Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фавстос Бузанд вірм Փավստոս Բուզանդ ім я вірменського історика V століття яке традиційно приписується передбачуваному ав

Фавстос Бузанд

Фавстос Бузанд

Фавстос Бузанд (вірм. Փավստոս Բուզանդ) — ім'я вірменського історика V століття, яке, традиційно, приписується передбачуваному автору історико-епічного твору, традиційно званого «Історія Вірменії». У ньому описуються події до 387 р. н. е.

Фавстос Бузанд
вірм. Փավստոս Բուզանդ
Народився4 століття
Помер5 століття
Країнаimage Візантійська імперія
Діяльністьісторик
image Фавстос Бузанд у Вікісховищі

Біографія і походження імені

За припущенням історика другої половини V століття Лазара Парпеці, Фавстос був родом з Візантії. Традиційно вважалося, що Бузанд жив у IV столітті.

Перше слово в оригінальній назві книги — Бузандаран патмутюнк (пізніше зміненому на Патмутюнк Хайоц — «Історія Вірменії») — традиційно інтерпретували як відсилання до імені автора і вважали похідним від Бюзанд — «Візантія». Ім'я Фавстос (або Павстос) може бути пояснено присутністю в оточенні Нерсеса Великого єпископа «римського походження» на ім'я Павстос, якого вважали очевидцем подій IV століття і автором твору. У такому вигляді — Павстос Бузанд — ім'я зустрічається вже у Лазаря Парпеці наприкінці V століття.

Згідно з висновками Малхасянца і Періханяна, бузандаран є похідним від парфянського слова бозанд, має іранське походження і означає «співак, сказитель, ашуг», а вірменське патмутюнк має значення «повісті, оповідання», тобто певна збірка історичних оповідань. Таким чином, сучасна версія значення назви книги «оповідання ашуга», а ім'я автора вважається невідомим. Згідно з висновками Ніни Гарсоян, «Історія Вірменії» була написана близько 470 року вірменином, нерідко погано поінформованим про події загальної історії. Гарсоян припускає, що автор був священиком. Джеймс Рассел з Гарвардського університету вважає його вірменином, який жив у V столітті. Роберт Томсон з Оксфордського університету зазначає, що його ім'я було неправильно витлумачено як «Бюзандаци» тобто «з Візантії». Ключ до розгадки значення імені «Бузанд» лежить у самій назві книги Фавстоса. Назва «Бузандаран» означає збірка епічних оповідань.

В сучасних джерелах іноді зустрічається форма Фауст Візантійський.

«Історія Вірменії»

image
Видання «Історії» Бузнада, 1730 рік, Константинополь.

Праця Фавстоса Бузанда складалася з шести книг, з яких перші дві не збереглися. Ці книги відносилися до «Початкової історії» Вірменії, що охоплює період від «вавилонського стовпотворіння до смерті Христа», і до «Серединної історії», яка охоплює період поширення і утвердження християнства у Вірменії як державної релігії.

Третій період — «Кінцева історія», який охоплює понад 50 років, починаючи з царювання Хосрова III Котака (330—339), сина Тиридата III — до розділу Вірменії в 387 році на сфери впливу між сасанідським Іраном таРимом (за царювання Хосрова IV); це епоха царювання вірменських царів з династії Аршакунів — Хосрова, Тирана, Аршака II, Папа і Вараздата. III, IV, V і VI книги, що дійшли до нас відносяться до «Кінцевої історії».

Особливе місце Фавстос Бузанд у своїй «Історії» приділяє спарапетам (головнокомандувачам) з роду Маміконянів — Ваче, Васаку, Мушегу і Манвелу, які грали важливу роль у війнах Вірменії з Іраном.

«Історія» має швидше епічний, ніж строго історичний характер. Манук Абегян вважає, що «не можна беззастережно користуватися цією працею як достовірним історичним джерелом», «тому що творчий момент в ньому займає значне місце». Цінність «Історії» полягає в тому, що вона повідомляє невідомі за іншими джерелами відомості про іранізовану соціальну структуру середньовічної Вірменії, про вірменську церкву, а також про практично загублену усну народну творчість, яке здійснила сильний вплив на текст.

Вперше «Історія Вірменії» Фавстоса Бузанда була опублікована в 1730 році в Стамбулі. Потім вона видавалася у Венеції (1832, 1889 і 1933 рр.), Петербурзі (1883 р.) і Тифлісі (1912 р.). Цей твір було перекладено французькою, німецькою, російською та англійською мовами.

Пам'ять

Іменем Фавстоса Бузанда названа вулиця в Єревані.

Примітки

  1. Фавстос Бузанд — стаття з Ираника. James R. Russell
  2. Pawstos Buzand, Pseudo-, Оксфордський словник Візантії, стор. 1610
  3. Review of Nina G. Garsoian, The Epic histories Attributed to Pawstos Buzand, «Buzandaran Patmutiwnk» — Speculum, Vol. 67, No. 2 (Apr., 1992), p. 414
  4. Robert W. Thomson. Armenian Literary Culture through the Eleventh Century // The Armenian People From Ancient to Modern Times: The Dynastic Periods: From Antiquity to the Fourteenth Century / Edited by Richard G. Hovannisian. — St. Martin’s Press, 1997. — Vol. I. — P. 211.
  5. Кусикьян И. К. О русском переводе «Истории Армении» Фауста Византийского // Византийский временник. — 1956. — Т. 10 (8 липня). — С. 203–207.

Література

  • Абегян М. Х. История древнеармянской литературы. Т. 1. Ер., 1948.
  • Абегян М. Х. Литература и историография // Культура раннефеодальной Армении (IV—VII вв.). Ер., 1980. С. 23 — 147.
  • Адонц Н. Г. Фауст Византийский как историк // Христианский Восток. 1922. Т. 6. Вып. 3. С. 235—272.
  • Ельницкий Л. А. К истории антицерковных и антихристианских тенденций в Армении в IV в. н. э. // Вестник древней истории. 1965. № 2. С. 122—130.
  • Хачикян Л. С. «История Армении» Фавстоса Бузанда // Фавст Бузанд. История Армении Фавстоса Бузанда. Ер., 1953. С. V—XVI.
  • Faustus de Byzance. Bibliothèque historique en quatre livres, traduite pour la première fois de l'arménien en français, par Jean-Baptiste Emine, directeur du Gymnase impérial de Wladimir sur la Klazma, в сборнике: «Collection des historiens anciens et modernes de l'Arménie, publiée en français.» par Victor Langlois", tome 1 (Paris, Librairie de Firmin Dido Frères, Fils et Cie, 1867), p. 201 — 310.
  • Des Faustus von Byzanz Geschichte Armeniens. Aus dem Armenischen ubersetzt und mit einer Abhandlung uber die Geographie Armeniens eingelates von Dr. Lauer. Koln, 1879.
  • Norman H. Baynes. Rome and Armenia in the fourth century // The English Historical Review, vol. XXV. New York-Bombay-Calcutta, 1910

Посилання

  • Бузанд, Фавстос. История Армении. .
  • История Армении Фавстоса Бузанда. Пер. с др.-арм. и коммент. М. А. Геворгяна. Под ред. С. Т. Еремяна. Вступит, ст. Л. С. Хачикяна. Ереван, 1953.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Favstos Buzand virm Փավստոս Բուզանդ im ya virmenskogo istorika V stolittya yake tradicijno pripisuyetsya peredbachuvanomu avtoru istoriko epichnogo tvoru tradicijno zvanogo Istoriya Virmeniyi U nomu opisuyutsya podiyi do 387 r n e Favstos Buzandvirm Փավստոս ԲուզանդNarodivsya4 stolittyaPomer5 stolittyaKrayina Vizantijska imperiyaDiyalnististorik Favstos Buzand u VikishovishiBiografiya i pohodzhennya imeniZa pripushennyam istorika drugoyi polovini V stolittya Lazara Parpeci Favstos buv rodom z Vizantiyi Tradicijno vvazhalosya sho Buzand zhiv u IV stolitti Pershe slovo v originalnij nazvi knigi Buzandaran patmutyunk piznishe zminenomu na Patmutyunk Hajoc Istoriya Virmeniyi tradicijno interpretuvali yak vidsilannya do imeni avtora i vvazhali pohidnim vid Byuzand Vizantiya Im ya Favstos abo Pavstos mozhe buti poyasneno prisutnistyu v otochenni Nersesa Velikogo yepiskopa rimskogo pohodzhennya na im ya Pavstos yakogo vvazhali ochevidcem podij IV stolittya i avtorom tvoru U takomu viglyadi Pavstos Buzand im ya zustrichayetsya vzhe u Lazarya Parpeci naprikinci V stolittya Zgidno z visnovkami Malhasyanca i Perihanyana buzandaran ye pohidnim vid parfyanskogo slova bozand maye iranske pohodzhennya i oznachaye spivak skazitel ashug a virmenske patmutyunk maye znachennya povisti opovidannya tobto pevna zbirka istorichnih opovidan Takim chinom suchasna versiya znachennya nazvi knigi opovidannya ashuga a im ya avtora vvazhayetsya nevidomim Zgidno z visnovkami Nini Garsoyan Istoriya Virmeniyi bula napisana blizko 470 roku virmeninom neridko pogano poinformovanim pro podiyi zagalnoyi istoriyi Garsoyan pripuskaye sho avtor buv svyashenikom Dzhejms Rassel z Garvardskogo universitetu vvazhaye jogo virmeninom yakij zhiv u V stolitti Robert Tomson z Oksfordskogo universitetu zaznachaye sho jogo im ya bulo nepravilno vitlumacheno yak Byuzandaci tobto z Vizantiyi Klyuch do rozgadki znachennya imeni Buzand lezhit u samij nazvi knigi Favstosa Nazva Buzandaran oznachaye zbirka epichnih opovidan V suchasnih dzherelah inodi zustrichayetsya forma Faust Vizantijskij Istoriya Virmeniyi Vidannya Istoriyi Buznada 1730 rik Konstantinopol Pracya Favstosa Buzanda skladalasya z shesti knig z yakih pershi dvi ne zbereglisya Ci knigi vidnosilisya do Pochatkovoyi istoriyi Virmeniyi sho ohoplyuye period vid vavilonskogo stovpotvorinnya do smerti Hrista i do Seredinnoyi istoriyi yaka ohoplyuye period poshirennya i utverdzhennya hristiyanstva u Virmeniyi yak derzhavnoyi religiyi Tretij period Kinceva istoriya yakij ohoplyuye ponad 50 rokiv pochinayuchi z caryuvannya Hosrova III Kotaka 330 339 sina Tiridata III do rozdilu Virmeniyi v 387 roci na sferi vplivu mizh sasanidskim Iranom taRimom za caryuvannya Hosrova IV ce epoha caryuvannya virmenskih cariv z dinastiyi Arshakuniv Hosrova Tirana Arshaka II Papa i Varazdata III IV V i VI knigi sho dijshli do nas vidnosyatsya do Kincevoyi istoriyi Osoblive misce Favstos Buzand u svoyij Istoriyi pridilyaye sparapetam golovnokomanduvacham z rodu Mamikonyaniv Vache Vasaku Mushegu i Manvelu yaki grali vazhlivu rol u vijnah Virmeniyi z Iranom Istoriya maye shvidshe epichnij nizh strogo istorichnij harakter Manuk Abegyan vvazhaye sho ne mozhna bezzasterezhno koristuvatisya ciyeyu praceyu yak dostovirnim istorichnim dzherelom tomu sho tvorchij moment v nomu zajmaye znachne misce Cinnist Istoriyi polyagaye v tomu sho vona povidomlyaye nevidomi za inshimi dzherelami vidomosti pro iranizovanu socialnu strukturu serednovichnoyi Virmeniyi pro virmensku cerkvu a takozh pro praktichno zagublenu usnu narodnu tvorchist yake zdijsnila silnij vpliv na tekst Vpershe Istoriya Virmeniyi Favstosa Buzanda bula opublikovana v 1730 roci v Stambuli Potim vona vidavalasya u Veneciyi 1832 1889 i 1933 rr Peterburzi 1883 r i Tiflisi 1912 r Cej tvir bulo perekladeno francuzkoyu nimeckoyu rosijskoyu ta anglijskoyu movami Pam yatImenem Favstosa Buzanda nazvana vulicya v Yerevani PrimitkiFavstos Buzand stattya z Iranika James R Russell Pawstos Buzand Pseudo Oksfordskij slovnik Vizantiyi stor 1610 Review of Nina G Garsoian The Epic histories Attributed to Pawstos Buzand Buzandaran Patmutiwnk Speculum Vol 67 No 2 Apr 1992 p 414 Robert W Thomson Armenian Literary Culture through the Eleventh Century The Armenian People From Ancient to Modern Times The Dynastic Periods From Antiquity to the Fourteenth Century Edited by Richard G Hovannisian St Martin s Press 1997 Vol I P 211 Kusikyan I K O russkom perevode Istorii Armenii Fausta Vizantijskogo Vizantijskij vremennik 1956 T 10 8 lipnya S 203 207 LiteraturaAbegyan M H Istoriya drevnearmyanskoj literatury T 1 Er 1948 Abegyan M H Literatura i istoriografiya Kultura rannefeodalnoj Armenii IV VII vv Er 1980 S 23 147 Adonc N G Faust Vizantijskij kak istorik Hristianskij Vostok 1922 T 6 Vyp 3 S 235 272 Elnickij L A K istorii anticerkovnyh i antihristianskih tendencij v Armenii v IV v n e Vestnik drevnej istorii 1965 2 S 122 130 Hachikyan L S Istoriya Armenii Favstosa Buzanda Favst Buzand Istoriya Armenii Favstosa Buzanda Er 1953 S V XVI Faustus de Byzance Bibliotheque historique en quatre livres traduite pour la premiere fois de l armenien en francais par Jean Baptiste Emine directeur du Gymnase imperial de Wladimir sur la Klazma v sbornike Collection des historiens anciens et modernes de l Armenie publiee en francais par Victor Langlois tome 1 Paris Librairie de Firmin Dido Freres Fils et Cie 1867 p 201 310 Des Faustus von Byzanz Geschichte Armeniens Aus dem Armenischen ubersetzt und mit einer Abhandlung uber die Geographie Armeniens eingelates von Dr Lauer Koln 1879 Norman H Baynes Rome and Armenia in the fourth century The English Historical Review vol XXV New York Bombay Calcutta 1910PosilannyaBuzand Favstos Istoriya Armenii Istoriya Armenii Favstosa Buzanda Per s dr arm i komment M A Gevorgyana Pod red S T Eremyana Vstupit st L S Hachikyana Erevan 1953

Дата публікації:
Топ