Австралійський кліщовий рикетсіоз (також Австралійський кліщовий тиф, Плямиста гарячка, яку спричинює Rickettsia australis, Квінслендський кліщовий тиф, англ. Australian tick rickettsiosis; Australian tick typhus; Spotted fever due to Rickettsia australis; Queensland tick typhus) — інфекційна хвороба з групи рикетсіозів, яку спричинює Rickettsia australis. Характеризується гарячкою, первинним афектом, регіонарним лімфаденітом, генералізованою лімфаденопатією і висипом.
Австралійський кліщовий рикетсіоз | |
---|---|
Везикульозні елементи висипу при австралійському кліщовому рикетсіозі | |
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | d[1], лімфоаденопатія[1][1], головний біль, міалгія, первинний афект і висип |
Причини | d[1] |
Метод діагностики | фізикальне обстеження, ІФА і ПЛР |
Препарати | доксициклін і фторхінолони |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1C31.3 |
МКХ-10 | A77.3 |
DiseasesDB | 33840 |
Історичні факти
Протягом 1944-1946 років у Північному Квінсленді (Австралія) були виявлені тифозні захворювання, що розвивалися після укусу кліщів, що і стало підставою для тодішньої назви хвороби «кліщовий тиф Північного Квінсленда». Про захворювання вперше повідомили Ендрю, Боннін і Вільямс у 1946 році.
Етіологія
Австралійський кліщовий рикетсіоз | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Rickettsia australis | ||||||||||||||
До збудника захворювання виявилися сприйнятливі білі миші та пацюки, морські свинки. Збудник захворювання добре розвивається в курячих ембріонах, де була відзначена і внутрішньоядерна локалізація цих рикетсій, хоча більшою мірою розмножується в цитоплазмі. Виявлені фактори, які зближують R. australis зі збудником ендемічного висипного тифу R. mooseri.
Епідеміологічні особливості
Джерело та резервуар інфекції
Відноситься до зоонозів з природною осередковістю. Поширений у штаті Квінсленд в Австралії. Резервуаром інфекції в природі є прокормітелі кліщів — сумчастий щур, опосум, кенгуру тощо.
Механізм і фактори передачі інфекції
Механізм передачі інфекції — трансмісивний. Передача відбувається через укус іксодових кліщів Ixodes holocyclus та Ixodes tasmani, яки є переносниками хвороби. Передачі збудника від хворої людини до здорової не спостерігається.
Сприйнятливість та імунітет
Хворіють частіше ті люди, які активно працюють, мандрують або відпочивають у місцях проживання кліщів. Імунітет після перенесеної хвороби стійкий.
Патогенез
Воротами для збудника є шкіра у місці укусу кліща, де розвивається місцеве запалення шкіри у вигляді первинного афекту. Надалі по лімфатичних судинах рикетсії досягають регіонарних лімфатичних вузлів, обумовлюючи розвиток регіонарного лімфаденіту. Потім рикетсії проникають у кров, спричинюючи ознаки загальної інтоксикації. Локалізуються у ендотелії кровоносних судин. Виражених анатомічних змін вони зазвичай не чинять. Захворювання не супроводжуються розвитком тромбогеморагічного синдрому та тромбоемболічних ускладнень, як це відбувається при епідемічному висипному тифі.
Клінічні ознаки
У МКХ 10 перегляду хворобу відносять до класу А «Деякі інфекційні та паразитарні хвороби» під кодуванням А.73. Інкубаційний період триває 7-10 днів. Захворювання починається гостро. Підвищується температура тіла до 38-39°С, гарячка постійного типу триває частіше 5-10 днів. Хворі відзначають загальну слабкість, помірний головний біль, зниження апетиту, помірно виражені міальгії. При огляді майже у всіх хворих виявляють первинний афект і регіонарний лімфаденіт. Відзначається збільшення і інших груп лімфатичних вузлів, але воно виражено менше, ніж регіонарних, болючість їх відсутня, тоді як регіонарний лімфаденіт супроводжується болем при пальпації. Висип з'являється на 4-6-й день хвороби, досить рясний, поліморфний. Елементи висипу складаються частіше з плям до 10 мм діаметром, окремі плями можуть зливатися. Спостерігаються також розеоли, папули, нечасті везикули. Висип поширений по всьому тілу, елементи з'являються також на долонях і підошвах. Висип зберігається протягом усього гарячкового періоду. Захворювання перебігає в легкій або середньотяжкій формах.
Діагностика
Наразі окрім клініко-епідеміологічної діагностики, яка враховує перебування у ендемічному регіоні, наявність укусу кліща, поява помірної гарячки з висипанням та характерним первинним афектом використовують специфічну діагностику — імуноферментний аналіз (ІФА), полімеразну ланцюгову реакцію.
Лікування
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Оскільки хвороба не є тяжкою, є думки, що слід обмежитися в лікуванні патогенетичною терапією. З етіотропних препаратів використовують тетрацикліни: наразі перевагу має доксициклін 0,1 г 2 рази на день протягом 5-7 днів. Якщо при призначенні доксицикліну (у вищеназваних терапевтичних дозах) через 24-48 годин не наступає нормалізація температури тіла, то це дозволяє виключити австралійський кліщовий рикетсіоз. Наразі продовжується обговорення про можливість застосування при цій хворобі та інших рикетсіозах фторхінолонів.
Профілактика
Основне значення в профілактиці відводять боротьбі з кліщами, індивідуальним застосуванням засобів захисту проти кліщів. Прийом доксицикліну 1 раз на тиждень по 0,2 г при знаходженні в ендемічних осередках інфекції повністю захищає від розвитку захворювання. Протективний ефект спостерігається при профілактичному прийомі доксицикліну в перші 3 дні після виявлення укусу кліщів. Специфічна профілактика не розроблена.
Примітки
- Disease Ontology — 2016.
- Кокс Г. // Вирусные и риккетсиозные инфекции человека. Пер. с англ. М." 1955, стр. 707. (рос.)
- Здродовский П. Ф., Голиневич М. Е. Учение о риккетсиях и риккетсиозах. М., 1953. (рос.)
Джерела
- Інфекційні хвороби: енциклопедичний довідник / за ред. Крамарьова С. О., Голубовської О. А. — К.: ТОВ «Гармонія», 2-е видання доповнене та перероблене. 2019. — 712 с. (Крамарьов С. О., Голубовська О. А., Шкурба А. В. та ін.) / С. 7—8.
- Руководство по инфекционным болезням / Военно-мед. акад.; Под ред. Ю. В. Лобзина. — 3-е изд., доп. и перераб. — СПб.: Фолиант, 2003. — часть 3, с. 20-23. (рос.)
- Многотомное руководство по микробиологии, клинике и эпидемиологии инфекционных болезней. Том VIII. Вирусные болезни и риккетсиозы. Глава XXVII. Р. И. Киселев. АВСТРАЛИЙСКИЙ КЛЕЩЕВОЙ РИККЕТСИОЗ. МАРСЕЛЬСКАЯ ЛИХОРАДКА. ОСПОПОДОБНЫЙ РИККЕТСИОЗ. ВОСТОЧНОАФРИКАНСКИЙ РИККЕТСИОЗ. ЮЖНОАФРИКАНСКИЙ РИККЕТСИОЗ. Издательство «МЕДИЦИНА», 1966. — Стр. 650—669. (рос.)
- Dong X, El Karkouri K, Robert C, Raoult D, Fournier PE (September 2012). «Genome sequence of Rickettsia australis, the agent of Queensland tick typhus». J. Bacteriol. 194 (18): 5129. (англ.)
- Jin-Mei Wang, Bernard J. Hudson, Matthew R. Watts, Tom Karagiannis, Noel J. Fisher, Catherine Anderson, Paul Roffey Diagnosis of Queensland Tick Typhus and African Tick Bite Fever by PCR of Lesion Swabs. Emerg Infect Dis. 2009 Jun; 15(6): 963—965.
Посилання
- Queensland tick typhus [1] [ 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Fact sheet. Typhus (epidemic, murine and other rickettsial diseases). [2] [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Лобан К. М., Лобзин Ю. В., Лукин Е. П. Риккетсиозы человека (руководство для врачей). — СПб.: ЭЛБИ, 2002. — 473 с. (рос.)
- Spotted Fevers [3] [ 29 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstralijskij klishovij riketsioz takozh Avstralijskij klishovij tif Plyamista garyachka yaku sprichinyuye Rickettsia australis Kvinslendskij klishovij tif angl Australian tick rickettsiosis Australian tick typhus Spotted fever due to Rickettsia australis Queensland tick typhus infekcijna hvoroba z grupi riketsioziv yaku sprichinyuye Rickettsia australis Harakterizuyetsya garyachkoyu pervinnim afektom regionarnim limfadenitom generalizovanoyu limfadenopatiyeyu i visipom Avstralijskij klishovij riketsiozVezikulozni elementi visipu pri avstralijskomu klishovomu riketsioziVezikulozni elementi visipu pri avstralijskomu klishovomu riketsioziSpecialnistinfekcijni hvorobiSimptomid 1 limfoadenopatiya 1 1 golovnij bil mialgiya pervinnij afekt i visipPrichinid 1 Metod diagnostikifizikalne obstezhennya IFA i PLRPreparatidoksiciklin i ftorhinoloniKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111C31 3MKH 10A77 3DiseasesDB33840Istorichni faktiProtyagom 1944 1946 rokiv u Pivnichnomu Kvinslendi Avstraliya buli viyavleni tifozni zahvoryuvannya sho rozvivalisya pislya ukusu klishiv sho i stalo pidstavoyu dlya todishnoyi nazvi hvorobi klishovij tif Pivnichnogo Kvinslenda Pro zahvoryuvannya vpershe povidomili Endryu Bonnin i Vilyams u 1946 roci Etiologiya Avstralijskij klishovij riketsiozBiologichna klasifikaciyaDomen BacteriaTip ProteobacteriaKlas AlphaproteobacteriaRyad RickettsialesRodina RickettsiaceaeRid RickettsiaVid R australisBinomialna nazvaRickettsia australis Do zbudnika zahvoryuvannya viyavilisya sprijnyatlivi bili mishi ta pacyuki morski svinki Zbudnik zahvoryuvannya dobre rozvivayetsya v kuryachih embrionah de bula vidznachena i vnutrishnoyaderna lokalizaciya cih riketsij hocha bilshoyu miroyu rozmnozhuyetsya v citoplazmi Viyavleni faktori yaki zblizhuyut R australis zi zbudnikom endemichnogo visipnogo tifu R mooseri Epidemiologichni osoblivostiKvinslend na mapi Avstraliyi Dzherelo ta rezervuar infekciyi Vidnositsya do zoonoziv z prirodnoyu oseredkovistyu Poshirenij u shtati Kvinslend v Avstraliyi Rezervuarom infekciyi v prirodi ye prokormiteli klishiv sumchastij shur oposum kenguru tosho Mehanizm i faktori peredachi infekciyi Mehanizm peredachi infekciyi transmisivnij Peredacha vidbuvayetsya cherez ukus iksodovih klishiv Ixodes holocyclus ta Ixodes tasmani yaki ye perenosnikami hvorobi Peredachi zbudnika vid hvoroyi lyudini do zdorovoyi ne sposterigayetsya Sprijnyatlivist ta imunitet Hvoriyut chastishe ti lyudi yaki aktivno pracyuyut mandruyut abo vidpochivayut u miscyah prozhivannya klishiv Imunitet pislya perenesenoyi hvorobi stijkij PatogenezVorotami dlya zbudnika ye shkira u misci ukusu klisha de rozvivayetsya misceve zapalennya shkiri u viglyadi pervinnogo afektu Nadali po limfatichnih sudinah riketsiyi dosyagayut regionarnih limfatichnih vuzliv obumovlyuyuchi rozvitok regionarnogo limfadenitu Potim riketsiyi pronikayut u krov sprichinyuyuchi oznaki zagalnoyi intoksikaciyi Lokalizuyutsya u endoteliyi krovonosnih sudin Virazhenih anatomichnih zmin voni zazvichaj ne chinyat Zahvoryuvannya ne suprovodzhuyutsya rozvitkom trombogemoragichnogo sindromu ta tromboembolichnih uskladnen yak ce vidbuvayetsya pri epidemichnomu visipnomu tifi Klinichni oznakiU MKH 10 pereglyadu hvorobu vidnosyat do klasu A Deyaki infekcijni ta parazitarni hvorobi pid koduvannyam A 73 Inkubacijnij period trivaye 7 10 dniv Zahvoryuvannya pochinayetsya gostro Pidvishuyetsya temperatura tila do 38 39 S garyachka postijnogo tipu trivaye chastishe 5 10 dniv Hvori vidznachayut zagalnu slabkist pomirnij golovnij bil znizhennya apetitu pomirno virazheni mialgiyi Pri oglyadi majzhe u vsih hvorih viyavlyayut pervinnij afekt i regionarnij limfadenit Vidznachayetsya zbilshennya i inshih grup limfatichnih vuzliv ale vono virazheno menshe nizh regionarnih bolyuchist yih vidsutnya todi yak regionarnij limfadenit suprovodzhuyetsya bolem pri palpaciyi Visip z yavlyayetsya na 4 6 j den hvorobi dosit ryasnij polimorfnij Elementi visipu skladayutsya chastishe z plyam do 10 mm diametrom okremi plyami mozhut zlivatisya Sposterigayutsya takozh rozeoli papuli nechasti vezikuli Visip poshirenij po vsomu tilu elementi z yavlyayutsya takozh na dolonyah i pidoshvah Visip zberigayetsya protyagom usogo garyachkovogo periodu Zahvoryuvannya perebigaye v legkij abo serednotyazhkij formah DiagnostikaNarazi okrim kliniko epidemiologichnoyi diagnostiki yaka vrahovuye perebuvannya u endemichnomu regioni nayavnist ukusu klisha poyava pomirnoyi garyachki z visipannyam ta harakternim pervinnim afektom vikoristovuyut specifichnu diagnostiku imunofermentnij analiz IFA polimeraznu lancyugovu reakciyu LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Oskilki hvoroba ne ye tyazhkoyu ye dumki sho slid obmezhitisya v likuvanni patogenetichnoyu terapiyeyu Z etiotropnih preparativ vikoristovuyut tetraciklini narazi perevagu maye doksiciklin 0 1 g 2 razi na den protyagom 5 7 dniv Yaksho pri priznachenni doksiciklinu u vishenazvanih terapevtichnih dozah cherez 24 48 godin ne nastupaye normalizaciya temperaturi tila to ce dozvolyaye viklyuchiti avstralijskij klishovij riketsioz Narazi prodovzhuyetsya obgovorennya pro mozhlivist zastosuvannya pri cij hvorobi ta inshih riketsiozah ftorhinoloniv ProfilaktikaOsnovne znachennya v profilaktici vidvodyat borotbi z klishami individualnim zastosuvannyam zasobiv zahistu proti klishiv Prijom doksiciklinu 1 raz na tizhden po 0 2 g pri znahodzhenni v endemichnih oseredkah infekciyi povnistyu zahishaye vid rozvitku zahvoryuvannya Protektivnij efekt sposterigayetsya pri profilaktichnomu prijomi doksiciklinu v pershi 3 dni pislya viyavlennya ukusu klishiv Specifichna profilaktika ne rozroblena PrimitkiDisease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 Koks G Virusnye i rikketsioznye infekcii cheloveka Per s angl M 1955 str 707 ros Zdrodovskij P F Golinevich M E Uchenie o rikketsiyah i rikketsiozah M 1953 ros DzherelaInfekcijni hvorobi enciklopedichnij dovidnik za red Kramarova S O Golubovskoyi O A K TOV Garmoniya 2 e vidannya dopovnene ta pereroblene 2019 712 s ISBN 978 966 2165 52 4 Kramarov S O Golubovska O A Shkurba A V ta in S 7 8 Rukovodstvo po infekcionnym boleznyam Voenno med akad Pod red Yu V Lobzina 3 e izd dop i pererab SPb Foliant 2003 chast 3 s 20 23 ros Mnogotomnoe rukovodstvo po mikrobiologii klinike i epidemiologii infekcionnyh boleznej Tom VIII Virusnye bolezni i rikketsiozy Glava XXVII R I Kiselev AVSTRALIJSKIJ KLEShEVOJ RIKKETSIOZ MARSELSKAYa LIHORADKA OSPOPODOBNYJ RIKKETSIOZ VOSTOChNOAFRIKANSKIJ RIKKETSIOZ YuZhNOAFRIKANSKIJ RIKKETSIOZ Izdatelstvo MEDICINA 1966 Str 650 669 ros Dong X El Karkouri K Robert C Raoult D Fournier PE September 2012 Genome sequence of Rickettsia australis the agent of Queensland tick typhus J Bacteriol 194 18 5129 angl Jin Mei Wang Bernard J Hudson Matthew R Watts Tom Karagiannis Noel J Fisher Catherine Anderson Paul Roffey Diagnosis of Queensland Tick Typhus and African Tick Bite Fever by PCR of Lesion Swabs Emerg Infect Dis 2009 Jun 15 6 963 965 PosilannyaQueensland tick typhus 1 1 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Fact sheet Typhus epidemic murine and other rickettsial diseases 2 19 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Loban K M Lobzin Yu V Lukin E P Rikketsiozy cheloveka rukovodstvo dlya vrachej SPb ELBI 2002 473 s ros Spotted Fevers 3 29 grudnya 2010 u Wayback Machine angl