Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Людкевич Станісла в Пили пович Людке вич 24 січня 1879 Ярослав тепер П

Людкевич Станіслав Пилипович

Людкевич Станіслав Пилипович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Людкевич.

Станісла́в Пили́пович Людке́вич (24 січня 1879, Ярослав, тепер Польща — 10 вересня 1979, Львів) — український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, доктор музикознавства (1908), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Народний артист СРСР (1969), Герой Соціалістичної Праці (1979).

Людкевич Станіслав Пилипович
image
Зображення
Станіслав Людкевич
Основна інформація
Дата народження 12 (24) січня 1879
Місце народження Ярослав, Ярославський повіт, Республіка Польща
Дата смерті 10 вересня 1979(1979-09-10)[1][2](100 років)
Місце смерті Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар[3]
Громадянство Австро-Угорщина, ЗУНР, УНР, Польська Республіка і СРСР
Національність українець
Професія композитор, музикознавець, фольклорист, педагог
Освіта ЛНУ ім. І. Франка і Q9296646?[4]
Відомі учні Зелінський Роман Федорович
Жанри опера
Заклад Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Нагороди
image
imageimageimageimage
Премії
image
Звання
imageimage
image Твори у Вікіджерелах
image Файли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 24 січня 1879 у Долішньо-Лежайському передмісті, у містечку Ярослав (Польща), був четвертою дитиною в родині (троє братів — Максиміліан, Альфред та Адольф — померли).

Музичну обдарованість проявив ще у 4 роки. Першим викладачем музики стала мати, яка вчилася у Михайла Вербицького.

У 1897 р. закінчив вищу гімназію в Ярославі. У гімназійні роки вивчав теорію музики, сольфеджіо, розпочав співати та спробував себе як композитор і керівник хору. Грав на фортепіано Гайдна і Моцарта. У цей час він створив близько 30 музичних творів.

Навчався у Львівському університеті на відділі української та класичної філології філософського факультету (1898—1901), де основним напрямком його студій була українська філологія, а додатковими — філософія, класична філологія. Паралельно був вільним слухачем у консерваторії Галицького музичного товариства (1897—1899). Теорію композиції вивчав самостійно у своєї матері-піаністки, а також у Мечислава Солтиса (Львів), Олександра фон Цемлінського та Г. Греденера (Відень).

1901 року здобув диплом викладача української та латинської мов та два роки працював учителем у гімназіях Львова та Перемишля. Зокрема, одним з його учнів у Львівській гімназії був Іван Крип'якевич. Редагував журнал «Артистичний вісник» (1905—1907). У 1906 році у Перемишлі Станіслав Людкевич познайомився з актором та театральним режисером Миколою Садовським (1856—1933) та Гнатом Хоткевичем (1877—1938). У 1907—1908 — навчався на музикознавчому факультеті Музично-історичного інституту Віденського університету (Австрія), отримав ступінь доктора філософії в галузі музики.

Один із організаторів Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові, де спочатку служив інспектором, а в 1910—1915 роках — його директором та викладачем, від 1919 року — викладач теоретичних дисциплін та інспектор філій (серед відомих учнів — Галина Голинська). Від 1936 — інспектор його філій. У вересні 1919 року повернувся до Львова. Він організував перший український симфонічний оркестр при Музичному товаристві імені Лисенка.

У Львові виник Інститут церковної музики, де Станіслав Людкевич викладав. Співпрацював із міським хоровим товариством «Боян», «Бандурист», «Сурма».

У 1930—1933 роках редагував музичну частину «Книги знання» — тритомної Української загальної енциклопедії, уклав Малу музичну енциклопедію як додаток до часопису «Боян». 1934 року Станіслава обрано очільником музикологічної секції Союзу українських професійних музик.

З 1936 року — голова музикологічної комісії Наукового товариства імені Шевченка.

Від 1939 року — професор, завідувач кафедри теорії та композиції Львівської консерваторії. Одночасно у 1939—1951  (з перервою у 1941—1944 рр.) — старший науковий співробітник Львівської філії Інституту фольклору АН УРСР. У 1941—1944 роках — викладач теоретичних дисциплін у Будинку народної творчості.

Виступав за збереження українських традицій, шанобливе ставлення до видатних діячів українського народу. 1919 року організував концерт ушанування пам'яті померлих композиторів. 1948 року категорично відмовився осудити композитора Василя Барвінського, 1963 року підписав лист до голови Президії ВР СРСР Леоніда Брежнєва про звільнення і реабілітацію митця.

Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 3. 1989 року на могилі встановлено пам'ятник створений скульпторами Миколою Посікірою, Ярославом Скакуном та Любомиром Яремчуком.

  • image
    Станіслав Людкевич (1900)
  • image
    Станіслав Людкевич
  • image
    Станіслав Людкевич

Творчість

  • До найграндіозніших творів композитора належить кантата-симфонія «Кавказ», написана на вірші однойменної поеми Шевченка. Першу частину твору композитор закінчив 1905 року, всю партитуру — 1913 року. Прем'єра відбулася 1914 року у Львові силами хору товариства «Боян» на концерті, присвяченому 100-річчю від дня народження Кобзаря. Диригував автор.
  • Кантату «Заповіт» Людкевич створив до 120-річчя від дня народження Шевченка (1934). Перше її виконання відбулося 1935 (львівський хор «Боян» під керуванням автора). У 1950-х роках Людкевич заново відредагував кантату — і в такому вигляді вона ввійшла до найкращих зразків кантатно-ораторіального жанру.

Відзнаки

Музичні твори

  • «Вічний революціонер» (1898).
  • «Вільній Україні» (1912—1914, друга редакція — 1939).
  • «Останній бій» (1914).
  • Кантата-симфонія «Кавказ» на вірші Тараса Шевченка (1902—1913).
  • Опера «Бар Кохба» (1926, незавершена).
  • Симфонічна поема «Каменярі» (1926, друга редакція — 1956).
  • «Стрілецька рапсодія» (1928) (друга редакція— 1956 під назвою «Галицька рапсодія»).
  • Кантата «Заповіт» на вірші Тараса Шевченка (1934, друга редакція — 1955).
  • Симфонічна поема «Веснянки» (1935).
  • Кантата «Наймит» на вірші Івана Франка (1941).
  • «Конкістадори» (1941).
  • Симфонічна поема «Дніпро» (1947).
  • Симфонічна поема «Пісня юнаків» (1948).
  • «Прикарпатська симфонія» (1952).
  • Опера «Довбуш» (1955).
  • Симфонічна поема «Не забудь юних днів» (1956).
  • Симфонічна поема «Наше море» (1957).
  • Симфонічна поема «Мойсей» (1962).
  • Симфонічна поема «Чакона» (1964).
  • Фортепіанні та скрипкові концерти.
  • Хорові композиції на тексти Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Максима Рильського та ін.
  • Обробка народних пісень («Гагілка», «Ой, Морозе, Морозенку», «Бодай ся когут знудив», «Про Бондарівну»).
  • Солоспіви («Спи, дитино моя»).

Музикознавчі праці

  • «Дослідження і статті» (1976) — теоретичні дослідження, музичні розвідки, публіцистика.
  • Дослідження, статті, рецензії. Т. 1. — Львів, 1999. — 495 с., іл.
  • Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т. 2. — Львів, 2000. — 815 с., іл.
  • Людкевич С. Загальні основи музики: (теорія музики) [ 16 червня 2018 у Wayback Machine.]Станислав Людкевич. — Коломия: Накладом «Заг. книгозбірні», 1921. — 136 с.

Пам'ять

На його честь названо вулиці у багатьох містах України, зокрема, у Львові, Пустомитах, Стрию, Коломиї, Кам'янці-Бузькій. Крім того, в будинку при однойменній вулиці у Львові створено меморіальний музей Станіслава Людкевича, а на фасаді будинку музею встановлено художньо-меморіальну таблицю з горельєфом композитора (авторства скульпторів Володимира та Василя Одрехівських).

Засновано музичну премію . У Львові його ім'ям названо музичний коледж.

24 січня 2004 року в приміщенні Головної пошти Львова відбулося урочисте спецпогашення ювілейної марки до 125-річчя від дня народження Станіслава Людкевича. Першою погасила (поставила спеціальний штамп на конверті) ювілейну марку дружина композитора Зеновія Штундер.

У рідному місті Станіслава Людкевича — Ярославі, після багатолітніх зусиль української громади в Польщі, звернень та листів офіційних осіб, відомих музикантів з України рада міста постановила перейменувати вулицю Татарську на вулицю Людкевича. Ця вулиця символічно веде від греко-католицької церкви до римо-католицького колегіуму, таким чином з'єднуючи дві основні національні громади, які віками жили на цій землі. Урочисте освячення та перерізання стрічки з нагоди перейменування вулиці відбулося у травні 2010 року.

У 2017 році музичною агенцією «Collegium Musicum» започатковано фестиваль «Людкевич Фест», присвячений постаті композитора Станіслава Людкевича та його епосі. Перший фестиваль відбувся у Львові 8–17 вересня 2017 року. На фестивалі вперше пролунав цикл «Збірника літургійних пісень», написаний у 1922 році, а також чи не всі сольні фортепіанні твори композитора.

Образ Людкевича втілили у своїх творах скульптори Василь Одрехівський (1959, 1975, 1980), Євген Дзиндра (1979, рельєф), Ярослав Лоза (медаль, 1980), Петро Дзиндра (1983, плакета).

Світлини

Примітки

  1. https://www.musiklexikon.ac.at/ml/musik_L/Ludkewytsch_Stanislav.xml
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #121667421, Record #1019625457 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 139. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  4. https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/58652/edition/52469/content — С. 3.
  5. «Прометей української музики» // День. — 2020. — 23 січня (№ 11). — С. 6."
  6. УІНП. 1879, народився Станіслав Людкевич. УІНП (укр.). Процитовано 11 квітня 2024.
  7. Нінель Клименко. Іван Крип'якевич як особистість і науковець (за новими джерелами) / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 98. ISSN 0130-5247
  8. Електрона версія УЗЕ у трьох томах
  9. . Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  10. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 144. — .
  11. О.В. Даниленко; Л.В. Іваницька; Н.В. Терес (2007). Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. Київ: Книги - ХХ. с. 258. ISBN .
  12. . salomeamuseum.lviv.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.
  13. . Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  14. Кияновська Л. У рідному місті Станіслава Людкевича з'явилася вулиця його імені [ 15 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Львівська пошта — 15 травня 2010. — № 52 (937).
  15. . Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  16. . Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  17. . Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  18. Одрехівський Василь Павлович // Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 337.
  19. Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / Молчанова Л., Маїк Н., Волочинюк М. та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
  20. Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України. Каталог / укл. А. Г. Брусина, М. О. Склярська, Т. А. Гельфер та ін. — К. : Реклама, 1982. — С. 23.
  21. Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 26.
  22. Республіканська художня виставка до 110-річчя з дня народження В. І. Леніна. Каталог. — К. : Реклама, 1981. — С. 20.
  23. Художня виставка, присвячена 130-річчю… — С. 7.

Джерела та література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyudkevich Stanisla v Pili povich Lyudke vich 24 sichnya 1879 Yaroslav teper Polsha 10 veresnya 1979 Lviv ukrayinskij kompozitor muzikoznavec folklorist pedagog doktor muzikoznavstva 1908 dijsnij chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Narodnij artist SRSR 1969 Geroj Socialistichnoyi Praci 1979 Lyudkevich Stanislav PilipovichZobrazhennyaStanislav LyudkevichOsnovna informaciyaData narodzhennya 12 24 sichnya 1879Misce narodzhennya Yaroslav Yaroslavskij povit Respublika PolshaData smerti 10 veresnya 1979 1979 09 10 1 2 100 rokiv Misce smerti Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Lichakivskij cvintar 3 Gromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR UNR Polska Respublika i SRSRNacionalnist ukrayinecProfesiya kompozitor muzikoznavec folklorist pedagogOsvita LNU im I Franka i Q9296646 4 Vidomi uchni Zelinskij Roman FedorovichZhanri operaZaklad Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaNagorodiPremiyiZvannyaTvori u Vikidzherelah Fajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 24 sichnya 1879 u Dolishno Lezhajskomu peredmisti u mistechku Yaroslav Polsha buv chetvertoyu ditinoyu v rodini troye brativ Maksimilian Alfred ta Adolf pomerli Muzichnu obdarovanist proyaviv she u 4 roki Pershim vikladachem muziki stala mati yaka vchilasya u Mihajla Verbickogo U 1897 r zakinchiv vishu gimnaziyu v Yaroslavi U gimnazijni roki vivchav teoriyu muziki solfedzhio rozpochav spivati ta sprobuvav sebe yak kompozitor i kerivnik horu Grav na fortepiano Gajdna i Mocarta U cej chas vin stvoriv blizko 30 muzichnih tvoriv Navchavsya u Lvivskomu universiteti na viddili ukrayinskoyi ta klasichnoyi filologiyi filosofskogo fakultetu 1898 1901 de osnovnim napryamkom jogo studij bula ukrayinska filologiya a dodatkovimi filosofiya klasichna filologiya Paralelno buv vilnim sluhachem u konservatoriyi Galickogo muzichnogo tovaristva 1897 1899 Teoriyu kompoziciyi vivchav samostijno u svoyeyi materi pianistki a takozh u Mechislava Soltisa Lviv Oleksandra fon Cemlinskogo ta G Gredenera Viden 1901 roku zdobuv diplom vikladacha ukrayinskoyi ta latinskoyi mov ta dva roki pracyuvav uchitelem u gimnaziyah Lvova ta Peremishlya Zokrema odnim z jogo uchniv u Lvivskij gimnaziyi buv Ivan Krip yakevich Redaguvav zhurnal Artistichnij visnik 1905 1907 U 1906 roci u Peremishli Stanislav Lyudkevich poznajomivsya z aktorom ta teatralnim rezhiserom Mikoloyu Sadovskim 1856 1933 ta Gnatom Hotkevichem 1877 1938 U 1907 1908 navchavsya na muzikoznavchomu fakulteti Muzichno istorichnogo institutu Videnskogo universitetu Avstriya otrimav stupin doktora filosofiyi v galuzi muziki Odin iz organizatoriv Vishogo muzichnogo institutu imeni Mikoli Lisenka u Lvovi de spochatku sluzhiv inspektorom a v 1910 1915 rokah jogo direktorom ta vikladachem vid 1919 roku vikladach teoretichnih disciplin ta inspektor filij sered vidomih uchniv Galina Golinska Vid 1936 inspektor jogo filij U veresni 1919 roku povernuvsya do Lvova Vin organizuvav pershij ukrayinskij simfonichnij orkestr pri Muzichnomu tovaristvi imeni Lisenka U Lvovi vinik Institut cerkovnoyi muziki de Stanislav Lyudkevich vikladav Spivpracyuvav iz miskim horovim tovaristvom Boyan Bandurist Surma U 1930 1933 rokah redaguvav muzichnu chastinu Knigi znannya tritomnoyi Ukrayinskoyi zagalnoyi enciklopediyi uklav Malu muzichnu enciklopediyu yak dodatok do chasopisu Boyan 1934 roku Stanislava obrano ochilnikom muzikologichnoyi sekciyi Soyuzu ukrayinskih profesijnih muzik Z 1936 roku golova muzikologichnoyi komisiyi Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Vid 1939 roku profesor zaviduvach kafedri teoriyi ta kompoziciyi Lvivskoyi konservatoriyi Odnochasno u 1939 1951 z perervoyu u 1941 1944 rr starshij naukovij spivrobitnik Lvivskoyi filiyi Institutu folkloru AN URSR U 1941 1944 rokah vikladach teoretichnih disciplin u Budinku narodnoyi tvorchosti Vistupav za zberezhennya ukrayinskih tradicij shanoblive stavlennya do vidatnih diyachiv ukrayinskogo narodu 1919 roku organizuvav koncert ushanuvannya pam yati pomerlih kompozitoriv 1948 roku kategorichno vidmovivsya osuditi kompozitora Vasilya Barvinskogo 1963 roku pidpisav list do golovi Prezidiyi VR SRSR Leonida Brezhnyeva pro zvilnennya i reabilitaciyu mitcya Pomer u Lvovi pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 3 1989 roku na mogili vstanovleno pam yatnik stvorenij skulptorami Mikoloyu Posikiroyu Yaroslavom Skakunom ta Lyubomirom Yaremchukom Stanislav Lyudkevich 1900 Stanislav Lyudkevich Stanislav LyudkevichTvorchistDo najgrandioznishih tvoriv kompozitora nalezhit kantata simfoniya Kavkaz napisana na virshi odnojmennoyi poemi Shevchenka Pershu chastinu tvoru kompozitor zakinchiv 1905 roku vsyu partituru 1913 roku Prem yera vidbulasya 1914 roku u Lvovi silami horu tovaristva Boyan na koncerti prisvyachenomu 100 richchyu vid dnya narodzhennya Kobzarya Diriguvav avtor Kantatu Zapovit Lyudkevich stvoriv do 120 richchya vid dnya narodzhennya Shevchenka 1934 Pershe yiyi vikonannya vidbulosya 1935 lvivskij hor Boyan pid keruvannyam avtora U 1950 h rokah Lyudkevich zanovo vidredaguvav kantatu i v takomu viglyadi vona vvijshla do najkrashih zrazkiv kantatno oratorialnogo zhanru VidznakiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Znak Poshani Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayinskoyi RSR 1964 Derzhavna premiya URSR imeni Tarasa Shevchenka za simfoniyu kantatu Kavkaz i vokalno simfonichnu kantatu Zapovit na slova odnojmennih tvoriv Tarasa Shevchenka 1969 Narodnij artist SRSR 23 sichnya 1979 Geroj Socialistichnoyi Praci Muzichni tvori Vichnij revolyucioner 1898 Vilnij Ukrayini 1912 1914 druga redakciya 1939 Ostannij bij 1914 Kantata simfoniya Kavkaz na virshi Tarasa Shevchenka 1902 1913 Opera Bar Kohba 1926 nezavershena Simfonichna poema Kamenyari 1926 druga redakciya 1956 Strilecka rapsodiya 1928 druga redakciya 1956 pid nazvoyu Galicka rapsodiya Kantata Zapovit na virshi Tarasa Shevchenka 1934 druga redakciya 1955 Simfonichna poema Vesnyanki 1935 Kantata Najmit na virshi Ivana Franka 1941 Konkistadori 1941 Simfonichna poema Dnipro 1947 Simfonichna poema Pisnya yunakiv 1948 Prikarpatska simfoniya 1952 Opera Dovbush 1955 Simfonichna poema Ne zabud yunih dniv 1956 Simfonichna poema Nashe more 1957 Simfonichna poema Mojsej 1962 Simfonichna poema Chakona 1964 Fortepianni ta skripkovi koncerti Horovi kompoziciyi na teksti Tarasa Shevchenka Ivana Franka Markiyana Shashkevicha Maksima Rilskogo ta in Obrobka narodnih pisen Gagilka Oj Moroze Morozenku Bodaj sya kogut znudiv Pro Bondarivnu Solospivi Spi ditino moya Muzikoznavchi praci Doslidzhennya i statti 1976 teoretichni doslidzhennya muzichni rozvidki publicistika Doslidzhennya statti recenziyi T 1 Lviv 1999 495 s il Doslidzhennya statti recenziyi vistupi T 2 Lviv 2000 815 s il Lyudkevich S Zagalni osnovi muziki teoriya muziki 16 chervnya 2018 u Wayback Machine Stanislav Lyudkevich Kolomiya Nakladom Zag knigozbirni 1921 136 s Pam yatNa jogo chest nazvano vulici u bagatoh mistah Ukrayini zokrema u Lvovi Pustomitah Striyu Kolomiyi Kam yanci Buzkij Krim togo v budinku pri odnojmennij vulici u Lvovi stvoreno memorialnij muzej Stanislava Lyudkevicha a na fasadi budinku muzeyu vstanovleno hudozhno memorialnu tablicyu z gorelyefom kompozitora avtorstva skulptoriv Volodimira ta Vasilya Odrehivskih Zasnovano muzichnu premiyu U Lvovi jogo im yam nazvano muzichnij koledzh 24 sichnya 2004 roku v primishenni Golovnoyi poshti Lvova vidbulosya urochiste specpogashennya yuvilejnoyi marki do 125 richchya vid dnya narodzhennya Stanislava Lyudkevicha Pershoyu pogasila postavila specialnij shtamp na konverti yuvilejnu marku druzhina kompozitora Zenoviya Shtunder U ridnomu misti Stanislava Lyudkevicha Yaroslavi pislya bagatolitnih zusil ukrayinskoyi gromadi v Polshi zvernen ta listiv oficijnih osib vidomih muzikantiv z Ukrayini rada mista postanovila perejmenuvati vulicyu Tatarsku na vulicyu Lyudkevicha Cya vulicya simvolichno vede vid greko katolickoyi cerkvi do rimo katolickogo kolegiumu takim chinom z yednuyuchi dvi osnovni nacionalni gromadi yaki vikami zhili na cij zemli Urochiste osvyachennya ta pererizannya strichki z nagodi perejmenuvannya vulici vidbulosya u travni 2010 roku U 2017 roci muzichnoyu agenciyeyu Collegium Musicum zapochatkovano festival Lyudkevich Fest prisvyachenij postati kompozitora Stanislava Lyudkevicha ta jogo eposi Pershij festival vidbuvsya u Lvovi 8 17 veresnya 2017 roku Na festivali vpershe prolunav cikl Zbirnika liturgijnih pisen napisanij u 1922 roci a takozh chi ne vsi solni fortepianni tvori kompozitora Obraz Lyudkevicha vtilili u svoyih tvorah skulptori Vasil Odrehivskij 1959 1975 1980 Yevgen Dzindra 1979 relyef Yaroslav Loza medal 1980 Petro Dzindra 1983 plaketa SvitliniMemorialnij muzej Stanislava Lyudkevicha Memorialna tablicya na fasadi muzeyu po vul S Lyudkevicha 7 u Lvovi Stanislav Lyudkevich na yuvilejnij poshtovij marci Ukrayini 2004 rik Memorialna tablicya na fasadi Lvivskoyi muzichnoyi akademiyiPrimitkihttps www musiklexikon ac at ml musik L Ludkewytsch Stanislav xml Deutsche Nationalbibliothek Record 121667421 Record 1019625457 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Stepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 139 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 https dlibra kul pl dlibra publication 58652 edition 52469 content S 3 Prometej ukrayinskoyi muziki Den 2020 23 sichnya 11 S 6 UINP 1879 narodivsya Stanislav Lyudkevich UINP ukr Procitovano 11 kvitnya 2024 Ninel Klimenko Ivan Krip yakevich yak osobistist i naukovec za novimi dzherelami Ukrayinskij istorichnij zhurnal 6 507 za listopad gruden 2012 S 98 ISSN 0130 5247 Elektrona versiya UZE u troh tomah Arhiv originalu za 16 chervnya 2018 Procitovano 16 chervnya 2018 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 144 ISBN 966 8955 00 5 O V Danilenko L V Ivanicka N V Teres 2007 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Kiyiv Knigi HH s 258 ISBN 978 966 8653 95 7 salomeamuseum lviv ua Arhiv originalu za 19 sichnya 2019 Procitovano 18 sichnya 2019 Arhiv originalu za 16 chervnya 2018 Procitovano 16 chervnya 2018 Kiyanovska L U ridnomu misti Stanislava Lyudkevicha z yavilasya vulicya jogo imeni 15 grudnya 2018 u Wayback Machine Lvivska poshta 15 travnya 2010 52 937 Arhiv originalu za 16 chervnya 2018 Procitovano 16 chervnya 2018 Arhiv originalu za 16 chervnya 2018 Procitovano 16 chervnya 2018 Arhiv originalu za 16 chervnya 2018 Procitovano 16 chervnya 2018 Odrehivskij Vasil Pavlovich Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik K Mistectvo 1972 S 337 Hudozhnya vistavka prisvyachena 130 richchyu z dnya narodzhennya Ivana Franka Katalog Molchanova L Mayik N Volochinyuk M ta in Lviv Oblpoligrafvidav 1987 S 8 Mi buduyemo komunizm Respublikanska hudozhnya vistavka prisvyachena XXVI z yizdu KPRS ta XXVI z yizdu Kompartiyi Ukrayini Katalog ukl A G Brusina M O Sklyarska T A Gelfer ta in K Reklama 1982 S 23 Vystavka proizvedenij hudozhnikov zapadnyh oblastej Ukrainy posvyashennaya 40 letiyu vossoedineniya ukrainskogo naroda M Sovetskij hudozhnik 1980 S 26 Respublikanska hudozhnya vistavka do 110 richchya z dnya narodzhennya V I Lenina Katalog K Reklama 1981 S 20 Hudozhnya vistavka prisvyachena 130 richchyu S 7 Dzherela ta literaturaGalajchak T Lyudkevich Stanislav Pilipovich 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 389 ISBN 978 966 00 1028 1 Zagajkevich M S P Lyudkevich K 1957 Kiyanovska L Lyudkevich Stanislav Pilipovich 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Komenda O 2019 Stanislav Lyudkevich mitec universalnogo obdaruvannya Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo 124 151 160 DOI https doi org 10 31318 2522 4190 2019 124 165420 Korolyuk N Korifeyi ukrayinskoyi horovoyi kulturi XX stolittya K 1994 Kos Anatolskij A S P Lyudkevich K 1951 Mikola Lisenko i Stanislav Lyudkevich Monogr Ya Yakubyak Lvivska derzhavna muzichna akademiya im M V Lisenka Nauk t vo im Shevchenka Lviv DVC NTSh 2003 263 c Bibliogr S 241 252 257 262 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 S 375 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 381 Pavlishin S Stanislav Lyudkevich K 1974 Pavlishin S Tvorchist S Lyudkevicha 1979 Rudnickij A Lyudkevich Stanislav Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 4 S 1394 1395 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 2 Kaligrafiya Portugalci 736 s S 304 305 Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 S 371 Shevchenkivski laureati 1962 2001 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slovo I M Dzyubi K Krinicya 2001 696 s ISBN 966 7575 29 2 S 315 316 Shtunder Z Stanislav Lyudkevich i jogo spivpracya v etnografichnij i muzikologichnij komisiyah Naukovogo tovaristva im Shevchenka Zapiski NTSh T 226 Praci Muzikoznavchoyi komisiyi Lviv 1993 S 456 459 Shtunder Z Stanislav Lyudkevich Zhittya i tvorchist T I 1879 1939 Zenoviya Shtunder Lviv PP Binar 2005 635 s il Shtunder Z Stanislav Lyudkevich Zhittya i tvorchist T II 1939 1979 Zenoviya Shtunder Lviv Zhovkva Misioner 2009 360 s il PosilannyaLyudkevich Stanislav Pilipovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 237 245 Lyudkevich Stanislav 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 872 1000 ekz Memorialnij Muzej Stanislava Lyudkevicha 3 veresnya 2017 u Wayback Machine Lyudkevich S Zagalni osnovi muziki teoriya muziki Stanislav Lyudkevich Kolomiya Nakladom Zag knigozbirni 1921 136 s 24 veresnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ