Херсонський яхт-клуб було відкрито у 1908 р. Його головою став князь Олександр Дмитрович Максутов. Приміщення яхт-клубу було збудоване у 1913 р. на стрілці Карантинного острова, що навпроти сучасного річкового вокзалу. Будівництво здійснювалося за фінансової підтримки місцевого поміщика Соколова П.І. В архітектурі будівлі яхт-клубу, що збереглася дотепер, органічно поєднуються цегляна кладка та ажурні дерев'яні деталі. Широкі виносні карнизи, навіси та бесідки надають будівлі південну легкість та вишуканість, а високий цоколь забезпечує захист будівлі від весняних паводків. З оглядового майданчика вежі яхт-клубу відкривається чудовий краєвид на дніпровські плавні й на Херсон. З цієї точки було сфотографовано багато відомих панорам міста.
Яхт-клуб | ||||
---|---|---|---|---|
Херсонський яхт-клуб, вересень 2016 р. | ||||
46°37′18″ пн. ш. 32°36′39″ сх. д. / 46.62167° пн. ш. 32.61083° сх. д. | ||||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Херсон: Карантинний острів, 1 | |||
Будівництво | 1913 | |||
Херсонський яхт-клуб (Україна) | ||||
Херсонський яхт-клуб у Вікісховищі |
У 1914 р. в яхт-клубі базувалося 11 вітрильних яхт, 9 з яких належали членам Херсонського яхт-клубу та 2 яхти, що перебували у власності яхт-клубу.
Після Жовтневого перевороту 1917 р. яхт-клуб не працював, а відновив свою роботу лише влітку 1926 р. На той час у його власності знаходилося п'ять приватних яхт і декілька човнів. З 1932 р. яхт-клуб належав Товариству порятунку на воді та мав у розпорядженні дві яхти. Після війни 1941—1945 рр. від товариства у власність суднобудівного заводу, а у 1952 р. був переданий обласному комітету фізичного виховання та реорганізований в обласну водно-спортивну станцію. В 1960 р., у зв'язку з пожвавленням руху річкових та морських суден в цьому районі, станцію було перенесено в .
З 1970 р. було надано дозвіл на масове виробництво яхт міжнародного класу і спортивних човнів, на території яхт-клубу розмістився Херсонський завод спортивного інвентарю (Карантинний острів, 1).
На заводі було освоєно серійне виробництво шестивеслових ялів для морського багатоборства, човнів для популярного на той час народного веслування, крейсерських яхт міжнародного класу «Фолькбот» і національного класу Л-6 для вітрильних регат і крейсерських плавань. Будувалися вітрильні судна оригінальних проектів за спеціальним замовленням.
Масово виготовлялися високоякісні весла для різних видів гребного спорту (байдарки, каное, академічне веслування). Ця продукція допомагала херсонським спортсменам здобувати перемоги на чемпіонатах Європи, світу й на Олімпійських іграх. Великий внесок в освоєння виробництва і випуску цієї продукції внесли відомі херсонські майстри дерев′яного суднобудування: Коновалов Г. Ф., Черноморченко П. М., Погорелов І. М., Головацький Т. І., Арданов В. І. Впродовж більш ніж 20 років продукція заводу мала незмінний попит.
Джерела
1. Пиворович В.Б., Дяченко С.А. Улицами старого Херсона. Штрих. - Херсон, 2003. - 196 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hersonskij yaht klub bulo vidkrito u 1908 r Jogo golovoyu stav knyaz Oleksandr Dmitrovich Maksutov Primishennya yaht klubu bulo zbudovane u 1913 r na strilci Karantinnogo ostrova sho navproti suchasnogo richkovogo vokzalu Budivnictvo zdijsnyuvalosya za finansovoyi pidtrimki miscevogo pomishika Sokolova P I V arhitekturi budivli yaht klubu sho zbereglasya doteper organichno poyednuyutsya ceglyana kladka ta azhurni derev yani detali Shiroki vinosni karnizi navisi ta besidki nadayut budivli pivdennu legkist ta vishukanist a visokij cokol zabezpechuye zahist budivli vid vesnyanih pavodkiv Z oglyadovogo majdanchika vezhi yaht klubu vidkrivayetsya chudovij krayevid na dniprovski plavni j na Herson Z ciyeyi tochki bulo sfotografovano bagato vidomih panoram mista Yaht klubHersonskij yaht klub veresen 2016 r 46 37 18 pn sh 32 36 39 sh d 46 62167 pn sh 32 61083 sh d 46 62167 32 61083Status spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaHerson Karantinnij ostriv 1Budivnictvo1913Hersonskij yaht klub Ukrayina Hersonskij yaht klub u Vikishovishi Hersonskij yaht klub 1914 r U 1914 r v yaht klubi bazuvalosya 11 vitrilnih yaht 9 z yakih nalezhali chlenam Hersonskogo yaht klubu ta 2 yahti sho perebuvali u vlasnosti yaht klubu Krayevid naberezhnoyi Dnipra z oglyadovogo majdanchika yaht klubu 1913 r Vid na yaht klub vnochi 2015 rik Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 r yaht klub ne pracyuvav a vidnoviv svoyu robotu lishe vlitku 1926 r Na toj chas u jogo vlasnosti znahodilosya p yat privatnih yaht i dekilka chovniv Z 1932 r yaht klub nalezhav Tovaristvu poryatunku na vodi ta mav u rozporyadzhenni dvi yahti Pislya vijni 1941 1945 rr vid tovaristva u vlasnist sudnobudivnogo zavodu a u 1952 r buv peredanij oblasnomu komitetu fizichnogo vihovannya ta reorganizovanij v oblasnu vodno sportivnu stanciyu V 1960 r u zv yazku z pozhvavlennyam ruhu richkovih ta morskih suden v comu rajoni stanciyu bulo pereneseno v Z 1970 r bulo nadano dozvil na masove virobnictvo yaht mizhnarodnogo klasu i sportivnih chovniv na teritoriyi yaht klubu rozmistivsya Hersonskij zavod sportivnogo inventaryu Karantinnij ostriv 1 Na zavodi bulo osvoyeno serijne virobnictvo shestiveslovih yaliv dlya morskogo bagatoborstva chovniv dlya populyarnogo na toj chas narodnogo vesluvannya krejserskih yaht mizhnarodnogo klasu Folkbot i nacionalnogo klasu L 6 dlya vitrilnih regat i krejserskih plavan Buduvalisya vitrilni sudna originalnih proektiv za specialnim zamovlennyam Masovo vigotovlyalisya visokoyakisni vesla dlya riznih vidiv grebnogo sportu bajdarki kanoe akademichne vesluvannya Cya produkciya dopomagala hersonskim sportsmenam zdobuvati peremogi na chempionatah Yevropi svitu j na Olimpijskih igrah Velikij vnesok v osvoyennya virobnictva i vipusku ciyeyi produkciyi vnesli vidomi hersonski majstri derev yanogo sudnobuduvannya Konovalov G F Chernomorchenko P M Pogorelov I M Golovackij T I Ardanov V I Vprodovzh bilsh nizh 20 rokiv produkciya zavodu mala nezminnij popit Dzherela1 Pivorovich V B Dyachenko S A Ulicami starogo Hersona Shtrih Herson 2003 196 s