Скоки — село в Білорусі, у Берестейському районі Берестейської області. Входить до складу Мотикальської сільської ради. Кількість населення — 945 осіб (2009).
село Скоки | ||||
Транслітерація назви | Skoki | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°09′29″ пн. ш. 23°38′17″ сх. д. / 52.15805555558333140° пн. ш. 23.63805555558333538° сх. д.Координати: 52°09′29″ пн. ш. 23°38′17″ сх. д. / 52.15805555558333140° пн. ш. 23.63805555558333538° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Берестейська область | |||
Район | Берестейський район | |||
Рада | Мотикальська сільська рада | |||
Перша згадка | 1550 | |||
Населення | 945 (2009) | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Поштовий індекс | 225039 | |||
Висота | 133 м | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 326 км | |||
Скоки | ||||
Скоки Скоки (Берестейська область) | ||||
Скоки у Вікісховищі |
Історія
Перша згадка про поселення датується 1550 роком — тоді селом володів Семен Михайлович Клувода, предки котрого постачали коней для земської служби. Від нього село перейшло до зятя, Івана Семеновича. В 1567 році перебувало у власности Федора Скоківського, ймовірно, Семенового сина. 1583 року відоме як панська власність Г. Б. Чижевського, 1589-го — Олександра Заранка-Горбовського, жонатого на доньці Федора Скоківського.
В 17 столітті власником був Балтазар Бобровницький, в другій половині 17 століття село перейшло до князів Шуйських; один з них, Францішек, був жонатий на Терезі Нємцевич. Згодом Скоками заволодів Олександр Нємцевич, власник сусідніх [be], від котрого, у 1763 році, отримані в спадок сином Марцелієм. У 1802 році, по смерти Марцелія, маєток відійшов до старшого сина, Юліана, у 1832 році конфіскований.
У 1889 році — село Мотикальської волості Берестейського повіту Гродненської губернії, за 10,5 верст від Берестя, на річці Лісна. В 1890 році маєтком володів нащадок одного з братів Юліана, Іван Урсин-Нємцевич, у 1905 році — його син Іван.
15 грудня 1917 року в селі, в палаці Нємцевичів, підписано протокол про перемир'я між Радянською Росією та Німеччиною, що поклало початок припиненню військових дій під час Перша світової війни на сході.
У 1921 році село перебувало в складі Мотикальської волості Берестейського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. Відповідно до перепису населення Польщі, станом на 30 жовтня 1931 року село налічувало 27 будинків, кількість населення села становила 159 осіб, з них: 77 чоловіків та 82 жінки, 78 римокатоликів та 81 православний, 158 поляків та 1 білорус. Крім того, в переліку числяться двір Скоки, на 3 будинки і 27 мешканців, та фільварок Скоки — 3 двори та 28 жителів.
В 1927 році фільварком маєтку Мотикали (так називали Скоки) володіла Софія із Урсин-Нємцевичів. У 1931 році Яніна Урсин-Нємцевич, тодішня власниця, продала частину земель селянам. Останнім власником села був Станіслав.
Пам'ятки
В селі збереглася [be], пам'ятка архітектури 18 століття. Комплекс, збудований орієнтовно у 1770 році, складався з двоповерхового палацу, двох флігелів, каплиці та господарських будівель. Тут народився та проживав учасник польського національно-визвольного руху, сподвижник та ад'ютант Тадеуша Костюшка в повстанні 1794 року, Юліан Нємцевич.
За 2 км північніше села розміщений історичний пам'ятник-вежа 18 століття, відновлений у 1999 році.
Відомі особи
- Юліан Урсин Нємцевич (1758—1841) — польський драматург, поет, громадський та політичний діяч.
Примітки
- . http://pop-stat.mashke.org/ (російська) . Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 15 грудня 2021.
- . https://orda.of.by/ (російська) . Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
- Skoki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 685. (пол.)
- . https://zviazda.by/ (білоруська) . Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej - Tom VIII - Województwo Poleskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa, 1924 (PDF) (польська) . с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2014. Процитовано 15 грудня 2021.
- . https://globustut.by/ (російська) . Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
- . https://orda.of.by/ (білоруська) . с. 54. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 15 грудня 2021.
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skoki selo v Bilorusi u Berestejskomu rajoni Berestejskoyi oblasti Vhodit do skladu Motikalskoyi silskoyi radi Kilkist naselennya 945 osib 2009 selo Skoki bil SkokiTransliteraciya nazvi SkokiOsnovni dani52 09 29 pn sh 23 38 17 sh d 52 15805555558333140 pn sh 23 63805555558333538 sh d 52 15805555558333140 23 63805555558333538 Koordinati 52 09 29 pn sh 23 38 17 sh d 52 15805555558333140 pn sh 23 63805555558333538 sh d 52 15805555558333140 23 63805555558333538Krayina BilorusOblast Berestejska oblastRajon Berestejskij rajonRada Motikalska silska radaPersha zgadka 1550Naselennya 945 2009 Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 225039Visota 133 mTransport vidstaniDo Minska fizichna 326 kmSkokiSkokiSkoki Berestejska oblast Skoki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Skoki IstoriyaPersha zgadka pro poselennya datuyetsya 1550 rokom todi selom volodiv Semen Mihajlovich Kluvoda predki kotrogo postachali konej dlya zemskoyi sluzhbi Vid nogo selo perejshlo do zyatya Ivana Semenovicha V 1567 roci perebuvalo u vlasnosti Fedora Skokivskogo jmovirno Semenovogo sina 1583 roku vidome yak panska vlasnist G B Chizhevskogo 1589 go Oleksandra Zaranka Gorbovskogo zhonatogo na donci Fedora Skokivskogo Sadiba Nyemcevichiv malyunok Napoleona Ordi 1877 r V 17 stolitti vlasnikom buv Baltazar Bobrovnickij v drugij polovini 17 stolittya selo perejshlo do knyaziv Shujskih odin z nih Francishek buv zhonatij na Terezi Nyemcevich Zgodom Skokami zavolodiv Oleksandr Nyemcevich vlasnik susidnih be vid kotrogo u 1763 roci otrimani v spadok sinom Marceliyem U 1802 roci po smerti Marceliya mayetok vidijshov do starshogo sina Yuliana u 1832 roci konfiskovanij U 1889 roci selo Motikalskoyi volosti Berestejskogo povitu Grodnenskoyi guberniyi za 10 5 verst vid Berestya na richci Lisna V 1890 roci mayetkom volodiv nashadok odnogo z brativ Yuliana Ivan Ursin Nyemcevich u 1905 roci jogo sin Ivan 15 grudnya 1917 roku v seli v palaci Nyemcevichiv pidpisano protokol pro peremir ya mizh Radyanskoyu Rosiyeyu ta Nimechchinoyu sho poklalo pochatok pripinennyu vijskovih dij pid chas Persha svitovoyi vijni na shodi U 1921 roci selo perebuvalo v skladi Motikalskoyi volosti Berestejskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki Vidpovidno do perepisu naselennya Polshi stanom na 30 zhovtnya 1931 roku selo nalichuvalo 27 budinkiv kilkist naselennya sela stanovila 159 osib z nih 77 cholovikiv ta 82 zhinki 78 rimokatolikiv ta 81 pravoslavnij 158 polyakiv ta 1 bilorus Krim togo v pereliku chislyatsya dvir Skoki na 3 budinki i 27 meshkanciv ta filvarok Skoki 3 dvori ta 28 zhiteliv V 1927 roci filvarkom mayetku Motikali tak nazivali Skoki volodila Sofiya iz Ursin Nyemcevichiv U 1931 roci Yanina Ursin Nyemcevich todishnya vlasnicya prodala chastinu zemel selyanam Ostannim vlasnikom sela buv Stanislav Pam yatkiV seli zbereglasya be pam yatka arhitekturi 18 stolittya Kompleks zbudovanij oriyentovno u 1770 roci skladavsya z dvopoverhovogo palacu dvoh fligeliv kaplici ta gospodarskih budivel Tut narodivsya ta prozhivav uchasnik polskogo nacionalno vizvolnogo ruhu spodvizhnik ta ad yutant Tadeusha Kostyushka v povstanni 1794 roku Yulian Nyemcevich Za 2 km pivnichnishe sela rozmishenij istorichnij pam yatnik vezha 18 stolittya vidnovlenij u 1999 roci Vidomi osobiYulian Ursin Nyemcevich 1758 1841 polskij dramaturg poet gromadskij ta politichnij diyach Primitki http pop stat mashke org rosijska Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 15 grudnya 2021 https orda of by rosijska Arhiv originalu za 15 grudnya 2021 Procitovano 15 grudnya 2021 Skoki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 685 pol https zviazda by biloruska Arhiv originalu za 15 grudnya 2021 Procitovano 15 grudnya 2021 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Tom VIII Wojewodztwo Poleskie Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1924 PDF polska s 8 Arhiv originalu PDF za 14 kvitnya 2014 Procitovano 15 grudnya 2021 https globustut by rosijska Arhiv originalu za 15 grudnya 2021 Procitovano 15 grudnya 2021 https orda of by biloruska s 54 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2020 Procitovano 15 grudnya 2021 Ce nezavershena stattya z geografiyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi