Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Листяні ліси Центральної Кореї (ідентифікатор WWF: PA0413) — палеарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на Корейському півострові.
 Ландшафт національного парку [en] | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA0413 |
| Межі | Маньчжурські мішані ліси Вічнозелені ліси Південної Кореї |
| Площа, км² | 103 721 |
| Країни | Північна Корея, Південна Корея |
| Охороняється | 5236 км² (5 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон листяних лісів Центральної Кореї охоплює більшу частину Кореї, за винятком південного узбережжя та гористої півночі. Корейський півострів простягається з півночі на південь, із заходу він омивається Жовтим, а зі сходу — Японським морем. Рельєф регіону переважно горбистий та гористий, хоча висота гір Центральної Кореї рідко перевищує 1200 м. На сході півострова з півночі на південь простягаються Східнокорейські гори, або гори Тебек, а на південний захід від них розташовані гори Собек. В Східнокорейських горах беруть свій початок річки Ханган та Нактонган, а в горах Собек — річка [en]. В північних горах екорегіон переходить у маньчжурські мішані ліси, а на півдні Корейського півострова — у вічнозелені ліси Південної Кореї.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає вологий континентальний клімат (Dwa або Dfa за класифікацією кліматів Кеппена). Влітку в екорегіоні триває тепла, волога погода з рясними мусонними дощами. Середньорічна кількість опадів на більшій частині Кореї перевищує 1000 мм, причому більш ніж 2/3 з них випадає з червня по вересень. Взимку переміщення континентальних повітряних мас з глибин Азії призводить до низьких температур і низької кількості опадів, хоча іноді трапляються снігопади. Весна і осінь м'які і короткочасні. Середні температури в прибережних районах на заході півострова в липні коливаються від 22,5 до 25 °С, а в січні від -5 до -2,5 °С. Загальна кількість опадів, як правило, значно змінюється з року в рік, нерідко трапляються посухи. Хоча Корейський півострів зазнає впливу тайфунів, він менш вразливий до них, ніж інші частини Східної Азії, такі як Японія, Тайвань і східне узбережжя Китаю.
Флора
Основними лісовими угрупованнями екорегіону є широколистяні ліси, видовий склад яких змінюється з півночі на південь. Як і в листяних лісах на північному сході Північної Америки, в особливо прохолодних або в нещодовно порушених місцевостях зустрічаються хвойні дерева. Значна частина лісів екорегіону була знищена, а на їх місці були створені сільськогосподарські угіддя. Первинні ліси збереглися переважно у віддалених гірських районах.
Основу лісів, поширених у помірно теплій південній частині екорегіону, складають [de] (Carpinus tschonoskii) та [en] (Carpinus laxiflora). Серед інших дерев, що зустрічаються в цих лісах, слід відзначити чорну японську сосну (Pinus thunbergii), японський клен (Acer palmatum), найгостріший дуб (Quercus acutissima) та різні види [en] (Styrax spp.). Також для лісів, що ростуть в південній частині екорегіону, характерні зарості [en] (Phyllostachys spp.), різновиду бамбуків, хоча вони частіше зустрічаються в лісах, які були порушені вирубкою.
В лісах, що ростуть у помірно-прохолодній північній частині екорегіону, переважають монгольські дуби (Quercus mongolica), пилчасті дуби (Quercus serrata) та маньчжурські ялиці (Abies holophylla). Серед інших широколистяних дерев, що ростуть в лісах на півночі екорегіону, слід відзначити [en] (Acer pictum subsp. mono), [en] (Celtis bungeana), корейський ясен (Fraxinus chinensis subsp. rhynchophylla), маньчжурський горіх (Juglans mandshurica), [en] (Maackia amurensis), [en] (Platycarya strobilacea), звичайну черемху (Prunus padus), уссурійську грушу (Pyrus ussuriensis), а також різні види берези (Betula spp.), грабу (Carpinus spp.), верби (Salix spp.) та в'язу (Ulmus spp.).
У горах в центральній і південній частинах екорегіону росте кілька ендемічних видів дерев, зокрема корейські туї (Thuja koraiensis) та корейські ялиці (Abies koreana). У віддалених частинах екорегіону зустрічається дуже рідкісний азійський женьшень (Panax ginseng), який цінується за його лікарські властивості.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити азійську сарну (Capreolus pygargus), корейську кабаргу (Moschus moschiferus parvipes), китайського водяного оленя (Hydropotes inermis), дику свиню (Sus scrofa), [en] (Vulpes vulpes peculiosa), корейського єнота (Nyctereutes procyonoides koreensis), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), річкову видру (Lutra lutra), азійського барсука (Meles leucurus amurensis), харзу (Martes flavigula), сибірську мустелу (Mustela sibirica), амурського їжака (Erinaceus amurensis), звичайну вивірку (Sciurus vulgaris), корейського зайця (Lepus coreanus), сибірську політуху (Pteromys volans), сибірського бурундука (Eutamias sibiricus) та китайську норицю (Lasiopodomys mandarinus). Також в лісах екорегіону зустрічаються рідкісні вовки (Canis lupus) та [ru] (Ursus thibetanus ussuricus). Раніше в екорегіоні мешкали амурські тигри (Panthera tigris altaica), амурські пардуси (Panthera pardus orientalis), [en] (Cervus canadensis xanthopygus) та [en] (Cervus nippon mantchuricus), однак наразі вони повністю або майже повністю вимерли.
Серед птахів, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити дуже рідкісного [en] (Tadorna cristata), що перебуває на межі зникнення. В долинах річок, на солоноводних і прісноводних болотах гніздяться та зимують рідкісні японські журавлі (Grus japonensis) та даурські журавлі (Antigone vipio). Близько 600 журавлів гніздяться в демілітаризованій зоні, що розділяє Північну та Південну Корею. Ця зона є важливим місцем, де зупиняються журавлі під час міграції з місць гніздування на північному сході Китаю та Далекому Сході Росії. Також в екорегіоні мешкають [en] (Dryocopus javensis richardsi). Ці дятли гніздяться в дуплах старих дерев у густих лісах, тому вони стали надзвичайно рідкісними, коли ці ліси почали масово вирубатися. Серед інших птахів, що зустрічаються в лісах екорегіону, слід відзначити китайську піту (Pitta nympha) та звичайного фазана (Phasianus colchicus). Загалом в регіоні гніздиться понад 114 видів птахів.
Серед поширених в екорегіоні плазунів слід відзначити корейського сцинка (Scincella vandenburghi), амурську довгохвостку (Takydromus amurensis), корейську довгохвостку (Takydromus wolteri), червоносмугого вовкозуба (Dinodon rufozonatum), візерункового полоза (Elaphe dione), полоза Шренка (Elaphe schrenckii), корейського полоза (Elaphe anomala), уссурійського щитомордника (Gloydius ussuriensis), червоноспинного полоза (Oocatochus rufodorsatus), смугастого полоза (Orientocoluber spinalis), [en] (Hebius vibakari), тигрового вужа (Rhabdophis tigrinus), китайську ставкову черепаху (Mauremys reevesii) та амурську м'якотілу черепаху (Pelodiscus maackii). Серед амфібій регіону слід відзначити корейського кутозуба (Hynobius leechii), [en] (Bufo stejnegeri), [en] (Rana coreana) та чорноплямисту жабу (Pelophylax nigromaculatus). Ендеміками екорегіону є [en] (Karsenia koreana) та [en] (Dryophytes suweonensis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 5236 км², або 5 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en].
Через Корейський півострів із заходу на схід проходить Корейська демілітаризована зона. Вона позначає лінію перемир'я 1953 року, яке поклало край Корейській війні, і з тих пір слугує фактичним кордоном між Північною Кореєю та Південною Кореєю. Демілітаризована зона має ширину приблизно 4 кілометри, вона є знелюдненою, а доступ до неї цивільних осіб обмежений. Протягом десятиліть ліси та водно-болотні угіддя в межах зони повернулися до свого природного стану, і вона стала притулком для диких тварин, зокрема для осілих і перелітних птахів.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 25 жовтня 2023.
Посилання
- «Central Korean deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Central Korean Deciduous Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Listyani lisi Centralnoyi Koreyi identifikator WWF PA0413 palearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na Korejskomu pivostrovi Listyani lisi Centralnoyi Koreyi Landshaft nacionalnogo parku en Ekozona PalearktikaBiom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0413Mezhi Manchzhurski mishani lisi Vichnozeleni lisi Pivdennoyi KoreyiPlosha km 103 721Krayini Pivnichna Koreya Pivdenna KoreyaOhoronyayetsya 5236 km 5 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Vid na goru en Landshaft nacionalnogo parku en GeografiyaEkoregion listyanih lisiv Centralnoyi Koreyi ohoplyuye bilshu chastinu Koreyi za vinyatkom pivdennogo uzberezhzhya ta goristoyi pivnochi Korejskij pivostriv prostyagayetsya z pivnochi na pivden iz zahodu vin omivayetsya Zhovtim a zi shodu Yaponskim morem Relyef regionu perevazhno gorbistij ta goristij hocha visota gir Centralnoyi Koreyi ridko perevishuye 1200 m Na shodi pivostrova z pivnochi na pivden prostyagayutsya Shidnokorejski gori abo gori Tebek a na pivdennij zahid vid nih roztashovani gori Sobek V Shidnokorejskih gorah berut svij pochatok richki Hangan ta Naktongan a v gorah Sobek richka en V pivnichnih gorah ekoregion perehodit u manchzhurski mishani lisi a na pivdni Korejskogo pivostrova u vichnozeleni lisi Pivdennoyi Koreyi KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye vologij kontinentalnij klimat Dwa abo Dfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Vlitku v ekoregioni trivaye tepla vologa pogoda z ryasnimi musonnimi doshami Serednorichna kilkist opadiv na bilshij chastini Koreyi perevishuye 1000 mm prichomu bilsh nizh 2 3 z nih vipadaye z chervnya po veresen Vzimku peremishennya kontinentalnih povitryanih mas z glibin Aziyi prizvodit do nizkih temperatur i nizkoyi kilkosti opadiv hocha inodi traplyayutsya snigopadi Vesna i osin m yaki i korotkochasni Seredni temperaturi v priberezhnih rajonah na zahodi pivostrova v lipni kolivayutsya vid 22 5 do 25 S a v sichni vid 5 do 2 5 S Zagalna kilkist opadiv yak pravilo znachno zminyuyetsya z roku v rik neridko traplyayutsya posuhi Hocha Korejskij pivostriv zaznaye vplivu tajfuniv vin mensh vrazlivij do nih nizh inshi chastini Shidnoyi Aziyi taki yak Yaponiya Tajvan i shidne uzberezhzhya Kitayu FloraOsnovnimi lisovimi ugrupovannyami ekoregionu ye shirokolistyani lisi vidovij sklad yakih zminyuyetsya z pivnochi na pivden Yak i v listyanih lisah na pivnichnomu shodi Pivnichnoyi Ameriki v osoblivo proholodnih abo v neshodovno porushenih miscevostyah zustrichayutsya hvojni dereva Znachna chastina lisiv ekoregionu bula znishena a na yih misci buli stvoreni silskogospodarski ugiddya Pervinni lisi zbereglisya perevazhno u viddalenih girskih rajonah Osnovu lisiv poshirenih u pomirno teplij pivdennij chastini ekoregionu skladayut de Carpinus tschonoskii ta en Carpinus laxiflora Sered inshih derev sho zustrichayutsya v cih lisah slid vidznachiti chornu yaponsku sosnu Pinus thunbergii yaponskij klen Acer palmatum najgostrishij dub Quercus acutissima ta rizni vidi en Styrax spp Takozh dlya lisiv sho rostut v pivdennij chastini ekoregionu harakterni zarosti en Phyllostachys spp riznovidu bambukiv hocha voni chastishe zustrichayutsya v lisah yaki buli porusheni virubkoyu V lisah sho rostut u pomirno proholodnij pivnichnij chastini ekoregionu perevazhayut mongolski dubi Quercus mongolica pilchasti dubi Quercus serrata ta manchzhurski yalici Abies holophylla Sered inshih shirokolistyanih derev sho rostut v lisah na pivnochi ekoregionu slid vidznachiti en Acer pictum subsp mono en Celtis bungeana korejskij yasen Fraxinus chinensis subsp rhynchophylla manchzhurskij gorih Juglans mandshurica en Maackia amurensis en Platycarya strobilacea zvichajnu cheremhu Prunus padus ussurijsku grushu Pyrus ussuriensis a takozh rizni vidi berezi Betula spp grabu Carpinus spp verbi Salix spp ta v yazu Ulmus spp U gorah v centralnij i pivdennij chastinah ekoregionu roste kilka endemichnih vidiv derev zokrema korejski tuyi Thuja koraiensis ta korejski yalici Abies koreana U viddalenih chastinah ekoregionu zustrichayetsya duzhe ridkisnij azijskij zhenshen Panax ginseng yakij cinuyetsya za jogo likarski vlastivosti FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti azijsku sarnu Capreolus pygargus korejsku kabargu Moschus moschiferus parvipes kitajskogo vodyanogo olenya Hydropotes inermis diku svinyu Sus scrofa en Vulpes vulpes peculiosa korejskogo yenota Nyctereutes procyonoides koreensis bengalskogo kota Prionailurus bengalensis richkovu vidru Lutra lutra azijskogo barsuka Meles leucurus amurensis harzu Martes flavigula sibirsku mustelu Mustela sibirica amurskogo yizhaka Erinaceus amurensis zvichajnu vivirku Sciurus vulgaris korejskogo zajcya Lepus coreanus sibirsku polituhu Pteromys volans sibirskogo burunduka Eutamias sibiricus ta kitajsku noricyu Lasiopodomys mandarinus Takozh v lisah ekoregionu zustrichayutsya ridkisni vovki Canis lupus ta ru Ursus thibetanus ussuricus Ranishe v ekoregioni meshkali amurski tigri Panthera tigris altaica amurski pardusi Panthera pardus orientalis en Cervus canadensis xanthopygus ta en Cervus nippon mantchuricus odnak narazi voni povnistyu abo majzhe povnistyu vimerli Sered ptahiv sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti duzhe ridkisnogo en Tadorna cristata sho perebuvaye na mezhi zniknennya V dolinah richok na solonovodnih i prisnovodnih bolotah gnizdyatsya ta zimuyut ridkisni yaponski zhuravli Grus japonensis ta daurski zhuravli Antigone vipio Blizko 600 zhuravliv gnizdyatsya v demilitarizovanij zoni sho rozdilyaye Pivnichnu ta Pivdennu Koreyu Cya zona ye vazhlivim miscem de zupinyayutsya zhuravli pid chas migraciyi z misc gnizduvannya na pivnichnomu shodi Kitayu ta Dalekomu Shodi Rosiyi Takozh v ekoregioni meshkayut en Dryocopus javensis richardsi Ci dyatli gnizdyatsya v duplah starih derev u gustih lisah tomu voni stali nadzvichajno ridkisnimi koli ci lisi pochali masovo virubatisya Sered inshih ptahiv sho zustrichayutsya v lisah ekoregionu slid vidznachiti kitajsku pitu Pitta nympha ta zvichajnogo fazana Phasianus colchicus Zagalom v regioni gnizditsya ponad 114 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni plazuniv slid vidznachiti korejskogo scinka Scincella vandenburghi amursku dovgohvostku Takydromus amurensis korejsku dovgohvostku Takydromus wolteri chervonosmugogo vovkozuba Dinodon rufozonatum vizerunkovogo poloza Elaphe dione poloza Shrenka Elaphe schrenckii korejskogo poloza Elaphe anomala ussurijskogo shitomordnika Gloydius ussuriensis chervonospinnogo poloza Oocatochus rufodorsatus smugastogo poloza Orientocoluber spinalis en Hebius vibakari tigrovogo vuzha Rhabdophis tigrinus kitajsku stavkovu cherepahu Mauremys reevesii ta amursku m yakotilu cherepahu Pelodiscus maackii Sered amfibij regionu slid vidznachiti korejskogo kutozuba Hynobius leechii en Bufo stejnegeri en Rana coreana ta chornoplyamistu zhabu Pelophylax nigromaculatus Endemikami ekoregionu ye en Karsenia koreana ta en Dryophytes suweonensis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 5236 km abo 5 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en en en en en en ta en Cherez Korejskij pivostriv iz zahodu na shid prohodit Korejska demilitarizovana zona Vona poznachaye liniyu peremir ya 1953 roku yake poklalo kraj Korejskij vijni i z tih pir sluguye faktichnim kordonom mizh Pivnichnoyu Koreyeyu ta Pivdennoyu Koreyeyu Demilitarizovana zona maye shirinu priblizno 4 kilometri vona ye znelyudnenoyu a dostup do neyi civilnih osib obmezhenij Protyagom desyatilit lisi ta vodno bolotni ugiddya v mezhah zoni povernulisya do svogo prirodnogo stanu i vona stala pritulkom dlya dikih tvarin zokrema dlya osilih i perelitnih ptahiv PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 25 zhovtnya 2023 Posilannya Central Korean deciduous forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Central Korean Deciduous Forests One Earth