Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Яси р тур esir бранець поневоленний раб історичний термін з середини 15 до середини 18 століття у Речі Посполитій зокрем

Ясир

Ясир

Яси́р (тур. esir, «бранець», «поневоленний», «раб») — історичний термін з середини 15 — до середини 18 століття у Речі Посполитій (зокрема в Україні) та московській державі для означення бранців, полонених, набраних кримськими татарами та османцями на території цих держав під час війн або спеціальних людоловських набігів.

image
Турок із ясиром.
image
Взяття ясиру.
image
Продаж ясиру.

Етимологія

Слово ясир (дав.-рус. ясырь) запозичене з тюркських мов: крим. jäsir, тур. esir («полонений», «раб», «слуга»), яке сходить до араб. اسير‎‎, 'асір. Турецьке слово вживалося в таких сполученнях, як esir düşmek («потрапляти в полон»), esir etmek («брати в полон»), esir olmak («потрапити в полон», «бути залежним)». Оскільки полон був головним джерелом рабів у Османській імперії, «есір» стало родовим поняттям раба і юридичним терміном, що сприяло знайомству з ним і його запозиченню потерпілими народами. У Кримському ханаті, крім «єсір», засвідчене вживання діалектних термінів «шура» (раб, від перс. «чура», споріднене з укр. «джура»), «маріє» («жінка», від Марія), «девке» (від укр. дівка), «казак» (чоловік). В українській, російській і польській мовах термін набув також значення збірного поняття.

Точний час виникнення терміна невідомий; набіги кримських татар за невільниками у володіння Великого князівства Литовського засвідчені незабаром після смерті вел. кн. литов. Вітовта (1430), тобто за кілька десятиліть до османських завоювань на Кримському півострові (1475). Однак в османський час походи за ясиром перетворилися на справжній «промисел» — в якому брали участь як організовані загони, так і зібрані нашвидкуруч невеликі ватаги кочовиків.

До кінця XV ст. у рабство потрапили щонайменше 200 тисяч людей. Напади «людоловів» були настільки регулярними, що в середині наступного сторіччя мандрівники, що відвідували Крим, здивовано запитували «Чи щe лишилися люди у вaшиx зeмляx, i звiдки їx там бeрeться тaк бaгaтo?». Наприкінці XVI ст. кількість проданого в Кефе (нині м. Феодосія) ясиру (17,5 тис. осіб за рік) вже більш як удесятеро перевищувала показник генуезьких часів (бл. 1,5 тис. осіб на рік). Останній набіг крим. татар відбувся під проводом хана Крим-Ґерея взимку 1768/69.

Історія

Частину бранців продавали на невільничих ринках (Кафа, Ґезлев й інші) в різні країни Сходу, частину залишали на працю в своїх маєтках, на галерах тощо. Іноді бранці переходили на ісламську віру й досягали визначних становищ в турецькій імперії, наприклад, Роксолана — дружина султана Сулеймана І. Бранців звільняли за викуп, запорожці визволяли їх під час походів, деколи бранці повставали і самі визволялися (повстання бранців у Криму в 17 столітті під проводом Олекси Шафрана).

Важке життя бранців у турецькій неволі — улюблений сюжет дум та історичних пісень, стало основою й творів новішої української літератури («Маруся Богуславка» Михайла Старицького, «Людолови» Зінаїди Тулуб та інші).

Я. був тривалим чинником значних втрат населення України. Найбільшого розмаху людоловство сягало в період до початку 18 ст.; пізніше Османська імперія, виконуючи умови Карловицьких угод (див. Карловицький конгрес 1698—1699) та Константинопольського мирного договору 1700, намагалася стримувати набіги Кримського ханату і татарських орд з дніпровського правобережжя та Буджаку.

Ввіз ясиру до Османської імперії був організований. Він обкладався ввізним митом («пенджик» — від перського слова, що означає «п'ятина»), що призначалося за кожну душу і залежав від статі та вікових категорій, а продаж — ринковими податками. Пунктами завозу на османську територію були порти Кефе, Ак-Керман, Кілія, Очаків. Однак перш, ніж потрапити туди, людолови перепродавали ясир професійним работоргівцям на степових базарах («кара сук»), що тимчасово виникали при татарських шляхах. Значна кількість бранців залишалася у володінні кримських татар, і податки з них збиралися до ханської скарбниці.

image
Сторінка із букваря

Надійних підрахунків кількості ясиру, як і реєстру людоловських набігів, нема. Їх було неможливо скласти, бо, крім великих походів, ясир набирали невеличкі (до 100 осіб) банди ловців, які при тому звільнялися від виплати мита. Дані про стягнуте за невільників мито у пунктах завезення є дуже фрагментарні та не враховують бранців, що залишилися в руках татар. Гіпотетичні оцінки кількості ясиру з України за 15—18 ст. коливаються від 2—2,5 до 3,5 млн осіб, але реальна кількість може відрізнятися як у менший, так і в більший, бік.

Ясир як різновид примусової міграції є одним із найбільших демографічних явищ в історії України. Він залишається недослідженим як через брак надійних даних, так і через популярні стереотипи. Однак можна стверджувати, що безсумнівно величезні людські втрати серед українців через ясир, з одного боку, не зупинили української колонізації Степу, а з другого, українське козацтво не стало чинником, завдяки якому припинилися людоловські набіги. У Кримському ханаті ясир призвів до утворення етнічної групи метисів (т. зв. тумів), що у 17 ст., за свідченням Евлії Челебі, сягала 900 тис. і чисельністю переважала решту населення Кримського ханату. Наслідки ясиру для демографії та к-ри Криму також недосліджені.

Ясир залишив виразний слід в українському політичному дискурсі 16—18 ст., народній пам'яті, усній творчості та історіографії. Зокрема, народне осмислення викликів ясиру відбилося в третині всіх дум. Проте недослідженість зумовлює стереотипізоване трактування ясиру та його наслідків в історіографії, що служить одним із головних аргументів у спекулятивній візії трагічного минулого України.

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
  2. Ясырь // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  3. Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.152
  4. Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.152-153
  5. Галенко О. І. ЯСИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Yasyr (останній перегляд: 30.01.2019)

Література

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ясир

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yasi r tur esir branec ponevolennij rab istorichnij termin z seredini 15 do seredini 18 stolittya u Rechi Pospolitij zokrema v Ukrayini ta moskovskij derzhavi dlya oznachennya branciv polonenih nabranih krimskimi tatarami ta osmancyami na teritoriyi cih derzhav pid chas vijn abo specialnih lyudolovskih nabigiv Turok iz yasirom Vzyattya yasiru Prodazh yasiru EtimologiyaSlovo yasir dav rus yasyr zapozichene z tyurkskih mov krim jasir tur esir polonenij rab sluga yake shodit do arab اسير asir Turecke slovo vzhivalosya v takih spoluchennyah yak esir dusmek potraplyati v polon esir etmek brati v polon esir olmak potrapiti v polon buti zalezhnim Oskilki polon buv golovnim dzherelom rabiv u Osmanskij imperiyi esir stalo rodovim ponyattyam raba i yuridichnim terminom sho spriyalo znajomstvu z nim i jogo zapozichennyu poterpilimi narodami U Krimskomu hanati krim yesir zasvidchene vzhivannya dialektnih terminiv shura rab vid pers chura sporidnene z ukr dzhura mariye zhinka vid Mariya devke vid ukr divka kazak cholovik V ukrayinskij rosijskij i polskij movah termin nabuv takozh znachennya zbirnogo ponyattya Tochnij chas viniknennya termina nevidomij nabigi krimskih tatar za nevilnikami u volodinnya Velikogo knyazivstva Litovskogo zasvidcheni nezabarom pislya smerti vel kn litov Vitovta 1430 tobto za kilka desyatilit do osmanskih zavoyuvan na Krimskomu pivostrovi 1475 Odnak v osmanskij chas pohodi za yasirom peretvorilisya na spravzhnij promisel v yakomu brali uchast yak organizovani zagoni tak i zibrani nashvidkuruch neveliki vatagi kochovikiv Do kincya XV st u rabstvo potrapili shonajmenshe 200 tisyach lyudej Napadi lyudoloviv buli nastilki regulyarnimi sho v seredini nastupnogo storichchya mandrivniki sho vidviduvali Krim zdivovano zapituvali Chi she lishilisya lyudi u vashix zemlyax i zvidki yix tam beretsya tak bagato Naprikinci XVI st kilkist prodanogo v Kefe nini m Feodosiya yasiru 17 5 tis osib za rik vzhe bilsh yak udesyatero perevishuvala pokaznik genuezkih chasiv bl 1 5 tis osib na rik Ostannij nabig krim tatar vidbuvsya pid provodom hana Krim Gereya vzimku 1768 69 IstoriyaChastinu branciv prodavali na nevilnichih rinkah Kafa Gezlev j inshi v rizni krayini Shodu chastinu zalishali na pracyu v svoyih mayetkah na galerah tosho Inodi branci perehodili na islamsku viru j dosyagali viznachnih stanovish v tureckij imperiyi napriklad Roksolana druzhina sultana Sulejmana I Branciv zvilnyali za vikup zaporozhci vizvolyali yih pid chas pohodiv dekoli branci povstavali i sami vizvolyalisya povstannya branciv u Krimu v 17 stolitti pid provodom Oleksi Shafrana Vazhke zhittya branciv u tureckij nevoli ulyublenij syuzhet dum ta istorichnih pisen stalo osnovoyu j tvoriv novishoyi ukrayinskoyi literaturi Marusya Boguslavka Mihajla Starickogo Lyudolovi Zinayidi Tulub ta inshi Ya buv trivalim chinnikom znachnih vtrat naselennya Ukrayini Najbilshogo rozmahu lyudolovstvo syagalo v period do pochatku 18 st piznishe Osmanska imperiya vikonuyuchi umovi Karlovickih ugod div Karlovickij kongres 1698 1699 ta Konstantinopolskogo mirnogo dogovoru 1700 namagalasya strimuvati nabigi Krimskogo hanatu i tatarskih ord z dniprovskogo pravoberezhzhya ta Budzhaku Vviz yasiru do Osmanskoyi imperiyi buv organizovanij Vin obkladavsya vviznim mitom pendzhik vid perskogo slova sho oznachaye p yatina sho priznachalosya za kozhnu dushu i zalezhav vid stati ta vikovih kategorij a prodazh rinkovimi podatkami Punktami zavozu na osmansku teritoriyu buli porti Kefe Ak Kerman Kiliya Ochakiv Odnak persh nizh potrapiti tudi lyudolovi pereprodavali yasir profesijnim rabotorgivcyam na stepovih bazarah kara suk sho timchasovo vinikali pri tatarskih shlyahah Znachna kilkist branciv zalishalasya u volodinni krimskih tatar i podatki z nih zbiralisya do hanskoyi skarbnici Storinka iz bukvarya Nadijnih pidrahunkiv kilkosti yasiru yak i reyestru lyudolovskih nabigiv nema Yih bulo nemozhlivo sklasti bo krim velikih pohodiv yasir nabirali nevelichki do 100 osib bandi lovciv yaki pri tomu zvilnyalisya vid viplati mita Dani pro styagnute za nevilnikiv mito u punktah zavezennya ye duzhe fragmentarni ta ne vrahovuyut branciv sho zalishilisya v rukah tatar Gipotetichni ocinki kilkosti yasiru z Ukrayini za 15 18 st kolivayutsya vid 2 2 5 do 3 5 mln osib ale realna kilkist mozhe vidriznyatisya yak u menshij tak i v bilshij bik Yasir yak riznovid primusovoyi migraciyi ye odnim iz najbilshih demografichnih yavish v istoriyi Ukrayini Vin zalishayetsya nedoslidzhenim yak cherez brak nadijnih danih tak i cherez populyarni stereotipi Odnak mozhna stverdzhuvati sho bezsumnivno velichezni lyudski vtrati sered ukrayinciv cherez yasir z odnogo boku ne zupinili ukrayinskoyi kolonizaciyi Stepu a z drugogo ukrayinske kozactvo ne stalo chinnikom zavdyaki yakomu pripinilisya lyudolovski nabigi U Krimskomu hanati yasir prizviv do utvorennya etnichnoyi grupi metisiv t zv tumiv sho u 17 st za svidchennyam Evliyi Chelebi syagala 900 tis i chiselnistyu perevazhala reshtu naselennya Krimskogo hanatu Naslidki yasiru dlya demografiyi ta k ri Krimu takozh nedoslidzheni Yasir zalishiv viraznij slid v ukrayinskomu politichnomu diskursi 16 18 st narodnij pam yati usnij tvorchosti ta istoriografiyi Zokrema narodne osmislennya viklikiv yasiru vidbilosya v tretini vsih dum Prote nedoslidzhenist zumovlyuye stereotipizovane traktuvannya yasiru ta jogo naslidkiv v istoriografiyi sho sluzhit odnim iz golovnih argumentiv u spekulyativnij viziyi tragichnogo minulogo Ukrayini Div takozhUkrayinsko tatarski vidnosini Ukrayinsko turecki vidnosiniPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Yasyr Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros Mustafin O Perlini v stepu Rozmovi pro minule ukrayinskogo Pivdnya H 2023 s 152 Mustafin O Perlini v stepu Rozmovi pro minule ukrayinskogo Pivdnya H 2023 s 152 153 Galenko O I YaSIR Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 10 T Ya Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2013 688 s il Rezhim dostupu http www history org ua termin Yasyr ostannij pereglyad 30 01 2019 LiteraturaGalenko O Yasir 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 763 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 O V Kresin Yasir 22 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yasir

Дата публікації:
Топ