Чутливість (фізіологія)

Чутли́вість — одна із основних функцій нервової системи, яка полягає у здатності організму сприймати рецепторами й усвідомлювати подразнення від навколишнього середовища та внутрішніх органів. Тобто, поняття чутливість є складовою частиною більш широкого поняття рецепція, до якого крім усвідомленої інформації входить також інформація від автономної нервової системи.

За кожен вид чутливості відповідає окремий аналізатор, який складається з рецепторів, провідних шляхів та відповідної зони кори головного мозку. Аналізатори поділяються на дві групи:

Зовнішні (екстероцептивні):

• Зоровий аналізатор
• Слуховий аналізатор
• Нюховий аналізатор

Внутрішні (інтероцептивні):

Класифікація чутливості

Чутливість поділяють на загальну (просту) та складну.

Загальна чутливість, залежно від місця розташування рецепторів поділяється на:

• поверхневу (екстероцептивна) — шкіра, слизові

• глибоку (пропріоцептивна) — м'язи, зв'язки, суглоби

 — визначення напрямку руху шкірної складки

• внутрішню (інтероцептивна) — внутрішні органи

До складних видів чутливості належать:

•  — здатність пізнавати предмети шляхом обмацування
•  — здатність із заплющеними очима розпізнати фігуру (буква, цифра), що накреслюється на шкірі
•  — здатність сприймати відокремлено два подразника, що наносяться одночасно

Види порушень чутливості

Розрізняють кількісні та якісні порушення чутливості.

До кількісних належать:

• Анестезія

До якісних належать:

• Парестезія

Чутливість в біології

Деякі біологічні види здатні відчувати подразники, до яких людський організм нечутливий:

• Магніторецепція (деякі акули)
• (деякі види риб та земноводних)
• Ехолокація (дельфіни, кажани)

Див. також

• Анестезіологія
• Алгологія
• Індивідуальний поріг чутливості

Джерела

• Нервові хвороби/С. М. Віничук, Є. Г. Дубенко, Є. Л. Мачерет та ін.; За ред. С. М. Віничука, Є. Г. Дубенка. — К.:Здоров'я, 2001. — 696 с. Ст.20-25.