У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паньківський Паньківський Степан Іван 6 липня 1899 Львів Королівство Г

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паньківський.

Паньківський Степан-Іван (6 липня 1899, Львів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина — березень 1919, між с. Родатичі та с. Вовчухи, ЗОУНР, Українська Народна Республіка (сучасне місцезнаходження сіл Городоцький р-н Львівської обл., Україна)) — український військовик. Вояк Легіону Українських Січових Стрільців, який під час Листопадового чину у Львові 1 листопада 1918 року з групою стрільців УСС встановив на міській ратуші синьо-жовтий український прапор, що означало проголошення Української держави — пізніше ЗУНР — на землях Східної Галичини та Буковини. Згодом вояк Української Галицької армії.

Степан-Іван Паньківський
Вістун (капрал) Поручник

Загальна інформація
Народження	6 липня 1899(1899-07-06) м. Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть	березень 1919 (19 років) між с. Родатичі та с. Вовчухи, ЗОУНР, Українська Народна Республіка
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Війни / битви	Листопадовий чин

Життєпис

Народився у Львові 6 липня 1899 року. Член Пласту на Філії Академічної гімназії у Львові. Член таємної «Драгоманівської організації молодіжі». Після закінчення гімназії (1917 р.) вступив до Леґіону Українських січових стрільців (УСС), вістун. Навчався у Львівській політехніці. Під час Листопадового чину сотник Дмитро Вітовський вручив вістуну УСС Степану Паньківському (з ним були також стрілець Лев Ґец, підхорунжий Зенон Русин, учень гімназії Микола Коник і стрілець Микола Пачовський) український національний прапор, який пошила дружина директора Марія Лазорко і принесла до штабу Центрального Військового Комітету, і дав наказ закріпити його на шпилі міської ратуші, який було виконано. Згодом стає поручником в УГА. У березні 1919 році між с. Родатичі та с. Вовчухи (сучасне місцезнаходження сіл Городоцький р-н Львівської области, Україна) загинув у бою з поляками — знайдений убитим на залізничному насипі.

Родина

Батько: Паньківський Кость (старший) — член-засновник наукового Товариства ім. Т. Шевченка.
Мати: Осипа з Федаків доводилася рідною сестрою Степанові Федаку, який був головою знаної у Львові родини, тестем полковників Євгена Коновальця й Андрія Мельника.
Брат: Паньківський Кость (молодший) — голова уряду УНР в екзилі.
Стрийко: Северин Паньківський — український актор.

Вшанування пам'яті

На честь Степана Паньківського названо вулицю у Львові.
Зображений на постаменті пам'ятника Героям Листопадового чину у Львові.

Примітки

Ребрик, Андрій (6 липня 2017). Паньківський Степан-Іван, герой Листопадового чину. Історія Пласту (укр.). Процитовано 1 листопада 2020.
Гуцал П. Пачовський Микола Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 448—449. — .
До 95-ї річниці ЗУНР: Подвиг Степана Паньківського

[heroj-1] Ребрик, Андрій (6 липня 2017). Паньківський Степан-Іван, герой Листопадового чину. Історія Пласту (укр.). Процитовано 1 листопада 2020.

[3] Гуцал П. Пачовський Микола Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 448—449. — .

[4] До 95-ї річниці ЗУНР: Подвиг Степана Паньківського