Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вбивство Петра Аркадійовича Столипіна 1 14 вересня 1911 на голову Ради міністрів Російської імперії Столипіна було скоєн

Вбивство Петра Столипіна

Вбивство Петра Столипіна

Вбивство Петра Аркадійовича Столипіна — 1 (14) вересня 1911 на голову Ради міністрів Російської імперії Столипіна було скоєно замах секретним співробітником Охоронного відділення Дмитром Богровим. Від отриманих ран за кілька днів Столипін помер. Історія цього вбивства досі містить багато незрозумілих моментів.

Вбивство Петра Столипіна
Місце атакиКиїв
Дата
Загиблі1

Постріл Богрова

image
Вбивця Столипіна Дмитро Богров

Наприкінці серпня 1911 року імператор Микола II з сім'єю і наближеними, зокрема зі Столипіним і зарубіжними гостями (зокрема спадкоємець болгарського престолу Борис) перебували у Києві з нагоди відкриття пам'ятника Олександру II у зв'язку з 50-річчям скасування їм кріпацтва. 1 (14) вересня 1911 імператор, його доньки та наближені міністри, Столипін серед них, був присутній на виставі «Казка про царя Салтана» у міському театрі Києва. На той момент у шефа охоронного відділення Києва була інформація про те, що до міста прибула терористка з метою вчинити напад на високопосадовця, а можливо і на самого царя. Ця інформація була отримана від Дмитра Богрова. Під час другого антракту спектаклю «Казка про царя Салтана» Петро Столипін розмовляв біля бар'єру оркестрової ями з міністром двору бароном Володимиром Фредеріксом та земельним магнатом графом І. Потоцьким. Несподівано до Петра Столипіна наблизився Богров і вистрілив із браунінгу двічі: перша куля потрапила в руку, друга в живіт, зачепивши печінку. Від миттєвої смерті Столипіна врятував хрест ордену Святого Володимира. Роздробивши його, куля змінила прямий напрямок у серці. Куля пробила грудну клітку, плевру, діафрагму та печінку. Після поранення Столипін перехрестив царя, важко опустився в крісло і ясно та виразно, для присутніх поряд вельмож, сказав: «Щасливий померти за царя».

Архівіст Ольга Едельман наводить фрагмент із перлюстрованого листа з Парижа, від політемігранта, до засланої до Іркутської губернії у вересні 1911 року: «Повідомлю, як ми пережили повідомлення про замах на Столипіна. […] Публіка страшенно розхвилювалася: ес-ери закрили свою читалку, у с. д. -ській був прибитий величезний плакат з повідомленням про радісному подію. Чутка про одужання Столипіна змусила місцевий орган синдикалістів „Bataille syndicaliste“ озаглавити свою статтю: „Нещастя. Столипін, здається, знову не здохне…“ Смерть ж Столипіна справила дуже хороше враження на всіх, хоча с. р. сьогодні (через 8 днів після замаху) офіційно заявляють, що Богров діяв без санкції будь-якої партійної с. р. організації».

Смерть Столипіна

image
Петро Столипін у труні

Через два дні у Володимирському соборі відслужили урочистий молебень про одужання Столипіна. Собор був переповнений, багато хто плакав. Наступні дні пройшли в тривозі, лікарі сподівалися на одужання, але 4 вересня ввечері стан Столипіна різко погіршився, він почав втрачати сили, пульс почав слабшати і близько 10 години вечора 5 вересня він помер. Столипін провів останні дні життя та помер у клініці братів Маковських на Маловладимирській вулиці (будинок зберігся; сучасна адреса — вулиця Олеся Гончара, будинок № 33).

Похорон

image
Винесення тіла Петра Столипіна із лікарні братів Маковських
image
Могила Столипіна у Києво-Печерській лаврі

У розкритому заповіті Столипіна, написаному задовго до смерті, у перших рядках призначено: «Я хочу бути похованим там, де мене уб'ють». Вказівку Столипіна було виконано його близькими: місцем його поховання було обрано Києво-Печерську лавру.

9 вересня Столипін був похований у лаврі. Трапезна церква, де проходило відспівування, була заставлена вінками з національними стрічками, зібрався Уряд, представники армії та флоту та всіх цивільних відомств, багато членів Державної Ради та Державної думи, приїхало понад сотню селян із найближчих сіл.

Надгробок із могили Столипіна на початку 1960-х років був знятий і довгі роки зберігався в дзвіниці на Далеких печерах. Місце могили було заасфальтовано. Надгробок відновлено на колишньому місці в 1989 році, за сприяння художника Іллі Глазунова.

Увічнення пам'яті

image
Пам'ятник Столипіну в Києві. Знесений 1917 року.

7 вересня 1911 року деякі члени Державної думи та гласні місцевого земства запропонували встановити Петрові Столипіну пам'ятник у Києві. Збирати кошти вирішили пожертвуваннями. Пожертви надходили так швидко, що буквально через три дні в одному Києві було зібрано суму, яка могла покрити витрати на пам'ятник. Через рік, 6 вересня 1912 року, на площі біля Міської думи, на Хрещатику в урочистій обстановці відкрили пам'ятник. Столипін був зображений промовцем, на камені висічені сказані ним слова: «Вам потрібні великі потрясіння — нам потрібна Велика Росія», а на передній стороні п'єдесталу пам'ятника був напис: «Петру Аркадійовичу Столипіну — росіяни».

Пам'ятник знесено 16 (29) березня 1917 року, через два тижні після початку Лютневої революції.

Оббите червоним оксамитом крісло номер 17 другого ряду партеру Київського міського театру, біля якого вбили Столипіна, зараз знаходиться у Музеї історії МВС у Києві.

Вулиця Маловладимирська, де помер Столипін, була перейменована на Столипінську. Упродовж XX століття цю вулицю перейменовували ще шість разів, зараз вона носить назву Олеся Гончара.

Розслідування

Ще в студентські роки Дмитро Богров активно займався революційною діяльністю, кілька разів був заарештований, але швидко отримував звільнення завдяки впливу свого батька, що входить у вищі міські кола. У розпал бунтівних хвилювань у Києві був членом Революційної ради студентських представників і водночас вів агентурну роботу. За свідченням начальника охоронного відділення Миколи Кулябка, Богров видав багато революціонерів, попередив терористичні акти і тим заслужив на довіру.

Безпосередньо з театру Богров був відправлений до київської фортеці «Косий капонір», де був ув'язнений в одиночну камеру.

На одному з допитів 10 вересня 1911 року Дмитро Богров дав такі свідчення:

При його появі 16 серпня «Стьопа» […] заявив мені, що моя провокація безумовно і остаточно встановлена […] і що вирішено про всі зібрані факти довести до відома товариства […] Коли я став оскаржувати достовірність паризьких відомостей та компетентність партійного суду, «Стьопа» заявив мені, що реабілітувати себе я можу тільки одним способом, а саме шляхом здійснення якого-небудь терористичного акту. […] Чи я стрілятиму в Столипіна або в когось іншого, я не знав, але остаточно зупинився на Столипіні вже в театрі.

Смертний вирок був виконаний дуже поспішно 13 вересня 1911 року.

Історія цієї надзвичайної справи має багато неясностей. Жодна політична партія не взяла на себе відповідальність за це вбивство. Найпоширеніша версія була такою: агент охранки після викриття революціонерами був змушений піти на вбивство Петра Столипіна. Про це також опосередковано свідчать відомості, що потрапили до друку, про появу в Києві напередодні вбивства Лева Троцького.

Разом з тим обставини замаху говорять про те, що воно стало можливим завдяки недбалості охоронки, яка привела до трагедії. Люди з оточення Столипіна, знаючи про його конфлікт з Распутіним, припустили, що охоронка, прагнучи ув'язнити високопоставлених ворогів Столипіна, дивилася крізь пальці на злочин, що готується.

За однією з версій, замах організовано за допомогою охоронного відділення. На це вказують багато фактів. Наприклад, квиток до театру був виданий Богрову начальником Київського охоронного відділення Миколою Кулябко за згодою Павла Курлова, Олександра Спиридовича та Митрофана Веригіна. При цьому до Богрова не було приставлено спостереження.

image Мене вб'ють і вб'ють члени охорони. image

— Столипін, незадовго до смерті

За іншою версією, Кулябко був введений в оману самим Богровим: той розповів йому, що втерся у довіру до «Миколи Яковича», який збирається вчинити замах на Столипіна, щоб не викликати підозр у "М. Я. " Богрову необхідно бути присутнім на місці замаху. При цьому з боку Кулябка не було вжито заходів для перевірки легенди Богрова. За спогадами київського губернатора Олексія Гірса, охорона Петра Столипіна в місті була погано організована.

Для розслідування обставин справи було призначено сенаторську ревізію, яку очолив сенатор Максиміліан Трусевич. На початку 1912 року результати комісії, які були зібрані у 24 томи, було передано до Державної ради. У доповіді порушувалося питання про «перевищення та бездіяльність влади, що мало дуже важливі наслідки» і називалися винні — товариш міністра Павло Курлов, віце-директор Митрофан Веригін, завідувач палацової охорони Олександр Спиридович та начальник Київського охоронного відділення Микола Кулябко. Бездіяльність виражалося в пасивному ставленні до легенди, даної Богровим, яку ніхто не перевірив, перевищення влади — у тому, що всупереч чітким циркулярам його допустили на парадний спектакль. У результаті ці особи були залучені до попереднього слідства як обвинувачені в злочинній бездіяльності влади.

Керівництво слідством було доручено сенатору Миколі Шульгіну. На слідстві Курлов заявив, що «особливого розпорядження Кулябку встановити спостереження за особистістю самого Аленського (агентурний псевдонім Богрова) я не зробив, вважаючи, що такий елементарний прийом розшуку не може бути забутий досвідченим начальником охоронного відділення».

У свідченнях Кулябка помітна істотна обставина: він цурається надзвичайно важливого показання. Спочатку він заявив, що не може вважати себе винним у цій ситуації, адже Богров був допущений до театру з відома генерала Курлова. Потім він змінив свідчення, сказавши, що «допустив до театру Богрова без відома Курлова і спеціально просив саме ці свідчення вважати дійсними». Причину такої переміни побачили у листі знайденому під час обшуку у дружини Кулябко, яка була сестрою Спиридовичу. У ньому містилася загроза:

Якщо мене посадять на лаву підсудних, тоді і я згадаю, що в мене дружина і дитина, і відкину я тоді всяку педантичність і поставлю питання руба про всю ту конспірацію, яку проводили щодо мене 1 вересня. Хотіли зробити без мене, ну і зробили, негарно тільки вийшло.

Несподівано на початку 1913 року справу було закрито за дорученням Миколи II.

Суспільне ставлення до того, що сталося, було різним: від розчарування і досади до неприховуваного обурення. Російський юрист і громадський діяч Анатолій Коні з цього приводу писав:

Неодноразово зрадивши Столипіна і поставивши його в беззахисне становище відносно явних і таємних ворогів, «улюблений монарх» не знайшов можливим бути на похороні вбитого, зате знайшов можливість припинити справу про потурання вбивцям.

Цікаві факти

image
Банкнота зі слідами крові, номінал 25 рублів
  • Одна з куль, що потрапила в руку Петра Столипіна, пройшла навиліт, а потім поранила скрипаля оркестру Антона Берглера. Потім судовій владі довелося вести з останнім довге листування, оскільки скрипаль заявляв з повною впевненістю, що робили замах саме на нього, а Голова Ради міністрів Російської Імперії Петро Столипін просто випадково виявився поряд.
  • Після замаху на Петра Столипіна збереглася банкнота Царської Росії номіналом 25 рублів (серія БН 943 297, за підписом Керуючого А. Коншина та касира Софронова), яка в момент замаху була у внутрішній кишені Петра Столипіна .

Примітки

  1. Протокол допроса подполковника Н.Н. Кулябко. сайт www.hrono.info. 2.11.1911. Процитовано 26 січня 2011.
  2. Столыпин Петр Аркадьевич. сайт www.hrono.info. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 30 січня 2011.
  3. http://www.ruthenia.ru/logos/number/56/10.pdf
  4. Тайна убийства Столыпина. сайт www.hrono.info. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 26 січня 2011.
  5. . сайт "Вашъ Кіевъ". Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 30 січня 2011.
  6. Валерий Дружбинский. Сколько памятнику стоять? // Зеркало недели. — . — № 5.
  7. Этот день в истории: В Киеве исчез памятник, спущен на воду «Метеор». сайт for-ua.com. Процитовано 30 січня 2011.
  8. Сидоровнин Геннадий Павлович. Глава XVI. Убийца. Расследование // Пётр Аркадьевич Столыпин: Жизнь за Отечество: Жизнеописание (1862—1911). — М. : Поколение, 2007. — С. 584—629. — 3000 прим. — .
  9. Ган Л. Убийство П. А. Столыпина // Исторический вестник. — 1914. — Т. CXXXVI (12 липня). — С. 195—212.
  10. А. Серебренников, Г. Сидоровнин. Столыпин. Жизнь и смерть. — Саратов : Приволжское книжное издательство, 1991. — С. 162.
  11. Керенский А.Ф. Россия на историческом повороте: Мемуары. — М. : Республика, 1993. — С. 71. — .
  12. . сайт rusarchives.ru. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 30 січня 2011.
  13. Арон Аврех. Глава VII. Выстрелы в Киеве. Банда четырёх. сайт scepsis.ru. Процитовано 30 січня 2011.
  14. Протокол допроса киевского губернатора А.Ф. Гирса. сайт www.hrono.info. 20.09.1911. Процитовано 30 січня 2011.
  15. А. Серебренников. Убийство Столыпина. Свидетельства и документы. — Нью-Йорк : Телекс, 1989. — С. 280.
  16. Джанибекян В. Д. Тайна гибели Столыпина. — М. : Бородино-Е, 2001. — С. 360—361.
  17. А. В. Зеньковский. Правда о Столыпине. — Рипол Классик, 2013-10. — 303 с. — .
  18. Казарезов В. В. П. А. Столыпин: история и современность. — Новосибирск : «Рид», 1991. — С. 27.
  19. Сергей Степанов — Великий Столыпин. «Не великие потрясения, а Великая Россия».

Література

  • Ган Л. Убийство П. А. Столыпина // Исторический вестник. — СПб.: Тип. А. С. Суворина, 1914. — Т. CXXXV. — С. 960—997.
  • Ган Л. Убийство П. А. Столыпина // Исторический вестник. — СПб.: Тип. А. С. Суворина, 1914. — Т. CXXXVI. — С. 195—212.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vbivstvo Petra Arkadijovicha Stolipina 1 14 veresnya 1911 na golovu Radi ministriv Rosijskoyi imperiyi Stolipina bulo skoyeno zamah sekretnim spivrobitnikom Ohoronnogo viddilennya Dmitrom Bogrovim Vid otrimanih ran za kilka dniv Stolipin pomer Istoriya cogo vbivstva dosi mistit bagato nezrozumilih momentiv Vbivstvo Petra StolipinaMisce atakiKiyivDataZagibli1Postril BogrovaVbivcya Stolipina Dmitro Bogrov Naprikinci serpnya 1911 roku imperator Mikola II z sim yeyu i nablizhenimi zokrema zi Stolipinim i zarubizhnimi gostyami zokrema spadkoyemec bolgarskogo prestolu Boris perebuvali u Kiyevi z nagodi vidkrittya pam yatnika Oleksandru II u zv yazku z 50 richchyam skasuvannya yim kripactva 1 14 veresnya 1911 imperator jogo donki ta nablizheni ministri Stolipin sered nih buv prisutnij na vistavi Kazka pro carya Saltana u miskomu teatri Kiyeva Na toj moment u shefa ohoronnogo viddilennya Kiyeva bula informaciya pro te sho do mista pribula teroristka z metoyu vchiniti napad na visokoposadovcya a mozhlivo i na samogo carya Cya informaciya bula otrimana vid Dmitra Bogrova Pid chas drugogo antraktu spektaklyu Kazka pro carya Saltana Petro Stolipin rozmovlyav bilya bar yeru orkestrovoyi yami z ministrom dvoru baronom Volodimirom Frederiksom ta zemelnim magnatom grafom I Potockim Nespodivano do Petra Stolipina nablizivsya Bogrov i vistriliv iz brauningu dvichi persha kulya potrapila v ruku druga v zhivit zachepivshi pechinku Vid mittyevoyi smerti Stolipina vryatuvav hrest ordenu Svyatogo Volodimira Rozdrobivshi jogo kulya zminila pryamij napryamok u serci Kulya probila grudnu klitku plevru diafragmu ta pechinku Pislya poranennya Stolipin perehrestiv carya vazhko opustivsya v krislo i yasno ta virazno dlya prisutnih poryad velmozh skazav Shaslivij pomerti za carya Arhivist Olga Edelman navodit fragment iz perlyustrovanogo lista z Parizha vid politemigranta do zaslanoyi do Irkutskoyi guberniyi u veresni 1911 roku Povidomlyu yak mi perezhili povidomlennya pro zamah na Stolipina Publika strashenno rozhvilyuvalasya es eri zakrili svoyu chitalku u s d skij buv pribitij velicheznij plakat z povidomlennyam pro radisnomu podiyu Chutka pro oduzhannya Stolipina zmusila miscevij organ sindikalistiv Bataille syndicaliste ozaglaviti svoyu stattyu Neshastya Stolipin zdayetsya znovu ne zdohne Smert zh Stolipina spravila duzhe horoshe vrazhennya na vsih hocha s r sogodni cherez 8 dniv pislya zamahu oficijno zayavlyayut sho Bogrov diyav bez sankciyi bud yakoyi partijnoyi s r organizaciyi Smert StolipinaPetro Stolipin u truni Cherez dva dni u Volodimirskomu sobori vidsluzhili urochistij moleben pro oduzhannya Stolipina Sobor buv perepovnenij bagato hto plakav Nastupni dni projshli v trivozi likari spodivalisya na oduzhannya ale 4 veresnya vvecheri stan Stolipina rizko pogirshivsya vin pochav vtrachati sili puls pochav slabshati i blizko 10 godini vechora 5 veresnya vin pomer Stolipin proviv ostanni dni zhittya ta pomer u klinici brativ Makovskih na Malovladimirskij vulici budinok zberigsya suchasna adresa vulicya Olesya Gonchara budinok 33 PohoronVinesennya tila Petra Stolipina iz likarni brativ Makovskih Mogila Stolipina u Kiyevo Pecherskij lavri U rozkritomu zapoviti Stolipina napisanomu zadovgo do smerti u pershih ryadkah priznacheno Ya hochu buti pohovanim tam de mene ub yut Vkazivku Stolipina bulo vikonano jogo blizkimi miscem jogo pohovannya bulo obrano Kiyevo Pechersku lavru 9 veresnya Stolipin buv pohovanij u lavri Trapezna cerkva de prohodilo vidspivuvannya bula zastavlena vinkami z nacionalnimi strichkami zibravsya Uryad predstavniki armiyi ta flotu ta vsih civilnih vidomstv bagato chleniv Derzhavnoyi Radi ta Derzhavnoyi dumi priyihalo ponad sotnyu selyan iz najblizhchih sil Nadgrobok iz mogili Stolipina na pochatku 1960 h rokiv buv znyatij i dovgi roki zberigavsya v dzvinici na Dalekih pecherah Misce mogili bulo zaasfaltovano Nadgrobok vidnovleno na kolishnomu misci v 1989 roci za spriyannya hudozhnika Illi Glazunova Uvichnennya pam yatiPam yatnik Stolipinu v Kiyevi Znesenij 1917 roku 7 veresnya 1911 roku deyaki chleni Derzhavnoyi dumi ta glasni miscevogo zemstva zaproponuvali vstanoviti Petrovi Stolipinu pam yatnik u Kiyevi Zbirati koshti virishili pozhertvuvannyami Pozhertvi nadhodili tak shvidko sho bukvalno cherez tri dni v odnomu Kiyevi bulo zibrano sumu yaka mogla pokriti vitrati na pam yatnik Cherez rik 6 veresnya 1912 roku na ploshi bilya Miskoyi dumi na Hreshatiku v urochistij obstanovci vidkrili pam yatnik Stolipin buv zobrazhenij promovcem na kameni visicheni skazani nim slova Vam potribni veliki potryasinnya nam potribna Velika Rosiya a na perednij storoni p yedestalu pam yatnika buv napis Petru Arkadijovichu Stolipinu rosiyani Pam yatnik zneseno 16 29 bereznya 1917 roku cherez dva tizhni pislya pochatku Lyutnevoyi revolyuciyi Obbite chervonim oksamitom krislo nomer 17 drugogo ryadu parteru Kiyivskogo miskogo teatru bilya yakogo vbili Stolipina zaraz znahoditsya u Muzeyi istoriyi MVS u Kiyevi Vulicya Malovladimirska de pomer Stolipin bula perejmenovana na Stolipinsku Uprodovzh XX stolittya cyu vulicyu perejmenovuvali she shist raziv zaraz vona nosit nazvu Olesya Gonchara RozsliduvannyaShe v studentski roki Dmitro Bogrov aktivno zajmavsya revolyucijnoyu diyalnistyu kilka raziv buv zaareshtovanij ale shvidko otrimuvav zvilnennya zavdyaki vplivu svogo batka sho vhodit u vishi miski kola U rozpal buntivnih hvilyuvan u Kiyevi buv chlenom Revolyucijnoyi radi studentskih predstavnikiv i vodnochas viv agenturnu robotu Za svidchennyam nachalnika ohoronnogo viddilennya Mikoli Kulyabka Bogrov vidav bagato revolyucioneriv poperediv teroristichni akti i tim zasluzhiv na doviru Bezposeredno z teatru Bogrov buv vidpravlenij do kiyivskoyi forteci Kosij kaponir de buv uv yaznenij v odinochnu kameru Na odnomu z dopitiv 10 veresnya 1911 roku Dmitro Bogrov dav taki svidchennya Pri jogo poyavi 16 serpnya Stopa zayaviv meni sho moya provokaciya bezumovno i ostatochno vstanovlena i sho virisheno pro vsi zibrani fakti dovesti do vidoma tovaristva Koli ya stav oskarzhuvati dostovirnist parizkih vidomostej ta kompetentnist partijnogo sudu Stopa zayaviv meni sho reabilituvati sebe ya mozhu tilki odnim sposobom a same shlyahom zdijsnennya yakogo nebud teroristichnogo aktu Chi ya strilyatimu v Stolipina abo v kogos inshogo ya ne znav ale ostatochno zupinivsya na Stolipini vzhe v teatri Smertnij virok buv vikonanij duzhe pospishno 13 veresnya 1911 roku Istoriya ciyeyi nadzvichajnoyi spravi maye bagato neyasnostej Zhodna politichna partiya ne vzyala na sebe vidpovidalnist za ce vbivstvo Najposhirenisha versiya bula takoyu agent ohranki pislya vikrittya revolyucionerami buv zmushenij piti na vbivstvo Petra Stolipina Pro ce takozh oposeredkovano svidchat vidomosti sho potrapili do druku pro poyavu v Kiyevi naperedodni vbivstva Leva Trockogo Razom z tim obstavini zamahu govoryat pro te sho vono stalo mozhlivim zavdyaki nedbalosti ohoronki yaka privela do tragediyi Lyudi z otochennya Stolipina znayuchi pro jogo konflikt z Rasputinim pripustili sho ohoronka pragnuchi uv yazniti visokopostavlenih vorogiv Stolipina divilasya kriz palci na zlochin sho gotuyetsya Za odniyeyu z versij zamah organizovano za dopomogoyu ohoronnogo viddilennya Na ce vkazuyut bagato faktiv Napriklad kvitok do teatru buv vidanij Bogrovu nachalnikom Kiyivskogo ohoronnogo viddilennya Mikoloyu Kulyabko za zgodoyu Pavla Kurlova Oleksandra Spiridovicha ta Mitrofana Verigina Pri comu do Bogrova ne bulo pristavleno sposterezhennya Mene vb yut i vb yut chleni ohoroni Stolipin nezadovgo do smerti Za inshoyu versiyeyu Kulyabko buv vvedenij v omanu samim Bogrovim toj rozpoviv jomu sho vtersya u doviru do Mikoli Yakovicha yakij zbirayetsya vchiniti zamah na Stolipina shob ne viklikati pidozr u M Ya Bogrovu neobhidno buti prisutnim na misci zamahu Pri comu z boku Kulyabka ne bulo vzhito zahodiv dlya perevirki legendi Bogrova Za spogadami kiyivskogo gubernatora Oleksiya Girsa ohorona Petra Stolipina v misti bula pogano organizovana Dlya rozsliduvannya obstavin spravi bulo priznacheno senatorsku reviziyu yaku ocholiv senator Maksimilian Trusevich Na pochatku 1912 roku rezultati komisiyi yaki buli zibrani u 24 tomi bulo peredano do Derzhavnoyi radi U dopovidi porushuvalosya pitannya pro perevishennya ta bezdiyalnist vladi sho malo duzhe vazhlivi naslidki i nazivalisya vinni tovarish ministra Pavlo Kurlov vice direktor Mitrofan Verigin zaviduvach palacovoyi ohoroni Oleksandr Spiridovich ta nachalnik Kiyivskogo ohoronnogo viddilennya Mikola Kulyabko Bezdiyalnist virazhalosya v pasivnomu stavlenni do legendi danoyi Bogrovim yaku nihto ne pereviriv perevishennya vladi u tomu sho vsuperech chitkim cirkulyaram jogo dopustili na paradnij spektakl U rezultati ci osobi buli zalucheni do poperednogo slidstva yak obvinuvacheni v zlochinnij bezdiyalnosti vladi Kerivnictvo slidstvom bulo dorucheno senatoru Mikoli Shulginu Na slidstvi Kurlov zayaviv sho osoblivogo rozporyadzhennya Kulyabku vstanoviti sposterezhennya za osobististyu samogo Alenskogo agenturnij psevdonim Bogrova ya ne zrobiv vvazhayuchi sho takij elementarnij prijom rozshuku ne mozhe buti zabutij dosvidchenim nachalnikom ohoronnogo viddilennya U svidchennyah Kulyabka pomitna istotna obstavina vin curayetsya nadzvichajno vazhlivogo pokazannya Spochatku vin zayaviv sho ne mozhe vvazhati sebe vinnim u cij situaciyi adzhe Bogrov buv dopushenij do teatru z vidoma generala Kurlova Potim vin zminiv svidchennya skazavshi sho dopustiv do teatru Bogrova bez vidoma Kurlova i specialno prosiv same ci svidchennya vvazhati dijsnimi Prichinu takoyi peremini pobachili u listi znajdenomu pid chas obshuku u druzhini Kulyabko yaka bula sestroyu Spiridovichu U nomu mistilasya zagroza Yaksho mene posadyat na lavu pidsudnih todi i ya zgadayu sho v mene druzhina i ditina i vidkinu ya todi vsyaku pedantichnist i postavlyu pitannya ruba pro vsyu tu konspiraciyu yaku provodili shodo mene 1 veresnya Hotili zrobiti bez mene nu i zrobili negarno tilki vijshlo Nespodivano na pochatku 1913 roku spravu bulo zakrito za doruchennyam Mikoli II Suspilne stavlennya do togo sho stalosya bulo riznim vid rozcharuvannya i dosadi do neprihovuvanogo oburennya Rosijskij yurist i gromadskij diyach Anatolij Koni z cogo privodu pisav Neodnorazovo zradivshi Stolipina i postavivshi jogo v bezzahisne stanovishe vidnosno yavnih i tayemnih vorogiv ulyublenij monarh ne znajshov mozhlivim buti na pohoroni vbitogo zate znajshov mozhlivist pripiniti spravu pro poturannya vbivcyam Cikavi faktiBanknota zi slidami krovi nominal 25 rubliv Odna z kul sho potrapila v ruku Petra Stolipina projshla navilit a potim poranila skripalya orkestru Antona Berglera Potim sudovij vladi dovelosya vesti z ostannim dovge listuvannya oskilki skripal zayavlyav z povnoyu vpevnenistyu sho robili zamah same na nogo a Golova Radi ministriv Rosijskoyi Imperiyi Petro Stolipin prosto vipadkovo viyavivsya poryad Pislya zamahu na Petra Stolipina zbereglasya banknota Carskoyi Rosiyi nominalom 25 rubliv seriya BN 943 297 za pidpisom Keruyuchogo A Konshina ta kasira Sofronova yaka v moment zamahu bula u vnutrishnij kisheni Petra Stolipina PrimitkiProtokol doprosa podpolkovnika N N Kulyabko sajt www hrono info 2 11 1911 Procitovano 26 sichnya 2011 Stolypin Petr Arkadevich sajt www hrono info Arhiv originalu za 10 serpnya 2011 Procitovano 30 sichnya 2011 http www ruthenia ru logos number 56 10 pdf Tajna ubijstva Stolypina sajt www hrono info Arhiv originalu za 10 serpnya 2011 Procitovano 26 sichnya 2011 sajt Vash Kiev Arhiv originalu za 11 veresnya 2011 Procitovano 30 sichnya 2011 Valerij Druzhbinskij Skolko pamyatniku stoyat Zerkalo nedeli 5 Etot den v istorii V Kieve ischez pamyatnik spushen na vodu Meteor sajt for ua com Procitovano 30 sichnya 2011 Sidorovnin Gennadij Pavlovich Glava XVI Ubijca Rassledovanie Pyotr Arkadevich Stolypin Zhizn za Otechestvo Zhizneopisanie 1862 1911 M Pokolenie 2007 S 584 629 3000 prim ISBN 978 5 9763 0037 8 Gan L Ubijstvo P A Stolypina Istoricheskij vestnik 1914 T CXXXVI 12 lipnya S 195 212 A Serebrennikov G Sidorovnin Stolypin Zhizn i smert Saratov Privolzhskoe knizhnoe izdatelstvo 1991 S 162 Kerenskij A F Rossiya na istoricheskom povorote Memuary M Respublika 1993 S 71 ISBN 5 250 01571 9 sajt rusarchives ru Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 30 sichnya 2011 Aron Avreh Glava VII Vystrely v Kieve Banda chetyryoh sajt scepsis ru Procitovano 30 sichnya 2011 Protokol doprosa kievskogo gubernatora A F Girsa sajt www hrono info 20 09 1911 Procitovano 30 sichnya 2011 A Serebrennikov Ubijstvo Stolypina Svidetelstva i dokumenty Nyu Jork Teleks 1989 S 280 Dzhanibekyan V D Tajna gibeli Stolypina M Borodino E 2001 S 360 361 A V Zenkovskij Pravda o Stolypine Ripol Klassik 2013 10 303 s ISBN 978 5 458 55350 6 Kazarezov V V P A Stolypin istoriya i sovremennost Novosibirsk Rid 1991 S 27 Sergej Stepanov Velikij Stolypin Ne velikie potryaseniya a Velikaya Rossiya LiteraturaGan L Ubijstvo P A Stolypina Istoricheskij vestnik SPb Tip A S Suvorina 1914 T CXXXV S 960 997 Gan L Ubijstvo P A Stolypina Istoricheskij vestnik SPb Tip A S Suvorina 1914 T CXXXVI S 195 212

Дата публікації:
Топ