Вале́нсія (кат. або вал. València, вимовляється літературною каталанською [bəłέnsiə], у нормативній вимові Автономної області Валенсія [va'łɛnsia], ісп. Valencia, вимова [ba'lenθja]) — адміністративний центр автономної спільноти Валенсія та однойменної провінції Іспанії. Третє за кількістю жителів місто Іспанії після Мадриду і Барселони.
Валенсія Valencia | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Катедральний собор у Валенсії | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
39°28′ пн. ш. 0°22′ зх. д. / 39.467° пн. ш. 0.367° зх. д. | ||||||||
Країна | Іспанія | |||||||
Регіон | Валенсія (область) | |||||||
Район | Валенсія (провінція) | |||||||
Адмінцентр | d | |||||||
Столиця для | Валенсія, Валенсія і d | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 138 до н. е. | |||||||
Перша згадка | 138 до н. е. | |||||||
Площа | 134,65 км² | |||||||
Населення | 814 208 (2009 р.) | |||||||
Висота НРМ | 15 м | |||||||
Водойма | Середземне море, Турія | |||||||
Офіційна мова | каталанська[2] і іспанська | |||||||
Назва мешканців | кат. valenciana[3], кат. valencià, ісп. valenciana, ісп. valenciano, англ. Valencian, фр. Valencienne, фр. Valencien, кат. valentí[4], кат. valentina[4], словен. Valencijčan і словен. Valencijčanka | |||||||
Міста-побратими | Одеса | |||||||
Телефонний код | (+34) 96 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
Номери автомобілів | V | |||||||
GeoNames | 6362115 | |||||||
OSM | r344953 ·R | |||||||
Поштові індекси | 46000-46026 | |||||||
Міська влада | ||||||||
d | Хуан Рібо (Joan Ribó i Canut) | |||||||
Вебсайт | valencia.es | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Валенсія у Вікісховищі |
Площа муніципалітету — 134,6 км2. Відстань від Валенсії до Барселони та до Мадриду становить близько 350 км. Населення міста становить близько 814,2 тис. осіб, що становить 18 % усього населення автономної спільноти Валенсія.
Походження та вимова назви міста у каталанських діалектах
Сучасна назва міста походить від його латинської назви Valĕntĭa, що у перекладі з латини означає «сила». Місто названо на честь римського імператора Флавія Юлія Валента, за наказом якого місто було збудоване його наступником, римським імператором Феодосієм І Великим. За часів арабського панування місто називалося Балансійя (араб. بلنسية).
Назва міста вимовляється по різному у різних діалектах каталанської мови: літературною каталанською [bəłέnsiə], у нормативній вимові Автономної області Валенсія [vaˈɫɛnsia], у діалекті апічат, на базі якого було унормовано валенсійський варіант каталанської мови [baɫénsia], у кастальоському та алаканському діалектах [vaɫénsia], у північно-західних діалектах [baɫέnsiɛ] або [baɫέnsia], у мальоркському діалекті [vəɫέ̞nsi], у маноркському діалекті [vəɫέ̞nsiə].
Населення
Населення Валенсії станом на 2009 р. становило 814 208 жителів, проте з навколишніми поселеннями населення агломерації становить 1 832 274 осіб.
Валенсія є відносно «молодим» містом: 20 % населення складають вікові групи від 15 до 29 років та 32 % — від 30 до 49 років. Основна маса населення (75 %) зайнята у сфері обслуговування, 14 % — у сфері промисловості: в деревообробній, меблевій, взуттєвій та текстильній галузях.
Історія
Місто було засноване в 138 до н. е. римлянами. Вони розпочали будівництво нового міста з того, що спочатку побудували форум на площі Plaza de la Almoina (який наразі знаходиться у старому районі міста Валенсії – El Carmen).
Валенсія, завдяки сприятливим кліматичним умовам, перетворилася в одне з найрозвинутіших сільськогосподарських міст Європи давніх часів. Досі сільське господарство відіграє одну з найважливіших галузей економіки міста. Валенсія — лідер серед світових експортерів цитрусових фруктів (переважно до США).
Вестготи та маври (VI—XIII ст.), які захопили регіон після римлян, вдосконалили систему зрошувальних каналів, вирощували апельсинові, гранатові та лимонні дерева, рис. Саме в цей період була закладена основа текстильної промисловості та виробництва кераміки, якими славиться регіон. Історично, з часів Римської імперії, а пізніше у період панування мусульман на Іберійському півострові, місто було центром торгівлі.
У 1238 р. Валенсія була визволена від арабського панування, увійшовши до Арагонського королівства (XIII—XVIII ст.), яке на той момент очолював король Хайме I. У XVI ст. місто здобуло надзвичайного розквіту та закріпило за собою титул «фінансової столиці Середземномор'я».
Більшість істориків вважають, що золотим моментом для Валенсії був період із 14 по 15 століття. Саме в цей час економіка міста досягнула свого максимуму, в першу чергу завдяки сільському господарству та морській торгівлі. На підтвердження цієї думки, були збудовані найбільш знакові будівлі міста. Серед них можна виділити кафедральний собор Валенсії, (Torres de Serrano, Torres de Quart) та будівлю шовкової біржі (місцева назва La Lonja). Окрім архітектури, відбувся великий стрибок у розвитку мистецтва. Не дарма цей період отримав назву Ренесанс. Саме в той час було збудовано Palau de la Generalitat – зараз це будівля використовується регіональним урядом Валенсії.
У період громадянської війни 1936—1939 рр. Валенсія стала місцем перебування республіканського уряду та, фактично, тимчасовою столицею Іспанії. В останні десятиліття Валенсія перетворилася в один із найпопулярніших туристичних центрів Іспанії.
В адміністративному центрі Валенсійської автономної області розташовані: парламент автономії «Корс валенсіанс» (або «Валенсійські кортеси»), автономний уряд «Ханаралітат Валенсії» (або «Хенералітат Валенсьяна»), представництво уряду Іспанії, представництва іспанських міністерств та відомств.
З 2015 р. мерію Валенсії очолює Хуан Рібо (Joan Ribó i Canut).
Географія
Місто Валенсія розташований на середземноморському узбережжі Піренейського півострова, у великій заплаві річок Хукар і Турія, на березі Валенсійської затоки. Стародавнє місто перебувало приблизно за чотири кілометри від моря, на річковому острові Турія. Найближчі до міста гори — Кабесоль-де-Ель-Пуїг і Сьєрра-Кальдерона, передгір'я Іберійської системи (приблизно за 12 і 25 км на північ від міста відповідно). Центр міста лежить на висоті 11 метрів над рівнем моря.
Клімат
Валенсія має м'який і злегка дощовий клімат взимку та жаркий і сухий влітку. За класифікацією кліматів Кеппена клімат міста перехідний між середземноморським (Csa) і семіаридним (BSh). Середньорічна температура становить 18,3 °C.
Січень є найхолоднішим місяцем, з середньою максимальною температурою 16—17 °C і мінімальною температурою 7—8 °C. Снігопади і морози рідкісні в межах міста, але іноді трапляються. Найтепліший місяць — серпень з середньою максимальною температурою 30-31 °C і мінімальною температурою 21—23 °C і помірно високою відносною вологістю.
Річна кількість опадів становить від 450 до 500 мм, у літні місяці (з червня по серпень) опади мінімальні, особливо в липні (в середньому близько 8 мм), восени опади досягають максимуму, особливо у вересні й жовтні (у жовтні середнє значення трохи нижче 80 мм). Середньорічна вологість є відносно високою через вплив моря, вона становить близько 65 % і мало змінюється протягом року.
Клімат центр Валенсії (4 км від моря, висота 11 м над рівнем моря, спостереження за 1981–2010 роки) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Середній максимум, °C | 16,4 | 17,1 | 19,3 | 20,8 | 23,4 | 27,1 | 29,7 | 30,2 | 27,9 | 24,3 | 19,8 | 17,0 | 22,8 |
Середня температура, °C | 11,8 | 12,5 | 14,4 | 16,2 | 19,0 | 22,9 | 25,6 | 26,1 | 23,5 | 19,7 | 15,3 | 12,6 | 18,3 |
Середній мінімум, °C | 7,1 | 7,8 | 9,6 | 11,5 | 14,6 | 18,6 | 21,5 | 21,9 | 19,1 | 15,2 | 10,8 | 8,1 | 13,8 |
Норма опадів, мм | 37.0 | 36.0 | 33.0 | 38.0 | 39.0 | 22.0 | 8.0 | 20.0 | 70.0 | 77.0 | 47.0 | 48.0 | 475.0 |
Кількість | 171 | 171 | 215 | 234 | 259 | 276 | 315 | 288 | 235 | 202 | 167 | 155 | 2696 |
Кількість днів з опадами | 4 | 4 | 4 | 5 | 4 | 3 | 1 | 2 | 5 | 5 | 4 | 5 | 46 |
[:Файл:Clima_Valencia_(España).PNG|Див. додаткову інформацію]].
Пам'ятки
- (XII — XIII ст.), побудований на місці стародавньої мусульманської мечеті, у ньому зберігається визнана Папою Римським чаша Святого Грааля.
- Лонха-де-ла-Седа (Шовкова біржа «Лонха», XV ст.).
- Міський ринок — один з найбільших та найдавніших у Європі.
Музеї
- Місто мистецтв та наук — музейний комплекс, названий на честь Принца Філіпа (король Іспанії з 2014 року), оригінальний витвір сучасної архітектури (архітектор Сантьяго Калатрава).
- Музей мистецтв та наук принца Філіпа.
- Палац мистецтв імені королеви Софії (оперний театр та сцена для інших театральних постановок).
- Океанографічний парк (найбільший в Європі океанаріум).
- Півсфера (Кінотеатр IMAX, планетарій, театр лазерних постановок).
- Галерея скульптур і сад місцевих рослин.
- .
- .
- .
- .
- .
- .
- (Ворота Серранса).
Освіта
У місті є два державні університети, а також кілька приватних. Слід зазначити, що державні університети Валенсії є одними з кращих в Іспанії, що підтверджується їх рейтингами. Університет Валенсії (UV), заснований 1499 року під назвою Estudi General, є державним університетом, орієнтованим на викладання і дослідження практично у всіх областях знань. Має три основних кампуси, де навчається близько 60000 студентів. Входить до четвірки найкращих іспанських університетів.
Іншим державним університетом у Валенсії є Політехнічний університет Валенсії (UPV), який був заснований 1968 року. У цьому університет навчається більше 28 тисяч студентів, особлива увага приділяється науці і техніці. 2010 року університет посів шосте місце в рейтингу іспанських університетів.
Католицький університет Валенсії (UCV) є приватним університетом. Цей університет, названий на честь святого Вінсента Мученика, був заснований кардиналом Агустіном Гарсія-Гаско 8 грудня 2003 року. Тут навчається більше 20 тисяч студентів.
Спорт
Найбільш популярним видом спорту в місті є футбол. Футбольний клуб «Валенсія» — один з найуспішніших клубів Європи і Ла-Ліги, який ставав чемпіоном Іспанії шість разів. 2004 року клуб не тільки став чемпіоном країни, а й виграв Кубок УЄФА. Клуб належить Петеру Ліму, сінгапурському бізнесменові, який купив клуб 2014 року. Стадіон команди — «Месталья», який може прийняти до 49000 уболівальників.
У місті базується футбольний клуб «Леванте», який також грає в Ла-Лізі. Домашня арена клубу — стадіон «Естадіо Сьютат де Валенсія» (26 354 глядачів).
Релігія
Особи, пов'язані з містом
- Лоренсо Чафріон (1696, Валенсія — 1749), художник
- Антоніо Хосе Каванільєс (1745—1804), ботанік
- Антоніо Муньйос Дегран (1840—1924), художник
- Сантьяго Калатрава, архітектор
- Хоакін Соролья і Бастіда (1863—1923), художник
- Вісенте Бласко Ібаньєс (1867—1928) — іспанський письменник і політичний діяч.
Корисна інформація
Офіційними мовами, що використовуються у державних установах, є валенсійська (тобто каталанська) та іспанська.
Міжнародний аеропорт Валенсія (VLC), також відомий як аеропорт Манізес розташований за 8 км на захід у передмісті Манізес. Має повітряні сполучення з 15 європейськими країнами та обслуговує майже 5 мільйонів пасажирів на рік. Приймає також регулярні рейси лоукост-авіакомпаній Ryanair, Wizz Air (у тому числі з аеропорту «Київ» (Жуляни) та Львівського міжнародного аеропорту). Аеропорт з'єднаний з центром міста Валенсія гілкою метро.
Муніципальний транспорт: метро, автобус. Вартість проїзду в автобусі — 1.30 євро, у метро — 2,90 євро.
Режим роботи офіційних та банківських установ міста: з 8 до 14.30 год. Режим роботи закладів торговельної мережі: з 10 до 20 год., перерва з 14 до 17 год.
Українці у Валенсії
За інформацією Інституту статистики Іспанії, офіційно зареєстровано у Валенсії та її передмістях 3,5 тис. українських громадян. Водночас, за оціночними даними ГКУ, у м. Валенсія та околицях проживає близько 7,5 тис. українців.
Примітки
- Llei 4/1983, de 23 de novembre, d'Ús i Ensenyament del Valencià
- Ley 4/1983, de 23 de noviembre, de Uso y Enseñanza del Valenciano
- Els gentilicis valencians
- http://www.avl.gva.es/lexicval/?paraula=valentí
- История Валенсии в Испании: история города Валенсия, Испания. www.valencia-tourist-guide.com. Процитовано 5 червня 2023.
- Publicación de la AEMET: Mapas climáticos de España (1981-2010) y ETo (1996-2016).
- . aemet.es (ісп.). Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 25 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
Див. також
- 5941 Валенсія — астероїд, названий на честь міста.
Посилання
- Етимологія назви, літературна та діалектна вимова [ 26 серпня 2004 у Wayback Machine.] (кат.)
- (укр.)
Це незавершена стаття з географії Іспанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vale nsiya kat abo val Valencia vimovlyayetsya literaturnoyu katalanskoyu belensie u normativnij vimovi Avtonomnoyi oblasti Valensiya va lɛnsia isp Valencia vimova ba len8ja administrativnij centr avtonomnoyi spilnoti Valensiya ta odnojmennoyi provinciyi Ispaniyi Tretye za kilkistyu zhiteliv misto Ispaniyi pislya Madridu i Barseloni Valensiya Valenciagerb Valensiyi dKatedralnij sobor u ValensiyiKatedralnij sobor u ValensiyiOsnovni dani39 28 pn sh 0 22 zh d 39 467 pn sh 0 367 zh d 39 467 0 367Krayina IspaniyaRegion Valensiya oblast Rajon Valensiya provinciya Admincentr dStolicya dlya Valensiya Valensiya i dMezhuye z susidni nas punktiAlbal Albalat dels Sorels Alboraya Albujshek Alfafar Alfara del Patriarka Almasera Benetuser Betera Bonrepos i Mirambel Burdzhasot Katarrodzha Fojos Godelya Masalfasar Masamagrel Masanasa Meliana Mislata Monkada Muzeros Pajporta Paterna Pikanya Kuart de Poblet Rokafort Sedavi Silya Solyana Sueka Tavernes Blankes Vinaleza Chirivelya Zasnovano 138 do n e Persha zgadka 138 do n e Plosha 134 65 km Naselennya 814 208 2009 r Visota NRM 15 mVodojma Seredzemne more TuriyaOficijna mova katalanska 2 i ispanskaNazva meshkanciv kat valenciana 3 kat valencia isp valenciana isp valenciano angl Valencian fr Valencienne fr Valencien kat valenti 4 kat valentina 4 sloven Valencijcan i sloven ValencijcankaMista pobratimi OdesaTelefonnij kod 34 96Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv VGeoNames 6362115OSM r344953 RPoshtovi indeksi 46000 46026Miska vladad Huan Ribo Joan Ribo i Canut Vebsajt valencia esMapa Valensiya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Valensiya znachennya Plosha municipalitetu 134 6 km2 Vidstan vid Valensiyi do Barseloni ta do Madridu stanovit blizko 350 km Naselennya mista stanovit blizko 814 2 tis osib sho stanovit 18 usogo naselennya avtonomnoyi spilnoti Valensiya Pohodzhennya ta vimova nazvi mista u katalanskih dialektahSuchasna nazva mista pohodit vid jogo latinskoyi nazvi Valĕntĭa sho u perekladi z latini oznachaye sila Misto nazvano na chest rimskogo imperatora Flaviya Yuliya Valenta za nakazom yakogo misto bulo zbudovane jogo nastupnikom rimskim imperatorom Feodosiyem I Velikim Za chasiv arabskogo panuvannya misto nazivalosya Balansijya arab بلنسية Nazva mista vimovlyayetsya po riznomu u riznih dialektah katalanskoyi movi literaturnoyu katalanskoyu belensie u normativnij vimovi Avtonomnoyi oblasti Valensiya vaˈɫɛnsia u dialekti apichat na bazi yakogo bulo unormovano valensijskij variant katalanskoyi movi baɫensia u kastaloskomu ta alakanskomu dialektah vaɫensia u pivnichno zahidnih dialektah baɫensiɛ abo baɫensia u malorkskomu dialekti veɫe nsi u manorkskomu dialekti veɫe nsie NaselennyaNaselennya Valensiyi stanom na 2009 r stanovilo 814 208 zhiteliv prote z navkolishnimi poselennyami naselennya aglomeraciyi stanovit 1 832 274 osib Zmini u chiselnosti naselennya Valensiyi protyagom XX st Valensiya ye vidnosno molodim mistom 20 naselennya skladayut vikovi grupi vid 15 do 29 rokiv ta 32 vid 30 do 49 rokiv Osnovna masa naselennya 75 zajnyata u sferi obslugovuvannya 14 u sferi promislovosti v derevoobrobnij meblevij vzuttyevij ta tekstilnij galuzyah IstoriyaMisto bulo zasnovane v 138 do n e rimlyanami Voni rozpochali budivnictvo novogo mista z togo sho spochatku pobuduvali forum na ploshi Plaza de la Almoina yakij narazi znahoditsya u staromu rajoni mista Valensiyi El Carmen Valensiya zavdyaki spriyatlivim klimatichnim umovam peretvorilasya v odne z najrozvinutishih silskogospodarskih mist Yevropi davnih chasiv Dosi silske gospodarstvo vidigraye odnu z najvazhlivishih galuzej ekonomiki mista Valensiya lider sered svitovih eksporteriv citrusovih fruktiv perevazhno do SShA Vestgoti ta mavri VI XIII st yaki zahopili region pislya rimlyan vdoskonalili sistemu zroshuvalnih kanaliv viroshuvali apelsinovi granatovi ta limonni dereva ris Same v cej period bula zakladena osnova tekstilnoyi promislovosti ta virobnictva keramiki yakimi slavitsya region Istorichno z chasiv Rimskoyi imperiyi a piznishe u period panuvannya musulman na Iberijskomu pivostrovi misto bulo centrom torgivli U 1238 r Valensiya bula vizvolena vid arabskogo panuvannya uvijshovshi do Aragonskogo korolivstva XIII XVIII st yake na toj moment ocholyuvav korol Hajme I U XVI st misto zdobulo nadzvichajnogo rozkvitu ta zakripilo za soboyu titul finansovoyi stolici Seredzemnomor ya Bilshist istorikiv vvazhayut sho zolotim momentom dlya Valensiyi buv period iz 14 po 15 stolittya Same v cej chas ekonomika mista dosyagnula svogo maksimumu v pershu chergu zavdyaki silskomu gospodarstvu ta morskij torgivli Na pidtverdzhennya ciyeyi dumki buli zbudovani najbilsh znakovi budivli mista Sered nih mozhna vidiliti kafedralnij sobor Valensiyi Torres de Serrano Torres de Quart ta budivlyu shovkovoyi birzhi misceva nazva La Lonja Okrim arhitekturi vidbuvsya velikij stribok u rozvitku mistectva Ne darma cej period otrimav nazvu Renesans Same v toj chas bulo zbudovano Palau de la Generalitat zaraz ce budivlya vikoristovuyetsya regionalnim uryadom Valensiyi U period gromadyanskoyi vijni 1936 1939 rr Valensiya stala miscem perebuvannya respublikanskogo uryadu ta faktichno timchasovoyu stoliceyu Ispaniyi V ostanni desyatilittya Valensiya peretvorilasya v odin iz najpopulyarnishih turistichnih centriv Ispaniyi V administrativnomu centri Valensijskoyi avtonomnoyi oblasti roztashovani parlament avtonomiyi Kors valensians abo Valensijski kortesi avtonomnij uryad Hanaralitat Valensiyi abo Heneralitat Valensyana predstavnictvo uryadu Ispaniyi predstavnictva ispanskih ministerstv ta vidomstv Z 2015 r meriyu Valensiyi ocholyuye Huan Ribo Joan Ribo i Canut GeografiyaMisto Valensiya roztashovanij na seredzemnomorskomu uzberezhzhi Pirenejskogo pivostrova u velikij zaplavi richok Hukar i Turiya na berezi Valensijskoyi zatoki Starodavnye misto perebuvalo priblizno za chotiri kilometri vid morya na richkovomu ostrovi Turiya Najblizhchi do mista gori Kabesol de El Puyig i Syerra Kalderona peredgir ya Iberijskoyi sistemi priblizno za 12 i 25 km na pivnich vid mista vidpovidno Centr mista lezhit na visoti 11 metriv nad rivnem morya Klimat Valensiya maye m yakij i zlegka doshovij klimat vzimku ta zharkij i suhij vlitku Za klasifikaciyeyu klimativ Keppena klimat mista perehidnij mizh seredzemnomorskim Csa i semiaridnim BSh Serednorichna temperatura stanovit 18 3 C Sichen ye najholodnishim misyacem z serednoyu maksimalnoyu temperaturoyu 16 17 C i minimalnoyu temperaturoyu 7 8 C Snigopadi i morozi ridkisni v mezhah mista ale inodi traplyayutsya Najteplishij misyac serpen z serednoyu maksimalnoyu temperaturoyu 30 31 C i minimalnoyu temperaturoyu 21 23 C i pomirno visokoyu vidnosnoyu vologistyu Richna kilkist opadiv stanovit vid 450 do 500 mm u litni misyaci z chervnya po serpen opadi minimalni osoblivo v lipni v serednomu blizko 8 mm voseni opadi dosyagayut maksimumu osoblivo u veresni j zhovtni u zhovtni serednye znachennya trohi nizhche 80 mm Serednorichna vologist ye vidnosno visokoyu cherez vpliv morya vona stanovit blizko 65 i malo zminyuyetsya protyagom roku Klimat centr Valensiyi 4 km vid morya visota 11 m nad rivnem morya sposterezhennya za 1981 2010 roki Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikSerednij maksimum C 16 4 17 1 19 3 20 8 23 4 27 1 29 7 30 2 27 9 24 3 19 8 17 0 22 8Serednya temperatura C 11 8 12 5 14 4 16 2 19 0 22 9 25 6 26 1 23 5 19 7 15 3 12 6 18 3Serednij minimum C 7 1 7 8 9 6 11 5 14 6 18 6 21 5 21 9 19 1 15 2 10 8 8 1 13 8Norma opadiv mm 37 0 36 0 33 0 38 0 39 0 22 0 8 0 20 0 70 0 77 0 47 0 48 0 475 0Kilkist 171 171 215 234 259 276 315 288 235 202 167 155 2696Kilkist dniv z opadami 4 4 4 5 4 3 1 2 5 5 4 5 46 Fajl Clima Valencia Espana PNG Div dodatkovu informaciyu Pam yatki XII XIII st pobudovanij na misci starodavnoyi musulmanskoyi mecheti u nomu zberigayetsya viznana Papoyu Rimskim chasha Svyatogo Graalya Lonha de la Seda Shovkova birzha Lonha XV st Miskij rinok odin z najbilshih ta najdavnishih u Yevropi MuzeyiMuzejnij kompleks Misto mistectv ta nauk Misto mistectv ta nauk muzejnij kompleks nazvanij na chest Princa Filipa korol Ispaniyi z 2014 roku originalnij vitvir suchasnoyi arhitekturi arhitektor Santyago Kalatrava Muzej mistectv ta nauk princa Filipa Palac mistectv imeni korolevi Sofiyi opernij teatr ta scena dlya inshih teatralnih postanovok Okeanografichnij park najbilshij v Yevropi okeanarium Pivsfera Kinoteatr IMAX planetarij teatr lazernih postanovok Galereya skulptur i sad miscevih roslin Vorota Serransa OsvitaRektorat Universitetu Valensiyi U misti ye dva derzhavni universiteti a takozh kilka privatnih Slid zaznachiti sho derzhavni universiteti Valensiyi ye odnimi z krashih v Ispaniyi sho pidtverdzhuyetsya yih rejtingami Universitet Valensiyi UV zasnovanij 1499 roku pid nazvoyu Estudi General ye derzhavnim universitetom oriyentovanim na vikladannya i doslidzhennya praktichno u vsih oblastyah znan Maye tri osnovnih kampusi de navchayetsya blizko 60000 studentiv Vhodit do chetvirki najkrashih ispanskih universitetiv Inshim derzhavnim universitetom u Valensiyi ye Politehnichnij universitet Valensiyi UPV yakij buv zasnovanij 1968 roku U comu universitet navchayetsya bilshe 28 tisyach studentiv osobliva uvaga pridilyayetsya nauci i tehnici 2010 roku universitet posiv shoste misce v rejtingu ispanskih universitetiv Katolickij universitet Valensiyi UCV ye privatnim universitetom Cej universitet nazvanij na chest svyatogo Vinsenta Muchenika buv zasnovanij kardinalom Agustinom Garsiya Gasko 8 grudnya 2003 roku Tut navchayetsya bilshe 20 tisyach studentiv SportStadion Mestalya Najbilsh populyarnim vidom sportu v misti ye futbol Futbolnij klub Valensiya odin z najuspishnishih klubiv Yevropi i La Ligi yakij stavav chempionom Ispaniyi shist raziv 2004 roku klub ne tilki stav chempionom krayini a j vigrav Kubok UYeFA Klub nalezhit Peteru Limu singapurskomu biznesmenovi yakij kupiv klub 2014 roku Stadion komandi Mestalya yakij mozhe prijnyati do 49000 ubolivalnikiv U misti bazuyetsya futbolnij klub Levante yakij takozh graye v La Lizi Domashnya arena klubu stadion Estadio Syutat de Valensiya 26 354 glyadachiv ReligiyaCentr Valensijskoyi arhidioceziyi Katolickoyi cerkvi Osobi pov yazani z mistomLorenso Chafrion 1696 Valensiya 1749 hudozhnik Antonio Hose Kavanilyes 1745 1804 botanik Antonio Munjos Degran 1840 1924 hudozhnik Santyago Kalatrava arhitektor Hoakin Sorolya i Bastida 1863 1923 hudozhnik Visente Blasko Ibanyes 1867 1928 ispanskij pismennik i politichnij diyach Korisna informaciyaOficijnimi movami sho vikoristovuyutsya u derzhavnih ustanovah ye valensijska tobto katalanska ta ispanska Mizhnarodnij aeroport Valensiya VLC takozh vidomij yak aeroport Manizes roztashovanij za 8 km na zahid u peredmisti Manizes Maye povitryani spoluchennya z 15 yevropejskimi krayinami ta obslugovuye majzhe 5 miljoniv pasazhiriv na rik Prijmaye takozh regulyarni rejsi loukost aviakompanij Ryanair Wizz Air u tomu chisli z aeroportu Kiyiv Zhulyani ta Lvivskogo mizhnarodnogo aeroportu Aeroport z yednanij z centrom mista Valensiya gilkoyu metro Municipalnij transport metro avtobus Vartist proyizdu v avtobusi 1 30 yevro u metro 2 90 yevro Rezhim roboti oficijnih ta bankivskih ustanov mista z 8 do 14 30 god Rezhim roboti zakladiv torgovelnoyi merezhi z 10 do 20 god pererva z 14 do 17 god Ukrayinci u ValensiyiZa informaciyeyu Institutu statistiki Ispaniyi oficijno zareyestrovano u Valensiyi ta yiyi peredmistyah 3 5 tis ukrayinskih gromadyan Vodnochas za ocinochnimi danimi GKU u m Valensiya ta okolicyah prozhivaye blizko 7 5 tis ukrayinciv PrimitkiLlei 4 1983 de 23 de novembre d Us i Ensenyament del Valencia Ley 4 1983 de 23 de noviembre de Uso y Ensenanza del Valenciano Els gentilicis valencians http www avl gva es lexicval paraula valenti Istoriya Valensii v Ispanii istoriya goroda Valensiya Ispaniya www valencia tourist guide com Procitovano 5 chervnya 2023 Publicacion de la AEMET Mapas climaticos de Espana 1981 2010 y ETo 1996 2016 aemet es isp Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 25 bereznya 2016 Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 8 chervnya 2020 Div takozh5941 Valensiya asteroyid nazvanij na chest mista PosilannyaEtimologiya nazvi literaturna ta dialektna vimova 26 serpnya 2004 u Wayback Machine kat ukr Ce nezavershena stattya z geografiyi Ispaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi