Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

двір одного з князів шахів правителів Афганістану у XIX ст Історія АфганістануДо нашої ериГандхара XVII століття до н е

Історія Афганістану

Історія Афганістану
image
двір одного з князів-шахів, правителів Афганістану у XIX ст.
 Історія Афганістану
image
До нашої ери
Гандхара — XVII століття до н. е.
Ахеменіди — VI століття до н. е.
Селевкіди — IV століття до н. е.
Греко-Бактрійське царство — 250 до н. е. — 125 до н. е.
Наша ера
Кушанська імперія — I—V ст.
Ефталіти — V століття
Сасаніди — VI століття
Газневіди — XI століття
Саффариди — 861—1590 рр.
Гуріди — 1148—1206 рр.
Сефевіди — XIV століття
Афганські ханства
Гільзейське — 1709—1737 рр.
Гератське
Кабульське
Кандагарське
Пешаварське
Хаттаське
Абдалійське
Афганські держави
image Імперія
Хотакі— 1709-1738 рр.
image Дурранійська
держава — 1747—1823 рр.
image Емірат
Афганістан — 1823—1929 рр.
Королівство
Афганістан — 1929—1973 рр.
Республіка
Афганістан — 1973—1978 рр.
Демократична
Республіка Афганістан — 1978—1992 рр.
Північний
Альянс — 1992—2001 рр.
Ісламський Емірат
Афганістан — 1996—2001 рр.
Перехідна/транзитна
адміністрація — 2001—2004 рр.
Ісламська Республіка
Афганістан — 2004—2021 рр.
Ісламський Емірат
Афганістан — з 2021 р.

Давні часи

Перша половина І тис. до н. е. — майже вся територія сучасного Афганістану входила до складу держави Ахеменідів.

330–329 — цю територію завоював Александр Македонський, а потім вона перебувала під владою Селевкідів.

З середини III ст. до н. е. і до 140–139 рр. до н. е. Афганістан входив до складу Греко-Бактрійського царства, а потім держави Великих Кушан (I-IV ст. н. е.).

V-VI ст. — територія Афганістану підпорядкована правителям ефталітів.

Середньовіччя

З 7 по 10 століття землі сучасного Афганістану завойовані арабами та ісламізовані. Афганістан входив до складу Арабського халіфату. З IX ст. у Кабулі почав поширюватися іслам, який поступово витіснив зороастризм, буддизм та інші вірування.

З кінця XIV ст. територія Афганістану опинилася під владою Тимура, а потім у складі володінь Тимуридів.

Новий час

У XVI ст. на землях Афганістану знову виникають незалежні державні утворення.

У 1747–1818 існує незалежна держава Дуррані, створена Ахмад-шахом Дуррані. У 18 ст. це самостійний емірат, за впливи на який боролися Російська і Британська імперії. Протистояння закінчилось перемогою Британії і Ост-Індійської Компанії, у результаті якого вони фактично здобули контроль над зовнішньою політикою країни, хоч останній вдалося зберегти внутрішню незалежність.

image
Хан Нашер (1880)

На початку XIX ст. Афганістан розпався на кілька самостійних князівств (Гератське, Кабульське, Кандагарське, Пешаварське ханство).

XX століття

У 1920-х рр. почалося об'єднання країни. Однак після англо-афганських воєн (1838–1842 рр., 1878-80 рр.) Афганістан змушений був визнати контроль Великої Британії над зовнішньою політикою країни. Третя англо-афганська війна (1919 р.), розпочата Великою Британією після того, як емір Аманулла-хан проголосив незалежність Афганістану (її негайно визнала Росія), закінчилася перемогою Афганістану.

Конституційна монархія

Незалежність Афганістану проголошено 28 лютого 1919 р. До 17 липня 1973 р. — конституційна монархія. Правила .

Республіка

Докладніше: Інтервенція Радянського Союзу в Афганістан

17 липня 1973 р. монархію було ліквідовано й встановлено республіканський режим. Країна почала називатися Республікою Афганістан.

З 30 квітня 1978 р. — Демократична Республіка Афганістан. З 30 листопада 1987 р. — Республіка Афганістан.

З 28 квітня 1992 р. до грудня 2001 р. — Ісламська Держава Афганістан (ІДА).

27 квітня 1978 р. після так званої «квітневої революції» до влади прийшла Народно-демократична партія Афганістану (НДПА), що обрала своєю ідеологічною основою науковий соціалізм. 30 квітня 1978 р. країну проголошено Демократичною Республікою Афганістан (ДРА). Вся повнота влади в країні перейшла до рук Революційної ради, 1 травня сформовано уряд на чолі з Н. М. Таракі. Чинність від 14 лютого 1977 р. скасовано.

Однак «квітнева революція» призвела до нової боротьби за владу — громадянської війни. 16 вересня 1979 р. Н. М. Таракі вбито змовниками на чолі з Х.Аміном. 27 грудня 1979 р. до країну введено радянські війська для надання підтримки уряду НДПА. 28 грудня 1979 р. Х.Аміна вбито, державним і партійним лідером став Бабрак Кармаль.

13 квітня 1980 р. ухвалено тимчасову Конституцію під назвою «Основні принципи ДРА», що діяла до квітня 1985 р. 4 травня 1986 р. Бабрака Кармаля на посаді генерального секретаря ЦК НДПА заступив Мухаммед Наджибулла.

30 листопада 1987 р. ухвалено постійну Конституцію, згідно з якою країна знову дістала називу Республіка Афганістан (РА).

15 лютого 1989 р. після виведення радянських військ з Афганістану активізувались воєнні дії моджахедів («борців за віру») — так називали себе опозиціонери, які намагались усунути НДПА від влади. 23 лютого 1989 р. Консультативна рада моджахедів, сформована в Пешаварі (Пакистан), обрала С. Моджаддеді президентом Перехідного уряду моджахедів (ПУМ), а Р. Р. Сайяфа — прем'єр-міністром ПУМ.

Уряд НДПА був змушений піти на внесення поправок до Конституції країни (в травні 1990 р.), якими заявлялося про відмову партії від соціалістичної ідеології, додано статтю про ісламський характер афганської держави, за основу політичної системи прийнято політичний плюралізм.

Зазнавши військової поразки у війні з моджахедами, президент РА М.Наджибулла 15 квітня 1992 р. склав повноваження глави держави. Влада перейшла до Керівної ради джихаду (Перехідна рада моджахедів) на чолі з С. Моджаддеді. Він став тимчасовим главою країни, яка прийняла нову назву — Ісламська Держава Афганістан (ІДА).

6 травня 1992 р. колишній парламент (Національна рада) і уряд розпущено, сформовано новий перехідний уряд за участі основних польових командирів моджахедів (уряд очолив С. Моджадедді), скасовано всі закони й постанови, що суперечать шаріату. Розпущено Партію Вітчизни (колишня НДПА, перейменована 28 червня 1990 р.).

30 грудня 1992 р. Повноважні збори народних представників строком на 2 роки обрали постійним президентом країни Бургануддіна Раббані.

10 січня 1993 р. влада оголосила про формування нового парламенту — Повноважної асамблеї (Повноважної шури) у складі 205 депутатів.

20 травня 1993 р. сформований кабінет згоди (уряд) на чолі з Г. Хекматіаром.

В серпні 1993 р. між афганськими лідерами досягнуто згоди щодо проведення загальних виборів та участі в них спостерігачів від ООН. На розгляд президента країни Б. Раббані передано проект нової Конституції, але суперечності між лідерами моджахедів, які перебували при владі, та військові сутички між польовими командирами, незадоволеними діями влади, призвели до постійних рокіровок в уряді, погіршення становища в зруйнованій громадянською війною економіці.

Талібан

Новою опозицією моджахедам став радикальний ісламський рух «Талібан», перші воєнні успіхи якого припали на осінь 1994 р.

27 вересня 1996 р. воєнізовані формування цього руху за підтримки ззовні зайняли Кабул, заявили про усунення президента Б. Раббані та уряду Г. Хекматіара, про запровадження в країні «істинно ісламського врядування» на засадах законів шаріату, сформували Тимчасову пкерівну раду на чолі з Мохаммадом Раббані. Скинутий президент Б. Раббані і уряд Г. Хекматіара залишили Кабул, перебазувавшись у м. Мазарі-Шариф.

27 вересня 1996 р. в Кабулі без суду страчено колишнього президента Афганістану М.Наджибулу.

10 жовтня 1996 р. на півночі країни сформовано першу антиталібську коаліцію: військові лідери А. Р. Дустум, А. Ш. Масуд, А. К. Халілі у підписали Угоду про військовий союз і створили Вищу раду оборони (ВРО) на чолі з А. Р. Дустумом. ВРО — своєрідний уряд у 9 північних провінціях країни, що перебували під контролем цих сил. Штаб-квартирою ВРО стало м. Мазарі-Шариф. ВРО заявила, що всі колишні державні структури функціонуватимуть на півночі Афганістану, а дипломатичні й консульські місії Ісламської держави Афганістан (ІДА) за кордоном представлятимуть інтереси ІДА.

У червні 1997 р. ВРО розпущено, замість неї створено Об'єднаний ісламський фронт порятунку Афганістану, до складу керівництва увійшли А. Ш. Масуд, А.Малік, Г. Хекматіар, А. Гейлані, А. Р. Дустум, афганські шиїти та ісмаїліти. Фронт заявив про готовність вести переговори з талібами.

У жовтні 1997 р. рух «Талібан» офіційно оголосив про зміну назви країни на Ісламський Емірат Афганістан (ІЕА). Роль уряду й президента на території підконтрольної талібам країни виконувала Тимчасова керівна рада (ТКР). Вона знаходилась у Кабулі, очолював її Моххамад Раббані. Але найважливіші рішення приймалися особисто мулою М.Омаром і його найближчим оточенням, які знаходились у Кандагар.

До кінця 1997 р. таліби контролювали близько 80 відсотків території країни. Адміністрацію талібів, як законну владу Афганістану, визнали тільки три держави: Пакистан, Саудівська Аравія і Об'єднані Арабські Емірати. Органи влади ІДА на чолі з президентом Бургануддіном Раббані світовим співтовариством як і раніше визнавалися єдино законними. В ООН Афганістан преставлено також урядом президента Б. Раббані.

Президент ІДА Б.Раббані не раз закликав своїх супротивників до примирення, вважаючи, що конфлікт в Афганістані неможна вирішити воєнним шляхом, і запропонував скликати Лойя джиргу (загальнонаціональний з'їзд), на якій можна було б вирішити основні проблеми, пов'язані з врегулюванням і створенням уряду національної єдності.

У серпні 1998 р. рух «Талібан» відхилив пропозицію Росії та Узбекистану припинити воєнні дії й провести переговори з антиталібівською коаліцією.

У 2000 р. рух «Талібан» контролював близько 90 відсотків території Афганістану, за винятком деяких північних провінцій і районів поблизу Кабула.

У листопаді 2000 р. уряд талібів відкинув пропозицію колишнього короля Афганістану Мохаммада Захір Шаха про скликання Лойя джирги, що мала б вирішити питання про центральний уряд.

Після 2001

Докладніше: Війна в Афганістані (2001–2021)
Докладніше: Війна в Афганістані (2015—2021)

26 лютого 2001 після указу лідера талібів сталося знищення Баміанських статуй Будди. Уряд США заявив, що «пригнічений і спантеличений» рішенням про знищення статуй, яке було названо «оскверненням культурної спадщини Афганістану». Крім того, на дві третини втратив свою колекцію Національний музей Афганістану в Кабулі.

17 вересня 2001 р. Північний альянс (Об'єднаний фронт) почав воєнний наступ для усунення руху «Талібан» від влади, він також висловив готовність координувати воєнні дії з США проти талібів, відмовившись видати головного підозрюваного в здійсненні терактів 11 вересня 2001 р. на території США Усаму бен Ладена. В жовтні 2001 року США почали авіаобстріл позицій Талібану. У грудні того ж року почався наземний наступ військ США та анти-талібської коаліції.

14 листопада 2001 р. Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію на підтримку міжнародних зусиль щодо викоренення тероризму й створення перехідної адміністрації в Афганістані.

З 27 листопада до 5 грудня 2001 р. у ФРН в Петерсберг, під Бонном, проходила конференція ООН щодо постконфліктного врегулювання в Афганістані, в якій взяли участь делегати від 4 найвпливовіших політичних угруповань Афганістану — Об'єднаного антиталібського фронту (Північний альянс), екс-короля Захір Шаха, афганських біженців у Пакистані і «Кіпрської ініціативи», до якої входять афганці, що мешкають за кордоном.

5 грудня 2001 р. після завершення конференції було підписано угоду, якою встановлено рамкові умови для дворічного перехідного періоду в Афганістані. 20 грудня 2001 р. Рада Безпеки ООН схвалила резолюцію про розміщення в Афганістані міжнародних сил безпеки. 22 грудня 2001 р. президент країни Бургануддін Раббані склав повноваження, а глава тимчасового уряду Хамід Карзай і члени уряду склали присягу. Тимчасовий уряд виконував обов'язки протягом шести місяців до скликання Лойя джирги — всеафганської наради найавторитетніших релігійних і суспільних діячів, що мала схвалити нову конституцію й підготувати демократичні вибори 2004 р., після чого мав бути сформований уряд на широкій основі.

22 грудня 2001 р. керівництво руху «Талібан» заявило про припинення своєї діяльності. В грудні 2001 року режим Талібану повалено та сформовано тимчасову владу країни. У 2002 році в країні був розташований міжнародний контингент миротворців, що знаходиться під керівництвом НАТО з серпня 2004 року.

У 2004 році в Афганістані впроваджено нову конституцію та національну валюту- Афгані (AFN).

Ситуація, однак, в деяких регіонах Афганістану й на зараз залишається досить напруженою.

15 серпня 2021 року «Талібан» повністю захопив Афганістан, зокрема, 15-16 серпня було захоплено Кабул.

Реконструкцією країни частково займається [en].

Панджшерський опір

10 вересня 2021 року представник опору заявив, що Талібан вигнав з Панджшеру тисячі людей й почав проводити там чистки.

Аф-Пак

image
Карта збройного конфлікту у північно-західному Пакистані за станом на 2016 рік

Докладніше [en] Докладніше [en]

16 березня 2004 року під час проведення пакистанською армією пошукової операції з виявлення в гірському районі Південного Вазиристану (у федеральних племінних районах) виникли сутички, що переросли в збройне протистояння.

У квітні 2007 року вздовж будівництва [en] зіткнення країн перейшло на рівень ЗС (Збройні сили Пакистану проти Збройні сили Афганістану.

1 квітня 2013 року міністерство закордонних справ Афганістану офіційно висловило протест та серйозне занепокоєння тим, що пакистанські військові в односторонньому порядку ведуть будівництво бар'єру вздовж кордону на сході країни.

Афганістан досі не визнає лінія Дюранда як законного кордону між країнами, оскільки ця лінія ділить Пуштуністан на дві частини.

У 2010-х роках адміністрацією президента США з метою позначити єдину політичну та військову ситуацію на кордоні Афганістану та Пакистану, було введено неологізм [en], для позначення цих країн як театр воєнних дій.

В останні роки урядом Пакистану для участі у військових діях проти повстанців Вазиристану та для врегулювання конфлікт в Белуджистані став залучатися [en].

Джерела

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу. Київ. «Либідь». 2002. — 736с. с.409-454.
  • Басов В. В., Поляков Г. А. Афганистан: трудные судьбы революции. Москва. «Знание». 1988. — 64с. Серия «У политической карты мира». № 8.
  1. Taliban Buddha | AP Archive. www.aparchive.com. Процитовано 12 квітня 2022.
  2. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 16 серпня 2021.
  3. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
  4. . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 21 квітня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  5. . The Express Tribune (англ.). 1 квітня 2013. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
  6. DelhiApril 16, India Today Web Desk New; April 16, 2022UPDATED:; Ist, 2022 16:30. . India Today (англ.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

dvir odnogo z knyaziv shahiv praviteliv Afganistanu u XIX st Istoriya AfganistanuDo nashoyi eriGandhara XVII stolittya do n e Ahemenidi VI stolittya do n e Selevkidi IV stolittya do n e Greko Baktrijske carstvo 250 do n e 125 do n e Nasha eraKushanska imperiya I V st Eftaliti V stolittyaSasanidi VI stolittyaGaznevidi XI stolittyaSaffaridi 861 1590 rr Guridi 1148 1206 rr Sefevidi XIV stolittyaAfganski hanstvaGilzejske 1709 1737 rr GeratskeKabulskeKandagarskePeshavarskeHattaskeAbdalijskeAfganski derzhaviImperiya Hotaki 1709 1738 rr Durranijska derzhava 1747 1823 rr Emirat Afganistan 1823 1929 rr Korolivstvo Afganistan 1929 1973 rr Respublika Afganistan 1973 1978 rr Demokratichna Respublika Afganistan 1978 1992 rr Pivnichnij Alyans 1992 2001 rr Islamskij Emirat Afganistan 1996 2001 rr Perehidna tranzitna administraciya 2001 2004 rr Islamska Respublika Afganistan 2004 2021 rr Islamskij Emirat Afganistan z 2021 r Portal Afganistan pereglyanutiredaguvatiDavni chasiPersha polovina I tis do n e majzhe vsya teritoriya suchasnogo Afganistanu vhodila do skladu derzhavi Ahemenidiv 330 329 cyu teritoriyu zavoyuvav Aleksandr Makedonskij a potim vona perebuvala pid vladoyu Selevkidiv Z seredini III st do n e i do 140 139 rr do n e Afganistan vhodiv do skladu Greko Baktrijskogo carstva a potim derzhavi Velikih Kushan I IV st n e V VI st teritoriya Afganistanu pidporyadkovana pravitelyam eftalitiv SerednovichchyaZ 7 po 10 stolittya zemli suchasnogo Afganistanu zavojovani arabami ta islamizovani Afganistan vhodiv do skladu Arabskogo halifatu Z IX st u Kabuli pochav poshiryuvatisya islam yakij postupovo vitisniv zoroastrizm buddizm ta inshi viruvannya Z kincya XIV st teritoriya Afganistanu opinilasya pid vladoyu Timura a potim u skladi volodin Timuridiv Novij chasU XVI st na zemlyah Afganistanu znovu vinikayut nezalezhni derzhavni utvorennya U 1747 1818 isnuye nezalezhna derzhava Durrani stvorena Ahmad shahom Durrani U 18 st ce samostijnij emirat za vplivi na yakij borolisya Rosijska i Britanska imperiyi Protistoyannya zakinchilos peremogoyu Britaniyi i Ost Indijskoyi Kompaniyi u rezultati yakogo voni faktichno zdobuli kontrol nad zovnishnoyu politikoyu krayini hoch ostannij vdalosya zberegti vnutrishnyu nezalezhnist Han Nasher 1880 Na pochatku XIX st Afganistan rozpavsya na kilka samostijnih knyazivstv Geratske Kabulske Kandagarske Peshavarske hanstvo XX stolittyaU 1920 h rr pochalosya ob yednannya krayini Odnak pislya anglo afganskih voyen 1838 1842 rr 1878 80 rr Afganistan zmushenij buv viznati kontrol Velikoyi Britaniyi nad zovnishnoyu politikoyu krayini Tretya anglo afganska vijna 1919 r rozpochata Velikoyu Britaniyeyu pislya togo yak emir Amanulla han progolosiv nezalezhnist Afganistanu yiyi negajno viznala Rosiya zakinchilasya peremogoyu Afganistanu Konstitucijna monarhiya Nezalezhnist Afganistanu progolosheno 28 lyutogo 1919 r Do 17 lipnya 1973 r konstitucijna monarhiya Pravila Respublika Dokladnishe Intervenciya Radyanskogo Soyuzu v Afganistan 17 lipnya 1973 r monarhiyu bulo likvidovano j vstanovleno respublikanskij rezhim Krayina pochala nazivatisya Respublikoyu Afganistan Z 30 kvitnya 1978 r Demokratichna Respublika Afganistan Z 30 listopada 1987 r Respublika Afganistan Z 28 kvitnya 1992 r do grudnya 2001 r Islamska Derzhava Afganistan IDA 27 kvitnya 1978 r pislya tak zvanoyi kvitnevoyi revolyuciyi do vladi prijshla Narodno demokratichna partiya Afganistanu NDPA sho obrala svoyeyu ideologichnoyu osnovoyu naukovij socializm 30 kvitnya 1978 r krayinu progolosheno Demokratichnoyu Respublikoyu Afganistan DRA Vsya povnota vladi v krayini perejshla do ruk Revolyucijnoyi radi 1 travnya sformovano uryad na choli z N M Taraki Chinnist vid 14 lyutogo 1977 r skasovano Odnak kvitneva revolyuciya prizvela do novoyi borotbi za vladu gromadyanskoyi vijni 16 veresnya 1979 r N M Taraki vbito zmovnikami na choli z H Aminom 27 grudnya 1979 r do krayinu vvedeno radyanski vijska dlya nadannya pidtrimki uryadu NDPA 28 grudnya 1979 r H Amina vbito derzhavnim i partijnim liderom stav Babrak Karmal 13 kvitnya 1980 r uhvaleno timchasovu Konstituciyu pid nazvoyu Osnovni principi DRA sho diyala do kvitnya 1985 r 4 travnya 1986 r Babraka Karmalya na posadi generalnogo sekretarya CK NDPA zastupiv Muhammed Nadzhibulla 30 listopada 1987 r uhvaleno postijnu Konstituciyu zgidno z yakoyu krayina znovu distala nazivu Respublika Afganistan RA 15 lyutogo 1989 r pislya vivedennya radyanskih vijsk z Afganistanu aktivizuvalis voyenni diyi modzhahediv borciv za viru tak nazivali sebe opozicioneri yaki namagalis usunuti NDPA vid vladi 23 lyutogo 1989 r Konsultativna rada modzhahediv sformovana v Peshavari Pakistan obrala S Modzhaddedi prezidentom Perehidnogo uryadu modzhahediv PUM a R R Sajyafa prem yer ministrom PUM Uryad NDPA buv zmushenij piti na vnesennya popravok do Konstituciyi krayini v travni 1990 r yakimi zayavlyalosya pro vidmovu partiyi vid socialistichnoyi ideologiyi dodano stattyu pro islamskij harakter afganskoyi derzhavi za osnovu politichnoyi sistemi prijnyato politichnij plyuralizm Zaznavshi vijskovoyi porazki u vijni z modzhahedami prezident RA M Nadzhibulla 15 kvitnya 1992 r sklav povnovazhennya glavi derzhavi Vlada perejshla do Kerivnoyi radi dzhihadu Perehidna rada modzhahediv na choli z S Modzhaddedi Vin stav timchasovim glavoyu krayini yaka prijnyala novu nazvu Islamska Derzhava Afganistan IDA 6 travnya 1992 r kolishnij parlament Nacionalna rada i uryad rozpusheno sformovano novij perehidnij uryad za uchasti osnovnih polovih komandiriv modzhahediv uryad ocholiv S Modzhadeddi skasovano vsi zakoni j postanovi sho superechat shariatu Rozpusheno Partiyu Vitchizni kolishnya NDPA perejmenovana 28 chervnya 1990 r 30 grudnya 1992 r Povnovazhni zbori narodnih predstavnikiv strokom na 2 roki obrali postijnim prezidentom krayini Burganuddina Rabbani 10 sichnya 1993 r vlada ogolosila pro formuvannya novogo parlamentu Povnovazhnoyi asambleyi Povnovazhnoyi shuri u skladi 205 deputativ 20 travnya 1993 r sformovanij kabinet zgodi uryad na choli z G Hekmatiarom V serpni 1993 r mizh afganskimi liderami dosyagnuto zgodi shodo provedennya zagalnih viboriv ta uchasti v nih sposterigachiv vid OON Na rozglyad prezidenta krayini B Rabbani peredano proekt novoyi Konstituciyi ale superechnosti mizh liderami modzhahediv yaki perebuvali pri vladi ta vijskovi sutichki mizh polovimi komandirami nezadovolenimi diyami vladi prizveli do postijnih rokirovok v uryadi pogirshennya stanovisha v zrujnovanij gromadyanskoyu vijnoyu ekonomici Taliban Novoyu opoziciyeyu modzhahedam stav radikalnij islamskij ruh Taliban pershi voyenni uspihi yakogo pripali na osin 1994 r 27 veresnya 1996 r voyenizovani formuvannya cogo ruhu za pidtrimki zzovni zajnyali Kabul zayavili pro usunennya prezidenta B Rabbani ta uryadu G Hekmatiara pro zaprovadzhennya v krayini istinno islamskogo vryaduvannya na zasadah zakoniv shariatu sformuvali Timchasovu pkerivnu radu na choli z Mohammadom Rabbani Skinutij prezident B Rabbani i uryad G Hekmatiara zalishili Kabul perebazuvavshis u m Mazari Sharif 27 veresnya 1996 r v Kabuli bez sudu stracheno kolishnogo prezidenta Afganistanu M Nadzhibulu 10 zhovtnya 1996 r na pivnochi krayini sformovano pershu antitalibsku koaliciyu vijskovi lideri A R Dustum A Sh Masud A K Halili u pidpisali Ugodu pro vijskovij soyuz i stvorili Vishu radu oboroni VRO na choli z A R Dustumom VRO svoyeridnij uryad u 9 pivnichnih provinciyah krayini sho perebuvali pid kontrolem cih sil Shtab kvartiroyu VRO stalo m Mazari Sharif VRO zayavila sho vsi kolishni derzhavni strukturi funkcionuvatimut na pivnochi Afganistanu a diplomatichni j konsulski misiyi Islamskoyi derzhavi Afganistan IDA za kordonom predstavlyatimut interesi IDA U chervni 1997 r VRO rozpusheno zamist neyi stvoreno Ob yednanij islamskij front poryatunku Afganistanu do skladu kerivnictva uvijshli A Sh Masud A Malik G Hekmatiar A Gejlani A R Dustum afganski shiyiti ta ismayiliti Front zayaviv pro gotovnist vesti peregovori z talibami U zhovtni 1997 r ruh Taliban oficijno ogolosiv pro zminu nazvi krayini na Islamskij Emirat Afganistan IEA Rol uryadu j prezidenta na teritoriyi pidkontrolnoyi talibam krayini vikonuvala Timchasova kerivna rada TKR Vona znahodilas u Kabuli ocholyuvav yiyi Mohhamad Rabbani Ale najvazhlivishi rishennya prijmalisya osobisto muloyu M Omarom i jogo najblizhchim otochennyam yaki znahodilis u Kandagar Do kincya 1997 r talibi kontrolyuvali blizko 80 vidsotkiv teritoriyi krayini Administraciyu talibiv yak zakonnu vladu Afganistanu viznali tilki tri derzhavi Pakistan Saudivska Araviya i Ob yednani Arabski Emirati Organi vladi IDA na choli z prezidentom Burganuddinom Rabbani svitovim spivtovaristvom yak i ranishe viznavalisya yedino zakonnimi V OON Afganistan prestavleno takozh uryadom prezidenta B Rabbani Prezident IDA B Rabbani ne raz zaklikav svoyih suprotivnikiv do primirennya vvazhayuchi sho konflikt v Afganistani nemozhna virishiti voyennim shlyahom i zaproponuvav sklikati Lojya dzhirgu zagalnonacionalnij z yizd na yakij mozhna bulo b virishiti osnovni problemi pov yazani z vregulyuvannyam i stvorennyam uryadu nacionalnoyi yednosti U serpni 1998 r ruh Taliban vidhiliv propoziciyu Rosiyi ta Uzbekistanu pripiniti voyenni diyi j provesti peregovori z antitalibivskoyu koaliciyeyu U 2000 r ruh Taliban kontrolyuvav blizko 90 vidsotkiv teritoriyi Afganistanu za vinyatkom deyakih pivnichnih provincij i rajoniv poblizu Kabula U listopadi 2000 r uryad talibiv vidkinuv propoziciyu kolishnogo korolya Afganistanu Mohammada Zahir Shaha pro sklikannya Lojya dzhirgi sho mala b virishiti pitannya pro centralnij uryad Pislya 2001Dokladnishe Vijna v Afganistani 2001 2021 Dokladnishe Vijna v Afganistani 2015 2021 26 lyutogo 2001 pislya ukazu lidera talibiv stalosya znishennya Bamianskih statuj Buddi Uryad SShA zayaviv sho prignichenij i spantelichenij rishennyam pro znishennya statuj yake bulo nazvano oskvernennyam kulturnoyi spadshini Afganistanu Krim togo na dvi tretini vtrativ svoyu kolekciyu Nacionalnij muzej Afganistanu v Kabuli 17 veresnya 2001 r Pivnichnij alyans Ob yednanij front pochav voyennij nastup dlya usunennya ruhu Taliban vid vladi vin takozh visloviv gotovnist koordinuvati voyenni diyi z SShA proti talibiv vidmovivshis vidati golovnogo pidozryuvanogo v zdijsnenni teraktiv 11 veresnya 2001 r na teritoriyi SShA Usamu ben Ladena V zhovtni 2001 roku SShA pochali aviaobstril pozicij Talibanu U grudni togo zh roku pochavsya nazemnij nastup vijsk SShA ta anti talibskoyi koaliciyi 14 listopada 2001 r Rada Bezpeki OON uhvalila rezolyuciyu na pidtrimku mizhnarodnih zusil shodo vikorenennya terorizmu j stvorennya perehidnoyi administraciyi v Afganistani Z 27 listopada do 5 grudnya 2001 r u FRN v Petersberg pid Bonnom prohodila konferenciya OON shodo postkonfliktnogo vregulyuvannya v Afganistani v yakij vzyali uchast delegati vid 4 najvplivovishih politichnih ugrupovan Afganistanu Ob yednanogo antitalibskogo frontu Pivnichnij alyans eks korolya Zahir Shaha afganskih bizhenciv u Pakistani i Kiprskoyi iniciativi do yakoyi vhodyat afganci sho meshkayut za kordonom 5 grudnya 2001 r pislya zavershennya konferenciyi bulo pidpisano ugodu yakoyu vstanovleno ramkovi umovi dlya dvorichnogo perehidnogo periodu v Afganistani 20 grudnya 2001 r Rada Bezpeki OON shvalila rezolyuciyu pro rozmishennya v Afganistani mizhnarodnih sil bezpeki 22 grudnya 2001 r prezident krayini Burganuddin Rabbani sklav povnovazhennya a glava timchasovogo uryadu Hamid Karzaj i chleni uryadu sklali prisyagu Timchasovij uryad vikonuvav obov yazki protyagom shesti misyaciv do sklikannya Lojya dzhirgi vseafganskoyi naradi najavtoritetnishih religijnih i suspilnih diyachiv sho mala shvaliti novu konstituciyu j pidgotuvati demokratichni vibori 2004 r pislya chogo mav buti sformovanij uryad na shirokij osnovi 22 grudnya 2001 r kerivnictvo ruhu Taliban zayavilo pro pripinennya svoyeyi diyalnosti V grudni 2001 roku rezhim Talibanu povaleno ta sformovano timchasovu vladu krayini U 2002 roci v krayini buv roztashovanij mizhnarodnij kontingent mirotvorciv sho znahoditsya pid kerivnictvom NATO z serpnya 2004 roku U 2004 roci v Afganistani vprovadzheno novu konstituciyu ta nacionalnu valyutu Afgani AFN Situaciya odnak v deyakih regionah Afganistanu j na zaraz zalishayetsya dosit napruzhenoyu 15 serpnya 2021 roku Taliban povnistyu zahopiv Afganistan zokrema 15 16 serpnya bulo zahopleno Kabul Rekonstrukciyeyu krayini chastkovo zajmayetsya en Pandzhsherskij opir 10 veresnya 2021 roku predstavnik oporu zayaviv sho Taliban vignav z Pandzhsheru tisyachi lyudej j pochav provoditi tam chistki Af Pak Karta zbrojnogo konfliktu u pivnichno zahidnomu Pakistani za stanom na 2016 rik Dokladnishe en Dokladnishe en 16 bereznya 2004 roku pid chas provedennya pakistanskoyu armiyeyu poshukovoyi operaciyi z viyavlennya v girskomu rajoni Pivdennogo Vaziristanu u federalnih pleminnih rajonah vinikli sutichki sho pererosli v zbrojne protistoyannya U kvitni 2007 roku vzdovzh budivnictva en zitknennya krayin perejshlo na riven ZS Zbrojni sili Pakistanu proti Zbrojni sili Afganistanu 1 kvitnya 2013 roku ministerstvo zakordonnih sprav Afganistanu oficijno vislovilo protest ta serjozne zanepokoyennya tim sho pakistanski vijskovi v odnostoronnomu poryadku vedut budivnictvo bar yeru vzdovzh kordonu na shodi krayini Afganistan dosi ne viznaye liniya Dyuranda yak zakonnogo kordonu mizh krayinami oskilki cya liniya dilit Pushtunistan na dvi chastini U 2010 h rokah administraciyeyu prezidenta SShA z metoyu poznachiti yedinu politichnu ta vijskovu situaciyu na kordoni Afganistanu ta Pakistanu bulo vvedeno neologizm en dlya poznachennya cih krayin yak teatr voyennih dij V ostanni roki uryadom Pakistanu dlya uchasti u vijskovih diyah proti povstanciv Vaziristanu ta dlya vregulyuvannya konflikt v Beludzhistani stav zaluchatisya en DzherelaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kiyiv Libid 2002 736s s 409 454 Basov V V Polyakov G A Afganistan trudnye sudby revolyucii Moskva Znanie 1988 64s Seriya U politicheskoj karty mira 8 Taliban Buddha AP Archive www aparchive com Procitovano 12 kvitnya 2022 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 16 serpnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya The Express Tribune angl 1 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022 DelhiApril 16 India Today Web Desk New April 16 2022UPDATED Ist 2022 16 30 India Today angl Arhiv originalu za 18 kvitnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022

Дата публікації:
Топ