Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Революція 1905 1907 в Україні загальнонародна демократична революція частина Революції 1905 1907 в Російськоій імперії П

Революція 1905—1907 в Україні

Революція 1905—1907 в Україні

Революція 1905—1907 в Україні — загальнонародна демократична революція, частина Революції 1905-1907 в Російськоій імперії. Політичними факторами революції стали:

Економічними чинниками революції були:

Причинами соціально-психологічного характеру стали:

  • посилення протистояння між працею і капіталом;
  • селянськими товарними і технологічно застарілими поміщицькими господарствами;
  • протиріччя між центром та національними окраїнами, державним централізмом та місцевим патріотизмом;
  • зростання національної самосвідомості окраїн і національних рухів, революційний романтизм, психологічне піднесення.

Важливим зовнішньополітичним чинником стала поразка імперії Романових в російсько-японській війні 1904—1905.

Революційні течії в Україні

Революція 1905–1907 в Україні мала ряд окремих революційних течій:

1) рушійною силою революції стало селянство, котре прагнуло завершення аграрної революції. Рух селян був незалежним, оскільки його учасники керувалися власними інтересами, використовували свої засоби боротьби;

2) найбільш активною частиною революційного процесу було робітництво. Очікування робітників були пов'язані з економічними вимогами, а також з усвідомленням необхідності впровадження політичних свобод;

3) складовою революції лишався ліберально-опозиційний рух. Прагнення його учасників були втілені в програми та парламентську діяльність ліберальних партій, які відстоювали ідеологію та інтереси підприємців і дворянства, котре стало на шлях вдосконалення своїх господарств шляхом збільшення їх товаризації;

4) значну частину опозиції становили національно-самостійницькі рухи на теренах українських земель. Соціально-політичні прагнення їх представників (українців, поляків та інших) орієнтувалися на набуття автономії, розвиток національного керівництва, громадських установ;

5) самостійною силою виступили представники партій: Революційна українська партія (РУП), Українська соціал-демократична робітнича партія (есдеки), Українська народна партія (УНП), Партії соціалістів-революціонерів (есери), Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків та меншовиків), єврейської партії Бунд, Польської соціал-демократичної партії, Спілка (меншовицька фракція Російської соціал-демократична робітничої партії)

6) помітним потоком виступив консервативно-монархічний табір. Його учасники ("Союз російського народу" та чорносотенний рух; див. "Чорна сотня") прагнули зберегти самодержавство, архаїчну станову структуру, всевладдя бюрократії.

Етапи революції в Україні

У своєму розвиткові революція 1905–1907 в Україні пройшла кілька етапів, кожний з яких мав свої характерні особливості.

Перший етап – піднесення (січень-жовтень 1905)

Початок революції поклали події в Петербурзі 9 січня 1905 – "Кривава неділя". Багатотисячна мирна демонстрація робітників, яку очолював священник Григорій Гапон, була розстріляна перед царським палацом. Ці події спричинили хвилю страйків по всій країні. Згодом російський імператор Микола II публічно проголосив намір піклуватися про "робочий люд", пообіцяв пом'якшити цензуру, розширити права земського і міського самоврядування, розробити проєкт скликання народних представників для законодавчих пропозицій, а наприкінці січня – на початку лютого 1905 утворив комісію "для невідкладного з'ясування причин невдоволення робітників". Під впливом цих подій застрайкували робітники Києва, Харкова, Катеринослава (нині м. Дніпро), Одеси. Протягом січня–березня 1905 в губерніях Східної України страйкувало майже 170 тис. осіб. У багатьох місцях підприємці та царські власті змушені були піти на поступки: поліпшити умови праці, збільшити заробітну плату, скоротити робочий день тощо. Масові селянські заворушення в Україні розпочалися навесні 1905 у вигляді порубок лісів, займання й обробки поміщицьких земель, вимог зниження орендної плати, недозволеного випасу худоби; захоплення збіжжя, реманенту та провіанту в поміщиків та цукрозаводчиків. Влітку селянські виступи досягли свого апогею. У цей час виникла і перша суспільно-політична організація селян – Всеросійський селянський союз. У серпні селянські виступи послабилися, а у вересні 1905 розпочався спад.

Незадоволення виявляла інтеліґенція. Духовенство вимагало відновлення виборного патріарха замість церковного синоду. Активною силою в революції виступило студентство, адже повернення університетам права внутрішньої автономії перетворило їх на центри опозиції і справжні "острови" свободи слова. Не залишилися осторонь військові, з'їзд козацьких офіцерів звернувся до царя із проханням надати конституцію. Навесні 1905 відбулося повстання на Чорноморському флоті на панцернику "Князь Потьомкін Таврійський" під керівництвом Григорія Вакуленчука та Панаса Матюшенка.

У цілому революція на 1-му етапі мала такі риси:

  • зростання масової боротьби; посилення її політичного характеру;
  • політизація народних мас; активізація процесу самоорганізації суспільства;
  • поширення заворушень серед селян та в армії; переплетення робітничого, селянського та національно-визвольних рухів.

Другий етап – кульмінація (жовтень–грудень 1905)

Другий етап характеризувався зростанням виступів. Значного розмаху набув страйковий рух, який нараховував до 120 тис. робітників. Під впливом революційних подій 17 жовтня 1905 цар підписав Маніфест (див. Маніфест 17 жовтня 1905; у написанні брав участь прем'єр-міністр С.Вітте), що започатковував основи парламентаризму:

  • свобода слова, зібрань та організацій;
  • дума з дорадчого органу перетворювалася на законодавчий.
  • проголошувалася амністія всім політичним в'язням.

Як результат почали виникати перші в Російській політичні партії ліберальної орієнтації – конституційні демократи (кадети; див. Конституційно-демократична партія) та октябристи. Після завершення загальнонаціонального страйку урядово-монархічні сили перейшли в наступ. Виник чорносотенний рух, який об'єднав дрібних торговців, нижчі поліцейські чини, прикажчиків, службовців, збіднілих панів, монархічно налаштованих селян. Чорносотенці розпочали наступ на революцію організацією погромів і переслідуванням активних учасників подій на місцях – політичних активістів, радикальної інтелігенції. Робітники почали створювати для захисту від "чорної сотні" озброєні дружини. Маніфест 17 жовтня 1905 не зачіпав аграрного питання. 3 листопада 1905 було скасовано викупні платежі 1861 року і розширено повноваження Селянського поземельного банку щодо продажу селянам землі. Із жовтня 1905 розпочався новий спалах селянської війни, масовими стали напади на маєтки та їх підпали.

(Свідченням активної масової самоорганізації суспільства стало утворення профспілок). Першою виникла профспілка працівників Пд.-Зх. залізниці. У ході революції осередками професійного руху стали Миколаїв, Одеса, Київ, Катеринослав, Харків та ін. міста. Наприкінці 1905 в Україні існувало майже 80 професійних об'єднань. На 2-му етапі революцій боротьба мала такі риси:

Третій етап – спад (січень 1906 – червень 1907)

Третій етап характеризувався зростанням конфронтації частини адміністративної еліти та державної машини, збільшенням репресій та поступовим згортанням революційного руху. Завдяки прийняттю 15 грудня 1905 закону про вибори до Державної думи Російської імперії було закладено підвалини системи парламентаризму. Внаслідок 27 квітня 1906 розпочала роботу Державна дума Російської імперії I скликання, котра була досить опозиційною. Основним питанням у Думі було аграрне, навколо нього велася жорстока боротьба. Конфронтація між Думою та урядом призвела до її розпуску царем, проіснувавши 72 дні. Були призначені нові Вибори до II Державної Думи Росії, прем'єр-міністром став Петро Столипін, котрий контролював також міністерство внутрішніх справ Російської імперії. Запущений ним репресивний механізм спрямовувався проти свободи слова, на заборону профспілок та арешт активістів. Робітників-страйкарів звільняли та включали до "чорних списків" (ті, хто до них потрапляв, не могли знайти роботу). Радикальним заходом влади стало введення військово-польових судів, якими було заслухано 1100 справ, з яких 950 із вироком смертної кари, 85 – заслання, каторжні роботи в Сибіру. Урядовий терор спровокував повстанські рухи та тероризм.

У лютому 1907 розпочала роботу , яка була ще більш опозиційною до царя, ніж попередня, що призвело до її розпуску 3 червня 1907, проіснувавши 102 дня. Почалася нова хвиля репресій, деякі радикальні депутати були заарештовані, соціал-демократична фракція засуджена до заслання в Сибір. Розпуск 2-ї Думи і проголошення нового виборчого закону (Третьочервневий переворот), за яким 51 % місць у Думі відводився дворянам-землевласникам, був проведений без погодження з Державною думою і Державною радою Імперії, що було грубим порушенням імператорського Маніфесту 17 жовтня 1905.. 1 листопада 1907 відкрилася 3-тя Держ. дума. Соціальний склад депутатів суттєво відрізнявся від Думи 1-го та 2-го скликань, що давало підстави вважати її "чорносотенно-кадетською". Головною постаттю революції в цей період був Петро Столипін, який виступав рушієм та ідеологом реформ. На Столипіна було здійснено 11 замахів, під час останнього, здійсненого у Києві Дмитром Богровим, він був смертельно поранений і помер.

На 3 етапі революції боротьба мала такі риси:

  • посиленням репресій, зменшення масштабів та інтенсивності робітничих страйків і селянських виступів;
  • переходом більшості політтичних партій у підпілля та поширенням терористичних форм боротьби;
  • спробами опозиції продовжити антиімперську боротьбу парламентськими методами у стінах Державної думи; переходом царату в наступ.

Революційні події 1905–1907 не вирішила всіх проблем України, але відкрили українцям на короткий проміжок часу, шлях до політичної та національно-культурні єдності та дещо покращила соціально-економічний стан населення.

Джерела та література

Література

  • Лось Ф.Є. Революція 1905–1907 рр. на Україні. К., 1955
  • Великие незабываемые дни: Сборник воспоминаний участников революции 1905 –1907 годов. М., 1970
  • Сарбей В.Г. Національне відродження України: Україна крізь віки, т. 9. К., 1999
  • Бойко О.Д. Історія України: Посібник. К., 2002
  • Реєнт О.П. Україна в імперську добу (XIX – початок ХХ ст.). К., 2003.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Revolyuciya 1905 1907 v Ukrayini zagalnonarodna demokratichna revolyuciya chastina Revolyuciyi 1905 1907 v Rosijskoij imperiyi Politichnimi faktorami revolyuciyi stali arhayichnist derzhavnogo upravlinnya u formi samoderzhavstva absolyutnoyi monarhiyi v Moskovskomu carstvi ta Rosijskij imperiyi nedoliki derzhavnoyi byurokratichnoyi mashini pogliblennya krizi elit vidsutnist politichnih svobod dlya piddanih imperiyi Ekonomichnimi chinnikami revolyuciyi buli nayavnist zalishkiv kriposnictva na seli neobhidnist zmini form selyanskogo zemlekoristuvannya ekonomichna kriza 1900 19003 ta in Prichinami socialno psihologichnogo harakteru stali posilennya protistoyannya mizh praceyu i kapitalom selyanskimi tovarnimi i tehnologichno zastarilimi pomishickimi gospodarstvami protirichchya mizh centrom ta nacionalnimi okrayinami derzhavnim centralizmom ta miscevim patriotizmom zrostannya nacionalnoyi samosvidomosti okrayin i nacionalnih ruhiv revolyucijnij romantizm psihologichne pidnesennya Vazhlivim zovnishnopolitichnim chinnikom stala porazka imperiyi Romanovih v rosijsko yaponskij vijni 1904 1905 Revolyucijni techiyi v UkrayiniRevolyuciya 1905 1907 v Ukrayini mala ryad okremih revolyucijnih techij 1 rushijnoyu siloyu revolyuciyi stalo selyanstvo kotre pragnulo zavershennya agrarnoyi revolyuciyi Ruh selyan buv nezalezhnim oskilki jogo uchasniki keruvalisya vlasnimi interesami vikoristovuvali svoyi zasobi borotbi 2 najbilsh aktivnoyu chastinoyu revolyucijnogo procesu bulo robitnictvo Ochikuvannya robitnikiv buli pov yazani z ekonomichnimi vimogami a takozh z usvidomlennyam neobhidnosti vprovadzhennya politichnih svobod 3 skladovoyu revolyuciyi lishavsya liberalno opozicijnij ruh Pragnennya jogo uchasnikiv buli vtileni v programi ta parlamentsku diyalnist liberalnih partij yaki vidstoyuvali ideologiyu ta interesi pidpriyemciv i dvoryanstva kotre stalo na shlyah vdoskonalennya svoyih gospodarstv shlyahom zbilshennya yih tovarizaciyi 4 znachnu chastinu opoziciyi stanovili nacionalno samostijnicki ruhi na terenah ukrayinskih zemel Socialno politichni pragnennya yih predstavnikiv ukrayinciv polyakiv ta inshih oriyentuvalisya na nabuttya avtonomiyi rozvitok nacionalnogo kerivnictva gromadskih ustanov 5 samostijnoyu siloyu vistupili predstavniki partij Revolyucijna ukrayinska partiya RUP Ukrayinska social demokratichna robitnicha partiya esdeki Ukrayinska narodna partiya UNP Partiyi socialistiv revolyucioneriv eseri Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi bilshovikiv ta menshovikiv yevrejskoyi partiyi Bund Polskoyi social demokratichnoyi partiyi Spilka menshovicka frakciya Rosijskoyi social demokratichna robitnichoyi partiyi 6 pomitnim potokom vistupiv konservativno monarhichnij tabir Jogo uchasniki Soyuz rosijskogo narodu ta chornosotennij ruh div Chorna sotnya pragnuli zberegti samoderzhavstvo arhayichnu stanovu strukturu vsevladdya byurokratiyi Etapi revolyuciyi v UkrayiniU svoyemu rozvitkovi revolyuciya 1905 1907 v Ukrayini projshla kilka etapiv kozhnij z yakih mav svoyi harakterni osoblivosti Pershij etap pidnesennya sichen zhovten 1905 Pochatok revolyuciyi poklali podiyi v Peterburzi 9 sichnya 1905 Krivava nedilya Bagatotisyachna mirna demonstraciya robitnikiv yaku ocholyuvav svyashennik Grigorij Gapon bula rozstrilyana pered carskim palacom Ci podiyi sprichinili hvilyu strajkiv po vsij krayini Zgodom rosijskij imperator Mikola II publichno progolosiv namir pikluvatisya pro robochij lyud poobicyav pom yakshiti cenzuru rozshiriti prava zemskogo i miskogo samovryaduvannya rozrobiti proyekt sklikannya narodnih predstavnikiv dlya zakonodavchih propozicij a naprikinci sichnya na pochatku lyutogo 1905 utvoriv komisiyu dlya nevidkladnogo z yasuvannya prichin nevdovolennya robitnikiv Pid vplivom cih podij zastrajkuvali robitniki Kiyeva Harkova Katerinoslava nini m Dnipro Odesi Protyagom sichnya bereznya 1905 v guberniyah Shidnoyi Ukrayini strajkuvalo majzhe 170 tis osib U bagatoh miscyah pidpriyemci ta carski vlasti zmusheni buli piti na postupki polipshiti umovi praci zbilshiti zarobitnu platu skorotiti robochij den tosho Masovi selyanski zavorushennya v Ukrayini rozpochalisya navesni 1905 u viglyadi porubok lisiv zajmannya j obrobki pomishickih zemel vimog znizhennya orendnoyi plati nedozvolenogo vipasu hudobi zahoplennya zbizhzhya remanentu ta proviantu v pomishikiv ta cukrozavodchikiv Vlitku selyanski vistupi dosyagli svogo apogeyu U cej chas vinikla i persha suspilno politichna organizaciya selyan Vserosijskij selyanskij soyuz U serpni selyanski vistupi poslabilisya a u veresni 1905 rozpochavsya spad Nezadovolennya viyavlyala inteligenciya Duhovenstvo vimagalo vidnovlennya vibornogo patriarha zamist cerkovnogo sinodu Aktivnoyu siloyu v revolyuciyi vistupilo studentstvo adzhe povernennya universitetam prava vnutrishnoyi avtonomiyi peretvorilo yih na centri opoziciyi i spravzhni ostrovi svobodi slova Ne zalishilisya ostoron vijskovi z yizd kozackih oficeriv zvernuvsya do carya iz prohannyam nadati konstituciyu Navesni 1905 vidbulosya povstannya na Chornomorskomu floti na pancerniku Knyaz Potomkin Tavrijskij pid kerivnictvom Grigoriya Vakulenchuka ta Panasa Matyushenka U cilomu revolyuciya na 1 mu etapi mala taki risi zrostannya masovoyi borotbi posilennya yiyi politichnogo harakteru politizaciya narodnih mas aktivizaciya procesu samoorganizaciyi suspilstva poshirennya zavorushen sered selyan ta v armiyi perepletennya robitnichogo selyanskogo ta nacionalno vizvolnih ruhiv Drugij etap kulminaciya zhovten gruden 1905 Drugij etap harakterizuvavsya zrostannyam vistupiv Znachnogo rozmahu nabuv strajkovij ruh yakij narahovuvav do 120 tis robitnikiv Pid vplivom revolyucijnih podij 17 zhovtnya 1905 car pidpisav Manifest div Manifest 17 zhovtnya 1905 u napisanni brav uchast prem yer ministr S Vitte sho zapochatkovuvav osnovi parlamentarizmu svoboda slova zibran ta organizacij duma z doradchogo organu peretvoryuvalasya na zakonodavchij progoloshuvalasya amnistiya vsim politichnim v yaznyam Yak rezultat pochali vinikati pershi v Rosijskij politichni partiyi liberalnoyi oriyentaciyi konstitucijni demokrati kadeti div Konstitucijno demokratichna partiya ta oktyabristi Pislya zavershennya zagalnonacionalnogo strajku uryadovo monarhichni sili perejshli v nastup Vinik chornosotennij ruh yakij ob yednav dribnih torgovciv nizhchi policejski chini prikazhchikiv sluzhbovciv zbidnilih paniv monarhichno nalashtovanih selyan Chornosotenci rozpochali nastup na revolyuciyu organizaciyeyu pogromiv i peresliduvannyam aktivnih uchasnikiv podij na miscyah politichnih aktivistiv radikalnoyi inteligenciyi Robitniki pochali stvoryuvati dlya zahistu vid chornoyi sotni ozbroyeni druzhini Manifest 17 zhovtnya 1905 ne zachipav agrarnogo pitannya 3 listopada 1905 bulo skasovano vikupni platezhi 1861 roku i rozshireno povnovazhennya Selyanskogo pozemelnogo banku shodo prodazhu selyanam zemli Iz zhovtnya 1905 rozpochavsya novij spalah selyanskoyi vijni masovimi stali napadi na mayetki ta yih pidpali Svidchennyam aktivnoyi masovoyi samoorganizaciyi suspilstva stalo utvorennya profspilok Pershoyu vinikla profspilka pracivnikiv Pd Zh zaliznici U hodi revolyuciyi oseredkami profesijnogo ruhu stali Mikolayiv Odesa Kiyiv Katerinoslav Harkiv ta in mista Naprikinci 1905 v Ukrayini isnuvalo majzhe 80 profesijnih ob yednan Na 2 mu etapi revolyucij borotba mala taki risi korotka stabilizaciya ta pevne rozmezhuvannya politichnih sil pislya publikaciyi carskogo Manifestu 17 zhovtnya 1905 dialog ta legalna vzayemodiya mizh opoziciyeyu ta vladnimi strukturami aktivne formuvannya bagatopartijnoyi sistemi posilennya propagandi ta agitaciyi krajno livih partij bilshovikiv ta eseriv organizaciya livimi silami hvili zbrojnih povstan u grudni 1905 Tretij etap spad sichen 1906 cherven 1907 Tretij etap harakterizuvavsya zrostannyam konfrontaciyi chastini administrativnoyi eliti ta derzhavnoyi mashini zbilshennyam represij ta postupovim zgortannyam revolyucijnogo ruhu Zavdyaki prijnyattyu 15 grudnya 1905 zakonu pro vibori do Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi bulo zakladeno pidvalini sistemi parlamentarizmu Vnaslidok 27 kvitnya 1906 rozpochala robotu Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyi I sklikannya kotra bula dosit opozicijnoyu Osnovnim pitannyam u Dumi bulo agrarne navkolo nogo velasya zhorstoka borotba Konfrontaciya mizh Dumoyu ta uryadom prizvela do yiyi rozpusku carem proisnuvavshi 72 dni Buli priznacheni novi Vibori do II Derzhavnoyi Dumi Rosiyi prem yer ministrom stav Petro Stolipin kotrij kontrolyuvav takozh ministerstvo vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi Zapushenij nim represivnij mehanizm spryamovuvavsya proti svobodi slova na zaboronu profspilok ta aresht aktivistiv Robitnikiv strajkariv zvilnyali ta vklyuchali do chornih spiskiv ti hto do nih potraplyav ne mogli znajti robotu Radikalnim zahodom vladi stalo vvedennya vijskovo polovih sudiv yakimi bulo zasluhano 1100 sprav z yakih 950 iz virokom smertnoyi kari 85 zaslannya katorzhni roboti v Sibiru Uryadovij teror sprovokuvav povstanski ruhi ta terorizm U lyutomu 1907 rozpochala robotu yaka bula she bilsh opozicijnoyu do carya nizh poperednya sho prizvelo do yiyi rozpusku 3 chervnya 1907 proisnuvavshi 102 dnya Pochalasya nova hvilya represij deyaki radikalni deputati buli zaareshtovani social demokratichna frakciya zasudzhena do zaslannya v Sibir Rozpusk 2 yi Dumi i progoloshennya novogo viborchogo zakonu Tretochervnevij perevorot za yakim 51 misc u Dumi vidvodivsya dvoryanam zemlevlasnikam buv provedenij bez pogodzhennya z Derzhavnoyu dumoyu i Derzhavnoyu radoyu Imperiyi sho bulo grubim porushennyam imperatorskogo Manifestu 17 zhovtnya 1905 1 listopada 1907 vidkrilasya 3 tya Derzh duma Socialnij sklad deputativ suttyevo vidriznyavsya vid Dumi 1 go ta 2 go sklikan sho davalo pidstavi vvazhati yiyi chornosotenno kadetskoyu Golovnoyu postattyu revolyuciyi v cej period buv Petro Stolipin yakij vistupav rushiyem ta ideologom reform Na Stolipina bulo zdijsneno 11 zamahiv pid chas ostannogo zdijsnenogo u Kiyevi Dmitrom Bogrovim vin buv smertelno poranenij i pomer Na 3 etapi revolyuciyi borotba mala taki risi posilennyam represij zmenshennya masshtabiv ta intensivnosti robitnichih strajkiv i selyanskih vistupiv perehodom bilshosti polittichnih partij u pidpillya ta poshirennyam teroristichnih form borotbi sprobami opoziciyi prodovzhiti antiimpersku borotbu parlamentskimi metodami u stinah Derzhavnoyi dumi perehodom caratu v nastup Revolyucijni podiyi 1905 1907 ne virishila vsih problem Ukrayini ale vidkrili ukrayincyam na korotkij promizhok chasu shlyah do politichnoyi ta nacionalno kulturni yednosti ta desho pokrashila socialno ekonomichnij stan naselennya Dzherela ta literaturaMolchanov V B Revolyuciya 1905 1907 v Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Los F Ye Revolyuciya 1905 1907 rr na Ukrayini K 1955 Velikie nezabyvaemye dni Sbornik vospominanij uchastnikov revolyucii 1905 1907 godov M 1970 Sarbej V G Nacionalne vidrodzhennya Ukrayini Ukrayina kriz viki t 9 K 1999 Bojko O D Istoriya Ukrayini Posibnik K 2002 Reyent O P Ukrayina v impersku dobu XIX pochatok HH st K 2003

Дата публікації:
Топ