Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Каміль Німр Шамун араб كميل نمر شمعون 3 квітня 1900 7 серпня 1987 ліванський політик десятий президент Лівану міністр за

Каміль Шамун

Каміль Шамун

Каміль Німр Шамун (араб. كميل نمر شمعون‎; 3 квітня 1900 — 7 серпня 1987) — ліванський політик, десятий президент Лівану, міністр закордонних справ Лівану, лідер ліванських християн за часів громадянської війни 1975—1990 років.

Каміль Шамун
араб. كميل نمر شمعون‎
image
image
Прапор
 10-й Президент Лівану
23 вересня 1952 — 22 вересня 1958
Попередник: Фуад Шехаб
Наступник: Фуад Шехаб
 
Народження: 3 квітня 1900(1900-04-03)[1][2][…]
d, Шуф (район), Гірський Ліван, Ліван
Смерть: 7 серпня 1987(1987-08-07)[1][2][…](87 років)
Бейрут, Ліван
Країна: Османська імперія, d і Ліван
Релігія: Маронітська католицька церква
Освіта: d (1923)[4]
Партія: d (1958) і Національно-ліберальна партія (1987)
Діти: d і d
Нагороди:
image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Народився в заможній та політично впливовій маронітській родині. , батько Каміля, керував фінансовим відомством у провінційній адміністрації Гірського Лівану. Огюст Адиб Паша, дядько Каміля за материнською лінією, двічі очолював уряд Великого Лівану за часів французького мандату.

Родинний клан Шамун—Адиб відзначався політичною активністю, відстоював позиції ліванського націоналізму, виявляв прозахідні — профранцузькі та пробританські — симпатії. Це спричинило переслідування з боку османської влади. Наприкінці 1914 року, після вступу Османської імперії до Першої світової війни на боці Центральних держав, Німра Шамуна-старшого звинуватили в симпатіях до Антанти, заарештували й ув'язнили. 1916 року родину депортували до Киршехіра (Анатолія). Повернутись на батьківщину вони змогли тільки 1920 року.

1923 року Каміль Шамун закінчив Університет Святого Йосипа в Бейруті, здобувши юридичну освіту. Працював адвокатом, фінансовим чиновником, співробітником Національної бібліотеки Лівану. Публікував статті на правову й економічну тематику у франкомовній пресі Бейрута, працював у редакції популярної газети Le Réveil — Пробудження.

Рух за незалежність

Шамун був активним прибічником незалежності Лівану. 1934 року його вперше обрали до лав парламенту Лівану (в подальшому обирався ще сім разів — 1937, 1943, 1947, 1951, 1960, 1968, 1972). Співпрацював з Національним блоком Еміля Едде. За часів французького мандату Шамун двічі обіймав посади в уряді: 1938 року очолював міністерство фінансів, а 1943 — міністерство внутрішніх справ, пошти й телеграфу. Виступаючи загалом за конфесійне рівноправ'я, переважно відстоював інтереси християнської громади Лівану. У зовнішній політиці, на відміну від свого батька, який симпатизував Франції, орієнтувався на Велику Британію та США.

Виступи за незалежність призвели до арешту Шамуна разом з групою інших відомих політиків 11 листопада 1943 року. Впродовж одинадцяти днів заарештовані перебували у вежі Рашая. У столиці почались масові протести, в результаті яких політиків звільнили 22 листопада. Відтоді ця дата відзначається як День незалежності Лівану.

«Політичний маронітизм»

У 1944—1946 роках Шамун обіймав посаду посла Лівану у Великій Британії. Він очолював ліванську делегацію на «круглому столі» в Лондоні під час перемовин про майбутнє Палестини. У 1946—1947 роках обіймав посади міністра фінансів, міністра внутрішніх справ і громадської охорони здоров'я. 1948 року став постійним представником Лівану в Організації Об'єднаних Націй. Був головою на Арабському національному конгресі у Старому місті Єрусалима.

Ідеологічно Каміль Шамун виступав з ліберально-консервативних, націоналістичних й антикомуністичних позицій. Він розглядав Ліван як християнський форпост на Близькому Сході, був затятим противником панарабізму. За радикальні антиісламські виступи його прозвали «ліванським хрестоносцем». При цьому Шамун здебільшого вособлював «політичний маронітизм» — жорсткий курс маронітської аристократії на підтримання соціально-політичної ієрархії часів французького мандату. Був серед керівників правої партії Конституційний блок, яку очолював Бішара ель-Хурі.

Президент Лівану

image
Каміль Шамун спостерігає за діями літаків у повітрі з борту авіаносця USS Franklin D. Roosevelt (CVB-42) біля Бейрута. 1953 рік

1952 року у відставку подав звинувачений у корупції Бішара ель-Хурі. Новим президентом Лівану став Каміль Шамун. Офіційно вступив на посаду 23 вересня 1952 року.

На посаді глави держави Шамун провадив політику економічної лібералізації, розвитку технологій та залучення іноземних інвестицій. Він намагався перетворити Ліван на фінансовий і транспортно-комунікаційний центр Близького Сходу. Стимулював банківський сектор, розширяв бейрутські порт та аеропорт, будував морський порт у Триполі. За його каденції було значно демократизовано порядок заснування політичних партій, цілковито гарантовано політичне рівноправ'я жінок. Вірменська громада Лівану вперше отримала парламентську квоту.

Внутрішня політика президента Шамуна мала риси правого антикомунізму й орієнтувалась на християнську громаду, передусім її маронітську частину. Зовнішня політика відзначалась прозахідною орієнтацією. Під час Суецької кризи 1956 року Каміль Шамун фактично підтримав британсько-французько-ізраїльську коаліцію проти насерівського Єгипту. Було встановлено зв'язки з Організацією центрального договору. Все це спричинило різке невдоволення лівих кіл, мусульманських, особливо сунітських політиків, комуністів і насеристів. Гамаль Абдель Насер вважав ліванський режим небезпечною перепоною для своїх планів.

Ліванська криза (1958)

15 липня 1958 року сунітський рух Мурабітун, Прогресивно-соціалістична партія Лівану (ПСП) та Ліванська комуністична партія (ЛКП) організували збройний виступ проти президента Шамуна. Той зі свого боку звинуватив ОАР і Насера в інспіруванні заколоту, надіслав протест до Ради Безпеки ООН та звернувся по допомогу до США.

Американська морська піхота, що висадилась у Бейруті, спільно з урядовими військами та правими воєнізованими формуваннями швидко придушили заколот. Однак президент США Дуайт Ейзенхауер відрядив до Лівану свого спецпредставника , який переконав Каміля Шамуна піти у відставку, заради досягнення політичного компромісу.

Лідер націонал-лібералів

Події літа 1958 року змусили Каміля Шамуна консолідувати своїх прибічників у політичну організацію — Націонал-ліберальну партію (НЛП). Кадрову основу НЛП склали представники клану Шамун і колишні активісти Конституційного блоку. Ідеологія НЛП базувалась на консервативному лібералізмі, ліванському націоналізмі, антикомунізмі та вільному підприємництві.

Формально НЛП представляла всі конфесії Лівану. Реально ж партія виступала з позицій християнської громади й при цьому особливо відстоювала інтереси маронітської аристократичної верхівки. Останній фактор відводив НЛП особливу роль у право християнському таборі й помітно відрізняв від правопопулістської Ліванської фаланги (Катаїб).

На виборах від 1960 до 1972 року партія послідовно нарощувала вплив. Її парламентське представництво зросло з 5 мандатів до 11 з 99. За результатами виборів 1972 року НЛП стала першою за числом мандатів партією Лівану (більшість депутатів були незалежними). Каміль Шамун залишався головою НЛП до 1985 року.

1968 року НЛП вступила до «Троїстого альянсу» з фалангістською партією Катаїб П'єра Жмайєля та Національним блоком . Той союз заклав підґрунтя правохристиянської військово-політичної коаліції 1970-их років. Водночас у партії почали формуватись свої збройні сили — «Міліція Тигрів» (назва араб. نمور‎ — німр, тигр — походила від імені батька Каміля Шамуна). Противниками НЛП були ПСП, ЛКП та передусім Організація визволення Палестини (ОВП). Виходячи з цього Каміль Шамун був прибічником співпраці з Ізраїлем.

Як лідер впливової НЛП Каміль Шамун обіймав у 1970—1980-их роках різні урядові посади: заступника прем'єр-міністра (1975—1976), міністра внутрішніх справ, пошти, телеграфу й телефонії, водопостачання й електропостачання (1975—1976), міністра закордонних справ (1976).

Громадянська війна

1975 року в Лівані спалахнула громадянська війна. На першому її етапі НЛП і «Міліція Тигрів» відігравали помітну роль у збройному протистоянні з ОВП, ПСП й ЛКП, яке сам Шамун розглядав, як християнську боротьбу проти комунізму, лівої загрози, панарабізму та мусульманської експансії. У боях і розправах «Тигри Шамуна» відзначались особливою жорсткістю. Від 1976 до 1978 року Каміль Шамун був головою Ліванського фронту — військово-політичної коаліції правохристиянських сил.

Первинно Шамун був прибічником сирійської участі в ліванській війні. 1976 року він схвалив введення сирійської армії на територію Лівану — передусім для протистояння ОВП. Однак доволі швидко Шамун усвідомив небезпеку сирійської окупації та почав виступати проти присутності військ Хафеза аль-Асада.

У правохристиянському таборі швидко викрились серйозні внутрішні розбіжності. Фалангістська партія Катаїб — найсильніша збройна сила християнської громади — претендувала на безумовне лідерство. Політична конкуренція доповнювалась клановим суперництвом родин Шамун і Жмайєль. Водночас Каміль Шамун був невдоволений надмірною самостійністю сина та не заперечував проти силової акції щодо підпорядкованих Дані Шамуну формувань.

7 липня 1980 року фалангістські бойовики Башира Жмайєля-молодшого влаштували різанину в Сафрі — масове вбивство активістів НЛП, в тому числі бойовиків «Тигрів». Командувача «Тигрів»  — молодшого сина Каміля Шамуна — залишили живим тільки тому, що фалангісти не бажали створювати непримиренну ворожнечу між партійними патріархами — П'єром Жмайєлем і Камілем Шамуном. Після того Шамун-старший був змушений розпустити «Міліцію Тигрів» і визнати домінування Катаїб.

Після ізраїльського вторгнення 1982 року Каміль Шамун ухвалив рішення про тактичну співпрацю з Ізраїлем, щоб протидіяти сирійській окупації Лівану.

Вплив НЛП у 1980-их роках значно знизився, втім зберігався персональний авторитет Каміля Шамуна. 1984 року його призначили на посади заступника прем'єр-міністра, міністра фінансів, міністра житлового будівництва й кооперативів. Він обіймав ті посади до самої своєї смерті. Конфліктував з прем'єр-міністром Селімом Хоссом у питаннях економічної політики. У заяві, зробленій незадовго до смерті, Каміль Шамун попередив про небезпеку банкрутства та голоду в країні.

1985 року Шамун залишив посаду голови НЛП, його наступником став Дані Шамун.

На життя Каміля Шамуна було скоєно п'ять замахів. Перший 1968 року, решта припали на період громадянської війни — 1978, 1980, 1985, 1987. Остання такого роду акція відбулась 7 січня 1987 року — в результаті вибуху замінованого авто в Бейруті загинули сім осіб, однак сам Шамун зазнав лише легкого поранення.

Смерть і шанування пам'яти

Помер у 87-річному віці. Останні роки свого життя (після смерті П'єра Жмайєля 1984 року) він залишався єдиним політиком колишніх поколінь, який зберіг авторитет і вплив. Практично всіх решта витіснили молоді командири збройних формувань.

Каміль Шамун написав кілька книжок з політичної історії Лівану. Його мемуари, першу частину яких видали ще 1969 року, залишились незавершеними.

На честь Каміля Шамуна названо найбільший стадіон Лівану, «Каміль Шамун Спортс Сіті», збудований за його президентства.

Родина

1930 року одружився з Зелфою Табет (пом. 1971). Від того шлюбу народились двоє синів:

  • (нар. 1931) від 1990 до 2021 року був головою НЛП. Характеризував партійну політику, як виконання заповітів батька.
  • (1934—1990) командував «Міліцією Тигрів», від 1985 року був головою НЛП. 21 жовтня 1990 року його вбили разом з дружиною та двома малолітніми дітьми.

Каміль і Зелфа Шамун спочатку були противниками шлюбу Дані Шамуна з австралійсько-британською акторкою та фотомоделлю , утім, познайомившись особисто, схвалили шлюб. Каміль Шамун називав невістку Довгоногою Петті. Він висловлював невдоволення тим, що присутність дружини Шамуна-молодшого на заходах НЛП відволікала увагу від партійних керівників.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. الموقع الرسمي لرئاسة الجمهورية اللبنانية: السيرة الذاتية لفخامة رئيس الجمهورية اللبنانية كميل شمعون
  5. Yara El Khoury (23 липня 2011). . www.lesclesdumoyenorient.com (фр.) . Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 20 листопада 2021.
  6. . Remarkz (англ.) . 3 вересня 2008. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 20 листопада 2021.
  7. Hijazi, Ihsan A.; Times, Special To the New York (8 серпня 1987). . The New York Times (англ.) . Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 20 листопада 2021.
  8. . المرسال (ар.) . Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 20 листопада 2021.
  9. . www.globalsecurity.org (англ.) . Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2021.
  10. Shanahan, Rodger (2005). (англ.) . I.B. Tauris & Company. ISBN . Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  11. Refugees, United Nations High Commissioner for. . Refworld (англ.) . Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 20 листопада 2021.
  12. . Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 20 листопада 2021.
  13. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 20 листопада 2021.
  14. . بوابة الحركات الاسلامية (ар.) . Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 20 листопада 2021.
  15. . Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 20 листопада 2021.
  16. (англ.) . Middle East Intelligence Bulletin. 2002. Архів оригіналу за 16 жовтня 2007.
  17. Jaber, Ali (22 жовтня 1990). . The New York Times (англ.) . Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  18. . www.telegraph.co.uk (англ.) . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 20 листопада 2021.

Посилання

  • . www.presidency.gov.lb (англ. та ар.) . Архів оригіналу за 29 липня 2015. Процитовано 20 листопада 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kamil Nimr Shamun arab كميل نمر شمعون 3 kvitnya 1900 7 serpnya 1987 livanskij politik desyatij prezident Livanu ministr zakordonnih sprav Livanu lider livanskih hristiyan za chasiv gromadyanskoyi vijni 1975 1990 rokiv Kamil Shamun arab كميل نمر شمعون Prapor 10 j Prezident Livanu23 veresnya 1952 22 veresnya 1958Poperednik Fuad ShehabNastupnik Fuad Shehab Narodzhennya 3 kvitnya 1900 1900 04 03 1 2 d Shuf rajon Girskij Livan LivanSmert 7 serpnya 1987 1987 08 07 1 2 87 rokiv Bejrut LivanKrayina Osmanska imperiya d i LivanReligiya Maronitska katolicka cerkvaOsvita d 1923 4 Partiya d 1958 i Nacionalno liberalna partiya 1987 Diti d i dNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya v zamozhnij ta politichno vplivovij maronitskij rodini batko Kamilya keruvav finansovim vidomstvom u provincijnij administraciyi Girskogo Livanu Ogyust Adib Pasha dyadko Kamilya za materinskoyu liniyeyu dvichi ocholyuvav uryad Velikogo Livanu za chasiv francuzkogo mandatu Rodinnij klan Shamun Adib vidznachavsya politichnoyu aktivnistyu vidstoyuvav poziciyi livanskogo nacionalizmu viyavlyav prozahidni profrancuzki ta probritanski simpatiyi Ce sprichinilo peresliduvannya z boku osmanskoyi vladi Naprikinci 1914 roku pislya vstupu Osmanskoyi imperiyi do Pershoyi svitovoyi vijni na boci Centralnih derzhav Nimra Shamuna starshogo zvinuvatili v simpatiyah do Antanti zaareshtuvali j uv yaznili 1916 roku rodinu deportuvali do Kirshehira Anatoliya Povernutis na batkivshinu voni zmogli tilki 1920 roku 1923 roku Kamil Shamun zakinchiv Universitet Svyatogo Josipa v Bejruti zdobuvshi yuridichnu osvitu Pracyuvav advokatom finansovim chinovnikom spivrobitnikom Nacionalnoyi biblioteki Livanu Publikuvav statti na pravovu j ekonomichnu tematiku u frankomovnij presi Bejruta pracyuvav u redakciyi populyarnoyi gazeti Le Reveil Probudzhennya Ruh za nezalezhnist Shamun buv aktivnim pribichnikom nezalezhnosti Livanu 1934 roku jogo vpershe obrali do lav parlamentu Livanu v podalshomu obiravsya she sim raziv 1937 1943 1947 1951 1960 1968 1972 Spivpracyuvav z Nacionalnim blokom Emilya Edde Za chasiv francuzkogo mandatu Shamun dvichi obijmav posadi v uryadi 1938 roku ocholyuvav ministerstvo finansiv a 1943 ministerstvo vnutrishnih sprav poshti j telegrafu Vistupayuchi zagalom za konfesijne rivnoprav ya perevazhno vidstoyuvav interesi hristiyanskoyi gromadi Livanu U zovnishnij politici na vidminu vid svogo batka yakij simpatizuvav Franciyi oriyentuvavsya na Veliku Britaniyu ta SShA Vistupi za nezalezhnist prizveli do areshtu Shamuna razom z grupoyu inshih vidomih politikiv 11 listopada 1943 roku Vprodovzh odinadcyati dniv zaareshtovani perebuvali u vezhi Rashaya U stolici pochalis masovi protesti v rezultati yakih politikiv zvilnili 22 listopada Vidtodi cya data vidznachayetsya yak Den nezalezhnosti Livanu Politichnij maronitizm U 1944 1946 rokah Shamun obijmav posadu posla Livanu u Velikij Britaniyi Vin ocholyuvav livansku delegaciyu na kruglomu stoli v Londoni pid chas peremovin pro majbutnye Palestini U 1946 1947 rokah obijmav posadi ministra finansiv ministra vnutrishnih sprav i gromadskoyi ohoroni zdorov ya 1948 roku stav postijnim predstavnikom Livanu v Organizaciyi Ob yednanih Nacij Buv golovoyu na Arabskomu nacionalnomu kongresi u Staromu misti Yerusalima Ideologichno Kamil Shamun vistupav z liberalno konservativnih nacionalistichnih j antikomunistichnih pozicij Vin rozglyadav Livan yak hristiyanskij forpost na Blizkomu Shodi buv zatyatim protivnikom panarabizmu Za radikalni antiislamski vistupi jogo prozvali livanskim hrestonoscem Pri comu Shamun zdebilshogo vosoblyuvav politichnij maronitizm zhorstkij kurs maronitskoyi aristokratiyi na pidtrimannya socialno politichnoyi iyerarhiyi chasiv francuzkogo mandatu Buv sered kerivnikiv pravoyi partiyi Konstitucijnij blok yaku ocholyuvav Bishara el Huri Prezident Livanu Kamil Shamun sposterigaye za diyami litakiv u povitri z bortu avianoscya USS Franklin D Roosevelt CVB 42 bilya Bejruta 1953 rik 1952 roku u vidstavku podav zvinuvachenij u korupciyi Bishara el Huri Novim prezidentom Livanu stav Kamil Shamun Oficijno vstupiv na posadu 23 veresnya 1952 roku Na posadi glavi derzhavi Shamun provadiv politiku ekonomichnoyi liberalizaciyi rozvitku tehnologij ta zaluchennya inozemnih investicij Vin namagavsya peretvoriti Livan na finansovij i transportno komunikacijnij centr Blizkogo Shodu Stimulyuvav bankivskij sektor rozshiryav bejrutski port ta aeroport buduvav morskij port u Tripoli Za jogo kadenciyi bulo znachno demokratizovano poryadok zasnuvannya politichnih partij cilkovito garantovano politichne rivnoprav ya zhinok Virmenska gromada Livanu vpershe otrimala parlamentsku kvotu Vnutrishnya politika prezidenta Shamuna mala risi pravogo antikomunizmu j oriyentuvalas na hristiyansku gromadu peredusim yiyi maronitsku chastinu Zovnishnya politika vidznachalas prozahidnoyu oriyentaciyeyu Pid chas Sueckoyi krizi 1956 roku Kamil Shamun faktichno pidtrimav britansko francuzko izrayilsku koaliciyu proti naserivskogo Yegiptu Bulo vstanovleno zv yazki z Organizaciyeyu centralnogo dogovoru Vse ce sprichinilo rizke nevdovolennya livih kil musulmanskih osoblivo sunitskih politikiv komunistiv i naseristiv Gamal Abdel Naser vvazhav livanskij rezhim nebezpechnoyu pereponoyu dlya svoyih planiv Livanska kriza 1958 15 lipnya 1958 roku sunitskij ruh Murabitun Progresivno socialistichna partiya Livanu PSP ta Livanska komunistichna partiya LKP organizuvali zbrojnij vistup proti prezidenta Shamuna Toj zi svogo boku zvinuvativ OAR i Nasera v inspiruvanni zakolotu nadislav protest do Radi Bezpeki OON ta zvernuvsya po dopomogu do SShA Amerikanska morska pihota sho visadilas u Bejruti spilno z uryadovimi vijskami ta pravimi voyenizovanimi formuvannyami shvidko pridushili zakolot Odnak prezident SShA Duajt Ejzenhauer vidryadiv do Livanu svogo specpredstavnika yakij perekonav Kamilya Shamuna piti u vidstavku zaradi dosyagnennya politichnogo kompromisu Lider nacional liberaliv Podiyi lita 1958 roku zmusili Kamilya Shamuna konsoliduvati svoyih pribichnikiv u politichnu organizaciyu Nacional liberalnu partiyu NLP Kadrovu osnovu NLP sklali predstavniki klanu Shamun i kolishni aktivisti Konstitucijnogo bloku Ideologiya NLP bazuvalas na konservativnomu liberalizmi livanskomu nacionalizmi antikomunizmi ta vilnomu pidpriyemnictvi Formalno NLP predstavlyala vsi konfesiyi Livanu Realno zh partiya vistupala z pozicij hristiyanskoyi gromadi j pri comu osoblivo vidstoyuvala interesi maronitskoyi aristokratichnoyi verhivki Ostannij faktor vidvodiv NLP osoblivu rol u pravo hristiyanskomu tabori j pomitno vidriznyav vid pravopopulistskoyi Livanskoyi falangi Katayib Na viborah vid 1960 do 1972 roku partiya poslidovno naroshuvala vpliv Yiyi parlamentske predstavnictvo zroslo z 5 mandativ do 11 z 99 Za rezultatami viboriv 1972 roku NLP stala pershoyu za chislom mandativ partiyeyu Livanu bilshist deputativ buli nezalezhnimi Kamil Shamun zalishavsya golovoyu NLP do 1985 roku 1968 roku NLP vstupila do Troyistogo alyansu z falangistskoyu partiyeyu Katayib P yera Zhmajyelya ta Nacionalnim blokom Toj soyuz zaklav pidgruntya pravohristiyanskoyi vijskovo politichnoyi koaliciyi 1970 ih rokiv Vodnochas u partiyi pochali formuvatis svoyi zbrojni sili Miliciya Tigriv nazva arab نمور nimr tigr pohodila vid imeni batka Kamilya Shamuna Protivnikami NLP buli PSP LKP ta peredusim Organizaciya vizvolennya Palestini OVP Vihodyachi z cogo Kamil Shamun buv pribichnikom spivpraci z Izrayilem Yak lider vplivovoyi NLP Kamil Shamun obijmav u 1970 1980 ih rokah rizni uryadovi posadi zastupnika prem yer ministra 1975 1976 ministra vnutrishnih sprav poshti telegrafu j telefoniyi vodopostachannya j elektropostachannya 1975 1976 ministra zakordonnih sprav 1976 Gromadyanska vijna 1975 roku v Livani spalahnula gromadyanska vijna Na pershomu yiyi etapi NLP i Miliciya Tigriv vidigravali pomitnu rol u zbrojnomu protistoyanni z OVP PSP j LKP yake sam Shamun rozglyadav yak hristiyansku borotbu proti komunizmu livoyi zagrozi panarabizmu ta musulmanskoyi ekspansiyi U boyah i rozpravah Tigri Shamuna vidznachalis osoblivoyu zhorstkistyu Vid 1976 do 1978 roku Kamil Shamun buv golovoyu Livanskogo frontu vijskovo politichnoyi koaliciyi pravohristiyanskih sil Pervinno Shamun buv pribichnikom sirijskoyi uchasti v livanskij vijni 1976 roku vin shvaliv vvedennya sirijskoyi armiyi na teritoriyu Livanu peredusim dlya protistoyannya OVP Odnak dovoli shvidko Shamun usvidomiv nebezpeku sirijskoyi okupaciyi ta pochav vistupati proti prisutnosti vijsk Hafeza al Asada U pravohristiyanskomu tabori shvidko vikrilis serjozni vnutrishni rozbizhnosti Falangistska partiya Katayib najsilnisha zbrojna sila hristiyanskoyi gromadi pretenduvala na bezumovne liderstvo Politichna konkurenciya dopovnyuvalas klanovim supernictvom rodin Shamun i Zhmajyel Vodnochas Kamil Shamun buv nevdovolenij nadmirnoyu samostijnistyu sina ta ne zaperechuvav proti silovoyi akciyi shodo pidporyadkovanih Dani Shamunu formuvan 7 lipnya 1980 roku falangistski bojoviki Bashira Zhmajyelya molodshogo vlashtuvali rizaninu v Safri masove vbivstvo aktivistiv NLP v tomu chisli bojovikiv Tigriv Komanduvacha Tigriv molodshogo sina Kamilya Shamuna zalishili zhivim tilki tomu sho falangisti ne bazhali stvoryuvati neprimirennu vorozhnechu mizh partijnimi patriarhami P yerom Zhmajyelem i Kamilem Shamunom Pislya togo Shamun starshij buv zmushenij rozpustiti Miliciyu Tigriv i viznati dominuvannya Katayib Pislya izrayilskogo vtorgnennya 1982 roku Kamil Shamun uhvaliv rishennya pro taktichnu spivpracyu z Izrayilem shob protidiyati sirijskij okupaciyi Livanu Vpliv NLP u 1980 ih rokah znachno znizivsya vtim zberigavsya personalnij avtoritet Kamilya Shamuna 1984 roku jogo priznachili na posadi zastupnika prem yer ministra ministra finansiv ministra zhitlovogo budivnictva j kooperativiv Vin obijmav ti posadi do samoyi svoyeyi smerti Konfliktuvav z prem yer ministrom Selimom Hossom u pitannyah ekonomichnoyi politiki U zayavi zroblenij nezadovgo do smerti Kamil Shamun poperediv pro nebezpeku bankrutstva ta golodu v krayini 1985 roku Shamun zalishiv posadu golovi NLP jogo nastupnikom stav Dani Shamun Na zhittya Kamilya Shamuna bulo skoyeno p yat zamahiv Pershij 1968 roku reshta pripali na period gromadyanskoyi vijni 1978 1980 1985 1987 Ostannya takogo rodu akciya vidbulas 7 sichnya 1987 roku v rezultati vibuhu zaminovanogo avto v Bejruti zaginuli sim osib odnak sam Shamun zaznav lishe legkogo poranennya Smert i shanuvannya pam yatiPomer u 87 richnomu vici Ostanni roki svogo zhittya pislya smerti P yera Zhmajyelya 1984 roku vin zalishavsya yedinim politikom kolishnih pokolin yakij zberig avtoritet i vpliv Praktichno vsih reshta vitisnili molodi komandiri zbrojnih formuvan Kamil Shamun napisav kilka knizhok z politichnoyi istoriyi Livanu Jogo memuari pershu chastinu yakih vidali she 1969 roku zalishilis nezavershenimi Na chest Kamilya Shamuna nazvano najbilshij stadion Livanu Kamil Shamun Sports Siti zbudovanij za jogo prezidentstva Rodina1930 roku odruzhivsya z Zelfoyu Tabet pom 1971 Vid togo shlyubu narodilis dvoye siniv nar 1931 vid 1990 do 2021 roku buv golovoyu NLP Harakterizuvav partijnu politiku yak vikonannya zapovitiv batka 1934 1990 komanduvav Miliciyeyu Tigriv vid 1985 roku buv golovoyu NLP 21 zhovtnya 1990 roku jogo vbili razom z druzhinoyu ta dvoma malolitnimi ditmi Kamil i Zelfa Shamun spochatku buli protivnikami shlyubu Dani Shamuna z avstralijsko britanskoyu aktorkoyu ta fotomodellyu utim poznajomivshis osobisto shvalili shlyub Kamil Shamun nazivav nevistku Dovgonogoyu Petti Vin vislovlyuvav nevdovolennya tim sho prisutnist druzhini Shamuna molodshogo na zahodah NLP vidvolikala uvagu vid partijnih kerivnikiv PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 الموقع الرسمي لرئاسة الجمهورية اللبنانية السيرة الذاتية لفخامة رئيس الجمهورية اللبنانية كميل شمعون Yara El Khoury 23 lipnya 2011 www lesclesdumoyenorient com fr Arhiv originalu za 19 lipnya 2017 Procitovano 20 listopada 2021 Remarkz angl 3 veresnya 2008 Arhiv originalu za 1 serpnya 2017 Procitovano 20 listopada 2021 Hijazi Ihsan A Times Special To the New York 8 serpnya 1987 The New York Times angl Arhiv originalu za 4 listopada 2017 Procitovano 20 listopada 2021 المرسال ar Arhiv originalu za 10 chervnya 2017 Procitovano 20 listopada 2021 www globalsecurity org angl Arhiv originalu za 3 veresnya 2020 Procitovano 20 listopada 2021 Shanahan Rodger 2005 angl I B Tauris amp Company ISBN 978 600 00 1031 7 Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 20 listopada 2021 Refugees United Nations High Commissioner for Refworld angl Arhiv originalu za 18 travnya 2018 Procitovano 20 listopada 2021 Arhiv originalu za 9 lipnya 2017 Procitovano 20 listopada 2021 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 20 listopada 2021 بوابة الحركات الاسلامية ar Arhiv originalu za 15 serpnya 2017 Procitovano 20 listopada 2021 Arhiv originalu za 9 chervnya 2017 Procitovano 20 listopada 2021 angl Middle East Intelligence Bulletin 2002 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2007 Jaber Ali 22 zhovtnya 1990 The New York Times angl Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 20 listopada 2021 www telegraph co uk angl Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 20 listopada 2021 Posilannya www presidency gov lb angl ta ar Arhiv originalu za 29 lipnya 2015 Procitovano 20 listopada 2021

Дата публікації:
Топ