Лонха-де-ла-Седа/Льоджа-де-ла-Седа (ісп. Lonja de la Seda, вал. Llotja de la Seda, букв. «Шовкова біржа») — це громадська будівля у стилі пізньої Валенсійської готики у місті Валенсія (Іспанія), одна з головних туристичних принад міста та об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.
Шовкова біржа ісп. Lonja de la Seda, вал. Llotja de la Seda | |
---|---|
39°28′27″ пн. ш. 00°22′42″ зх. д. / 39.474417° пн. ш. 0.378444° зх. д. | |
Країна | Іспанія |
Місто | Валенсія |
Тип | d |
Тип будівлі | світська будівля |
Висота | 17,4 м |
Стиль | Готика Відродження |
Автор проєкту | Пер Компте |
Архітектор | Пере Компте |
Початок будівництва | 1482 |
Побудовано | 1548 |
Статус | охороняється державою |
Шовкова біржа Шовкова біржа (Іспанія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Побудована між 1482 і 1548 роками, Шовкова біржа складається з трьох частин (плюс апельсиновий сад в обгородженому дворі).
Головна «Торгова зала» (Sala de Contratacion)— велика багато прикрашена зала площею 35,6×21,39 м і висотою стелі 17,4 м, яку підтримують чудові виті колони в 5 рядів. Підлога з кольорового мармуру. Освітлення через вікна, у тому числі прикрашені статуями гаргуйль. Двері на Паса-дель-Меркадо увінчані зображенням Мадонни й гербом Арагона. Під залою розташована каплиця Зачаття Діви Марії, а спіральні сходи ведуть нагору до приміщень, які використовували зокрема для ув'язнення торговців-боржників.
Бокове крило має назву Консульський павільйон; воно було резиденцією Tribunal del Mar — першого морського торговельного трибуналу, створеного в Іспанії у 1283 р., а також банку, створеного в 1408 р. На перших двох поверхах були головні функціональні кімнати; верхній з них мав багато прикрашену стелю. Ці кімнати досі зберегли своє оригінальне оздоблення. Час від часу Трибунал саджав купців за борги в центральній вежі Ла Лонха — третій частині структури.
За нинішньою будівлею колись була раніша (з 14-го століття) будівля під назвою, яка була названа Біржа Олій (вал. Llotja de l'Oli або ісп. Lonja del Aceite). Вона використовувалась не тільки для торгівлі оліями, але і для всіх видів бізнесу. Напр., тут в 1348 році торгувався perxal (перкаль) як якийсь вид шовку.
Комерційне процвітання Валенсії досягло свого піку у 15 столітті і потребувало будівництва нового будинку. Дизайн нової Шовкової біржі Валенсії був сформований на основі аналогічної структури (біржі) в Пальми-де-Майорка, яку побудував архітектор Гільєм Сагрера в 1448 році, натхненням для якої ймовірно слугував монастир Санта-Домінго у Валенсії.
Порівняння Колонних зал цих трьох будівель:
- Колонна зала монастиря Санто-Домінго (на фото 4 колони, 1310-1320).
- (на фото 6 колон, 1426-1448).
- Лонха-де-ла-Седа (на фото 8 колон, 1482-1499).
Архітектором новоі біржі Валенсії став Пер Компте, який разом з Хуаном Іборра та Йоханом Корбера побудував основний корпус будівлі — Торгову залу — та вежу всього за п'ятнадцять років (1483—1498). Так написано на синій смужці, яка проходить уздовж всіх чотирьох стін Торгової зали, яка має іншу назву «Колонна зала». Напис золотими літерами містить наступне послання латиною:
Inclita domus sum annis aedificata quindecim. Gustate et videte concives quoniam bona est negotiatio, quae non agit dolum in lingua, quae jurat proximo et non deficit, quae pecuniam non dedit ad usuram eius. Mercator sic agens divitiis redundabit, et tandem vita fructur aeterna.
На думку місцевого валенсійського вченого Жоана Франсеска Міра, цей напис показує, що це не обов'язково бути протестантом або іноземцем, щоб створити основу для гарної торгівлі; він також продемонстрував союз етики та економіки. Інші будівельні та оздоблювальні роботи просувались повільно і були завершені лише 1548 року під керівництвом Домінго де Уртеага, зокрема Консульский павільйон, будинок у стилі Відродження, що примикає до Ла-Лонха, та двір з апельсиновим садом.
Протягом наступних століть, Ла Лонха функціонувала як шовкова біржа.
ЮНЕСКО внесло біржу до Світової спадщини в 1996 році як «територію видатної універсальної цінності, оскільки вона є абсолютно винятковим прикладом світської будівлі в стилі пізньої готики, яка драматично ілюструє владу і багатство одного з великих середземноморських торгових міст».
- Вид в форматі "риб'яче око" на стелю Колонної зали
- Колонна зала
- Деякі горгулі на Лонха-де-ла-Седа
- Королівський герб Королівства Валенсії на Лонха
Примітки
- La Lonja de Valencia - Justification by State Party (PDF) (англ.). UNESCO. 13 жовтня 1995. Архів (PDF) оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 8 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 14 серпня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Diccionari Aguiló: materials lexicogràfics / aplegats per Marià Aguiló i Fuster; revisats i publicats sota la cura de Pompeu Fabra i Manuel de Montoliu, page 134, Institut d'Estudis Catalans, Barcelona 1929.
- Fuster i Ortells, Joan (1984). Viatge pel País Valencià. Barcelona, Edicions 62. (каталанською)., ст. 86
- "Я розкішний будинок, збудований за 15 років. Спробуйте і побачте, співгромадяни, що торгівля - хороша річ, коли немає брехні в промові, коли вона клянеться сусіду і не обманює його, коли вона не позичає гроші з процентами за їх використання. Торговець, який діє таким чином, буде процвітати в достатку і в кінці він буде насолоджуватися вічним життям."
- . Whc.unesco.org. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 10 квітня 2011.
Посилання
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №782782 (англ.) |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лонха-де-ла-Седа |
- Матеріали на сайті Всесвітньої спадщини [ 11 липня 2017 у Wayback Machine.]
- туристичні факт-лист і фотографії Ла-Лонха [ 28 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lonha de la Seda Lodzha de la Seda isp Lonja de la Seda val Llotja de la Seda bukv Shovkova birzha ce gromadska budivlya u stili piznoyi Valensijskoyi gotiki u misti Valensiya Ispaniya odna z golovnih turistichnih prinad mista ta ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO region skasovanij CoordScale Shovkova birzha isp Lonja de la Seda val Llotja de la Seda39 28 27 pn sh 00 22 42 zh d 39 474417 pn sh 0 378444 zh d 39 474417 0 378444KrayinaIspaniyaMistoValensiyaTipdTip budivlisvitska budivlyaVisota17 4 mStilGotika VidrodzhennyaAvtor proyektuPer KompteArhitektorPere KomptePochatok budivnictva1482Pobudovano1548Status ohoronyayetsya derzhavoyuShovkova birzhaShovkova birzha Ispaniya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaPobudovana mizh 1482 i 1548 rokami Shovkova birzha skladayetsya z troh chastin plyus apelsinovij sad v obgorodzhenomu dvori Pozemnij plan Birzhi Golovna Torgova zala Sala de Contratacion velika bagato prikrashena zala plosheyu 35 6 21 39 m i visotoyu steli 17 4 m yaku pidtrimuyut chudovi viti koloni v 5 ryadiv Pidloga z kolorovogo marmuru Osvitlennya cherez vikna u tomu chisli prikrasheni statuyami gargujl Dveri na Pasa del Merkado uvinchani zobrazhennyam Madonni j gerbom Aragona Pid zaloyu roztashovana kaplicya Zachattya Divi Mariyi a spiralni shodi vedut nagoru do primishen yaki vikoristovuvali zokrema dlya uv yaznennya torgovciv borzhnikiv Bokove krilo maye nazvu Konsulskij paviljon vono bulo rezidenciyeyu Tribunal del Mar pershogo morskogo torgovelnogo tribunalu stvorenogo v Ispaniyi u 1283 r a takozh banku stvorenogo v 1408 r Na pershih dvoh poverhah buli golovni funkcionalni kimnati verhnij z nih mav bagato prikrashenu stelyu Ci kimnati dosi zberegli svoye originalne ozdoblennya Chas vid chasu Tribunal sadzhav kupciv za borgi v centralnij vezhi La Lonha tretij chastini strukturi Za ninishnoyu budivleyu kolis bula ranisha z 14 go stolittya budivlya pid nazvoyu yaka bula nazvana Birzha Olij val Llotja de l Oli abo isp Lonja del Aceite Vona vikoristovuvalas ne tilki dlya torgivli oliyami ale i dlya vsih vidiv biznesu Napr tut v 1348 roci torguvavsya perxal perkal yak yakijs vid shovku Komercijne procvitannya Valensiyi dosyaglo svogo piku u 15 stolitti i potrebuvalo budivnictva novogo budinku Dizajn novoyi Shovkovoyi birzhi Valensiyi buv sformovanij na osnovi analogichnoyi strukturi birzhi v Palmi de Majorka yaku pobuduvav arhitektor Gilyem Sagrera v 1448 roci nathnennyam dlya yakoyi jmovirno sluguvav monastir Santa Domingo u Valensiyi Porivnyannya Kolonnih zal cih troh budivel Kolonna zala monastirya Santo Domingo na foto 4 koloni 1310 1320 na foto 6 kolon 1426 1448 Lonha de la Seda na foto 8 kolon 1482 1499 Arhitektorom novoi birzhi Valensiyi stav Per Kompte yakij razom z Huanom Iborra ta Johanom Korbera pobuduvav osnovnij korpus budivli Torgovu zalu ta vezhu vsogo za p yatnadcyat rokiv 1483 1498 Tak napisano na sinij smuzhci yaka prohodit uzdovzh vsih chotiroh stin Torgovoyi zali yaka maye inshu nazvu Kolonna zala Napis zolotimi literami mistit nastupne poslannya latinoyu Inclita domus sum annis aedificata quindecim Gustate et videte concives quoniam bona est negotiatio quae non agit dolum in lingua quae jurat proximo et non deficit quae pecuniam non dedit ad usuram eius Mercator sic agens divitiis redundabit et tandem vita fructur aeterna Pochatok frazi latinoyu u Torgovomu zali Na dumku miscevogo valensijskogo vchenogo Zhoana Franseska Mira cej napis pokazuye sho ce ne obov yazkovo buti protestantom abo inozemcem shob stvoriti osnovu dlya garnoyi torgivli vin takozh prodemonstruvav soyuz etiki ta ekonomiki Inshi budivelni ta ozdoblyuvalni roboti prosuvalis povilno i buli zaversheni lishe 1548 roku pid kerivnictvom Domingo de Urteaga zokrema Konsulskij paviljon budinok u stili Vidrodzhennya sho primikaye do La Lonha ta dvir z apelsinovim sadom Protyagom nastupnih stolit La Lonha funkcionuvala yak shovkova birzha YuNESKO vneslo birzhu do Svitovoyi spadshini v 1996 roci yak teritoriyu vidatnoyi universalnoyi cinnosti oskilki vona ye absolyutno vinyatkovim prikladom svitskoyi budivli v stili piznoyi gotiki yaka dramatichno ilyustruye vladu i bagatstvo odnogo z velikih seredzemnomorskih torgovih mist Vid v formati rib yache oko na stelyu Kolonnoyi zali Kolonna zala Deyaki gorguli na Lonha de la Seda Korolivskij gerb Korolivstva Valensiyi na LonhaPrimitkiLa Lonja de Valencia Justification by State Party PDF angl UNESCO 13 zhovtnya 1995 Arhiv PDF originalu za 14 kvitnya 2012 Procitovano 8 sichnya 2010 Arhiv originalu za 28 lipnya 2017 Procitovano 14 serpnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Diccionari Aguilo materials lexicografics aplegats per Maria Aguilo i Fuster revisats i publicats sota la cura de Pompeu Fabra i Manuel de Montoliu page 134 Institut d Estudis Catalans Barcelona 1929 Fuster i Ortells Joan 1984 Viatge pel Pais Valencia Barcelona Edicions 62 ISBN 84 297 0164 8 katalanskoyu st 86 Ya rozkishnij budinok zbudovanij za 15 rokiv Sprobujte i pobachte spivgromadyani sho torgivlya horosha rich koli nemaye brehni v promovi koli vona klyanetsya susidu i ne obmanyuye jogo koli vona ne pozichaye groshi z procentami za yih vikoristannya Torgovec yakij diye takim chinom bude procvitati v dostatku i v kinci vin bude nasolodzhuvatisya vichnim zhittyam Whc unesco org Arhiv originalu za 11 lipnya 2017 Procitovano 10 kvitnya 2011 PosilannyaSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 782782 angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lonha de la Seda Materiali na sajti Vsesvitnoyi spadshini 11 lipnya 2017 u Wayback Machine turistichni fakt list i fotografiyi La Lonha 28 lipnya 2017 u Wayback Machine