Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вибори до III Державної Думи Російської імперії — вибори в законодавчий орган Російської імперії, що проходили восени 1907 року.
| Вибори до III Державної Думи Росії | ||||
Передісторія
II Держдума, її склад та діяльність
В другу Державну думу було обрано 509 депутатів: у віці до 30 років — 72 людини, до 40 років — 195 осіб, до 50 років — 145 осіб, до 60 років — 39 осіб, понад 60 років — 8 осіб.
Вищу освіту мали 3 % депутатів, середню — 21 %, нижчу — 32 %, домашню — 8 %, а 1 % був взагалі неписьменним.
Серед депутатів були 169 селян, 32 робітники, 20 священиків, 25 земських міських і дворянських службовців, 10 дрібних приватних службовців (конторщиків, офіціантів), один поет, 24 чиновники (в тому числі 8 із судового відомства), три офіцери, 10 професорів та приват-доцентів, 28 інших викладачів, 19 журналістів, 33 юристи (адвокатура), 17 комерсантів, 57 землевласників-дворян, 6 промисловців і директорів заводів.
Тільки 32 члени Думи (6 %) були депутатами першої Думи.
За партійним фракціям вони розподілялися так: трудова селянська фракція — 104 депутати, кадети — 98, соціал-демократична фракція — 65, безпартійні — 50, польське коло — 46, фракція октябристів і група поміркованих — 44, соціалісти-революціонери — 37, мусульманська фракція — 30, козача група — 17, народно-соціалістична фракція — 16, правих монархістів — 10, до партії демократичних реформ належав один депутат.
Центральним питанням залишилося аграрне. Праві та октябристи захищали указ 9 листопада 1906 року (Столипінська аграрна реформа). Кадети допрацювали свій аграрний проєкт, звівши до мінімуму елемент примусового відчуження землі за викуп (відмова від постійного резервного фонду, наділення на місцях не по споживчій нормі, а в залежності від наявності вільних земель тощо).
Трудовики займали ту ж позицію, що і в першій Державній думі, у вирішенні інших питань вони коливалися між революційними соціал-демократами і кадетами. Есери внесли проєкт соціалізації, частина соціал-демократичної фракції представила проєкт муніципалізації землі. Більшовики захищали програму націоналізації всієї землі.
Лінія соціал-демократичної фракції визначалася меншовицькою більшістю; з 54 соціал-демократичних депутатів із вирішальним голосом (11 депутатів, які пройшли до Державної думи не від партії, мали дорадчий голос) було 36 меншовиків та 18 більшовиків. Пояснювалося це тим, що значна частина меншовиків, в тому числі група кавказьких депутатів на чолі з лідером фракції В. Р. Церетелі, пройшла голосами дрібної буржуазії.
Відмовившись від бойкоту Державної думи, більшовики вирішили використовувати думську трибуну в інтересах революції. У Державній думі вони відстоювали тактику «лівого блоку» з трудовиками, меншовики виступали за співпрацю з кадетами.
В цілому законодавча діяльність другої Думи, як і у випадку з першою Державною думою, носила сліди політичної конфронтації з владою.
До парламенту було внесено 287 урядових законопроєктів (у тому числі бюджет на 1907 р., законопроєкт про реформу місцевого суду, відповідальності чиновників, аграрної реформи та ін).
Дума схвалила тільки 20 законопроєктів. З них лише три отримали силу закону (щодо встановлення контингенту новобранців і два проєкти допомоги постраждалим від неврожаю).
Найбільш важливі законопроєкти до моменту розпуску Думи (103 дні після початку діяльності) розглядалися в її комісіях.
Друга Державна Дума увійшла в історію як «Дума народного гніву», найрадикальніша і конфронтаційно налаштована, тоді як третя була найбільш схильна до компромісу із самодержавством.
Третьочервневий переворот і розпуск ІІ Державної думи
Причиною розпуску II Думи стала неможливість налагодити конструктивну взаємодію між урядом, очолюваним прем'єр-міністром П. А. Столипіним, і Думою, значну частину якої складали представники крайніх лівих партій (соціал-демократи, соціалісти-революціонери, народні соціалісти) і трудовики, що прилягали до них.
II Дума, що відкрилася 20 лютого 1907 року, мала не менше опозиційний настрій, ніж раніше розпущена I Дума. Дума проявила тенденцію до відхилення всіх урядових законопроєктів і бюджету, а законопроєкти, запропоновані Думою, завідомо не могли бути затверджені Державною Радою та імператором. Ситуація, що склалася являла собою конституційну кризу — Основні державні закони (фактично Конституція Росії) дозволяли імператору в будь-який момент розпустити Думу, але він був зобов'язаний скликати нову Думу і не міг без її згоди змінити виборчий закон; але при цьому наступна Дума, імовірно, не відрізнялася б від опозиційності розпущеною.
Уряд знайшов вихід із кризи з одночасним розпуском Думи та зміною виборчого закону для виборів у наступну Думу. Приводом для розпуску стало відвідування соціал-демократичних депутатів Думи делегацією солдатів петербурзького гарнізону, які передали їм «солдатський обов'язок». П. А. Столипін використовував це неоднозначну подія для того, щоб 1 червня 1907 року, представляючи даний епізод у вигляді розгорнутого змови проти державного ладу, вимагати від Думи відсторонення від участі у засіданнях 55 депутатів соціал-демократичної фракції і зняття депутатської недоторканності з шістнадцяти з них.
Дума, не давши негайну відповідь уряду, заснувала спеціальну комісію, висновок якої повинно було бути оголошено 4 липня. Не чекаючи відповіді Думи, Микола II 3 червня розпустив Думу, опублікував змінений виборчий закон і призначив вибори в нову Думу, яка повинна була зібратися на 1 листопада 1907 року. II Дума проіснувала 103 дні.
Розпуск Думи було прерогативою імператора, але одночасна зміна виборчого закону було порушенням вимог статті 87 Основних державних законів, за якими виборчий закон міг бути змінений лише за згодою Державної Думи і Державної Ради; з цієї причини дані події отримали популярність як «третьочервневий переворот».
Виборчий закон був змінений таким чином, що коло виборців значно звузився, а виборці з високим майновим цензом (землевласники і городяни вищого цензу, тобто переважно домовласники) отримали фактичний контроль над виборами на більшість парламентських місць.
Більшість в III Думі перейшла до провладних фракцій — октябристській та націоналістичній. Позиції лівих партій були суттєво підірвані. Нова Дума зуміла налагодити конструктивну законодавчу роботу в контакті з урядом. Водночас новий виборчий закон похитнув уявлення населення про те, що депутати Думи є його представниками.
Розпуск II Думи збігся за часом із помітним ослабленням страйкового руху, аграрними заворушеннями. У країні настав відносний спокій. 3 червня прийнято вважати останнім днем Першої російської революції.
У 1911—1913 роках надбанням громадськості стали відомості про те, що написання «солдатського наказу» і організація візиту солдатської делегації до соціал-демократичних депутатів відбувалися за активної участі впроваджених у петербурзьку Військову організацію РСДРП агентів Охоронного відділення. Питання про те, чи була ситуація з «солдатським наказом» організована за наказом П. А. Столипіна або з власної ініціативи поліції, або ж поліцейські інформатори донесли владі про події, що відбуваються, залишається досі невирішеним.
Вибори до III Державної думи
Вибори
Вибори проходили восени 1907 року.
Закон 3 червня 1907 року радикально перерозподілив число вибірників на користь поміщиків і великої буржуазії (вони отримали 2/3 загального числа виборців, робітникам же та селянам було залишено близько 1/4 вибірників).
Право робітників і селянських виборців самим обирати належну їм кількість депутатів зі свого середовища передавалося губернським виборчим зборам у цілому, де в більшості випадків переважали поміщики і буржуазія. Міська курія поділялася на дві частини: 1-шу становила велика буржуазія, 2-гу — дрібна буржуазія та міська інтелігенція.
Представництво народів національних окраїн різко скорочувалася: народи Середньої Азії, Якутії і деяких інших національних районів повністю усувалися від виборів.
Підсумки виборів
Підсумки виборів в I, II і III Державні думи були такими:
| Партія | I Дума | II Дума | III Дума |
|---|---|---|---|
| РСДРП | (10) | 65 | 19 |
| Есери | - | 37 | - |
| Народні соціалісти | - | 16 | - |
| Трудовики | 107 (97) | 104 | 13 |
| Прогресивна партія | 60 | - | 28 |
| Кадети | 161 | 98 | 54 |
| Автономісти | 70 | 76 | 26 |
| Октябристи | 13 | 54 | 154 |
| Націоналісти | - | - | 97 |
| Праві | - | - | 50 |
| Безпартійні | 100 | 50 | - |
Див. також
- Вибори в I Державну Думу Російської імперії
- Вибори до II Державну Думу Російської імперії
- Вибори до IV Державної Думи Російської імперії
- Державна Дума Російської імперії
- Виборча система 1907 року в Росії
- Третьочервневий переворот
Примітки
- II Госдума Российской империи: http://lessons.sch1636.edusite.ru/p5aa1.html [ 12 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Поняття про «ліві» і «праві» партії у імператорській Росії дуже відрізнялося від прийнятого у сучасній політології.
- 10 осіб виокремилися зі фракції и организували власну фракцію соціал-демократів ( (1991). . Москва. с. 16. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 24 червня 2017.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vibori do III Derzhavnoyi Dumi Rosijskoyi imperiyi vibori v zakonodavchij organ Rosijskoyi imperiyi sho prohodili voseni 1907 roku Vibori do III Derzhavnoyi Dumi RosiyiPeredistoriyaII Derzhduma yiyi sklad ta diyalnist V drugu Derzhavnu dumu bulo obrano 509 deputativ u vici do 30 rokiv 72 lyudini do 40 rokiv 195 osib do 50 rokiv 145 osib do 60 rokiv 39 osib ponad 60 rokiv 8 osib Vishu osvitu mali 3 deputativ serednyu 21 nizhchu 32 domashnyu 8 a 1 buv vzagali nepismennim Sered deputativ buli 169 selyan 32 robitniki 20 svyashenikiv 25 zemskih miskih i dvoryanskih sluzhbovciv 10 dribnih privatnih sluzhbovciv kontorshikiv oficiantiv odin poet 24 chinovniki v tomu chisli 8 iz sudovogo vidomstva tri oficeri 10 profesoriv ta privat docentiv 28 inshih vikladachiv 19 zhurnalistiv 33 yuristi advokatura 17 komersantiv 57 zemlevlasnikiv dvoryan 6 promislovciv i direktoriv zavodiv Tilki 32 chleni Dumi 6 buli deputatami pershoyi Dumi Za partijnim frakciyam voni rozpodilyalisya tak trudova selyanska frakciya 104 deputati kadeti 98 social demokratichna frakciya 65 bezpartijni 50 polske kolo 46 frakciya oktyabristiv i grupa pomirkovanih 44 socialisti revolyucioneri 37 musulmanska frakciya 30 kozacha grupa 17 narodno socialistichna frakciya 16 pravih monarhistiv 10 do partiyi demokratichnih reform nalezhav odin deputat Timchasove zasidannya Derzhavnoyi Dumi pislya obvalu steli u vestibyuli Tavrijskogo palacu 2 bereznya 1907 roku Centralnim pitannyam zalishilosya agrarne Pravi ta oktyabristi zahishali ukaz 9 listopada 1906 roku Stolipinska agrarna reforma Kadeti dopracyuvali svij agrarnij proyekt zvivshi do minimumu element primusovogo vidchuzhennya zemli za vikup vidmova vid postijnogo rezervnogo fondu nadilennya na miscyah ne po spozhivchij normi a v zalezhnosti vid nayavnosti vilnih zemel tosho Trudoviki zajmali tu zh poziciyu sho i v pershij Derzhavnij dumi u virishenni inshih pitan voni kolivalisya mizh revolyucijnimi social demokratami i kadetami Eseri vnesli proyekt socializaciyi chastina social demokratichnoyi frakciyi predstavila proyekt municipalizaciyi zemli Bilshoviki zahishali programu nacionalizaciyi vsiyeyi zemli Liniya social demokratichnoyi frakciyi viznachalasya menshovickoyu bilshistyu z 54 social demokratichnih deputativ iz virishalnim golosom 11 deputativ yaki projshli do Derzhavnoyi dumi ne vid partiyi mali doradchij golos bulo 36 menshovikiv ta 18 bilshovikiv Poyasnyuvalosya ce tim sho znachna chastina menshovikiv v tomu chisli grupa kavkazkih deputativ na choli z liderom frakciyi V R Cereteli projshla golosami dribnoyi burzhuaziyi Vidmovivshis vid bojkotu Derzhavnoyi dumi bilshoviki virishili vikoristovuvati dumsku tribunu v interesah revolyuciyi U Derzhavnij dumi voni vidstoyuvali taktiku livogo bloku z trudovikami menshoviki vistupali za spivpracyu z kadetami V cilomu zakonodavcha diyalnist drugoyi Dumi yak i u vipadku z pershoyu Derzhavnoyu dumoyu nosila slidi politichnoyi konfrontaciyi z vladoyu Do parlamentu bulo vneseno 287 uryadovih zakonoproyektiv u tomu chisli byudzhet na 1907 r zakonoproyekt pro reformu miscevogo sudu vidpovidalnosti chinovnikiv agrarnoyi reformi ta in Duma shvalila tilki 20 zakonoproyektiv Z nih lishe tri otrimali silu zakonu shodo vstanovlennya kontingentu novobranciv i dva proyekti dopomogi postrazhdalim vid nevrozhayu Najbilsh vazhlivi zakonoproyekti do momentu rozpusku Dumi 103 dni pislya pochatku diyalnosti rozglyadalisya v yiyi komisiyah Druga Derzhavna Duma uvijshla v istoriyu yak Duma narodnogo gnivu najradikalnisha i konfrontacijno nalashtovana todi yak tretya bula najbilsh shilna do kompromisu iz samoderzhavstvom Tretochervnevij perevorot i rozpusk II Derzhavnoyi dumi Prichinoyu rozpusku II Dumi stala nemozhlivist nalagoditi konstruktivnu vzayemodiyu mizh uryadom ocholyuvanim prem yer ministrom P A Stolipinim i Dumoyu znachnu chastinu yakoyi skladali predstavniki krajnih livih partij social demokrati socialisti revolyucioneri narodni socialisti i trudoviki sho prilyagali do nih II Duma sho vidkrilasya 20 lyutogo 1907 roku mala ne menshe opozicijnij nastrij nizh ranishe rozpushena I Duma Duma proyavila tendenciyu do vidhilennya vsih uryadovih zakonoproyektiv i byudzhetu a zakonoproyekti zaproponovani Dumoyu zavidomo ne mogli buti zatverdzheni Derzhavnoyu Radoyu ta imperatorom Situaciya sho sklalasya yavlyala soboyu konstitucijnu krizu Osnovni derzhavni zakoni faktichno Konstituciya Rosiyi dozvolyali imperatoru v bud yakij moment rozpustiti Dumu ale vin buv zobov yazanij sklikati novu Dumu i ne mig bez yiyi zgodi zminiti viborchij zakon ale pri comu nastupna Duma imovirno ne vidriznyalasya b vid opozicijnosti rozpushenoyu Uryad znajshov vihid iz krizi z odnochasnim rozpuskom Dumi ta zminoyu viborchogo zakonu dlya viboriv u nastupnu Dumu Privodom dlya rozpusku stalo vidviduvannya social demokratichnih deputativ Dumi delegaciyeyu soldativ peterburzkogo garnizonu yaki peredali yim soldatskij obov yazok P A Stolipin vikoristovuvav ce neodnoznachnu podiya dlya togo shob 1 chervnya 1907 roku predstavlyayuchi danij epizod u viglyadi rozgornutogo zmovi proti derzhavnogo ladu vimagati vid Dumi vidstoronennya vid uchasti u zasidannyah 55 deputativ social demokratichnoyi frakciyi i znyattya deputatskoyi nedotorkannosti z shistnadcyati z nih Duma ne davshi negajnu vidpovid uryadu zasnuvala specialnu komisiyu visnovok yakoyi povinno bulo buti ogolosheno 4 lipnya Ne chekayuchi vidpovidi Dumi Mikola II 3 chervnya rozpustiv Dumu opublikuvav zminenij viborchij zakon i priznachiv vibori v novu Dumu yaka povinna bula zibratisya na 1 listopada 1907 roku II Duma proisnuvala 103 dni Rozpusk Dumi bulo prerogativoyu imperatora ale odnochasna zmina viborchogo zakonu bulo porushennyam vimog statti 87 Osnovnih derzhavnih zakoniv za yakimi viborchij zakon mig buti zminenij lishe za zgodoyu Derzhavnoyi Dumi i Derzhavnoyi Radi z ciyeyi prichini dani podiyi otrimali populyarnist yak tretochervnevij perevorot Viborchij zakon buv zminenij takim chinom sho kolo viborciv znachno zvuzivsya a viborci z visokim majnovim cenzom zemlevlasniki i gorodyani vishogo cenzu tobto perevazhno domovlasniki otrimali faktichnij kontrol nad viborami na bilshist parlamentskih misc Bilshist v III Dumi perejshla do provladnih frakcij oktyabristskij ta nacionalistichnij Poziciyi livih partij buli suttyevo pidirvani Nova Duma zumila nalagoditi konstruktivnu zakonodavchu robotu v kontakti z uryadom Vodnochas novij viborchij zakon pohitnuv uyavlennya naselennya pro te sho deputati Dumi ye jogo predstavnikami Rozpusk II Dumi zbigsya za chasom iz pomitnim oslablennyam strajkovogo ruhu agrarnimi zavorushennyami U krayini nastav vidnosnij spokij 3 chervnya prijnyato vvazhati ostannim dnem Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi U 1911 1913 rokah nadbannyam gromadskosti stali vidomosti pro te sho napisannya soldatskogo nakazu i organizaciya vizitu soldatskoyi delegaciyi do social demokratichnih deputativ vidbuvalisya za aktivnoyi uchasti vprovadzhenih u peterburzku Vijskovu organizaciyu RSDRP agentiv Ohoronnogo viddilennya Pitannya pro te chi bula situaciya z soldatskim nakazom organizovana za nakazom P A Stolipina abo z vlasnoyi iniciativi policiyi abo zh policejski informatori donesli vladi pro podiyi sho vidbuvayutsya zalishayetsya dosi nevirishenim Vibori do III Derzhavnoyi dumiVibori Vibori prohodili voseni 1907 roku Zakon 3 chervnya 1907 roku radikalno pererozpodiliv chislo vibirnikiv na korist pomishikiv i velikoyi burzhuaziyi voni otrimali 2 3 zagalnogo chisla viborciv robitnikam zhe ta selyanam bulo zalisheno blizko 1 4 vibirnikiv Pravo robitnikiv i selyanskih viborciv samim obirati nalezhnu yim kilkist deputativ zi svogo seredovisha peredavalosya gubernskim viborchim zboram u cilomu de v bilshosti vipadkiv perevazhali pomishiki i burzhuaziya Miska kuriya podilyalasya na dvi chastini 1 shu stanovila velika burzhuaziya 2 gu dribna burzhuaziya ta miska inteligenciya Predstavnictvo narodiv nacionalnih okrayin rizko skorochuvalasya narodi Serednoyi Aziyi Yakutiyi i deyakih inshih nacionalnih rajoniv povnistyu usuvalisya vid viboriv Pidsumki viboriv Pidsumki viboriv v I II i III Derzhavni dumi buli takimi Rozpodil deputativ Derzhavnoyi dumi po partiyam Partiya I Duma II Duma III DumaRSDRP 10 65 19Eseri 37 Narodni socialisti 16 Trudoviki 107 97 104 13Progresivna partiya 60 28Kadeti 161 98 54Avtonomisti 70 76 26Oktyabristi 13 54 154Nacionalisti 97Pravi 50Bezpartijni 100 50 Div takozhVibori v I Derzhavnu Dumu Rosijskoyi imperiyi Vibori do II Derzhavnu Dumu Rosijskoyi imperiyi Vibori do IV Derzhavnoyi Dumi Rosijskoyi imperiyi Derzhavna Duma Rosijskoyi imperiyi Viborcha sistema 1907 roku v Rosiyi Tretochervnevij perevorotPrimitkiII Gosduma Rossijskoj imperii http lessons sch1636 edusite ru p5aa1 html 12 grudnya 2010 u Wayback Machine Ponyattya pro livi i pravi partiyi u imperatorskij Rosiyi duzhe vidriznyalosya vid prijnyatogo u suchasnij politologiyi 10 osib viokremilisya zi frakciyi i organizuvali vlasnu frakciyu social demokrativ 1991 Moskva s 16 Arhiv originalu za 16 sichnya 2013 Procitovano 24 chervnya 2017