Берестейський район (біл. Брэсцкі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі. Адміністративний центр — місто Берестя. Утворений 15 січня 1940 року.
Берестейський район | ||||
---|---|---|---|---|
Брэсцкі раён | ||||
| ||||
Район на мапі області | ||||
Основні дані | ||||
Країна: | Білорусь | |||
Область: | Берестейська область | |||
Утворений: | 15 січня 1940 року | |||
Населення: | 45 600 | |||
Площа: | 1617 км² | |||
Густота населення: | 28,2 осіб/км² | |||
Телефонний код: | 375-16 ххххххх | |||
Поштові індекси: | 225ХХХ | |||
Населені пункти та ради | ||||
Районний центр: | Берестя | |||
Кількість сільських рад: | 11 | |||
Кількість смт: | 1 | |||
Кількість сіл: | 152 | |||
Мапа району | ||||
Районна влада | ||||
Адреса адміністрації: | Берестя, вул. В. Хоружої, 2 | |||
Вебсторінка: | http://brest.brest-region.by | |||
Голова РДА: | Мацука Володимир Олександрович | |||
Голова районної ради: | Солоневич Олександр Павлович | |||
Мапа | ||||
Район повністю належить до української етнічної території та є частиною Берестейщини.
Географія
Район розташований на південному заході Білорусі, межує з Жабинківським, Кам'янецьким і Малоритським районами Берестейської області, з Республікою Польща (140 км кордону) і Україною (37 км кордону).
Площа — 1,6 тис. кв. км. Протяжність району з півночі на південь — 100 км, із заходу на схід — 35 км. Загальна протяжність меж становить 387 км.
Кам'янецький район | Кам'янецький район | |
Польща | Жабинківський район | |
Польща | Україна | Малоритський район |
Велика частина території району знаходиться в межах , північна частина — на Прибузькій рівнині. Переважають висоти 130—150 м над рівнем моря, максимальна відмітка — 186,1 м (біля села Запілля).
Середня температура січня − 4,5 °C, липня 18,4 °C. Опадів випадає 608 мм в рік. Вегетаційний період 208 діб.
У районі розвідані крупні запаси глин і суглинків (Шебринське, Вичулковське і Гершоно-Мітьковське родовища), гравію, гальки, піску (Мухавецьке родовище), крейди, торфу.
Найбільша річка — Західний Буг з притоками Лєсная, Мухавець, Спановка, Середова Річка. Озера: Селяховське, Рогознянське, Біле, Меднянське.
Ліси займають 36,5 % території, переважають соснові, чорновільхові, березові ліси, створюючи крупні масиви, — Тельмінський, Мухавецький, Білоозерський і інші. Під болотами 3,1 % площі.
На території району росте 685 видів вищих судинних рослин, зокрема: деревні форми — 25 видів, чагарники — 32 види. Ростуть 28 рідкісних видів рослин і грибів, включених в Червону книгу Білорусі, зокрема: чистоуст величава або королівська папороть, гвоздика картузіанська, кадило сарматське, , , плющ звичайний, слива колюча або терен, сальвінія плаваюча, латаття біле, веселка звичайна.
Біологічний заповідник республіканського значення Селяхи, ландшафтний — Прибузьке Полісся. Мисливські угіддя району належать Берестейському мисливському господарству БООР, Берестейському мисливському господарству Білоруського військового мисливського товариства і мисливському господарству товариства «Динамо» — Селяхи".
Ботанічні пам'ятки природи республіканського значення:
- Лютовські буки (село Люта);
- Меднянський ялинник (Меднянське лісництво);
- дуб і ялина біля Берестя.
Адміністративний устрій
До складу району входять селище міського типу Домачеве та 152 сільських населених пункти. Адміністративно район розділений на 11 сільських рад: Домачевську, Знам'янську, Клейниківську, Лищицьку, Мотикальську, Мухавецьку, Радваницьку, Тельмінську, Томашівську, Чорнавчицьку та Чернинську. 17 вересня 2013 року була ліквідована Страдецька сільська рада, а її населенні пункти передані у підпорядкування Знам'янській сільраді. Домачевська селищна рада була реорганізована у Домачевську сільську раду.
Історія
Район утворений 15 січня 1940 року. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Берестейського надрайону («Круча») Берестейського окружного проводу ОУН.
Населення
Населення на 2005 рік — 43,6 тисяч чоловік, міського (без урахування міста Берестя) 1,4 тисячі чоловік. Середня щільність 28 чоловік на 1 км².
Національний склад
Білоруси становлять 83 % від загальної чисельності населення, росіяни — 8 %, українці — 7 %, поляки — 1 %. Живуть представники трьох релігійних концесій: православ'я, католицизму, протестантизму.
населення | білоруси | росіяни | українці | поляки | вірмени | |
смт. Домачеве | 1305 | 1067 | 133 | 87 | 7 | |
Домачевська сільрада | 1854 | 1640 | 80 | 120 | 2 | |
Страдецька сільрада | 2192 | 1944 | 155 | 77 | 6 | |
Знам'янська сільрада | 3007 | 2675 | 154 | 142 | 11 | 3 |
Клейниковська сільрада | 2226 | 1905 | 162 | 113 | 25 | |
Лищицька сільрада | 4328 | 3195 | 520 | 500 | 34 | 22 |
Мотикальська сільрада | 6568 | 5434 | 600 | 401 | 56 | 15 |
Мухавецька сільрада | 3116 | 2651 | 281 | 143 | 14 | 2 |
Радваницька сільрада | 1071 | 854 | 78 | 100 | 4 | 19 |
Тельмінська сільраад | 3010 | 2608 | 223 | 126 | 28 | 4 |
Томашівська сільрада | 2413 | 1957 | 107 | 328 | 8 | |
Чернавчицька сільрада | 4582 | 3732 | 376 | 306 | 116 | 9 |
Чернинська сільрада | 3754 | 3068 | 337 | 289 | 27 | 7 |
Берестейський район | 39426 | 32730 | 3206 | 2732 | 338 | 81 |
білоруси | росіяни | українці | поляки | вірмени | |
смт. Домачеве | 81,8 % | 10,2 % | 6,7 % | 0,5 % | |
Домачевська сільрада | 88,5 % | 4,3 % | 6,5 % | 0,1 % | |
Страдецька сільрада | 88,7 % | 7,1 % | 3,5 % | 0,3 % | |
Знам'янська сільрада | 89,0 % | 5,1 % | 4,7 % | 0,4 % | 0,1 % |
Клейниковська сільрада | 85,6 % | 7,3 % | 5,1 % | 1,1 % | |
Лищицька сільрада | 73,8 % | 12,0 % | 11,6 % | 0,8 % | 0,5 % |
Мотикальська сільрада | 82,7 % | 9,1 % | 6,1 % | 0,9 % | 0,2 % |
Мухавецька сільрада | 85,1 % | 9,0 % | 4,6 % | 0,4 % | 0,1 % |
Радваницька сільрада | 79,7 % | 7,3 % | 9,3 % | 0,4 % | 1,8 % |
Тельмінська сільраад | 86,6 % | 7,4 % | 4,2 % | 0,9 % | 0,1 % |
Томашівська сільрада | 81,1 % | 4,4 % | 13,6 % | 0,3 % | |
Чернавчицька сільрада | 81,4 % | 8,2 % | 6,7 % | 2,5 % | 0,2 % |
Чернинська сільрада | 81,7 % | 9,0 % | 7,7 % | 0,7 % | 0,2 % |
Берестейський район | 83,0 % | 8,1 % | 6,9 % | 0,9 % | 0,2 % |
Мовний склад
Рідна мова населення за переписом 2009 року:
населення | білоруська | російська | українська | польська | |
смт. Домачеве | 1 305 | 568 | 705 | 23 | 1 |
Домачевська сільрада | 1 854 | 952 | 830 | 68 | 0 |
Страдецька сільрада | 2 192 | 688 | 1 448 | 42 | 1 |
Знам'янська сільрада | 3 007 | 1 755 | 1 092 | 83 | 2 |
Клейниковська сільрада | 2 226 | 483 | 1 652 | 52 | 4 |
Лищицька сільрада | 4 328 | 1 829 | 2 174 | 240 | 10 |
Мотикальська сільрада | 6 568 | 2 092 | 4 148 | 154 | 4 |
Мухавецька сільрада | 3 116 | 1 427 | 1 598 | 58 | 1 |
Радваницька сільрада | 1 071 | 738 | 222 | 59 | 1 |
Тельмінська сільрада | 3 010 | 800 | 2 130 | 45 | 2 |
Томашівська сільрада | 2 413 | 1 177 | 1 066 | 145 | 1 |
Чернавчицька сільрада | 4 582 | 2 146 | 2 230 | 140 | 15 |
Чернинська сільрада | 3 754 | 1 291 | 2 321 | 100 | 3 |
Берестейський район | 39 426 | 15 946 | 21 616 | 1 209 | 45 |
білоруська | російська | українська | польська | |
смт. Домачеве | 43,5 % | 54,0 % | 1,8 % | 0,1 % |
Домачевська сільрада | 51,3 % | 44,8 % | 3,7 % | 0,0 % |
Страдецька сільрада | 31,4 % | 66,1 % | 1,9 % | 0,0 % |
Знам'янська сільрада | 58,4 % | 36,3 % | 2,8 % | 0,1 % |
Клейниковська сільрада | 21,7 % | 74,2 % | 2,3 % | 0,2 % |
Лищицька сільрада | 42,3 % | 50,2 % | 5,5 % | 0,2 % |
Мотикальська сільрада | 31,9 % | 63,2 % | 2,3 % | 0,1 % |
Мухавецька сільрада | 45,8 % | 51,3 % | 1,9 % | 0,0 % |
Радваницька сільрада | 68,9 % | 20,7 % | 5,5 % | 0,1 % |
Тельмінська сільраад | 26,6 % | 70,8 % | 1,5 % | 0,1 % |
Томашівська сільрада | 48,8 % | 44,2 % | 6,0 % | 0,0 % |
Чернавчицька сільрада | 46,8 % | 48,7 % | 3,1 % | 0,3 % |
Чернинська сільрада | 34,4 % | 61,8 % | 2,7 % | 0,1 % |
Берестейський район | 40,4 % | 54,8 % | 3,1 % | 0,1 % |
Транспорт
Через район проходять залізничні колії: Берестя—Мінськ—Москва і Берестя—Лунинець, Білосток—Берестя, Берестя—Ковель, 350 км автодоріг республіканського значення і більше 20 км автодоріг міжнародного значення, вантажна автомагістраль міжнародного значення. Автомобільні дороги сполучають Брест з Барановичами, Пінськом, Каменцем, селом Томашовка. На території району три прикордонних пункта пропуску:
- Козловичі — Кукурики;
- Домачеве — Славатиче;
- Томашовка — Пулемець.
Знаходиться міжнародний аеропорт. Берестя — кінцевий пункт Дніпровсько-Бузького каналу.
Послуги з перевезення пасажирів в районі надають 2 державних підприємства — РУДТП «Автобусний парк № 1 м. Бреста», РУТП «Брествантажавтосервіс». На 2008 рік на 23 приміських маршрутах виконують пасажирські перевезення 58 мікроавтобусів індивідуальних підприємців. На території району знаходиться один автовокзал (м. Берестя) і одна автокаса (с Чернавчиці).
Економіка
Промисловість
Промисловий комплекс району представлений такими підприємствами:
- ВАТ «Брестське морозиво»;
- ВАТ «Чернавчицький завод ЗБВ» — з часткою районної комунальної власності;
- ГЛГУ «Брестський лісгосп» — республіканської підлеглості.
На території району розташована вільна економічна зона «Брест» (площа понад 70 км²), перша із створених в республіці і найбільш могутня.
Основним економічним партнером Брестського району в зовнішньоекономічній діяльності є Росія (66,1 % із загального обсягу експорту по району). У товарній структурі експорту переважає продукція харчової промисловості (39,5 %), промислові товари (27,3 %) мінеральні продукти (10,5 %). Найбільшими експортерами є підприємства — резиденти ВЕЗ «Брест».
У промисловому комплексі району працює більше 3,0 тисяч чоловік.
Сільське господарство
Брестський район є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції. Його частка в загальному обсязі сільгоспвиробництва Брестської області становить близько 10 %. Площа сільгоспугідь становить 59,0 тисяч га, рілля — 37,6 тисяч га, сінокоси і пастбища — 20,2 тисяч га, з них покращені — 15,8 тисяч га.
У агропромисловий комплекс району входять три відкриті акціонерні товариства, два республіканських унітарних підприємств, три виробничі кооперативи, п'ять комунальних унітарних підприємств і одне сільськогосподарське підприємство Білоруської залізниці. Агрохімічне обслуговування сільськогосподарських організацій проводить ВАТ «Брестський райагросервіс».
Район спеціалізується на виробництві зерна, цукрового буряка, овочів, молока і м'яса.
Торгівля
На території Берестейського району станом на 2008 рік здійснювали діяльність 103 суб'єкти торгівлі, що мають 194 торгових об'єкта і 34 об'єкти загальнодоступної мережі громадського харчування. Торгові площі становлять 10,7 тисяч м², що відповідає 263 м² на 1 тисячу жителів (при нормативі 260). На 1 тисячу жителів припадає 30 посадочних місць в громадському харчуванні при нормативі 15.
Наявна торгова мережа дозволяє повною мірою забезпечувати населення району всіма соціально значущими товарами. Малонаселені пункти, що не мають стаціонарної торгової мережі, обслуговує 3 автокрамниці, зокрема 2 — Берестейського райпо.
У торговій мережі 62 магазини здійснюють продаж продовольчих товарів (32 %), 57 — непродовольчих (49 з них здійснюють торгівлю спеціалізованими видами товару — автозапчастини, квіти, будівельні матеріали, насіння, металопрокат тощо), 75 мають змішаний асортимент товарів (в основному це магазини Берестейського райпо).
Соціальна сфера
Охорона здоров'я
В районі діють:
- Берестейський обласний дитячий центр медичної реабілітації «Томашовка» (біля села Томашовка);
- ТОВ "Берестейське обласне санаторно-курортне підприємство «Брест-агроздравниця»;
- санаторій-профілакторій «Журавинка»;
- санаторій-профілакторій СП ВАТ «Брестгазоапарат» (в селі Вовки);
- туристично-оздоровче приватне дочірнє УП «Біле озеро»;
- бази відпочинку «Березовий гай» в селі Знам'янка, «Селяхи» в селі Селяхи, «Електрон» і «Елма» в селищі Біле Озеро.
Сільський населення району отримує медичну допомогу через 19 фельдшерсько-акушерських пунктів, 12 амбулаторій, три сільські дільничі лікарні і через вузькоспеціалізовані міські лікарні (Берестейська міська лікарня, Берестейська міська лікарня швидкої медичної допомоги, Центральна міська лікарня).
У районі курорт місцевого значення «Озеро Біле», зони відпочинку місцевого значення — Піски, Семисосни, Велике Поле.
Освіта
Районна система освіти об'єднує 16 середніх шкіл, 8 базових шкіл, 18 дошкільних установ (з них 2 сади-школи), центр позашкільної роботи, дитячий-юнацький клуб фізичної підготовки, дитячий центр юнацького туризму і екскурсій, 2 навчально-виробничих комбінати, центр коректувально-розвивального навчання і реабілітації. В цілому в них щорічно навчаються близько 5,5 тисяч дітей.
Спорт
Для занять фізичною культурою і спортом в Брестському районі є 112 спортивних споруд. Це:
- 5 стрілецьких тирів;
- 26 спортивних залів;
- 50 плоских спортивних споруд;
- 1 басейн, 4 міні-басейна;
- стадіон;
- 25 фізкультурно-оздоровчих кімнат.
Для занять фізичною культурою і спортом в Берестейському районі діють підліткові спортивні клуби «Зміна» (футбол), спортивний клуб карате Кекусинкай «Канку», клуб по рукопашному бою і деякі інші.
Культура
Культурний дозвілля і вільний час мешканці району проводять в 101 установі культури: в бібліотеках, клубах, школах мистецтв. При клубних закладах працює 230 гуртків та аматорських об'єднань. 13 колективів зі званням «Народний» та «Зразковий». Найбільш відомі і сильні колективи: ансамбль народної пісні «Спадщина» Тельмовського КФОР, народний ансамбль музики та пісні «Остромечевські Лявони», народний ансамбль пісні «Медуніци» Клейніковського будинку культури, народний чоловічий вокальний ансамбль «Благовіст» Чернавчицького КФОР.
Культурні пам'ятки
На території Берестейського району під охороною держави знаходиться 112 пам'яток. Серед них 83 пам'ятки історії, 21 пам'ятка архітектури і 8 пам'яток археології. Хранителями матеріальної та духовної спадщини Брестчини є 7 громадських музеїв. Найбільш великі колекції музеїв Домачевської, Медновської, Радваницької, Збироговської шкіл розповідають про бойову діяльність і подвиги воїнів Радянської Армії і партизан. Одним з найзнаменитіших музеїв району та області є музей космонавтики Томашівської середньої школи, присвячений першому білоруському космонавту Петру Іллічу Климуку.
Пам'ятки архітектури
Збереглися пам'ятки архітектури:
- Аркадіївська Свято-Афанасіївська церква в селі Аркадія;
- Вельямовицька Свято-Вознесенська церква;
- Вістицький костьол Пресвятої Трійці;
- Гершонська Свято-Рождество-Богородицька церква, фортечний форт (1878—1888 років) в селі Гершони;
- Свято-Ільїнська церква (кінець 18 — початок 19 століття) в селі Дубок;
- Збирогська Свято-Параськево-П'ятницька церква, Малощитниковська Свято-Покровськая церква, Свято-Успенська церква (1875) в селі Малі Зводи;
- Покривська Свято-Покровськая церква, Ськоковська садиба, Свято-Параськево-П'ятницька церква (1881) і садибний будинок (кінець 19 — початок 20 століття) в селі Сичі;
- Свято-Параськево-П'ятницька церква (1733) в селі Теребунь;
- Чернавчицька Свято-Параськево-П'ятницька церква, Чернавчицкий костьол Пресвятої Трійці, Черська Свято-Михайлівська церква і дзвіниця, Свято-Пречистенська церква (1793) в селі Щебрин;
- Шумаковська Спасо-Преображенська церква.
Персоналії
На території району народились:
- Казимир Лищинський — мислитель, громадський діяч, педагог (село Лищинці). В селі Малі Щитники йому встановлений пам'ятний знак;
- Немцевич Юліан Урсин — письменник, політичний діяч Речі Посполитої, історик (село Скоки).
Примітки
- Леонюк В. Берестейський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 64. — .
- Леонюк, 1996, с. 55.
- Решение Брестского областного совета депутатов № 306 от 17 сентября 2013 г. «Об изменениях в административно-территориальном устройстве Брестского района Брестской области» [ 2013-12-12 у Wayback Machine.](рос.)
- Володимир Сергійчук (17/2008). . Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385. Архів оригіналу за 13 січня 2020.
Джерела
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — .
Література
- Туристична енциклопедія Білорусі. Мінськ. Беларуская Энцыклапедыя, 2007.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берестейський район |
- Район на www.brestobl.com [ 18 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Район на belarus.by [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Район на dorogiby.info [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Українці Берестейщини [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.] Український тиждень
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berestejskij rajon bil Brescki rayon administrativno teritorialna odinicya u skladi Berestejskoyi oblasti Bilorusi Administrativnij centr misto Berestya Utvorenij 15 sichnya 1940 roku Berestejskij rajonBrescki rayonGerb PraporRajon na mapi oblastiOsnovni daniKrayina BilorusOblast Berestejska oblastUtvorenij 15 sichnya 1940 rokuNaselennya 45 600Plosha 1617 km Gustota naselennya 28 2 osib km Telefonnij kod 375 16 hhhhhhhPoshtovi indeksi 225HHHNaseleni punkti ta radiRajonnij centr BerestyaKilkist silskih rad 11Kilkist smt 1Kilkist sil 152Mapa rajonuRajonna vladaAdresa administraciyi Berestya vul V Horuzhoyi 2Vebstorinka http brest brest region byGolova RDA Macuka Volodimir OleksandrovichGolova rajonnoyi radi Solonevich Oleksandr PavlovichMapa Rajon povnistyu nalezhit do ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyi ta ye chastinoyu Berestejshini GeografiyaRajon roztashovanij na pivdennomu zahodi Bilorusi mezhuye z Zhabinkivskim Kam yaneckim i Maloritskim rajonami Berestejskoyi oblasti z Respublikoyu Polsha 140 km kordonu i Ukrayinoyu 37 km kordonu Plosha 1 6 tis kv km Protyazhnist rajonu z pivnochi na pivden 100 km iz zahodu na shid 35 km Zagalna protyazhnist mezh stanovit 387 km Kam yaneckij rajon Kam yaneckij rajon Polsha Zhabinkivskij rajon Polsha Ukrayina Maloritskij rajon Velika chastina teritoriyi rajonu znahoditsya v mezhah pivnichna chastina na Pribuzkij rivnini Perevazhayut visoti 130 150 m nad rivnem morya maksimalna vidmitka 186 1 m bilya sela Zapillya Serednya temperatura sichnya 4 5 C lipnya 18 4 C Opadiv vipadaye 608 mm v rik Vegetacijnij period 208 dib U rajoni rozvidani krupni zapasi glin i suglinkiv Shebrinske Vichulkovske i Gershono Mitkovske rodovisha graviyu galki pisku Muhavecke rodovishe krejdi torfu Najbilsha richka Zahidnij Bug z pritokami Lyesnaya Muhavec Spanovka Seredova Richka Ozera Selyahovske Rogoznyanske Bile Mednyanske Lisi zajmayut 36 5 teritoriyi perevazhayut sosnovi chornovilhovi berezovi lisi stvoryuyuchi krupni masivi Telminskij Muhaveckij Biloozerskij i inshi Pid bolotami 3 1 ploshi Na teritoriyi rajonu roste 685 vidiv vishih sudinnih roslin zokrema derevni formi 25 vidiv chagarniki 32 vidi Rostut 28 ridkisnih vidiv roslin i gribiv vklyuchenih v Chervonu knigu Bilorusi zokrema chistoust velichava abo korolivska paporot gvozdika kartuzianska kadilo sarmatske plyush zvichajnij sliva kolyucha abo teren salviniya plavayucha latattya bile veselka zvichajna Biologichnij zapovidnik respublikanskogo znachennya Selyahi landshaftnij Pribuzke Polissya Mislivski ugiddya rajonu nalezhat Berestejskomu mislivskomu gospodarstvu BOOR Berestejskomu mislivskomu gospodarstvu Biloruskogo vijskovogo mislivskogo tovaristva i mislivskomu gospodarstvu tovaristva Dinamo Selyahi Botanichni pam yatki prirodi respublikanskogo znachennya Lyutovski buki selo Lyuta Mednyanskij yalinnik Mednyanske lisnictvo dub i yalina bilya Berestya Administrativnij ustrijDo skladu rajonu vhodyat selishe miskogo tipu Domacheve ta 152 silskih naselenih punkti Administrativno rajon rozdilenij na 11 silskih rad Domachevsku Znam yansku Klejnikivsku Lishicku Motikalsku Muhavecku Radvanicku Telminsku Tomashivsku Chornavchicku ta Cherninsku 17 veresnya 2013 roku bula likvidovana Stradecka silska rada a yiyi naselenni punkti peredani u pidporyadkuvannya Znam yanskij silradi Domachevska selishna rada bula reorganizovana u Domachevsku silsku radu IstoriyaRajon utvorenij 15 sichnya 1940 roku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta pislyavoyennoyi ukrayinskoyi zbrojnoyi borotbi proti radyanskoyi okupacijnoyi vladi rajon nalezhav do Berestejskogo nadrajonu Krucha Berestejskogo okruzhnogo provodu OUN NaselennyaNaselennya na 2005 rik 43 6 tisyach cholovik miskogo bez urahuvannya mista Berestya 1 4 tisyachi cholovik Serednya shilnist 28 cholovik na 1 km Nacionalnij sklad Bilorusi stanovlyat 83 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya rosiyani 8 ukrayinci 7 polyaki 1 Zhivut predstavniki troh religijnih koncesij pravoslav ya katolicizmu protestantizmu naselennya bilorusi rosiyani ukrayinci polyaki virmenismt Domacheve 1305 1067 133 87 7Domachevska silrada 1854 1640 80 120 2Stradecka silrada 2192 1944 155 77 6Znam yanska silrada 3007 2675 154 142 11 3Klejnikovska silrada 2226 1905 162 113 25Lishicka silrada 4328 3195 520 500 34 22Motikalska silrada 6568 5434 600 401 56 15Muhavecka silrada 3116 2651 281 143 14 2Radvanicka silrada 1071 854 78 100 4 19Telminska silraad 3010 2608 223 126 28 4Tomashivska silrada 2413 1957 107 328 8Chernavchicka silrada 4582 3732 376 306 116 9Cherninska silrada 3754 3068 337 289 27 7Berestejskij rajon 39426 32730 3206 2732 338 81bilorusi rosiyani ukrayinci polyaki virmenismt Domacheve 81 8 10 2 6 7 0 5 Domachevska silrada 88 5 4 3 6 5 0 1 Stradecka silrada 88 7 7 1 3 5 0 3 Znam yanska silrada 89 0 5 1 4 7 0 4 0 1 Klejnikovska silrada 85 6 7 3 5 1 1 1 Lishicka silrada 73 8 12 0 11 6 0 8 0 5 Motikalska silrada 82 7 9 1 6 1 0 9 0 2 Muhavecka silrada 85 1 9 0 4 6 0 4 0 1 Radvanicka silrada 79 7 7 3 9 3 0 4 1 8 Telminska silraad 86 6 7 4 4 2 0 9 0 1 Tomashivska silrada 81 1 4 4 13 6 0 3 Chernavchicka silrada 81 4 8 2 6 7 2 5 0 2 Cherninska silrada 81 7 9 0 7 7 0 7 0 2 Berestejskij rajon 83 0 8 1 6 9 0 9 0 2 Movnij sklad Ridna mova naselennya za perepisom 2009 roku naselennya biloruska rosijska ukrayinska polskasmt Domacheve 1 305 568 705 23 1Domachevska silrada 1 854 952 830 68 0Stradecka silrada 2 192 688 1 448 42 1Znam yanska silrada 3 007 1 755 1 092 83 2Klejnikovska silrada 2 226 483 1 652 52 4Lishicka silrada 4 328 1 829 2 174 240 10Motikalska silrada 6 568 2 092 4 148 154 4Muhavecka silrada 3 116 1 427 1 598 58 1Radvanicka silrada 1 071 738 222 59 1Telminska silrada 3 010 800 2 130 45 2Tomashivska silrada 2 413 1 177 1 066 145 1Chernavchicka silrada 4 582 2 146 2 230 140 15Cherninska silrada 3 754 1 291 2 321 100 3Berestejskij rajon 39 426 15 946 21 616 1 209 45biloruska rosijska ukrayinska polskasmt Domacheve 43 5 54 0 1 8 0 1 Domachevska silrada 51 3 44 8 3 7 0 0 Stradecka silrada 31 4 66 1 1 9 0 0 Znam yanska silrada 58 4 36 3 2 8 0 1 Klejnikovska silrada 21 7 74 2 2 3 0 2 Lishicka silrada 42 3 50 2 5 5 0 2 Motikalska silrada 31 9 63 2 2 3 0 1 Muhavecka silrada 45 8 51 3 1 9 0 0 Radvanicka silrada 68 9 20 7 5 5 0 1 Telminska silraad 26 6 70 8 1 5 0 1 Tomashivska silrada 48 8 44 2 6 0 0 0 Chernavchicka silrada 46 8 48 7 3 1 0 3 Cherninska silrada 34 4 61 8 2 7 0 1 Berestejskij rajon 40 4 54 8 3 1 0 1 TransportCherez rajon prohodyat zaliznichni koliyi Berestya Minsk Moskva i Berestya Luninec Bilostok Berestya Berestya Kovel 350 km avtodorig respublikanskogo znachennya i bilshe 20 km avtodorig mizhnarodnogo znachennya vantazhna avtomagistral mizhnarodnogo znachennya Avtomobilni dorogi spoluchayut Brest z Baranovichami Pinskom Kamencem selom Tomashovka Na teritoriyi rajonu tri prikordonnih punkta propusku Kozlovichi Kukuriki Domacheve Slavatiche Tomashovka Pulemec Znahoditsya mizhnarodnij aeroport Berestya kincevij punkt Dniprovsko Buzkogo kanalu Poslugi z perevezennya pasazhiriv v rajoni nadayut 2 derzhavnih pidpriyemstva RUDTP Avtobusnij park 1 m Bresta RUTP Brestvantazhavtoservis Na 2008 rik na 23 primiskih marshrutah vikonuyut pasazhirski perevezennya 58 mikroavtobusiv individualnih pidpriyemciv Na teritoriyi rajonu znahoditsya odin avtovokzal m Berestya i odna avtokasa s Chernavchici EkonomikaPromislovist Promislovij kompleks rajonu predstavlenij takimi pidpriyemstvami VAT Brestske morozivo VAT Chernavchickij zavod ZBV z chastkoyu rajonnoyi komunalnoyi vlasnosti GLGU Brestskij lisgosp respublikanskoyi pidleglosti Na teritoriyi rajonu roztashovana vilna ekonomichna zona Brest plosha ponad 70 km persha iz stvorenih v respublici i najbilsh mogutnya Osnovnim ekonomichnim partnerom Brestskogo rajonu v zovnishnoekonomichnij diyalnosti ye Rosiya 66 1 iz zagalnogo obsyagu eksportu po rajonu U tovarnij strukturi eksportu perevazhaye produkciya harchovoyi promislovosti 39 5 promislovi tovari 27 3 mineralni produkti 10 5 Najbilshimi eksporterami ye pidpriyemstva rezidenti VEZ Brest U promislovomu kompleksi rajonu pracyuye bilshe 3 0 tisyach cholovik Silske gospodarstvo Brestskij rajon ye odnim z najbilshih virobnikiv silskogospodarskoyi produkciyi Jogo chastka v zagalnomu obsyazi silgospvirobnictva Brestskoyi oblasti stanovit blizko 10 Plosha silgospugid stanovit 59 0 tisyach ga rillya 37 6 tisyach ga sinokosi i pastbisha 20 2 tisyach ga z nih pokrasheni 15 8 tisyach ga U agropromislovij kompleks rajonu vhodyat tri vidkriti akcionerni tovaristva dva respublikanskih unitarnih pidpriyemstv tri virobnichi kooperativi p yat komunalnih unitarnih pidpriyemstv i odne silskogospodarske pidpriyemstvo Biloruskoyi zaliznici Agrohimichne obslugovuvannya silskogospodarskih organizacij provodit VAT Brestskij rajagroservis Rajon specializuyetsya na virobnictvi zerna cukrovogo buryaka ovochiv moloka i m yasa Torgivlya Na teritoriyi Berestejskogo rajonu stanom na 2008 rik zdijsnyuvali diyalnist 103 sub yekti torgivli sho mayut 194 torgovih ob yekta i 34 ob yekti zagalnodostupnoyi merezhi gromadskogo harchuvannya Torgovi ploshi stanovlyat 10 7 tisyach m sho vidpovidaye 263 m na 1 tisyachu zhiteliv pri normativi 260 Na 1 tisyachu zhiteliv pripadaye 30 posadochnih misc v gromadskomu harchuvanni pri normativi 15 Nayavna torgova merezha dozvolyaye povnoyu miroyu zabezpechuvati naselennya rajonu vsima socialno znachushimi tovarami Malonaseleni punkti sho ne mayut stacionarnoyi torgovoyi merezhi obslugovuye 3 avtokramnici zokrema 2 Berestejskogo rajpo U torgovij merezhi 62 magazini zdijsnyuyut prodazh prodovolchih tovariv 32 57 neprodovolchih 49 z nih zdijsnyuyut torgivlyu specializovanimi vidami tovaru avtozapchastini kviti budivelni materiali nasinnya metaloprokat tosho 75 mayut zmishanij asortiment tovariv v osnovnomu ce magazini Berestejskogo rajpo Socialna sferaOhorona zdorov ya V rajoni diyut Berestejskij oblasnij dityachij centr medichnoyi reabilitaciyi Tomashovka bilya sela Tomashovka TOV Berestejske oblasne sanatorno kurortne pidpriyemstvo Brest agrozdravnicya sanatorij profilaktorij Zhuravinka sanatorij profilaktorij SP VAT Brestgazoaparat v seli Vovki turistichno ozdorovche privatne dochirnye UP Bile ozero bazi vidpochinku Berezovij gaj v seli Znam yanka Selyahi v seli Selyahi Elektron i Elma v selishi Bile Ozero Silskij naselennya rajonu otrimuye medichnu dopomogu cherez 19 feldshersko akusherskih punktiv 12 ambulatorij tri silski dilnichi likarni i cherez vuzkospecializovani miski likarni Berestejska miska likarnya Berestejska miska likarnya shvidkoyi medichnoyi dopomogi Centralna miska likarnya U rajoni kurort miscevogo znachennya Ozero Bile zoni vidpochinku miscevogo znachennya Piski Semisosni Velike Pole Osvita Rajonna sistema osviti ob yednuye 16 serednih shkil 8 bazovih shkil 18 doshkilnih ustanov z nih 2 sadi shkoli centr pozashkilnoyi roboti dityachij yunackij klub fizichnoyi pidgotovki dityachij centr yunackogo turizmu i ekskursij 2 navchalno virobnichih kombinati centr korektuvalno rozvivalnogo navchannya i reabilitaciyi V cilomu v nih shorichno navchayutsya blizko 5 5 tisyach ditej Sport Dlya zanyat fizichnoyu kulturoyu i sportom v Brestskomu rajoni ye 112 sportivnih sporud Ce 5 strileckih tiriv 26 sportivnih zaliv 50 ploskih sportivnih sporud 1 basejn 4 mini basejna stadion 25 fizkulturno ozdorovchih kimnat Dlya zanyat fizichnoyu kulturoyu i sportom v Berestejskomu rajoni diyut pidlitkovi sportivni klubi Zmina futbol sportivnij klub karate Kekusinkaj Kanku klub po rukopashnomu boyu i deyaki inshi KulturaKulturnij dozvillya i vilnij chas meshkanci rajonu provodyat v 101 ustanovi kulturi v bibliotekah klubah shkolah mistectv Pri klubnih zakladah pracyuye 230 gurtkiv ta amatorskih ob yednan 13 kolektiviv zi zvannyam Narodnij ta Zrazkovij Najbilsh vidomi i silni kolektivi ansambl narodnoyi pisni Spadshina Telmovskogo KFOR narodnij ansambl muziki ta pisni Ostromechevski Lyavoni narodnij ansambl pisni Medunici Klejnikovskogo budinku kulturi narodnij cholovichij vokalnij ansambl Blagovist Chernavchickogo KFOR Kulturni pam yatki Na teritoriyi Berestejskogo rajonu pid ohoronoyu derzhavi znahoditsya 112 pam yatok Sered nih 83 pam yatki istoriyi 21 pam yatka arhitekturi i 8 pam yatok arheologiyi Hranitelyami materialnoyi ta duhovnoyi spadshini Brestchini ye 7 gromadskih muzeyiv Najbilsh veliki kolekciyi muzeyiv Domachevskoyi Mednovskoyi Radvanickoyi Zbirogovskoyi shkil rozpovidayut pro bojovu diyalnist i podvigi voyiniv Radyanskoyi Armiyi i partizan Odnim z najznamenitishih muzeyiv rajonu ta oblasti ye muzej kosmonavtiki Tomashivskoyi serednoyi shkoli prisvyachenij pershomu biloruskomu kosmonavtu Petru Illichu Klimuku Pam yatki arhitekturi Zbereglisya pam yatki arhitekturi Arkadiyivska Svyato Afanasiyivska cerkva v seli Arkadiya Velyamovicka Svyato Voznesenska cerkva Vistickij kostol Presvyatoyi Trijci Gershonska Svyato Rozhdestvo Bogorodicka cerkva fortechnij fort 1878 1888 rokiv v seli Gershoni Svyato Ilyinska cerkva kinec 18 pochatok 19 stolittya v seli Dubok Zbirogska Svyato Paraskevo P yatnicka cerkva Maloshitnikovska Svyato Pokrovskaya cerkva Svyato Uspenska cerkva 1875 v seli Mali Zvodi Pokrivska Svyato Pokrovskaya cerkva Skokovska sadiba Svyato Paraskevo P yatnicka cerkva 1881 i sadibnij budinok kinec 19 pochatok 20 stolittya v seli Sichi Svyato Paraskevo P yatnicka cerkva 1733 v seli Terebun Chernavchicka Svyato Paraskevo P yatnicka cerkva Chernavchickij kostol Presvyatoyi Trijci Cherska Svyato Mihajlivska cerkva i dzvinicya Svyato Prechistenska cerkva 1793 v seli Shebrin Shumakovska Spaso Preobrazhenska cerkva PersonaliyiDiv takozh Kategoriya Personaliyi Berestejskij rajon Na teritoriyi rajonu narodilis Kazimir Lishinskij mislitel gromadskij diyach pedagog selo Lishinci V seli Mali Shitniki jomu vstanovlenij pam yatnij znak Nemcevich Yulian Ursin pismennik politichnij diyach Rechi Pospolitoyi istorik selo Skoki PrimitkiLeonyuk V Berestejskij rajon Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 S 64 ISBN 966 95063 0 1 Leonyuk 1996 s 55 Reshenie Brestskogo oblastnogo soveta deputatov 306 ot 17 sentyabrya 2013 g Ob izmeneniyah v administrativno territorialnom ustrojstve Brestskogo rajona Brestskoj oblasti 2013 12 12 u Wayback Machine ros Volodimir Sergijchuk 17 2008 Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist ukr 385 Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 DzherelaLeonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 360 s ISBN 966 95063 0 1 LiteraturaTuristichna enciklopediya Bilorusi Minsk Belaruskaya Encyklapedyya 2007 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Berestejskij rajonRajon na www brestobl com 18 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Rajon na belarus by 5 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Rajon na dorogiby info 12 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros Ukrayinci Berestejshini 6 lipnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden