Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слухова система (орган слуху і рівноваги) — аналізатор зовнішнього середовища, що виконує дві важливі функції — сприймання звукових коливань, підтримання рівноваги і регулювання положення та рухів тіла в просторі. Слухова система має у своєму складі: вухо і провідний шлях статокінетичного аналізатора.
Рецептори оргазма слуху і рівноваги містяться в товщі кам'янистої частини скроневої кістки. Відповідно до виконуваної функції в органі слуху і рівноваги розрізняють:
Зовнішнє і середнє вухо сприймають і проводять звук, а внутрішнє вухо містить звукосприймальний апарат і орган рівноваги.
Вухо
Провідний шлях статокінетичного аналізатора
Провідний шлях статокінетичного аналізатора відіграє велику роль в орієнтації тіла в просторі, сприймає земне тяжіння й положення голови в стані покою та руху. Рецепторами цього аналізатора є волоскові сенсорні епітеліоцити плям мішечка, маточки й ампульних гребенів перетинчастих ампул півколових проток. Перший нейрон провідного шляху статокінетичного аналізатора — це несправжньоодновідросткові клітини присінкового вузла присінкового нерва, який залягає на дні внутрішнього слухового ходу. Периферійні відростки клітин присінкового вузла утворюють дві гілки — верхню та нижню, вони, своєю червгою, поділяються на нерви, які підходять до основних частин волоскових клітин плям мішечка, маточки і гребнів ампул півколових проток. Ці нерви носять назви тих утворень, до яких вони підходять. Рецептори ампул півколових проток сприймають рухи голови, а рецептори мішечка і маточки — інформацію про статичне положення тіла, прямолінійний рух, вібрацію.
Центральні відростки клітин присінкового вузла утворюють присінкову частину восьмого черепного нерва — присінкового нерва, який виходить з внутрішнього слухового отвору і вступає в стовбур мозку в мосто-мозочковому куті на межі між мостом і довгастим мозком, із зовнішнього боку лицевого нерва. Проникнувши в мозок, більшість центральних відростків закінчуються в чотирьох пристінкових ядрах, де розміщений другий нейрон провідного шляху статокінетичного аналізатора. Частина центральних відростків клітин присінкового вузла не заходить у пристінкові ядра, а через нижню мозочкову ніжку безпосередньо доходить до черв'яка мозочка і ядра вершини.
Другий нейрон — клітини переднього та заднього завиткових ядер покриву мосту. Аксони клітин переднього завиткового ядра переходять на протилежний бік мосту, беручи участь в утворенні трапецієподібного тіла. більшість з них переключається у верхньому оливному ядрі і присередньому додатковому оливному ядрі. Відростки клітин заднього завиткового ядра, утворюючи мозкові смуги дна четвертого шлуночка, переходять на протилежний бік мосту, занурюються в його покрив біля серединної борозни ромбоподібної ямки і приєднуються до волокон трапецієподібного тіла. Менша частина аксонів заднього завиткового ядра не переходить на протилежний бік мосту, а приєднується до трапецієподібного тіла, присереднього верхнього додаткового оливного ядра свого боку і в складі бічної петлі контактує з нейронами нижніх горбків пластинки покрівлі середнього мозку і присереднього колінчастого тіла. Таким чином, у бічній петлі є волокна провідних шляхів від обох слухових аналізаторів
Третій нейрон — ядро трапецієподібного тіла і верхнє оливне ядро. Нервові волокна, які виходять з його ядер, а також аксони нейронівпереднього завиткового ядра, які проходять трапецієподібне тіло, не перериваючись, утворюють бічну петлю. її волокна підходять до ядер нижніх горбків пластинки покрівлі середнього мозку і присереднього колінчастого тіла. Клітини названих утворень є четвертими нейронами провідного шляху слухового аналізатора.
Утворення звуку
До волоскових клітин спірального органа звукові коливання доходять завдяки повітряній і кістковій провідності. При повітряній провідності звукові коливання передаються різними утвореннями. Спричинені звуком повітряні хвилі проходять через зовнішній слуховий хід і викликають вібрацію барабанної перетинки. Зрощена з барабанною перетинкою ручка молоточка зміщує систему слухових кісточок, що призводить до коливань основи стремінця у вікні присінка. Основа стремінця тисне на перилімфу присінка, її коливання поширюються на перилімфу присінкових ходів і через отвір завитки передаються перилімфі барабанних ходів, закритих в основі завитки вторинною барабанною перетинкою. Коливання її перилімфи передаються барабанній стінці завиткової протоки, на якій розміщений спіральний орган, й ендолімфі завиткової протоки. їхні коливання спричинюють зміщення покривної перетинки спірального органа, що призводить до розтягнення та згинання з'єднаних з покривною перетинкою волосків волоскових сенсорних клітин, які трансформують механічний рух у нервовий імпульс.
Гігієна слуху
У зовнішньому слуховому проході накопичується вушна сірка, на ній затримуються пил і мікроорганізми, тому необхідно регулярно мити вуха теплою мильною водою; в жодному разі не можна видаляти сірку твердими предметами.
Велику шкіду приносять слуху надмірно сильні звуки і тривалий шум, особливо шкідливо діє останній, що призводить до глухуватості та навіть до глухоти. Максимальний рівень гучності звуку, що вже викликає болючі відчуття, складає в середньому 135 дБ (децибел). Сильний шум знижує продуктивність праці до 40—60%. Деякі інфекційні захворювання (ангіна, грип) викликають запалення середнього вуха. Симптоми захворювання виявляються по-різному, може з'явитися біль у вухах, збільшиться виділення сірки, тобто з'являється «теча», знижується рівень чутності й т. д. У такому випадку необхідно звернутися до лікаря. Хронічне запалення середнього вуха може тривати місяцями, але самолікування ніколи не відбудеться, тому без допомоги фахівця тут ніяк не обійтися.
Тривале прослуховування голосної музики також призводить до погіршення слуху і перевтоми нервної системи.
Див. також
Джерела та література
- Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с.
- Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с.
- Цвикер Э., Фельдкеллер Р., Ухо как приемник информации, пер. с нем., М., 1971;
- Физиология сенсорных систем, ч. 2, Л., 1972, гл. 4—13;
- Сомьен Дж., Кодирование сенсорной информации в нервной системе млекопитающих, пер. с англ., М., 1975
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sluhova sistema organ sluhu i rivnovagi analizator zovnishnogo seredovisha sho vikonuye dvi vazhlivi funkciyi sprijmannya zvukovih kolivan pidtrimannya rivnovagi i regulyuvannya polozhennya ta ruhiv tila v prostori Sluhova sistema maye u svoyemu skladi vuho i providnij shlyah statokinetichnogo analizatora Anatomiya sluhovoyi sistemi lyudini Receptori orgazma sluhu i rivnovagi mistyatsya v tovshi kam yanistoyi chastini skronevoyi kistki Vidpovidno do vikonuvanoyi funkciyi v organi sluhu i rivnovagi rozriznyayut zovnishnye vuho serednye vuho vnutrishnye vuho Zovnishnye i serednye vuho sprijmayut i provodyat zvuk a vnutrishnye vuho mistit zvukosprijmalnij aparat i organ rivnovagi VuhoDokladnishe VuhaProvidnij shlyah statokinetichnogo analizatoraProvidnij shlyah statokinetichnogo analizatora vidigraye veliku rol v oriyentaciyi tila v prostori sprijmaye zemne tyazhinnya j polozhennya golovi v stani pokoyu ta ruhu Receptorami cogo analizatora ye voloskovi sensorni epiteliociti plyam mishechka matochki j ampulnih grebeniv peretinchastih ampul pivkolovih protok Pershij nejron providnogo shlyahu statokinetichnogo analizatora ce nespravzhnoodnovidrostkovi klitini prisinkovogo vuzla prisinkovogo nerva yakij zalyagaye na dni vnutrishnogo sluhovogo hodu Periferijni vidrostki klitin prisinkovogo vuzla utvoryuyut dvi gilki verhnyu ta nizhnyu voni svoyeyu chervgoyu podilyayutsya na nervi yaki pidhodyat do osnovnih chastin voloskovih klitin plyam mishechka matochki i grebniv ampul pivkolovih protok Ci nervi nosyat nazvi tih utvoren do yakih voni pidhodyat Receptori ampul pivkolovih protok sprijmayut ruhi golovi a receptori mishechka i matochki informaciyu pro statichne polozhennya tila pryamolinijnij ruh vibraciyu Centralni vidrostki klitin prisinkovogo vuzla utvoryuyut prisinkovu chastinu vosmogo cherepnogo nerva prisinkovogo nerva yakij vihodit z vnutrishnogo sluhovogo otvoru i vstupaye v stovbur mozku v mosto mozochkovomu kuti na mezhi mizh mostom i dovgastim mozkom iz zovnishnogo boku licevogo nerva Proniknuvshi v mozok bilshist centralnih vidrostkiv zakinchuyutsya v chotiroh pristinkovih yadrah de rozmishenij drugij nejron providnogo shlyahu statokinetichnogo analizatora Chastina centralnih vidrostkiv klitin prisinkovogo vuzla ne zahodit u pristinkovi yadra a cherez nizhnyu mozochkovu nizhku bezposeredno dohodit do cherv yaka mozochka i yadra vershini Drugij nejron klitini perednogo ta zadnogo zavitkovih yader pokrivu mostu Aksoni klitin perednogo zavitkovogo yadra perehodyat na protilezhnij bik mostu beruchi uchast v utvorenni trapeciyepodibnogo tila bilshist z nih pereklyuchayetsya u verhnomu olivnomu yadri i priserednomu dodatkovomu olivnomu yadri Vidrostki klitin zadnogo zavitkovogo yadra utvoryuyuchi mozkovi smugi dna chetvertogo shlunochka perehodyat na protilezhnij bik mostu zanuryuyutsya v jogo pokriv bilya seredinnoyi borozni rombopodibnoyi yamki i priyednuyutsya do volokon trapeciyepodibnogo tila Mensha chastina aksoniv zadnogo zavitkovogo yadra ne perehodit na protilezhnij bik mostu a priyednuyetsya do trapeciyepodibnogo tila priserednogo verhnogo dodatkovogo olivnogo yadra svogo boku i v skladi bichnoyi petli kontaktuye z nejronami nizhnih gorbkiv plastinki pokrivli serednogo mozku i priserednogo kolinchastogo tila Takim chinom u bichnij petli ye volokna providnih shlyahiv vid oboh sluhovih analizatoriv Tretij nejron yadro trapeciyepodibnogo tila i verhnye olivne yadro Nervovi volokna yaki vihodyat z jogo yader a takozh aksoni nejronivperednogo zavitkovogo yadra yaki prohodyat trapeciyepodibne tilo ne pererivayuchis utvoryuyut bichnu petlyu yiyi volokna pidhodyat do yader nizhnih gorbkiv plastinki pokrivli serednogo mozku i priserednogo kolinchastogo tila Klitini nazvanih utvoren ye chetvertimi nejronami providnogo shlyahu sluhovogo analizatora Utvorennya zvukuDo voloskovih klitin spiralnogo organa zvukovi kolivannya dohodyat zavdyaki povitryanij i kistkovij providnosti Pri povitryanij providnosti zvukovi kolivannya peredayutsya riznimi utvorennyami Sprichineni zvukom povitryani hvili prohodyat cherez zovnishnij sluhovij hid i viklikayut vibraciyu barabannoyi peretinki Zroshena z barabannoyu peretinkoyu ruchka molotochka zmishuye sistemu sluhovih kistochok sho prizvodit do kolivan osnovi stremincya u vikni prisinka Osnova stremincya tisne na perilimfu prisinka yiyi kolivannya poshiryuyutsya na perilimfu prisinkovih hodiv i cherez otvir zavitki peredayutsya perilimfi barabannih hodiv zakritih v osnovi zavitki vtorinnoyu barabannoyu peretinkoyu Kolivannya yiyi perilimfi peredayutsya barabannij stinci zavitkovoyi protoki na yakij rozmishenij spiralnij organ j endolimfi zavitkovoyi protoki yihni kolivannya sprichinyuyut zmishennya pokrivnoyi peretinki spiralnogo organa sho prizvodit do roztyagnennya ta zginannya z yednanih z pokrivnoyu peretinkoyu voloskiv voloskovih sensornih klitin yaki transformuyut mehanichnij ruh u nervovij impuls Gigiyena sluhuU zovnishnomu sluhovomu prohodi nakopichuyetsya vushna sirka na nij zatrimuyutsya pil i mikroorganizmi tomu neobhidno regulyarno miti vuha teployu milnoyu vodoyu v zhodnomu razi ne mozhna vidalyati sirku tverdimi predmetami Veliku shkidu prinosyat sluhu nadmirno silni zvuki i trivalij shum osoblivo shkidlivo diye ostannij sho prizvodit do gluhuvatosti ta navit do gluhoti Maksimalnij riven guchnosti zvuku sho vzhe viklikaye bolyuchi vidchuttya skladaye v serednomu 135 dB decibel Silnij shum znizhuye produktivnist praci do 40 60 Deyaki infekcijni zahvoryuvannya angina grip viklikayut zapalennya serednogo vuha Simptomi zahvoryuvannya viyavlyayutsya po riznomu mozhe z yavitisya bil u vuhah zbilshitsya vidilennya sirki tobto z yavlyayetsya techa znizhuyetsya riven chutnosti j t d U takomu vipadku neobhidno zvernutisya do likarya Hronichne zapalennya serednogo vuha mozhe trivati misyacyami ale samolikuvannya nikoli ne vidbudetsya tomu bez dopomogi fahivcya tut niyak ne obijtisya Trivale prosluhovuvannya golosnoyi muziki takozh prizvodit do pogirshennya sluhu i perevtomi nervnoyi sistemi Div takozhSluh Vadi sluhuDzherela ta literaturaGistologiya z osnovami gistologichnoyi tehniki Za redakciyeyu V P Pishaka Pidruchnik Kiyiv KONDOR 2008 400 s ISBN 978 966 351 128 3 Anatomiya lyudini U 2 t K Zdorov ya 2005 T 2 372 s ISBN 5 311 01342 7 Cviker E Feldkeller R Uho kak priemnik informacii per s nem M 1971 Fiziologiya sensornyh sistem ch 2 L 1972 gl 4 13 Somen Dzh Kodirovanie sensornoj informacii v nervnoj sisteme mlekopitayushih per s angl M 1975