Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Болгаризація (болг. българизация; побългаряване) — сукупність дій та умов, спрямованих на асиміляцію неболгарського населення Болгарії. Найбільше це торкнулося мусульманського та тюркомовного населення Болгарії. Також «болгаризацією» болгарські мовознавстві називають асиміляцію іншомовних лексичних елементів до такого ступеня, що носії мови не сприймають їх ані чужими, ані новими.
Історія
Болгарські турки чи румелійські турки, це нащадки турецьких поселенців (так звані юрюки), які прийшли до регіону після османського завоювання Балкан наприкінці XIV — на початку XV століття, а також болгар, що навернулись до ісламу, були отурченні протягом століть османського правління. Нині на південному-сході Болгарії переважно мешкають нащадки турецьких переселенців румелійські турки, на північному сході країни — нащадки асимільованих болгар та представників кочових тюркських племен найрізноманітнішого походження (кумани, печеніги, половці, уруми та инші).
Процес поступової «болгаризації» розпочався після отримання незалежності Болгарією у 1878 році. 19 квітня 1909 року в Стамбулі між Османською імперією та Третім Болгарським царством було укладено угоду, за якою Османи визнала незалежність держави болгар, які за це гарантують дотримання релігійних та громадянських прав турків та мусульман Болгарії. Так з незалежністю Болгарії місцеві турки, які мали привілейований статус в Османській імперії, стали нацменшиною у Болгарському царстві.
У 1941—1944 роках, під час окупації Македонії та Західної Фракії болгарськими військами, також були спроби «болгаризації» місцевого македонського, грецького та тюркомовного населення. У Вардарській Македонії болгарська влада ввела своє законодавство, запровадила болгарські школи, усувала діалектні відмінності між болгарською та македонською мовами та заборонила саме поняття «македонець». Було відновлено єпархії болгарського екзархату. У відповідь почалася партизанська війна, а під кінець війни болгари проголосили Незалежну республіку Македонію, яка проіснувало з 8 вересня до 13 листопада 1944 року.
У 1948-1951 роках населенні пункти де мешкали помаки, що знаходяться на кордоні з Грецією, переважно навколо міст Разлог та Смолян, чисельністю понад 15 тис. осіб, були насильно переміщені в инші частини Болгарії. Багато з них були ув'язнені в тюрми і табори. У 1955 році ця політика зазнала невдачі, і помакам дозволили повернутися в прикордонні села. У 1972—1973 роках була проведена насильницька «болгаризація» всіх помаків, було змінено їх традиційні імена та прізвища на болгарські. Помаки виступили проти цих заходів, після придушення опору більше 500 помаків були арештовано та поміщено у в'язниці. Також були заборонено мусульманські традиції помаків, релігійні обряди та свята (обрізання, похорони та весілля).
1949 року комуністичним режимом було здійснено націоналізацію землі, і це також сприяла тому, що тисячі турків-хліборобів репатріювали у Туреччини. У цей період еміграцію турків стимулював ще й атеїзм в Болгарії, який встановили комуністи. У період з 1949 по 1951 рік з Болгарії емігрувало близько 155 тисяч турків.
У 1958 році на спеціальному засіданні болгарської компартії було вирішено посилити політику по відношенню до турків. У 60-ті роки були закриті турецькі школи, практично були відсутні газети та книги турецькою мовою.
1968 року між Болгарією та Туреччиною було підписано десятирічної угоди про «возз'єднання розділених сімей», за якою близько 115 тис. турків, мусульман та тюркомовних емігрували з Болгарії.
У часи правління Тодора Живкова, під час так званого «Живковізму», у національній політиці було проголошено [bg], який розпочався на початку 1970-х років і тривав до кінця 1980-х років 20 століття. Термін «Відроджувальний процес» мав засвідчити, що йдеться не про примусову «болгаризацію» турків та інших мусульман, а про повернення колись примусово ісламізованих болгар до свого етнічного коріння.
Одним з етапів «Відроджувального процесу» стала «болгаризацію» всіх етнічних груп та національних меншин, яка розпочалась у 1984 році. Тодор Живков пояснював «болгаризацію» мусульман «кіпрським синдромом». Очільник Болгарії побоювався, що країна піде шляхом Кіпру, і буде розколота турками на дві частини. Найбільше «болгаризація» торкнулося мусульманського та тюркомовного населення НРБ (турків, помаків, албанців, циган-мусульман, ґаґаузів, кримських татар, черкесів та инших): закривалися мечеті, заборонялися мусульманські обряди, а людей насильно змушували брати болгарські імена. Під «болгаризацію» також потрапили й румуни, греки, серби та инші нацменшини Болгарії.
На території північного заходу Болгарії нині мешкає близько 4 тис. волохів — місцевої громади румунів, які розмовляють діалектом румунської мови. Свого часу їх також було піддано «болгаризації», під час якої тисячі волохів емігрували у Румунію.
«Болгаризація» в УРСР
В УРСР «болгаризація» проводилась з 1923 року до 1938 року, і була частиною коренізації. Станом на 1926 рік в Південній Україні існувало 44 болгарських сільради, загальна кількість населення в них становила 96 448 осіб, з яких 92 347 — болгари (91,9 %).
У 1927 році було сформовано чотири болгарських національних райони: Романівський, Цареводарівський (згодом — Коларівський та Ботєвський) Мелітопольської округи, Велико-Буялицький (пізніше — Благоєвський) Одеської округи та Вільшанський Первомайської округи. Наприкінці 1927 року діловодство та судочинство у місцях компактного проживання болгарського населення велося болгарською мовою.
У роки «болгаризації» виходили: центральна болгарська газета «Сьрп и чук», «Колективно поле», «Комунар», «Колхозен труд», журнали «Бьди готов!», «Млад ударник», «Агротехник». Виданням художнього, суспільно-політичного, навчальної літератури займалися болгарські сектори Всеукраїнської філії Центрвидаву (з 1926 по 1931) та Укрдержнацменвидаву (з 1932 по 1941).
У болгарських районах функціонували болгарські школи, кількість яких зросла з 43 у 1924 до 57 у 1938 році. Кадри для болгарських районів готували Дніпропетровська болгарська партійна школа (створена 1926 року, в 1927 році перенесена до Одеси), Преславські педагогічний технікум та агропрофшкола, болгарські сектори Одеських педагогічного та соціально-гуманітарних інститутів, медичного технікуму, театрального училища.
Болгарське театральне мистецтво розвивалося завдяки діяльності театральної пересувної трупи (створена у 1926 році) та болгарського театру-студії ім. Г.Димитрова (створений у 1934 році).
За нормами Конституції СРСР 1936 року національні райони та сільради втратили юридичні підстави для існування. Закінченням «болгаризації» в УСРР стала постанова Одеського обласного комітету КП(б)У від 5 лютого 1938 року «Про реорганізацію національних районів Одеської області в райони звичайного типу» та постанова політбюро ЦК КП(б)У від 16 лютого 1938 року «Про реорганізацію національних районів та сільрад УРСР в звичайні райони та сільради». Тоді ж було ліквідовано національні райони, а сільські ради, які входили до їх складу, перерозподілялися по інших територіальних одиницях. 16 лютого 1939 року були ліквідовані Коларівський район Запорізької області та Благоєвський район Одеської області.
Після згортання «болгаризації» у 1937—1938 роках розпочались політичні репресії проти болгар в УРСР. Так було відкрито кримінальні справи про так звану «Болгарську національно диверсійно-терористичну організацію» та «Контрреволюційну повстанську болгарську організацію». Загалом репресій зазнали понад дві тисячі болгар.
«Болгаризація» турків у 1984 — 1985 роках
Початок «болгаризації» турків розпочався 24 грудня 1984 року, коли правоохоронці блокували Карджалійську область на півдні Болгарії, де компактно мешкали турки. Співробітники реєстраційної служби почали змінювати документи, де імена та прізвища писалися на болгарський лад. У межах «болгаризації» також проголошувалася заборона вживання турецької мови у громадських місцях та обмеження прав національних меншин.
Ці дії болгарської влади викликали протести турків. Вже у перші дні в мітингах та демонстраціях взяли участь понад 11 тисяч осіб, і ці протестні акції проходили мирно. Проте найактивніших учасників протестів було заарештовано та заслано в колонію на дунайський острів Белене у Плевенській області.
Спочатку «болгаризацію» влади всіляко приховувала, але у січня 1985 року події у Болгарії набули міжнародного розголосу. Світова громадськість зустріла «болгаризацію» з обуренням, загострилися відносини Болгарії з Туреччиною. Тоді ж президент Франції Франсуа Міттеран у знак протесту відмінив свій візит в Болгарію.
31 березня 1985 року було оголошено, що усі болгарські турки змінили свої прізвища. Згодом заміні підлягали ще 19 типів документів (паспорти, свідоцтва про народження, водійські посвідчення тощо). Так у 1984-1985 роках майже 850 тис. осіб у Болгарії були змушені змінити мусульманські імена та прізвища на болгарські.
Одночасно з «болгаризацією» комуністичний режим Тодора Живкова проводив активну ідеологічну кампанію, у якій оголосив, що в Болгарії турків немає, а дії влади називав «відродженням» та «повернення мусульман Болгарії до свого болгарського коріння». Пропаганда намагалася переконати усіх в тому, що це було добровільне рішення мусульманської меншини.
У наступні роки опір примусовій «болгаризації» набував різних форм, і носив при цьому як мирний так і силовий характер. Так 9 березня 1985 року турецькі радикали здійснили теракт на залізничній гілці Бургас — Софія у селі Буново Софійська область, в результаті якого загинуло 7 осіб (4 дорослих та 3 дитини), ще 9 осіб отримали важкі травми, серед них також 2 дитини. Відповідальність за теракт на себе взяв «Турецький національно-визвольний рух у Болгарії». Терористів було затримано і 25 квітня 1988 року їх було засуджено до смертної кари. Трьох посібників терористів було засуджено до різних термінів ув'язнення. У 1988 та 1989 роках протести набули політичні форми, в країні почали виникати правозахисні організації і товариства захисту прав турецької меншини.
29 травня 1989 року Тодор Живков виступив з заявою по радіо та телебаченню, в якій закликав Туреччину відкрити кордони для тих, хто бажає залишити Болгарію. 3 червня Туреччина відкрила кордони, але 21 серпня 1989 року знову закрила, голова уряду Тургут Озал заявив, що Анкара готова приймати максимум 30 тис. осіб у рік. Все ж 311 862 особи цим скористалася та емігрували в Туреччину. Після того Анкара закрила кордон Болгарська влада оголосила, що болгарські мусульмани нікуди не виїжджали, а їздили у гості до родичів, назвавши цей міграційний рух [bg]. Туреччина не змогла облаштувати таку кількість переселенців на державному рівні, до того ж у турецькому суспільстві виникла певна напруга щодо іммігрантів. Так турків з Болгарії у самій Туреччині називали «болгарами» або «гяурами». Після завершення дії тримісячних віз, до кінця 1989 року, в Болгарію повернулося близько 40 тисяч осіб, до кінця 1990 року ще близько 150 тисяч емігрантів. Еміграція мусульман та тюркомовних болгар, з політичних та економічних мотивів, у Туреччину тривала з 1989 до 1993 року, поки турецький уряд не запровадив обмеження на в'їзні візи.
У цей же час Туреччина значно активізувалася на міжнародному рівні, наголошуючи на правах турків Болгарії в ООН, ПАРЄ, Європарламенті, організації «Ісламська конференція».
Наприкінці 1989 року мусульмани по всій Болгарії розпочали акції протесту з вимогою повернути їм право використовувати свої прізвища та імена. 29 грудня 1989 року Позачерговий пленум ЦК Комуністичної партії Болгарії дозволив повернути імена та прізвища болгарським мусульманам.
У 1990 році очільника держави та комуністичної партії Тодора Живкова засуджено на 7 років ув'язнення за зловживання владою та розпалювання міжнаціональних конфліктів.. Тодор Живков відбував ув'язнення під домашнім арештом.
11 січня 2012 року Національна асамблея прийняла декларацію яка засуджує спробу насильницької асиміляції болгарських мусульман.
Серед відомих болгарських турків, кого влада змусила змінити своє прізвище був дворазовий чемпіон світу та чемпіон Олімпійський Ігор з важкої атлетики Наїм Сулейманов, який після «болгаризації» став Наумом Шаламановим. У 1986 році під час змагань у Австралії він залишив стан команди та емігрував до Туреччини. Виступаючи за турків під ім'ям Наїм Сулейманоглу, завоював для Туреччини 2 золотих олімпійських медалі.
Див. також
Примітки
- Музикални неологизми в българския и чешкия език (върху материал от младежките музикални списания) / Божана Нишева // Съпоставително езикознание. – 2001. – № 3. – С. 32–56.
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 30 липня 2020.
- Stein, Jonathan. Політика участі національних меншин в посткомуністичній Європі, p. 238. M.E. Sharpe, 2000.
- . Pontica: Тюркологічні студії. Київ: Четверта хвиля, 2010. 532 с.
- Груев, Михаил; Алексей Кальонски (2008). Възродителният процес. Мюсюлманските общности и комунистическият режим. «Сиела». с. 118—119. ISBN .(болг.)
- Lilia Petkova, The Ethnic Turks in Bulgaria: Social Integration and Impact on Bulgarian - Turkish Relations, 1947-2000, The Global Review of Ethnopolitics, Vol.1, no. 4, June 2002
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
- Юлія Грищенко. Болгарські національні райони в умовах здійснення політики коренізації (1920-ті рр.) Український історичний журнал, 2016, № 3
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 (185) від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Велико-Буялицького району з переважною булгарською людністю та инші зміни…»
- Якубова Л. Д. Національне адміністративно-територіальне будівництво в УСРР. (20-і — перша половина 30-х рр. ХХ ст.) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. — 2004. — Вип. 12. — С. 217—218.
- Юлія Грищенко. Болгарська «національна операція» під час Великого терору в УРСР
- Tomasz Kamusella. 2018. Ethnic Cleansing During the Cold War: The Forgotten 1989 Expulsion of Turks from Communist Bulgaria (Ser: Routledge Studies in Modern European History). London: Routledge, 328pp.
- Вилдан Байрямова. Историята, възродителният процес, голямата екскурзия. Наблюдател (болг.). Газета «Сега». Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
- Dimitrova Donka, 1997. Bulgarian Turkish Immigrants of 1989 in the Republic ofTurkey (Adaptation and Changes in the Cultural Model). In Between Adaptation andNostalgia: The Bulgarian Turks in Turkey. 1997, March 17, 2001.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 30 липня 2020.
- . Дневник. 11 січня 2012. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 28 липня 2020.
Джерела
- Болгарська модель вирішення етнічних конфліктів / Віра Бурдяк // Історико-політичні проблеми сучасного світу. — 2011. — Т. 23-24. — С. 19-24.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolgarizaciya bolg blgarizaciya poblgaryavane sukupnist dij ta umov spryamovanih na asimilyaciyu nebolgarskogo naselennya Bolgariyi Najbilshe ce torknulosya musulmanskogo ta tyurkomovnogo naselennya Bolgariyi Takozh bolgarizaciyeyu bolgarski movoznavstvi nazivayut asimilyaciyu inshomovnih leksichnih elementiv do takogo stupenya sho nosiyi movi ne sprijmayut yih ani chuzhimi ani novimi IstoriyaRozselennya turkiv vidileno zelenim kolorom ta jogo vidtinkami zgidno z perepisom naselennya 2011 roku Bolgarski turki chi rumelijski turki ce nashadki tureckih poselenciv tak zvani yuryuki yaki prijshli do regionu pislya osmanskogo zavoyuvannya Balkan naprikinci XIV na pochatku XV stolittya a takozh bolgar sho navernulis do islamu buli oturchenni protyagom stolit osmanskogo pravlinnya Nini na pivdennomu shodi Bolgariyi perevazhno meshkayut nashadki tureckih pereselenciv rumelijski turki na pivnichnomu shodi krayini nashadki asimilovanih bolgar ta predstavnikiv kochovih tyurkskih plemen najriznomanitnishogo pohodzhennya kumani pechenigi polovci urumi ta inshi Proces postupovoyi bolgarizaciyi rozpochavsya pislya otrimannya nezalezhnosti Bolgariyeyu u 1878 roci 19 kvitnya 1909 roku v Stambuli mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta Tretim Bolgarskim carstvom bulo ukladeno ugodu za yakoyu Osmani viznala nezalezhnist derzhavi bolgar yaki za ce garantuyut dotrimannya religijnih ta gromadyanskih prav turkiv ta musulman Bolgariyi Tak z nezalezhnistyu Bolgariyi miscevi turki yaki mali privilejovanij status v Osmanskij imperiyi stali nacmenshinoyu u Bolgarskomu carstvi U 1941 1944 rokah pid chas okupaciyi Makedoniyi ta Zahidnoyi Frakiyi bolgarskimi vijskami takozh buli sprobi bolgarizaciyi miscevogo makedonskogo greckogo ta tyurkomovnogo naselennya U Vardarskij Makedoniyi bolgarska vlada vvela svoye zakonodavstvo zaprovadila bolgarski shkoli usuvala dialektni vidminnosti mizh bolgarskoyu ta makedonskoyu movami ta zaboronila same ponyattya makedonec Bulo vidnovleno yeparhiyi bolgarskogo ekzarhatu U vidpovid pochalasya partizanska vijna a pid kinec vijni bolgari progolosili Nezalezhnu respubliku Makedoniyu yaka proisnuvalo z 8 veresnya do 13 listopada 1944 roku U 1948 1951 rokah naselenni punkti de meshkali pomaki sho znahodyatsya na kordoni z Greciyeyu perevazhno navkolo mist Razlog ta Smolyan chiselnistyu ponad 15 tis osib buli nasilno peremisheni v inshi chastini Bolgariyi Bagato z nih buli uv yazneni v tyurmi i tabori U 1955 roci cya politika zaznala nevdachi i pomakam dozvolili povernutisya v prikordonni sela U 1972 1973 rokah bula provedena nasilnicka bolgarizaciya vsih pomakiv bulo zmineno yih tradicijni imena ta prizvisha na bolgarski Pomaki vistupili proti cih zahodiv pislya pridushennya oporu bilshe 500 pomakiv buli areshtovano ta pomisheno u v yaznici Takozh buli zaboroneno musulmanski tradiciyi pomakiv religijni obryadi ta svyata obrizannya pohoroni ta vesillya 1949 roku komunistichnim rezhimom bulo zdijsneno nacionalizaciyu zemli i ce takozh spriyala tomu sho tisyachi turkiv hliborobiv repatriyuvali u Turechchini U cej period emigraciyu turkiv stimulyuvav she j ateyizm v Bolgariyi yakij vstanovili komunisti U period z 1949 po 1951 rik z Bolgariyi emigruvalo blizko 155 tisyach turkiv U 1958 roci na specialnomu zasidanni bolgarskoyi kompartiyi bulo virisheno posiliti politiku po vidnoshennyu do turkiv U 60 ti roki buli zakriti turecki shkoli praktichno buli vidsutni gazeti ta knigi tureckoyu movoyu 1968 roku mizh Bolgariyeyu ta Turechchinoyu bulo pidpisano desyatirichnoyi ugodi pro vozz yednannya rozdilenih simej za yakoyu blizko 115 tis turkiv musulman ta tyurkomovnih emigruvali z Bolgariyi U chasi pravlinnya Todora Zhivkova pid chas tak zvanogo Zhivkovizmu u nacionalnij politici bulo progolosheno bg yakij rozpochavsya na pochatku 1970 h rokiv i trivav do kincya 1980 h rokiv 20 stolittya Termin Vidrodzhuvalnij proces mav zasvidchiti sho jdetsya ne pro primusovu bolgarizaciyu turkiv ta inshih musulman a pro povernennya kolis primusovo islamizovanih bolgar do svogo etnichnogo korinnya Odnim z etapiv Vidrodzhuvalnogo procesu stala bolgarizaciyu vsih etnichnih grup ta nacionalnih menshin yaka rozpochalas u 1984 roci Todor Zhivkov poyasnyuvav bolgarizaciyu musulman kiprskim sindromom Ochilnik Bolgariyi poboyuvavsya sho krayina pide shlyahom Kipru i bude rozkolota turkami na dvi chastini Najbilshe bolgarizaciya torknulosya musulmanskogo ta tyurkomovnogo naselennya NRB turkiv pomakiv albanciv cigan musulman gagauziv krimskih tatar cherkesiv ta inshih zakrivalisya mecheti zaboronyalisya musulmanski obryadi a lyudej nasilno zmushuvali brati bolgarski imena Pid bolgarizaciyu takozh potrapili j rumuni greki serbi ta inshi nacmenshini Bolgariyi Na teritoriyi pivnichnogo zahodu Bolgariyi nini meshkaye blizko 4 tis volohiv miscevoyi gromadi rumuniv yaki rozmovlyayut dialektom rumunskoyi movi Svogo chasu yih takozh bulo piddano bolgarizaciyi pid chas yakoyi tisyachi volohiv emigruvali u Rumuniyu Bolgarizaciya v URSR V URSR bolgarizaciya provodilas z 1923 roku do 1938 roku i bula chastinoyu korenizaciyi Stanom na 1926 rik v Pivdennij Ukrayini isnuvalo 44 bolgarskih silradi zagalna kilkist naselennya v nih stanovila 96 448 osib z yakih 92 347 bolgari 91 9 U 1927 roci bulo sformovano chotiri bolgarskih nacionalnih rajoni Romanivskij Carevodarivskij zgodom Kolarivskij ta Botyevskij Melitopolskoyi okrugi Veliko Buyalickij piznishe Blagoyevskij Odeskoyi okrugi ta Vilshanskij Pervomajskoyi okrugi Naprikinci 1927 roku dilovodstvo ta sudochinstvo u miscyah kompaktnogo prozhivannya bolgarskogo naselennya velosya bolgarskoyu movoyu U roki bolgarizaciyi vihodili centralna bolgarska gazeta Srp i chuk Kolektivno pole Komunar Kolhozen trud zhurnali Bdi gotov Mlad udarnik Agrotehnik Vidannyam hudozhnogo suspilno politichnogo navchalnoyi literaturi zajmalisya bolgarski sektori Vseukrayinskoyi filiyi Centrvidavu z 1926 po 1931 ta Ukrderzhnacmenvidavu z 1932 po 1941 U bolgarskih rajonah funkcionuvali bolgarski shkoli kilkist yakih zrosla z 43 u 1924 do 57 u 1938 roci Kadri dlya bolgarskih rajoniv gotuvali Dnipropetrovska bolgarska partijna shkola stvorena 1926 roku v 1927 roci perenesena do Odesi Preslavski pedagogichnij tehnikum ta agroprofshkola bolgarski sektori Odeskih pedagogichnogo ta socialno gumanitarnih institutiv medichnogo tehnikumu teatralnogo uchilisha Bolgarske teatralne mistectvo rozvivalosya zavdyaki diyalnosti teatralnoyi peresuvnoyi trupi stvorena u 1926 roci ta bolgarskogo teatru studiyi im G Dimitrova stvorenij u 1934 roci Za normami Konstituciyi SRSR 1936 roku nacionalni rajoni ta silradi vtratili yuridichni pidstavi dlya isnuvannya Zakinchennyam bolgarizaciyi v USRR stala postanova Odeskogo oblasnogo komitetu KP b U vid 5 lyutogo 1938 roku Pro reorganizaciyu nacionalnih rajoniv Odeskoyi oblasti v rajoni zvichajnogo tipu ta postanova politbyuro CK KP b U vid 16 lyutogo 1938 roku Pro reorganizaciyu nacionalnih rajoniv ta silrad URSR v zvichajni rajoni ta silradi Todi zh bulo likvidovano nacionalni rajoni a silski radi yaki vhodili do yih skladu pererozpodilyalisya po inshih teritorialnih odinicyah 16 lyutogo 1939 roku buli likvidovani Kolarivskij rajon Zaporizkoyi oblasti ta Blagoyevskij rajon Odeskoyi oblasti Pislya zgortannya bolgarizaciyi u 1937 1938 rokah rozpochalis politichni represiyi proti bolgar v URSR Tak bulo vidkrito kriminalni spravi pro tak zvanu Bolgarsku nacionalno diversijno teroristichnu organizaciyu ta Kontrrevolyucijnu povstansku bolgarsku organizaciyu Zagalom represij zaznali ponad dvi tisyachi bolgar Bolgarizaciya turkiv u 1984 1985 rokah Pochatok bolgarizaciyi turkiv rozpochavsya 24 grudnya 1984 roku koli pravoohoronci blokuvali Kardzhalijsku oblast na pivdni Bolgariyi de kompaktno meshkali turki Spivrobitniki reyestracijnoyi sluzhbi pochali zminyuvati dokumenti de imena ta prizvisha pisalisya na bolgarskij lad U mezhah bolgarizaciyi takozh progoloshuvalasya zaborona vzhivannya tureckoyi movi u gromadskih miscyah ta obmezhennya prav nacionalnih menshin Ci diyi bolgarskoyi vladi viklikali protesti turkiv Vzhe u pershi dni v mitingah ta demonstraciyah vzyali uchast ponad 11 tisyach osib i ci protestni akciyi prohodili mirno Prote najaktivnishih uchasnikiv protestiv bulo zaareshtovano ta zaslano v koloniyu na dunajskij ostriv Belene u Plevenskij oblasti Spochatku bolgarizaciyu vladi vsilyako prihovuvala ale u sichnya 1985 roku podiyi u Bolgariyi nabuli mizhnarodnogo rozgolosu Svitova gromadskist zustrila bolgarizaciyu z oburennyam zagostrilisya vidnosini Bolgariyi z Turechchinoyu Todi zh prezident Franciyi Fransua Mitteran u znak protestu vidminiv svij vizit v Bolgariyu 31 bereznya 1985 roku bulo ogolosheno sho usi bolgarski turki zminili svoyi prizvisha Zgodom zamini pidlyagali she 19 tipiv dokumentiv pasporti svidoctva pro narodzhennya vodijski posvidchennya tosho Tak u 1984 1985 rokah majzhe 850 tis osib u Bolgariyi buli zmusheni zminiti musulmanski imena ta prizvisha na bolgarski Odnochasno z bolgarizaciyeyu komunistichnij rezhim Todora Zhivkova provodiv aktivnu ideologichnu kampaniyu u yakij ogolosiv sho v Bolgariyi turkiv nemaye a diyi vladi nazivav vidrodzhennyam ta povernennya musulman Bolgariyi do svogo bolgarskogo korinnya Propaganda namagalasya perekonati usih v tomu sho ce bulo dobrovilne rishennya musulmanskoyi menshini U nastupni roki opir primusovij bolgarizaciyi nabuvav riznih form i nosiv pri comu yak mirnij tak i silovij harakter Tak 9 bereznya 1985 roku turecki radikali zdijsnili terakt na zaliznichnij gilci Burgas Sofiya u seli Bunovo Sofijska oblast v rezultati yakogo zaginulo 7 osib 4 doroslih ta 3 ditini she 9 osib otrimali vazhki travmi sered nih takozh 2 ditini Vidpovidalnist za terakt na sebe vzyav Tureckij nacionalno vizvolnij ruh u Bolgariyi Teroristiv bulo zatrimano i 25 kvitnya 1988 roku yih bulo zasudzheno do smertnoyi kari Troh posibnikiv teroristiv bulo zasudzheno do riznih terminiv uv yaznennya U 1988 ta 1989 rokah protesti nabuli politichni formi v krayini pochali vinikati pravozahisni organizaciyi i tovaristva zahistu prav tureckoyi menshini 29 travnya 1989 roku Todor Zhivkov vistupiv z zayavoyu po radio ta telebachennyu v yakij zaklikav Turechchinu vidkriti kordoni dlya tih hto bazhaye zalishiti Bolgariyu 3 chervnya Turechchina vidkrila kordoni ale 21 serpnya 1989 roku znovu zakrila golova uryadu Turgut Ozal zayaviv sho Ankara gotova prijmati maksimum 30 tis osib u rik Vse zh 311 862 osobi cim skoristalasya ta emigruvali v Turechchinu Pislya togo Ankara zakrila kordon Bolgarska vlada ogolosila sho bolgarski musulmani nikudi ne viyizhdzhali a yizdili u gosti do rodichiv nazvavshi cej migracijnij ruh bg Turechchina ne zmogla oblashtuvati taku kilkist pereselenciv na derzhavnomu rivni do togo zh u tureckomu suspilstvi vinikla pevna napruga shodo immigrantiv Tak turkiv z Bolgariyi u samij Turechchini nazivali bolgarami abo gyaurami Pislya zavershennya diyi trimisyachnih viz do kincya 1989 roku v Bolgariyu povernulosya blizko 40 tisyach osib do kincya 1990 roku she blizko 150 tisyach emigrantiv Emigraciya musulman ta tyurkomovnih bolgar z politichnih ta ekonomichnih motiviv u Turechchinu trivala z 1989 do 1993 roku poki tureckij uryad ne zaprovadiv obmezhennya na v yizni vizi U cej zhe chas Turechchina znachno aktivizuvalasya na mizhnarodnomu rivni nagoloshuyuchi na pravah turkiv Bolgariyi v OON PARYe Yevroparlamenti organizaciyi Islamska konferenciya Naprikinci 1989 roku musulmani po vsij Bolgariyi rozpochali akciyi protestu z vimogoyu povernuti yim pravo vikoristovuvati svoyi prizvisha ta imena 29 grudnya 1989 roku Pozachergovij plenum CK Komunistichnoyi partiyi Bolgariyi dozvoliv povernuti imena ta prizvisha bolgarskim musulmanam U 1990 roci ochilnika derzhavi ta komunistichnoyi partiyi Todora Zhivkova zasudzheno na 7 rokiv uv yaznennya za zlovzhivannya vladoyu ta rozpalyuvannya mizhnacionalnih konfliktiv Todor Zhivkov vidbuvav uv yaznennya pid domashnim areshtom 11 sichnya 2012 roku Nacionalna asambleya prijnyala deklaraciyu yaka zasudzhuye sprobu nasilnickoyi asimilyaciyi bolgarskih musulman Sered vidomih bolgarskih turkiv kogo vlada zmusila zminiti svoye prizvishe buv dvorazovij chempion svitu ta chempion Olimpijskij Igor z vazhkoyi atletiki Nayim Sulejmanov yakij pislya bolgarizaciyi stav Naumom Shalamanovim U 1986 roci pid chas zmagan u Avstraliyi vin zalishiv stan komandi ta emigruvav do Turechchini Vistupayuchi za turkiv pid im yam Nayim Sulejmanoglu zavoyuvav dlya Turechchini 2 zolotih olimpijskih medali Div takozhZhivkovizm PomakiPrimitkiMuzikalni neologizmi v blgarskiya i cheshkiya ezik vrhu material ot mladezhkite muzikalni spisaniya Bozhana Nisheva Spostavitelno ezikoznanie 2001 3 S 32 56 Arhiv originalu za 7 veresnya 2019 Procitovano 30 lipnya 2020 Stein Jonathan Politika uchasti nacionalnih menshin v postkomunistichnij Yevropi p 238 M E Sharpe 2000 ISBN 0 7656 0528 7 Pontica Tyurkologichni studiyi Kiyiv Chetverta hvilya 2010 532 s ISBN 978 966 529 237 1 Gruev Mihail Aleksej Kalonski 2008 Vzroditelniyat proces Myusyulmanskite obshnosti i komunisticheskiyat rezhim Siela s 118 119 ISBN 9789542802914 bolg Lilia Petkova The Ethnic Turks in Bulgaria Social Integration and Impact on Bulgarian Turkish Relations 1947 2000 The Global Review of Ethnopolitics Vol 1 no 4 June 2002 PDF Arhiv originalu PDF za 31 bereznya 2020 Procitovano 30 lipnya 2020 Yuliya Grishenko Bolgarski nacionalni rajoni v umovah zdijsnennya politiki korenizaciyi 1920 ti rr Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2016 3 Postanova VUCVK i RNK USRR 22 185 vid 28 kvitnya 1926 roku Pro utvorennya na teritoriyi Odeskoyi okrugi Veliko Buyalickogo rajonu z perevazhnoyu bulgarskoyu lyudnistyu ta inshi zmini Yakubova L D Nacionalne administrativno teritorialne budivnictvo v USRR 20 i persha polovina 30 h rr HH st Problemi istoriyi Ukrayini fakti sudzhennya poshuki 2004 Vip 12 S 217 218 Yuliya Grishenko Bolgarska nacionalna operaciya pid chas Velikogo teroru v URSR Tomasz Kamusella 2018 Ethnic Cleansing During the Cold War The Forgotten 1989 Expulsion of Turks from Communist Bulgaria Ser Routledge Studies in Modern European History London Routledge 328pp ISBN 9781138480520 Vildan Bajryamova Istoriyata vzroditelniyat proces golyamata ekskurziya Nablyudatel bolg Gazeta Sega Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 28 lipnya 2020 Dimitrova Donka 1997 Bulgarian Turkish Immigrants of 1989 in the Republic ofTurkey Adaptation and Changes in the Cultural Model In Between Adaptation andNostalgia The Bulgarian Turks in Turkey 1997 March 17 2001 PDF Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2019 Procitovano 30 lipnya 2020 Dnevnik 11 sichnya 2012 Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 28 lipnya 2020 DzherelaBolgarska model virishennya etnichnih konfliktiv Vira Burdyak Istoriko politichni problemi suchasnogo svitu 2011 T 23 24 S 19 24