Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вибори до II Державної Думи Російської імперії — вибори у вищий законодавчий орган (Держдуми) Російської імперії, що проходили в січні 1907 року, під час першої російської революції.
| Вибори до II Державної Думи Росії | ||||
Передісторія
I Державна дума та її діяльність
Після виборів I Держдума розпочала свою діяльність. Центральним питанням Державної думи було аграрне. Кадети висунули ідею «примусового відчуження поміщицької землі. 8 травня вони внесли в Державну думу законопроєкт за підписом 42 депутатів („проєкт 42-х“), який пропонував додаткове наділення селян землею за рахунок казенних, монастирських, церковних, питомих і кабинетских земель, а також часткове відчуження поміщицької землі за викуп „за справедливою оцінкою“. Визнавши за Державною думою законодавчі права, царський уряд прагнув усіляко обмежити їх.
Маніфестом від 20 лютого 1906 року вища законодвча установа Російської імперії Державний рада (існувала у 1810-1917 роках) була перетворена у другу законодавчу палату з правом вето на рішення Державної думи; роз'яснювалося, що Державна дума не має права змінювати основні державні закони. З ведення Державної думи вилучалася значна частина державного бюджету. Згідно нової редакції основних державних законів 23 квітня 1906 року), імператор зберігав всю повноту влади щодо управління країною через відповідальність лише перед ним міністерство, керівництво зовнішньою політикою, управління армією і флотом; міг видавати в перерві між сесіями закони, які потім лише формально затверджувалися Державної думою.
Уряд відкинув програму кадетів, висловлену у формі побажання часткової політичної амністії, створення „відповідального перед Державною думою уряду“, розширення виборчих прав і свобод інших, збільшення селянського землеволодіння тощо. В комісіях Державної думи йшла робота над законопроєктами про скасування смертної кари, про недоторканність особи, свободу совісті, зборів тощо. Уряд на засіданні 7-8 червня ухвалив рішення розпустити Державну думу у випадку нагнітання напруженості навколо аграрного питання. 8 червня 33 депутати внесли ще один проєкт Основного земельного закону, в основу якого були покладені погляди есерів, вимагав негайного знищення приватної власності на землю та переходу її в загальнонародне надбання (т. зв. соціалізація землі). Державна дума відмовилася обговорювати „проєкт 33-х“, як „ведучий до чорного переділу“.
В цілому за 72 дні своєї роботи перша Дума схвалила лише два законопроєкти: про скасування смертної кари (ініційований депутатами з порушенням процедури) та про асигнування 15 млн рублів на допомогу постраждалим від неврожаю, внесений урядом. Інші проєкти до постатейного обговорення не дійшли.
Розпуск I Держдуми і нові спалахи революції
Указом 8 липня Державна Дума була розпущена, а Маніфестом 9 липня подібну дію було аргументовано тим, що „виборані від населення, замість роботи будівництва законодавчого, ухилилися в неприналежні їм області“, одночасно на Державну Думу покладалася відповідальність за минулі селянські виступи. Всі центральні видання опублікували Іменні Високі укази:
 | «Урядовому Сенату: На підставі статті 105-го зводу основних державних законів, видання 1906 року, наказуємо: Державну Думу розпустити, з призначенням часу скликання новообраної Думи на 20-е лютого 1907 року. Про час виробництва нових виборів до Державної Думи послідує від Нас спеціальна вказівка. Урядовий сенат не залишить вчинити до виконання цього належне розпорядження. На справжньому власною Його Імператорської Величності рукою підписано: „МИКОЛА“ У Петергофі 8-го липня 1906 року. |  |
Реагуючи на прохання голови Ради Міністрів, члена Державної Ради, сенатора, дійсного таємного радника Горемикіна — Всемилостиво звільняємо його від займаної посади голови Ради Міністрів, із залишенням членом Державної Ради і званням сенатора. Міністру Внутрішніх справ, Нашого Двору у званні камергера, дійсному статському раднику Столипіну — Всемилостиво наказуємо бути головою Ради Міністрів, із залишенням його на посаді міністра внутрішніх справ і в придворному званні».
Для вироблення звернення до народу в знак протесту проти дострокового розпуску парламенту 9 липня 1906 року, починаючи з полудня, в місті Виборг стали прибувати члени Державної Думи. До вечора всі готелі в місті були переповнені. Разом з депутатами прибула маса сторонніх осіб. В 23.00 відкрилося нараду прибули депутатів. Головував С. А. Муромцев (кадет). Всіх депутатів на засіданні брало участь 185 осіб. Були відсутні у нараді представники правого парламентського крила і польського кола. Двері для представників печатки були закриті.
Результатом наради стала так звана «Виборзька відозва»:
| | «Громадяни всієї Росії! Указом 8-го липня Державна Дума розпущена. Коли ви обирали нас своїми представниками, ви доручали нам домагатися землі і волі. Виконуючи ваше доручення і наш борг, ми складали закони для забезпечення народу свободу, ми вимагали видалення безвідповідальних міністрів, які, безкарно порушуючи закони, придушували свободу; але, перш за все, ми хотіли видати закон про наділення землею трудового селянства шляхом звернення на цей предмет земель казенних, питомих, кабінетних, монастирських, церковних і примусового характеру відчуження земель приватновласницьких. Уряд визнав такий закон неприпустимим, а коли Дума ще раз наполегливо підтвердила своє рішення про примусове відчуження, був оголошений розпуск народних представників. Замість нинішньої Думи Уряд обіцяє скликати іншу через сім місяців. Цілих сім місяців Росія повинна залишатися без народних представників в такий час, коли народ знаходиться на краю розорення, промисловість і торгівля підірвані. Коли вся країна охоплена хвилюванням і коли міністерство остаточно довело свою нездатність задовольнити потреба народу. Цілих сім місяців уряд буде діяти з власної волі і буде боротися з народним рухом, щоб отримати слухняну, догідливу Думу, а якщо йому вдасться зовсім задавити народний рух, воно не збере ніякої Думи. Громадяни! Стійте міцно за зневажені права народного представництва, стійте за Державну Думу. Жодного дня Росія не повинна залишатися без народного представництва. У вас є спосіб домогтися цього: Уряд не має права без згоди народного представництва ні збирати податки з народу, ні закликати народ на військову службу. А тому тепер, коли уряд розпустив Державну Думу, ви маєте право не давати йому ні солдат, ні грошей. Якщо ж уряд, щоб добути собі засоби, стане робити позики, то такі позики, укладені без згоди народного представництва, відтепер недійсні, і російський народ ніколи їх не визнає і платити по ним не буде. Отже, до скликання народного представництва не давайте ні копійки в казну, жодного солдата в армію. Будьте тверді у своєму відмову, стійте за свої права все, як один чоловік. Перед єдиною та непохитною волею народу ніяка сила встояти не може. Громадяни! У цій вимушеній, але неминучій боротьбі, ваші виборні люди будуть з вами». | |
Під «Виборзькою відозвою» поставили підпис 169 осіб. Ще 55 осіб зробили це пізніше, в Петербурзі. Оскільки авторами оригінального тексту відозви вони не були, то їх не притягали до судової відповідальності. Звістка про розпуск Державної Думи і запровадження надзвичайної охорони рознеслася по Петербургу рано вранці, а до 2-ї години дня про це говорив вже весь Петербург. Усюди, всіма верствами населення обговорювалося і тлумачилося на всі лади питання дня. До 12-ї години дня номер «Урядового Вісника», в якому з'явився указ про розпуск Думи, продавався по 3 рублі. Офіційна «Росія» так прокоментувала розпуск Думи: «Щоб врятувати народне представництво і зробити його працездатною та життєвою установою в колі законодавчих установ імперії, Верховної влади не залишалося іншого шляху, як визнати нинішній склад Думи нездатним до законодавчої роботи».
Вибори до II Державної думи Російської імперії
Вибори
II Державна дума Російської імперії проіснувала з 20 лютого по 2 липня 1907 року.
Вибори до II Державної Думи проходили за тими ж правилам, що й у Перша Дума (багатоступеневі вибори за куріями). При цьому сама виборча кампанія проходила на тлі хоча і затухаючої, але триваючої революції: «заворушення на аграрній ґрунті» у липні 1906 року охопили 32 губернії Росії, а в серпні 1906 р. селянськими заворушеннями було охоплено 50 % повітів Європейської Росії.
Протягом 8 місяців революція була подавлена. За Законом від 5 жовтня 1906 року селяни були зрівняні в правах з рештою населення країни. Другий Земельний Закон від 9 листопада 1906 року дозволяв кожному селянинові в будь-який момент вимагати належну йому частку общинної землі. За «сенатським роз'ясненнями» виборчого закону (січень — лютий 1907 року) від виборів в Думу була усунена частина робітників і дрібних землевласників.
Відкриття ІІ Державної Думи відбулося 20 лютого 1907 року. Головою Думи став обраний від Московської губернії правий кадет Федір Олександрович Головін.
Будь-яким шляхом уряд прагнув забезпечити прийнятний для себе склад Думи: від виборів відсторонялися селяни, які не є домогосподарями, по міській курії не могли обиратися робітники, навіть якщо вони мали необхідний законом квартирний ценз, і т. д.
Двічі за ініціативою П. А. Столипіна в Раді міністрів обговорювалося питання про зміну виборчого законодавства (8 липня і 7 вересня 1906 року), але члени уряду прийшли до висновку про недоцільність такого кроку, оскільки він був пов'язаний з порушенням Основних законів і міг спричинити загострення революційної боротьби.
Урочистий молебень на честь відкриття засідань II Державної думи відбувся 20 лютого 1907 року.
На цей раз у виборах брали участь представники партійного спектру, в тому числі і крайні ліві. Боролося загалом, чотири течії:
* праві, що стоять за зміцнення самодержавства; * октябристи, що прийняли програму П.Столипіна; * кадети; *лівий блок, який об'єднав соціал-демократів, есерів та інші соціалістичні групи.
Влаштовувалося багато гучних передвиборних зборів з «диспутами» між кадетами, соціалістами і октябристами. І все ж виборча кампанія мала інший характер, ніж при виборах в Першу Думу. Тоді ніхто не захищав уряд. Тепер же боротьба йшла всередині суспільства між виборчими блоками партій.
Підсумки виборів
Підсумки виборів до II Державної думи дуже відрізнялися від підсумків виборів у I Держдуми. Це наочно показує таблиця:
| Партія | I Дума | II Дума |
|---|---|---|
| РСДРП | (10) | 65 |
| Есери | - | 37 |
| Народні соціалісти | - | 16 |
| Трудовики | 107 (97) | 104 |
| Прогресивна партія | 60 | - |
| Кадети | 161 | 98 |
| Автономісти | 70 | 76 |
| Октябристи | 13 | 54 |
| Націоналісти | - | - |
| Праві | - | - |
| Безпартійні | 100 | 50 |
Див. також
Примітки
- [cite http://lessons.sch1636.edusite.ru/p5aa1.html [ 12 грудня 2010 у Wayback Machine.]]
- 10 человек выделилось из фракции и организовала свою фракцию социал-демократов (Аврех А. Я. П. А. Столыпин и судьбы реформ в России. М., 1991. [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.] с. 16)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vibori do II Derzhavnoyi Dumi Rosijskoyi imperiyi vibori u vishij zakonodavchij organ Derzhdumi Rosijskoyi imperiyi sho prohodili v sichni 1907 roku pid chas pershoyi rosijskoyi revolyuciyi Vibori do II Derzhavnoyi Dumi RosiyiPeredistoriyaI Derzhavna duma ta yiyi diyalnist Pislya viboriv I Derzhduma rozpochala svoyu diyalnist Centralnim pitannyam Derzhavnoyi dumi bulo agrarne Kadeti visunuli ideyu primusovogo vidchuzhennya pomishickoyi zemli 8 travnya voni vnesli v Derzhavnu dumu zakonoproyekt za pidpisom 42 deputativ proyekt 42 h yakij proponuvav dodatkove nadilennya selyan zemleyu za rahunok kazennih monastirskih cerkovnih pitomih i kabinetskih zemel a takozh chastkove vidchuzhennya pomishickoyi zemli za vikup za spravedlivoyu ocinkoyu Viznavshi za Derzhavnoyu dumoyu zakonodavchi prava carskij uryad pragnuv usilyako obmezhiti yih Manifestom vid 20 lyutogo 1906 roku visha zakonodvcha ustanova Rosijskoyi imperiyi Derzhavnij rada isnuvala u 1810 1917 rokah bula peretvorena u drugu zakonodavchu palatu z pravom veto na rishennya Derzhavnoyi dumi roz yasnyuvalosya sho Derzhavna duma ne maye prava zminyuvati osnovni derzhavni zakoni Z vedennya Derzhavnoyi dumi viluchalasya znachna chastina derzhavnogo byudzhetu Zgidno novoyi redakciyi osnovnih derzhavnih zakoniv 23 kvitnya 1906 roku imperator zberigav vsyu povnotu vladi shodo upravlinnya krayinoyu cherez vidpovidalnist lishe pered nim ministerstvo kerivnictvo zovnishnoyu politikoyu upravlinnya armiyeyu i flotom mig vidavati v perervi mizh sesiyami zakoni yaki potim lishe formalno zatverdzhuvalisya Derzhavnoyi dumoyu Uryad vidkinuv programu kadetiv vislovlenu u formi pobazhannya chastkovoyi politichnoyi amnistiyi stvorennya vidpovidalnogo pered Derzhavnoyu dumoyu uryadu rozshirennya viborchih prav i svobod inshih zbilshennya selyanskogo zemlevolodinnya tosho V komisiyah Derzhavnoyi dumi jshla robota nad zakonoproyektami pro skasuvannya smertnoyi kari pro nedotorkannist osobi svobodu sovisti zboriv tosho Uryad na zasidanni 7 8 chervnya uhvaliv rishennya rozpustiti Derzhavnu dumu u vipadku nagnitannya napruzhenosti navkolo agrarnogo pitannya 8 chervnya 33 deputati vnesli she odin proyekt Osnovnogo zemelnogo zakonu v osnovu yakogo buli pokladeni poglyadi eseriv vimagav negajnogo znishennya privatnoyi vlasnosti na zemlyu ta perehodu yiyi v zagalnonarodne nadbannya t zv socializaciya zemli Derzhavna duma vidmovilasya obgovoryuvati proyekt 33 h yak veduchij do chornogo peredilu V cilomu za 72 dni svoyeyi roboti persha Duma shvalila lishe dva zakonoproyekti pro skasuvannya smertnoyi kari inicijovanij deputatami z porushennyam proceduri ta pro asignuvannya 15 mln rubliv na dopomogu postrazhdalim vid nevrozhayu vnesenij uryadom Inshi proyekti do postatejnogo obgovorennya ne dijshli Rozpusk I Derzhdumi i novi spalahi revolyuciyi Ukazom 8 lipnya Derzhavna Duma bula rozpushena a Manifestom 9 lipnya podibnu diyu bulo argumentovano tim sho viborani vid naselennya zamist roboti budivnictva zakonodavchogo uhililisya v neprinalezhni yim oblasti odnochasno na Derzhavnu Dumu pokladalasya vidpovidalnist za minuli selyanski vistupi Vsi centralni vidannya opublikuvali Imenni Visoki ukazi Uryadovomu Senatu Na pidstavi statti 105 go zvodu osnovnih derzhavnih zakoniv vidannya 1906 roku nakazuyemo Derzhavnu Dumu rozpustiti z priznachennyam chasu sklikannya novoobranoyi Dumi na 20 e lyutogo 1907 roku Pro chas virobnictva novih viboriv do Derzhavnoyi Dumi posliduye vid Nas specialna vkazivka Uryadovij senat ne zalishit vchiniti do vikonannya cogo nalezhne rozporyadzhennya Na spravzhnomu vlasnoyu Jogo Imperatorskoyi Velichnosti rukoyu pidpisano MIKOLA U Petergofi 8 go lipnya 1906 roku Reaguyuchi na prohannya golovi Radi Ministriv chlena Derzhavnoyi Radi senatora dijsnogo tayemnogo radnika Goremikina Vsemilostivo zvilnyayemo jogo vid zajmanoyi posadi golovi Radi Ministriv iz zalishennyam chlenom Derzhavnoyi Radi i zvannyam senatora Ministru Vnutrishnih sprav Nashogo Dvoru u zvanni kamergera dijsnomu statskomu radniku Stolipinu Vsemilostivo nakazuyemo buti golovoyu Radi Ministriv iz zalishennyam jogo na posadi ministra vnutrishnih sprav i v pridvornomu zvanni Dlya viroblennya zvernennya do narodu v znak protestu proti dostrokovogo rozpusku parlamentu 9 lipnya 1906 roku pochinayuchi z poludnya v misti Viborg stali pribuvati chleni Derzhavnoyi Dumi Do vechora vsi goteli v misti buli perepovneni Razom z deputatami pribula masa storonnih osib V 23 00 vidkrilosya naradu pribuli deputativ Golovuvav S A Muromcev kadet Vsih deputativ na zasidanni bralo uchast 185 osib Buli vidsutni u naradi predstavniki pravogo parlamentskogo krila i polskogo kola Dveri dlya predstavnikiv pechatki buli zakriti Rezultatom naradi stala tak zvana Viborzka vidozva Gromadyani vsiyeyi Rosiyi Ukazom 8 go lipnya Derzhavna Duma rozpushena Koli vi obirali nas svoyimi predstavnikami vi doruchali nam domagatisya zemli i voli Vikonuyuchi vashe doruchennya i nash borg mi skladali zakoni dlya zabezpechennya narodu svobodu mi vimagali vidalennya bezvidpovidalnih ministriv yaki bezkarno porushuyuchi zakoni pridushuvali svobodu ale persh za vse mi hotili vidati zakon pro nadilennya zemleyu trudovogo selyanstva shlyahom zvernennya na cej predmet zemel kazennih pitomih kabinetnih monastirskih cerkovnih i primusovogo harakteru vidchuzhennya zemel privatnovlasnickih Uryad viznav takij zakon nepripustimim a koli Duma she raz napoleglivo pidtverdila svoye rishennya pro primusove vidchuzhennya buv ogoloshenij rozpusk narodnih predstavnikiv Zamist ninishnoyi Dumi Uryad obicyaye sklikati inshu cherez sim misyaciv Cilih sim misyaciv Rosiya povinna zalishatisya bez narodnih predstavnikiv v takij chas koli narod znahoditsya na krayu rozorennya promislovist i torgivlya pidirvani Koli vsya krayina ohoplena hvilyuvannyam i koli ministerstvo ostatochno dovelo svoyu nezdatnist zadovolniti potreba narodu Cilih sim misyaciv uryad bude diyati z vlasnoyi voli i bude borotisya z narodnim ruhom shob otrimati sluhnyanu dogidlivu Dumu a yaksho jomu vdastsya zovsim zadaviti narodnij ruh vono ne zbere niyakoyi Dumi Gromadyani Stijte micno za znevazheni prava narodnogo predstavnictva stijte za Derzhavnu Dumu Zhodnogo dnya Rosiya ne povinna zalishatisya bez narodnogo predstavnictva U vas ye sposib domogtisya cogo Uryad ne maye prava bez zgodi narodnogo predstavnictva ni zbirati podatki z narodu ni zaklikati narod na vijskovu sluzhbu A tomu teper koli uryad rozpustiv Derzhavnu Dumu vi mayete pravo ne davati jomu ni soldat ni groshej Yaksho zh uryad shob dobuti sobi zasobi stane robiti poziki to taki poziki ukladeni bez zgodi narodnogo predstavnictva vidteper nedijsni i rosijskij narod nikoli yih ne viznaye i platiti po nim ne bude Otzhe do sklikannya narodnogo predstavnictva ne davajte ni kopijki v kaznu zhodnogo soldata v armiyu Budte tverdi u svoyemu vidmovu stijte za svoyi prava vse yak odin cholovik Pered yedinoyu ta nepohitnoyu voleyu narodu niyaka sila vstoyati ne mozhe Gromadyani U cij vimushenij ale neminuchij borotbi vashi viborni lyudi budut z vami Pid Viborzkoyu vidozvoyu postavili pidpis 169 osib She 55 osib zrobili ce piznishe v Peterburzi Oskilki avtorami originalnogo tekstu vidozvi voni ne buli to yih ne prityagali do sudovoyi vidpovidalnosti Zvistka pro rozpusk Derzhavnoyi Dumi i zaprovadzhennya nadzvichajnoyi ohoroni rozneslasya po Peterburgu rano vranci a do 2 yi godini dnya pro ce govoriv vzhe ves Peterburg Usyudi vsima verstvami naselennya obgovoryuvalosya i tlumachilosya na vsi ladi pitannya dnya Do 12 yi godini dnya nomer Uryadovogo Visnika v yakomu z yavivsya ukaz pro rozpusk Dumi prodavavsya po 3 rubli Oficijna Rosiya tak prokomentuvala rozpusk Dumi Shob vryatuvati narodne predstavnictvo i zrobiti jogo pracezdatnoyu ta zhittyevoyu ustanovoyu v koli zakonodavchih ustanov imperiyi Verhovnoyi vladi ne zalishalosya inshogo shlyahu yak viznati ninishnij sklad Dumi nezdatnim do zakonodavchoyi roboti Vibori do II Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyiVibori II Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyi proisnuvala z 20 lyutogo po 2 lipnya 1907 roku Vibori do II Derzhavnoyi Dumi prohodili za timi zh pravilam sho j u Persha Duma bagatostupenevi vibori za kuriyami Pri comu sama viborcha kampaniya prohodila na tli hocha i zatuhayuchoyi ale trivayuchoyi revolyuciyi zavorushennya na agrarnij grunti u lipni 1906 roku ohopili 32 guberniyi Rosiyi a v serpni 1906 r selyanskimi zavorushennyami bulo ohopleno 50 povitiv Yevropejskoyi Rosiyi Protyagom 8 misyaciv revolyuciya bula podavlena Za Zakonom vid 5 zhovtnya 1906 roku selyani buli zrivnyani v pravah z reshtoyu naselennya krayini Drugij Zemelnij Zakon vid 9 listopada 1906 roku dozvolyav kozhnomu selyaninovi v bud yakij moment vimagati nalezhnu jomu chastku obshinnoyi zemli Za senatskim roz yasnennyami viborchogo zakonu sichen lyutij 1907 roku vid viboriv v Dumu bula usunena chastina robitnikiv i dribnih zemlevlasnikiv Vidkrittya II Derzhavnoyi Dumi vidbulosya 20 lyutogo 1907 roku Golovoyu Dumi stav obranij vid Moskovskoyi guberniyi pravij kadet Fedir Oleksandrovich Golovin Bud yakim shlyahom uryad pragnuv zabezpechiti prijnyatnij dlya sebe sklad Dumi vid viboriv vidstoronyalisya selyani yaki ne ye domogospodaryami po miskij kuriyi ne mogli obiratisya robitniki navit yaksho voni mali neobhidnij zakonom kvartirnij cenz i t d Dvichi za iniciativoyu P A Stolipina v Radi ministriv obgovoryuvalosya pitannya pro zminu viborchogo zakonodavstva 8 lipnya i 7 veresnya 1906 roku ale chleni uryadu prijshli do visnovku pro nedocilnist takogo kroku oskilki vin buv pov yazanij z porushennyam Osnovnih zakoniv i mig sprichiniti zagostrennya revolyucijnoyi borotbi Urochistij moleben na chest vidkrittya zasidan II Derzhavnoyi dumi vidbuvsya 20 lyutogo 1907 roku Na cej raz u viborah brali uchast predstavniki partijnogo spektru v tomu chisli i krajni livi Borolosya zagalom chotiri techiyi pravi sho stoyat za zmicnennya samoderzhavstva oktyabristi sho prijnyali programu P Stolipina kadeti livij blok yakij ob yednav social demokrativ eseriv ta inshi socialistichni grupi Vlashtovuvalosya bagato guchnih peredvibornih zboriv z disputami mizh kadetami socialistami i oktyabristami I vse zh viborcha kampaniya mala inshij harakter nizh pri viborah v Pershu Dumu Todi nihto ne zahishav uryad Teper zhe borotba jshla vseredini suspilstva mizh viborchimi blokami partij Pidsumki viborivPidsumki viboriv do II Derzhavnoyi dumi duzhe vidriznyalisya vid pidsumkiv viboriv u I Derzhdumi Ce naochno pokazuye tablicya Rozpodil deputativ Derzhavnoyi dumi po partiyam Partiya I Duma II DumaRSDRP 10 65Eseri 37Narodni socialisti 16Trudoviki 107 97 104Progresivna partiya 60 Kadeti 161 98Avtonomisti 70 76Oktyabristi 13 54Nacionalisti Pravi Bezpartijni 100 50Div takozhVibori do III Derzhavnoyi Dumi Rosiyi Viborcha sistema 1907 roku v Rosiyi Derzhavna Duma Rosijskoyi imperiyiPrimitki cite http lessons sch1636 edusite ru p5aa1 html 12 grudnya 2010 u Wayback Machine 10 chelovek vydelilos iz frakcii i organizovala svoyu frakciyu social demokratov Avreh A Ya P A Stolypin i sudby reform v Rossii M 1991 16 sichnya 2013 u Wayback Machine s 16