Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Автоно́мна нерво́ва систе́ма (АНС; вегетативна н.с. (інколи вісцеральна)) — у ссавців частина нервової системи, яка керує мимовільними діями гладеньких м'язів (стравоходу, кровоносних судин), серця і залоз. Функцією автономної нервової системи є підтримка гомеостазу — сталості внутрішнього середовища організму і пристосування до умов навколишнього середовища, що постійно змінюється (гомеокінезу). Вона не підкоряється свідомості, хоча й підпорядкована спинному та головному мозку.
| Автономна нервова система | |
|---|---|
 Інервація автономної нервової системи. | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Autonomici systematis nervosi |
| MeSH | D001341 |
| TA98 | A14.3.00.001 |
| TA2 | 6600 |
| FMA | 9905 |
| Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] | |
Види
Звичайно автономна нервова система поділяється на відділи:
Також вважається частиною АНС метасимпатична нервова система.
Раніше відділяли ентеричну НС, до якої відносили рефлекторні дуги, які замикаються в підслизовому і між м'язовому сплетіннях кишки. Зараз ввели ширше поняття — метасимпатичної нервової системи, яке охоплює автономну НС вісцеральних органів, у тому числі та травного тракту.
Симпатична система відповідає на стрес, збільшуючи серцебиття, кров'яний тиск, цілком готуючи тіло до дій.
Парасимпатична система домінує у стані спокою, сприяє відновленню запасів енергії під час відпочинку, викликає заспокійливу і розслаблювальну дію, відновлює гомеостаз.
Симпатичні нерви іннервують фактично всі органи й тканини організму;
Парасимпатичні нерви НЕ іннервують скелетні м'язи, ЦНС, більшу частину кровоносних судин і матку.
Симпатична система відрізняється високою чутливістю до адреналіну, а парасимпатична система виявляє високу чутливість до холіноподібних речовин.
Походження
Більшість клітин автономної нервової системи в ембріогенезі походять від клітин нервового гребеня.
Функції
Іннервує внутрішні органи, шкіру, гладкі м’язи, залози внутрішньої секреції та серце, кровопостачання і трофіку всіх органів, а також підтримує сталість внутрішнього середовища організму та пристосування до зовнішніх чинників.
Автономна нервова система не має своїх особливих аферентних, чутливих шляхів. Чутливі імпульси від органів йдуть у складі чутливих волокон, які є спільними для автономної та соматичної нервових систем. Вищий контроль та регуляція функцій автономної нервової системи, як і соматичної, відбувається за допомогою кори півкуль великого мозку.
Соматична та автономна нервові системи відрізняються не лише за функцією, а й за будовою, а саме: соматичні рухові волокна виходять зі спинного мозку сегментарно, а автономні волокна виходять лише з певних центрів: мезенцефалічного, бульбарного (парасимпатичні ядра черепних нервів у ромбоподібній ямці), які об’єднані в краніальний відділ; тораколюмбального (бічні роги протягом сегментів від CVIII до LII-III), сакрального (бічні роги протягом сегментів SII-IV).
Тораколюмбальний відділ належить до симпатичного відділу, а краніальний і – до парасимпатичного.
Соматичні нервові волокна мають добре помітну м’якотну оболонку, а в автономних вона відсутня.
Тіла клітин соматичних нейронів знаходяться у передніх рогах спинного мозку, а їхні відростки (аксони), не перериваючись, досягають скелетних м’язів. Нервові відростки автономних нейронів перериваються в автономних вузлах. Отже, тут є передвузлові (прегангліонарні) і післявузлові (постгангліонарні) волокна.
Найпростіша рефлекторна дуга соматичної нервової системи складається з двох нейронів, а автономної – з трьох (є вставний нейрон); її еферентна ланка складається не з одного, а з двох нейронів.
Див. також
Примітки
- Schmidt, A; Thews, G (1989). Autonomic Nervous System. У Janig, W (ред.). Human Physiology (вид. 2). New York, NY: Springer-Verlag. с. 333—370.
- Lefcort F. (2020). Development of the Autonomic Nervous System: Clinical Implications. Seminars in neurology, 40(5), 473–484. https://doi.org/10.1055/s-0040-1713926
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с. []
- ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
Посилання
- Вегетативна нервова система [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] ЕСУ, 2005
- Автономна частина периферійної нервової системи (укр.) . Архів оригіналу за 23 червня 2013.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (січень 2021) |
 | Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avtono mna nervo va siste ma ANS vegetativna n s inkoli visceralna u ssavciv chastina nervovoyi sistemi yaka keruye mimovilnimi diyami gladenkih m yaziv stravohodu krovonosnih sudin sercya i zaloz Funkciyeyu avtonomnoyi nervovoyi sistemi ye pidtrimka gomeostazu stalosti vnutrishnogo seredovisha organizmu i pristosuvannya do umov navkolishnogo seredovisha sho postijno zminyuyetsya gomeokinezu Vona ne pidkoryayetsya svidomosti hocha j pidporyadkovana spinnomu ta golovnomu mozku Avtonomna nervova sistemaInervaciya avtonomnoyi nervovoyi sistemi DetaliIdentifikatoriLatina Autonomici systematis nervosiMeSH D001341TA98 A14 3 00 001TA2 6600FMA 9905Anatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih VidiZvichajno avtonomna nervova sistema podilyayetsya na viddili simpatichnu NS parasimpatichnu NS Takozh vvazhayetsya chastinoyu ANS metasimpatichna nervova sistema Ranishe viddilyali enterichnu NS do yakoyi vidnosili reflektorni dugi yaki zamikayutsya v pidslizovomu i mizh m yazovomu spletinnyah kishki Zaraz vveli shirshe ponyattya metasimpatichnoyi nervovoyi sistemi yake ohoplyuye avtonomnu NS visceralnih organiv u tomu chisli ta travnogo traktu Simpatichna sistema vidpovidaye na stres zbilshuyuchi sercebittya krov yanij tisk cilkom gotuyuchi tilo do dij Parasimpatichna sistema dominuye u stani spokoyu spriyaye vidnovlennyu zapasiv energiyi pid chas vidpochinku viklikaye zaspokijlivu i rozslablyuvalnu diyu vidnovlyuye gomeostaz Simpatichni nervi innervuyut faktichno vsi organi j tkanini organizmu Parasimpatichni nervi NE innervuyut skeletni m yazi CNS bilshu chastinu krovonosnih sudin i matku Simpatichna sistema vidriznyayetsya visokoyu chutlivistyu do adrenalinu a parasimpatichna sistema viyavlyaye visoku chutlivist do holinopodibnih rechovin PohodzhennyaBilshist klitin avtonomnoyi nervovoyi sistemi v embriogenezi pohodyat vid klitin nervovogo grebenya FunkciyiInnervuye vnutrishni organi shkiru gladki m yazi zalozi vnutrishnoyi sekreciyi ta serce krovopostachannya i trofiku vsih organiv a takozh pidtrimuye stalist vnutrishnogo seredovisha organizmu ta pristosuvannya do zovnishnih chinnikiv Avtonomna nervova sistema ne maye svoyih osoblivih aferentnih chutlivih shlyahiv Chutlivi impulsi vid organiv jdut u skladi chutlivih volokon yaki ye spilnimi dlya avtonomnoyi ta somatichnoyi nervovih sistem Vishij kontrol ta regulyaciya funkcij avtonomnoyi nervovoyi sistemi yak i somatichnoyi vidbuvayetsya za dopomogoyu kori pivkul velikogo mozku Somatichna ta avtonomna nervovi sistemi vidriznyayutsya ne lishe za funkciyeyu a j za budovoyu a same somatichni ruhovi volokna vihodyat zi spinnogo mozku segmentarno a avtonomni volokna vihodyat lishe z pevnih centriv mezencefalichnogo bulbarnogo parasimpatichni yadra cherepnih nerviv u rombopodibnij yamci yaki ob yednani v kranialnij viddil torakolyumbalnogo bichni rogi protyagom segmentiv vid CVIII do LII III sakralnogo bichni rogi protyagom segmentiv SII IV Torakolyumbalnij viddil nalezhit do simpatichnogo viddilu a kranialnij i do parasimpatichnogo Somatichni nervovi volokna mayut dobre pomitnu m yakotnu obolonku a v avtonomnih vona vidsutnya Tila klitin somatichnih nejroniv znahodyatsya u perednih rogah spinnogo mozku a yihni vidrostki aksoni ne pererivayuchis dosyagayut skeletnih m yaziv Nervovi vidrostki avtonomnih nejroniv pererivayutsya v avtonomnih vuzlah Otzhe tut ye peredvuzlovi preganglionarni i pislyavuzlovi postganglionarni volokna Najprostisha reflektorna duga somatichnoyi nervovoyi sistemi skladayetsya z dvoh nejroniv a avtonomnoyi z troh ye vstavnij nejron yiyi eferentna lanka skladayetsya ne z odnogo a z dvoh nejroniv Div takozhMizhnarodne Tovaristvo z Avtonomnoyi Nejronauki Metasimpatichna avtonomna nervova sistemaPrimitkiSchmidt A Thews G 1989 Autonomic Nervous System U Janig W red Human Physiology vid 2 New York NY Springer Verlag s 333 370 Lefcort F 2020 Development of the Autonomic Nervous System Clinical Implications Seminars in neurology 40 5 473 484 https doi org 10 1055 s 0040 1713926LiteraturaLyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s storinka VEGETATIVNA NERVOVA SISTEMA 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediyaPosilannyaVegetativna nervova sistema 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine ESU 2005 Avtonomna chastina periferijnoyi nervovoyi sistemi ukr Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2021 Ce nezavershena stattya z anatomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi