Координати: 48°37′36″ пн. ш. 39°40′20″ сх. д. / 48.62667° пн. ш. 39.67222° сх. д.
Біостанція Ново-Іллєнко (Ново-Іллєнко, «Ільїнка») — навчально-польовий табір Луганського національного університету Імені Тараса Шевченка, одна з небагатьох в Україні біологічних станцій.
Історія створення, розташування та режим природокористування
Біостанція була створена у 1967-1968 рр. за ініціативи декана природничо-географічного факультету Луганського педагогічного інституту імені Т. Шеченка доцента Євтушенка Л.М., завідувача кафедри ботаніки доцента Табенцького О.О., завідувача кафедри зоології доцента Сахна І.І. за енергійної підтримки ректора інституту Пічугіна В.Г. Розташована на правому березі річки Деркул приблизно за 40 км на північний схід від Луганська. Це одна з найсхідніших точок України. Найближчий географічний пункт — за 3х км на північ, с. Сизе, за 5 км на південь, с. Вільхове за 8 км за захід.
- див. місцезнаходження біостанції в google-map
Біостанція знаходиться безпосередньо біля території заказника «Деркульський» та недалеко від заказника «Шарів Кут». Охоронному режиму також сприяє прикордонний режим. Відповідно, міського браконьєрства тут майже немає, переважають сільське та військове браконьєрство, у тому числі лов риби тенетами (особливо навесні, під час ходу на нерест щуки, шемайки та інших видів), відстріл диких свиней та сарн з вишок тощо. Околиці біостанції уздовж Деркула — популярний об'єкт у туристів вихідного дня та .
Дослідження і дослідники
Упродовж багатьох років регулярні стаціонарні дослідження фауни тут ведуть ботаніки й зоологи ЛНУ, зокрема й Лабораторія Корсак. Свої дослідження тут проводили Сергій Панченко, Михайло Бойко, Валерій Денщик, Олександр Кондратенко, Тетяна Косогова, Володимир Сулик, Валерій Лісничий, та інші. Наразі тут часто проводять свої дослідження Микола Самчук, Сергій Литвиненко, Ігор Загороднюк, Сергій Фомін, Микита Перегрим та інші.
Тут неодноразово зупинялися експедиції різних наукових груп і центрів, зокрема експедиції Зоологічного музею імені Миколи Щербака, Криворізького університету, тощо.
- див. також: Дослідники природи сходу України
Фауна біостанції та її околиць
Теріофауна. З біостанції описано новий для науки вид ссавців (власне, кажанів) —- Eptesicus lobatus Zag., 2009, тут мешкає перша (і одна з небагатьох відомих і описаних в Україні) материнська колонія нетопира пігмея (Pipistrellus pygmaeus), виду, наявність якого в Україні вперше встановлена лише 2000 року.
- Гадюка степова
(Vipera renardi) - Нетопир пігмей
(Pipistrellus pygmaeus) - Сліпачок степовий
(Ellobius talpinus)
Іхтіофауна. Добре вивченою є й іхтіофауна околиць біостанції, оскільки це об'єкт особливої уваги: заказник Деркульський є саме іхтіологічним. Звідси відомі знахідки головня європейського (Squalius cephalus), вирозуба, селяви азовської (шемайки, Alburnus leobergi) та інших видів, яких тут нараховують не менше 20 видів. Переважна кількість видів — реофільні (наприклад, головні, бистрянки) та придонні (наприклад, бички, пічкурі); деякі — мешканці заростей у прибережних заводях (наприклад, окуні, гірчаки).
- Селява азовська
(Alburnus leobergi) - Плітка вирозуб
(Rutilus frisii) - Головень європейський
(Squalius cephalus)
Ентомофауна. З рідкісних видів комах тут регулярно (щороку) відмічають такі види, як ксилокопа фіолетова (бджола-тесляр, Xylocopa violacea), жук-олень (Lucanus cervus), метелики подалірій (Iphiclides podalirius) та поліксена (Zerynthia polyxena) та інші раритетні види.
- Подалірій
(Iphiclides podalirius) - Жук-олень
(Lucanus cervus) - Ксилокопа фіолетова
(Xylocopa violacea)
Польові школи
На біостанції регулярно проводяться польові навчання і польові школи, а також ознайомчі екскурсії, включені в програму різноманітних краєзнавчих та природничих наукових конференцій. Тут, зокрема, проходили польові навчання і польові класи в рамках проведення таких конференцій останнього часу:
- 12 Міжнародна теріологічна школа-семінар (2005)
- 13 конференція робочої групи «Вивчення птахів басейну Сіверського Дінця» (2005)
- перша конференція циклу «Динаміка біорізноманіття» (2012)
- друга конференція циклу «Динаміка біорізноманіття» (2013)
Розсадник «Ново-Іллєнський»
На біостанції діє розсадник «Ново-Ільєнський», який включає кілька теплиць (у тому числі одну капітальну споруду довжиною близько 50 метрів) та посадки різноманітних дерев та чагарників на площі близько 2 га. Найпримітнішою частиною є висадки різноманітних вічнозелених чагарників й дерев, у тому числі ялівців, туй та ін. У розпліднику можна побачити весь технологічний процес вирощування саджанців від вкорінення живця до викопування крупномірних. Посадковий матеріал розплідника з успіхом використовується в озелененні міст Луганської області та інших регіонів України, а також територій навколо багатьох навчальних закладів Луганщини.
Див. також
Джерела
Примітки
- Пергач донецький // Станіславівський натураліст. 2009 (з фотографіями кажана та території біостанції [ 8 квітня 2015 у Wayback Machine.])
Посилання
- Бойко М. Ф. Аллелопатическая активность лишайников–эпифитов пойменных лесов р. Деркул // Основы хим. взаимод. раст. в фитоценозах. — К.: Наук. думка, 1972. — С. 89–90.
- Бойко М.Ф. Аллелопатические особенности эпифитных мхов, лишайников и водоростей пойменных лесов р. Деркул //Физ.–биохим. основы взаимод. раст. в фитоцен.– К. :Наук.думка, вып.3, 1973.–103–107
- Бойко М. Ф. Найпівденніше на Україні болото із сфагновими мохами // Укр. ботан. журн. — 1974. — Том 31, № 4. — С. 236—237.
- Денщик В. А., Косогова Т. М., Сулик В. Г., Маслова В. Р. Флора та фауна заказника «Шарів Кут» // Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть (Мат-ли Всеукр. заг.-теор. і наук.-практ. конф.). — Канів, 1999. — С. 116—117
- Загороднюк І. В. // Факультет природничих наук: шляхами зростання / За ред. В. Д. Дяченка, О. О. Кисельової, А. О. Климова. — Луганськ: Елтон-2, 2013. — С. 142—173. — .
- Загороднюк І. 2015. Фауна заплави річки Деркул та біостанції Ново-Іллєнко: кажани та комахоїдні (Chiroptera et Eulipotyphla) [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Novitates Theriologicae, Pars 9: 8–31.
- Лисечко М. Навчально-польовий табір «Ново-Ільєнко»[недоступне посилання з березня 2019] // Факультет природничих наук: шляхами зростання / За ред. В. Д. Дяченка, О. О. Кисельової, А. О. Климова. — Луганськ: Елтон-2, 2013. — С. 358—363. — .
- Ребров С., Шепітько В. Навчальні польові практики екологів: від I до ІІІ курсу[недоступне посилання з березня 2019] // Факультет природничих наук: шляхами зростання / За ред. В. Д. Дяченка, О. О. Кисельової, А. О. Климова. — Луганськ: Елтон-2, 2013. — С. 333—339. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 48 37 36 pn sh 39 40 20 sh d 48 62667 pn sh 39 67222 sh d 48 62667 39 67222 Biostanciya Novo Illyenko Novo Illyenko Ilyinka navchalno polovij tabir Luganskogo nacionalnogo universitetu Imeni Tarasa Shevchenka odna z nebagatoh v Ukrayini biologichnih stancij Richka Derkul poblizu biostanciyi Novo IlyenkoIstoriya stvorennya roztashuvannya ta rezhim prirodokoristuvannyaZnak zaliznichnoyi stanciyi Illyenko Kraj krayini dali potyagi ne yidut Biostanciya bula stvorena u 1967 1968 rr za iniciativi dekana prirodnicho geografichnogo fakultetu Luganskogo pedagogichnogo institutu imeni T Shechenka docenta Yevtushenka L M zaviduvacha kafedri botaniki docenta Tabenckogo O O zaviduvacha kafedri zoologiyi docenta Sahna I I za energijnoyi pidtrimki rektora institutu Pichugina V G Roztashovana na pravomu berezi richki Derkul priblizno za 40 km na pivnichnij shid vid Luganska Ce odna z najshidnishih tochok Ukrayini Najblizhchij geografichnij punkt za 3h km na pivnich s Size za 5 km na pivden s Vilhove za 8 km za zahid div misceznahodzhennya biostanciyi v google map Biostanciya znahoditsya bezposeredno bilya teritoriyi zakaznika Derkulskij ta nedaleko vid zakaznika Shariv Kut Ohoronnomu rezhimu takozh spriyaye prikordonnij rezhim Vidpovidno miskogo brakonyerstva tut majzhe nemaye perevazhayut silske ta vijskove brakonyerstvo u tomu chisli lov ribi tenetami osoblivo navesni pid chas hodu na nerest shuki shemajki ta inshih vidiv vidstril dikih svinej ta sarn z vishok tosho Okolici biostanciyi uzdovzh Derkula populyarnij ob yekt u turistiv vihidnogo dnya ta Doslidzhennya i doslidnikiSonya lisova Dryomys nitedula na biostanciyi Novo Ilyenko Uprodovzh bagatoh rokiv regulyarni stacionarni doslidzhennya fauni tut vedut botaniki j zoologi LNU zokrema j Laboratoriya Korsak Svoyi doslidzhennya tut provodili Sergij Panchenko Mihajlo Bojko Valerij Denshik Oleksandr Kondratenko Tetyana Kosogova Volodimir Sulik Valerij Lisnichij ta inshi Narazi tut chasto provodyat svoyi doslidzhennya Mikola Samchuk Sergij Litvinenko Igor Zagorodnyuk Sergij Fomin Mikita Peregrim ta inshi Tut neodnorazovo zupinyalisya ekspediciyi riznih naukovih grup i centriv zokrema ekspediciyi Zoologichnogo muzeyu imeni Mikoli Sherbaka Krivorizkogo universitetu tosho div takozh Doslidniki prirodi shodu UkrayiniFauna biostanciyi ta yiyi okolicTeriofauna Z biostanciyi opisano novij dlya nauki vid ssavciv vlasne kazhaniv Eptesicus lobatus Zag 2009 tut meshkaye persha i odna z nebagatoh vidomih i opisanih v Ukrayini materinska koloniya netopira pigmeya Pipistrellus pygmaeus vidu nayavnist yakogo v Ukrayini vpershe vstanovlena lishe 2000 roku Gadyuka stepova Vipera renardi Netopir pigmej Pipistrellus pygmaeus Slipachok stepovij Ellobius talpinus Ihtiofauna Dobre vivchenoyu ye j ihtiofauna okolic biostanciyi oskilki ce ob yekt osoblivoyi uvagi zakaznik Derkulskij ye same ihtiologichnim Zvidsi vidomi znahidki golovnya yevropejskogo Squalius cephalus virozuba selyavi azovskoyi shemajki Alburnus leobergi ta inshih vidiv yakih tut narahovuyut ne menshe 20 vidiv Perevazhna kilkist vidiv reofilni napriklad golovni bistryanki ta pridonni napriklad bichki pichkuri deyaki meshkanci zarostej u priberezhnih zavodyah napriklad okuni girchaki Selyava azovska Alburnus leobergi Plitka virozub Rutilus frisii Goloven yevropejskij Squalius cephalus Entomofauna Z ridkisnih vidiv komah tut regulyarno shoroku vidmichayut taki vidi yak ksilokopa fioletova bdzhola teslyar Xylocopa violacea zhuk olen Lucanus cervus meteliki podalirij Iphiclides podalirius ta poliksena Zerynthia polyxena ta inshi raritetni vidi Podalirij Iphiclides podalirius Zhuk olen Lucanus cervus Ksilokopa fioletova Xylocopa violacea Polovi shkoliNa biostanciyi regulyarno provodyatsya polovi navchannya i polovi shkoli a takozh oznajomchi ekskursiyi vklyucheni v programu riznomanitnih krayeznavchih ta prirodnichih naukovih konferencij Tut zokrema prohodili polovi navchannya i polovi klasi v ramkah provedennya takih konferencij ostannogo chasu 12 Mizhnarodna teriologichna shkola seminar 2005 13 konferenciya robochoyi grupi Vivchennya ptahiv basejnu Siverskogo Dincya 2005 persha konferenciya ciklu Dinamika bioriznomanittya 2012 druga konferenciya ciklu Dinamika bioriznomanittya 2013 Rozsadnik Novo Illyenskij U rozplidniku na biostanciyi Novo Illyenko v centri kadru Mikola Lisechko direktor biostanciyi Foto 2010 r Na biostanciyi diye rozsadnik Novo Ilyenskij yakij vklyuchaye kilka teplic u tomu chisli odnu kapitalnu sporudu dovzhinoyu blizko 50 metriv ta posadki riznomanitnih derev ta chagarnikiv na ploshi blizko 2 ga Najprimitnishoyu chastinoyu ye visadki riznomanitnih vichnozelenih chagarnikiv j derev u tomu chisli yalivciv tuj ta in U rozplidniku mozhna pobachiti ves tehnologichnij proces viroshuvannya sadzhanciv vid vkorinennya zhivcya do vikopuvannya krupnomirnih Posadkovij material rozplidnika z uspihom vikoristovuyetsya v ozelenenni mist Luganskoyi oblasti ta inshih regioniv Ukrayini a takozh teritorij navkolo bagatoh navchalnih zakladiv Luganshini Div takozhLaboratoriya Korsak Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti Luganskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Sergij IllyenkoDzherelaPrimitki Pergach doneckij Stanislavivskij naturalist 2009 z fotografiyami kazhana ta teritoriyi biostanciyi 8 kvitnya 2015 u Wayback Machine Posilannya Bojko M F Allelopaticheskaya aktivnost lishajnikov epifitov pojmennyh lesov r Derkul Osnovy him vzaimod rast v fitocenozah K Nauk dumka 1972 S 89 90 Bojko M F Allelopaticheskie osobennosti epifitnyh mhov lishajnikov i vodorostej pojmennyh lesov r Derkul Fiz biohim osnovy vzaimod rast v fitocen K Nauk dumka vyp 3 1973 103 107 Bojko M F Najpivdennishe na Ukrayini boloto iz sfagnovimi mohami Ukr botan zhurn 1974 Tom 31 4 S 236 237 Denshik V A Kosogova T M Sulik V G Maslova V R Flora ta fauna zakaznika Shariv Kut Zapovidna sprava v Ukrayini na mezhi tisyacholit Mat li Vseukr zag teor i nauk prakt konf Kaniv 1999 S 116 117 Zagorodnyuk I V Fakultet prirodnichih nauk shlyahami zrostannya Za red V D Dyachenka O O Kiselovoyi A O Klimova Lugansk Elton 2 2013 S 142 173 ISBN 978 617 563 117 1 Zagorodnyuk I 2015 Fauna zaplavi richki Derkul ta biostanciyi Novo Illyenko kazhani ta komahoyidni Chiroptera et Eulipotyphla 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Novitates Theriologicae Pars 9 8 31 Lisechko M Navchalno polovij tabir Novo Ilyenko nedostupne posilannya z bereznya 2019 Fakultet prirodnichih nauk shlyahami zrostannya Za red V D Dyachenka O O Kiselovoyi A O Klimova Lugansk Elton 2 2013 S 358 363 ISBN 978 617 563 117 1 Rebrov S Shepitko V Navchalni polovi praktiki ekologiv vid I do III kursu nedostupne posilannya z bereznya 2019 Fakultet prirodnichih nauk shlyahami zrostannya Za red V D Dyachenka O O Kiselovoyi A O Klimova Lugansk Elton 2 2013 S 333 339 ISBN 978 617 563 117 1