Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каранти́нний острів — острів у пониззі Дніпра, входить до складу земель Херсонської міської ради. Нині на території острова розташований мікрорайон Корабел.
| Карантинний острів Херсон | ||||
 острів з висоти пташиного польоту | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 46°35′57″ пн. ш. 32°32′27″ сх. д. / 46.59917° пн. ш. 32.54083° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Корабельний | |||
| Адмінодиниця | Херсон | |||
| Телефонний код | 552 | |||
| Карта | ||||
Історія
Майже три століття тому на острові Кошовому (нині Карантинний острів), де тепер міські вулиці та парки, існували зимівники запорозьких козаків.
За часів заснування Херсона та будівництва корабельні на Карантинному острові було вирішено облаштувати митницю, карантинний будинок та пакгаузи, вирити канали для проходу суден. Відтоді усі судна, що прибували в місто морським шляхом, проходили тут місячний карантин. Комендантом карантину й митного поста в 80-х роках XVIII століття був грек, лейтенант кавалерії Георгій Бау.
Після російсько-турецької війни 1787–1791 років, коли кордони Росії відсунулася на захід, митниця і карантин були перенесені з Херсона до Очакова. Проте життя на острові не припинялося. У 1806 році на Карантинному острові відкрилася купецька верф торгового суднобудування, в 1822 році відкрито перше підприємство з миття овечої шерсті, а в кінці XIX століття тут з'являються лісопильні заводи і склади.
1908 р. на Карантинному острові (навпроти сучасного річкового порту) було відкрито яхт-клуб, у приміщенні якого в 70-х роках ХХ ст. був розміщений завод спортивного інвентарю. Приміщення яхт-клубу, збудоване у 1913 р., зберіглося дотепер у майже незмінному стані.
З 1912 року А. Е. Вадон почав на острові будівництво суднобудівної верфі.
До 1905 року жителів острова налічувалися 182 родини, а в 1911 році тут вже існувало Карантинно-островське міське початкове народне училище.
Вовномийня на Карантинному острові
Кліматичні умови херсонських степів були сприятливі для розвитку вівчарства, а головний продукт вівчарства — вовна, мала великий попит за кордоном. Проте набагато вище цінувалася мита вовна. Першу вовномийню встановив у 1828 році підприємець Демінітру. Потім виникли ряд інших вовномиєнь: Васала, Аллара та ін. Раціональною постановкою вовномийної справи Херсон зобов'язаний губернаторові Карлу Францовичу Сен-прі (1816–1820), що запросив для цієї справи з Франції фахівця Петра Муллена. Розташування Херсона на березі Дніпра виявилося особливо сприятливим для миття вовни тому, що вода не містила в собі домішок солі, а Карантинний острів за своїм географічним положенням був найзручніший для будівництва вовномийних закладів.
Демідов Л. М. у своїх спогадах «Подорож до південної Росії та Криму» писав:
 | ...Коли вони виїхали, ми сіли обідати, а потім оглядали вовномийний заклад нашого гостинного господаря. Цей заклад розміщений на великому острові, що утворюється рукавами Дніпра і складається з числленних просторих дерев’яних будівель. На горішньому поверсі працюють жінки, що розщипують уже вимиту вовну та розбирають її по сортах; на долішньому поверсі облаштовано безліч комірчин, в кожній з яких зберігається особливого роду вовна. Тут же є прес. Цим пресом уминаються пакунки з вовною. Він складається з простого гвинта, що повертається за допомогою горизонтальних важелів, а тому зовсім не надає тих вигод, які можна мати за допомогою гідравлічного преса. Оглядаючи промивки, ми побачили видовище справді мальовниче, що мало такий відбиток місцевого характеру, що не можна залишити його без опису. Чани, що в них миють вовну, уставлені на великих плотах; коло миття заходяться двісті дівчат від 17 до 20 років, що перебувають під наглядом декількох жінок похилого віку. Ми приходили одразу після обіду, коли робітникам дається відпочинок. У спекотну погоду молоді робітниці, згідно зі звичаєм, що існує тут, використовують час відпочинку на купання; а тому на плотах не було майже нікого. Зате навколо плотів, по річці, було розсіяно безліч дівчат, що плавали, покинувши на березі весь свій одяг — мабуть, щоб їм не важко було плисти. Утім, видовище це нікого не дивувало, окрім нас; тут жінки аніскільки не соромляться купатися разом з чоловіками, і це зовсім не шкодить їхній моральності |  |
З 18 вовномиєнь, що існували в 50-х роках XIX ст. в Херсонській губернії, 10 працювало в Херсоні. У 1846 році в Херсоні було 9 вовномиєнь, виробництво яких обчислювалося 568 тис. крб., а кількість вовни, що промивалася, доходила до 200 тис. пудів. У роботах брали участь до 3 тис. осіб. У 1856 році на 10 вовномийнях вимивалося вовни на 1,124 млн крб, а в 1861 році — на 1,720 млн крб. На початку розвитку вовномийної справи підприємцям доводилося стикатися з нестачею робочих рук, не через те, що їх не було, а тому, що місцевому населенню цей рід роботи був незвичний. Підприємцям довелося вживати всяких принад, на зразок суспільних святкувань перед відкриттям і закриттям робіт за свій кошт, щоб залучити робочу силу. Пізніше за святкування були скасовані, бо попит на робочих значно перевищив пропозицію, що спричинило зниження заробітної плати. Роботи продовжувалися з середини квітня до вересня включно. До кінця XIX ст. число вовномиєнь значно зменшилось.
До 1895 р. їх залишилося тільки 3, де працювали 24 людини.
Лісопильні заводи на Дніпрі
Торгівля лісом з кінця XVIII ст. стала одним з головних напрямів економічного розвитку міста Херсона. Відсутність лісів навколо міста, нестача будівельного та корабельного лісу, викликали необхідність сплаву лісових матеріалів з верхів'їв Дніпра. Щороку ранньою весною, із закінченням льодоходу, з лісових придніпровських губерній до Херсона сплавляли навантажені різними товарами плоти і барки, що долали пороги під час повені. До заснування Херсона крайнім пунктом лісової торгівлі на Дніпрі був Кременчук. Своїм значенням він поступився Херсону, куди почали сплавляти крупний ліс. Спочатку ліс переправлявся з Херсона за кордон, а корабельний ліс, після задоволення місцевих потреб для Чорноморського флоту, вивозився до Франції. З виникненням міст Миколаєва та Одеси ліс спрямувався до цих нових портів, а вже звідти — за кордон.
Розвиток лісової промисловості викликала необхідність будівництва в Херсоні лісопильних заводів. Перший з них був збудований в 1851 р. купцем Готроном. У 1857 р. на цьому заводі було розпилено лісу на 30 тис. крб. У 1859 р. купці брати Вайнштейн збудували другий лісопильний завод. Паралельно з цими заводами практикувалося розпилювання колод артілями в не меншому, ніж раніше, розмірі. У 1861 р. на обох лісопилках розпилено лісу на 122 тисячі рублів. Ліс використовувався, головним чином, на будівництві вітрильних та невеликих парових суден на Херсонській купецькій верфі. Остання знаходилася на Карантинному острові й, на три версти вздовж берегу р. Кошової були влаштовані стапелі для будівництва суден. У Херсоні також заготовлювався ліс для Миколаївської верфі.
З 1857 р. починається поступовий занепад лісової торгівлі. У 1857 р. зареєстровано прибулих суден та плотів 980, в 1860 р. — 689, і в 1862 р. — 599. Проте, не зважаючи на поступовий занепад лісової торгівлі, в Херсоні продовжують будуватися нові лісопильні заводи, зокрема, в 1869 р. — Куліковського, в 1870 р. — Шехтера та ін., які давали заробіток значному числу місцевих жителів. В кінці XIX ст. лісопильні заводи Рабиновича, Вайнштейна, Куліковського, Шульца та лісові підприємства Валика, Любліна, Когана і Грінзайда входили до числа найбільших підприємств Херсона. З відкриттям залізниці в 1907 р. сплав лісу по Дніпру практично припинився, а кількість лісопильних заводів скоротилася до необхідного Херсону мінімуму.
Сучасність
У 1967 р. на території острова почалося будівництво мікрорайону «Корабел».
Підприємства
У теперішній час на території Карантинного острова розташовані гіганти української промисловості:
- ВАТ «Херсонський суднобудівний завод»
- ХДЗ «Паллада»
- ВАТ «Херсонський судноремонтий завод ім. Куйбишева»
- Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерну
- Завод АнтоРус
Див. також
Джерела
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2008. Процитовано 3 лютого 2010.
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karanti nnij ostriv ostriv u ponizzi Dnipra vhodit do skladu zemel Hersonskoyi miskoyi radi Nini na teritoriyi ostrova roztashovanij mikrorajon Korabel Karantinnij ostriv HersonKarantinnij ostriv ostriv z visoti ptashinogo polotuZagalna informaciya46 35 57 pn sh 32 32 27 sh d 46 59917 pn sh 32 54083 sh d 46 59917 32 54083Krayina UkrayinaRajon KorabelnijAdminodinicya HersonTelefonnij kod 552KartaIstoriyaMajzhe tri stolittya tomu na ostrovi Koshovomu nini Karantinnij ostriv de teper miski vulici ta parki isnuvali zimivniki zaporozkih kozakiv Za chasiv zasnuvannya Hersona ta budivnictva korabelni na Karantinnomu ostrovi bulo virisheno oblashtuvati mitnicyu karantinnij budinok ta pakgauzi viriti kanali dlya prohodu suden Vidtodi usi sudna sho pribuvali v misto morskim shlyahom prohodili tut misyachnij karantin Komendantom karantinu j mitnogo posta v 80 h rokah XVIII stolittya buv grek lejtenant kavaleriyi Georgij Bau Pislya rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rokiv koli kordoni Rosiyi vidsunulasya na zahid mitnicya i karantin buli pereneseni z Hersona do Ochakova Prote zhittya na ostrovi ne pripinyalosya U 1806 roci na Karantinnomu ostrovi vidkrilasya kupecka verf torgovogo sudnobuduvannya v 1822 roci vidkrito pershe pidpriyemstvo z mittya ovechoyi shersti a v kinci XIX stolittya tut z yavlyayutsya lisopilni zavodi i skladi Dokladnishe Hersonskij yaht klub 1908 r na Karantinnomu ostrovi navproti suchasnogo richkovogo portu bulo vidkrito yaht klub u primishenni yakogo v 70 h rokah HH st buv rozmishenij zavod sportivnogo inventaryu Primishennya yaht klubu zbudovane u 1913 r zberiglosya doteper u majzhe nezminnomu stani Z 1912 roku A E Vadon pochav na ostrovi budivnictvo sudnobudivnoyi verfi Do 1905 roku zhiteliv ostrova nalichuvalisya 182 rodini a v 1911 roci tut vzhe isnuvalo Karantinno ostrovske miske pochatkove narodne uchilishe Vovnomijnya na Karantinnomu ostrovi Klimatichni umovi hersonskih stepiv buli spriyatlivi dlya rozvitku vivcharstva a golovnij produkt vivcharstva vovna mala velikij popit za kordonom Prote nabagato vishe cinuvalasya mita vovna Pershu vovnomijnyu vstanoviv u 1828 roci pidpriyemec Deminitru Potim vinikli ryad inshih vovnomiyen Vasala Allara ta in Racionalnoyu postanovkoyu vovnomijnoyi spravi Herson zobov yazanij gubernatorovi Karlu Francovichu Sen pri 1816 1820 sho zaprosiv dlya ciyeyi spravi z Franciyi fahivcya Petra Mullena Roztashuvannya Hersona na berezi Dnipra viyavilosya osoblivo spriyatlivim dlya mittya vovni tomu sho voda ne mistila v sobi domishok soli a Karantinnij ostriv za svoyim geografichnim polozhennyam buv najzruchnishij dlya budivnictva vovnomijnih zakladiv Vovnomijnya na Karantinnomu ostrovi poch HH st Demidov L M u svoyih spogadah Podorozh do pivdennoyi Rosiyi ta Krimu pisav Koli voni viyihali mi sili obidati a potim oglyadali vovnomijnij zaklad nashogo gostinnogo gospodarya Cej zaklad rozmishenij na velikomu ostrovi sho utvoryuyetsya rukavami Dnipra i skladayetsya z chisllennih prostorih derev yanih budivel Na gorishnomu poversi pracyuyut zhinki sho rozshipuyut uzhe vimitu vovnu ta rozbirayut yiyi po sortah na dolishnomu poversi oblashtovano bezlich komirchin v kozhnij z yakih zberigayetsya osoblivogo rodu vovna Tut zhe ye pres Cim presom uminayutsya pakunki z vovnoyu Vin skladayetsya z prostogo gvinta sho povertayetsya za dopomogoyu gorizontalnih vazheliv a tomu zovsim ne nadaye tih vigod yaki mozhna mati za dopomogoyu gidravlichnogo presa Oglyadayuchi promivki mi pobachili vidovishe spravdi malovniche sho malo takij vidbitok miscevogo harakteru sho ne mozhna zalishiti jogo bez opisu Chani sho v nih miyut vovnu ustavleni na velikih plotah kolo mittya zahodyatsya dvisti divchat vid 17 do 20 rokiv sho perebuvayut pid naglyadom dekilkoh zhinok pohilogo viku Mi prihodili odrazu pislya obidu koli robitnikam dayetsya vidpochinok U spekotnu pogodu molodi robitnici zgidno zi zvichayem sho isnuye tut vikoristovuyut chas vidpochinku na kupannya a tomu na plotah ne bulo majzhe nikogo Zate navkolo plotiv po richci bulo rozsiyano bezlich divchat sho plavali pokinuvshi na berezi ves svij odyag mabut shob yim ne vazhko bulo plisti Utim vidovishe ce nikogo ne divuvalo okrim nas tut zhinki aniskilki ne soromlyatsya kupatisya razom z cholovikami i ce zovsim ne shkodit yihnij moralnosti Z 18 vovnomiyen sho isnuvali v 50 h rokah XIX st v Hersonskij guberniyi 10 pracyuvalo v Hersoni U 1846 roci v Hersoni bulo 9 vovnomiyen virobnictvo yakih obchislyuvalosya 568 tis krb a kilkist vovni sho promivalasya dohodila do 200 tis pudiv U robotah brali uchast do 3 tis osib U 1856 roci na 10 vovnomijnyah vimivalosya vovni na 1 124 mln krb a v 1861 roci na 1 720 mln krb Na pochatku rozvitku vovnomijnoyi spravi pidpriyemcyam dovodilosya stikatisya z nestacheyu robochih ruk ne cherez te sho yih ne bulo a tomu sho miscevomu naselennyu cej rid roboti buv nezvichnij Pidpriyemcyam dovelosya vzhivati vsyakih prinad na zrazok suspilnih svyatkuvan pered vidkrittyam i zakrittyam robit za svij kosht shob zaluchiti robochu silu Piznishe za svyatkuvannya buli skasovani bo popit na robochih znachno perevishiv propoziciyu sho sprichinilo znizhennya zarobitnoyi plati Roboti prodovzhuvalisya z seredini kvitnya do veresnya vklyuchno Do kincya XIX st chislo vovnomiyen znachno zmenshilos Do 1895 r yih zalishilosya tilki 3 de pracyuvali 24 lyudini Lisopilni zavodi na Dnipri Torgivlya lisom z kincya XVIII st stala odnim z golovnih napryamiv ekonomichnogo rozvitku mista Hersona Vidsutnist lisiv navkolo mista nestacha budivelnogo ta korabelnogo lisu viklikali neobhidnist splavu lisovih materialiv z verhiv yiv Dnipra Shoroku rannoyu vesnoyu iz zakinchennyam lodohodu z lisovih pridniprovskih gubernij do Hersona splavlyali navantazheni riznimi tovarami ploti i barki sho dolali porogi pid chas poveni Do zasnuvannya Hersona krajnim punktom lisovoyi torgivli na Dnipri buv Kremenchuk Svoyim znachennyam vin postupivsya Hersonu kudi pochali splavlyati krupnij lis Spochatku lis perepravlyavsya z Hersona za kordon a korabelnij lis pislya zadovolennya miscevih potreb dlya Chornomorskogo flotu vivozivsya do Franciyi Z viniknennyam mist Mikolayeva ta Odesi lis spryamuvavsya do cih novih portiv a vzhe zvidti za kordon Rozvitok lisovoyi promislovosti viklikala neobhidnist budivnictva v Hersoni lisopilnih zavodiv Pershij z nih buv zbudovanij v 1851 r kupcem Gotronom U 1857 r na comu zavodi bulo rozpileno lisu na 30 tis krb U 1859 r kupci brati Vajnshtejn zbuduvali drugij lisopilnij zavod Paralelno z cimi zavodami praktikuvalosya rozpilyuvannya kolod artilyami v ne menshomu nizh ranishe rozmiri U 1861 r na oboh lisopilkah rozpileno lisu na 122 tisyachi rubliv Lis vikoristovuvavsya golovnim chinom na budivnictvi vitrilnih ta nevelikih parovih suden na Hersonskij kupeckij verfi Ostannya znahodilasya na Karantinnomu ostrovi j na tri versti vzdovzh beregu r Koshovoyi buli vlashtovani stapeli dlya budivnictva suden U Hersoni takozh zagotovlyuvavsya lis dlya Mikolayivskoyi verfi Z 1857 r pochinayetsya postupovij zanepad lisovoyi torgivli U 1857 r zareyestrovano pribulih suden ta plotiv 980 v 1860 r 689 i v 1862 r 599 Prote ne zvazhayuchi na postupovij zanepad lisovoyi torgivli v Hersoni prodovzhuyut buduvatisya novi lisopilni zavodi zokrema v 1869 r Kulikovskogo v 1870 r Shehtera ta in yaki davali zarobitok znachnomu chislu miscevih zhiteliv V kinci XIX st lisopilni zavodi Rabinovicha Vajnshtejna Kulikovskogo Shulca ta lisovi pidpriyemstva Valika Lyublina Kogana i Grinzajda vhodili do chisla najbilshih pidpriyemstv Hersona Z vidkrittyam zaliznici v 1907 r splav lisu po Dnipru praktichno pripinivsya a kilkist lisopilnih zavodiv skorotilasya do neobhidnogo Hersonu minimumu SuchasnistDokladnishe Korabel mikrorajon Herson U 1967 r na teritoriyi ostrova pochalosya budivnictvo mikrorajonu Korabel Pidpriyemstva U teperishnij chas na teritoriyi Karantinnogo ostrova roztashovani giganti ukrayinskoyi promislovosti VAT Hersonskij sudnobudivnij zavod HDZ Pallada VAT Hersonskij sudnoremontij zavod im Kujbisheva Hersonskij sudnobudivnij sudnoremontnij zavod im Kominternu Zavod AntoRusDiv takozhHlopci z Karantinnogo ostrovaDzherelaPrimitki Arhiv originalu za 8 lyutogo 2008 Procitovano 3 lyutogo 2010 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2013