детально змальовувала в листах до сестер усі відвідувані країни, доповнюючи описи історичними екскурсами.
Побувала у Москві разом із батьками та братом Костянтином навесні 1835, а також у 1837 роках. У 1838 році разом із сестрами відвідала у Берліні діда Фрідріха Вільгельма III, улюбленицею якого була. Король вважав її «єдиною з сестер, схожою на пруссачку зі своїм кирпатим носиком і лукавим личком». Відмічали її схожість із бабусею — королевою Луїзою.
За характером Олександра відрізнялась від сестер. Найчастіше воліла бути «сама з собою»: полюбляла самотність і тишу, з десяти років віддавала перевагу заняттям музикою. Полюбляла слухати сонати та симфонії Бетховена, а у тринадцять років вже добре виконувала класичні п'єси. Мала чудове сопрано, діапазон якого охоплював три октави. Перший час із нею займалися співом придворні дами, згодом матір запросила викладача Соліві з Італії. Втім, стан здоров'я великої княжни призвів до змін голосу, що було помічено за рік вчителем. Соліві наполегливо рекомендував Олександрі тривале лікування в Італії, однак зрештою був просто звільнений. Втім, його наступниця також відзначала негаразди з голосом учениці.
Великі княжни знаходилися у Зимовому палаці, коли у грудні 1837 там почалася пожежа. Були терміново перевезені до Аничкового палацу. Після відновлення будівлі сімейство повернулося туди у листопаді 1839 року. До цього часу Марія взяла шлюб із Максиміліаном Лейхтенберзьким. Після весілля Олександра зблизилася з Ольгою. Дівчата товаришували також із фрейліною Вірою Столипіною. Найтісніші відносини Адіні мала із меншим братом Костянтином.
Влітку 1841 року тітка Марія Павлівна сподівалася оженити з котроюсь із сестер свого сина Карла Олександра, однак Микола І не підтримав даної ідеї.
Заручини
Як потенційного нареченого для Ольги, у червні 1843 року до Росії запросили Фрідріха Вільгельма Гессен-Кассельського, старшого сина правлячого ландграфа Вільгельма. Юнак служив у гессенському війську та мав чин генерал-майора. Принц, попередивши, що «юні роки роблять його для одруження непридатним», прибув у супроводі свого друга, герцога Мекленбург-Шверіну, до Петергофу наприкінці місяця. Ольга Миколаївна писала про зустріч сестри з принцом: «Адіні, яка була застуджена та кашляла, не з'явилася за вечерею в перший день їхніх відвідин. Фріц Гессенський сидів за столом поруч зі мною. Мені він здався приємним, веселим, весь час готовим сміятися, в його погляді була доброта. Тільки наступного дня, незадовго до балу у Великому Петергофском палаці, він вперше побачив Адіні. Я була при цьому та відчула зараз же, що при цій зустрічі відбулося щось значне. Я злякалась; це була жахлива мить. Але я зараз же сказала собі, що не можу стати суперницею власної сестри».
На честь гостей влаштовувалися паради, маневри, поїздки по околицях столиці, пікніки та бали. Зрештою, принц запропонував стати його дружиною Олександрі. Не зважаючи на хворобу, дівчина виглядала квітучої красунею, і доктора знаходили, що вона цілком готова для шлюбу. Імператорське подружжя було задоволене взаємними почуттями пари. Олександра Федорівна писала брату-королю: «Обоє так страшно закохані одне в одного, що бачити їх поруч є справжнім блаженством». Хоча Фрідріх Вільгельм був відомий як «бідний принц» зі своїми 20 000 річного доходу, з політичної точки зору союз був прийнятним. Юнак був спадкоємцем гессен-кассельського трону через свого батька та данського — через свою матір.12 липня відбулися заручини, шлюб було заплановано на січень.
Про дівчину писали:
«Хто тоді бачив велику княжну, той повинен був сказати, що небо наділило своє найкраще творіння всіма талантами духу й усім блиском землі» |
.
Відразу після згоди почали готувати посаг. Зразком мало стати придане сестри Марії, брата Олександра та тіток з боку батька. Поряд із повним комплектом облаштунку для похідної церкви, у ньому значилися коштовності, хутра, меблеві гарнітури й екіпажі, срібні обідні та туалетні сервізи, порцеляну і скло, столова та постільна білизна, настільні прикраси, олов'яний кухонний посуд, вази монументальні та вази нічні, а також гардероб, що включав тканини, мережива й «незшиті сукні». Підбором останнього відала гофмейстерина Юлія Баранова. Більшість замовлень постачальникам була зроблена до початку серпня. Частина посагу Ольги, яка залишалася неодруженою, була віддана Адіні. Капітал приданого в один мільйон рублів сріблом, наполовину видавався після весілля, наполовину депонованувався в державному позиковому банку на батьківщині нареченої з річною виплатою їй відсотків.
Олександра в цей час писала в своєму щоденнику: «Кінчаю цей щоденник і, за дивною випадковістю, одночасно завершую своє дівоче існування. Воно було прекрасним, це існування, та дуже щасливим. Я не знала горя. Бог і люблячі мене люди допомогли мені запастися необхідним для мого майбуття. Воно розкривається тепер переді мною як зоря прекрасного дня. Так нехай же хмари, які його обкладуть, розсіються раніш, ніж настане вечір, а вечір мого життя нехай буде схожий на його зорю! Хай допоможе мені Бог!»
У серпні прийшли схвальні відповіді від дядька нареченого та його батька, після чого у сімейній каплиці був відслужений благодарчий молебень, а в палаці відбулася процедура принесення «законних» поздоровлень двору. Два дні потому Фрідріх Вільгельм залишив Росію до січня.
Того року у великої княжни з'явився кашель. Вихователька змусила її щоденно приймати морські ванни, які, як вважала, загартовують дівчину, що призвело до посилення симптомів. Пізньої осені Олександра відвідала із родиною Москву, де вперше звернули уваги на її швидку втомлюваність. Втім, до зими її стан покращав.
Олександра Федорівна в листі до майбутнього зятя відзначала, що його послання роблять Адіні щасливою: «Кожного разу, отримуючи Твого листа, вона червоніє від задоволення. Здоров'я її цілком в порядку, тільки щось дуже дивно, що кашель ще не зовсім пройшов». Лейб-медик Єгор Раух також не знаходив у стані великої княжни нічого загрозливого. Дівчина була поглинена вивченням данської історії та культури й проектуванням інтер'єрів спільного житла.
На початку січня у «Санкт-Петербурзьких відомостях» був опублікований церемоніал заручин, розроблений графом Нессельроде. Асигнувалися суми на роздачу бідним і викуп з в'язниці боржників, вчителям і гувернанткам, за складеним нареченою списком, були виплачені пенсії та нагороди.
Наречений із запізненням прибув 6 січня, що в Росії, за юліанським календарем, відповідало Святвечору 24 грудня. Два дні потому у Великій палацовій церкві пройшла церемонія релігійних заручин пари, яку провів митрополит Антоній.
За традицією, посаг нареченої два дні перед весіллям експонувався придворним.
Шлюб
У 18 років Олександра стала дружиною 23-річного Фрідріха Вільгельма. 28 січня 1844 року в Малій церкві Зимового палацу відбулося вінчання за православним звичаєм, після чого перед протестантським алтарем в Олександрівському залі пройшов лютеранський обряд. Наречена була вдягнена у вінчальний наряд зі срібної парчі та «малинову оксамитову, підкладену горностаєвим хутром мантію з довгим шлейфом» і мала на голові корону, єдина з присутніх. З боку нареченого на святкуванні був присутнім батько Фрідріха Вільгельма, який захоплювався красою невістки та ставився до неї як до рідної доньки, князь Бентгаймський та данська свита.
Гармати Петропавлівської фортеці салютували 101 залпом. Потім послідували бенкет на 374 персони, концерт, в якому брали участь Джованні Батіста Рубіні, Антоніо Тамбуріні та Поліна Віардо, і бал. За кілька днів відбулося також весілля великої княжни Єлизавети Михайлівни із герцогом Нассау Адольфом I.
Перший час молодята займали великі апартаменти в північному флігелі Зимового палацу. На Великдень передбачався їхній від'їзд до Копенгагену, де для них мали підготувати палац, а також будинок біля моря для літнього відпочинку. На обстановку копенгагенської резиденції доньки Микола І виділив 57.143 рубля.
Світське життя тієї зими було насиченим. На честь пари були дані одинадцять великіх балів. Три рази на тиждень відвідували італійський або французький театр, між ними, часом, російський. Повертаючись з балу, влаштованого міністром Карлом Нессельроде, Олександра застудилася, що дало поштовх її хворобі, втім ніхто не звернув на це особливої уваги. У березні жінка ще відвідала концерт Клари Шуман. Наприкінці Великого посту переїхала із родиною до Аничкового палацу, де її стан почав гіршати і з'ясувалося, що княжна вагітна. Запланований від'їзд до Данії було відкладено. Чоловік проводив час із Адіні, читаючи їй вголос.
Подружжя переїхало до Царського Села, де Олександрі стало краще. Вона могла недовго сидіти в саду або здійснювати невеликі прогулянки в екіпажі разом із чоловіком. Фрідріх Вільгельм дуже ніжно ставився до дружини. Звістку про необхідність жити з ним окремо велика княжна прийняла з розпачем. Втім, згодом будь-яка діяльність, у тому числі читання, почали дуже швидко втомлювати її.
У травні зібраний імператрицею консиліум лікарів поставив діагнозом швидкоплинні сухоти. Одне легке княжни було настільки уражено, що надії на одужання практично не було. Лікування хвороби ускладнювалося у зв'язку із вагітністю. Імператора, який перебував із візитом у Лондоні, сповістив про хворобу лейб-медик Мартін Мандт.
Аби убезпечити життя дитини, лікарі забороняли жінці прогулянки та прописали постійний постільний режим. Наприкінці липня княжна востаннє вийшла до саду, за допомоги батька та чоловіка. Незважаючи на постійний спокій, у ніч з 9 на 10 серпня у Олександри почалися перейми і вранці вона народила шестимісячного сина Фрідріх Вільгельм Миколай (нар. та пом. 10 серпня 1844) прожив кілька годин.
Перед пологами була сповідана та отримала причастя від православного священника Бажанова. Немовля було охрещене дідом. Лютеранський пастор, що прибув пізніше, підтвердив здійснення хрестин. На прощання Олександра встигла сказати кілька заспокійливих слів своєму чоловіку. Про смерть сина їй не повідомили. О 4 годині того ж дня вона померла, не приходячи до тями. Надвечір велику княжну перенесли до каплиці Александрівського палацу, прикрашену квітами, де вона лежала із немовлям на руках.
13 серпня була похована у Петропавлівському соборі Петропавлівської фортеці Санкт-Петербурга. Після відкриття у 1908 році Великокняжої усипальні поруч із собором, прах великої княжни та семи її родичів було перенесено туди.
17 серпня була відслужена панихида. Того ж дня Фрідріх Вільгельм залишив Росію. За день перед цим він пожертвував на благодійність капітал, рівний вартості коштовностей з посагу дружини.
За рішенням спеціального комітету, очолюваного спадкоємцем престолу, на ці кошти була заснована жіноча лікарня на 50 ліжок. У 1845—1848 роках її будівництвом займався відомий зодчий Олександр Брюллов. Призначалася лікарня, в основному, для хворих на сухоти й обійшлася принцу у 110 тисяч рублів сріблом. На другому поверсі будівлі була розміщена церква Святої мучениці Цариці Олександри, освячена у присутності членів імператорської родини. Для її облаштунку було використане церковне приладдя з посагу княжни. Наразі в будівлі розміщується нейрохірургічний інститут імені професора А. Л. Полєнова.
В кімнаті Александрівського палацу у Царському Селі, де померла Адіні, її батьки влаштували молельню, в центрі якої на іконостасі помістили ікону, написану Карлом Брюлловим, «Свята цариця Олександра, піднесена на небо», якій художник надав риси великої княжни.
У 1845 році Фрідріх Вільгельм Гессен-Кассельський відвідав Росію до дня смерті дружини. Зі своячкою Ольгою він побував у Царському Селі та Петропавлівській фортеці. У палацовій каплиці за Олександрою була відслужена панихида. До кінця життя 10 серпня кожного року чоловік носив траурний одяг.
Принц також отримав посаг дружини та проценти з її приданого капіталу. Його батько просив у імператора повернути все до Росії, однак згоди не отримав. Олександра Федорівна, втішаючи зятя, запевняла, що всі ті речі знадобляться колись його наступній дружині. У 1853 році Фрідріх Вільгельм узяв другий шлюб із Анною Прусською, отримавши перед цим дозвіл від батьків першої жінки. Вона згодом свідчила: «Всюди речі з Росії, більше того, без цих чудових царських подарунків та спадщини від Адіні наш будинок навряд чи був би таким, яким він є. Все гарне та красиве, що має Фріц, походить звідти».
Микола I вважав смерть доньки покаранням за кров, пролиту в рік її народження під час повстання декабристів. Небоги великої княжни, доньки сестри Марії та брата Олександра, які народились у 1840 та 1843 роках відповідно й отримали ймення Олександри, померли в дитячому віці. Згодом цим іменем ніколи не називали великих княжон.
Із заповіту імператора Олександра II, складеного у 1876 році, відомо, що в його кабінеті в Зимовому палаці постійно перебувало три портрета молодшої сестри: на робочому столі, на стіні та на «на дверях», а також картина, що зображала пуделя Гусара, написана Адіні.
Цікавий факт
Однією з виховательок великої княжни Олександри була англійка Юлія Браун, яка у 1836 році стала дружною вихователя великого князя Костянтина Федора Літке.
Нагороди
- Великий хрест ордену Святої Катерини (Російська імперія) (1825).
Вшанування пам'яті
- Меморіальна лава у парку Александрія, споруджена у 1844—1847 роках. Наразі знаходиться у Нижньому парку Петергофу.
- У 1846—1848 роках у Петербурзі Альбертом Кавосом був збудований дитячий притулок, який отримав ім'я великої княгині Олександри Миколаївни. Діяв до 1919 року. У 1868 році при притулку була збудована церква Святої мучениці Цариці Олександри, яка існувала до 1938 року. У 1997 році відновили діяльність церкви як домової, а 6 грудня 2001 року — відкрили двері притулку.
- 10 серпня 1848 року у Петербурзі була відкрита Олександрінська жіноча лікарня для сухотних і хронічно хворих, спроектована Олександром Брюлловим.
- Пам'ятник роботи Івана Віталі у вигляді каплиці зі статуєю великої княжни з дитиною на руках, відкритий у 1850 році в Царському Селі.
- Село Сашино, засноване у 1851 році.
- Церква святої мучениці цариці Олександри, зведена у 1851—1854 роках у селі Низино.
Генеалогія
Примітки
- Рецензія В. Г. Бєлінського «Наль і Дамаянті. Індійська повість В. А. Жуковського...» [1] [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Жуковський Василь Андрійович. Примітки до повісті «Наль і Дамаянті» [2] [ 12 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Велика княжна Олександра Миколаївна [3] [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Е. В. Прокофьева, М. В. Скуратовская, С. А. Аннина «Принцессы Романовы: царские дочери». Издательство «БХВ-Петербург». 2016. [4] [ 7 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ольга Николаевна Романова — Сон юности. Записки дочери Николая I [5] [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Григорян Валентина Григорьевна «Русские жены европейских монархов». Александра Николаевна [6] (рос.)
- Матвій Максимович Тімаєв [7] [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Енциклопедія Петрішуле. Едуард Давидович Коллінз [8] [ 29 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Енциклопедія всесвітньої історії. Емілій Християнович Ленц [9] [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Православна енциклопедія. Василь Борисович Бажанов [10] [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Русский биографический словарь А. А. Половцова. Том 1 (1896): Александра Николаевна, стор. 114—115. [11] [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Стаття Василіси Пахомової-Герес «Адіні та її посаг» у журналі «Наше Наследие» № 55 від 2000 року [12] [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гессенські біографії. Фрідріх Вільгельм Гессен-Кассельський [13] [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- Рівно за рік до смерті.
- Стаття Марії Соколової у газеті «Аргументи і факти» від 24 червня 2016 року [14] [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Петропавлівський собор Санкт-Петербургу [15] [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційний сайт адміністрації Санкт-Петербургу. Стаття «Завершается реставрация фасадов главного здания Александринской женской больницы на Маяковского, 12» від 30 вересня 2020 року [16] [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Енциклопедія Санкт-Петербургу [17] [ 4 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Будівля дитячого притулку великої княгині Олександри Миколаївни [18] [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Притулок великої княгині Олександри Миколаївни. Історія та сучасність. [19] [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Энциклопедия Брокгауза Ф.А. и Ефрона И.А. Александра Николаевна [20] [ 13 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Церква святої мучениці цариці Олександри [21] [ 20 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Романови [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Олександри Миколаївни Романової [ 3 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха Вільгельма Гессен-Кассельського [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandra Mikolayivna Romanova ros Aleksandra Nikolaevna Romanova 12 24 chervnya 1825 18250624 29 lipnya 10 serpnya 1844 velika knyazhna Rosijskoyi imperiyi z domu Romanovih donka imperatora Rosijskoyi imperiyi Mikoli I ta prusskoyi princesi Sharlotti druzhina princa Gessen Kasselskogo Fridriha Vilgelma Oleksandra Mikolayivna Romanovaros Aleksandra Nikolaevna RomanovaPortret Oleksandri Mikolayivni penzlya Kristini Robertson XIX stolittya Ermitazh u Sankt PeterburziPrizviskoAdiniNarodilasya24 chervnya 1825 1825 06 24 Carske Selo Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiyaPomerla10 serpnya 1844 1844 08 10 19 rokiv Carske Selo Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya pologiPohovannyaVelikoknyazha usipalnya bilya Petropavlivskogo soboruPiddanstvoRosijska imperiyaDiyalnistaristokratkaTitulvelika knyazhna Rosijskoyi imperiyiKonfesiyapravoslav yaRidRomanovi Gessenskij dimBatkoMikola IMatiSharlotta PrusskaBrati sestriMihajlo Mikolajovich Romanov Mikolaj Mikolajovich Romanov Kostyantin Mikolajovich Oleksandr II Mariya Mikolayivna Olga Mikolayivna Romanova i dU shlyubi zFridrih Vilgelm Gessen KasselskijDiti 1 Vilgelm Mediafajli u Vikishovishi Yij prisvyachene vidannya poemi Nal i Damayanti Vasilya Andrijovicha Zhukovskogo BiografiyaRanni roki Narodilas 24 chervnya 1825 roku v Carskomu Seli de imperator Oleksandr I nadav svij palac u rozporyadzhennya yiyi batkiv Bula chetvertoyu ditinoyu ta tretoyu donkoyu v rodini velikogo knyazya Mikoli Pavlovicha ta jogo druzhini Sharlotti Prusskoyi yaka pislya prijnyattya pravoslav ya otrimala im ya Oleksandra Fedorivna Novonarodzhena bula nazvana na chest titki z batkivskogo boku palatini Ugorshini Z yavilas na svit pislya vizitu batkiv do Nimechchini Mala starshogo brata Oleksandra ta sester Mariyu j Olgu Zgodom simejstvo popovnilosya troma molodshimi sinami Kostyantinom Mikolayem i Mihajlom V rodini divchinku klikali Adini babusya Mariya Fedorivna nazivala yiyi takozh skarbom ros sokrovishe fr Le bijou Za pivroku pislya yiyi narodzhennya batko stav imperatorom Rosiyi Portret penzlya Ivana Vinberga Holodnu poru roku rodina provodila v Zimovomu palaci Peterburgu navesni na kilka dniv naviduvali palac Yelaginogo ostrovu pislya chogo pereyizdili do Carskogo Sela u lipni do Petergofskogo litnogo palacu a voseni povertalis do Peterburgu de zhili v Anichkovomu palaci Pid chas manevriv meshkali v Gatchini abo u Ropshi Oleksandra bula ulyubleniceyu materi Vihovuvalasya razom iz sestrami u prostoti ta strogosti Za svidchennyam suchasnikiv pokoyi divchat na pershomu poversi Zimovogo Palacu buli pozbavleni zvichajnih rozkoshiv knigi dlya biblioteki veliki knyazhni kupuvali na vlasni groshi garderob buv skromnim i navit svichki vidavalisya yim po normi Razom z tim vidnosini v rodini buli dobrozichlivimi batki vihovuvali ditej v atmosferi doviri ta lyubovi a takozh nadavali yim dosit svobodi Spilkuvalisya v sim yi zazvichaj francuzkoyu movoyu Adini tak i ne navchilasya vilno rozmovlyati rosijskoyu Velika knyazhna Olga tak zmalovuvala sestru Charivna divchinka bezturbotna yak zhajvoronok yaka rozpovsyudzhuvala navkolo sebe tilki radist Vona privertala do sebe uvagu balakaninoyu ta bagatoyu fantaziyeyu V odinadcyat rokiv vona mogla vesti za stolom rozmovu sidyachi poruch iz kimos neznajomim yak dorosla i ne zdavatisya peredchasno rozvinenoyu yiyi gracijna prinadnist ta hitra mordochka govorili za sebe Vsi v budinku lyubili yiyi diti pridvornih yiyi viku prosto obozhnyuvali Portret Oleksandri Mikolayivni penzlya V I Gau blizko 1840 Oboye rosli hvoroblivimi divchatkami odnak Oleksandra mogla vitrimuvati trivali bogosluzhinnya bez oznak vtomi i na foni starshoyi sestri viglyadala majzhe zdorovoyu Polyublyala progulyanki verhi j aktivni igri z molodshimi bratami Vtim chasto zastuzhuvalasya i she z pidlitkovogo viku mala periodichni boli u suglobah Lito 1832 roku provela razom iz sestrami v Yekaterinentali u Reveli de yim buli propisani morski kupannya Olga svidchila Anglijska vihovatelka yaka postavila sobi zavdannyam zagartuvati Adini vihodila z neyi na progulyanku u vsyaku pogodu sho odnogo dnya viklikalo silnij bronhit i yiyi zhittya bulo v nebezpeci Zavdyaki svoyemu prekrasnomu organizmu vona ogovtalasya absolyutno ale z hvoroboyu v nij znikla ditina Blizkist smerti zrobila yiyi zovsim inshoyu Sens zhittya ta dumki pro potojbichne pochali zajmati yiyi I ne divlyachis na ce vona azh niyak ne bula naturoyu yaka gubitsya v nevidomomu vona zalishilasya yak i ranishe veseloyu stala tilki bilsh spokijnoyu ta garmonijnoyu Otrimala dobru domashnyu osvitu pid kerivnictvom nizki pedagogiv Matvij Maksimovich Timayev navchav yiyi rosijskoyi istoriyi ta geografiyi rosijskoyi movi ta slovesnosti poet Petro Oleksandrovich Pletnov arifmetiki ordinarnij akademik Eduard Davidovich Kollinz fiziki profesor Emilij Hristiyanovich Lenc zakona Bozhogo protoiyerej Vasil Borisovich Bazhanov Okrim cogo vivchala himiyu vsesvitnyu istoriyu francuzku nimecku j anglijsku movi ta malyuvannya Chudovo spivala Razom iz domashnoyu osvitoyu veliki knyazhni chislilisya u klasah Smolnogo institutu shlyahetnih divchat Hocha bilshu chastinu program voni vikonuvali vdoma pri vidviduvanni institutu rodichami divchata vdyagali formu ta vstavali do ryadiv svogo klasu Z rannogo viku yih takozh vchili rozumiti ta povazhati potrebi narodu prisheplyuvali spivchuttya do znedolenih i vidavali kozhnij na blagodijnist 5000 rubliv sriblom na rik Yekaterinental Oleksandra polyublyala serjozne chitannya viddavala perevagu religijnim knigam Zahoplyuvalasya istoriyeyu Podorozhuyuchi za kordonom detalno zmalovuvala v listah do sester usi vidviduvani krayini dopovnyuyuchi opisi istorichnimi ekskursami Pobuvala u Moskvi razom iz batkami ta bratom Kostyantinom navesni 1835 a takozh u 1837 rokah U 1838 roci razom iz sestrami vidvidala u Berlini dida Fridriha Vilgelma III ulyubleniceyu yakogo bula Korol vvazhav yiyi yedinoyu z sester shozhoyu na prussachku zi svoyim kirpatim nosikom i lukavim lichkom Vidmichali yiyi shozhist iz babuseyu korolevoyu Luyizoyu Za harakterom Oleksandra vidriznyalas vid sester Najchastishe volila buti sama z soboyu polyublyala samotnist i tishu z desyati rokiv viddavala perevagu zanyattyam muzikoyu Polyublyala sluhati sonati ta simfoniyi Bethovena a u trinadcyat rokiv vzhe dobre vikonuvala klasichni p yesi Mala chudove soprano diapazon yakogo ohoplyuvav tri oktavi Pershij chas iz neyu zajmalisya spivom pridvorni dami zgodom matir zaprosila vikladacha Solivi z Italiyi Vtim stan zdorov ya velikoyi knyazhni prizviv do zmin golosu sho bulo pomicheno za rik vchitelem Solivi napoleglivo rekomenduvav Oleksandri trivale likuvannya v Italiyi odnak zreshtoyu buv prosto zvilnenij Vtim jogo nastupnicya takozh vidznachala negarazdi z golosom uchenici Veliki knyazhni znahodilisya u Zimovomu palaci koli u grudni 1837 tam pochalasya pozhezha Buli terminovo perevezeni do Anichkovogo palacu Pislya vidnovlennya budivli simejstvo povernulosya tudi u listopadi 1839 roku Do cogo chasu Mariya vzyala shlyub iz Maksimilianom Lejhtenberzkim Pislya vesillya Oleksandra zblizilasya z Olgoyu Divchata tovarishuvali takozh iz frejlinoyu Viroyu Stolipinoyu Najtisnishi vidnosini Adini mala iz menshim bratom Kostyantinom Vlitku 1841 roku titka Mariya Pavlivna spodivalasya ozheniti z kotroyus iz sester svogo sina Karla Oleksandra odnak Mikola I ne pidtrimav danoyi ideyi Zaruchini Yak potencijnogo narechenogo dlya Olgi u chervni 1843 roku do Rosiyi zaprosili Fridriha Vilgelma Gessen Kasselskogo starshogo sina pravlyachogo landgrafa Vilgelma Yunak sluzhiv u gessenskomu vijsku ta mav chin general majora Princ poperedivshi sho yuni roki roblyat jogo dlya odruzhennya nepridatnim pribuv u suprovodi svogo druga gercoga Meklenburg Shverinu do Petergofu naprikinci misyacya Olga Mikolayivna pisala pro zustrich sestri z princom Adini yaka bula zastudzhena ta kashlyala ne z yavilasya za vechereyu v pershij den yihnih vidvidin Fric Gessenskij sidiv za stolom poruch zi mnoyu Meni vin zdavsya priyemnim veselim ves chas gotovim smiyatisya v jogo poglyadi bula dobrota Tilki nastupnogo dnya nezadovgo do balu u Velikomu Petergofskom palaci vin vpershe pobachiv Adini Ya bula pri comu ta vidchula zaraz zhe sho pri cij zustrichi vidbulosya shos znachne Ya zlyakalas ce bula zhahliva mit Ale ya zaraz zhe skazala sobi sho ne mozhu stati superniceyu vlasnoyi sestri Portret penzlya V I Gau 1843 Na chest gostej vlashtovuvalisya paradi manevri poyizdki po okolicyah stolici pikniki ta bali Zreshtoyu princ zaproponuvav stati jogo druzhinoyu Oleksandri Ne zvazhayuchi na hvorobu divchina viglyadala kvituchoyi krasuneyu i doktora znahodili sho vona cilkom gotova dlya shlyubu Imperatorske podruzhzhya bulo zadovolene vzayemnimi pochuttyami pari Oleksandra Fedorivna pisala bratu korolyu Oboye tak strashno zakohani odne v odnogo sho bachiti yih poruch ye spravzhnim blazhenstvom Hocha Fridrih Vilgelm buv vidomij yak bidnij princ zi svoyimi 20 000 richnogo dohodu z politichnoyi tochki zoru soyuz buv prijnyatnim Yunak buv spadkoyemcem gessen kasselskogo tronu cherez svogo batka ta danskogo cherez svoyu matir 12 lipnya vidbulisya zaruchini shlyub bulo zaplanovano na sichen Pro divchinu pisali Hto todi bachiv veliku knyazhnu toj povinen buv skazati sho nebo nadililo svoye najkrashe tvorinnya vsima talantami duhu j usim bliskom zemli Vidrazu pislya zgodi pochali gotuvati posag Zrazkom malo stati pridane sestri Mariyi brata Oleksandra ta titok z boku batka Poryad iz povnim komplektom oblashtunku dlya pohidnoyi cerkvi u nomu znachilisya koshtovnosti hutra meblevi garnituri j ekipazhi sribni obidni ta tualetni servizi porcelyanu i sklo stolova ta postilna bilizna nastilni prikrasi olov yanij kuhonnij posud vazi monumentalni ta vazi nichni a takozh garderob sho vklyuchav tkanini merezhiva j nezshiti sukni Pidborom ostannogo vidala gofmejsterina Yuliya Baranova Bilshist zamovlen postachalnikam bula zroblena do pochatku serpnya Chastina posagu Olgi yaka zalishalasya neodruzhenoyu bula viddana Adini Kapital pridanogo v odin miljon rubliv sriblom napolovinu vidavavsya pislya vesillya napolovinu deponovanuvavsya v derzhavnomu pozikovomu banku na batkivshini narechenoyi z richnoyu viplatoyu yij vidsotkiv Oleksandra v cej chas pisala v svoyemu shodenniku Kinchayu cej shodennik i za divnoyu vipadkovistyu odnochasno zavershuyu svoye divoche isnuvannya Vono bulo prekrasnim ce isnuvannya ta duzhe shaslivim Ya ne znala gorya Bog i lyublyachi mene lyudi dopomogli meni zapastisya neobhidnim dlya mogo majbuttya Vono rozkrivayetsya teper peredi mnoyu yak zorya prekrasnogo dnya Tak nehaj zhe hmari yaki jogo obkladut rozsiyutsya ranish nizh nastane vechir a vechir mogo zhittya nehaj bude shozhij na jogo zoryu Haj dopomozhe meni Bog U serpni prijshli shvalni vidpovidi vid dyadka narechenogo ta jogo batka pislya chogo u simejnij kaplici buv vidsluzhenij blagodarchij moleben a v palaci vidbulasya procedura prinesennya zakonnih pozdorovlen dvoru Dva dni potomu Fridrih Vilgelm zalishiv Rosiyu do sichnya Velikij Petergofskij palac na kartini I Ajvazovskogo 1837 Petergof Togo roku u velikoyi knyazhni z yavivsya kashel Vihovatelka zmusila yiyi shodenno prijmati morski vanni yaki yak vvazhala zagartovuyut divchinu sho prizvelo do posilennya simptomiv Piznoyi oseni Oleksandra vidvidala iz rodinoyu Moskvu de vpershe zvernuli uvagi na yiyi shvidku vtomlyuvanist Vtim do zimi yiyi stan pokrashav Oleksandra Fedorivna v listi do majbutnogo zyatya vidznachala sho jogo poslannya roblyat Adini shaslivoyu Kozhnogo razu otrimuyuchi Tvogo lista vona chervoniye vid zadovolennya Zdorov ya yiyi cilkom v poryadku tilki shos duzhe divno sho kashel she ne zovsim projshov Lejb medik Yegor Rauh takozh ne znahodiv u stani velikoyi knyazhni nichogo zagrozlivogo Divchina bula poglinena vivchennyam danskoyi istoriyi ta kulturi j proektuvannyam inter yeriv spilnogo zhitla Na pochatku sichnya u Sankt Peterburzkih vidomostyah buv opublikovanij ceremonial zaruchin rozroblenij grafom Nesselrode Asignuvalisya sumi na rozdachu bidnim i vikup z v yaznici borzhnikiv vchitelyam i guvernantkam za skladenim narechenoyu spiskom buli viplacheni pensiyi ta nagorodi Narechenij iz zapiznennyam pribuv 6 sichnya sho v Rosiyi za yulianskim kalendarem vidpovidalo Svyatvechoru 24 grudnya Dva dni potomu u Velikij palacovij cerkvi projshla ceremoniya religijnih zaruchin pari yaku proviv mitropolit Antonij Za tradiciyeyu posag narechenoyi dva dni pered vesillyam eksponuvavsya pridvornim Shlyub U 18 rokiv Oleksandra stala druzhinoyu 23 richnogo Fridriha Vilgelma 28 sichnya 1844 roku v Malij cerkvi Zimovogo palacu vidbulosya vinchannya za pravoslavnim zvichayem pislya chogo pered protestantskim altarem v Oleksandrivskomu zali projshov lyuteranskij obryad Narechena bula vdyagnena u vinchalnij naryad zi sribnoyi parchi ta malinovu oksamitovu pidkladenu gornostayevim hutrom mantiyu z dovgim shlejfom i mala na golovi koronu yedina z prisutnih Z boku narechenogo na svyatkuvanni buv prisutnim batko Fridriha Vilgelma yakij zahoplyuvavsya krasoyu nevistki ta stavivsya do neyi yak do ridnoyi donki knyaz Bentgajmskij ta danska svita Portret penzlya Nikeza de Kejzera 1843 Garmati Petropavlivskoyi forteci salyutuvali 101 zalpom Potim posliduvali benket na 374 personi koncert v yakomu brali uchast Dzhovanni Batista Rubini Antonio Tamburini ta Polina Viardo i bal Za kilka dniv vidbulosya takozh vesillya velikoyi knyazhni Yelizaveti Mihajlivni iz gercogom Nassau Adolfom I Pershij chas molodyata zajmali veliki apartamenti v pivnichnomu fligeli Zimovogo palacu Na Velikden peredbachavsya yihnij vid yizd do Kopengagenu de dlya nih mali pidgotuvati palac a takozh budinok bilya morya dlya litnogo vidpochinku Na obstanovku kopengagenskoyi rezidenciyi donki Mikola I vidiliv 57 143 rublya Svitske zhittya tiyeyi zimi bulo nasichenim Na chest pari buli dani odinadcyat velikih baliv Tri razi na tizhden vidviduvali italijskij abo francuzkij teatr mizh nimi chasom rosijskij Povertayuchis z balu vlashtovanogo ministrom Karlom Nesselrode Oleksandra zastudilasya sho dalo poshtovh yiyi hvorobi vtim nihto ne zvernuv na ce osoblivoyi uvagi U berezni zhinka she vidvidala koncert Klari Shuman Naprikinci Velikogo postu pereyihala iz rodinoyu do Anichkovogo palacu de yiyi stan pochav girshati i z yasuvalosya sho knyazhna vagitna Zaplanovanij vid yizd do Daniyi bulo vidkladeno Cholovik provodiv chas iz Adini chitayuchi yij vgolos Podruzhzhya pereyihalo do Carskogo Sela de Oleksandri stalo krashe Vona mogla nedovgo siditi v sadu abo zdijsnyuvati neveliki progulyanki v ekipazhi razom iz cholovikom Fridrih Vilgelm duzhe nizhno stavivsya do druzhini Zvistku pro neobhidnist zhiti z nim okremo velika knyazhna prijnyala z rozpachem Vtim zgodom bud yaka diyalnist u tomu chisli chitannya pochali duzhe shvidko vtomlyuvati yiyi U travni zibranij imperatriceyu konsilium likariv postaviv diagnozom shvidkoplinni suhoti Odne legke knyazhni bulo nastilki urazheno sho nadiyi na oduzhannya praktichno ne bulo Likuvannya hvorobi uskladnyuvalosya u zv yazku iz vagitnistyu Imperatora yakij perebuvav iz vizitom u Londoni spovistiv pro hvorobu lejb medik Martin Mandt Abi ubezpechiti zhittya ditini likari zaboronyali zhinci progulyanki ta propisali postijnij postilnij rezhim Naprikinci lipnya knyazhna vostannye vijshla do sadu za dopomogi batka ta cholovika Nezvazhayuchi na postijnij spokij u nich z 9 na 10 serpnya u Oleksandri pochalisya perejmi i vranci vona narodila shestimisyachnogo sina Fridrih Vilgelm Mikolaj nar ta pom 10 serpnya 1844 prozhiv kilka godin Portret Fridriha Vilgelma penzlya Karla Shtejbena 1843 Pered pologami bula spovidana ta otrimala prichastya vid pravoslavnogo svyashennika Bazhanova Nemovlya bulo ohreshene didom Lyuteranskij pastor sho pribuv piznishe pidtverdiv zdijsnennya hrestin Na proshannya Oleksandra vstigla skazati kilka zaspokijlivih sliv svoyemu choloviku Pro smert sina yij ne povidomili O 4 godini togo zh dnya vona pomerla ne prihodyachi do tyami Nadvechir veliku knyazhnu perenesli do kaplici Aleksandrivskogo palacu prikrashenu kvitami de vona lezhala iz nemovlyam na rukah 13 serpnya bula pohovana u Petropavlivskomu sobori Petropavlivskoyi forteci Sankt Peterburga Pislya vidkrittya u 1908 roci Velikoknyazhoyi usipalni poruch iz soborom prah velikoyi knyazhni ta semi yiyi rodichiv bulo pereneseno tudi 17 serpnya bula vidsluzhena panihida Togo zh dnya Fridrih Vilgelm zalishiv Rosiyu Za den pered cim vin pozhertvuvav na blagodijnist kapital rivnij vartosti koshtovnostej z posagu druzhini Za rishennyam specialnogo komitetu ocholyuvanogo spadkoyemcem prestolu na ci koshti bula zasnovana zhinocha likarnya na 50 lizhok U 1845 1848 rokah yiyi budivnictvom zajmavsya vidomij zodchij Oleksandr Bryullov Priznachalasya likarnya v osnovnomu dlya hvorih na suhoti j obijshlasya princu u 110 tisyach rubliv sriblom Na drugomu poversi budivli bula rozmishena cerkva Svyatoyi muchenici Carici Oleksandri osvyachena u prisutnosti chleniv imperatorskoyi rodini Dlya yiyi oblashtunku bulo vikoristane cerkovne priladdya z posagu knyazhni Narazi v budivli rozmishuyetsya nejrohirurgichnij institut imeni profesora A L Polyenova V kimnati Aleksandrivskogo palacu u Carskomu Seli de pomerla Adini yiyi batki vlashtuvali molelnyu v centri yakoyi na ikonostasi pomistili ikonu napisanu Karlom Bryullovim Svyata caricya Oleksandra pidnesena na nebo yakij hudozhnik nadav risi velikoyi knyazhni U 1845 roci Fridrih Vilgelm Gessen Kasselskij vidvidav Rosiyu do dnya smerti druzhini Zi svoyachkoyu Olgoyu vin pobuvav u Carskomu Seli ta Petropavlivskij forteci U palacovij kaplici za Oleksandroyu bula vidsluzhena panihida Do kincya zhittya 10 serpnya kozhnogo roku cholovik nosiv traurnij odyag Velikoknyazha usipalnya Princ takozh otrimav posag druzhini ta procenti z yiyi pridanogo kapitalu Jogo batko prosiv u imperatora povernuti vse do Rosiyi odnak zgodi ne otrimav Oleksandra Fedorivna vtishayuchi zyatya zapevnyala sho vsi ti rechi znadoblyatsya kolis jogo nastupnij druzhini U 1853 roci Fridrih Vilgelm uzyav drugij shlyub iz Annoyu Prusskoyu otrimavshi pered cim dozvil vid batkiv pershoyi zhinki Vona zgodom svidchila Vsyudi rechi z Rosiyi bilshe togo bez cih chudovih carskih podarunkiv ta spadshini vid Adini nash budinok navryad chi buv bi takim yakim vin ye Vse garne ta krasive sho maye Fric pohodit zvidti Mikola I vvazhav smert donki pokarannyam za krov prolitu v rik yiyi narodzhennya pid chas povstannya dekabristiv Nebogi velikoyi knyazhni donki sestri Mariyi ta brata Oleksandra yaki narodilis u 1840 ta 1843 rokah vidpovidno j otrimali jmennya Oleksandri pomerli v dityachomu vici Zgodom cim imenem nikoli ne nazivali velikih knyazhon Iz zapovitu imperatora Oleksandra II skladenogo u 1876 roci vidomo sho v jogo kabineti v Zimovomu palaci postijno perebuvalo tri portreta molodshoyi sestri na robochomu stoli na stini ta na na dveryah a takozh kartina sho zobrazhala pudelya Gusara napisana Adini Cikavij faktOdniyeyu z vihovatelok velikoyi knyazhni Oleksandri bula anglijka Yuliya Braun yaka u 1836 roci stala druzhnoyu vihovatelya velikogo knyazya Kostyantina Fedora Litke NagorodiVelikij hrest ordenu Svyatoyi Katerini Rosijska imperiya 1825 Vshanuvannya pam yatiMemorialna lava u parku Aleksandriya sporudzhena u 1844 1847 rokah Narazi znahoditsya u Nizhnomu parku Petergofu Budinok dityachogo pritulku imeni velikoyi knyagini Oleksandri Mikolayivni U 1846 1848 rokah u Peterburzi Albertom Kavosom buv zbudovanij dityachij pritulok yakij otrimav im ya velikoyi knyagini Oleksandri Mikolayivni Diyav do 1919 roku U 1868 roci pri pritulku bula zbudovana cerkva Svyatoyi muchenici Carici Oleksandri yaka isnuvala do 1938 roku U 1997 roci vidnovili diyalnist cerkvi yak domovoyi a 6 grudnya 2001 roku vidkrili dveri pritulku 10 serpnya 1848 roku u Peterburzi bula vidkrita Oleksandrinska zhinocha likarnya dlya suhotnih i hronichno hvorih sproektovana Oleksandrom Bryullovim Pam yatnik roboti Ivana Vitali u viglyadi kaplici zi statuyeyu velikoyi knyazhni z ditinoyu na rukah vidkritij u 1850 roci v Carskomu Seli Selo Sashino zasnovane u 1851 roci Cerkva svyatoyi muchenici carici Oleksandri zvedena u 1851 1854 rokah u seli Nizino GenealogiyaPetro III Katerina II Fridrih II Ojgen Frederika Brandenburg Shvedtska Fridrih Vilgelm II Frederika Luyiza Gessen Darmshtadtska Karl II Frederika Gessen Darmshtadtska Pavlo I Sofiya Doroteya Vyurtemberzka Fridrih Vilgelm III Luyiza Meklenburg Strelicka Mikola I Sharlotta Prusska Oleksandra PrimitkiRecenziya V G Byelinskogo Nal i Damayanti Indijska povist V A Zhukovskogo 1 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Zhukovskij Vasil Andrijovich Primitki do povisti Nal i Damayanti 2 12 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Velika knyazhna Oleksandra Mikolayivna 3 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros E V Prokofeva M V Skuratovskaya S A Annina Princessy Romanovy carskie docheri Izdatelstvo BHV Peterburg 2016 4 7 listopada 2018 u Wayback Machine ros Olga Nikolaevna Romanova Son yunosti Zapiski docheri Nikolaya I 5 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Grigoryan Valentina Grigorevna Russkie zheny evropejskih monarhov Aleksandra Nikolaevna 6 ros Matvij Maksimovich Timayev 7 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Enciklopediya Petrishule Eduard Davidovich Kollinz 8 29 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Enciklopediya vsesvitnoyi istoriyi Emilij Hristiyanovich Lenc 9 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Pravoslavna enciklopediya Vasil Borisovich Bazhanov 10 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Russkij biograficheskij slovar A A Polovcova Tom 1 1896 Aleksandra Nikolaevna stor 114 115 11 Arhivovano 14 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Stattya Vasilisi Pahomovoyi Geres Adini ta yiyi posag u zhurnali Nashe Nasledie 55 vid 2000 roku 12 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Gessenski biografiyi Fridrih Vilgelm Gessen Kasselskij 13 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine nim Rivno za rik do smerti Stattya Mariyi Sokolovoyi u gazeti Argumenti i fakti vid 24 chervnya 2016 roku 14 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Petropavlivskij sobor Sankt Peterburgu 15 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Oficijnij sajt administraciyi Sankt Peterburgu Stattya Zavershaetsya restavraciya fasadov glavnogo zdaniya Aleksandrinskoj zhenskoj bolnicy na Mayakovskogo 12 vid 30 veresnya 2020 roku 16 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Enciklopediya Sankt Peterburgu 17 4 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Budivlya dityachogo pritulku velikoyi knyagini Oleksandri Mikolayivni 18 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Pritulok velikoyi knyagini Oleksandri Mikolayivni Istoriya ta suchasnist 19 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Enciklopediya Brokgauza F A i Efrona I A Aleksandra Nikolaevna 20 13 listopada 2018 u Wayback Machine ros Cerkva svyatoyi muchenici carici Oleksandri 21 20 lipnya 2021 u Wayback Machine ros PosilannyaRomanovi 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Geni com angl Profil na Genealogics org 16 travnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Genealogiya Oleksandri Mikolayivni Romanovoyi 3 veresnya 2018 u Wayback Machine angl Genealogiya Fridriha Vilgelma Gessen Kasselskogo 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl