Немцевич Юліан Урсин

Юліан-Урсин Нємцевич гербу Равич (пол. Julian Ursyn Niemcewicz; 16 лютого 1758 в Скоках Берестейського повіту — 21 травня 1841, Париж) — польський драматург, повістяр, поет, мемуарист, громадський та політичний діяч, масон.

Юліан-Урсин Нємцевич Julian Ursyn Niemcewicz
пол. Julian Ursyn Niemcewicz
Юліан-Урсин Нємцевич
Народився	16 лютого 1758(1758-02-16) Скоки, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита^[1]
Помер	21 травня 1841(1841-05-21) (83 роки) Париж
Поховання	Кладовище Шампо в Монморансі
Громадянство	Річ Посполита
Діяльність	дипломат, перекладач, поет, письменник, публіцист, історик, політичний активіст
Відомий завдяки	польський політик, письменник
Alma mater	^d і Кадетський корпус^[d]
Знання мов	польська^[2]
Членство	Варшавське товариство друзів науки і ^d^[3]
Посада	посол Сейму Речі Посполитої^[d]
Рід	^d
Батько	^d
Мати	^d
Автограф
Нагороди
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з середнього достатку шляхетської родини з-під Берестя (згодом із однієї з найзаможніших поліських родин). Закінчив . Виконував обов'язки ад'ютанта Адама Казимира Чорторийського. Подорожував до Франції, Англії та Угорщини. Інфлянтський посол Великого Сейму, активний учасник , співавтор (з Гуґо Коллонтаєм) проекту Конституції 3 травня. У 1791 році був одним з співзасновників . Після поразки Торговицької конфедерації на еміграції в Німеччині. Секретар Тадеуша Костюшка в часі . Після потрапив у полон, ув'язнений в Петропавлівській фортеці в Петербурзі.

У 1796 р. звільнений російським царем Павлом І, разом з Костюшком емігрував до США, де оселився, узяв шлюб з американкою Сюзанною Лівінґстон Кін. У 1802–1804 роках відвідав Польщу, у 1807 році повернувся на батьківщину. У 1809 році нагороджений орденом Святого Станіслава. Від 1822 року мешкав в своїх володіннях в підваршавському Урсинуві (які мав замір наректи Америка), запровадив там сучасні методи ведення сільського господарства і цілком віддався літературній творчості. Був секретарем Варшавського герцогства і Конгресового королівства.

Подорожував країною як шкільний інспектор. Член від 1802 року, а з 1826 його очільник. Противник конспірації, а прихильник легалізму. Після вибуху Листопадового повстання у 1830 році виїхав з дипломатичною місією до Лондона. 5 грудня 1830 року під його керівництвом засідав в справі російської аґентури. Від 1833 року в Парижі пов'язаний з крилом Адама Єжи Чорторийського. Член керівництва . Був очільником в Парижі.

Похований на цвинтарі в Монморансі.

Вшанування

• Теперішню вулицю Голубовича у Львові раніше називали вулицею Нємцевича.
• Теперішню вулицю Котляревського в Тернополі раніше називали вулицею Нємцевича.

Основні твори

• Владислав під Варною — трагедія 1788
• Казимир Великий — трагедія 1792
• Повернення посла — політична комедія 1791
• Фрагмент Тарґовицької біблії — політичний пасквіль
• На тарґовицьких провідників — політичний пасквіль
• Юліана Урсина Нємцевича, історичні подорожі землями польськими між 1811 і 1828 роками відбуті
• Пулави — поема в чотирьох піснях 1802—1804 (вид. 1855)
• Співи історичні — одна з найпопулярніших польських книжок 19 ст. на якій виховувалися покоління молоді
• Чотири пори життя людини — поема
• Історія панування Жиґмунта ІІІ, короля польського, великого князя литовського, руського, пруського, […] спадкового короля шведів, ґотів і вандалів
• Рік 3333 або незбагненний сон — антиутопія опублікована 1858 року

Примітки

1. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/414616/Julian-Ursyn-Niemcewicz
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/niemcewicz-julian-ursyn/
4. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa : Ksiąźnica Atlas, 1925. — 102 il. z planem miasta. (пол.)
5. Бойцун Л., Левенець Л. Державна механічна гімназія // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 480. — .
6. Поданий варіант Німцевича.

Джерела та література

• І. Т. Лісевич. Нємцевич Юліан-Урсин [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 383. — .

Література

• Marek Żukow-Karczewski, Niemcewicz mniej znany, «Życie Literackie», 9 VII 1989 r., nr 27 (1946). (пол.)
• Julian Ursyn Niemcewicz, «Dzienniki 1835—1836», Warszawa, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2005. (пол.)

Мережні ресурси

• Pamiętnik Juljana Ursyna Niemcewicza o czasach Księztwa Warszawskiego (1807—1809) [ 5 листопада 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
• Rok 3333 czyli Sen niesłychany (пол.)
• Juljana Ursyna Niemcewicza, podróże historyczne po ziemiach polskich: od 1811 do 1828 roku [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
• Dzieje panowania Zygmunta III (пол.)
• Notes of my captivity in Russia, in the years 1794, 1795, and 1796 (англ.)