Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Живковізм — болгарський варіант комуністичного недемократичного режиму, пов'язаний з перебуванням при владі в НРБ Тодора Живкова (1954—1989 рр.).
Характерними рисами цього історичного явища стали авторитарні методи правління, формування елементів культу особи Т. Живкова, персоніфікація влади та уособлення її виключно з постаттю генсека, боротьба з політичними опонентами, домінування партійного апарату над державним, використання підтримки Кремля у внутрішній та сліпа орієнтація на Москву у сфері зовнішньої політики. Режим опирався на потужним партійно-державний апарат та на силовий блок, зокрема МВС та болгарський КДБ. Часто практикувалось суміщення посад. Сам Т. Живков, поступово зосередив у своїх руках головні державні важелі управління — 4 березня 1954 р. він став Генеральним секретарем БКП, 19 листопада 1962 р. — очолив уряд.
Конституція 1971 року
Основи «Живковізму» були закріплені у «Живковській Конституції», ухваленій 18 травня 1971 р. ХХІ Народними Зборами НРБ, у якій закріплювалася керівна роль компартії та проголошувався курс на побудову в країні «реального соціалізму». 7 липня 1971 р. Тодор Живков обійняв посаду Голови Держради НРБ, поступившись посадою прем'єра Б. Тодорову. Також передбачалася зміна державного герба, до якого додавалася згадка про 681 р., що стало свідченням експлуатування болгарськими комуністами національних традицій.
Культ особи
Культ особи болгарського лідера набув менших масштабів, ніж у сусідів (Ходжа, Чаушеску, Тіто), проте і В НРБ прослідковувалися відповідні тенденції. За Т. Живковим закріпилося неофіційне прізвисько «Бай Тошо» («дядько Тодор»), також його величали «видатним сином болгарського народу». В публіцистиці болгарського правителя називали «дуаєном комуністичних лідерів європейських соціалістичних країн другої половини ХХ ст.» Намагався просувати своїх дітей на високі державні посади. Його донька, Людмила Живкова займала посаду Голови Комітету з культури та мистецтва (1975—1981 рр.) та відігравала помітну роль у суспільному житті.
Мало місце повсюдне поширення вивчення творчого та ідейного доробку генсека. У березні-квітні 1981 року відбувся XII з'їзд БКП. У жовтні 1982 був проведений «круглий стіл», присвячений ідеологічним проблемам у творчості Т. Живкова після зазначеного з'їзду. На даному «столі» було заслухано понад 50 доповідей і виступів, в яких так чи інакше проголошувалася апологія Т. Живкову. Всі вони були видані в збірнику обсягом близько 25 др. арк. наприкінці того ж року.
Порівняно зі своїми колегами по соцтабору Тодор Живков не був ретроград чи ортодоксом. Іноді, з дозволу Москви, він міг дозволити собі формальні демократичні реверанси, робив сміливі як для його статусу заяви. Так, на ХІІІ з'їзді БКП (квітень 1986 р.) було заявлено, що «деякі негативні ознаки в житті болгарського суспільства набули вже характеру соціальних деформацій. Порушення принципів розподілу за працею, законності й моралі, розходження між словами та справами глибоко ображають уявлення людей про соціальну справедливість і рівність. Народ має право вимагати від влади заходів і гарантій, що захищають його від зловживань, котрі є чужими самій природі нашого суспільного ладу».
Особисто очолив та провів м'який варіант десталінізації по-болгарськи. Свого попередника, «болгарського Сталіна» Вилко Червенкова не було репресовано. Реакцією на ХХ з'їзд КПРС став квітневий пленум ЦК БКП, на якому було розвінчано культ особи Червенкова та задекларовано повернення до «ленінських норм». Той визнав свою провину, назвавши владу «солодкою отрутою». Червенкова залишили членом ЦК, заступником Голови РМ НРБ. Наприкінці 1961 р. його було звільнено з уряду, а 1962 р. виключено з партії. 1969 р. членство Червенкова у партії було відновлене. 1962 р. з ініціативи Т. Живкова було закрито «виправні трудові гуртожитки», фактично — табори, ухвалено рішення про заборону застосування примусової праці.
Практикувалися різноманітні методи переслідування політичних опонентів та неугодних постатей. До таких репресивних заходів можна віднести методи морально-психологічного тиску, звільнення з роботи. Переслідування опонентів режиму здійснювалося не лише в межах країни, а й за кордоном. За поширеною версією, болгарський КДБ з санкції Т. Живкова та за підтримки КДБ СРСР, 11 вересня 1978 р. у Лондоні здійснив атентат критика комуністичного режиму Георгія Маркова. Для фізичного усунення дисидента спецслужби використали оригінальний метод введення отрути. Співробітник Бі-БІ-Сі отримав смертельну дозу ріцину, який потрапив до його організму після «випадкового» уколу парасолею на вулиці.
«Турецьке питання»
1984 року у Болгарії було проголошено початок «Відроджувального процесу», що означало старт насильній болгаризації турецького та мусульманського (помаки, албанці, роми-мусульмани ті ін.) населення НРБ.
Початок реалізації цієї політики припав на 24 грудня 1984 р., коли силовики блокували округ Карджалі (регіон компактного проживання турків на півдні Болгарії). Співробітники реєстраційної служби почали змінювати документи, де імена та прізвища писалися на болгарський лад. У межах «болгаризації» також проголошувалася заборона вживання турецької мови у громадських місцях і обмеження прав національних меншин.
Відповідні дії болгарської влади викликали протести, учасники яких заарештовувалися. Спочатку, влада намагалася зберегти кампанію в таємниці. Проте, про це стало відомо «ворожим голосам», Президент Франції Франсуа Міттеран у знак протесту відмінив свій візит до Болгарії, намічений на початок 1985 р. 31 березня 1985 р. було оголошено, що всі болгарські турки мають змінити свої прізвища. Заміні підлягали 19 типів документів (паспорти, свідоцтва про народження, водійські посвідчення тощо).
Серед відомих болгарських турків, кого влада змусила змінити своє прізвище був дворазовий чемпіон світу з важкої атлетики Наїм Сулейманоглу. Після «болгаризації» він став Наумом Шаламановим. 1986 р. під час змагань у Австралії залишив стан команди і перебрався до Туреччини. Виступаючи за турків, повернув собі ім'я та став 3-разовим Олімпійським чемпіоном (Олімпіаду 1984 р. у Лос-Анжелесі НРБ бойкотувала).
У наступні років опір насильній болгаризації набував різних форм, і носив при цьому як мирний (діяльність правозахисників), так і силовий характер. У результаті теракту на болгарській залізниці у березні 1985 р. загинуло 7 осіб. Для «випускання пару» влада 29 травні 1989 р. дозволила болгарським туркам виїхати до Туреччини (3 червня турки відкрили кордон). Після того, як біля 360 тисяч осіб виїхали до Туреччини, 21 серпня 1989 р. Анкара закрила кордон. Болгарська влада оголосила, що болгарські турки нікуди не виїжджали, а їздили у гості до родичів, назвавши цей міграційний рух «Великою екскурсією». Після завершення дії тримісячних віз до кінця 1989 р. до НРБ повернулося 40 тисяч осіб, до кінця 1990 р. — ще біля 150 тисяч переселенців.
Зовнішньополітичні прояви
У сфері зовнішньої політики живковська Болгарія максимально рухалася у прорадянському фарватері, маючи статус найбільш відданого союзника СРСР. НРБ не лише підтримка репресії проти Празької весни, а активно взяла участь у її придушенні. Для операції Дунай було надано 12 та 22 мотострілецькі полки, загальною чисельністю 2 164 особи, а також один танковий батальйон (26 одиниць Т-34). Під час вторгнення двоє болгарських військовослужбовців загинули (один був убитий на посту, інший застрелився), 29 — отримали поранення.
Тодор Живков двічі (1963 та 1973 рр.) офіційно звертався до радянського керівництва з пропозицією прийняти НРБ до складу Радянського Союзу. За часів Брежнєва в СРСР за Болгарією закріпилося визначення «16 республіка» та «Курица — не птица, Болгария — не заграница».
Також Болгарія приєдналася до бойкоту ХХІІІ Олімпійських ігор у Лос-Анджелесі разом з СРСР та його союзниками (Ангола, Афганістан, В'єтнам, Ефіопія, Ємен, КНДР, Куба, Лаос, МНР, НДР, ПНР, Румунія (без заборони особистої участі спортсменам), Угорщина, Чехословаччина). Натомість у вересні 1984 р. у 9 країнах соцтабору було проведено серії альтернативних змагань під назвою «Дружба-84». Болгарія приймала в себе турнір з вільної боротьби, жіночого волейболу, художньої гімнастики та важкої атлетики.
Криза режиму
Першим почав критику «живковізму» болгарський воєначальник та дипломат Петар Панчевський (1902—1982), що повернувся з Китаю. Він дозволяв собі публічні випади проти лідера комуністичної Болгарії.
На відміну від Східної Німеччини та Румунії радянську «перебудову» та «нове мислення» позитивно сприйняли у болгарській компартії. 1987 р. було вироблено національний власний варіант перебудови суспільства. Його складовими стали: визнання рівноправності і різноманітності форм власності, декларовано невтручання БКП у роботу державних органів, запровадження самоуправління підприємств, скасування урочистих демонстрацій з нагоди офіційних революційних свят (7 листопада та інших революційних свят) тощо.
Проте, косметичні реформи не зняли гостроти соціальної напруженості у суспільстві. У жовтні 1989 року міністр закордонних справ Петер Младенов надіслав лист в ЦК БКП, в якому звинуватив Т. Живкова у використанні злочинних методів керівництва. 10 листопада 1989 року на пленумі ЦК БКП Т. Живкова було звільнено з посади генсека партії. На чолі партії, а потім і держави (після введення поста президента) став Петар Младенов.
У пошуках «офірного ціпа» перші п'ять місяців з партії були виключені 3500 осіб (у тому числі 13 членів і кандидатів в члени політбюро і 28 членів ЦК). 13 грудня 1989 р. Т. Живкова було виключено з партії. 3 квітня 1990 р. БКП була перейменована у Болгарську соціалістичну партію.
1990 р. Т. Живков був притягнутий до суду та з липня 1990 р. перебував під домашнім арештом. 1996 р. за рішенням Верховного суду Болгарії звільнений з-під варти.
Джерела
Болгария в XX веке. Очерки политической истории / [отв. ред. Е. Л. Валева; Институт славяноведения РАН]. — М.: Наука, 2003. — 463 с. — (Серия «XX век в документах и исследованиях»). — .
«Бай Тошо» та його епоха. Тодор Живков: спроба політичного портрета / Ігор Сюндюков // День. — № 148—149. — 16 серпня 2016 р. [ 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Михайлов С. Живковизмът пред призмата на една лична драма / Михайлов С. — София, 1993
Фотографії болгарських турків-переселенців під час «Великої екскурсії» [ 26 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhivkovizm bolgarskij variant komunistichnogo nedemokratichnogo rezhimu pov yazanij z perebuvannyam pri vladi v NRB Todora Zhivkova 1954 1989 rr Harakternimi risami cogo istorichnogo yavisha stali avtoritarni metodi pravlinnya formuvannya elementiv kultu osobi T Zhivkova personifikaciya vladi ta uosoblennya yiyi viklyuchno z postattyu genseka borotba z politichnimi oponentami dominuvannya partijnogo aparatu nad derzhavnim vikoristannya pidtrimki Kremlya u vnutrishnij ta slipa oriyentaciya na Moskvu u sferi zovnishnoyi politiki Rezhim opiravsya na potuzhnim partijno derzhavnij aparat ta na silovij blok zokrema MVS ta bolgarskij KDB Chasto praktikuvalos sumishennya posad Sam T Zhivkov postupovo zoserediv u svoyih rukah golovni derzhavni vazheli upravlinnya 4 bereznya 1954 r vin stav Generalnim sekretarem BKP 19 listopada 1962 r ocholiv uryad Gerb NRB u 1967 1971 rr Konstituciya 1971 rokuOsnovi Zhivkovizmu buli zakripleni u Zhivkovskij Konstituciyi uhvalenij 18 travnya 1971 r HHI Narodnimi Zborami NRB u yakij zakriplyuvalasya kerivna rol kompartiyi ta progoloshuvavsya kurs na pobudovu v krayini realnogo socializmu 7 lipnya 1971 r Todor Zhivkov obijnyav posadu Golovi Derzhradi NRB postupivshis posadoyu prem yera B Todorovu Takozh peredbachalasya zmina derzhavnogo gerba do yakogo dodavalasya zgadka pro 681 r sho stalo svidchennyam ekspluatuvannya bolgarskimi komunistami nacionalnih tradicij Gerb NRB u 1971 1990 rr Kult osobiKult osobi bolgarskogo lidera nabuv menshih masshtabiv nizh u susidiv Hodzha Chaushesku Tito prote i V NRB proslidkovuvalisya vidpovidni tendenciyi Za T Zhivkovim zakripilosya neoficijne prizvisko Baj Tosho dyadko Todor takozh jogo velichali vidatnim sinom bolgarskogo narodu V publicistici bolgarskogo pravitelya nazivali duayenom komunistichnih lideriv yevropejskih socialistichnih krayin drugoyi polovini HH st Namagavsya prosuvati svoyih ditej na visoki derzhavni posadi Jogo donka Lyudmila Zhivkova zajmala posadu Golovi Komitetu z kulturi ta mistectva 1975 1981 rr ta vidigravala pomitnu rol u suspilnomu zhitti Malo misce povsyudne poshirennya vivchennya tvorchogo ta idejnogo dorobku genseka U berezni kvitni 1981 roku vidbuvsya XII z yizd BKP U zhovtni 1982 buv provedenij kruglij stil prisvyachenij ideologichnim problemam u tvorchosti T Zhivkova pislya zaznachenogo z yizdu Na danomu stoli bulo zasluhano ponad 50 dopovidej i vistupiv v yakih tak chi inakshe progoloshuvalasya apologiya T Zhivkovu Vsi voni buli vidani v zbirniku obsyagom blizko 25 dr ark naprikinci togo zh roku Porivnyano zi svoyimi kolegami po soctaboru Todor Zhivkov ne buv retrograd chi ortodoksom Inodi z dozvolu Moskvi vin mig dozvoliti sobi formalni demokratichni reveransi robiv smilivi yak dlya jogo statusu zayavi Tak na HIII z yizdi BKP kviten 1986 r bulo zayavleno sho deyaki negativni oznaki v zhitti bolgarskogo suspilstva nabuli vzhe harakteru socialnih deformacij Porushennya principiv rozpodilu za praceyu zakonnosti j morali rozhodzhennya mizh slovami ta spravami gliboko obrazhayut uyavlennya lyudej pro socialnu spravedlivist i rivnist Narod maye pravo vimagati vid vladi zahodiv i garantij sho zahishayut jogo vid zlovzhivan kotri ye chuzhimi samij prirodi nashogo suspilnogo ladu Osobisto ocholiv ta proviv m yakij variant destalinizaciyi po bolgarski Svogo poperednika bolgarskogo Stalina Vilko Chervenkova ne bulo represovano Reakciyeyu na HH z yizd KPRS stav kvitnevij plenum CK BKP na yakomu bulo rozvinchano kult osobi Chervenkova ta zadeklarovano povernennya do leninskih norm Toj viznav svoyu provinu nazvavshi vladu solodkoyu otrutoyu Chervenkova zalishili chlenom CK zastupnikom Golovi RM NRB Naprikinci 1961 r jogo bulo zvilneno z uryadu a 1962 r viklyucheno z partiyi 1969 r chlenstvo Chervenkova u partiyi bulo vidnovlene 1962 r z iniciativi T Zhivkova bulo zakrito vipravni trudovi gurtozhitki faktichno tabori uhvaleno rishennya pro zaboronu zastosuvannya primusovoyi praci Praktikuvalisya riznomanitni metodi peresliduvannya politichnih oponentiv ta neugodnih postatej Do takih represivnih zahodiv mozhna vidnesti metodi moralno psihologichnogo tisku zvilnennya z roboti Peresliduvannya oponentiv rezhimu zdijsnyuvalosya ne lishe v mezhah krayini a j za kordonom Za poshirenoyu versiyeyu bolgarskij KDB z sankciyi T Zhivkova ta za pidtrimki KDB SRSR 11 veresnya 1978 r u Londoni zdijsniv atentat kritika komunistichnogo rezhimu Georgiya Markova Dlya fizichnogo usunennya disidenta specsluzhbi vikoristali originalnij metod vvedennya otruti Spivrobitnik Bi BI Si otrimav smertelnu dozu ricinu yakij potrapiv do jogo organizmu pislya vipadkovogo ukolu parasoleyu na vulici Turecke pitannya 1984 roku u Bolgariyi bulo progolosheno pochatok Vidrodzhuvalnogo procesu sho oznachalo start nasilnij bolgarizaciyi tureckogo ta musulmanskogo pomaki albanci romi musulmani ti in naselennya NRB Pochatok realizaciyi ciyeyi politiki pripav na 24 grudnya 1984 r koli siloviki blokuvali okrug Kardzhali region kompaktnogo prozhivannya turkiv na pivdni Bolgariyi Spivrobitniki reyestracijnoyi sluzhbi pochali zminyuvati dokumenti de imena ta prizvisha pisalisya na bolgarskij lad U mezhah bolgarizaciyi takozh progoloshuvalasya zaborona vzhivannya tureckoyi movi u gromadskih miscyah i obmezhennya prav nacionalnih menshin Vidpovidni diyi bolgarskoyi vladi viklikali protesti uchasniki yakih zaareshtovuvalisya Spochatku vlada namagalasya zberegti kampaniyu v tayemnici Prote pro ce stalo vidomo vorozhim golosam Prezident Franciyi Fransua Mitteran u znak protestu vidminiv svij vizit do Bolgariyi namichenij na pochatok 1985 r 31 bereznya 1985 r bulo ogolosheno sho vsi bolgarski turki mayut zminiti svoyi prizvisha Zamini pidlyagali 19 tipiv dokumentiv pasporti svidoctva pro narodzhennya vodijski posvidchennya tosho Sered vidomih bolgarskih turkiv kogo vlada zmusila zminiti svoye prizvishe buv dvorazovij chempion svitu z vazhkoyi atletiki Nayim Sulejmanoglu Pislya bolgarizaciyi vin stav Naumom Shalamanovim 1986 r pid chas zmagan u Avstraliyi zalishiv stan komandi i perebravsya do Turechchini Vistupayuchi za turkiv povernuv sobi im ya ta stav 3 razovim Olimpijskim chempionom Olimpiadu 1984 r u Los Anzhelesi NRB bojkotuvala U nastupni rokiv opir nasilnij bolgarizaciyi nabuvav riznih form i nosiv pri comu yak mirnij diyalnist pravozahisnikiv tak i silovij harakter U rezultati teraktu na bolgarskij zaliznici u berezni 1985 r zaginulo 7 osib Dlya vipuskannya paru vlada 29 travni 1989 r dozvolila bolgarskim turkam viyihati do Turechchini 3 chervnya turki vidkrili kordon Pislya togo yak bilya 360 tisyach osib viyihali do Turechchini 21 serpnya 1989 r Ankara zakrila kordon Bolgarska vlada ogolosila sho bolgarski turki nikudi ne viyizhdzhali a yizdili u gosti do rodichiv nazvavshi cej migracijnij ruh Velikoyu ekskursiyeyu Pislya zavershennya diyi trimisyachnih viz do kincya 1989 r do NRB povernulosya 40 tisyach osib do kincya 1990 r she bilya 150 tisyach pereselenciv Zovnishnopolitichni proyaviU sferi zovnishnoyi politiki zhivkovska Bolgariya maksimalno ruhalasya u proradyanskomu farvateri mayuchi status najbilsh viddanogo soyuznika SRSR NRB ne lishe pidtrimka represiyi proti Prazkoyi vesni a aktivno vzyala uchast u yiyi pridushenni Dlya operaciyi Dunaj bulo nadano 12 ta 22 motostrilecki polki zagalnoyu chiselnistyu 2 164 osobi a takozh odin tankovij bataljon 26 odinic T 34 Pid chas vtorgnennya dvoye bolgarskih vijskovosluzhbovciv zaginuli odin buv ubitij na postu inshij zastrelivsya 29 otrimali poranennya Todor Zhivkov dvichi 1963 ta 1973 rr oficijno zvertavsya do radyanskogo kerivnictva z propoziciyeyu prijnyati NRB do skladu Radyanskogo Soyuzu Za chasiv Brezhnyeva v SRSR za Bolgariyeyu zakripilosya viznachennya 16 respublika ta Kurica ne ptica Bolgariya ne zagranica Takozh Bolgariya priyednalasya do bojkotu HHIII Olimpijskih igor u Los Andzhelesi razom z SRSR ta jogo soyuznikami Angola Afganistan V yetnam Efiopiya Yemen KNDR Kuba Laos MNR NDR PNR Rumuniya bez zaboroni osobistoyi uchasti sportsmenam Ugorshina Chehoslovachchina Natomist u veresni 1984 r u 9 krayinah soctaboru bulo provedeno seriyi alternativnih zmagan pid nazvoyu Druzhba 84 Bolgariya prijmala v sebe turnir z vilnoyi borotbi zhinochogo volejbolu hudozhnoyi gimnastiki ta vazhkoyi atletiki Kriza rezhimuPershim pochav kritiku zhivkovizmu bolgarskij voyenachalnik ta diplomat Petar Panchevskij 1902 1982 sho povernuvsya z Kitayu Vin dozvolyav sobi publichni vipadi proti lidera komunistichnoyi Bolgariyi Na vidminu vid Shidnoyi Nimechchini ta Rumuniyi radyansku perebudovu ta nove mislennya pozitivno sprijnyali u bolgarskij kompartiyi 1987 r bulo virobleno nacionalnij vlasnij variant perebudovi suspilstva Jogo skladovimi stali viznannya rivnopravnosti i riznomanitnosti form vlasnosti deklarovano nevtruchannya BKP u robotu derzhavnih organiv zaprovadzhennya samoupravlinnya pidpriyemstv skasuvannya urochistih demonstracij z nagodi oficijnih revolyucijnih svyat 7 listopada ta inshih revolyucijnih svyat tosho Prote kosmetichni reformi ne znyali gostroti socialnoyi napruzhenosti u suspilstvi U zhovtni 1989 roku ministr zakordonnih sprav Peter Mladenov nadislav list v CK BKP v yakomu zvinuvativ T Zhivkova u vikoristanni zlochinnih metodiv kerivnictva 10 listopada 1989 roku na plenumi CK BKP T Zhivkova bulo zvilneno z posadi genseka partiyi Na choli partiyi a potim i derzhavi pislya vvedennya posta prezidenta stav Petar Mladenov U poshukah ofirnogo cipa pershi p yat misyaciv z partiyi buli viklyucheni 3500 osib u tomu chisli 13 chleniv i kandidativ v chleni politbyuro i 28 chleniv CK 13 grudnya 1989 r T Zhivkova bulo viklyucheno z partiyi 3 kvitnya 1990 r BKP bula perejmenovana u Bolgarsku socialistichnu partiyu 1990 r T Zhivkov buv prityagnutij do sudu ta z lipnya 1990 r perebuvav pid domashnim areshtom 1996 r za rishennyam Verhovnogo sudu Bolgariyi zvilnenij z pid varti DzherelaBolgariya v XX veke Ocherki politicheskoj istorii otv red E L Valeva Institut slavyanovedeniya RAN M Nauka 2003 463 s Seriya XX vek v dokumentah i issledovaniyah ISBN 5 02 008858 7 Baj Tosho ta jogo epoha Todor Zhivkov sproba politichnogo portreta Igor Syundyukov Den 148 149 16 serpnya 2016 r 28 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Mihajlov S Zhivkovizmt pred prizmata na edna lichna drama Mihajlov S Sofiya 1993 Fotografiyi bolgarskih turkiv pereselenciv pid chas Velikoyi ekskursiyi 26 kvitnya 2014 u Wayback Machine